Suchergebnisse

On April 4, 2020, the democratic community marked the 71st anniversary of the formation of the North Atlantic Treaty Organization. During all this time, NATO has been providing security in the Euro-Atlantic area. All 30 Allies are united by a system of collective defense based on common democratic values and military standards.Our world is changing and NATO is changing with it.What can NATO look like in 2025? Every important aspect of NATO is changing significantly, with the many ups and downs that have taken place since the signing of the Washington Treaty. The Alliance continues to change today and will undoubtedly change even more in the future.The issue of identifying prospects and possible scenarios for NATO's development in the global perspective is given much attention in the works of both domestic and foreign authors and institutions. Many of these articles are normative in nature, addressing the strengths and weaknesses of the Alliance.Recent trends in the North Atlantic Treaty Organization in general and in NATO's Strategic Transformation Command in particular call for a closer examination of possible scenarios for the organization's development in the medium and long term.The article is based on an analysis of the Alliance's four strategic areas for the medium and long term (increasing NATO's involvement in global strategic objectives; reviewing the Alliance's relations with the Russian Federation and China; strengthening NATO-EU cooperation; focusing on the Alliance's internal efforts development and solving the problems of NATO member-countries) the following scenarios of its development were proposed: "destructive", "negative", "positive" and "realistic". Which, in our opinion, is a relevant and very important issue for the direction of Ukraine's military policy and Euro-Atlantic integration for the next 5-10 years, and some additional analysis proposed by the authors will determine the prospects of NATO's military relations with Ukraine. ; 4 апреля 2020 демократическое сообщество отметило семьдесят первую годовщину формирования Организации Североатлантического договора. За все это время НАТО надежно обеспечивает безопасность евроатлантического региона. Все 30 союзников Альянса объединены системой коллективной обороны на основе общих демократических ценностей и военных стандартов.Наш мир меняется и НАТО меняется вместе с ним.Как может выглядеть НАТО в 2025 году? Каждый важный аспект НАТО значительно меняется, характеризуясь многочисленными подъемами и спадами, которые имеют место после подписания Вашингтонского договора. Альянс продолжает меняться сегодня и, безусловно, будет еще больше меняться в будущем.Вопросам определения перспектив и возможных сценариев развития НАТО в глобальной перспективе уделяется много внимания в трудах как отечественных, так и зарубежных авторов и учреждений. Многие из этих статей являются нормативными по характеру, в них рассматриваются преимущества и недостатки деятельности Альянса.Последние тенденции в Организации Североатлантического договора в целом и в Стратегическом командовании НАТО по трансформации в частности побуждают к более внимательного изучения возможных сценариев развития этой организации на среднесрочную и долгосрочную перспективу.В статье на основе проведенного анализа четырех стратегических направлений деятельности Альянса на среднесрочную и долгосрочную перспективу (увеличение спектра привлечения НАТО к решению стратегических задач глобального характера; пересмотр отношений Альянса с Российской Федерацией и Китаем, усиление взаимодействия между НАТО и Европейским Союзом; сосредоточение усилий Альянса на внутреннем развития и решению проблем стран - членов НАТО) были предложены такие сценарии его развития: "сокрушительный", "отрицательный", "положительный" и "реалистичний". Что, по нашему мнению, является актуальным и очень важным вопросом для для направления военннои политики и евроатлантической интеграции Украины на ближайшие 5-10 лет, а некоторый дополнительный анализ, который предлагается авторами, позволит определить перспективу партнерских отношений НАТО с Украиной в военной сфере. ; 4 квітня 2020 р. демократична спільнота відзначила 71-у річницю формування Організації Північноатлантичного договору. За весь цей час НАТО надійно забезпечує безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об'єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів.Наш світ змінюється і НАТО змінюється разом із ним.Як може виглядати НАТО в 2025 році? Кожен важливий аспект НАТО значно змінюється, характеризуючись численними підйомами і спадами, які мають місце після підписання Вашингтонського договору. Альянс продовжує змінюватись сьогодні і, безперечно, буде ще більше змінюватись у майбутньому.Питанням визначення перспектив і можливих сценаріїв розвитку НАТО в глобальній перспективі приділяється багато уваги у працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів та інституцій. Багато з цих статей є нормативними за характером, в них розглядаються переваги та недоліки діяльності Альянсу.Останні тенденції в Організації Північноатлантичного договору в цілому та в Стратегічному командуванні НАТО з трансформації зокрема спонукають до більш уважного вивчення можливих сценаріїв розвитку цієї організації на середньострокову та довгострокову перспективу.В статті на основі проведеного аналізу чотирьох стратегічних напрямів діяльності Альянсу на середньострокову та довгострокову перспективу (збільшення спектру залучення НАТО до вирішення стратегічних завдань глобального характеру; перегляд відносин Альянсу з Російською Федерацією та Китаєм; посилення взаємодії між НАТО та Європейським Союзом; зосередження зусиль Альянсу на внутрішньому розвитку та вирішенню проблем країн – членів НАТО) були запропоновані такі сценарії його розвитку: "нищівний", "негативний", "позитивний" та "реалістичний". Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням для напрямку воєнної політики та євроатлантичної інтеграції України на найближчі 5-10 років, а певний додатковий аналіз, який пропонується авторами, дозволить визначити перспективу партнерських відносин НАТО з Україною у військовій сфері.

In the centenary of the First World War many historical studies concerning the period between 1914 and 1918 and its consequences have appeared in France. Many of these are also interested in the public discourse of this time and its language, especially the lexicon. There is no doubt that it is not only the history of the country and of its citizens that has been marked by the war, but also the French vocabulary. Numerous dictionaries containing war vocabulary have been published in recent years, while others are still being prepared, and all of them prove the existence of an indissoluble bond between the history of a community and its language.The horror of the First and Second World Wars did not cause the world to abandon military conflicts. They continued over the whole 20th century and have not ceased at the beginning of the third millennium. Poland, which since 1945 has not been involved in international military conflicts on its own territory, has nonetheless taken part in the so-called local wars, among them the recent (2002-2014) war in Afghanistan. The majority of Polish society (70-80%) has never accepted the engagement of national forces in this conflict, even though it used to be called "a peaceful mission".The common experience of over 28.000 Polish soldiers who have served in Afghanistan has found its reflection in reports, books and blogs written by the participants. These texts, though rather rare, contain specific vocabulary that has developed in Task Force White Eagle (names for weapons, mines, military actions, enemies, etc.). In this article, the language of the mission is analyzed and the question is raised about the possible functions of this specific jargon. ; Le centenaire de la Grande Guerre donne lieu, entre autres, à une diversité d'études historiques consacrées à la période 1914-1918 et aux séquelles qu'elle avait laissées. Un intérêt est aussi porté au discours public de cette époque et à son langage, dont en particulier au lexique. En effet, il s'avère que c'est non seulement l'histoire du pays et de ses habitants qui a été marqué par les événements de l'époque, mais aussi le vocabulaire français qui le reflète. Ainsi, nombre de dictionnaires de mots de guerre ont déjà été publiés ces dernières années, d'autres sont encore en préparation, tous témoignant sans doute d'une liaison indissociable entre l'histoire vécue par un peuple et la langue de celui-ci. Il est malheureusement connu que le choc de la Première, puis de la Deuxième Guerre n'a pas immunisé le monde contre les conflits armés. Ils ont continué à proliférer tout au long du 20e s., ils n'ont cessé non plus au début du IIIe millénaire. La Pologne, qui depuis 1945 jouit d'une paix continue sur son territoire, a cependant participé à des guerres dites «locales», dont dernièrement (2002 – 2014) celle en Afghanistan. D'ailleurs, dans sa grande majorité (70-80 %), la société polonaise n'a jamais accepté l'engagement des forces nationales dans cette guerre, même si, par euphémisme, elle portait le nom d'une «mission de paix». L'expérience commmune de plus de 28.000 soldats polonais qui, en douze ans, en se relayant, ont servi en Afghanistan,se voit réflétée par quelques reportages, livres et blogs de participants. Ces textes, si rares soient-ils, démontrent l'existence d'un lexique particulier qui s'est développé au sein du Task ForceWhite Eagle, afin de dénommer les réalités de cette opération militaire (noms d'armes, de mines, d'activités militaires, d'ennemi, etc.). Nous nous proposons d'en présenter une analyse formelle et sémantique, suivie de la question sur les fonctions possibles de ce jargon particulier. ; Stoletnica prve svetovne vojne je med drugim prinesla tudi množico zgodovinskih študij, posvečenih obdobju med 1914 in 1918 in posledicam, ki jih je to obdobje pustilo za sabo. Poseben pomen je posvečen javnemu diskurzu in jeziku tistega časa, še posebej besedišču. Izkazalo se je, da z dogajanjem nista bila zaznamovana samo zgodovina države in njenih prebivalcev, ampak tudi francosko besedišče. V zadnjih letih so bili objavljeni številni slovarji vojnega besedišča tistega časa, nekaj jih je še v nastajanju, vendar vsi kažejo na neločljivo vez med zgodovino, ki so jo ljudje doživeli, in jezikom.Žal vemo, da prva in nato druga svetovna vojna nista preprečili, da se v svetu ne bi pojavili novi oboroženi spopadi. Pojavljali so se skozi celotno 20. stoletje, in tudi na začetku tretjega tisočletja jih ni manj. Poljska, ki od leta 1945 na svojem ozemlju ni poznala spopadov, se je udeležila več tako imenovanih »lokalnih vojn«, med drugim tudi tiste v Afganistanu (2002–2014). Poljska družba v veliki večini (70–80 %) ni nikoli podpirala udeležbe svojih vojaških enot v tej operaciji, čeprav je bila evfemistično poimenovana kot »mirovna misija«.O skupni izkušnji več kot 28 000 poljskih vojakov, ki so v dvanajstih letih izmenično služili v Afganistanu, pričajo reportaže, knjige in blogi sodelujočih vojakov. Čeprav besedil ni veliko, vseeno dokazujejo obstoj posebnega besedišča, ki se je razvilo v okviru »Task Force White Eagle« in s katerim so vojaki poimenovali resničnost, ki so jo doživljali med vojno operacijo (imena orožij, min, vojaških aktivnosti, sovražnika ipd.). V članku podajamo oblikoslovno in pomensko analizo teh poimenovanj, ki ji sledi vpogled v funkcije, ki jih ima ta specifični žargon.

