Fulfillment by the state of the obligation to guarantee the finality, binding nature and stability of the court decision is possible by establishing in the legislation exceptional grounds for cassation appeal. The right to judicial protection guaranteed by the Constitution of Ukraine provides for the necessary conditions for effective and fair consideration of the case in the court of first instance that are created by the state. Mistakes made by the court of first instance must be corrected by the court of second (appellate) instance in the procedures similar to the proceedings in the court of first instance. Cassation review of court decisions that have entered into force as an additional way to ensure the justice of court decisions, implies the possibility of its use only when the person concerned has exhausted all the usual (ordinary) ways to appeal the court decision before it enters into force. Cassation review filters are a mandatory element of self-limitation of the jurisdiction of the Supreme Court, which allows to distinguish the court of cassation as an extraordinary stage of the process from ordinary (ordinary) procedural activities.We see complications in the application of rules of cassation filters when the grounds for cassation appeal are determining, in particular, when the judge is considering a cassation appeal for its admissibility, he does not have the case file, in connection with which the judge may not be able to assess properly the arguments set out in the cassation appeal. Implemented cassation filters provide for constant work with the decisions of the Supreme Court, their systematic study, the separation of legal conclusions and positions, however, in Ukraine there is no official systematization of legal opinions of the Supreme Court, that is why the only source of decisions of the court of cassation is the Unified State Register of Court Decisions, the parameters of which are not adapted to the need to quickly seek legal positions. Another problem in the process of establishing a court of cassation in Ukraine as a court of law is instability, frequent changes in legislation, which leads to instability of judicial practice and the need for the Supreme Court to decide to deviate from its own legal positions. Thus, we can conclude that the introduction of new cassation filters is generally a positive phenomenon and is consistent with the practice of foreign countries, however, the presence in the relevant norms, that define cassation filters, evaluation concepts, lack of clear wording, permanency of the procedure of consideration of cases by the court of first and appeal instance can be a significant obstacle to build a court of law on the basis of cassation instance. ; Виконання державою обов'язку щодо гарантування остаточності, обов'язковості та стабільності судового рішення можливе шляхом встановлення в законодавстві виняткових підстав для касаційного оскарження. Гарантоване Конституцією України право на судовий захист передбачає створення державою необхідних умов для ефективного і справедливого розгляду справи саме в суді першої інстанції. Допущені судом першої інстанції помилки повинні усуватися судом другої (апеляційної) інстанції в процедурах, найбільш приближених до провадження в суді першої інстанції. Касаційний перегляд судових рішень, що набрали законної сили, як додатковий спосіб забезпечення правосудності судових рішень, має на увазі можливість його використання лише у випадку, коли заінтересованою особою були вичерпані всі звичайні (ординарні) способи оскарження судового рішення до набрання ним законної сили. Фільтри касаційного перегляду – це обов'язковий елемент самообмеження юрисдикції Верховного Суду, який дозволяє відмежувати суд касаційної інстанції як екстраординарну стадію процесу від ординарної (звичайної) процесуальної діяльності. Вбачаємо ускладнення в застосуванні норм про касаційні фільтри під час визначення підстав для касаційного оскарження, зокрема розглядаючи касаційну скаргу на предмет її допустимості, у судді відсутні матеріали справи, у зв'язку із чим можливість правильної оцінки викладених у скарзі доводів у судді може бути відсутня. Запроваджені касаційні фільтри передбачають постійну роботу із рішеннями Верховного Суду, їх систематичним дослідженням, виокремленням із них правових висновків і позицій, однак в Україні відсутня офіційна систематизація правових висновків Верховного Суду, у зв'язку з чим єдиним джерелом рішень суду касаційної інстанції є Єдиний державний реєстр судових рішень, параметри використання якого взагалі не адаптовані під потреби швидкого пошуку правових висновків. Іншою проблемою в процесі створення в Україні касаційного суду як суду права є нестабільність, часта змінюваність законодавства, що призводить до нестабільності судової практики та необхідності прийняття Верховним Судом рішень про відступлення від власних правових висновків. Отже, можемо дійти висновку, що запровадження нових касаційних фільтрів загалом є позитивним явищем та відповідає практиці зарубіжних країн, однак наявність у відповідних нормах, що визначають касаційні фільтри, оціночних понять, відсутність чітких формулювань, незмінність процедури розгляду справ судом першої та апеляційної інстанції може стати істотною перешкодою на шляху досягнення мети – побудови суду права на базі касаційної інстанції.
En el presente documento, se analizó la potestad sancionatoria del Estado Colombiano, y la manera como éste propende por garantizar mínimos de excelencia, transparencia, eficiencia y eficacia, por medio de las sanciones que impone, específicamente con la aplicación del correctivo disciplinario de inhabilidad general al interior de la Policía Nacional de Colombia, con la cual en algunos casos, se vulneran derechos fundamentales como al trabajo y al salario mínimo vital, y las cuales pueden considerarse contrarias a los principios de racionalidad y proporcionalidad, respecto de conductas relacionadas con actos de corrupción, frente a otras que no afectan sustancialmente los parámetros de la función pública, ni el interés general que de ella se deriva, para lo cual se realizó una revisión histórica de la inhabilidad, y la aplicabilidad que esta se da tanto al personal escalafonado en la Policía Nacional, como a quienes están de paso en ella prestando su servicio militar. ; Tabla de contenido Pág. LAS INHABILIDADES DISCIPLINARIAS EN LA POLICÍA NACIONAL DE COLOMBIA, PROTECCIÓN DE LA FUNCIÓN PÚBLICA O VIOLACIÓN INDIRECTA AL TRABAJO………………………………………………………………….7 Resumen ………………………………………………………………………………………………………………………………………………….7 Introducción …………………………………………………………………………………………………………………………………………….8 Contexto del problema ………….……………………………………………………………………………………………………………8 Descripcion del problema.….……………………………………………………………………………………………………………… 8 Pregunta de investigación ….………………………………………………………………………………………………………………9 Justificación de la investigación ………….……………………………………………………………………………………………….9 Objetivos de la investigación .…………………………………………………………………………………………………………………10 Objetivo General ….………………………………………………………………………………………………………………………… 10 Objetivos Especificos …………………………………………………………………………………………………………………………10 Metodología de la investigación ………………………………………………………………………………………………………….…11 TÍTULO I. EVOLUCIÓN DEL DERECHO DISCIPLINARIO EN EL ÁMBITO DEL DERECHO POSITIVO COLOMBIANO Y SU RELACIÓN CON EL ORDENAMIENTO CONSTITUCIONAL 12 Capítulo 1. El poder punitivo del Estado colombiano y su materialización en la jurisdicción disciplinaria………………. 12 Capítulo 2. La evolución del derecho disciplinario dentro del derecho positivo colombiano 14 Capítulo 3. Relación del derecho disciplinario con el ordenamiento constitucional 17 TÍTULO II. EL DERECHO DISCIPLINARIO EN LA POLICÍA NACIONAL DE COLOMBIA 22 Capítulo 1. Características de la norma disciplinaria policial 22 Capítulo 2. Las faltas gravísimas en la norma disciplinaria de la Policía Nacional 25 TÍTULO III. EFECTOS DE LA INHABILIDAD GENERAL RESPECTO AL DERECHO FUNDAMENTAL AL TRABAJO………. 26 Capítulo 1. La inhabilidad general como sanción en el régimen disciplinario para la Policía Nacional.26 a. Tipos de sanciones que generan inhabilidad general en la Policía Nacional 28 b. Impacto de las conductas 29 c. La desproporcionalidad en la aplicación de las inhabilidades generales en la Policía Nacional…………………………………………………………………………………………………………………………………….34 d. Conductas calificadas como faltas gravísimas en el Régimen Disciplinario para la Policía Nacional, que no generan claridad sobre su afectación al deber funcional 36 e. Criterios que se alejan del marco constitucional, en las medidas disciplinarias aplicables a los numerales 20, 23 y 26 del artículo 34 de la ley 1015 de 2006 38 Conclusiones …………………………………………………………………………….……………………………………………………. 42 REFERENCIAS BIBLIOGRÁFICAS………………………………………………………………………………………………………….44 Índice de tablas Pág. Tabla 1: Principales normas de naturaleza disciplinaria anteriores a la Constitución Política de 1991………………………………………………………………………………………………………………….………………………………….15 Tabla 2: Sentencias hito sobre la constitucionalidad de las normas disciplinarias posteriores a la Constitución Política de 1991 ……………………………………………………………………………………….……………………….20 Tabla 3: Del comparativo de falta gravísima por fugas contempladas en las Leyes 734 de 2002 y 1015 de 2006 ….…………………………………………………………………………………………………………………………………………….……32 Tabla 4: Comparativo de faltas gravísimas tipificadas en la Ley 1015 de 2006 ….…………………….……………….36 Tabla 5: Criterios de análisis de constitucionalidad al numeral 20 del artículo 34 de la Ley 1015 de 2006………………………………………………………….……………………………………………………………………………………………38 Tabla 6: Criterios de análisis de constitucionalidad al numeral 23 del artículo 34 de la Ley 1015 de 2006…………………………………………………………….…………………………………………………………………………………………39 Tabla 7: Criterios de análisis de constitucionalidad para el numeral 26 del artículo 34 de la Ley 1015 de 2006……………………………………………………….………………………………………………………………………………………………41 Índice de gráficos Pág. Gráfico 1: Conductas más sancionadas con Destitución e Inhabilidad General CODIN MEBOG 2017 a partir de consulta en el despacho …………………………………………………………………………………………………………………… 30 ; In this document, the sanctioning power of the Colombian State was analyzed, and the way it seeks to guarantee minimum standards of excellence, transparency, efficiency, and effectiveness, through the sanctions it imposes, specifically with the application of the disciplinary corrective of general disability. within the Colombian National Police, with which in some cases, fundamental rights such as work and the minimum living wage are violated, and which may be considered contrary to the principles of rationality and proportionality, regarding conduct related to acts of Corruption, compared to others that do not substantially affect the parameters of the public function, nor the general interest that derives from it, for which a historical review of disability was carried out, and the applicability that this is given to both staff scaled in the National Police, as well as those who are passing through its rendering their military service. ; Maestría
