Search results

Purpose. The article aim is to analyze the volumes of transshipment and transportation of goods by sea and rail transport оf Ukraine. Methodology. The studies were performed using methods of mathematical statistics. Results. The article analyzes the foreign trade of Ukraine with the countries of the European Union. Currently, the EU share in export and import of goods is more than 40 %, the share of the CIS countries is almost a half. The creation of a new international transport corridor Baltic Sea - Black Sea - Caspian Sea will contribute to the creation of a comprehensive strategy for the development of all types of transportation and existing infrastructure loading along the route. Freight transportation is characterized by a coefficient of irregularity, which for export goods in 2018 amounted to 1.13, and for import – 1.19; for the seven months of this year its value was 1.10 and 1.13 for export and import respectively. The main groups of goods exported by Ukraine include agricultural products and food industry, metallurgy, engineering, mineral products, wood and paper pulp, light industry products, various industrial products and chemical products. In recent years, the export of finished goods and semi-finished goods has increased and the export of raw materials has been reduced, while the income from foreign trade is increasing. The development plan of the Yuzhny port for the future until 2038 provides for an increase in the volume of cargo arrival and departure, which in turn will necessitate the development of rail and road transport. To increase the transportation volumes of pellets, it is planned to deepen the internal channel to the operational water area of the quays of TIS terminals. The highest volumes of shipment by rail are observed for the most exported goods, while the railway transport infrastructure does not meet European requirements and without the significant investments will not allow competing in the goods transit through Ukraine. Practical significance. The results of the research can be used to develop long-term plans for the development of seaports and the railway infrastructure development directions. ; Цель. Целью работы является анализ объемов перевалки и перевозки грузов морским и железнодорожным транспортом Украины. Методика. Исследования выполнены с использованием методов математической статистики. Результаты. В статье проведен анализ внешней торговли Украины со странами Европейского Союза. В данный момент доля ЕС в экспорте и импорте грузов составляет более 40 %, доля стран СНГ почти вдвое меньше. Создание нового международного транспортного коридора Балтийское море – Черное море – Каспийское море будет способствовать созданию комплексной стратегии для развития всех видов перевозок и загрузки существующей инфраструктуры вдоль маршрута. Грузовые перевозки характеризуются коэффициентом неравномерности, который для экспортных грузов в 2018 году составил 1,13, а для импортных - 1,19; за семь месяцев текущего года его величина составила 1,10 и 1,13 соответственно для экспорта и импорта. К основным группам товаров, которые экспортирует Украина, относится продукция агропромышленного комплекса и пищевой промышленности, металлургического комплекса, машиностроения, минеральные продукты, древесина и бумажная масса, продукция легкой промышленности, различные промышленные товары и продукция химической промышленности. Последние годы повышаются объемы экспорта готовой продукции и полуфабрикатов и уменьшается вывоз сырья, при этом доход от внешней торговли увеличивается. План-схема развития порта «Южный» на перспективу до 2038 года предусматривает увеличение объема прибытия и отправления груза, что в свою очередь вызовет необходимость развития железнодорожного и автомобильного транспорта. Для увеличения объемов перевозки окатышей запланировано углубление внутреннего подходного канала к операционной акватории причалов терминалов ТИС. Наибольшие объемы отправления железными дорогами наблюдаются для тех грузов, которые являются наиболее экспортируемыми, при этом инфраструктура железнодорожного транспорта не соответствует европейским требованиям и без существенных капиталовложений не позволит конкурировать в перевозке транзитных грузов по территории Украины. Практическая значимость. Результаты выполненных исследований могут быть использованы при разработке перспективных планов развития морских портов и направлений развития железнодорожной инфраструктуры. ; Мета. Метою роботи є аналіз обсягів перевалки та перевезення вантажів морським та залізничним транспортом України. Методика. Дослідження виконані з використанням методів математичної статистики. Результати. У статті проведено аналіз зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. На даний момент частка ЄС в експорті та імпорті вантажів складає більше 40 %, доля країн СНД майже вдвічі менше. Створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море – Чорне море – Каспійське море сприятиме створенню комплексної стратегії для розвитку всіх видів перевезень і завантаження існуючої інфраструктури вздовж маршруту. Вантажні перевезення характеризуються коефіцієнтом нерівномірності, який для експортних вантажів у 2018 році склав 1,13, а для імпортних – 1,19; за сім місяців поточного року його величина склала 1,10 та 1,13 відповідно для експорту та імпорту. До основних груп товарів, які експортує Україна, належить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості, металургійного комплексу, машинобудування, мінеральні продукти, деревина і паперова маса, продукція легкої промисловості, різні промислові товари і продукція хімічної промисловості. Останні роки підвищуються обсяги експорту готової продукції та напівфабрикатів та зменшується вивіз сировини, при цьому дохід від зовнішньої торгівлі збільшується. План-схема розвитку порту «Южний» на перспективу до 2038 року передбачає збільшення обсягу прибуття і відправлення вантажу, що в свою чергу викличе необхідність розвитку залізничного та автомобільного транспорту. Для збільшення обсягів перевезення окатишів заплановано поглиблення внутрішнього підхідного каналу до операційної акваторії причалів терміналів ТІС. Найбільші обсяги відправлення залізницями спостерігаються для тих вантажів, які є найбільш експортованими, при цьому інфраструктура залізничного транспорту не відповідає європейським вимогам і без суттєвих капіталовкладень не дозволить конкурувати в перевезенні транзитних вантажів територією України. Практична значимість. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці перспективних планів розвитку морських портів та напрямків розвитку залізничної інфраструктури.

1. Agricultural trade patterns from the perspective of economic complexity -- 2. International agricultural trade: exporters and importers -- 3. International agricultural trade: products -- 4. The ever changing world wheat market -- 5. Trade integration and liberalization: possible solutions to keep food supply chains alive.