This research measured Health Literacy in the three levels of the University of Panama: teachers, administrators and students. The term "health literacy", comes from the English Health Literacy, has been gaining relevance through the ages. In health there are terms that can make us think of an approach to the subject (prevention, promotion, early detection, among others), but reality indicates that Health Literacy goes further. It is a condition that allows self-management of health and self-care, through empowerment processes and assertive decision-making, consequently reducing morbidity and mortality of people, improving their living conditions and favoring the general health conditions of the inhabitants of a country; which reduces the expenses in Public Health of a government. It intended to measure the degree of literacy in the university community and manage aspects aimed at improving it. The study was exploratory, the sample of 1,234 subjects, non-probabilistic type. 10.2% were teachers, 11.5% were administrative, and 78.3% were students. It was distributed in 19 faculties. The instrument developed by the European project, which derives from the conceptual model, adapted through a pilot survey, was used. The model is made up of three relevant areas: Health Care, Disease Prevention and Health Promotion and four processing stages related to health, relevant for decision-making and relevant tasks. The results reflected limited health literacy in the three dimensions considered. The survey was applied at the University of Panama, during the second semester of 2015. The research was presented in the work: Promotion, Literacy and Intervention in Health, Experiences from Multidiscipline in 2019, under the publication and dissemination of the University Autonomous National of Mexico. ; Esta investigación midió la Alfabetización en Salud en los tres estamentos de la Universidad de Panamá: docentes, administrativos y estudiantes. El término "alfabetización en salud", proviene del inglés Health Literacy, ha ido tomando relevancia a través de los tiempos. En salud existen términos que nos pueden hacer pensar en una aproximación a la temática (prevención, promoción, detección temprana, entre otros), pero la realidad indica que la Alfabetización en Salud va más allá. Es una condición que permite autogestionar la salud y el autocuidado, por medio de procesos de empoderamiento y toma de decisiones asertivas, trayendo por consiguiente disminución de la morbi-mortalidad de las personas, mejorando sus condiciones de vida y favoreciendo las condiciones generales de salud de los habitantes de un país; lo cual aminora los gastos en Salud Pública de un gobierno. Pretendió medir el grado de alfabetización en la comunidad universitaria y gestionar aspectos tendientes a mejorarla. El estudio fue exploratorio, la muestra de 1,234 sujetos, tipo no probabilística. Un 10.2% eran profesores, 11.5% administrativos y 78.3% estudiantes. Fue distribuida en 19 facultades. Se utilizó el instrumento elaborado por el proyecto europeo, que deriva del modelo conceptual, adaptado a través de una encuesta piloto. El modelo lo integran tres áreas relevantes: Cuidado de la Salud, Prevención de Enfermedades y Promoción de la Salud y cuatro etapas de procesamiento relativas a la salud, pertinentes para la toma de decisiones y tareas relevantes. Losresultados reflejaron una alfabetización en salud limitada en las tres dimensiones consideradas. La encuesta fue aplicada en la Universidad de Panamá, durante el segundo semestre del año 2015. La investigación fue presentada en la obra: Promoción, Alfabetización e Intervención en Salud, Experiencias desde la Multidisciplina en el 2019, bajo la publicación y divulgación de la Universidad Nacional Autónoma de México. ; Esta pesquisa mediu a Alfabetização em Saúde nos três níveis da Universidade do Panamá: professores, administradores e alunos. O termo "alfabetização em saúde", provém do inglês Health Literacy, vem ganhando relevância ao longo dos tempos. Em saúde existem termos que podem nos fazer pensar em uma abordagem do assunto (prevenção, promoção, detecção precoce, entre outros), mas a realidade indica que a Alfabetização em Saúde vai além. É uma condição que permite a autogestão da saúde e o autocuidado, por meio de processos de empoderamento e tomada de decisão assertiva, consequentemente reduzindo a morbimortalidade das pessoas, melhorando suas condições de vida e favorecendo as condições gerais de saúde dos habitantes de um país; o que reduz os gastos em Saúde Pública de um governo. Procurou medir o grau de alfabetização da comunidade universitária e administrar aspectos voltados para sua melhoria. O estudo foi exploratório, com amostra de 1.234 sujeitos, do tipo não probabilístico. 10,2% eram professores, 11,5% eram administrativos e 78,3% eram alunos. Foi distribuído em 19 faculdades. Foi utilizado o instrumento desenvolvido pelo projeto europeu, que deriva do modelo conceitual, adaptado por meio de um inquérito piloto. O modelo é composto por três áreas relevantes: Cuidados de Saúde, Prevenção de Doenças e Promoção da Saúde e quatro etapas de processamento relacionadas com a saúde, relevantes para a tomada de decisões e tarefas relevantes. Os resultados refletiram alfabetização em saúde limitada nas três dimensões consideradas. A pesquisa foi aplicada na Universidade do Panamá, durante o segundo semestre de 2015. A pesquisa foi apresentada no trabalho: Promoção, Alfabetização e Intervenção em Saúde, Experiências Multidisciplinares em 2019, no âmbito da publicação e divulgação da Universidade Autônoma Nacional de México.

Kegiatan pengabdian masyarakat di desa tenganan pengringsingan bertujuan untuk menyelesaikan permasalahan-permasalahan prioritas yang dihadapi oleh para perajin lontar prasi yang ada di desa tenganan pegringsingan, baik dari aspek produksi maupun aspek manajemen usaha. Permasalahan dari aspek produksi misalnya ilustrasi yang ada masih sangat monoton, masih sama dari tahun ketahun yaitu hanya berupa kisah pewayangan Mahabarata dan Ramayana. Permasalahan dari aspek manajemen usaha, kelompok perajin ini memiliki permasalahan prioritas lainnya yaitu : perajin kurang memahami manajemen usaha dan pemasaran, perajin tidak memiliki media promosi yang tepat dalam memperkenalkan karya Prasi ke dunia internasional.Penawaran program kegiatan terhadap permasalahan tersebut adalah 1) Meningkatkan kemampuan perajin dalam menggambar wayang yang baik dan benar yaitu sesuai dengan pakem gambar wayang style Bali; 2) Perajin mampu memahami tentang manajemen usaha dan pemasaran, perajin memiliki media promosi yang tepat dalam memperkenalkan karya Lontar Prasi ke dunia internasional; 3) Perajin memilikimedia promosiberupa CD Rom Interactive, brosur, Kartu nama dan Website mengenai produk hasil karya perajin. CD rom akan digunakan untuk mendokumentasikan karya mereka dan memperkenalkan kepada wisatawan, Brosur dan kartu nama akan dapat disebarkan melalui konsumen, dan website akan online dan menyewa hosting dan domain selama 5 tahun, dengan demikian diharapkan potensi kerajinan Lontar Prasi di desa setempat dapat lebih dikenal masyarakat luas. Target luaran yang ingin dicapai terbagi menjadi 3 aspek yaitu aspek produksi, aspek manajemen usaha, aspek usaha. Target luaran pada aspek produksi adalah perajin lontar prasi memiliki kemampuan menggambar wayang yang sesuai dengan pakem wayang style Bali. Target luaran pada aspek manajemen usaha adalah perajin memahami manajemen pemasaran dengan baik. Sebagai indikatornya adalah kelompok mitra dapat membuat rancangan pemasaran secara tertulismulai dari harga bahan, ongkos kerja, harga jual dan penentuan pemasarannya. Target luaran untuk aspek usaha adalah perajin telah memiliki media promosi yang berupa CD Rom Interactive, brosur, Kartu nama dan Website mengenai produk hasil karya perajin. Metode yang digunakan untuk menghasilkan target luaran untuk mencapai tujuan adalah : 1) Mengembangkankemampuan menggambar wayang yang sesuai dengan pakem wayang style Bali. Dengan ceramah dan pelatihan menggambar wayang kepada kelompok perajin dan mendatangkan tenaga ahli dosen ISI Denpasar yang kompetensinya menggambar wayang diharapkan dapat membuat Lontar Prasi yang sesuai dengan pakem wayang style Bali mampu meningkatkan nilai estetika Lontar Prasi tersebut.2) Memberi pemahaman tentang dasar-dasar manajemen pemasaran. Metode yang digunakan adalah ceramah. Hasilnya perajin dapat menuliskan atau merancang manajemen pemasaran produknya berdasarkan 4P yaitu Product, Price, Place dan Promotion; 3) Membuat media promosi berupa CD Rom Interactive, brosur, Kartu nama dan Website tentang produk hasil karya perajin yang dapat disebarkan melalui konsumen, pemerintah daerah dan provinsi, dan wisatawan domestik serta wisatawan mancanegara dengan harapan potensi kerajinan Lontar Prasidi desa setempat dapat dikenal secara luas oleh wisatawan domestik dan wisatawan mancanegara. Community service activities in Tenganan pegringsingan village aim to solve the problems that faced by the lontar craftsmen, both production aspects and business management aspects. Problems from aspects of production such as illustrations are still very monotonous, depicted from an episode of Mahabharata and Ramayana.Problems from the aspects of business management, i.e: crafters lack of understanding of business management and marketing and they do not have the media to promote their artworks. Thecommunity service programs offer: 1) Improving crafters ability in drawing accord of Bali wayang style standardization; 2) Improving crafters ability to understand about business management and marketing and having media to promote their artworks to the local and international visitors; 3) Having promotional media such as Interactive CDs, brochures, business cards and website. Interactive CDs will be used to record their artworks and promoted to the visitors. Brochures and business cards will be used to introduce themand their artworks to thevisitors, and the website will be online. The hosting and domain name for the website will be rented for 5 years, thus the village and crafters will be known in large. Outcome to be achieved are divided into 3 aspects: production aspect, business management aspect, business aspect. Outcome on production aspect is lontar prasi crafters have the ability in drawingaccording to Bali wayang style standardization. The crafters understand marketing management as outcome on the aspect of business management. The success indicator of this activitiesarethe crafters can create their marketing plan starting from the price of materials, cost of work, selling price and determination of target market. Outcome on the business aspect is the crafters have thepromotional media such as Interactive CDs, brochures, business cards and website about their artworks. The methods are used to be achieved the objectives are: 1) Developing the ability to draw wayang in accordance with wayang Bali style.Educating and training in drawing wayang to the craftersare comingfrom ISI Denpasar who have a competency to make Lontar Prasi drawing in accordance with wayang Bali style. They are expected toimprove the aesthetic value of Lontar Prasi. 2) Giving an understanding of the basic of marketing management. The method is used a lecture. The resultsare crafters can plan or design marketing management products based on 4P namely Product, Price, Place and Promotion; 3) Creating promotional media such as interactive CDs, brochures, business cards and websites about their artworks that can be disseminated not onlydomestic and internationalvisitorsbut also provincial governments in the hope that the potential of Lontar Prasi craft in the Tenganan pegringsingan village can be known broadly.