El treball analitza les mesures legislatives que cal que els estats membres adoptin en el Protocol addicional al Conveni sobre la Ciberdelinqüència de 2003 per homogeneïtzar la legislació penal sobre la difusió de «material racista i xenòfob» a internet, tipificant com a delicte determinades conductes contra persones o grups per raó de la seva raça, color, ascendència, origen nacional o ètnic o religió. En primer lloc, tracta les qüestions interpretatives que planteja la seva redacció i que han estat abordades per l'Informe explicatiu. A continuació, estudia els problemes que planteja l'aplicació dels criteris que resulten del Protocol de l'anomenat «discurs de l'odi» a les xarxes socials: la intencionalitat de la conducta i dels efectes de la difusió tenint en compte les especificitats de les xarxes socials; la publicitat intencional de la conducta, que es distingeix de les comunicacions privades no penalitzables per la predeterminació del destinatari, amb els problemes que es plantegen quan el destinatari és un grup de persones; i la definició del material racista i xenòfob que propugna, promou o incita a l'odi, la discriminació i la violència, per remissió als instruments internacionals en què la incitació és un element clau, de manera que s'incorpora com a requisit implícit addicional el «risc imminent» segons el conegut estàndard nord-americà. Finalment, examina com alguns d'aquests criteris –en particular, la doctrina del «risc imminent»– han estat aplicats en una recent sentència del Tribunal Europeu de Drets Humans de 2018 sobre el discurs de l'odi a internet. ; The work analyses the legislative measures which the Party States in the Additional Protocol at the 2003 Convention on Cybercrime are obliged to adopt in order to harmonise the criminal legislation on the dissemination of "racist and xenophobic material" on the Internet, classifying as criminal certain conduct against individuals or groups for reasons of their race, colour, descent, national or ethnic origin or religion, addressing firstly the interpretative issues which its composition brings forward and which were addressed by the Explanatory Report. Next, there is a study of the problems posed by the application of the criteria resulting from the Protocol to that which is termed "hate speech" in social networks: the intentionality of both the conduct and the effects brought about by the dissemination, taking into account the specifities of the social networks; intentional dissemination to the public in relation to the conduct, which is separate from private communications that are unpunishable due to the predetermination of the recipient, with the problems which arise when the recipient is a group of people; and the definition of the racist and xenophobic material which advocates, promotes or incites hatred, discrimination and violence, by reference to the international instruments in which incitement is a key element so that "imminent danger" is incorporated as an additional implicit requirement in accordance with the recognised North American standard. Finally, there is an examination of how some of these criteria —in particular, the doctrine of "imminent danger"— have been applied in a recent judgement by the European Court of Human Rights in 2018 on Internet hate speech. ; El presente trabajo analiza las medidas legislativas que se obligan a adoptar los Estados parte en el Protocolo adicional al Convenio sobre la Ciberdelincuencia de 2003 para homogeneizar la legislación penal sobre la difusión de «material racista y xenófobo» en internet tipificando como delito determinadas conductas contra personas o grupos por razón de su raza, color, ascendencia, origen nacional o étnico o religión, tratando en primer lugar las cuestiones interpretativas que plantea su redacción y que han sido abordadas por el Informe explicativo. A continuación se estudian los problemas que plantea la aplicación de los criterios que resultan del Protocolo al llamado «discurso del odio» en las redes sociales: la intencionalidad de la conducta y de los efectos de la difusión teniendo en cuenta las especificidades de las redes sociales; la publicidad intencional de la conducta, que se deslinda de las comunicaciones privadas no penalizables por la predeterminación del destinatario, con los problemas que se plantean cuando el destinatario es un grupo de personas; y la definición del material racista y xenófobo que propugna, promueve o incita al odio, la discriminación y la violencia, por remisión a los instrumentos internacionales en los que la incitación es un elemento clave de forma que se incorpora como requisito implícito adicional el «riesgo inminente» según el conocido estándar norteamericano. Finalmente, se examina cómo algunos de estos criterios –en particular, la doctrina del «riesgo inminente»– han sido aplicados en una reciente sentencia del Tribunal Europeo de Derechos Humanos de 2018 sobre el discurso del odio en internet.
Стаття присвячена питанню втілення в законодавстві зарубіжних країн такого основоположного принципу кримінального права як принцип законності. Авторка наголошує, що принципи уособлюють собою динамічність суспільних і правових процесів, а значить, головне – прояв їх сутності. Від правильного, істинного теоретичного розуміння принципів безпосередньо залежить і їх втілення в життя. Законність, у свою чергу, є одним з основоположних принципів організації державного і суспільного життя, які представляють, по суті, фундаментальну ідею правової держави і демократії. Ідея законності є базисним елементом будь-якої демократичної держави. Авторка статті переконана, що у законності концентровано виражена властивість права щодо протистояння сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин. У правовій державі законність (правозаконність) має виступати гарантією правомірності застосованого примусу, тим більше що галузь кримінального права є найсуворішою галуззю права. Водночас, законодавці різних країн, втілюючи цей принцип, використовують різні форми та методи, що не завжди йде на користь діяльності існуючих у країні правозастосовних органів. Норми про кримінальну відповідальність, на переконання авторки, мають бути сконцентровані у законодавчих актах, прийнятих вищим законодавчим органом держави. Водночас, під час дослідження з'ясовано, що в цілому ряді держав (наприклад, в США, Франції, ФРН) навіть підзаконний акт може виступати джерелом кримінального права. Також у статті зазначається, що відносно прецедентів (які є джерелом кримінального права окремих держав) можна констатувати, що в даний час важко знайти судове рішення, яким криміналізується і пеналізується будь-яке діяння замість закону або підзаконного акту навіть в країнах, що належать до англо-американської правової сім'ї. ; Статья посвящена вопросу реализации в законодательстве зарубежных стран такого основополагающего принципа уголовного права как принцип законности. Автор отмечает, что принципы олицетворяют собой динамичность общественных и правовых процессов, а значит, главное – проявление их сущности. От правильного, истинного теоретического понимания принципов напрямую зависит и их воплощение в жизнь. Законность, в свою очередь, является одним из основополагающих принципов организации государственной и общественной жизни, которые представляют, по сути, фундаментальную идею правового государства и демократии. Идея законности является базисным элементом любого демократического государства. Автор статьи убеждена, что в законности концентрированно выражена свойство права противостоять произволу в процессе упорядочения общественных отношений. В правовом государстве законность (правозаконнисть) должна выступать гарантией правомерности применяемого принуждения, тем более что отрасль уголовного права является самой суровой отраслью права. В то же время, законодатели разных стран, воплощая этот принцип, используют различные формы и методы, что не всегда идет на пользу деятельности существующим в стране правоприменительным органам. Нормы об уголовной ответственности, по мнению автора, должны быть сконцентрированы в законодательных актах, принятых высшим законодательным органом государства. В то же время, в ходе исследования выяснилось, что в целом ряде стран (например, в США, Франции, ФРГ) даже подзаконный акт может выступать источником уголовного права. Также в статье отмечается, что в отношении прецедентов (которые выступают источником уголовного права отдельных государств) можно констатировать, что в настоящее время трудно найти судебное решение, которым криминализуется и пенализируется любое деяние вместо закона или подзаконного акта даже в странах, принадлежащих к англо-американской правовой семье. ; The article is devoted to the question of implementation in the legislation of foreign countries such fundamental principle of criminal law as the principle of legality. The author emphasizes that the principles represent the dynamism of social and legal processes, and therefore, the main thing is the manifestation of their essence. From the correct, true theoretical understanding of the principles depends directly on their implementation. Legality, in turn, is one of the fundamental principles of the organization of state and public life, which represent, in essence, the fundamental idea of the rule of law and democracy. The idea of legality is a basic element of any democratic state. The author of the article is convinced that the legality of the expressed property of the right to resist arbitrariness in the process of ordering social relations is concentrated. In a rule of law, legality (legality) must be a guarantee of the lawfulness of coercion applied, especially since the criminal law branch is the most stringent branch of law. At the same time, the legislators of different countries, using this principle, use different forms and methods, which does not always benefit the activities of the existing law enforcement agencies in the country. Criminal liability rules, in the opinion of the author, should be concentrated in the legislative acts adopted by the highest legislative body of the state. At the same time, the study found that in a number of states (for example, in the US, France, Germany), even a by-law can be a source of criminal law. The article also notes that with respect to precedents (which serve as a source of criminal law of individual states) it can be stated that it is currently difficult to find a judgment that criminalizes and penalizes any act instead of law or regulation, even in non-English-American legal family.
