Suchergebnisse

Mit Präsident Trumps "America first"-Politik haben die USA der multilateralen Ordnung den Rücken gekehrt, internationale Abkommen verlassen, Rüstungskontrollverträge gekündigt und die Nato in Frage gestellt. Gegen Deutschland wollte Trump nationale In­teressen mit Sanktionen durchsetzen. Dort sind die Erwartungen hoch, dass es unter dem künftigen Präsident Biden gelingt, die tiefe Vertrauenskrise in den deutsch-ame­ri­kanischen Beziehungen zu überwinden. Der Ton im Umgang miteinander dürfte verbindlicher werden. Interessenunterschiede werden aber nicht einfach ver­schwin­den. Dagegen sprechen die Konstanten in der Außen- und Sicherheitspolitik der USA ebenso wie die begrenzten Handlungsspielräume des gewählten Präsidenten. Die Rüstungskontrolle wird zwar wieder einen höheren Stellenwert einnehmen. Fort­schritte aber werden zähes Verhandeln und höhere Beiträge Deutschlands zur Bünd­nisverteidigung erfordern. (Autorenreferat)

'China wird aufgrund seiner wirtschaftlichen und politischen Bedeutung in der Welt als Großmacht und kommende Supermacht wahrgenommen. Bis 2020 will Peking die Wirtschaftsleistung gegenüber 2000 nochmals vervierfachen. Das 'Reformwunderland' China belegt aber mit seinem Pro-Kopf-Einkommen im weltweiten Vergleich nach wie vor nur einen der unteren Plätze im Mittelfeld und steht im Inneren vor massiven Herausforderungen. Der Preis für das nunmehr über drei Jahrzehnte verfolgte expansive Wirtschaftswachstum ist hoch: Energieverschwendung, massive Umweltschäden, ein dreifaches Einkommensgefälle zwischen Reich und Arm, Stadt und Land, Küstenregionen und Hinterland sowie ein nur in Ansätzen vorhandenes Sozialsystem. Dazu kommen Korruption auf allen Ebenen und fehlende Rechtsstaatlichkeit. Diese enormen inneren Probleme gefährden die Stabilität Chinas und wirken sich auch international aus, zum Beispiel in Form von grenzüberschreitender Umweltverschmutzung und auf den Klimawandel. Um den beschriebenen Tendenzen entgegenzuwirken, hat die Führung der Kommunistischen Partei in den Jahren 2003/04 zwei neue Leitbilder lanciert, das der 'wissenschaftlichen Entwicklung' und das der 'harmonischen Gesellschaft'. Damit will die Partei ihre Legitimität und ihr Ansehen in der Gesellschaft stärken. Konkret versucht sie damit, den identifizierten Fehlentwicklungen entgegenzusteuern und dabei gleichzeitig einen Ersatz für den mittlerweile ausgehöhlten ideologischen Überbau anzubieten. Die vorliegende Studie konzentriert sich auf die Problemkomplexe Umwelt/ Energie und soziales Gefälle/ soziale Sicherung und geht der Frage nach, welche Maßnahmen im Rahmen der 'harmonischen Gesellschaft' vorgesehen sind, inwieweit sie tatsächlich greifen bzw. wo ihre Grenzen sind.' (Autorenreferat)

The article substantiates the necessity and relevance of the introduction of progressive energy efficiency systems at industrial enterprises. It is shown that in Ukraine in 2020 only 43.1% of energy resources are used efficiently, according to the data of the energy efficiency rating. In 2019, this figure was higher - 54%. The analysis of the use of energy resources in industry, services, agriculture and the housing sector in Ukraine, as well as in the countries of the European Union. The issues of organizing energy efficiency benchmarking for industrial enterprises of Ukraine are considered. The main attention is paid to an integrated approach, which consists in creating a regulatory framework and organizing information support during benchmarking. The experience of the EU countries in solving the problem of technical regulation of energy efficiency benchmarking and the possibility of its use in international entrepreneurship is considered. Only the main stages of energy saving benchmarking are considered in detail, which include: selection of a benchmark, comparison and assessment, positioning of the research object and determination of leaders and outsiders, grouping benchmarking partners by energy efficiency level, identification of the gap, identification of the causes of inefficient energy consumption, determination of the scale and nature of the problem. The introduction of an energy efficiency benchmarking system on a regular basis as a control and planning subsystem as part of an energy management system will make it possible to track changes in the energy efficiency indicators of the production system and its structural objects, the level of energy efficiency over time, negative trends and causes of their occurrence, to assess the effectiveness of adaptation of the best principles of efficient energy consumption in own conditions and the effectiveness of the implementation of energy-saving measures, which will contribute to the continuous improvement of the production system and its facilities. ; В статье обосновано необходимость и актуальность внедрения на промышленных предприятиях прогрессивных систем энергоэффективности. Показано, что в Украине в 2020 году только 43,1% энергоресурсов используется эффективно, свидетельствуют данные рейтинга энергоэффективности. В 2019 году этот показатель был выше - 54%. Проведен анализ использования энергоресурсов в промышленности, сфере услуг, сельском хозяйстве и жилищном секторе в Украине, а также в странах Евросоюза. Рассмотрены вопросы организации бенчмаркинга энергоэффективности для промышленных предприятий Украины. Основное внимание уделяется комплексному подходу, который заключается в создании нормативной базы и организации информационной поддержки при проведении бенчмаркинга. Рассматривается опыт стран Евросоюза в решении задачи технического регулирования бенчмаркинга энергоэффективности и возможности его использования в международном предпринимательстве. Подробно рассмотрены только основные этапы проведения бенчмаркинга энергосбережения, к которыми отнесены: выбор эталона, сравнение и оценка, позиционирование объекта исследования и определения лидеров и аутсайдеров, группировка партнеров бенчмаркинга по уровню энергоэффективности, идентификация разрыва, выявление причин неэффективного энергопотребления, определение масштаба и природы проблемы. Внедрение системы бенчмаркинга энергоэффективности на регулярной основе как подсистемы контроля и планирования в составе системы энергетического менеджмента позволит отслеживать изменения показателей энергоэффективности производственной системы и ее структурных объектов, уровня эффективности энергопотребления во времени, негативные тенденции и причины их возникновения, оценивать эффективность адаптации лучших приктики эффективного энергопотребления в собственных условий и результативность внедрения энергосберегающих мероприятий, что будет способствовать постоянному усовершенствованию производственной системы и ее объектов ; У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів

