Suchergebnisse

Strengthening external border management remains the lowest common denomina­tor among Member States of the European Union (EU). Plans to expand the European Border and Coastguard Agency (Frontex) were formally adopted at the beginning of November. However, they will do little to meet the most pressing challenges of the EU's migration policy. The goal of placing 10,000 border guards under the command of Frontex can only be achieved in the medium term. While some EU Member States currently use illegal practices to secure their national borders, Frontex is increasingly subject to legal controls; operational missions are only possible by invitation from the country of deployment. Without violating legal principles, Frontex alone will not be able to accelerate the return of those who are the subject of removal orders from the EU. Nevertheless, the forthcoming Frontex reform will provide some additional tech­nical value for securing the EU's external borders. Under changed political circumstances, the agency may be a pioneer for more European and operational security cooperation. (author's abstract)

The article deals with the formation of a system of training international specialists in the spheres of diplomacy, economics, politics, ethnology, linguistics, culture, literary studies, art studies, etc. as an integral attribute of a full-fledged state, which are not limited to priority and promising areas, and cover all the most possible directions of activities. It emphasizes the importance of cultural diplomacy for achieving economic and political priorities. The history of the formation of such a system in Europe, the Russian Empire, the USSR, Ukraine in the era of the UPR and the Soviet period is considered. Separately we are talking about the elements of a holistic and purposeful activity in this direction in Ukraine with the achievement of statehood. There are gaps in the formation of the appropriate system of educational and scientific training of specialists, their causes. The ways of overcoming current deficiencies are proposed by the efforts of state authorities and educational institutions, taking into account Ukraine's aspirations to become a subject of world politics. ; В статье речь идет о формировании системы подготовки специалистов-международников в сферах дипломатии, экономики, политики, этнологии, лингвистики, культуры, литературоведения, искусствоведения и т. д. как неотъемлемого атрибута полноценного государства, когда не ограничиваются приоритетными и перспективными направлениями, а охватывают все максимально возможные направления деятельности. Акцентируется внимание на важности культурной дипломатии для достижения экономических и политических приоритетов. Рассматривается история формирования такой системы в Европе, Российской империи, СССР, в Украине времен УНР и советского периода. Отдельно идет речь об элементах целостной и целеустремленной деятельности в этом направлении в Украине с обретением государственности. Указывается на пробелы в формировании соответственной системы образовательной и научной подготовки специалистов, их причины. Предлагаются пути преодоления существующих недостатков усилиями государственных органов власти и учебно-научных институций, учитывая стремление Украины стать субъектом мировой политики. ; У статті йдеться про формування системи підготовки фахівців-міжнародників у сферах дипломатії, економіки, політики, етнології, лінгвістики, культури, літературознавства, мистецтвознавства тощо як невід'ємного атрибуту повноцінної держави, коли не обмежуються пріоритетними і перспективними напрямами, а охоплюють усі максимально можливі напрями діяльності. Наголошується на важливості культурної дипломатії для досягнення економічних і політичних пріоритетів. Розглядається історія формування такої системи в Європі, Російській імперії, СРСР, в Україні доби УНР і радянського періоду. Окремо йдеться про елементи цілісної та цілеспрямованої діяльності в цьому напрямі в Україні зі здобуттям державності. Зазначаються прогалини в формуванні відповідної системи освітньої й наукової підготовки фахівців, їх причини. Пропонуються шляхи подолання чинних недоліків зусиллями державних органів влади й навчально-наукових інституцій, враховуючи прагнення України стати суб'єктом світової політики.