The study of the kyai is always interesting to discuss, especially when it comes to politics. Because the study of clerics is a multidimensional statement. This means that the study of kyai can not only be seen from one aspect (kyai as a religious figure) but can be seen from other aspects (his views on politics). Therefore, the involvement of the kyai in the political process of the regional head election is inevitable, because the kyai is one of the local elites who can contribute to the process of political learning in democracy. With its charisma is able to provide knowledge to the community in making choices. However, the involvement of the kyai in politics can also have a negative impact on the learning of democratization, because it is not uncommon for the kyai who has close relations with his students to use these weapons to gain significant support that can divert the political choices of their students to win one of the candidates supported by the kyai the. Because the santri relationship with the kyai is not only limited to the world of pesantren, but also has an influence in determining political choices. Ideally in the realm of Democracy, aspirations should not be represented by elites in direct elections, the people are fully entitled to weigh, evaluate, and propose candidates for regional heads and choose who is suitable and considered worthy of being their leader through the processes and mechanisms that apply. Likewise with the regional head Candidates, their political rights should not be castrated by the existing elite by marginalizing the nominating exchange because they are not included in the nominated deliberations. However, this is not the case in Pamekasan and on the contrary, regional head candidates are determined by the existing elite (kyai) and submitted to political parties. So that regional head candidates do not come out of the conversion process within political parties but are born from external parties. At this point, there seems to be a process of duping because it is assumed that the people cannot choose an appropriate figure as their leader. This mindset is very hurting the course of political development in the country. Today's people are getting smarter, being able to distinguish which leaders are good or not. Therefore in determining the candidates, the people's aspirations should not be taken over by the elite. If this problem continues then it is at this point that the Democratic Fetus has been killed at the hands of the elite. ; Kajian tentang kyai selalu menarik untuk dibahas, apalagi jika berkaitan dengan politik. Karena kajian tentang kyai merupakan kaljian yang bersifat multidimensional. Artinya studi tentang kyai tidak hanya bisa dilihat dari satu aspek saja (kyai sebagai tokoh agama) akan tetapi bisa dilihat dari aspek yang lain (pandangannya dalam berpolitik). Oleh karena itu keterlibatan kyai dalam proses politik pemilihan kepala daerah tidak bisa dihindarkan, karena kyai merupakan salah satu elit local yang dapat memberikan kontribusi terhadap proses pembelajaran politik dalam berdemokrasi. Dengan kharismanya mampu memberikan pengetahuan kepada masyarakat dalam menentukan pilihan. Namun, keterlibatan kyai dalam politik juga bisa memberikan dampak negative dalam pembelajaran demokratisasi, karena tidak jarang kyai yang mempunyai hubungan erat dengan para santrinya menggunakan senjata tersebut untuk memperoleh dukungan yang signifikan yang bisa mengalihkan pilihan politik para santrinya untuk memenangkan salah satu kandidat yang didukung oleh kyai tersebut. Karena hubungan santri dengan kyai tidak hanya sebatas pada dunia pesantren, melainkan juga mempunyai pengaruh dalam menentukan pilihan politik. Idealnya di dalam alam Demokrasi, aspirasi tidak boleh diwakili oleh elit didalam pemilihan langsung, rakyat sepenuhnya berhak menimbang, menilai, serta mengajukan calon kepala daerah dan memilihnya siapa yang pantas dan dianggap layak sebagai pemimpinanya melalui proses dan mekanisme yang berlaku. Begitu juga dengan Calon kepala daerah, hak politiknya tidak boleh dikebiri oleh elit yang ada dengan cara meminggirkan dari bursa pencalonan karena tidak masuk dalam nominasi yang dimusyawarahkan. Namun tidak begitu dengan yang terjadi di Pamekasan dan justru sebaliknya, calon kepala daerah di tentukan oleh elit-elit (kyai) yang ada dan diajukannya kepada partai politik. Sehingga kandidat kepala daerah tidak keluar dari proses konversi didalam partai politik melainkan lahir dari kalangan ekternal elit partai. Didalam titik ini, terkesan ada proses pembodohan karena diasumsikan rakyat tidak bisa memilih figur yang layak sebagai pemimpinnya. Pola pikir demikian sangat melukai jalannya pembangunan politik di tanah air. Rakyat saat ini sudah semakin cerdas, bisa membedakan mana pemimpin yang bagus ataupun tidak. Oleh karenanya dalam penentuan calon, tidak selayaknya aspirasi rakyat diambil alih oleh elit. Jika masalah ini terus berlangsung maka didalam titik inilah Janin Demokrasi sudah terbunuh di tangan para elit.
Стаття присвячена питанню втілення в законодавстві зарубіжних країн такого основоположного принципу кримінального права як принцип законності. Авторка наголошує, що принципи уособлюють собою динамічність суспільних і правових процесів, а значить, головне – прояв їх сутності. Від правильного, істинного теоретичного розуміння принципів безпосередньо залежить і їх втілення в життя. Законність, у свою чергу, є одним з основоположних принципів організації державного і суспільного життя, які представляють, по суті, фундаментальну ідею правової держави і демократії. Ідея законності є базисним елементом будь-якої демократичної держави. Авторка статті переконана, що у законності концентровано виражена властивість права щодо протистояння сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин. У правовій державі законність (правозаконність) має виступати гарантією правомірності застосованого примусу, тим більше що галузь кримінального права є найсуворішою галуззю права. Водночас, законодавці різних країн, втілюючи цей принцип, використовують різні форми та методи, що не завжди йде на користь діяльності існуючих у країні правозастосовних органів. Норми про кримінальну відповідальність, на переконання авторки, мають бути сконцентровані у законодавчих актах, прийнятих вищим законодавчим органом держави. Водночас, під час дослідження з'ясовано, що в цілому ряді держав (наприклад, в США, Франції, ФРН) навіть підзаконний акт може виступати джерелом кримінального права. Також у статті зазначається, що відносно прецедентів (які є джерелом кримінального права окремих держав) можна констатувати, що в даний час важко знайти судове рішення, яким криміналізується і пеналізується будь-яке діяння замість закону або підзаконного акту навіть в країнах, що належать до англо-американської правової сім'ї. ; Статья посвящена вопросу реализации в законодательстве зарубежных стран такого основополагающего принципа уголовного права как принцип законности. Автор отмечает, что принципы олицетворяют собой динамичность общественных и правовых процессов, а значит, главное – проявление их сущности. От правильного, истинного теоретического понимания принципов напрямую зависит и их воплощение в жизнь. Законность, в свою очередь, является одним из основополагающих принципов организации государственной и общественной жизни, которые представляют, по сути, фундаментальную идею правового государства и демократии. Идея законности является базисным элементом любого демократического государства. Автор статьи убеждена, что в законности концентрированно выражена свойство права противостоять произволу в процессе упорядочения общественных отношений. В правовом государстве законность (правозаконнисть) должна выступать гарантией правомерности применяемого принуждения, тем более что отрасль уголовного права является самой суровой отраслью права. В то же время, законодатели разных стран, воплощая этот принцип, используют различные формы и методы, что не всегда идет на пользу деятельности существующим в стране правоприменительным органам. Нормы об уголовной ответственности, по мнению автора, должны быть сконцентрированы в законодательных актах, принятых высшим законодательным органом государства. В то же время, в ходе исследования выяснилось, что в целом ряде стран (например, в США, Франции, ФРГ) даже подзаконный акт может выступать источником уголовного права. Также в статье отмечается, что в отношении прецедентов (которые выступают источником уголовного права отдельных государств) можно констатировать, что в настоящее время трудно найти судебное решение, которым криминализуется и пенализируется любое деяние вместо закона или подзаконного акта даже в странах, принадлежащих к англо-американской правовой семье. ; The article is devoted to the question of implementation in the legislation of foreign countries such fundamental principle of criminal law as the principle of legality. The author emphasizes that the principles represent the dynamism of social and legal processes, and therefore, the main thing is the manifestation of their essence. From the correct, true theoretical understanding of the principles depends directly on their implementation. Legality, in turn, is one of the fundamental principles of the organization of state and public life, which represent, in essence, the fundamental idea of the rule of law and democracy. The idea of legality is a basic element of any democratic state. The author of the article is convinced that the legality of the expressed property of the right to resist arbitrariness in the process of ordering social relations is concentrated. In a rule of law, legality (legality) must be a guarantee of the lawfulness of coercion applied, especially since the criminal law branch is the most stringent branch of law. At the same time, the legislators of different countries, using this principle, use different forms and methods, which does not always benefit the activities of the existing law enforcement agencies in the country. Criminal liability rules, in the opinion of the author, should be concentrated in the legislative acts adopted by the highest legislative body of the state. At the same time, the study found that in a number of states (for example, in the US, France, Germany), even a by-law can be a source of criminal law. The article also notes that with respect to precedents (which serve as a source of criminal law of individual states) it can be stated that it is currently difficult to find a judgment that criminalizes and penalizes any act instead of law or regulation, even in non-English-American legal family.
