The article is devoted to the research of legal and organizational principles of ensuring information security of states in the modern conditions of development of information society. Theoretical approaches to the definition of the essence of «information security» and «national security» are analyzed and their interrelation is proved. The urgency of the chosen topic of scientific research is caused by the fact that confrontation in the information sphere becomes a fundamentally new sphere of competition between the states. The rapid pace of development of information and communication technologies, creation of a global information space has led to many cybernetic threats in important spheres of political, economic, social and cultural life of society. The paper presents the results of the analysis of information security of the state as a factor of influence on the national security of the state as a whole, and thus defines information security as an integral part of national security. Given the magnitude of the global information challenge, the inability to address these issues through the efforts of individual states, the article explores the issue of international cooperation in providing international information security within the United Nations. The contents of the basic international legal acts adopted by the UN General Assembly, which indicate the threats to the international security of the information space and the need for the states to take joint action to counter the challenges in the field. Particular attention is paid to the peculiarities of regional cooperation of states in providing information security within the European Union. It is determined that this area of EU activity is one of the priorities for today. The main EU normative acts are analyzed, which present the European approach to the problem of information security. The general characteristics of the activities of the special bodies of the EU (European Union Agency for Network and Information Security - ENISA, European Cybercrime Centre), whose activities are aimed at providing information security, are given. The article explores the issues of guaranteeing information security of Ukraine and protection of the national information space. The types of real and potential information threats to the information space of Ukraine are revealed, as well as practical recommendations are given on improving the state information policy and creating an effective system of counteracting cyberspace threats. Emphasis is placed on the fact that state information policy should reflect urgent issues that have arisen in the international information and information security sphere. Effective implementation of strategic priorities, basic principles and tasks of the state information security policy requires improvement of legal and organizational mechanisms of information security management. ; Статья посвящена исследованию правовых и организационных основ обеспечения информационной безопасности государств в современных условиях развития информационного общества. Проанализированы теоретические подходы к определению сущности «информационная безопасность» и «национальная безопасность». Приведены их связь и определено влияние информационной безопасности на национальную безопасность государства. Информационная безопасность рассматривается как составляющая национальной безопасности страны, а также как глобальная проблема защиты устойчивости международного информационного пространства. Значительное внимание в статье уделяется анализу особенностей сотрудничества государств в обеспечении информационной безопасности в рамках ООН и ЕС. Раскрывается содержание основных международно-правовых актов, принятых этими организациями в сфере обеспечения международной информационной безопасности. Дается общая характеристика специальных органов ООН и ЕС, деятельность которых направлена на противодействие угрозам киберпространства. Исследуются вопросы обеспечения информационной безопасности Украины и защиты национального информационного пространства. Раскрываются виды реальных и потенциальных информационных угроз информационного пространства Украины, а также даны практические рекомендации по совершенствованию государственной информационной политики и создания эффективной системы противодействия угрозам киберпространства. ; Стаття присвячена дослідженню правових і організаційних засад забезпечення інформаційної безпеки держав у сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності «інформаційна безпека» і «національна безпека», а також доведено їх взаємозв'язок. Актуальність обраної теми наукового дослідження обумовлена тим, що протистояння в інформаційній сфері стає принципово новою сферою суперництва між державами. Швидкі темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобального інформаційного простору призвело до виникнення багатьох кібернетичних загроз у важливих сферах