Suchergebnisse

Abstract
Consumers often desire to become better versions of themselves. Reflecting this interest in self-improvement, the marketplace offers consumers a wide range of products and services that promise to improve or better the consumer in some way. But, in a world with unlimited opportunities to spend one's time and money, what influences whether consumers will invest in products that enable self-improvement? We demonstrate that the degree to which God is salient has a negative effect on individuals' preferences for consumption choices with self-improvement features compared to equally attractive options that do not include such features. We propose that this is because thoughts of God activate a greater sense of being loved for who you are ("loved 'as-is'"), making self-improvement a lower priority. We demonstrate this basic effect across several experiments as well as archival data, provide process evidence through mediation and moderation, and address alternative explanations. We also identify important boundary conditions: God salience is less likely to decrease interest in self-improvement products when consumers do not believe in God, and when God is considered to be a punishing (vs. loving) entity.

This dissertation tests the eighteenth century's narrative of individual agency as the source of modern personal autonomy, and argues that there is a subtle but problematic conflation between agency and autonomy; rather than assume increased personal agency guarantees a corresponding surge in the experience of autonomy, I suggest that autonomy is ultimately eroded by the modern self's dependence on social identities that must be continuously maintained, objectified, and circulated as forms of social currency. My approach is founded upon an extensive examination of nonfiction (puritan autobiographies, science writing, essays, etc.) married to close readings of eighteenth-century fictional texts by Defoe, Lennox, Johnson, and others. This nonfictional foundation provides a historical record of the individuated enterprise of self-production, the true genesis of the self-help industry, and the fiction serves as the experimental testing ground that reveals the limits and hazards of this quintessentially modern enterprise. The primary insight of this dissertation is the counter-intuitive revelation that modern selfhood is needful of comic perception to transform exertions of agency squandered within social institutions into exercises of improvisation that buoy the individual rather than burden it. My first chapter focuses on recovering the neglected comic subtext of Defoe's Robinson Crusoe, and by including analysis of Puritan autobiographies, I demonstrate that this form which is produced in the novel can be re-read through its comic elements to reveal the limiting nature of the process of self-production inaugurated by Puritan nonfiction. Lennox's The Female Quixote and Johnson's Rasselas anchor the next two chapters, and I chose two fictions not usually associated with discourse on the 'self' because of their unique capacity to complement the first chapter by showing first how any model of 'self' is inherently social and subsequently what destructive political consequences are catalyzed by western models of self-formation and self-improvement. Together these three fictions form a demonstration of how the eighteenth-century didactic impulse is transformed via the novel from a textual operation meant to produce discrete moral and social imperatives that would tend to produce uniform social self products into a more idiosyncratic cultural program that has persisted into the twenty-first century.

Die Alterung der (Erwerbs-)Bevölkerung und die sich abzeichnenden Fachkräfteengpässe führen zu einer Entfaltung von Aktivitäten nachhaltiger Personalpolitik in Betrieben und Verwaltungen. Diese richten sich auf den Erhalt der Employability der Beschäftigten und greifen Aspekte nachhaltiger Arbeit auf. Zu beobachten ist, dass damit nicht nur ein erweiterter betrieblicher Zugriff auf das individuelle Leistungsvermögen erfolgt, sondern umfassend auf das Verhalten von Beschäftigten gezielt wird. Das gesamte Lebensarrangement und die individualökologische Selbstbestimmung der älter werdenden Beschäftigten geraten in den Fokus der Betriebe. Im Sinne einer ideologisierten Subjektivierung lässt sich der (gezwungenermaßen) mitgetragene Übergang von der Selbstsorge zur Selbstoptimierung als Vernutzung von Lebenskraft verstehen, mit der im Kern auf die optimierte Ware Arbeitskraft gezielt wird und Entsolidarisierungsprozesse in den Betrieben initiiert werden. Fraglich bleibt, inwiefern es Beschäftigten(-vertretungen) demgegenüber gelingt, Elemente nachhaltiger Arbeit in diesem Prozess zu verankern und z. B. Verhältnisprävention zu thematisieren.

The article presents the meaning of the concepts of "professional and pedagogical activityˮ, "professional developmentˮ and shows that professional development is a multifaceted process of acquiring and using new knowledge, skills and qualities that are necessary for highly effective implementation of professional pedagogical activity. It is noted that professional development is a process of transforming the teacher's individuality, aimed at self-improvement and achievement of acmeological peaks in professional activity; the features of professional and pedagogical activity of a teacher of higher military educational institution are singled out in the article.The stages of professional development of a teacher (choice of profession, professional education and training, professional adaptation, professional competence, professionalism, mastery and innovation) are analyzed. It is identified that self-improvement is implemented in two interrelated ways: self-education and personal development. A brief meaningful characteristic of these concepts is offered. The stages of self-improvement of scientific and pedagogical workers are characterized: the stage of self-knowledge (the initial stage of cognitive activity of a person), the stage of creating a personal self-improvement program (formation of goals and ideals for achieving one's goal), the stage of implementation of self-improvement program (professional development implementation complex), the stage of control and regulation of self-improvement process (evaluation of achieved results).On the basis of theoretical analysis and selected results of the empirical research, the author offers advice for teachers of higher military educational institutions for their professional self-improvement. It is determined that constant improvement of professional skills is an important factor in the professional development of a scientific and pedagogical worker.Keywords: pedagogical activity, higher military education institution, professional development, stages of professional development, self-improvement, self-education, innovativeness. ; Розглянуто зміст понять "професійно-педагогічна діяльністьˮ, "професійне зростанняˮ; показано, що професійний розвиток – багатогранний процес здобуття й використання нових знань, умінь та якостей, які потрібні для високоефективного проведення професійної педагогічної діяльності. Зазначено, що професійний розвиток – процес перетворення індивідуальності педагога, спрямований на самовдосконалення й досягнення акмеологічних вершин у професійній діяльності; виокремлено особливості професійно-педагогічної діяльності викладача вищого військового навчального закладу.Проаналізовано етапи професійного розвитку викладача (вибір професії, професійної освіти та підготовки, професійної адаптації, професійної компетентності, професіоналізму, майстерності та новаторства). З'ясовано, що самовдосконалення існує у двох взаємопов'язаних формах: самоосвіта та самовиховання. Автор пропонує коротку змістову характеристику означених понять. Охарактеризовано етапи самовдосконалення науково-педагогічного працівника: етап самопізнання (початковий етап пізнавальної діяльності людини), етап створення особистої програми самовдосконалення (формування цілей та ідеалів для досягнення своєї мети), етап реалізації програми самовдосконалення (втілення комплексу професійного росту), етап контролю та регуляція процесу самовдосконалення (оцінювання досягнутих результатів).На основі теоретичного аналізу та окремих результатів емпіричного дослідження, автор запропонував поради викладачам вищих військових навчальних закладів для їх професійного самовдосконалення. З'ясовано, що постійне підвищення фахової майстерності є важливим фактором професійного розвитку науково-педагогічного працівника.Ключові слова: педагогічна діяльність, вищий військовий навчальний заклад, професійне зростання, етапи професійного розвитку, самовдосконалення, самовиховання, інноваційність.