The purpose of the article. One of the most apparent tendencies of the contemporary culture is the fluidity of the borders between the art and science, the image and the theory. Sometimes the artists are the first to notice, or at least, to draw attention to some serious problem. In that way, Guy Ritchie's film Sherlock Holmes and its sequel Sherlock Holmes: A Game of Shadows have a diagnostic quality, as they not only present the in-depth analysis of the late ХІХ – early ХХ century but warn the recipient about the dangers of the contemporary politics. Thus, the research aims to show how the form of the classical detective can be used to express the modern author's view on the history of the major world problems and their current state. Methodology. The primary methods are comparative, historical-logical, the archetypal analysis. The scientific novelty. For the first time, Guy Ritchie's films are analyzed in the philosophical context. It is shown that they can be seen as the complete historiosophical research in the art form. Conclusion. Guy Ritchie shows two seemingly diametrally opposing but equally unacceptable ways of behavior. When openly practiced, they a qualified as criminal, but in their more covert form, they have a place on the margin of political forces. The first of them is right-wing, based on the strict hierarchy and rigid order, that establishes the dictatorial world-state, based on deception and fear. The second one is anarchic, or, at least, using the revolutionary rhetoric for its aims. The provocations, which may lead to the world war, are used to enrich a particular person who stays in a neutral country. Guy Ritchie's films visualize the twin dangers that must be avoided, heightening the recipients' awareness of the world problems. ; Мета дослідження. Однією з найпомітніших тенденцій сучасної культури є невизначеність кордонів мистецт-ва та науки, образу та теорії. Інколи митці першими помічають, щонайменше – привертають увагу до певної серйозної проблеми. В цьому плані фільм Гая Річі "Шерлок Холмс" та його продовження "Шерлок Холмс: Гра тіней" мають діаг-ностичну цінність, оскільки вони не лише презентують глибокий аналіз кінця ХІХ – початку ХХ століть, а й попереджа-ють реципієнта про можливі небезпеки сучасної політики. Мета нашого дослідження – показати, яка форма класичного детективу може бути використана для того, щоб висловити авторський погляд на історію та сучасний стан однієї з го-ловних світових проблем. Методологія. Основними методами є компаративний, історико-логічний та метод архетип-ного аналізу. Наукова новизна. Фільми Г. Річі вперше аналізуються у філософському контексті. Показано, що вони є повноцінними історіософськими дослідженнями в художній формі. Висновки. Г. Річі демонструє два діаметрально протилежних, але однаково згубних варіантів поведінки. Коли вони практикуються відкрито, то кваліфікуються як зло-чинні, однак у прихованій формі вони мають місце на політичній периферії. Перша з них – "права" у політичному сенсі, базується на ієрархії та жорсткому порядку та прагне встановити світову диктатуру, що тримається на обмані та терорі. Друга – анархічна – така, що використовує революційну риторику заради власних цілей. Провокації, які можуть призве-сти до світової війни, слугують збагаченню певної особи, яка залишається в нейтральній країні. Фільми Г. Річі візуалі-зують ці дві небезпеки, яких треба уникнути, підвищуючи розуміння реципієнтом світових проблем. ; Цель исследования. Одной из наиболее заметных тенденций современной культуры является неопределен-ность границ искусства и науки, образа и теории. Порой творцы первыми замечают, или, как минимум – привлекают вни-мание к некой серьезной проблеме. В этом плане фильм Гая Ричи "Шерлок Холмс" и его продолжение "Шерлок Холмс: Ира теней" имеют диагностическое значение, поскольку они не только презентуют глубокий анализ конца ХІХ – начала веков, но и предупреждают реципиента о возможных опасностях современной политики. Цель нашего исследования – показать, как форма классического детектива может быть использована для того, чтобы выразить авторский взгляд на историю и нынешнее состояние одной из главнейших мировых проблем. Методология. Основными методами являются компаративный, историко-логический и метод архетипного анализа. Научная новизна. Данные фильмы Г. Ричи впервые анализируются в философском контексте. Показано, что они являются полноценными историософскими исследования-ми в художественной форме. Выводы. Г. Ричи демонстрирует два диаметрально противоположных, но одинаково пагу-бных варианта поведения. Когда они практикуются открыто, то квалифицируются как преступные, однако в скрытой фор-ме они имеют место на политической периферии. Первая из них – "правая" в политическом смысле, базируется на иерархии и жестком порядке, и стремится установить мировую диктатуру, которая джержится на обмане и терроре. Вто-рая – анархическая, использующая революционную риторику ради собственных целей. Провокации, которые могут дове-сти до мировой войны, служат обогащению некоего лица, остающегося в нейтральной стране. Фильмы Г. Ричи визуали-зируют эти две опасности, которых необходимо избежать, повышая постижение реципиентом мировых проблем.
The purpose of the article. One of the most apparent tendencies of the contemporary culture is the fluidity of the borders between the art and science, the image and the theory. Sometimes the artists are the first to notice, or at least, to draw attention to some serious problem. In that way, Guy Ritchie's film Sherlock Holmes and its sequel Sherlock Holmes: A Game of Shadows have a diagnostic quality, as they not only present the in-depth analysis of the late ХІХ – early ХХ century but warn the recipient about the dangers of the contemporary politics. Thus, the research aims to show how the form of the classical detective can be used to express the modern author's view on the history of the major world problems and their current state. Methodology. The primary methods are comparative, historical-logical, the archetypal analysis. The scientific novelty. For the first time, Guy Ritchie's films are analyzed in the philosophical context. It is shown that they can be seen as the complete historiosophical research in the art form. Conclusion. Guy Ritchie shows two seemingly diametrally opposing but equally unacceptable ways of behavior. When openly practiced, they a qualified as criminal, but in their more covert form, they have a place on the margin of political forces. The first of them is right-wing, based on the strict hierarchy and rigid order, that establishes the dictatorial world-state, based on deception and fear. The second one is anarchic, or, at least, using the revolutionary rhetoric for its aims. The provocations, which may lead to the world war, are used to enrich a particular person who stays in a neutral country. Guy Ritchie's films visualize the twin dangers that must be avoided, heightening the recipients' awareness of the world problems. ; Мета дослідження. Однією з найпомітніших тенденцій сучасної культури є невизначеність кордонів мистецт-ва та науки, образу та теорії. Інколи митці першими помічають, щонайменше – привертають увагу до певної серйозної проблеми. В цьому плані фільм Гая Річі "Шерлок Холмс" та його продовження "Шерлок Холмс: Гра тіней" мають діаг-ностичну цінність, оскільки вони не лише презентують глибокий аналіз кінця ХІХ – початку ХХ століть, а й попереджа-ють реципієнта про можливі небезпеки сучасної політики. Мета нашого дослідження – показати, яка форма класичного детективу може бути використана для того, щоб висловити авторський погляд на історію та сучасний стан однієї з го-ловних світових проблем. Методологія. Основними методами є компаративний, історико-логічний та метод архетип-ного аналізу. Наукова новизна. Фільми Г. Річі вперше аналізуються у філософському контексті. Показано, що вони є повноцінними історіософськими дослідженнями в художній формі. Висновки. Г. Річі демонструє два діаметрально протилежних, але однаково згубних варіантів поведінки. Коли вони практикуються відкрито, то кваліфікуються як зло-чинні, однак у прихованій формі вони мають місце на політичній периферії. Перша з них – "права" у політичному сенсі, базується на ієрархії та жорсткому порядку та прагне встановити світову диктатуру, що тримається на обмані та терорі. Друга – анархічна – така, що використовує революційну риторику заради власних цілей. Провокації, які можуть призве-сти до світової війни, слугують збагаченню певної особи, яка залишається в нейтральній країні. Фільми Г. Річі візуалі-зують ці дві небезпеки, яких треба уникнути, підвищуючи розуміння реципієнтом світових проблем. ; Цель исследования. Одной из наиболее заметных тенденций современной культуры является неопределен-ность границ искусства и науки, образа и теории. Порой творцы первыми замечают, или, как минимум – привлекают вни-мание к некой серьезной проблеме. В этом плане фильм Гая Ричи "Шерлок Холмс" и его продолжение "Шерлок Холмс: Ира теней" имеют диагностическое значение, поскольку они не только презентуют глубокий анализ конца ХІХ – начала веков, но и предупреждают реципиента о возможных опасностях современной политики. Цель нашего исследования – показать, как форма классического детектива может быть использована для того, чтобы выразить авторский взгляд на историю и нынешнее состояние одной из главнейших мировых проблем. Методология. Основными методами являются компаративный, историко-логический и метод архетипного анализа. Научная новизна. Данные фильмы Г. Ричи впервые анализируются в философском контексте. Показано, что они являются полноценными историософскими исследования-ми в художественной форме. Выводы. Г. Ричи демонстрирует два диаметрально противоположных, но одинаково пагу-бных варианта поведения. Когда они практикуются открыто, то квалифицируются как преступные, однако в скрытой фор-ме они имеют место на политической периферии. Первая из них – "правая" в политическом смысле, базируется на иерархии и жестком порядке, и стремится установить мировую диктатуру, которая джержится на обмане и терроре. Вто-рая – анархическая, использующая революционную риторику ради собственных целей. Провокации, которые могут дове-сти до мировой войны, служат обогащению некоего лица, остающегося в нейтральной стране. Фильмы Г. Ричи визуали-зируют эти две опасности, которых необходимо избежать, повышая постижение реципиентом мировых проблем.