The article substantiates the necessity and relevance of the introduction of progressive energy efficiency systems at industrial enterprises. It is shown that in Ukraine in 2020 only 43.1% of energy resources are used efficiently, according to the data of the energy efficiency rating. In 2019, this figure was higher - 54%. The analysis of the use of energy resources in industry, services, agriculture and the housing sector in Ukraine, as well as in the countries of the European Union. The issues of organizing energy efficiency benchmarking for industrial enterprises of Ukraine are considered. The main attention is paid to an integrated approach, which consists in creating a regulatory framework and organizing information support during benchmarking. The experience of the EU countries in solving the problem of technical regulation of energy efficiency benchmarking and the possibility of its use in international entrepreneurship is considered. Only the main stages of energy saving benchmarking are considered in detail, which include: selection of a benchmark, comparison and assessment, positioning of the research object and determination of leaders and outsiders, grouping benchmarking partners by energy efficiency level, identification of the gap, identification of the causes of inefficient energy consumption, determination of the scale and nature of the problem. The introduction of an energy efficiency benchmarking system on a regular basis as a control and planning subsystem as part of an energy management system will make it possible to track changes in the energy efficiency indicators of the production system and its structural objects, the level of energy efficiency over time, negative trends and causes of their occurrence, to assess the effectiveness of adaptation of the best principles of efficient energy consumption in own conditions and the effectiveness of the implementation of energy-saving measures, which will contribute to the continuous improvement of the production system and its facilities. ; В статье обосновано необходимость и актуальность внедрения на промышленных предприятиях прогрессивных систем энергоэффективности. Показано, что в Украине в 2020 году только 43,1% энергоресурсов используется эффективно, свидетельствуют данные рейтинга энергоэффективности. В 2019 году этот показатель был выше - 54%. Проведен анализ использования энергоресурсов в промышленности, сфере услуг, сельском хозяйстве и жилищном секторе в Украине, а также в странах Евросоюза. Рассмотрены вопросы организации бенчмаркинга энергоэффективности для промышленных предприятий Украины. Основное внимание уделяется комплексному подходу, который заключается в создании нормативной базы и организации информационной поддержки при проведении бенчмаркинга. Рассматривается опыт стран Евросоюза в решении задачи технического регулирования бенчмаркинга энергоэффективности и возможности его использования в международном предпринимательстве. Подробно рассмотрены только основные этапы проведения бенчмаркинга энергосбережения, к которыми отнесены: выбор эталона, сравнение и оценка, позиционирование объекта исследования и определения лидеров и аутсайдеров, группировка партнеров бенчмаркинга по уровню энергоэффективности, идентификация разрыва, выявление причин неэффективного энергопотребления, определение масштаба и природы проблемы. Внедрение системы бенчмаркинга энергоэффективности на регулярной основе как подсистемы контроля и планирования в составе системы энергетического менеджмента позволит отслеживать изменения показателей энергоэффективности производственной системы и ее структурных объектов, уровня эффективности энергопотребления во времени, негативные тенденции и причины их возникновения, оценивать эффективность адаптации лучших приктики эффективного энергопотребления в собственных условий и результативность внедрения энергосберегающих мероприятий, что будет способствовать постоянному усовершенствованию производственной системы и ее объектов ; У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів

In evangelical communities, divorce is prohibited and a pastor is seen as a model, a spiritual guide and, above all, a guarantor of the Christian faith and morality. From this point of view, the breakdown of the marriage bond of a pastor with his wife undermines the cohesion and stability of the communities under his tutelage. This is because divorce is considered in Christian circles as a transgressive and anomic act. This article is a comprehensive approach of the divorce of pastors. It also shows its explanatory factors using a case study of two localities, the Assemblies of God Church and the International Ministry of the Revelation of Yopougon. The study was carried out using a socio-anthropological approach combined with both qualitative and quantitative methods. Based on the result of this study, the divorce of pastors is explained by several factors. The most essential include: the tensions and the recurring disputes in the couple; the continued infidelity of the spouses; the lack of forgiveness and reciprocal acceptance of spouses in case of error; the subtle flight of one of the spouses of the household, and so on. Although they are human guides and shepherds, pastors who have succumbed to these situations have destroyed the sacred bond of their marriage. These kinds of behavior of the evangelical guides have led to the regression of the social and political functioning of the Christian communities. Divorce, however, has become a symbolic act of destruction of socio-religious bonds while tarnishing the image of the evangelical world.