Treballs Finals del Màster del Màster de Sociologia: Transformacions Socials i Innovació, Facultat d'Economia i Empresa, Universitat de Barcelona, Curs: 2016-2017, Tutors: Jesús Blas Vicens Vich, Renato Marin López ; [spa] La naturaleza global y a su vez espacio-temporalmente asíncrona de la problemática del cambio climático, hacen de la opinión pública de la misma, un factor crucial para su potencial solución. Existe un cuerpo teórico y empírico importante que explica como la opinión pública acerca del cambio climático es enmarcada a través de los medios de comunicación masiva, concentrando el poder de la construcción de la agenda climática en los grupos de poder políticoeconómicos. El crecimiento de diversas plataformas de comunicación a través de internet permite una mayor interacción horizontal entre individuos aumentando la posibilidad de distribuir discursos no hegemónicos con mayor facilidad. Si bien existen investigaciones que analizan como se distribuyen los discursos a través de distintas comunidades en internet, estos no hacen referencia a las características relacionales que definen a cada comunidad. El siguiente trabajo de investigación pone el foco en las diferentes estructuras de poder de las comunidades online que discuten acerca de la problemática del cambio climático con el objetivo de identificar las relaciones entre puntos de vista de la problemática climática y estructuras de poder. Se analiza la actividad a través de la plataforma Twitter enfocada en las discusiones de lengua inglesa, acerca del cambio climático en el período circundante a la COP23. A través del análisis de redes se infiere la segmentación en comunidades y luego se comparan dichas comunidades a partir de sus características estructurales en términos del flujo de la información. Al mismo tiempo, se analizan las relaciones semánticas latentes de los tweets para identificar la composición de los discursos alrededor de la problemática climática. Finalmente, se procede a evaluar la existencia de diferencias en los discursos sobre el cambio climático según las estructuras relacionales de las comunidades online. Los resultados del análisis revelan que los tópicos socialmente innovadores circulan más intensamente en comunidades con estructuras relacionales que fomentan una mayor pluralidad en la creación de mensajes. ; [cat] de comunicació a través d'Internet permet una major interacció horitzontal entre individus, augmentant la possibilitat de distribuir discursos no hegemònics amb major facilitat. . Si bé existeixen investigacions que analitzen com es distribueixen els discursos a través de diferents comunitats a internet, aquests no fan referència a les característiques relacionals que defineixen a cada comunitat. El següent treball de recerca se centra en les diferents estructures relacionals de les comunitats en línia que discuteixen les qüestions relacionades amb el canvi climàtic amb l'objectiu d'identificar les relacions entre els punts de vista de la problemàtica climàtica i les estructures de poder. A través de la plataforma de Twitter, s'analitzen les interaccions centrades en les discussions parlades en anglès, sobre el canvi climàtic en el període circumdant a la COP23. A través de l'anàlisi de xarxes s'infereix la segmentació en comunitats i després es comparen aquestes comunitats a partir de les seves característiques estructurals en termes del flux de la informació. Al mateix temps, s'analitzen les relacions semàntiques latents dels tweets per identificar la composició dels discursos entorn del canvi climàtic. Finalment, es procedeix a avaluar l'existència de diferències en els discursos de les comunitats segons seves estructures relacionals. Els resultats de l'anàlisi revelen que els tòpics socialment innovadors circulen més intensament en comunitats amb estructures relacionals que fomenten una major pluralitat en la creació de missatges. ; [eng] The global and, at the same time, spatial–temporally asynchronous nature of the climate change problématique, makes public opinion of it a crucial factor for its potential resolution. There is an important theoretical and empirical body that explains how public opinion about climate change is framed through the mass media, concentrating the power of the climate agenda fixation on specific politicaleconomic groups. It has been argued that growth of various communication platforms through the Internet allows greater horizontal interaction between individuals, increasing the possibility of distributing non-hegemonic discourses with greater ease. Although several researches analyze how discourses are distributed through different communities on the internet, they do not refer to the relational characteristics that define each community. The following research paper focuses on the different relational structures of online communities that discuss climate change issues to identify the relationships between climate problématique points of view and power structures. Through the Twitter platform, the interactions focused on the english-spoken discussions, about climate change in the period surrounding COP23, are analyzed. Through network analysis, segmentation in communities is inferred and then compared based on their structural characteristics in terms of the flow of information. At the same time, the latent semantic relationships of the tweets are analyzed to identify the composition of the discourses around climate change. Finally, we proceed to evaluate the existence of differences in discourses according to the relational structures of online communities. The results of the analysis reveal that socially innovative topics circulate with greater intensity in communities which relational structures promote a greater power distribution of messages creation.

Il fenomeno migratorio nonostante rappresenti un movimento costante degli ultimi decenni oggi, i continui esodi dai luoghi della guerra unitamente al crescente numero delle tragedie in mare e alla chiusura delle frontiere da parte di alcuni paesi, determina una forte complessità di tale fenomeno. Si tratta di crescenti forme di mobilità umane che, per guerra, povertà, fuggono dal proprio paese d'origine attraversando le nostre città, ritrovandosi ad abitare gli "spazi di attesa" lungo le frontiere a causa delle barriere costruite fra i diversi paesi per impedire il passaggio dell'altro; "[…] barriere di ordine culturale e politico che opponiamo all'accoglimento di profughi, di stranieri e persino di "nomadi" che da secoli "abitano" un territorio che è anche il loro" (Remotti, 2016). Tale realtà ha sicuramente aumentato e reso più complessa la questione dell'accoglienza e dell'abitare, definendo nuovi spazi che, molto spesso, si identificano con i campi profughi. Si tratta di quella che Marc Augè definisce "localizzazione d'urgenza" in cui "campi di rifugiati, campi di transito, insediamenti un tempo concepiti per la promozione del mondo operaio sono diventati […] spazi inqualificabili in termini di luogo che accolgono, in teoria provvisoriamente, chi viene costretto dalle necessità della miseria, della guerra o dell'intolleranza all'espatrio" (Augè, 2007). La nostra contemporaneità è segnata infatti da immagini che mostrano la disperazione dei migranti a cui si associano, come scrive Alessandro Dal Lago "le condizioni disumane dei campi di "permanenza temporanea" che giustifica le loro proteste e i tentativi di evasione" (Dal Lago, 2012). Ci si chiede allora: Attraverso quali forme è possibile favorire processi di accoglienza e integrazione? Oggi, è ancora possibile favorire, generare, un abitare multietnico? La nostra storia è sempre stata segnata dal movimento dei popoli. Culture che, nell'attraversare le città, hanno lasciato testimonianza del loro passaggio rappresentando una ricchezza della loro coesistenza. Oggi invece, la presenza di etnie diverse non sempre trova una perfetta integrazione con i vari luoghi della città, spesso infatti esse vengono relegate negli spazi periferici o all'interno dei nuclei storici definendo delle vere e proprie "enclaves". Si tratta infatti di diversi fatti urbani in cui i migranti ridisegnano i propri confini per cercare di trovare il proprio luogo, la propria identità, all'interno della nuova comunità. A volte accade invece (come nel caso di Riace) che la realtà migrante, nell'insediarsi in un luogo, rappresenti una risorsa per quest'ultimo, attraverso il recupero di luoghi, spazi e attività abbandonate. Tale esempio dimostra come forme di integrazione nelle città sono ancora possibili, e che esse possono contribuire alla definizione di una nuova costruzione coerente della città che tenga conto anche dell'aspetto sociale dell'architettura. ; Migration has been a continuous phenomenon over the last decades. In fact, a rising number of persons have been forced to leave their lands for escaping the war, often losing their life in the sea. As a consequences, some countries has decided to face the problem closing their borders. Those are the reasons why nowadays migration is a very complex phenomenon. This is a new type of human mobility, caused by wars and poverty. These people leave their country, pass through our cities and arrive in a sort of "waiting spaces" on the political boundaries where they are forced to live because of the barriers built for preventing their entrance. "[.] social and political barriers that we oppose to refugees, foreigners and even "nomad" who have been living a territory for centuries which is theirs too" (Remotti, 2016). This situation has definitely intensified and made more complex issues as "reception" and "living" defining new spaces which can be often identified with refugee camps. This has been defined by Marc Augè as "urgent localization" where "refugee camps, temporary camps and settlements which, once were thought for promoting the laboring class, have become [.] unclassifiable places in terms of places able to welcome, in theory provisionally, who is forced by necessities dictated by misery, war or intolerance to expatriation" (Augè, 2007). In fact, modern times are characterized by images showing the desperation of migrants coupled with, as Alessandro Dal Lago claimed, "inhuman conditions of "short staying" camps which justified their protests and escaping attempts" (Dal Lago, 2012). Consequently, the question is: Which is the right way for facilitating reception and integration processes? Nowadays, is it still possible promoting and stimulating a multiethnic way of living? Our history has always been characterized by population movements. Culture which, passing through cities, have left testimonies of their passage being a treasure in theirs coexistence. Conversely, these days the presence of diverse ethnicity do not always contribute to a perfect integration inside the cities. In fact, the effect is that they are often relegated in suburban area or inside old cities creating that so called "enclaves". Consequently, different urban spaces with specific borders are defined by migrants themselves which seek to find their place and their identity inside a new community. Indeed, sometimes (as Riace's case) migrants, settling in a new place, are considered as resource in terms of improvement and recovery of places, spaces and activities which have been abandoned. This example demonstrates that ways of integration inside cities is still possible and that they might contribute to define a new coherent construction of the city which takes into account the social aspect of architecture as well.