This study aims to contribute to the understanding of left-wing political ideologies from a Political Psychology perspective. We gathered data regarding ideology's symbolic and operative aspects, and citizens' cognitive categories about the "left in Argentina". The sample included 495 18- to 65-year-old citizens from Cordoba (Argentina). The data was analyzed in two phases, considering a mixed method approach: 1) semantic network analysis of cognitive categories about the "left in Argentina", 2) exploratory analysis and ANOVA.The most significant results included a rich semantic network regarding the "left in Argentina" structured into six nodes ‒negative conceptions, institutionalist left, "narrative" of the seventies, counterhegemonic classism, great principles of the left, social left. After a moderate degree of adjustment (Fitness, 375) 91% of the sample was categorized. Furthermore, the ANOVA provided data about differences between cognitive categories and ideological indicators. Finally, post hoc analysis shows that those who see "the left" in Argentina from "negative conceptions" and "narrative" of the seventies, are located further to the right while those who see it as "left institutionalist", " counterhegemonic classism ","great principles of the left" and "social left" positioned further to the left. ; El objetivo del presente trabajo fue contribuir a la comprensión de las ideologías políticas de derecha-izquierda desde la perspectiva de la Psicología Política. Se recolectó información concerniente a las dimensiones simbólica y operativa, y a los esquemas cognitivos sobre "izquierda en Argentina". La muestra incluyó a 495 ciudadanos/as de Córdoba (Argentina) de 18 a 65 años. Los datos fueron analizados en dos fases, a partir de una metodología mixta: 1) análisis de redes semánticas de las categorías cognitivas sobre "izquierda en Argentina", 2) análisis exploratorios y ANOVA. Los resultados más significativos denotan una rica red semántica vinculada a "izquierda en Argentina", estructurada en seis nodos ‒concepciones negativas, izquierda institucionalista, relato "setentista", clasismo contrahegemónico, grandes principios de la izquierda, izquierda social‒ que con un grado de ajuste moderado (Fitness ,375) permitió categorizar el 91% de la muestra. A su vez, el ANOVA otorgó datos acerca de las diferencias entre categorías cognitivas e indicadores ideológicos. Por último, en los análisis post hoc se aprecia que quienes conciben a la izquierda en Argentina desde "concepciones negativas" y el "relato setentista", se ubican más a la derecha que aquellos que la consideran como "izquierda institucionalista", "clasismo contrahegemónico", "grandes principios de la izquierda" e "izquierda social", posicionados más hacia la izquierda. ; L'objectif du présent travail était de contribuer à la compréhension des idéologies politiques de droite et de gauche du point de vue de la psychologie politique. Des informations ont été recueillies concernant les dimensions symboliques et opérationnelles et les schémas cognitifs relatifs à la "gauche en Argentine". L'échantillon comprenait 495 citoyens de Córdoba (Argentine) âgés de 18 à 65 ans. Les données ont été analysées en deux phases, à partir d'une méthodologie mixte: 1) analyse des réseaux sémantiques des catégories cognitives sur «gauche en Argentine», 2) analyses exploratoires et ANOVA. Les résultats les plus significatifs dénotent un réseau sémantique riche lié à "la gauche en Argentine", structuré en six noeuds - conceptions négatives, gauche institutionnaliste, histoire des "années soixante-dix", classisme contre-hégémonique, grands principes de gauche, gauche sociale - un ajustement modéré (Fitness, 375) a permis de classer 91% de l'échantillon. À son tour, l'ANOVA a fourni des données sur les différences entre les catégories cognitives et les indicateurs idéologiques. Enfin, dans les analyses post hoc, on peut voir que ceux qui conçoivent la gauche en Argentine à partir des "conceptions négatives" et du histoire des "années soixante-dix" se trouvent plus à droite que ceux qui la considèrent comme "gauche institutionnaliste", "classisme contre-hégémonique" "grands principes de gauche" et "gauche sociale ", positionnés plus à gauche. ; O objetivo do presente trabalho foi contribuir para a compreensão das ideologias políticas de direita e esquerda desde a perspectiva da Psicologia Política. A informação coletada foi sobre as dimensões simbólica e operativa da ideologia politica, e os esquemas cognitivos sobre "esquerda na Argentina". A amostra incluiu 495 cidadãos/as de Córdoba (Argentina) de 18 a 65 anos. Os dados foram analisados em duas fases, com base numa metodologia mista: 1) análise de redes semânticas das categorias cognitivas sobre "esquerda na Argentina", 2) análise exploratória e ANOVA. Os resultados mais significativos denotam uma rica rede semântica ligada à "esquerda na Argentina", estruturada em seis nós - concepções negativas, esquerda institucionalista, narrativa "setentista", classismo contra-hegemônico, grandes princípios da esquerda, esquerda social - que com um grau de ajuste moderado (Fitness, 375) permitiram categorizar 91% da amostra. Ao mesmo tempo, a ANOVA forneceu dados sobre as diferenças entre as categorias cognitivas e os indicadores ideológicos. Finalmente, a análise post hoc mostra que aqueles que concebem a esquerda na Argentina a partir de "concepções negativas" e " narrativa setentista" são mais à direita do que aqueles que a consideram como "esquerda institucionalista", "classismo contra-hegemônico", "Grandes princípios da esquerda" e " esquerda social", posicionados mais para a esquerda.
72 páginas. ; La objeción de conciencia con respecto al servicio militar a nivel mundial se gesta en razón de su obligatoriedad, las grandes guerras son precisamente las que han conllevado, incluso hoy en día a los estados a establecer medios de coacción con el fin de proteger o defender la patria, cada estado requiere de fuerzas militares especiales instruidas previamente para actuar en caso de eventualidades en las cuales se requiera de su experticia y conocimiento, un país armado, con capacidad táctica y personal experto se asimila a un país temido, de ahí, que dichas características se convierten en un escudo y a la vez en un contemporáneo enemigo. Pero, ¿Qué pasa con las personas que por sus creencias, opiniones, condiciones, pensamientos, valores y vivencias no quieren hacer parte de la guerra, ni prepararse para retaliaciones o ataques?, De acuerdo con el artículo 216 de la Carta Magna de 1991, la prestación del servicio militar en Colombia es un compromiso en cabeza del 100 por ciento de los hombres mayores de edad. El marco normativo general que regula la prestación del servicio militar en el país está consignado en la Ley 48 de 1993 y el Decreto 2048 del mismo año. La libertad de conciencia es el derecho a tener en nuestro fuero íntimo cualquier idea o creencia en todo respecto, se trata de cuestiones políticas, religiosas, o de la visión filosófica del mundo y de la vida. La conciencia no puede ser invadida por los otros ni por las autoridades, En virtud de la norma constitucional comentada no se puede obligar a una persona a actuar contra su conciencia. La Constituyente no consagró de manera expresa la objeción de conciencia al servicio militar, pero estableció aquí una disposición general que da lugar a su existencia en el orden constitucional colombiano. ; CONTENIDO INTRODUCCIÓN - 1 - CAPITULO I - 6 - 1. APROXIMACIÓN A LA OBJECIÓN DE CONCIENCIA. - 6 - 1.1. Antecedentes. - 6 - 1.2. Reseña de la Objeción de Conciencia al Servicio Militar. - 10 - 1.3. Servicio Militar en Colombia. - 11 - 1.4. Definición de Objeción de Conciencia. - 11 - 1.5. Características de la Objeción de Conciencia. - 15 - 1.6. Estructura de la objeción de conciencia. - 16 - 1.7. Tipos de Objeción de Conciencia. - 17 - 1.8. La Constitución de 1886 y la objeción de conciencia. - 21 - 1.9. La Objeción de Conciencia a la luz de la Constitución Política de 1.991. - 24 - CAPITULO II - 25 - 2. RÉGIMEN JURÍDICO DE LA OBJECIÓN DE CONCIENCIA - 25 - 2.1. Protección internacional. - 25 - 2.1.1. De la Declaración Universal de los Derechos Humanos. - 25 - 2.1.2. Del Pacto Internacional de Derechos Civiles y Políticos (PIDCP). - 26 - 2.1.3. Sistema Interamericano de Derechos Humanos (S.I.D.H.). - 26 - 2.1.4. Sistema Universal (S.U.D.H.). - 27 - 2.2. Regulación en Colombia. - 33 - 2.3 Solicitud de objeción de conciencia, términos y recursos. - 36 - 2.3.1 Requisitos para que la Objeción de conciencia sea aceptada en Colombia. - 36 - 2.3.2 Procedimiento indicado en Colombia por la Corte Constitucional para el reconocimiento de la objeción de conciencia. - 36 - CAPITULO III - 37 - 3. TENDENCIA JURÍDICA PARA LA OBJECIÓN DE CONCIENCIA EN EL SERVICIO MILITAR OBLIGATORIO - 37 - 3.1. La Corte Constitucional y la libertad de conciencia - 37 - 3.2. La Corte Constitucional y los objetores de conciencia: Desarrollo Jurisprudencial. - 38 - 3.3. Datos Relevantes. - 52 - CONCLUSIONES - 53 - BIBLIOGRAFÍA - 58 - ; The conscientious objection with respect to military service worldwide is gestated because of its obligation, the great wars are precisely those that have led, even today to the states to establish means of coercion in order to protect or defend the homeland, each state requires special military forces previously instructed to act in case of eventualities in which their expertise and knowledge is required, an armed country, with tactical capacity and expert personnel is assimilated to a feared country, hence, said characteristics become a shield and at the same time a contemporary enemy. But, what about people who, because of their beliefs, opinions, conditions, thoughts, values and experiences, do not want to be part of the war, nor prepare themselves for retaliation or attacks?, According to Article 216 of the 1991 Constitution. , the provision of military service in Colombia is a commitment headed by 100 percent of men of legal age. The general regulatory framework that regulates the provision of military service in the country is set forth in Law 48 of 1993 and Decree 2048 of the same year. Freedom of conscience is the right to have in our hearts any idea or belief in all respects, it is about political, religious issues, or the philosophical vision of the world and of life. The conscience can not be invaded by others or by the authorities. Under the constitutional rule commented can not force a person to act against his conscience. The Constituent Assembly did not expressly conscientious objection to military service, but established here a general provision that gives rise to its existence in the Colombian constitutional order.
