Suchergebnisse

The article discloses the formation, development and modern state of private international law in the European Union. The concept of "European private international law", including an analysis of the term in a narrow, wide and broadest sense is revealed in the article. The author analyses three main stages in the development of the private international law in the EU, in particular: formation (1957 ‒ 1999); active development ‒ after the entry into force of the Amsterdam Treaty (1999 ‒ 2009); modern period ‒ after the entry into force of the Lisbon Treaty (2009 ‒ present). This article examines the limits of EU legislation as the source of a single law and highlights the difficulties associated with projects on the codification of private law in the EU. Such an approach may be appropriate in the current state of EU integration if it is limited by the rules of binding contract law and the provisions of private international law. Further harmonization of private law in Europe also requires significant changes in the institutional structure for the creation of uniform rules and the development of new methods of regulation. There are three features of the development of the private international law in the EU: 1) the gradual transition from internationalization to Europeanization; 2) evolution to reduce the "flexibility" of conflict regulation of contractual relations through greater certainty in application; 3) if in 1999 the international convention was the source of unification of the private international law, then after this date the regulation becomes the standard source of unification. Private international law in the EU can be defined as the interconnection and interaction between the systems of national law of the EU Member States and the system of uniform (unified) legal norms aimed at regulating private legal relations with a foreign element within the EU. European private international law can be seen in a narrow sense (conflict of law), broad sense (covers conflict and conflict law) and the broadest ...

The article studies Ukrainian graphic art of the late twentieth century, undergoing changes caused by political events in Eastern Europe. Two iconic exhibitions became the turning point for native art as they revealed the Ukrainian graphic arts, and broke through the «iron» curtain of the totalitarian regime. The ideological seclusion of the USSR focused solely on the themes celebrating the life of a happy worker, peasant, or intellectual, did not let the works of another content to be displayed in public. Moreover, all areas of art creativity were controlled by the Union of Artists of Ukraine, headed by people with party membership cards. This prohibition referred especially to works of national-patriotic, conceptual, abstract, or surrealistic nature. The idea to hold an international exhibition that would present Ukrainian graphics to the world arose in the heads of a few independent politicians. At the state level, that idea certainly did not gain any support, but some people contributed to its implementation. Interestingly, the first exhibition of graphics «Interdruk'90» took place just before the collapse of the USSR, and the second, «Interdruk'92», in an already independent Ukraine. The exhibitions showed a high level of Ukrainian graphics, which equaled and sometimes surpassed the works of foreign masters. Among the exhibited art were works by such masters of national graphics as Valeriy Demyanyshyn, Oleh Denysenko, Mykhaylo Alexandrov, Volodymyr Humennyi, Konstantyn Kalynovych, Ivan Kravets, Pavlo Makov, Mychaylo Moskal, Volodymyr Pinigin, Ihor Podolchak, Yuriy Pshenychnyi, Roman Romanyshyn, Yevhen Ravskyi, Alexandr Aksinin et al. Their works reflected the whole spectrum of current life themes, which were seen and interpreted in new ways, imaginative technical and formal solutions. Most of those national artists had been exhibited abroad and won the most prestigious graphic contests, yet they were little known in their Motherland. On the other hand, the Ukrainian audience got a chance to learn about the works and achievements of graphic artists from France, Great Britain, Argentina, Korea, Israel, Spain, Holland, Poland, Canada, Russia, Japan, Italy and other countries. We may state that those two exhibitions of printmaking art opened the way to the development of graphics in independent Ukraine. ; У статті досліджується підготовка та проведення бієнале "Інтердрук" ("Interprint"), які стали переломним явищем для вітчизняного мистецтва. Дві знакові виставки 1990 і 1992 року, відкрили українську графіку світу, прорвали "залізну" завісу тоталітарного режиму в часи становлення незалежності України. У експонованих роботах відбився увесь спектр тем сучасного життя, побаченого та відчутого по-новому ідейних і формальних рішень. Український глядач мав змогу ознайомитися з працями та здобутками графіків Франції, Великої Британії, Аргентини, Кореї, Ізраїлю, Іспанії, Нідерландів, Польщі, Канади, Росії, Японії, Італії та інших країн. Відзначено, як ці дві виставки естампу вплинули згодом на розвиток української графіки. Показано як графічне мистецтво України кінця ХХ століття змінювалося у зв'язку з політичними подіями у Східній Європі.