POLITICS BY PROVINCE: Goal-oriented rational action or value-oriented rational action in closed debate on the Wadden region and public consultation on the ecological infrastructure General This thesis is a study of political conduct, and of provincial politics in particular. It is based on three research projects. The first two research projects are empirical studies that examine, respectively, the functioning of the discussion platform for government bodies relating to the Wadden Islands area and the relationship between the regional press and provincial political organs. Each of these two projects is based on a defined problem, a theoretical framework, methodology and conclusions. Although both case studies deal with provincial politics, they are completely separate from each other. The third case study is theoretical. It seeks to clarify the rationalization theories of Max Weber and Karl Mannheim, and place the concepts of goaloriented rational action and value-oriented rational action in their theoretical context. This theoretical chapter produces a number of research questions that can be used as a 'rationality grid' to be applied to the two empirical case studies in order to determine what form of action, goal-rational or value-rational, characterizes provincial politics. Chapter One describes the background to the studies and gives a short introduction to the research themes. This chapter also presents a view of contemporary provincial politics and discusses the scientific position from which this thesis has been written, emphasizing the unique role of the sociological vision. How does the government manage the Wadden Sea? The first section examines the way in which the government manages the Wadden Sea. The study is based on an evaluation study of the functioning of the Coördinatiecollege Waddengebied (CCW) in the period 1987 to 1994. The CCW (a platform for administrative consultation between the government, the Wadden provinces and the Wadden municipalities) was set up in 1980 for the purpose of "ensuring coherent administration and an coordinated policy by the government, provinces and municipalities with regard to the Wadden region." The study is based on a bottleneck analysis; in other words, by identifying problems, concrete solutions can be proposed. The evaluation study employed a combination of two popular lines of research in organizational sociology literature – the 'whole-system approach' and the 'parties approach'. In the whole-system approach, shared values or a feeling of solidarity are what unites the organization. In the parties approach, the organization is seen as a coalition of parties with different interests and aims. The parties work together for their own benefit, or because negative sanctions force them to do so. Both approaches are integrated in the 'parties-withina-system' perspective, which focuses on the relationships between the parties and the organization as a whole. This integral approach was used to evaluate the functioning of the CCW because the CCW places great emphasis on shared values and responsibilities, which are the core elements of the whole-system approach. At the same time, however, the CCW is composed of different parties which all have their own tasks, powers and interests – the core elements of the parties approach. This perspective has been tailored to the evaluation of the CCW using the following criteria: shared values, support base, differing interests, power structure, sense of purpose, and success/failure factors. The study is based on qualitative interviews with participants in the CCW platforms, telephone interviews with councillors and members of the States General, dossier analyses and reconstructions from minutes from the CCW consultations on the following cases: enlarging the scope of the Nature Conservation Act; delegation of powers with regard to inspection and control; co-ordination of international activities, problems relating to 'traditional brown shipping'; the review of the Waddenzee II Key Planning Decision, and gas extraction in the Wadden Sea. This treatment of the original research report emphasizes a systematic description of conduct within the context of the administrative co-ordination of the Wadden region, which is usually of a closed nature. The main problem areas are the following:  a lack of shared values due to the fact that the purpose of the Wadden consultation platform is given a different interpretation depending on the interests in question;  by way of preparation for the Wadden consultations, a process of harmonization takes place within the various authorities, thereby creating an administrative support base. However, this process of preliminary consultation and feedback reveals the other side of the bureaucratic coin – this circuit is, administratively and politically speaking, strongly inward-looking;  there are no substantial conflicts of interest between the layers of government. However, mutual suspicion exists with regard to the extent to which other parties are committed to the Wadden policy. Each party suspects that the other parties will ultimately allow economic interests to prevail;  with regard to the delegation of authority, the balance of power between the government and the provinces is seen as unacceptable. The continuous lack of consensus, whether manifest or otherwise, is a barrier to discussion on a equal footing;  there are various problems relating to the sense of purpose, including the role of the Chairman and the lack of a clear definition/delegation of tasks. This analysis shows that the problems are not related to the structure of the Wadden consultative platform but rather to its culture, and more specifically to the participants' perceptions of the role and responsibilities of the platform. In addition, there appears to be a distinct lack of leadership. The main conclusions are as follows:  harmonization within the various Wadden authorities (government, provinces and municipalities) hampers harmonization between the Wadden authorities;  the representatives from the three layers of government do not present the role and purpose of the consultative platform in a consistent and uniform way;  the CCW is hampered in its work by an ongoing debate about how powers are delegated between the layers of government. Because the analysis of success and failure factors revealed that clearly defined relationships between the government authorities are essential for successful consultation, possible solutions aim to create that clarity. Recommendations have been laid down, for example, relating to the role of the Chairman, drawing up the agenda, and clearly defining the tasks of the various bodies. Although, as far back as 1995, the CCW largely acknowledged the problem areas and supported the proposals for improvement, none of the recommendations will actually be implemented before 2001. Politics and the press on the ecological infrastructure in Friesland and Drenthe Section 2 describes a study of the relationship between the regional press and northern provincial politics. The basis for the study is the political decision-making regarding the establishment of the ecological infrastructure in the provinces of Friesland and Drenthe in the period 1989 to 1996. The conclusion of a survey of the relationship between the printed press and parliamentary democracy is that the main function of the press is to provide information, criticism and comment. The role of information-provider is examined on the basis of the following:  actual report of a meeting of the Provincial Councils;  a news report giving information about matters relating to the ecological infrastructure in both provinces;  a background article describing the context, history and/or different interpretations of matters relating to the ecological infrastructure. The role of critic is examined on the basis of the following:  editorial comment;  a column in which one of the editors gives his opinion under his own name;  opinions of third parties, in which a third party, who is not an editor, is given the opportunity to express an opinion. Using four recent examples, it is then argued that the central question relating to the relationship between politics and the press is one of management – who controls political communication or, put another way, is the relationship determined by 'party logic' or by 'media logic'? The study will compare decision-making on the ecological infrastructure (as this was perceived in decision-making meetings of the provincial councils) with reporting by the regional press in both provinces. The decision-making process of the provincial councils was reconstructed for this purpose. The result is not only an analytical reconstruction of the decision-making surrounding the ecological infrastructure in Friesland and Drenthe, but also a chronicle of provincial political customs and morals. A quantitative and qualitative analysis subsequently shows how the regional press fulfils its role as information provider and critic. The quantitative analysis addresses the question of how often the press fulfils its role as information provider and critic with regard to decision-making on the ecological infrastructure. The qualitative analysis addresses the question of how the press fulfils those roles. It is argued that the quality of the information provided is determined by the degree of objectivity, but that the best measure of quality is a clear standpoint. These conclusions were used to formulate an 'ideal' against which the quality of informative and critical articles can be measured. A factual report is as objective as possible when:  it deals not only with the decision itself, but also with the opinion-forming process;  it gives the opinion not only of the representatives of official bodies, but also of opponents or those outside such bodies;  the reporter does not give his own opinion. A news report or background article is as objective as possible when:  it presents more than one perspective and/or quotes more than one authority on the subject. An editorial or column makes a constructive critical contribution when:  the author adopts a clear standpoint;  the context (history, background or current event) of that standpoint is given;  the author describes how the standpoint was reached, and on which information or authorities it is based. Conclusions about the information function:  in almost half of the cases, the regional newspapers do not report on provincial council meetings relating to the ecological infrastructure. The people who live in the province, but fall outside a given environmental or agricultural target group, will not become informed about the ecological infrastructure by reading their local newspaper. Neither will they become informed about the role of the provincial government in this;  in the reports which do deal with meetings of the provincial councils, there is a lack of balance. Generally speaking, no effort is made in such reports to show the full palette of political colours represented in the provincial council;  there is only relatively wide newspaper coverage on occasions when political emotions are running high. Examples are: Friesland in 1993, when an agreement was reached with the agricultural sector, and Drenthe in 1993, when an amended programme of intent for the soil-protection areas was introduced (the agricultural lobby also played an important role in this). This attention from the press can be explained by incident politics. Political groups hold widely different opinions; they make no effort to hide their differences and journalists are keen to pick up on this. Another possible explanation is that, in these cases, ecological policy is heavily influenced by the farming lobby, which itself is strongly supported by influential political groups;  the news reports are usually brief and present an event from only one perspective, without a journalistic contribution from the author. This leads to the inevitable conclusion that press releases sent to the newspapers have been published without any further interpretation;  the most common simple perspective is that which opposes the ecological infrastructure;  there are very few background articles. Background articles that clarify the situation, and outline the problems confronting provincial politicians, are indispensable with regard to a far-reaching and complex plan such as the development of the ecological infrastructure of the two provinces;  it is notable that most of the background articles are only written from one perspective, with very little informative context. On the basis of these findings, it