політичного, економічного, соціального, культурного життя суспільства. В роботі наведено результати аналізу інформаційної безпеки держави як чинника впливу на національну безпеку держави в цілому і, тим самим визначено інформаційну безпеку як складову частину національної безпеки. З урахуванням масштабів глобального інформаційного виклику, неможливість вирішення зазначених проблем зусиллями окремих держав, у статті досліджується питання міжнародного співробітництва забезпечення міжнародної інформаційної безпеки у межах Організації Об'єднаних Націй. Розкривається зміст основних міжнародно-правових актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН, які вказують на загрози міжнародній безпеці інформаційного простору і необхідність прийняття державами спільних дієвих заходів у протидії викликам у зазначеній сфері. Окрема увага в статті приділяється особливостям регіонального співробітництва держав у забезпеченні інформаційної безпеки в межах Європейського Союзу. Визначається, що цей напрям діяльності ЄС є одним із пріоритетних на сьогодні. Проаналізовані основні нормативно-правові акти ЄС, у яких представлений європейський підхід до проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Дається загальна характеристика діяльності спеціалізованих органів ЄС (Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки – ENISA, Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю), діяльність яких направлена на забезпечення інформаційної безпеки. У статті досліджуються питання гарантування інформаційної безпеки України та захисту національного інформаційного простору. Розкриваються види реальних і потенційних інформаційних загроз для інформаційного простору України, а також надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформаційної політики та створення ефективної системи протидії загрозам кіберпростору. Акцентується увага на тім, що державна інформаційна політика повинна відбивати нагальні питання, що склалися у міжнародній інформаційній сфері та сфері забезпечення інформаційної безпеки. Ефективна реалізація стратегічних пріоритетів, основних принципів і завдань державної політики інформаційної безпеки потребує вдосконалення правових та організаційних механізмів управління інформаційною безпекою.
Die wachsende Entfremdung zwischen den USA und ihren Partnern in Mittel- und Südamerika ist das sichtbarste Ergebnis des 9. Amerika-Gipfels, der Anfang Juni 2022 in Los Angeles stattfand. Kontrovers war bereits die Einladungspolitik der Regierung Biden gegenüber den 34 Staaten der Region; darüber hinaus bestimmten auch tiefergehende Unstimmigkeiten diesen Gipfel, auf dem der erhoffte Aufbruch in den Beziehungen zwischen USA und Lateinamerika ausblieb. Auf der einen Seite appellierte Biden zur Zusammenarbeit, auf der anderen verlangten die Gäste nach Kooperation ohne Einmischung. Die Staaten Lateinamerikas und der Karibik sind gegenwärtig nicht bereit, in den hemisphärischen Austausch zu investieren. Eine projektbezogene Kooperation mit den extraregionalen Akteuren China, Europa, Russland und Indien erscheint ihnen lohnender, eine zu enge Bindung an die USA dabei nur hinderlich. Europa muss sich auf diese neue Lage einstellen und sein Kooperationsangebot in variabler Geometrie umbauen. (Autorenreferat)
El desarrollo del conocimiento genómico aplicado a la salud humana ofrece grandes beneficios bajo la forma de medicina genómica, predictiva o reparativa; sin embargo, conlleva profundas implicaciones de índole social, política, ética, económica e ideológica, las cuales requieren un marco regulatorio, que de manera genérica se denomina derecho genético. Este artículo pretende caracterizar el derecho genético únicamente en lo referente a las intervenciones en el genoma humano en el área de la biomedicina, desde los principios éticos y jurídicos que deben hacer parte de su fundamentación filosófica, para tal fin se analizarán las más importantes declaraciones emanadas por los organismos y las asociaciones de carácter internacional relacionadas con el tema, para identificar los principios éticos y jurídicos que deben orientar la caracterización del derecho genético. ; The development of genomic knowledge applied to human health offers great benefits in the form of genomic, predictive or repair medicine; nevertheless carries profound implications for social, political, ethical, economic and ideological, which require an effective regulatory framework, which is known generically genetic law. This article aims to characterize the genetic law only with regard to interventions in the human genome in the area of biomedicine, from the ethical and legal principles that must be part of its philosophical foundation to this en end we analyze the most important statements issued agencies and international associations related to the subject to identify the ethical and legal principles that should guide the characterization of the genetic right.
