Suchergebnisse

During the period of operation, the national accounting system in Ukraine is in the process of reformand continuous improvement. Modern conditions of Ukraine's integration into the European space necessitate the adaptation of the regulatory framework to the legislation of the European Union, and accounting inparticular. For the operation of any enterprise assets are required, both non-current and current. The articleexamines the definition of the category of "current assets" and their classification according to national andinternational accounting standards, for the organization of their accounting and effective management. According to the results of the study of the essence of the category "current assets" it was found that their interpretation according to national standards corresponds to international ones, and according to the scientificapproach - allowed to identify several approaches (directions) to explain their essence. The study of approaches to the classification of current assets revealed their main classification features. But, according tothe authors, it is also necessary to use the classification for modern management, organization of more efficient and effective accounting, analysis, audit and management in the enterprise, risk management, liquidity,inflation protection, turnover and profitability. The classification of current assets according to internationaland national accounting standards by type of current assets has been systematized and their comparison bycomposition of elements has been carried out. ; За період функціонування національна система обліку в Україні знаходиться у процесі рефор-мування та постійного удосконалення. Сучасні умови інтеграції України до європейського простору,викликають необхідність пристосування нормативно-законодавчої бази до законодавства Європейсь-кого Союзу. Це стосується й бухгалтерського обліку в Україні, ведення якого здійснюється відповіднодо діючого законодавства. Для функціонування будь-якого підприємства необхідні активи, як необоро-тні так й оборотні. У статті проведено дослідження визначення категорії «оборотні активи» та їх кла-сифікації за національними та міжнародними стандартами обліку, для організації їх обліку та ефекти-вного управління. За результатами дослідження сутності категорії «оборотні активи» виявлено, що їхтрактування за національними стандартами відповідає міжнародним, а за науковим підходом – дозво-лило виокремити декілька підходів (напрямів) до пояснення їх сутності. Дослідження підходів до кла-сифікації оборотних активів за науковим підходом свідчить, що низка авторів класифікують тільки ма-теріальні оборотні активи, інші групи науковців класифікують всю сукупність оборотних активів заокремими ознаками: за ступенем ліквідності, за рівнем їх ринкової (можливої) цінності, в залежноті відшвидкості обігу. Але, на нашу думку, також необхідно використовувати класифікацію для сучасногоуправління, організації більш дієвого та ефективного обліку, аналізу, аудиту та менеджменту на підп-риємстві, управління ризиками, ліквідністю, захищеності від інфляції, швидкістю обігу та рівнем прибу-тковості. Узагальнення класифікації оборотних активів за видами (елементами), які розглянуті вміжнародних та національних стандартах обліку дозволило нам систематизувати їх за видами обо-ротних активів та провести їх порівняння за складом елементів.

In 2018, UNHCR numbered 40 million internally displaced persons, 25.4 million refugees and 3.1 million international asylum seekers (UNHCR-Spain, 2018), effectively equating to the largest refugee crisis since World War II. The flow of displaced individuals, mainly from south to north and from east to west, and across international borders, has increased in the past two decades whilst legislation changes occur in the receiving states as a response to limit the right of asylum and refugee reception, as is the case in EU member states. Restrictions, factors and multiple causes (war, discrimination, population persecution, etc.), not only has generated the displacement of applicants from their countries of origin, but has also modified the nature of concession of international protection. In Spain, it is possible to analyze, through official sources (i.e. Ministry of the Interior), the trend in evolution of the countries of origin as stated in asylum applications and international protection concessions filed during the period 2008-2018, thus facilitating the formulation of correlations between causes and internal and external factors. As a whole, changes of the country of origin of applicants are evidenced as a consequence of the expansion of armed conflicts (Syria, Iraq), institutional crises (Venezuela), restrictions imposed by traditional asylum countries (El Salvador, Honduras), and also the shift in reception preferences emerging in Spain as receiving state. ; En 2018 ACNUR cifró en 40 millones los desplazados internos, 25,4 millones los refugiados y 3,1 millones los solicitantes de asilo internacional (ACNUR-España, 2018), suponiendo la mayor crisis de refugiados desde la Segunda Guerra Mundial. Los flujos de desplazados, fundamentalmente de sur a norte y de este a oeste y en frontera, han aumentado en las dos últimas décadas, al tiempo que se han producido cambios en la legislación de los Estados receptores para limitar el derecho de asilo y la acogida de refugiados, como es el caso de los miembros de la UE. Las restricciones, factores y causas en origen (guerra, discriminación, persecución de parte de la población, etc.), han generado mudanzas en la procedencia de los solicitantes, pero también de las concesiones de figuras de protección internacional. En España es posible analizar a través de fuentes oficiales (Ministerio del Interior) los cambios habidos en la procedencia de las solicitudes de asilo y en las concesiones de protección internacional en el período 2008-2018, lo que permite establecer correlaciones entre causas y factores internos y externos. En su conjunto, se observan cambios en el origen de los solicitantes debido a la extensión de los conflictos armados (Siria, Irak), la crisis institucional (Venezuela) o las restricciones en países tradicionales de asilo (El Salvador, Honduras), y cómo están cambiando las preferencias de acogida en España como Estado receptor.

Рассматриваются наиболее важные и интересные результаты научного опыта, накопленного за 20 лет деятельности одного из известных экспертно-аналитических центров — Алтайской школы политических исследований (АШПИ). На основании аналитического обзора статей отечественных и зарубежных авторов школы исследованы два наиболее значимых направления: первое связано с формами международного взаимодействия (международные конфликты, трансграничное сотрудничество и т.д.), второе — с ролью идентичностей и имиджей в международных отношениях (европейская идентичность, образы стран, продвижение международного имиджа и т.д.). Большое внимание уделено изучению исторических сюжетов указанных направлений. Аналитический обзор позволил представить масштабы, системность и разноплановость проведенных исследований. Обобщается также практический опыт научно-организационной деятельности по созданию сетевого сообщества исследователей-международников, которое удавалось развивать благодаря активному использованию интернет-технологий, позволяющих виртуально преодолевать те расстояния, которые отделяют Барнаул от ведущих научных центров. В статье дается обзор наиболее интересных публикаций в серийном издании «Дневник АШПИ». DOI 10.14258/izvasu(2016)4-30 ; This article discusses the most important and interesting results of scientific experience gained during 20 years of activity of one of the famous expert-analytical centers — "Altai School of Political Studies". On the basis of analytical review of the articles of domestic and foreign authors of the School, investigation was made of 2 most important areas: the first is related to forms of international cooperation (international conf lict, cross-border cooperation etc.), the second refers to the role of identities and images in international relations (European identity, images of countries, promotion of international image etc.). Much attention is paid to the study of the historical subjects in these areas. Analytical review allowed us to imagine the magnitude, consistency and heterogeneity of the studies. Generalization is given to practical experience of scientific and organizational activities to create a network community of researchers in international affairs which could be developed due to the active use of the Internet- technologies that allow virtual overcoming of the distances that separate Barnaul from the leading scientific centers. The article provides an overview of the most interesting publications in the serial publication of the "Diary of ASPS". DOI 10.14258/izvasu(2016)4-30