appears that the way in which the regional press fulfils its role as information provider leaves room for improvement. Scant attention is paid to council decision-making and the quality of reporting also leaves something to be desired. Little can be said about how the press fulfils the role as critic because so few articles appear in this context. The question Who controls political communication? cannot therefore be answered because the press pays too little attention to provincial politics. Goal-oriented or value-oriented rationality: which form of rationality determines political action? Section 3 examines which form of rationality (i.e. goal-oriented or value-oriented rationality) occurs most in the closed discussions between government bodies in the Wadden study, or in public discussions on the ecological infrastructure from the study of the relationship between politics and the press. For this purpose the rationalization theories from the work of Weber and Mannheim were used. Both Weber and Mannheim recognise increasing instrumental and formal rationality (Weber) and functional rationality (Mannheim) in all areas of life, and a decrease in material rationality (Weber) and substantial rationality (Mannheim). Weber and Mannheim identify the rise and influence of a specific form of instrumental rationality, particularly within economic, legal and bureaucratic institutions. Within such institutions, actions are characterized by goal-oriented rationality. This means that the prevalent institutional pattern of norms and values that more or less prescribes how people should act within the institutions (role-related behaviour) places great emphasis on goal-rational behaviour. In order to establish whether this also applies in provincial politics and administration, a study was made of the conception of rationality in the work of Weber and Mannheim. The question of whether goal-oriented or value-oriented rationality is dominant is addressed by a secondary analysis of the material. The secondary analysis takes the form of a 'rationality grid' that is applied to the material from the two empirical studies. The grid has a coarsely meshed structure that can separate out goal-oriented and value-oriented rationality. Following the study of Weber and Mannheim's concepts of rationality, goal-oriemted rational action is defined in this study as action that is geared towards finding the most appropriate means to achieve a goal that is considered as given. When action is successful in terms of the defined goal, we speak of goal-oriented rational action and formal rationality. Success or effectiveness is therefore the measure for goal-rational behaviour. The essence of this concept is expressed in the following questions:  is conduct geared towards resources and procedures within the given of administrative co-ordination or within the structured political (provincial) discussions?  are the goals open to discussion? If action is a logical extension of or derives from a higher value or ideal, we speak of 'valueoriented rational action' and 'material rationality'. The extent to which an action is valueoriented is therefore the measure for value-rationality. In this study, value-oriented rational action is defined as action that is based on the assessment of the desirability of a given goal by means of a party-political value system. The essence of the concept, as used in the present context, is expressed in the following question:  is the action geared towards assessing the desirability of a particular goal, based on a political value system? Conclusions: 1. With regard to discussion between government bodies on the subject of the Wadden region, the hypothesis was that, within the sphere of formalised and regulated administrative co-ordination in the Wadden region, actions are largely determined by goal-oriented rationality. The purpose of the discussion platform is, after all, to co-ordinate and realise goals defined elsewhere. The hypothesis is confirmed – the Wadden discussion platform is characterized by goal-oriented rational action. But this type of action is not related to the ultimate goal of the discussion platform but rather to another goal: the increasing of the influence and governance of the government layer in question. 2. With regard to the decision-making on the ecological infrastructure in Friesland and Drenthe, the hypothesis was that political decision-making debates are characterized by the discussion of values to be lived up to and aims to be realised. It is therefore to be expected that such debates are mainly characterized by value-oriented rationality. However, the findings do not confirm this hypothesis. The discussions of the provincial councils of Drenthe and Friesland are certainly not goal-rational in nature, yet neither can they be described as valuerational. Actions are indeed geared towards assessing the desirability of a particular goal, but that assessment is not based on a political value system. It is not party-political principles that determine political conduct; it would be more true to say that conduct is based on notions of consistency in terms of policy and support.

Объектом исследования являются теоретико-практические аспекты децентрализации в рамках проведения трансформационных изменений системы местного самоуправления в Украине. Одним из самых проблемных мест является наличие достаточно многих различных подходов, методов и способов реформирования страны, что требует существенных изменений, которые должны быть направлены на создание открытой политической системы. А также развитие гражданского общества и рост уровня благополучия каждого отдельного гражданина.Проведен анализ современного состояния системы местного самоуправления в контексте результатов успешной реализации реформы децентрализации. Определены основные пошаговые направления внедрения реформы децентрализации до момента ее завершения. Фактическое воплощение всех запланированных мероприятий по очерченным направлениям затруднено дальнейшим совершенствованием межбюджетных отношений и является сложной и длительной процедурой.В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы исследования. В частности, диалектический метод познания позволил исследовать теорию децентрализации как новой системы управления. Методы научного исследования и определения принципа комплексности методологической базы позволили обеспечить объективность и достоверность основных положений выводов.В ходе исследования проведен ретроспективный анализ и дана оценка показателей местных бюджетов, что позволило выявить возможности для улучшения жизни в каждом населенном пункте и в стране в целом. Определены направления эффективного использования финансовых ресурсов территориальных общин, которые предусматривают:направление средств на развитие внутреннего рынка, создание инвестиционных платформ и проведение обучения местных фермеров с целью объединения в кооперативы;рационализацию расходов на социальную сферу (просмотр льгот, распространение платных услуг, пересмотр уровня минимальной заработной платы и прожиточного минимума);проведение обучения руководящего состава территориальной общины по использованию публичных средств.В результате децентрализации их реализация обеспечит возможность получить полномочия и ресурсы, которые предоставят органам местного самоуправления больше возможностей для развития территорий, создания современной образовательной, медицинской, транспортной, жилищно-коммунальной инфраструктуры. По сравнению с аналогичными методами реализации децентрализации предложенные направления позволят эффективно распределить финансовые ресурсы с учетом существующих тенденций развития, что, в свою очередь, усилит роль местного самоуправления. ; The object of research is theoretical and practical aspects of decentralization in the framework of the transformational change of the system of local self-government in Ukraine. One of the most problematic places is the presence of many different approaches, methods and ways of reforming the country, which requires significant changes that need to be aimed at creating an open political system. As well as the development of civil society and increase the welfare of every individual citizen.The analysis of the current state of the system of local government is made in the context of the results of successful implementation of the decentralization reform. The main directions of implementation of decentralization reform until its completion are step-by-step determined. The actual implementation of all planned activities outlines areas that hampered the further improvement of intergovernmental fiscal relations is complex and lengthy procedure. In the process of research, general scientific and special research methods were used. In particular, the dialectical method of cognition allows to explore the theory of decentralization as a new management system. The methods of scientific research and determination of the principle of the complexity of the methodological base have allowed to ensure the objectivity and reliability of the main provisions of the conclusions.Retrospective analysis and evaluation of indicators of local budgets are conducted, which helped to identify opportunities for improvement of life in each locality and in the country as a whole. The directions of effective use of financial resources of local communities, providing:direction of funds for the development of the internal market, the creation of investment platforms and the training of local farmers to unite in cooperatives;rationalization of expenditure on social services (revision of benefits, distribution of paid services, the revision of the minimum wage and subsistence level);training the management team of the local community regarding the use of public funds.As a result of the decentralization of their implementation will provide the ability to obtain the powers and resources that will give local authorities greater opportunities for development of territories, creation of modern educational, medical, transportation, housing and utilities infrastructure. In comparison with similar methods of implementation of decentralization proposed project will allow efficient allocation of financial resources, taking into account existing development trends, which in turn will enhance the role of local government. ; Об'єктом дослідження є теоретико-практичні аспекти децентралізації в рамках проведення трансформаційних змін системи місцевого самоврядування в Україні. Одним з найбільш проблемних місць є наявність досить багатьох різноманітних підходів, методів і способів щодо реформування країни, що потребує суттєвих змін, які повинні бути спрямовані на створення відкритої політичної системи. А також розвиток громадянського суспільства і зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина.Проведено аналіз сучасного стану системи місцевого самоврядування у контексті результатів успішної реалізації реформи децентралізації. Визначено основні покрокові напрями впровадження реформи децентралізації до моменту її завершення. Фактичне втілення всіх запланованих заходів із окресленими напрямами ускладнено подальшим вдосконаленням міжбюджетних відносин та є складною і тривалою процедурою.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, діалектичний метод пізнання дав змогу дослідити теорію децентралізації як нової системи управління. Методи наукового дослідження та визначення принципу комплексності методологічної бази дозволили забезпечити об'єктивність і достовірність основних положень висновків.В ході дослідження проведено ретроспективний аналіз та дано оцінку показників місцевих бюджетів, що дало змогу виявити можливості для поліпшення життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому. Визначено напрями ефективного використання фінансових ресурсів територіальних громад, що передбачають:спрямування коштів на розвиток внутрішнього ринку, створення інвестиційних платформ і проведення навчання місцевих фермерів з метою об'єднання в кооперативи;раціоналізацію видатків на соціальну сферу (перегляд пільг, поширення платних послуг, перегляд рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму);проведення навчання керівного складу територіальної громади щодо використання публічних коштів.В результаті децентралізації їх реалізація забезпечить можливість одержати повноваження та ресурси, які нададуть органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. У порівнянні з аналогічними методами реалізації децентралізації запропоновані напрями дозволять ефективно розподілити фінансові ресурси із врахуванням існуючих тенденцій розвитку, що, в свою чергу, посилить роль місцевого самоврядування.