Chapter 1. Introduction -- Part I. China and Latin American Countries Trade Policy -- Chapter 2. Evolution of China's Trade Policy: From the WTO Accession to Preferential Trade Agreements -- Chapter 3. Latin American Countries Trade Policy: Peru, Chile and Costa Rica -- Part II. China's Trade Policy Towards Latin America -- Chapter 4. Development and Assessment of Sino-Latin America and the Caribbean Economic and Trade Cooperation -- Chapter 5. Chinese Export Promotion Policies Towards Latin America: Belt and Road Initiative -- Part III. Assessing China's Trade Impacts in Pacific Alliance Countries -- Chapter 6. Peru-China FTA -- Chapter 7. Costa Rica - China Free Trade Agreement: Analysis of Results for the First 10 Years of the Agreement -- Chapter 8. The Complex Trade Relations Among China, Mexico, and the United States: A Geopolitical Approach -- Part IV. Emerging Agenda -- Chapter 9. Trade Facilitation under the Pacific Alliance Framework: Seaports Case -- Chapter 10. Agricultural Trade and Investments Between Latin America and China: Development, Implications, and Challenges -- Chapter 11. Services and Digital Trade Future Developments -- PART V. Challenges -- Chapter 12. China- LAC Countries' "Belt and Road" Cooperation in the Post- Pandemic Era: BRI in Transformation -- Chapter 13. Challenges in Future China-Latin America and the Caribbean States Relationships.

What is the Latin America (LA) perception of NAFTA? Is NAFTA the route to western hemisphere integration? What should be the relationship between NAFTA and the other LA trade arrangements, more specifically, the relation between NAFTA and MERCOSUR? What can LA learn from Canada with respect to having a close trade partnership with the United States? This book provides a Latin American and a Canadian view of western hemisphere integration. There are suggestions in order to achieve a convergence in both perceptions

Latin America's New Insertion in the World Economy examines the contributions governments can make in order to stimulate efficient and export-orientated manufacturing production in small and medium-sized economies in Latin America in the coming years. The study focuses on the progress that has been made recently to correct policy failures of the past, the obstacles and bottlenecks that have occurred in the process of economic transition and the challenges the selected countries face in order to stimulate in a systematic way the development of an internationally competitive manufacturing sector.

Cooperation in global digital policy is considered one of the most promising fields in the strategic partnership between India and the European Union (EU). However, pro­found differences are apparent in terms of implementation, for example with regard to data protection, competences of security authorities and the future global digital order. Meanwhile, similar problems are being addressed in the EU's negotiations with the US on digital trade issues. Possible compromises there could also form components of an understanding with India. Shared democratic values are consistently referred to as a justification for efforts to strengthen Europe's cooperation with India. In their Roadmap 2025, India and the EU affirm their interest in promoting an "open, free, stable and secure cyber-space" and fighting cybercrime. But the road to this goal is proving to be rocky. (author's abstract)

Entrenched positions, particularly between industrialised countries and some major emerging economies, dominated negotiations at June's UN Climate Change Conference in Bonn. Disagreements over the interpretation of "common but differentiated responsibilities" and the principle of equity hindered substantial progress. Preparations for the first Global Stocktake (GST) to ratchet up the ambition under the Paris Agreement (2015), which will conclude at the 28th Conference of the Parties (COP28) in Dubai in December, did not meet expectations. At the same time, some emerging economies, notably China, attempted to lessen the significance of the IPCC's Sixth Assessment Report (AR6) as a common scientific basis. Should China maintain this position, it could result in negative consequences for the multilateral climate process well beyond COP28. (author's abstract)

The article reports on the findings of an experimental survey which was conducted to ascertain the level of support and perceived effectiveness of using de-radicalisation programmes to re-integrate returning foreign fighters. Public support (or the lack of opposition) for re-integration programmes can be important in ensuring the programmes have the time, resources and opportunity to be successful however we know little about what wider society thinks about re-integration programmes. The article explores the extent to which the inclusion of de-radicalisation – in name and content – changes attitudes to a re-integration programme. This is relevant in showing attitudes to de-radicalisation over disengagement and whether de-radicalisation, while perhaps not more effective at the programme-level, is or is not more effective at generating public support for re-integration (and thereby facilitating the process itself). We find that the inclusion of de-radicalisation in the name and content of a re-integration programme to a small extent increases support for re-integration over a programme that uses the terms disengagement and desistance. However, we also find that while de-radicalisation increases support, it also decreases perceived effectiveness, leading respondents to feel it makes the country less safe and less likely to reduce the re-offending rate than if the programme excludes de-radicalisation. We argue this polarising effect is reflective of wider reasons for supporting the policies (e.g. de-radicalisation may be seen as a form of ideational/normative punishment) and that the term de-radicalisation may shift the framing of the problematic to entrenched social structures, thus rendering itself ineffective as a policy treatment. In terms of policy, we argue there is a necessity for greater openness about re-integration programmes and that governments would benefit from selling the programmes to the public. We conclude our paper with a justification of focusing further research on understanding public/community attitudes to re-integration programmes and understanding the PR of counter-terrorism policies more generally.

This collectivebook offers a cross-country perspective on the internationalisation of smalland medium-sized enterprises (SMEs). Scholars from prestigious institutions in Europe,North America, Australia and China provide new insights on how SMEs develop andperform their international activities. Their innovative approach isparticularly useful to understand the major role played by SMEs in todaysglobal economy. The authorsidentify key factors that facilitate the international expansion of SMEs. Theyexplain how SMEs can succeed in their development in both mature and emergingeconomies. Their findings are based on quantitative surveys and in-depthcase studies, and the resulting recommendations are provided to help SME managers increase theperformance of their international activities.