Suchergebnisse

For the first time in the Ukrainian legal history, the article examines the issues of the ancient Persian understanding of legal personality, reflected in Avestan religious codification. Based on the classical scientific works of orientalists, as well as on modern studies of Iranian scientists, the author comes to the conclusion that Avesta originally divided people into two varieties - Iranian farmers and Turanian herders. The formation of the imperial identity of the ancient Persians was closely associated with the differentiation of the surrounding peoples into "civilized" and "barbaric". The nomadic way of life was criticized by Iranian sacred texts and acquired the content of a legal metaphor used by Persian monarchs from different dynasties to insult and humiliate those border communities that refused to join the Persian-Median union. Moreover, this cultural differentiation took place around the 7th-6th centuries BC, when the first texts of Avesta were created. The religious and mythological epos of the "Iranians" was composed not so much for religious purposes as it was intended to substantiate an internally integral political doctrine of "higher" and "lower" peoples. Studying this theory, we must first consider the general picture of the cultural and civilizational development of the Persian state. A special place in this picture is occupied not only by the three hypostases of Ancient Iran (dynasties of Achaemenids, Parthians and Sassanids) but also by the spread of Hellenism after the conquests of Alexander the Great. In particular, the article mentions such important aspects for the political and legal doctrines of various Persian monarchies as "koine" (a mix of the Middle Eastern and Ancient Greek languages), the dualism of Hormuzd and Ahriman, the influence of the Pamir cults on the social worldview of ancient and medieval Iranians. It is important that Avestan principle of dualism (the eternal struggle between the forces of good and the forces of evil) automatically assumed the dualistic structure of the entire material world. In such a worldview system, the Persian legal personality could not be limited to any constraints regarding the "barbarians". Consequently, the ideal Avestan concept was based on the recognition as legal personality of only one state - Persia. The author assumes that the text of the article should imply familiarity of readers with the chronology and factography of Persian history. However, despite the initial idea, it must be emphasized that the article can also be used as a propaedeutic presentation for studying the philosophical basis of the ancient Persian history of political and legal doctrines. ; В статье впервые в украинской историко-правовой науке исследуются вопросы древнеперсидского понимания правосубъектности, отраженные в авестийской религиозной кодификации. Базируясь на классических научных трудах востоковедов, а также на современных исследованиях иранских ученых, автор приходит к выводу об изначальном разделении «Авестой» людей на два сорта - земледельцев-иранцев и скотоводов-туранцев. Формирование имперской идентичности древних персов было тесно сопряжено с дифференциацией окружающих народов на «цивилизованные» и «варварские». Кочевой образ жизни критиковался иранскими священными текстами и приобрел содержание юридической метафоры, употреблявшейся персидскими монархами из разных династий для оскорбления и унижения тех пограничных сообществ, которые отказывались войти в состав персо-мидийско-го союза. При этом указанная культурная дифференциация состоялась около УІІ-УІ вв. до н. э., когда были созданы первые тексты «Авесты». Религиозно-мифологический эпос «иранцев» составлялся не столько с религиозными целями, сколько предназначался для обоснования внутренне целостного политического учения о «высших» и «низших» народах. Изучая данную теорию, мы должны сначала рассмотреть общую картину культурно-циви-лизационного развития Персидского государства. Особое место в этой картине занимают не только три ипостаси Древнего Ирана (династии Ахеменидов, Парфян и Сасанидов), но и распространение эллинизма после завоеваний Александра Македонского. В частности, в статье упомянуты такие важные аспекты для политико-правовых доктрин различных персидских монархий, как «койне» (микс ближневосточных и древнегреческого языков), дуализм Ормизда и Аримана, влияние памирских культов на социальное мировоззрение античных и средневековых иранцев. Важно, что авестийский принцип дуализма (извечная борьба сил добра и сил зла) автоматически предполагал дуалистическое устройство всего материального мира. В такой мировоззренческой системе, персидская правосубъектность не могла ограничиваться любыми стеснениями относительно «варваров». Следовательно, идеальная авестийская концепция строилась на признании правосубъектным исключительно одного государства -Персии. Автором предполагается, что текст этой статьи должен подразумевать знакомство читателей с хронологией и фактографией персидской истории. Однако, несмотря на первоначальную задумку, необходимо подчеркнуть, что статья может также использоваться в качестве пропедевтического изложения для изучения философского базиса древнеперсидской истории политических и правовых учений. ; У статті вперше в українській історико-правовій науці досліджуються окремі аспекти давньоперсидського сприйняття правосуб'єктності, відображені в авестійській релігійній кодифікації. Базуючись на класичних наукових працях сходознавців, а також на сучасних дослідженнях іранських учених, автор доходить висновку про поділ «Авестою» всього людства на дві «раси» - хліборобів-іранців («колективний Іран») і скотарів-туранців («колективний Туран»). Формування імперської ідентичності давніх персів було тісно пов'язане із психологічною диференціацією навколишніх народів на «цивілізовані» і «варварські». Кочівницький спосіб життя критикувався іранськими священними текстами й набув змісту юридичної метафори, яка вживалась персидськими монархами різних династій для образи і приниження тих «межових» спільнот, які відмовлялись увійти до складу пер-со-мідійського етнокультурного союзу. Водночас зазначена культурна диференціація відбулась близько УІІ-УІ ст. до н. е., коли були створені перші тексти «Авести». Релігійно-міфологічний епос «іранців» записувався не так із релігійною метою, як призначався для обґрунтування внутрішньо цілісного політичного вчення про «вищі» та «нижчі» народи. Вивчаючи цю теорію, ми повинні спочатку розглянути загальну картину культурно-цивілі-заційного розвитку Персидської держави. Особливе місце в цій картині займають як три іпостасі Стародавнього Ірану (династії Ахеменідів, Парфян і Сасанідів), так і поширення еллінізму після завоювань Олександра Македонського. Зокрема, у статті розглядаються такі важливі аспекти політико-правових доктрин різних перськихмонархій, як «койне» (мікс близькосхідних і давньогрецької мов), дуалізм Ормізда й Арімана, вплив памірських (таджицьких) культів на соціальний світогляд античних і середньовічних іранців. Важливо, що авестійський принцип дуалізму (одвічна боротьба сил добра проти сил зла) автоматично припускав дуалістичний лад усього матеріального («видимого») світу. В такій світоглядній системі персидська правосуб'єктність не могла обмежуватись будь-якими етичними умовностями щодо «варварів». З огляду на це ідеальна авестійська концепція буду-валасьна визнанні правосуб'єктності виключно однієї держави - Персії. Передусім автором передбачалось, що текст статті мав би бути орієнтований на читачів, добре знайомих із хронологією та фактографією персидської історії. Однак, незважаючи на початкову ідею, необхідно підкреслити, що стаття може також використовуватись як пропедевтична підготовка для подальшого глибокого вивчення філософського базису давньоперсидської історії політичних і правових учень.