Объектом исследования являются теоретико-практические аспекты децентрализации в рамках проведения трансформационных изменений системы местного самоуправления в Украине. Одним из самых проблемных мест является наличие достаточно многих различных подходов, методов и способов реформирования страны, что требует существенных изменений, которые должны быть направлены на создание открытой политической системы. А также развитие гражданского общества и рост уровня благополучия каждого отдельного гражданина.Проведен анализ современного состояния системы местного самоуправления в контексте результатов успешной реализации реформы децентрализации. Определены основные пошаговые направления внедрения реформы децентрализации до момента ее завершения. Фактическое воплощение всех запланированных мероприятий по очерченным направлениям затруднено дальнейшим совершенствованием межбюджетных отношений и является сложной и длительной процедурой.В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы исследования. В частности, диалектический метод познания позволил исследовать теорию децентрализации как новой системы управления. Методы научного исследования и определения принципа комплексности методологической базы позволили обеспечить объективность и достоверность основных положений выводов.В ходе исследования проведен ретроспективный анализ и дана оценка показателей местных бюджетов, что позволило выявить возможности для улучшения жизни в каждом населенном пункте и в стране в целом. Определены направления эффективного использования финансовых ресурсов территориальных общин, которые предусматривают:направление средств на развитие внутреннего рынка, создание инвестиционных платформ и проведение обучения местных фермеров с целью объединения в кооперативы;рационализацию расходов на социальную сферу (просмотр льгот, распространение платных услуг, пересмотр уровня минимальной заработной платы и прожиточного минимума);проведение обучения руководящего состава территориальной общины по использованию публичных средств.В результате децентрализации их реализация обеспечит возможность получить полномочия и ресурсы, которые предоставят органам местного самоуправления больше возможностей для развития территорий, создания современной образовательной, медицинской, транспортной, жилищно-коммунальной инфраструктуры. По сравнению с аналогичными методами реализации децентрализации предложенные направления позволят эффективно распределить финансовые ресурсы с учетом существующих тенденций развития, что, в свою очередь, усилит роль местного самоуправления. ; The object of research is theoretical and practical aspects of decentralization in the framework of the transformational change of the system of local self-government in Ukraine. One of the most problematic places is the presence of many different approaches, methods and ways of reforming the country, which requires significant changes that need to be aimed at creating an open political system. As well as the development of civil society and increase the welfare of every individual citizen.The analysis of the current state of the system of local government is made in the context of the results of successful implementation of the decentralization reform. The main directions of implementation of decentralization reform until its completion are step-by-step determined. The actual implementation of all planned activities outlines areas that hampered the further improvement of intergovernmental fiscal relations is complex and lengthy procedure. In the process of research, general scientific and special research methods were used. In particular, the dialectical method of cognition allows to explore the theory of decentralization as a new management system. The methods of scientific research and determination of the principle of the complexity of the methodological base have allowed to ensure the objectivity and reliability of the main provisions of the conclusions.Retrospective analysis and evaluation of indicators of local budgets are conducted, which helped to identify opportunities for improvement of life in each locality and in the country as a whole. The directions of effective use of financial resources of local communities, providing:direction of funds for the development of the internal market, the creation of investment platforms and the training of local farmers to unite in cooperatives;rationalization of expenditure on social services (revision of benefits, distribution of paid services, the revision of the minimum wage and subsistence level);training the management team of the local community regarding the use of public funds.As a result of the decentralization of their implementation will provide the ability to obtain the powers and resources that will give local authorities greater opportunities for development of territories, creation of modern educational, medical, transportation, housing and utilities infrastructure. In comparison with similar methods of implementation of decentralization proposed project will allow efficient allocation of financial resources, taking into account existing development trends, which in turn will enhance the role of local government. ; Об'єктом дослідження є теоретико-практичні аспекти децентралізації в рамках проведення трансформаційних змін системи місцевого самоврядування в Україні. Одним з найбільш проблемних місць є наявність досить багатьох різноманітних підходів, методів і способів щодо реформування країни, що потребує суттєвих змін, які повинні бути спрямовані на створення відкритої політичної системи. А також розвиток громадянського суспільства і зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина.Проведено аналіз сучасного стану системи місцевого самоврядування у контексті результатів успішної реалізації реформи децентралізації. Визначено основні покрокові напрями впровадження реформи децентралізації до моменту її завершення. Фактичне втілення всіх запланованих заходів із окресленими напрямами ускладнено подальшим вдосконаленням міжбюджетних відносин та є складною і тривалою процедурою.У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, діалектичний метод пізнання дав змогу дослідити теорію децентралізації як нової системи управління. Методи наукового дослідження та визначення принципу комплексності методологічної бази дозволили забезпечити об'єктивність і достовірність основних положень висновків.В ході дослідження проведено ретроспективний аналіз та дано оцінку показників місцевих бюджетів, що дало змогу виявити можливості для поліпшення життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому. Визначено напрями ефективного використання фінансових ресурсів територіальних громад, що передбачають:спрямування коштів на розвиток внутрішнього ринку, створення інвестиційних платформ і проведення навчання місцевих фермерів з метою об'єднання в кооперативи;раціоналізацію видатків на соціальну сферу (перегляд пільг, поширення платних послуг, перегляд рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму);проведення навчання керівного складу територіальної громади щодо використання публічних коштів.В результаті децентралізації їх реалізація забезпечить можливість одержати повноваження та ресурси, які нададуть органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури. У порівнянні з аналогічними методами реалізації децентралізації запропоновані напрями дозволять ефективно розподілити фінансові ресурси із врахуванням існуючих тенденцій розвитку, що, в свою чергу, посилить роль місцевого самоврядування.

Rouham,Yamout:American University of Beirut Rita,Giacaman:Community and Public Health ; With the creation of the state of Israel in 1948, about 700 000 Palestinians were dispossessed and dispersed, mostly to neighbouring countries. Roughly 100 000 Palestinians fled to Lebanon and now 400 000 are living there, most in refugee camps. Although tolerated by the Lebanese Government and population, with their basic needs supported by the UN Relief and Works Agency for Palestine Refugees in the Near East, Palestinian refugees are subjected to regulations that hinder their opportunities to seek employment and ownership of property, thereby restricting their integration into society and compromising their wellbeing. In a study of the quality of life and wellbeing of Palestinians living in the occupied Palestinian territory, a team from Birzeit University, Ramallah, West Bank, investigated classic and war-related indicators of insecurity in the Gaza Strip 6 months after the Israeli war during the winter of 2008—09, using locally developed scales for the measurement of insecurity and individual distress. We assessed the relevance and validity of the two scales as measures of wellbeing for Palestinian refugees living in camps in Lebanon. Methods Researchers from Lebanon undertook six focus group discussions to investigate notions of relevance to the quality of life and wellbeing of Palestinian refugees in Lebanon, and modified the questionnaire used in the Gaza Strip, without changing its psychometric properties and without modifying the questions in the scales to be studied. In this pilot study, households were selected from four Palestinian refugee camps in Lebanon to represent the different areas—north, south, Beirut, and Dbayeh (only functional refugee camp hosting Christian Palestinians, whereas the refugees in the others are Sunni Muslim). Every other household was selected in Beddawi and one in every three households in Burj el-Barajneh and Ein el-Helweh, and all households were approached in Dbayeh. In the camps of Beddawi, Burj el-Barajneh, and Ein el-Helweh, the fieldworkers stopped gathering data when the sample size of 100 individuals was attained, whereas in Dbayeh this number could not be achieved. One adult respondent from every household was randomly selected according to Kish tables, with alternating of men and women—ie, the person answering the door was asked to list the male or female adult members of the household. Indicators of insecurity and individual distress were analysed after application of the cutoffs used in the Gaza Strip study. χ2 and logistic regression analyses were done to identify the association between the dependent variable—reports of high insecurity—with demographic, socioeconomic, and health factors, and with objective and subjective factors related to the political and legal conditions of Palestinian refugees in Lebanon. This study was approved by the Institute of Community and Public Health Ethical Review Committee, West Bank. Data gatherers obtained verbal informed consent from the household members selected before their participation in the study. Findings 356 (94%) of 378 adults who were approached by the fieldworkers responded—101 in Beddawi, 100 in Burj el-Barajneh, 100 in Ein el-Helweh, and 55 in Dbayeh. All the indictors of insecurity and distress were the same as in the study undertaken in the Gaza Strip, with Chronbach's α showing good internal consistency for the insecurity scale (0·84) and for the individual distress scale (0·86). 134 (38%) respondents reported moderate to high amounts of individual distress and 121 (34%) reported high intensity of insecurity. A first logistic model, including demographic and socioeconomic variables, showed that insecurity was associated with living at Burj el-Barajneh refugee camp (49 [49%] of 100 vs 72 [28%] of 256 living in the other three camps surveyed), displacement of the family from another refugee camp (28 [55%] of 51 vs 92 [30%] of 303 whose families had not been displaced), and the respondents thinking that the camp was overcrowded (86 [43%] of 202 vs 35 [24%] of 148 who did not have a problem with the camp crowding). The results of a second model of all the variables that were significant in the bivariate analysis and adjusted for age, sex, and employment, showed that the odds of individuals reporting high insecurity were significantly higher in Palestinians living in the refugee camp at Burj el-Barajneh than in those living at Dbayeh (49 [49%] of 100 vs eight [15%] of 55, respectively; odds ratio 5·95, 95% CI 2·05—17·29); in individuals whose families had been displaced from another refugee camp than in those who had not been displaced (28 [55%] of 51 vs 92 [30%] of 303, respectively; 5·62, 2·67—11·85); in Palestinians who felt deprived than in those who did not (50 [43%] of 115 vs 69 [29%] of 237, respectively; 2·18, 1·22—3·89); and in individuals who felt estranged from their homeland than in those who did not (95 [41%] of 234 vs 23 [21%] of 109, respectively; 2·41, 1·28—4·53) Interpretation The security and distress measures developed in the Gaza Strip showed good internal consistency when applied to Palestinians living in refugee camps in Lebanon. Furthermore, high intensities of insecurity and distress were noted in Palestinians living in refugee camps in Lebanon, raising questions about the legal, political, and social conditions imposed on these individuals as determinants of their insecurity, life quality, and wellbeing. The results encourage testing and validation of the security and distress scales in Palestinian refugees in other Arab countries, and in other migrants, refugees, and people living in zones affected by war and conflict. Funding Medical Aid for Palestinians. Contributors RY is the principal investigator and drafted the Abstract. SF did the data analysis. NMEAR and RG participated in the concept and design of the study and reviewed the data analysis and the drafts. DH reviewed the consecutive drafts of the Abstract. All authors have read and approved the final Abstract for publication. Conflicts of interest We declare that we have no conflicts of interest.