In der neuen Regierung des türkischen Präsidenten Recep Tayyip Erdoğan wurde Mehmet Şimşek zum Finanzminister ernannt, während die Managerin Hafize Gaye Erkan an die Spitze der Zentralbank rückte. Beide gelten als erfahrene Experten und Vertreter einer rationalen Ökonomie. Ihre Berufung hat daher Hoffnungen geweckt, Ankara könnte künftig wieder auf eine orthodoxe Wirtschaftspolitik setzen. Doch Zweifel daran bleiben. Ohnehin wäre ein entsprechender Kurswechsel kein Freiticket aus der Wirtschaftskrise des Landes, solange er nicht durch strukturelle Reformen flankiert würde. Der Türkei drohen eine Inflationsspirale und ein Konjunktureinbruch, wodurch sie nicht nur innenpolitisch destabilisiert würde, sondern auch sicherheitspolitisch geschwächt - vor allem gegenüber Russlands Einflussstreben im regionalen Umfeld. Die Konsequenzen für die EU wären enorm. Notwendig ist daher eine wirtschafts- und sicherheitspolitische Zusammenarbeit, die das Land stabilisiert, ohne das autokratische Regime Erdoğans zu legitimieren. (Autorenreferat)
Am 15. Juni 2014 haben Pakistans Streitkräfte eine großangelegte Militäroffensive in Nord-Waziristan eröffnet. Damit reagierte die Führung des Landes auf einen Terrorangriff gegen den Flughafen in Karachi, zu dem sich die Organisation Tehrik-i-Taliban Pakistan (TTP) bekannt hatte. Nach offiziellen Aussagen richtet sich die Operation gegen sämtliche militanten Gruppen in der Region. Damit rückt Pakistan erstmals von seiner bisherigen Politik ab, zwischen »guten« afghanischen und »schlechten« pakistanischen Taliban zu unterscheiden. Offen ist, ob diese Neuausrichtung der pakistanischen Afghanistan-Politik auch zu einer Wende in der Anti-Terror-Politik führen wird. Dazu wäre zweierlei nötig: Erstens müsste Pakistan auch gegen die Netzwerke militanter Gruppen sunnitischer und kaschmirischer Herkunft vorgehen. Zweitens bedürfte es einer Lösung für die künftige politische Struktur von Pakistans Stammesgebieten (Federally Administered Tribal Areas, FATA), zu denen Nord-Waziristan gehört. Nur so ließe sich verhindern, dass militante Gruppe staatsfreie Rückzugsräume auf pakistanischem Gebiet finden. (Autorenreferat)
Im Zuge ihrer rasanten wirtschaftlichen Entwicklung haben China und Indien in den letzten Jahren auch deutlich an internationalem Einfluss gewonnen, vor allem in Asien. Im Westen wird der Aufstieg des demokratischen Indien mit weitaus größerer Gelassenheit betrachtet als jener Chinas, weil die Volksrepublik eher als Herausforderung universal verstandener westlicher Standards und Werte wahrgenommen wird. Wie beurteilen die Chinesen die Entwicklung ihres südlichen Nachbarn? Welche Schlüsse ziehen sie daraus für die Zukunft der sino-indischen Beziehungen? (Autorenreferat)
The theory of new social movements provides analytical tools to understand how emotions manifest in social movements (SM), and how they are activated as transformative possibilities of realities and contexts in which they are energized. This article provides a discussion on SM, emphasizing the role of emotions as catalysts for changes and transformations, especially with regard to Human Rights (Human Rights). For this, through an analysis of theoretical sources, the interdependence relationships between SM, emotions and law are examined. The article argues that human rights and emotions are resources used by SM that facilitate their transformative action in the local sphere while promoting a change from the bottom up and an international level to the extent that they help generate greater social synchronization. ; La teoría de los nuevos movimientos sociales brinda herramientas analíticas para comprender cómo se manifiestan las emociones en los movimientos sociales (MS), y cómo se activan como posibilidades transformadoras de las realidades y contextos en los que estos se dinamizan. Este artículo aporta a la discusión sobre los MS enfatizando en el rol de las emociones como catalizadores de cambios y transformaciones, especialmente con respecto a los Derechos Humanos (DDHH). Para esto, a través de un análisis de fuentes teóricas se examinan las relaciones de interdependencia entre los MS, las emociones y el derecho. El artículo argumenta que los DDHH y las emociones son recursos que emplean los MS que facilitan su acción transformadora en la esfera local en tanto promueven un cambio de abajo hacia arriba y a nivel internacional lo que permiten generar una mayor sincronía social.