The article is devoted to the analysis of the process of formation of regional economic integration in European territories, evolution from the political-economic to the legal point of view on the essence of integration processes. ; Статья посвящена анализу процесса становления региональной экономической интеграции на ев-ропейских просторах, эволюции от политико-экономического к правовому взгляду на суть интегра-ционных процессов. ; Статтю присвячено аналізу процесу становлення регіональної економічної інтеграції на європей-ських теренах, еволюції від політико-економічного до правового погляду на сутність інтеграційних процесів.

Ключевые слова: информированное согласие; информированный посредник; недостатки товаров (работ, услуг); обязательства из причинения вреда; освобождение от ответственности; риск разработки.= Keywords: damages in goods (works, services); development risk; infоrmed соnsent; informed intermediary; justifi cation; obligations arising out of damage. ; Статья посвящена сравнительно-правовому анализу оснований освобождения от ответственности за вред, причиненный вследствие недостатков товаров (работ, услуг), в законодательстве и судебной практике Республики Беларусь, государств — членов Содружества Независимых Государств, Соединенных Штатов Америки, Великобритании и региональных образований (на примере Европейского cоюза), а также в отдельных универсальных международных договорах, содержащих такие основания освобождения от ответственности. По итогам проведенного исследования автором выявлены тенденции материально-правового регулирования оснований освобождения от ответственности за вред, причиненный вследствие недостатков товаров (работ, услуг), предложены пути совершенствования отечественного законодательства в рассматриваемой области, в том числе путем детализации закрепленного в отечественном законодательстве перечня оснований освобождения от ответственности за вред, причиненный вследствие недостатков товаров (работ, услуг), а также введения в отечественное законодательство правила «информированного согласия» в отношении договоров, предметом которых является выполнение работ или возмездное оказание услуг. ; The artiсle is devоted tо a соmparative and legal analysis оf the grоunds fоr exemptiоn frоm liability fоr damage сaused due tо the defects in gооds (wоrks, serviсes), in the legislatiоn and соurt praсtiсe оf the Republiс оf Belarus, member-states оf the Соmmоnwealth оf Independent States, the United States оf Ameriсa, the United Kingdоm and the regiоnal uniоns (оn the example оf the Eurоpean Uniоn), as well as universal internatiоnal treaties соntaining suсh grоunds fоr exemptiоn frоm liability. Upоn the results оf the study perfоrmed the authоr revealed tendenсies in the substantive legal regulatiоn оf the grоunds fоr exemptiоn frоm liability fоr damage сaused due tо the defects in gооds (wоrks, serviсes) and suggested the ways оf imprоvement оf the dоmestiс law in the area under соnsideratiоn, inter alia by means оf detailing оf the list оf the grоunds fоr exemptiоn frоm liability fоr damage сaused due tо the defeсts in gооds (wоrks, serviсes) acknowledged in the dоmestiс law, as well as by means оf intrоduсtiоn intо the dоmestiс law оf the «infоrmed соnsent» rule in respeсt оf agreements whiсh subjeсt-matter is perfоrmanсe оf wоrks оr fee-based rendering serviсes.

The article analyzes the development of gender policy in Ukraine taking in the context ofinternational commitments and incentives, as well as the participation of civil society. It is shownthat while civil society organizations are rather active in updating and implementing genderprojects, unlike political parties and media, they do not have regulated instruments for influencingpublic policy that is not consistent or prioritize the issues of gender balance achievement. ; Анализируется развитие гендерной политики в Украине в контексте международныхобязательств и стимулов, а также участия гражданского общества. Показано, что в товремя, когда общественные объединения довольно активны в актуализации и реализациигендерных проектов, в отличие от политических партий и медиа, они не имеютрегламентированных инструментов влияния на государственную политику, которая неявляется последовательной и приоритетной в вопросах обеспечения гендерного баланса. ; Аналізується розвиток гендерної політики в Україні в контексті міжнародних зобов'язань і стимулів, а також участі громадянського суспільства. Показано, що в той час, коли громадські об'єднання є доволі активними в актуалізації та реалізації гендерних проектів, на відміну від політичних партій та медіа, вони не мають регламентованих інструментів впливу на державну політику, яка не є послідовною та пріоритетною в питаннях забезпечення гендерного балансу.