Based on foreign practice and the position of the national legislation and the scientists. the article is focused on the content of the concepts «corporation» and «corporate enterprise». It is summarized the major features of the corporate enterprises: legal entity status; the commercial purpose of the functioning; collective property with authorized capital divided into shares owned by founders (participants); limited liability with authorized capital divided into shares owned by founders (participants); separation between ownership and direct management. Based on the content features of corporate enterprises, it is emphasized the advantages and disadvantages of their functioning. It is determined with considering the views of foreign and Ukrainian scientists. the concept of «corporate finance» and justified it main goal. It is systematized functions and principles of corporate finance (general and specific). Taking into account the evolution of the financial thinking, it is emphasized modern features of corporate finance: using a large set of financial instruments, financial methods, and external support by the state; forming of the information base, that reflects all corporate processes in the valuation; satisfaction of the financial interests of all participants of corporate relations; achievement of non-financial tasks of the functioning of corporate enterprises. ; В статье с учетом зарубежной практики и позиций отечественного законодательства и ученых рассмотрена сущность понятий «корпорация» и «корпоративное предприятие». Обобщены основные признаки корпоративных предприятий: наличие статуса юридического лица; коммерческая цель функционирования; коллективная собственность с разделением на доли учредителей (участников) в уставном капитале; ограниченная ответственность с распределением на доли учредителей (участников) в уставном капитале, отделения прав собственности от функций непосредственного управления. Исходя из сущностных признаков корпоративных предприятий, выделены преимущества и недостатки их функционирования. Определено, с учетом мнений зарубежных и отечественных ученых, понятие «корпоративные финансы» и обосновано их основную цель. Систематизированы функции и принципы корпоративных финансов (общие и специфические). С учетом эволюции финансового мышления выделено современные признаки корпоративных финансов: использование значительного набора финансовых инструментов, финансовых методов и системы внешней поддержки со стороны государства; формирование информационной базы, отражающей все корпоративные процессы в стоимостной оценке; удовлетворения финансовых интересов всех участников корпоративных отношений; достижения нефинансовых задач функционирования корпоративных предприятий. ; У статті з урахуванням зарубіжної практики та позицій вітчизняного законодавства й науковців розглянуто сутність понять «корпорація» і «корпоративне підприємство». Узагальнено основні ознаки корпоративних підприємств: наявність статусу юридичної особи; комерційна мета функціонування; колективна власність з розподілом на частки засновників (учасників) у статутному капіталі; обмежена відповідальність з розподілом на частки засновників (учасників) у статутному капіталі, відокремлення прав власності від функцій безпосереднього управління. Виходячи із сутнісних ознак корпоративних підприємств, виокремлено переваги та недоліки їх функціонування. Визначено з урахуванням думок зарубіжних і вітчизняних вчених поняття «корпоративні фінанси» та обґрунтовано їх основну мету. Систематизовано функції та принципи корпоративних фінансів (загальні та специфічні). З урахуванням еволюції фінансового мислення виділено сучасні ознаки корпоративних фінансів: використання значного набору фінансових інструментів, фінансових методів і системи зовнішньої підтримки з боку держави; формування інформаційної бази, що відображає всі корпоративні процеси у вартісній оцінці; задоволення фінансових інтересів усіх учасників корпоративних відносин; досягнення нефінансових завдань функціонування корпоративних підприємств.