El objetivo de este artículo es indagar en las vinculaciones entre la política comercial externa norteamericana durante la administración Obama y algunos de los principales cambios sucedidos durante la última década en las relaciones comerciales internacionales. Nuestra hipótesis sostiene que fenómenos como la parálisis de las negociaciones de la Ronda Doha y el avance de las negociaciones de acuerdos "Megarregionales" guardan una estrecha relación con las modificaciones de la política comercial externa norteamericana del período 2009-2015. Desde la perspectiva de los bienes públicos, sostendremos que durante la presidencia de Barack Obama, EEUU ha priorizado la construcción de bienes públicos "exclusivos" por sobre los regímenes multilaterales que representen bienes públicos "no-discriminatorios". El trabajo se inscribe dentro de una interpretación realista de las transformaciones de la Economía Política Internacional. Se trata de un trabajo descriptivo-explicativo, cuya metodología se ha centrado en el análisis de contenido de fuentes documentales: "The President"s Trade Policy Agenda" del período 2009 a 2015 y la "Bipartisan Congressional Trade Priorities and Accountability Act of 2015"". ; The aim of this paper is to investigate the connections between the US foreign trade policy for the Obama administration and some of the major changes that have occurred over the past decade in the international trade relations. Our hypothesis is that phenomena such as the paralysis of the Doha Round negotiations and the progress of megarregionalagreements negotiations are closely connected with changes in the US foreign trade policy for the period 2009-2015. From the perspective of public goods, we will argue that during the presidency of Barack Obama, the US has prioritized the construction of "exclusive" public goods over the multilateral regimes that represent "non-discriminatory" public goods. The paper makes an interpretation of the changes in the international political economy from the realistic theory viewpoint. This is a descriptive-explanatory work, where the methodology has focused on content analysis of documentary sources: "The President's Trade Policy Agenda" for the period 2009-2015 and the "Congressional Bipartisan Trade Priorities and Accountability Act of 2015''. ; Fil: Zelicovich, Julieta. Universidad Nacional de Rosario. Facultad de Ciencias Políticas y Relaciones Internacionales. Instituto de Investigaciones; Argentina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas; Argentina
This article is an approach to the content of the 1990 International Convention on the Protection of the Rights of All Migrant Workers and Members of their Families, in which the aim is not only to broach the content of this important international legislative instrument, but also to highlight its axes, as well as the contribution that this text makes to the recognition of the rights of migrants and the members of their families, particularly with regard to those who are in an irregular situation. The social integration of these persons and the fight against the traffic of immigrants are other axes of the document which clearly declares itself as opposed to establishing barriers against the recognition of basic rights, as these favour clandestine immigration, talking the stand that the administrative situation of those who emigrate should not be an obstacle for the recognition and enjoyment, under equal conditions, of basic human rights. ; El presente articulo es una aproximación al contenido de la Convención internacional sobre la protección de los derechos de los trabajadores migratorios y de sus familias, de 1990, en el que no sólo se hace una aproximación al contenido de este importante instrumento normativo internacional sino que se pretende destacar cuáles son los ejes del mismo, y las aportaciones que en este texto se hacen en relación al reconocimiento de derechos a favor de los inmigrantes y de sus familias, especialmente respecto de los que se encuentran en situación irregular, la integración social de estos individuos y la lucha contra el tráfico de inmigrantes, manifestándose claramente en contra de las barreras ya que estas favorecen la inmigración clandestina y en la que se aboga porque la situación administrativa de los que emigran no sea un obstáculo para el reconocimiento y disfrute, en igualdad de condiciones, de los derechos humanos fundamentales.