The article deals with the formation of a system of training international specialists in the spheres of diplomacy, economics, politics, ethnology, linguistics, culture, literary studies, art studies, etc. as an integral attribute of a full-fledged state, which are not limited to priority and promising areas, and cover all the most possible directions of activities. It emphasizes the importance of cultural diplomacy for achieving economic and political priorities. The history of the formation of such a system in Europe, the Russian Empire, the USSR, Ukraine in the era of the UPR and the Soviet period is considered. Separately we are talking about the elements of a holistic and purposeful activity in this direction in Ukraine with the achievement of statehood. There are gaps in the formation of the appropriate system of educational and scientific training of specialists, their causes. The ways of overcoming current deficiencies are proposed by the efforts of state authorities and educational institutions, taking into account Ukraine's aspirations to become a subject of world politics. ; В статье речь идет о формировании системы подготовки специалистов-международников в сферах дипломатии, экономики, политики, этнологии, лингвистики, культуры, литературоведения, искусствоведения и т. д. как неотъемлемого атрибута полноценного государства, когда не ограничиваются приоритетными и перспективными направлениями, а охватывают все максимально возможные направления деятельности. Акцентируется внимание на важности культурной дипломатии для достижения экономических и политических приоритетов. Рассматривается история формирования такой системы в Европе, Российской империи, СССР, в Украине времен УНР и советского периода. Отдельно идет речь об элементах целостной и целеустремленной деятельности в этом направлении в Украине с обретением государственности. Указывается на пробелы в формировании соответственной системы образовательной и научной подготовки специалистов, их причины. Предлагаются пути преодоления существующих недостатков усилиями государственных органов власти и учебно-научных институций, учитывая стремление Украины стать субъектом мировой политики. ; У статті йдеться про формування системи підготовки фахівців-міжнародників у сферах дипломатії, економіки, політики, етнології, лінгвістики, культури, літературознавства, мистецтвознавства тощо як невід'ємного атрибуту повноцінної держави, коли не обмежуються пріоритетними і перспективними напрямами, а охоплюють усі максимально можливі напрями діяльності. Наголошується на важливості культурної дипломатії для досягнення економічних і політичних пріоритетів. Розглядається історія формування такої системи в Європі, Російській імперії, СРСР, в Україні доби УНР і радянського періоду. Окремо йдеться про елементи цілісної та цілеспрямованої діяльності в цьому напрямі в Україні зі здобуттям державності. Зазначаються прогалини в формуванні відповідної системи освітньої й наукової підготовки фахівців, їх причини. Пропонуються шляхи подолання чинних недоліків зусиллями державних органів влади й навчально-наукових інституцій, враховуючи прагнення України стати суб'єктом світової політики.

The article deals with the formation of a system of training international specialists in the spheres of diplomacy, economics, politics, ethnology, linguistics, culture, literary studies, art studies, etc. as an integral attribute of a full-fledged state, which are not limited to priority and promising areas, and cover all the most possible directions of activities. It emphasizes the importance of cultural diplomacy for achieving economic and political priorities. The history of the formation of such a system in Europe, the Russian Empire, the USSR, Ukraine in the era of the UPR and the Soviet period is considered. Separately we are talking about the elements of a holistic and purposeful activity in this direction in Ukraine with the achievement of statehood. There are gaps in the formation of the appropriate system of educational and scientific training of specialists, their causes. The ways of overcoming current deficiencies are proposed by the efforts of state authorities and educational institutions, taking into account Ukraine's aspirations to become a subject of world politics. ; В статье речь идет о формировании системы подготовки специалистов-международников в сферах дипломатии, экономики, политики, этнологии, лингвистики, культуры, литературоведения, искусствоведения и т. д. как неотъемлемого атрибута полноценного государства, когда не ограничиваются приоритетными и перспективными направлениями, а охватывают все максимально возможные направления деятельности. Акцентируется внимание на важности культурной дипломатии для достижения экономических и политических приоритетов. Рассматривается история формирования такой системы в Европе, Российской империи, СССР, в Украине времен УНР и советского периода. Отдельно идет речь об элементах целостной и целеустремленной деятельности в этом направлении в Украине с обретением государственности. Указывается на пробелы в формировании соответственной системы образовательной и научной подготовки специалистов, их причины. Предлагаются пути преодоления существующих недостатков усилиями государственных органов власти и учебно-научных институций, учитывая стремление Украины стать субъектом мировой политики. ; У статті йдеться про формування системи підготовки фахівців-міжнародників у сферах дипломатії, економіки, політики, етнології, лінгвістики, культури, літературознавства, мистецтвознавства тощо як невід'ємного атрибуту повноцінної держави, коли не обмежуються пріоритетними і перспективними напрямами, а охоплюють усі максимально можливі напрями діяльності. Наголошується на важливості культурної дипломатії для досягнення економічних і політичних пріоритетів. Розглядається історія формування такої системи в Європі, Російській імперії, СРСР, в Україні доби УНР і радянського періоду. Окремо йдеться про елементи цілісної та цілеспрямованої діяльності в цьому напрямі в Україні зі здобуттям державності. Зазначаються прогалини в формуванні відповідної системи освітньої й наукової підготовки фахівців, їх причини. Пропонуються шляхи подолання чинних недоліків зусиллями державних органів влади й навчально-наукових інституцій, враховуючи прагнення України стати суб'єктом світової політики.