Purpose of the article. Detecting of the present condition of museum institution and predicting of its future in Ukraine. Methodology. Comparative analysis of museum and church using knowledge about Lindy effect. Scientific nov-elty. For the first time done unique scientific compare between church and museum. Further developing gained the point of view, that extractive commerce, entertainment, political expediency in museum practice are not innovative, transform muse-ums to the backward institution. This practice obscures the goal of the museum – creating of peculiar representations of the past, that accumulate, analysis and present of social experience. Conclusions. According to Lindy effect, museums life expectancy is no less than 300 years. For analogy with church (Benedict's rules), we've can highlight such groups of mu-seum workers – cenobites (indeed museum specialists – practices, that working for society), anchorites (mainly, museolo-gists, detached from museum practice and (or) each other), sarabaits (false museum specialist, that looking for "gain") and gyrovagues (as a rule, young museum specialists, who want to be cenobites, but can't do it, because of sarabaits and mea-ger salary; they are working temporarily or non-full-time at museum). After all, museums, filled up Sarabaites, degrades. ; Цель исследования – раскрыть актуальное состояние музейной институции и перспективы её развития в Украине. Методология: компаративный анализ музея и церкви на основании "Эффекта Линди". Научная но-визна. Впервые осуществлено специальное научное сравнение институтов музея и церкви. Представлены новые аргументы в пользу того, что экстрактивная коммерциализация, аттрактизация, политизация музейной деятель-ности не является инновационной, так как сводит на нет основное музейное предназначение – создание репре-зентаций прошлого, которые отражают общественный опыт. Выводы. Согласно "Эффекту Линди", с высокой долей вероятности можно говорить о том, что музеи просуществуют еще не меньше, чем три столетия. В соот-ветствии с историческими аналогиями (устав святого Бенедикта), были выделены следующие группы музейщи-ков. Киновиты – настоящие музейные специалисты – практики, которые работают для общества. Анахореты – преимущественно музееведы, которые оторваны от музейной практики и (или) друг от друга. Сарабаиты – ми-микрирующие музейщики, которые прикрываясь авторитетом музейной институции, удовлетворяют собственные материальные потребности даже в том случае, если их действия наносят вред институции. Гироваги – как прави-ло, молодые музейные профессионалы, которые намереваются стать киновитами, но не могут из-за сарабаитов и несправедливо низкой оплаты труда. Поэтому они работают в музее или временно, или неполный рабочий день. ; Мета дослідження – висвітлення актуального стану музейної інституції та перспектив її розвитку в Україні. Методологія : компаративний аналіз музею і церкви на основі "Ефекту Лінді". Наукова новизна. Вперше здійснено спеціальне наукове порівняння інститутів церкви. Дістала подальшого розвитку точка зору про те, що тенденція до екстрактивної комерціалізації, атрактизації, політизації діяльності музею не є інноваційною, оскільки маргіналізує сутність музейної роботи, що полягає у створенні репрезентацій минулого, що відображають суспільний досвід. Висновки. За "Ефектом Лінді", музеї, з високою долею імовірності, існуватимуть ще не менше, ніж три століття . За аналогіями із історії християнської церкви, було виділено групи музейників: кіновіти (справжні музейні фахівці – практики, котрі працюють для суспільства), анахорети (переважно музеєзнавці, відірвані від музейної практики та (або) один від одного), сарабаїти (мімікруючі музейники, що під прикриттям авторитету му-зею задовольняють власні матеріальні потреби, незважаючи на шкідливі для інституції наслідки) та гіроваги (як правило, молоді музейні фахівці, що хочуть бути кіновітами, проте не можуть ними бути через сарабаїтів та за-надто низьку зарплату, тому працюють у музеї або тимчасово, або неповний робочий день).