En China existe una tradición milenaria en el diseño de jardines que constituye una de sus manifestaciones culturales más significativas. El concepto de jardín apareció por primera vez durante la dinastía Shāng (s. XI a.C.) y alcanza su máximo esplendor en la dinastía Míng (s. XIV-XVII). En este último período, funcionarios y aristócratas competían con el diseño de sus jardines, debido a que constituía un símbolo de prestigio social y nivel cultural. Como consecuencia, el número y la calidad de los jardines privados aumentó considerablemente, sobre todo en la próspera región de Jiāngnán 江南, situada al sureste del país. En esta zona residían la mayor parte de literatos y eruditos, y constituyó por tanto el centro cultural de China durante esa época. En este contexto, aparecieron por primera vez tratados sobre el jardín que nos proporcionan valiosas reflexiones y descripciones. El más antiguo y completo es el Yuányě《园冶》, escrito en 1631 por Jì Chéng 计成, aunque también podemos destacar al "Tratado de Elementos Superfluos"《长物志》[Zhàngwù zhì] (1621) de Wén Zhènhēng ⽂震亨, o las "Notas ocasionales para ocio y percepción"《闲情偶寄》[Xiánqíng ǒujì] (1667) escrito por Lǐyú 李渔. Los jardines privados de esta región tuvieron una gran repercusión, ya que fueron utilizados posteriormente como modelos para la construcción de jardines privados e imperiales en otras zonas del país. La tesis se ha centrado por tanto en el estudio de los jardines privados Míng en Jiāngnán. Considerando pertinente estudiar el modo en que el contexto social, cultural y político de esta próspera región contribuyó al desarrollo del jardín, como su evolución a lo largo del período analizado. La investigación se ha basado en el estudio de fuentes originales tales como tratados de la época, pinturas paisajísticas, composiciones poéticas o análisis in situ de jardines que han perdurado hasta nuestros días. Además, las fuentes originales han sido complementadas mediante el análisis de investigaciones contemporáneas. Nos hemos centrado principalmente en el estudio del Yuányě, ya que es el tratado más antiguo y completo sobre el jardín en China, y se trata de un texto clave para entender el jardín clásico en el marco de la cultura y sociedad Míng. Por otro lado, este tratado refleja aspectos esenciales de la cultura y el pensamiento chino, y tiene gran importancia en la literatura clásica, debido a las numerosas referencias históricas y literarias que utiliza, así como el uso del estilo literario conocido como Piántǐ wén 骈 体⽂. Dada la importancia del Yuányě, hemos incluido una traducción anotada directamente desde el chino. De este modo, futuros investigadores podrán disponer del texto original, con aclaraciones o especificaciones pertinentes, para poder realizar su propia interpretación en función de sus objetivos o intereses de investigación. El Yuányě recoge conceptos o principios creativos que deben inspirar las diferentes escenas del jardín, y ofrece consejos prácticos para la construcción y ubicación de sus elementos arquitectónicos. En este sentido, aporta 235 ilustraciones que incluyen plantas de pabellones, tipos de ventanas y balaustradas, pavimentos y diseños decorativos de galerías o pasajes. Estos principios de diseño reflejan la búsqueda de una íntima relación entre el hombre y la naturaleza, y permiten arrojar nueva luz sobre como la arquitectura debe de relacionarse con su entorno para estar en armonía con el medio ambiente. Por otro lado, hemos analizado la relación del Yuányě con otras manifestaciones artísticas, tales como la pintura, literatura o poesía, así como con diferentes corrientes de pensamiento. En concreto, con el confucianismo, taoísmo, budismo e ideas de geomancia o fēngshuǐ. De este modo, queremos producir un relevante avance en la comprensión de las bases conceptuales en las que se fundamenta el arte del jardín en China. ; There is a millenary tradition of garden design in China that represents one of its most significant cultural expressions. The concept of gardens first appeared during the Shāng dynasty (11th century BC) and reached its maximum splendor in the Míng Dynasty (14th-17th centuries). During this period, officials and aristocrats competed in the design of gardens because it was a symbol of social and cultural prestige. As a result, the number and quality of private gardens considerably increased, more specifically in the prosperous Jiāngnan 江南region, located in the southeast of the country. The majority of literati and scholars resided in this area, and consequently, it was the cultural center of China at that time. In this context, the first treatises governing gardens appeared, which provided valuable reflections and descriptions. The oldest and most complete is the Yuányě《园冶》, written in 1631 by Jì Chéng 计成, although we can also highlight the "Treaty of Superfluous Elements"《长物志》[Zhàngwù zhì] (1621) by Wén Zhènhēng ⽂震亨and the "Occasional notes for leisure and perception"《闲情偶寄》[Xiánqíng ǒujì] (1667) written by Lǐyú 李渔. The private gardens of this region had a great impact, since they were later used as models for the construction of private and imperial gardens in other areas of China. Consequently, the thesis focuses on the study of Míng private gardens in Jiāngnán. We considered it pertinent to study the way in which the social, cultural and political context of this prosperous region contributed to the development of gardens and their evolution throughout this period. Our research has been based on the study of original sources such as treatises from the time, landscape paintings, poetic compositions or in situ analysis of gardens that have lasted to this day. Additionally, the original sources have been complemented by the analysis of contemporary research. We have focused the analysis on the study of Yuányě, since it is the oldest and most complete treatise on gardens in China, as well as being a key text to understand the classical garden within the framework of Míng culture and society. Furthermore, this important treatise reflects relevant values of Chinese culture and thought, and has great importance in classical literature, due to the numerous historical and literary references used, as well as the use of the literary style known as Piántǐ wén 骈体⽂. Given the importance of Yuányě, we have included an annotated translation directly from Chinese. Subsequently, future researchers will have access to the original text, with appropriate clarifications or specifications, to be able to carry out their interpretation according to their objectives or research interests. Yuányě includes concepts and creative principles that should inspire different garden scenes, and provides practical advice for the construction and location of architectural elements. In this sense, it contributes 235 illustrations that include designs for pavilions, types of windows and balustrades, pavements and decorative designs of galleries or passages. These design principles reflect the search for an intimate relationship between man and nature and allow us to shed new light on how architecture must relate to and harmonize with the natural environment. Moreover, we have analyzed the relationship of the Yuányě with additional artistic manifestations, such as painting, literature or poetry, as well as different currents of thought. In particular, its relationship with Confucianism, Taoism, Buddhism, and ideas of geomancy or fēngshuǐ. In this way, we want to produce a relevant advance in the understanding of the conceptual bases of the art of gardens in China.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

Les tècniques computacionals de simulació han permès la introducció de metodologies de modelització per analitzar sistemes complexes a través d'experimentació virtual, i així avaluar l'impacte d'intervencions sobre els serveis sanitaris. La simulació d'esdeveniments discrets és una tècnica ben coneguda en la investigació operativa que s'ha desenvolupat principalment en l'àmbit de la investigació militar i els sistemes de producció industrial. En l'àmbit mèdic, els models de Markov i els arbres de decisió han estat utilitzats de manera extensa a pesar de les seves limitacions per a reproduir els problemes sanitaris acuradament. La simulació d'esdeveniments discrets està guanyant popularitat degut a la seva flexibilitat per a representar sistemes reals tenint en compte les característiques dels pacients i l'escassedat de recursos present en la provisió de serveis sanitaris. Aquesta tècnica s'ha utilitzat per a analitzar problemes relacionats amb la gestió de recursos sanitaris, però les seves possibilitats per a analitzar problemes més amplis relacionats amb la dinàmica de les poblacions s'han explorat poc. Tradicionalment, les necessitats i la demanda de serveis sanitaris s'han analitzat per separat. En l'aplicació que es presenta es va analitzar la resposta del sistema sanitari tant a la població amb necessitat de cirurgia com als pacients inclosos en llistes d'espera. En aquest sentit, la principal contribució d'aquesta tesi és l'aplicació de la simulació d'esdeveniments discrets a la recerca en serveis sanitaris des d'un punt de vista epidemiològic. A més, el model és complexe a nivell estadístic degut a la diversitat de fonts d'informació i de característiques de les dades que defineixen la informació principal d'entrada; les lleis del sistema modelat van requerir una metodologia ad hoc específica per a recollir i processar aquesta informació per tal de generar les dades d'entrada que necessitava el model de simulació. Per tant, una part important d'aquest treball s'ha dedicat a desenvolupar aquesta metodologia d'anàlisi de les dades d'entrada. Es va construir un model de simulació d'esdeveniments discrets per a analitzar les necessitats i la demanda de cirurgia de cataractes en el sector públic de Catalunya. El model reprodueix el procés de la cirurgia de cataractes, des de la incidència de necessitat de cirurgia, passant per la demanda, la inclusió en una llista d'espera i la cirurgia finalment. Es descriu detalladament la metodologia per a analitzar les dades d'entrada del model. Els paràmetres del model es van estimar utilitzant diferents fonts d'informació, tant bases de dades administratives com de recerca. Es descriu detalladament la implementació del model en el software SIMUL8 i com es pot enllaçar amb Excel per a fer el model més amigable per a usuaris no experts en simulació. Es van realitzar diverses anàlisis de sensibilitat per a avaluar l'impacte de la variabilitat de les estimacions dels paràmetres d'entrada (validació), l'impacte de diferents estratègies de gestió de la llista d'espera segons diferents escenaris de temps mitjà d'espera, i per a avaluar la transferibilitat de la metodologia. Per a avaluar la transferibilitat es va aplicar la metodologia per a calcular els paràmetres d'entrada a diferents àmbits (altres Comunitats Autònomes d'Espanya). Els resultats del model es van utilitzar per a analitzar variacions geogràfiques en l'impacte d'introduir un sistema de priorització de llistes d'espera. A més, es va combinar la informació de les Comunitats Autònomes per a utilitzar el model per a avaluar el volum de necessitat de cirurgia de cataractes a Espanya segons diferents criteris d'indicació de cirurgia. La transferibilitat de la metodologia a d'altres cirurgies electives es va avaluar adaptant el model per a analitzar necessitats i demanda de cirurgia de pròtesi de genoll a Espanya. L'estudi de les necessitats i la demanda de serveis sanitaris és rellevant en la mesura que s'observa un volum important de necessitats no ateses. La diferència entre la necessitat i la provisió de serveis pot ser massa gran per poder-la resoldre, però la utilització de models que avaluïn l'impacte de modificacions en la quantitat de recursos utilitzats