The long reach of U.S. law affects persons, property, and acts around the world. In trying to shield EU-based individuals and entities with commercial interests from its adverse impact, European policy-makers have recently been exposed as more or less helpless. In order to pursue their strategic objectives more effectively, Europeans must not only focus on increasing strategic autonomy vis-à-vis the U.S. government. Absent a diplomatic agreement with the executive branch, they must also better uti­lize available channels of influence. One potential avenue would be to substantially support EU-based companies in domestic courts -both diplomatically as well as fi­nan­cially- in order to challenge the executive branch when enforcing U.S. law beyond borders. Only the judicial branch can effectively curb the extraterritorial application of U.S. jurisdiction. (author's abstract)

The proportionality principle is a criterion that can be found within the internal legislation of the States as well as in Public International Law, and particularly in its Investment branch. This principle forces the State to apply the least harmful measure in regard to an act attributable to the investor. Whatever measure the State applies, it has to be implemented progressively taking in account other possible measures that the State is legitimized to execute for that specific case. The issue pertaining the Occidental case deals with the unilateral termination of the participation petroleum contract due to the unauthorized cessation of rights in behalf of a third party. The tribunal of the International Center for Settlement of Investment Disputes (ICSID) evaluated the presence of the proportionality principle within the sanction that the Ecuadorian State applied to Occidental. In this sense, the tribunal condemned the sanction taken by the Ecuadorian State because they claimed that the measure was not proportional; this claim was done in spite of the Ecuadorian´s legislation since it contemplates this type of sanction for unauthorized cessation of rights to a third party. With that being said, it is imperative to question oneself about a possible contradiction among the proportionality principle and the legality principle in reference to this particular case. The issue can be solved by applying Public International Law, under the premise that affirms that the proportionality principle does not infringe the faculty a State has to execute the various measures contemplated within its legislation, therefore, it does not transgress the legality principle. ; La proporcionalidad es un criterio que puede encontrarse tanto en la legislación interna de los Estados como en el Derecho Internacional Público, al igual que en su rama de inversiones. Este criterio presupone la ejecución de la medida menos gravosa por parte del Estado frente a un acto imputable al inversionista, la cual debe aplicarse de manera progresiva respecto de otras posibles medidas ajustables al acto que faculta su implementación. El problema planteado frente al caso Occidental parte de la caducidad del contrato de participación petrolera por la delegación de participación que realizó dicha compañía a un tercero. Al aplicar el concepto de proporcionalidad, el tribunal del Centro Internacional de Arreglo de Diferencias Relativas a Inversiones (en adelante, CIADI) condenó al Estado ecuatoriano pues consideró que la medida de caducidad, pese a estar contemplada en su legislación, no era proporcional. Ante esto, cabe cuestionarse si en este caso existe una contradicción del principio de proporcionalidad con el de legalidad. El problema tiene su respuesta en el Derecho Internacional Público, sobre la base de la postura que determina que la proporcionalidad no quebranta la facultad estatal de ejecutar las medidas estipuladas en su legislación, es decir, no transgrede el principio de legalidad.

This review article discusses the approaches, concepts, and actors in public policy transfers. The discussion, however, focuses on the role played by experts in the international mobilization of ideas, who, despite of their central role in transferring policies, have been little studied in our context. Due to the importance of this matter, the article presents the main conceptual contributions and analysis of perspectives about the political phenomenon of international mobilization of ideas understood as processes of public policy transfer. The literature review is relevant for the development of a new field of research on public policy analysis that includes public policy transfers as a theoretical perspective. ; Este artículo desarrolla la discusión de la literatura en torno a los enfoques, conceptos y actores en los procesos de transferencia de políticas públicas, profundizando en el rol que desempeñan actores expertos en la movilización internacional de las ideas, quienes, a pesar de su centralidad en los procesos de transferencia y adaptación de políticas públicas, han sido poco estudiados en nuestro contexto. Dada la relevancia de la temática, el artículo presenta los principales aportes conceptuales y perspectivas de análisis del fenómeno político de la movilización internacional de las ideas, entendido como procesos de transferencia y adaptación de políticas públicas. La revisión de la literatura es pertinente para el desarrollo de nuevas investigaciones en el campo del análisis de las políticas públicas que vinculen como perspectiva teórica la transferencia de políticas públicas.