The thesis provides a complex analysis of the technologies of political marketing in the activities of political parties. Theoretical and methodological basis of research of problem fields are identified and patterns of formation and development of political marketing in political science are defined.It is proposed the author's synthesis of areas of general marketing principles and Jean Baudrillard's concept of postmodern. It allowed investigating features of political marketing at essentially new level: the change from rational forms of symbolization to branding and sensory-emotional forms of symbolic exchange.Four stages of Ukrainian political-party market's dynamics in the conditions of independence are allocated. It is proved that using of technologies of political marketing in the activities of political parties leads to the changes in their form and content, demonstrates successful participation of the same party in three electoral cycles, which is the evidence of party's institutionalization. As a result, specific party-political structuring from atomized to systems of almost large parties took place.The specificity of the personal factor and visualization of the party's products for the construction of party brand was identified. Features of party proposals in the parliamentary election campaign in 2012, 2014 were analyzed.It is proved that in the current transition period the domestic party market has not yet reached a level that would satisfy the needs of society, political goods do not meet the expectations and hopes of society and are created on the base of stereotypical thinking. ; В исследовании осуществлен комплексный анализ технологий политического маркетинга в деятельности политических партий. Определены теоретико-методологические основы исследования проблемного поля, закономерности становления и развития политического маркетинга в политической науке.Выяснены теоретические основы изучения и использования в политической практике технологий политического маркетинга политическими партиями; обобщены и указано на расхождение содержания научных категорий «технологии политического маркетинга» и «маркетинговые технологии политической партии».Согласно маркетинговой стратегии позиционирования украинских политических партий и ключевого партийного продукта, предложено систематизировать технологии, которые используют политические партии в своей деятельности: конструирование имиджа партии; нейминг (разработка названия политической партии); определение бренд-персон политической партии; создание идеологической платформы и формирования программы партии; разработка дизайна партийной символики и рекламной продукции; партийный брендинг.Предложена целесообразность сочетания основ общего маркетинга и постмодернистской концепции Ж. Бодрийяра, что позволило исследовать особенности технологий политического маркетинга на принципиально новом уровне: замена рациональных форм символизации имиджевыми и чувственно-эмоциональными формами символического обмена.Обосновано, что на первый план партийного рынка должен выйти политический продукт, дееспособность которого обусловливается не столько ситуационными ожиданиями граждан, сколько аутентичными ментальными особенностями народа в сочетании с актуальными тенденциями мирового политического рынка. Указано на различия научных категорий «партийный товар» и «партийный бренд», суть последнего заключается в его укорененности в массовом сознании, символическом наполнении, эмоциональной нагрузке и возможности объединять в себе несколько политических товаров.Выделены четыре этапа динамики украинского политико-партийного рынка в условиях независимости. Обосновано, что использование технологий политического маркетинга в деятельности политических партий приводит к изменению их формы и содержания, демонстрируя успешное выступление одной и той же партийной силы в течение трех электоральных циклов, что свидетельствует о партийной институционализации, и обусловливает определенное партийно-политическое структурирование от авторизированной к системе почти крупных политических партий.Раскрыта специфика персонального фактора и визуализации партийных продуктов в конструировании бренда партии. Проанализированы особенности партийных предложений парламентских кампаний 2012, 2014 гг. Доказано, что в условиях нынешнего переходного периода отечественный партийный рынок не достиг того уровня, который бы удовлетворял потребности общества, политические товары не соответствуют ожиданиям и надеждам, создаются без ориентации на потребителя, базируются на стереотипном мышлении. ; У дослідженні здійснено комплексний аналіз технологій політичного марке- тингу в діяльності політичних партій. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження проблемного поля, закономірності становлення та розвитку політич- ного маркетингу в політичній науці.Запропоновано доцільність поєднання основ загального маркетингу та постмо- дерністської концепції Ж. Бодрійяра, що дозволило дослідити особливості технологій політичного маркетингу на принципово новому рівні: заміна раціональних форм символізації іміджевими та чуттєво-емоційними формами символічного обміну.Виокремлено чотири етапи динаміки українського політико-партійного ринку за умов незалежності. Обґрунтовано, що використання технологій політичного маркетингу у діяльності політичних партій призводить до зміни їх форми і змісту, демонструючи успішний виступ однієї і тієї ж партійної сили протягом трьох електоральних циклів, що є свідченням партійної інституціоналізації, та обумовлює певне партійно-політичне структурування: від атомізованої до майже системи крупних партій.Розкрито специфіку персонального чинника та візуалізації партійних про- дуктів у конструюванні бренду партії. Проаналізовано особливості партійних пропозицій парламентських кампаній 2012, 2014 рр.Доведено, що за умов нинішнього перехідного періоду вітчизняний партійний ринок не досяг того рівня, який би задовольняв потреби суспільства, політичні товари не відповідають очікуванням та надіям, створюються без орієнтації на споживача, базуються на стереотипному мисленні.