La corrupción que actualmente erosiona las instituciones del Estado mexicano hace necesario emprender un viaje al pasado para identificar coyunturas, ordenamientos y procesos que dieron pie a la prostitución de los funcionarios gubernamentales. La historiografía contemporánea busca en las sociedades de antiguo régimen los orígenes de prácticas culturales y sociales ligadas a la corrupción, como la compra de cargos públicos y su patrimonialismo. Este artículo ofrece una explicación acerca de las implicaciones de la corrupción sistémica en el contexto colonial americano. Se demostrará que independientemente de la tergiversación de la justicia, que era el objetivo básico del gobierno en la cultura política tradicional, la comercialización de plazas alentó el empoderamiento de nuevas oligarquías urbanas que asumieron, como parte de su legado, el desempeño de oficios en todos los niveles de gobierno e impartición de justicia; herencia que defendieron enconadamente en el siglo XVIII, una vez que la Corona española se decidió a terminar con la práctica arraigada de acceder a los cargos mediante el poder del dinero, en menoscabo de la idoneidad moral de las personas que debía prevalecer, en teoría, sobre cualquier interés. Esta confrontación abrió una etapa de crisis que minó la legitimidad del dominio español sobre América. La voluntad del rey de recuperar sus prerrogativas en el nombramiento de ministros y el cobro de impuestos fue interpretada por las élites criollas como un agravio hacia la arraigada costumbre de que, por derecho natural, les correspondía el gobierno de sus patrias.Palabras clave: Corrupción. Justicia, Venalidad, Patrimonialismo, Legitimidad Corruption and patrimonalism in Spanish America, XVII-XVIII centuriesSummaryThe corruption that currently erodes the institutions of the Mexican State makes it necessary to embark on a journey into the past to identify conjunctures, regulations and processes that led to the prostitution of government officials. Contemporary historiography seeks in the societies of old regime the origins of cultural and social practices linked to corruption, such as the purchase of public offices and their patrimonialism. This article offers an explanation about the implications of systemic corruption in the American colonial context. It will be shown that, independently of the misrepresentation of justice, which was the basic objective of government in the traditional political culture, the commercialization of plazas encouraged the empowerment of new urban oligarchies who assumed, as part of their legacy, the performance of posts in all levels of government and administration of justice; a legacy that they defended bitterly in the eighteenth century, once the Spanish Crown decided to end the ingrained practice of access to the positions by the power of money, in detriment of the moral suitability of people that should prevail, in theory, above any other interest. This confrontation opened a stage of crisis that undermined the legitimacy of Spanish rule over America. The will of the king to regain his prerogatives in the appointment of ministers and the collection of taxes was interpreted by the Creole elites as a grievance to the ingrained habit of which, by natural right, the government of their mother countries belonged to them.Keywords: Corruption, Justice, Venality, Patrimonialism, Legitimacy Corruption et patrimonialisme dans l'Amérique espagnole, XVIIe. – XVIIIe. SièclesRésuméLa corruption qui actuellement érode les institutions de l'État mexicain oblige à entreprendre un voyage vers le passé pour identifier des conjonctures, rangements et processus qui ont donné lieu à la prostitution des fonctionnaires du gouvernement. L'historiographie contemporaine cherche dans les sociétés d'ancien régime les origines de pratiques culturelles et sociales liées à la corruption, comme l'achat des charges publics et leur patrimonialisme. Cet article offre une explication à propos les implications de la corruption systématique dans le contexte colonial américain. Dans ce document, on démontrera qu'indépendamment de la déformation de la justice, qui était l'objectif basique du gouvernement à l'intérieur de la culture politique traditionnelle, la commercialisation des postes a encouragé et rendu fortes les nouvelles oligarchies urbaines qui ont assumé, comme partie de leur héritage, l'exercice des métiers dans tous les niveaux du gouvernement et de l'administration de la justice ; héritage qu'au XVIIIe. Siècle, elles ont défendu obstinément, une fois que la Couronne espagnole a décidé de finir avec la pratique ancrée d'accéder aux postes à travers le pouvoir de l'argent en détérioration de l'aptitude morale des personnes qui devait être privilégiée, en théorie, au-dessus de n'importe quel intérêt. Cette confrontation a ouvert une étape de crise qui a miné la légitimité du domaine espagnol sur l'Amérique. La volonté du roi de récupérer ses prérogatives dans la nomination des ministres et de l'encaissement des impôts a été interprétée par les élites créoles comme une offense vers l'habitude enracinée, que par droit naturel leur correspondait le gouvernement de leurs patries.Mots clés : Corruption, Justice, Vénalité, Patrimonialisme, Légitimité
La corrupción que actualmente erosiona las instituciones del Estado mexicano hace necesario emprender un viaje al pasado para identificar coyunturas, ordenamientos y procesos que dieron pie a la prostitución de los funcionarios gubernamentales. La historiografía contemporánea busca en las sociedades de antiguo régimen los orígenes de prácticas culturales y sociales ligadas a la corrupción, como la compra de cargos públicos y su patrimonialismo. Este artículo ofrece una explicación acerca de las implicaciones de la corrupción sistémica en el contexto colonial americano. Se demostrará que independientemente de la tergiversación de la justicia, que era el objetivo básico del gobierno en la cultura política tradicional, la comercialización de plazas alentó el empoderamiento de nuevas oligarquías urbanas que asumieron, como parte de su legado, el desempeño de oficios en todos los niveles de gobierno e impartición de justicia; herencia que defendieron enconadamente en el siglo XVIII, una vez que la Corona española se decidió a terminar con la práctica arraigada de acceder a los cargos mediante el poder del dinero, en menoscabo de la idoneidad moral de las personas que debía prevalecer, en teoría, sobre cualquier interés. Esta confrontación abrió una etapa de crisis que minó la legitimidad del dominio español sobre América. La voluntad del rey de recuperar sus prerrogativas en el nombramiento de ministros y el cobro de impuestos fue interpretada por las élites criollas como un agravio hacia la arraigada costumbre de que, por derecho natural, les correspondía el gobierno de sus patrias.Palabras clave: Corrupción. Justicia, Venalidad, Patrimonialismo, Legitimidad Corruption and patrimonalism in Spanish America, XVII-XVIII centuriesSummaryThe corruption that currently erodes the institutions of the Mexican State makes it necessary to embark on a journey into the past to identify conjunctures, regulations and processes that led to the prostitution of government officials. Contemporary historiography seeks in the societies of old regime the origins of cultural and social practices linked to corruption, such as the purchase of public offices and their patrimonialism. This article offers an explanation about the implications of systemic corruption in the American colonial context. It will be shown that, independently of the misrepresentation of justice, which was the basic objective of government in the traditional political culture, the commercialization of plazas encouraged the empowerment of new urban oligarchies who assumed, as part of their legacy, the performance of posts in all levels of government and administration of justice; a legacy that they defended bitterly in the eighteenth century, once the Spanish Crown decided to end the ingrained practice of access to the positions by the power of money, in detriment of the moral suitability of people that should prevail, in theory, above any other interest. This confrontation opened a stage of crisis that undermined the legitimacy of Spanish rule over America. The will of the king to regain his prerogatives in the appointment of ministers and the collection of taxes was interpreted by the Creole elites as a grievance to the ingrained habit of which, by natural right, the government of their mother countries belonged to them.Keywords: Corruption, Justice, Venality, Patrimonialism, Legitimacy Corruption et patrimonialisme dans l'Amérique espagnole, XVIIe. – XVIIIe. SièclesRésuméLa corruption