Significant documents of record recently produced and dealing with cultural property, heritage and related issues will be printed annually in the final issue (No. 4) of each numbered volume. Documents considered for publication may be national, regional, or international instruments and codes. Inquiries or suggestions regarding documentary materials may be addressed to the Chronicles Editor, Kurt Siehr, at ⟨siehr@mpipriv.de⟩ or the Editor, Alexander Bauer, at ⟨alexander.bauer@qc.cuny.edu⟩.

This article examines Sir G. Lauterpacht's respective contributions to contemporary international human rights law by concentrating on their European experience from their youth in Central Europe. Fiercely committed to the rule of law and holding the powerful to account, Lauterpacht was instrumental in bringing Nazi war criminals to justice, and his work forged the foundations of our modern human rights laws. Key to his contribution to the Human Rights Law was the belief that human rights could only be protected if powerful institutions were created to monitor and enforce them. Lauterpacht advocated a quasi-judicial body, similar to what became the European Commission on Human Rights. The articulation and recognition of human rights in international law was integral to his systematic defining and refining of the discipline through his academic and professional writings, which actively engaged contemporary legal theory and international relations debates. His corpus covered the breadth of international law through his authorship of major monographs and hundreds of articles and reviews.International scientific events that took place in the Lviv region are analyzed in this article (the international scientific conference «Legal concepts of H. Lauterpacht in the theory and practice of the International Law», series of scientific and memorial measures that took place in Lviv on November 9–12, 2017, organized by the non-governmental research center «Center for Urban History of East Central Europe» (director – Sofia Dyak). Program «Rights, Justice, and Memories of Lviv» (November 9–11, 2017) launched with lecture «Moving Beyond East West Street – Challenges for the Future and the Rule of Law» by Philippe Sands (the UCU Rule of Law Lecture Series) and continued on November 11 with unveiling of memorial plaques and art performance «East West Street: A Song of Good and Evil» at Lviv Philharmonic. This event brought together scholars from the fields of history, law, international law, and intellectual history. Among participants were: Markiyan Bem (European Court of Human Rights), Kateryna Busol (Global Rights Compliance), Norman Davies (University College London), (Franziska Exeler (Cambridge University / Free University in Berlin), Douglas Irvin-Erickson (GMU), Pieter Lagrou and Ornella Rovetta (Université Libre de Bruxelles), Louisa McClintock (Columbia University), Reut Paz (Giessen University), William Pomeranz (Kennan Institute), Philippe Sands (University College London), Mira Siegelberg (Queen Mary, University of London), Iryna Sklokina (Center for Urban History), Stefan Troebst (Leipzig University), and Natasha Wheatley (University of Sydney), Lori Damrosch (Columbia University), Sean Murphy (George Washington University), Gerry Simpson (London School of Economics and Political Science). ; Висвітлено світові заслуги студента Львівського університету у міжвоєнний період – Герша Лаутерпахта у правоюдинній юриспруденції. Діяльність Г. Лаутерпахта як юриста-міжнародника важко переоцінити. Серед його внесків у міжнародне право прав людини –переконання, що права людини можуть бути захищені лише за умови створення потужних інституцій для їх моніторингу та забезпечення виконання. Інформація про роль цього юриста-міжнародника у проектуванні статутного та інституційного механізмів захисту прав людини, а також характеристика подій міжнародного масштабу, що відбувалися у Львові восени 2017 року і були присвячені вшануванню пам'яті професора, лежить в основі інформаційного матеріалу. Проаналізовано та узагальнено наукові погляди вітчизняних та зарубіжних фахівців міжнародного права прав людини стосовно внеску професора Кембриджського університету Г. Лаутерпахта у підготовку першого у світі проекту Міжнародного білля з прав людини, вперше опублікованого у 1945 році. Зокрема, розглянуто погляди вітчизняних учених, – професорів В. Буткевича, П. Рабіновича, а також зарубіжних фахівців – професорів А. Редзіка, А. Райніша, Ф. Сендса, В. Померанца, судді від України в Європейському суді з прав людини Г. Юдківської, члена і спеціального доповідача Комісії з міжнародного права ООН Ш. Мерфі.