o l'impacte de polítiques sanitàries en la gestió de la necessitat i la demanda de serveis és útil en la presa de decisions sanitàries. ; Computer simulation techniques have allowed the introduction of modeling methodologies that analyze complex systems through virtual experimentation to assess the potential impact of interventions on health services. Discreteevent simulation is a well-known technique in operations research, and has mainly been developed in the context of military research and manufacturing systems. In the medical setting, Markov models and decision trees have been extensively used despite their limitations in reproducing healthcare problems accurately. Discrete-event simulation is gaining popularity because of its flexibility in representing real systems by taking into account patient characteristics and the scarcity of resources present in health services provision. This technique has been used to analyze problems related to healthcare resource management, but its possibilities to analyze larger problems related to population dynamics have been hardly explored. Traditionally, needs and demand for health services have been analyzed separately. In the present application, the response of the health system to both the population with need for surgery and to the patients included on a waiting list was analyzed. In this sense, the main contribution of this thesis is the application of discrete-event simulation to health services research from an epidemiologic point of view. Moreover, the model was statistically complex because the variety of sources and characteristics of data defining the main inputs and rules of the modeled system asked for a specific ad hoc methodology to collect and process them to generate the inputs that the simulation model needs. Therefore a relevant part of this work has been devoted to develop such input data analysis methodology. A discrete-event simulation model was built for needs and demand for cataract surgery in the Catalan public sector. The model reproduced the process of cataract surgery, from incidence of need for surgery, through demand, inclusion on a waiting list and surgery. The input data analysis methodology was described in detail. The model's parameters were estimated from several sources, including administrative and research databases. The implementation of the model in the software SIMUL8 and its link to Excel to make the model user-friendly for nonexpert users were described in detail. Several sensitivity analyses were performed to assess the impact of the variability of the input estimations (validation), the impact of different waiting list management strategies according to different scenarios of mean waiting time, and to assess the transferability of the methodology. Transferability was evaluated by applying the methodology for calculating the input values to different settings (other regions of Spain). Then, results of the model were used to analyze geographical variations of the impact of introducing a waiting list prioritization system. Moreover, information of the different regions was combined to use the model to assess the volume of need for cataract surgery in Spain according to different indication criteria for surgery. Transferability of the methodology to other elective surgeries was assessed by adapting the model to analyze needs and demand for knee replacement in Spain. Study of needs and demand for health services is important since substantial unmet needs are observed. The gap between needs and services provision may be too great to be resolved, but models that assess the impact of changes on the amount of resources used or the impact of health policies on the management of need and demand are useful in healthcare decision-making. ; Postprint (published version)

Les tècniques computacionals de simulació han permès la introducció de metodologies de modelització per analitzar sistemes complexes a través d'experimentació virtual, i així avaluar l'impacte d'intervencions sobre els serveis sanitaris. La simulació d'esdeveniments discrets és una tècnica ben coneguda en la investigació operativa que s'ha desenvolupat principalment en l'àmbit de la investigació militar i els sistemes de producció industrial. En l'àmbit mèdic, els models de Markov i els arbres de decisió han estat utilitzats de manera extensa a pesar de les seves limitacions per a reproduir els problemes sanitaris acuradament. La simulació d'esdeveniments discrets està guanyant popularitat degut a la seva flexibilitat per a representar sistemes reals tenint en compte les característiques dels pacients i l'escassedat de recursos present en la provisió de serveis sanitaris. Aquesta tècnica s'ha utilitzat per a analitzar problemes relacionats amb la gestió de recursos sanitaris, però les seves possibilitats per a analitzar problemes més amplis relacionats amb la dinàmica de les poblacions s'han explorat poc. Tradicionalment, les necessitats i la demanda de serveis sanitaris s'han analitzat per separat. En l'aplicació que es presenta es va analitzar la resposta del sistema sanitari tant a la població amb necessitat de cirurgia com als pacients inclosos en llistes d'espera. En aquest sentit, la principal contribució d'aquesta tesi és l'aplicació de la simulació d'esdeveniments discrets a la recerca en serveis sanitaris des d'un punt de vista epidemiològic. A més, el model és complexe a nivell estadístic degut a la diversitat de fonts d'informació i de característiques de les dades que defineixen la informació principal d'entrada; les lleis del sistema modelat van requerir una metodologia ad hoc específica per a recollir i processar aquesta informació per tal de generar les dades d'entrada que necessitava el model de simulació. Per tant, una part important d'aquest treball s'ha dedicat a desenvolupar aquesta metodologia d'anàlisi de les dades d'entrada. Es va construir un model de simulació d'esdeveniments discrets per a analitzar les necessitats i la demanda de cirurgia de cataractes en el sector públic de Catalunya. El model reprodueix el procés de la cirurgia de cataractes, des de la incidència de necessitat de cirurgia, passant per la demanda, la inclusió en una llista d'espera i la cirurgia finalment. Es descriu detalladament la metodologia per a analitzar les dades d'entrada del model. Els paràmetres del model es van estimar utilitzant diferents fonts d'informació, tant bases de dades administratives com de recerca. Es descriu detalladament la implementació del model en el software SIMUL8 i com es pot enllaçar amb Excel per a fer el model més amigable per a usuaris no experts en simulació. Es van realitzar diverses anàlisis de sensibilitat per a avaluar l'impacte de la variabilitat de les estimacions dels paràmetres d'entrada (validació), l'impacte de diferents estratègies de gestió de la llista d'espera segons diferents escenaris de temps mitjà d'espera, i per a avaluar la transferibilitat de la metodologia. Per a avaluar la transferibilitat es va aplicar la metodologia per a calcular els paràmetres d'entrada a diferents àmbits (altres Comunitats Autònomes d'Espanya). Els resultats del model es van utilitzar per a analitzar variacions geogràfiques en l'impacte d'introduir un sistema de priorització de llistes d'espera. A més, es va combinar la informació de les Comunitats Autònomes per a utilitzar el model per a avaluar el volum de necessitat de cirurgia de cataractes a Espanya segons diferents criteris d'indicació de cirurgia. La transferibilitat de la metodologia a d'altres cirurgies electives es va avaluar adaptant el model per a analitzar necessitats i demanda de cirurgia de pròtesi de genoll a Espanya. L'estudi de les necessitats i la demanda de serveis sanitaris és rellevant en la mesura que s'observa un volum important de necessitats no ateses. La diferència entre la necessitat i la provisió de serveis pot ser massa gran per poder-la resoldre, però la utilització de models que avaluïn l'impacte de modificacions en la quantitat de recursos utilitzats o l'impacte de polítiques sanitàries en la gestió de la necessitat i la demanda de serveis és útil en la presa de decisions sanitàries. ; Computer simulation techniques have allowed the introduction of modeling methodologies that analyze complex systems through virtual experimentation to assess the potential impact of interventions on health services. Discreteevent simulation is a well-known technique in operations research, and has mainly been developed in the context of military research and manufacturing systems. In the medical setting, Markov models and decision trees have been extensively used despite their limitations in reproducing healthcare problems accurately. Discrete-event simulation is gaining popularity because of its flexibility in representing real systems by taking into account patient characteristics and the scarcity of resources present in health services provision. This technique has been used to analyze problems related to healthcare resource management, but its possibilities to analyze larger problems related to population dynamics have been hardly explored. Traditionally, needs and demand for health services have been analyzed separately. In the present application, the response of the health system to both the population with need for surgery and to the patients included on a waiting list was analyzed. In this sense, the main contribution of this thesis is the application of discrete-event simulation to health services research from an epidemiologic point of view. Moreover, the model was statistically complex because the variety of sources and characteristics of data defining the main inputs and rules of the modeled system asked for a specific ad hoc methodology to collect and process them to generate the inputs that the simulation model needs. Therefore a relevant part of this work has been devoted to develop such input data analysis methodology. A discrete-event simulation model was built for needs and demand for cataract surgery in the Catalan public sector. The model reproduced the process of cataract surgery, from incidence of need for surgery, through demand, inclusion on a waiting list and surgery. The input data analysis methodology was described in detail. The model's parameters were estimated from several sources, including administrative and research databases. The implementation of the model in the software SIMUL8 and its link to Excel to make the model user-friendly for nonexpert users were described in detail. Several sensitivity analyses were performed to assess the impact of the variability of the input estimations (validation), the impact of different waiting list management strategies according to different scenarios of mean waiting time, and to assess the transferability of the methodology. Transferability was evaluated by applying the methodology for calculating the input values to different settings (other regions of Spain). Then, results of the model were used to analyze geographical variations of the impact of introducing a waiting list prioritization system. Moreover, information of the different regions was combined to use the model to assess the volume of need for cataract surgery in Spain according to different indication criteria for surgery. Transferability of the methodology to other elective surgeries was assessed by adapting the model to analyze needs and demand for knee replacement in Spain. Study of needs and demand for health services is important since substantial unmet needs are observed. The gap between needs and services provision may be too great to be resolved, but models that assess the impact of changes on the amount of resources used or the impact of health policies on the management of need and demand are useful in healthcare decision-making. ; Postprint (published version)