qui actuellement érode les institutions de l'État mexicain oblige à entreprendre un voyage vers le passé pour identifier des conjonctures, rangements et processus qui ont donné lieu à la prostitution des fonctionnaires du gouvernement. L'historiographie contemporaine cherche dans les sociétés d'ancien régime les origines de pratiques culturelles et sociales liées à la corruption, comme l'achat des charges publics et leur patrimonialisme. Cet article offre une explication à propos les implications de la corruption systématique dans le contexte colonial américain. Dans ce document, on démontrera qu'indépendamment de la déformation de la justice, qui était l'objectif basique du gouvernement à l'intérieur de la culture politique traditionnelle, la commercialisation des postes a encouragé et rendu fortes les nouvelles oligarchies urbaines qui ont assumé, comme partie de leur héritage, l'exercice des métiers dans tous les niveaux du gouvernement et de l'administration de la justice ; héritage qu'au XVIIIe. Siècle, elles ont défendu obstinément, une fois que la Couronne espagnole a décidé de finir avec la pratique ancrée d'accéder aux postes à travers le pouvoir de l'argent en détérioration de l'aptitude morale des personnes qui devait être privilégiée, en théorie, au-dessus de n'importe quel intérêt. Cette confrontation a ouvert une étape de crise qui a miné la légitimité du domaine espagnol sur l'Amérique. La volonté du roi de récupérer ses prérogatives dans la nomination des ministres et de l'encaissement des impôts a été interprétée par les élites créoles comme une offense vers l'habitude enracinée, que par droit naturel leur correspondait le gouvernement de leurs patries.Mots clés : Corruption, Justice, Vénalité, Patrimonialisme, Légitimité
ABSTRAK Reform movement managed to break sacralization Act of 1945 to amend the Act of 1945. Among them, the current election system settings contained in Section 22E of the Constitution was born 1945. Kemudian Act No. 10 of 2008 on the Election of Members of the DPR, DPD and DPRD. However, there are parties who feel aggrieved by the existence of constitutional rights in several articles of the Law. One way of determining candidates 214 Article by BPP and serial number. Formulation of the problem in this study were: 1 ) What is the reason law judge of the Constitutional Court issued a Constitutional Court Decision No. 22-24/PUU-IV/2008, and 2 ) What are the legal implications arising from the issuance of the Constitutional Court Ruling No. 22-24 | PUU - IV/2008 the 2009 legislative elections. The type of research conducted was a normative legal research. The analysis conducted in this study is a qualitative analysis. The results of this research study are: 1 ) The reason the law judge issued a Decision of the Constitutional Court is the Constitutional provision of Article 22-24 PUU-VI/2008 214 letters a, b, c, d, and e of Law No. 10 of 2008 is unconstitutional because contrary to Article 27 paragraph ( 1 ), 28D ( 1 ) and ( 3 ), and 28E ( 3 ) of the Constitution of the Republic of Indonesia. 2 ) As one of the legal implications arising from the issuance of the Decision of the Constitutional Court against the election of 2009 was the establishment candidates elected in 2009 did not have a strong legal basis.Keyword: Legislators, Electoral, Constitutional Court DAFTAR PUSTAKAA. BukuAbdul Latief, 2009, Fungsi Mahkamah Konstitusi (Upaya Dalam Mewujudkan Negara Hukum Demokrasi), Total Media, YogyakartaAdi Suhendra Ritonga, 2013, Implikasi Putusan Mahkamah Konstitusi Dalam Perkara Nomor 5/PUU-X/2012 Mengenai Pengujian Pasal 50 ayat (3) Undang-Undang Nomor 20 Tahun 2003 tentang Sistem Pendidikan Nasional, Skripsi, Fakultas Hukum Universitas Bung Hatta, Padang Aslim Rasyad. 2005. Metode Ilmiah Persiapan bagi Peneliti. UNRI Press. Pekanbaru.Bambang Sunggono. 1997. Metodologi Penelitian Hukum. Raja Grafindo Persada, JakartaBudiyanto. 2000. Dasar-Dasar Ilmu Tata Negara SMU Kelas 3. Erlangga. Jakarta. Busro, Abu Bakar dan Abu Daud Busroh. 1984. Hukum Tata Negara. Ghalia Indonesia. Jakarta.Fajar, 2009, Pengawasan Hakim Oleh Komisi Yudisial Dalam Sistem Ketatanegaraan Republik Indonesia Pasca Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 005/PUU-IV/2006, skripsi, Fakultas Hukum Universitas Bung Hatta, Padang Fatkhurohman. 2004. Memahami Keberadaan Mahkamah Konstitusi di Indonesia. Citra Aditya Bakti. BandungJimly Assahiddiqie. 2007. Pokok – Pokok Hukum Tata Negara Indonesia Pasca Reformasi. Buana Ilmu Populer. JakartaLodwijk Gultom, 2007, Eksistentsi Mahkamah Konstitusi Dalam Struktur Ketatanegaraan di Indonesia (Suatu Kajian Dari Aspek Tugas Dan Wewenangnya), CV. Utomo, Jakarta_______________. 2010. Perkembangan dan Konsolidasi Lembaga Negara. Sinar Grafika. Jakarta.Mahfud MD. 2007. Perdebatan Hukum Tata Negara Pasca Amandemen Konstitusi. Pustaka LP3ES. JakartaNurudin Hadi, 2007, Wewenang Mahkamah Konstitusi (Pelaksanaan Wewenang Mahkamah Konstitusi Dalam Menyelesaikan Sengketa Hasil Pemilihan Umum). Prestasi Pustaka. JakartaSoerdjono Soekanto. 1983. Pengantar Penelitian Hukum. UII Press. YogyakartaSuratman, dan H. Philips Dillah. 2012. Metode Penelitian Hukum. Alfabeta. Jakarta.Titik Triwulan Tutik. 2006. Pokok – Pokok Hukum Tata Negara. Prestasi Pustaka, Jakarta. B. Peraturan Perundang-Undangan Undang-Undang Dasar Negara Republik Indonesia Tahun 1945Undang-Undang Nomor 10 Tahun 2008 Tentang Pemilihan umum Anggota Dewan Perwakilan Rakyat, Dewan Perwakilan Daerah, Dewan Perwakilan Rakyat DaerahUndang-Undang Nomor 12 Tahun 2003 Tentang Pemilihan Umum Anggota Dewan Perwakilan Rakyat, Dewan Perwakilan Daerah, Dewan Perwakilan Rakyat DaerahUndang-Undang Nomor 24 Tahun 2003 tentang Mahkamah KonstitusiPutusan Mahkamah Konstitusi Nomor 22-24/PUU-VI/2008 C. Sumber Lain-Lain Jurnal Konstitusi LK SPs Universitas Sumatera Utara. 2009. Penetapan Caleg Terpilih Dengan Suara Terbanyak Catatan Terhadap Putusan MK No.22-24/PUU/VI/2008. Volume II Nomor 1. Mahkamah Konstitusi Republik Indonesia. Jakarta.Jurnal Konstitusi PKK-FH Universitas Lambung Mangkurat. 2009. Penetapan Caleg Terpilih Dengan Suara Terbanyak Catatan Terhadap Putusan MK No.22-24/PUU/VI/2008. Volume II Nomor 1. Mahkamah Konstitusi Republik Indonesia. Jakarta.Kotan Y. Stefanus, Dilema Penentuan Calon Anggota Legislatif Terpilih, ArtikelRisalah Putusan Mahkamah Konstitusi Nomor 22-24/PUU-VI/2008Berita politik. MK Putuskan Suara Terbanyak Caleg. http://inilah. com/berita/politik/2008/12/23/70938/mk-putusan-suara/ terbanyak-caleg/. Diakses Pada Tanggal 5 Juni 2013 Pukul 00:00 WIB. MK: KPU Jangan Langgar Putusan Suara Terbanyak. www.oke zone.com. Diakses Pada Tanggal 5 Juni 2013 pukul 01:13 WIbKinara Apsari. Lembaga Legislatif. http//kinaraapsari.blogspot.comDiakses Pada Tanggal 15 November Pukul 00:30 WIBJadwal Penetapan Calon Terpilih Anggota DPR, DPD, dan Perolehan Kursi Partai-Partai Ditetapkan KPUD http://www .kpu.go.id/index.php?option=com_content&task=view&id=5316. Diakses Pada Tanggal 15 November Pukul 00:00 WIBPutusan Mahkamah Konstitusi Nomor 22-24/PUU-VI/2008, http:// www.kpu.go.id/dmdocuments/22-24_2008_mk.pdf, Diakses Pada Tanggal 23 Januari 2013 Pukul 14:00 WIBReformasi Hukum, Mekanisme Legislasi, Website http://www .reformasihukum.org/konten.php?nama=mekanismelegislasi&op=detail_politik_mekanisme_legislasi&id=249, Dikunjungi Pada Tanggal 10 Februari 2014
ZUSAMMENFASSUNGDas japanisches Versicherungsgesetz von 2008 (im folgenden "das Gesetz"), ist knapper als die entsprechenden Gesetzeswerke in wichtigen europäischen Staaten. Der Beitrag versucht den geringeren Umfang zu erklären, indem er die Diskussion während der Gesetzesvorbereitung, den Einfluss der Schuldrechtsreform, die Praxis der Finanzaufsicht und, insbesondere, die Entwicklungen der Rechtsprechung auf dem Gebiet des japanischen Versicherungsrechts untersucht. Das Gesetz erhält nur wenige Vorschriften, die nur für bestimmte Versicherungsarten anwendbar sind. Der Vertragsfreiheit wurde Vorrang eingeräumt, um die Produktinnovation und die Flexibilität in der Versicherungswirtschaft zu fördern. Anders als in der EU, gibt es in Japan noch heute eine Produktkontrolle ex ante. Aber deswegen sind Versicherungsprodukte in Japan seit 1995 sehr diversifiziert. Der dominante Einfluss der Aufsichtsbehörde hat verhindert, dass Regeln zu den privatrechtlichen Produktinformationspflichten in das Gesetz aufgenommen wurden. Das Gesetz enthält nur wenige Spezialregeln, wo die Regeln des allgemeinen Vertragsrechts anwendbar sind. Es war schwierig, einen weitergehenden Schutz der schwächeren Parteien in das Gesetz aufzunehmen, bevor die Schuldrechtsreform begonnen wurde. Nun hat, nach Inkrafttreten des Gesetzes, das Obergericht Tokyo versucht, in die Angemessenheitskontrolle einer AVB-Klausel (betreffend den Verzug mit der Zahlung von Versicherungsprämien) ein höheren Niveau des Verbraucherschutz zu bringen. Das Schutzniveau für die schwächere Partei in Japan wird von der Aufsichtspraxis und der Rechtsprechung bestimmt. Die Rechtsprechung des Obersten Gerichtshofs unterscheidet bei den Auslegung von AVB-Klauseln nicht zwischen Verbrauchern und kleinen und mittleren Unternehmen. Die größte Fallgruppe in der japanischen Rechtsprechung zum Versicherungsrecht betrifft die arglistige Beanspruchung von Versicherungsleistungen. Gegen derartige Ansprüche macht der Versicherer Einwendungen aufgrund verschiedener AVB-Klauseln geltend, gemäß denen Versicherer die Leistung unter leicht zu erfüllenden Voraussetzungen ablehnen zu können. Aber in solchen Fällen legen die Gerichte die AVB-Klauseln häufig einschränkend aus. Versicherer haben die Ansicht vertreten, dass der Versicherte oder der Bezugsberechtigte die Zufälligkeit des versicherten Ereignisses beweisen müsse. In den Jahren zwischen 2004 und 2007 hat aber der Oberste Gerichtshof wiederholt entschieden, dass die Beweislast insoweit beim Versicherer liegt. Die strenge Linie des Obersten Gerichtshofs war eine natürliche Reaktion auf einen umfangreichen Skandal. Die Finanzaufsicht hatte seit 2005 zahlreiche Fälle aufgedeckt, in denen entweder vorsätzlich oder fahrlässig Versicherungsleistungen rechtswidrig nicht gezahlt wurden. Dies war ein denkbar ungünstiger Zeitpunkt für die Versicherungswirtschaft, um den Gesetzgeber um die Aufnahme eines Abwehrrechts ins Gesetz zu bitten. Als Ausnahme wurde lediglich ein Kündigungsrecht des Versicherers wegen gravierender Gründe in das Gesetz aufgenommen. Dabei handelt es sich um eine halbzwingende Vorschrift, womit man einen Schutz gegenüber einer exzessiven Verteidigung des Versicherers schaffen wollte. Die Entwicklung der Rechtsprechung bei der Betrugsbekämpfung war geprägt durch die übermäßige Verteidigung der Versicherer. Es wäre deshalb missverständlich, das Verhalten der Gerichte als 'richterlichen Aktivismus' zu bezeichnen. Ob der Verbraucherschutz unter dem Gesetz weiter gestärkt werden würde, kann niemand voraussehen, ohne die Prioritäten der Finanzaufsicht und das Ergebnis der Schuldrechtsreform zu berücksichtigen. ; SUMMARYThe Japanese Insurance Act (hereafter "the Act"), enacted in 2008, is more concise than corresponding laws in major European countries. This paper tries to explain the Act's concise form by examining discussions during the Act's preparation, the influence of the reform of the law of obligations, the supervisor's regulatory practice and, above all, trends of insurance case law in Japan. The Act included a very limited number of provisions applicable only to a certain type of insurance. Freedom of contract was respected to promote product innovation and flexibility in the insurance industry. Unlike in the EU, the ex ante product control over the mass market products survives until now. Under such circumstances, the Japanese insurance market experienced diversification of products since 1995. On the other hand, the dominant influence of supervisory body prevented rules concerning product disclosure from being incorporated into the Act. The Act also does not contain specific rules where the general contract law is applicable. It was difficult to extend the protection of the weaker party in the Act before the obligation law reform was commenced. Just after the Act was enacted, the Tokyo High Court tried to set a higher standard of consumer protection by nullifying a policy clause as unfair in the case of nonpayment of premium. Thus, the level of protection for the weaker party in Japan is determined by regulatory practice and case law. Reading through the Supreme Court cases, the Court does not seem to distinguish between consumers and small and medium-size business entities when interpreting policy clauses. In Japan, the largest cluster of insurance law cases is that concerning fraudulent claims. In defending against such claims, insurers were tempted to apply a series of policy clauses which were expected to enable insurers to decline such claims under easier conditions. However, in such cases lower courts tended to restrict the literal meaning of the policy clauses. Soon insurers started to argue that the accidentality of the insured event should be proved by the insured or the beneficiary, but the Supreme Court from 2004 until 2007 repeatedly declared that the burden of proof with regard to accidentality is on the insurers. The attitude of the Supreme Court against the insurers' excessive defense was a natural response to an industry-wide scandal. In 2005 the supervisory authority detected a huge number of intentional or negligent nonpayment of insurance benefits. It was the worst period for insurers to ask the legislator to authorize their defense clauses. Among the antifraud defenses, insurers' right to rescind a contract for grave cause was exceptionally incorporated into the Act. Still, the provisions are characterized as semi-mandatory in order to create a safeguard against insurers' excessive defense seeking to discharge their duties. The trend in the anti-fraud case law was attributable to the insurers' excessive defense. It would be misleading to call the Courts' response judicial activism. Whether consumer protection will be promoted under the Act cannot be foreseen without taking the policy priorities of the supervisor and the result of obligation law reform into consideration.
El precedente judicial en Colombia está enmarcado como fuente de derecho, cuyo fin es garantizar igualdad, seguridad jurídica, confianza legítima por medio de la orientación univoca normativa del aparato judicial quien administra justicia y quien hace las veces de intérprete de la norma con estricta sujeción a la ley, y es que las altas cortes al dar el alcance a la constitución política de 1991, deben también dar aplicación a la coherencia del sistema jurídico colombiano, es decir garantizar el principio de unidad en las interpretaciones que realicen de la ley. Ahora bien, el precedente judicial en el derecho administrativo en materia pensional, no resultó ser suficiente para proteger a quienes, siendo beneficiarios del régimen de transición desde el 01 de abril de 1994, fecha de la entrada en vigencia de la Ley 100 de 1994, adquirieron condiciones más favorables, como quiera que la Corte advirtió que la interpretación realizada por el juez contencioso resultaba ser inconstitucional y afectaba no solo el plexo de principios sino también reglas y derechos de rango constitucional. La liquidación de la pensiones de los servidores públicos tenían su razón de ser en diferentes y variados asientos normativos, situación que conllevo a que el legislador profiriera la Ley 33 de 1985, la cual liquidaba las pensiones teniendo como referente el último año de prestación de servicios, situación que con el tiempo fue modificada por el legislador quien expidió la Ley 100 de 1993, creando un sistema general de pensiones, que a su vez trajo consigo el respeto de ciertos derechos, tales como edad, tiempo de servicio y monto, pero también la falta de claridad en la norma, como bien sucedió con el Ingreso Base de Liquidación (IBL) para la respectiva liquidación de las pensiones de los servidores públicos. El juez al momento de interpretarla creo una regla en lo concerniente al IBL considerando los últimos diez años y sobre los cuales se hubiere efectuado aportes, situación que fue pacífica por los órganos de cierre aduciendo que las pensiones debían ser liquidadas con el último año de servicio y con la inclusión de todos los factores salariales devengados por el pensionado, pero dicha unidad de criterios culmino el 7 de mayo de 2013 fecha en la cual se profirió la sentencia de la corte constitucional C-258, mediante al cual se determinó que el IBL no era sujeto de transición por lo que debía regirse con el nuevo sistema general de pensiones, postura que no fue adoptada por el órgano de cierre de la jurisdicción contenciosa administrativa solo hasta el 28 de agosto de 2018, escenario que genero una etapa de inseguridad jurídica e carencia de certeza respecto de cual criterio interpretativo debía seguir el operador judicial en casos de servidores públicos sometidos al régimen de transición. Sin embargo, mediante el estudio de constitucionalidad del Derecho viviente, la Corte Constitucional pudo revisar la interpretación que los operadores judiciales realizaban de los supuestos normativos que se encontraban en normas derogadas pero que seguían produciendo efectos jurídicos; esta forma de estudio de constitucionalidad demuestra como existe una mutación en el sistema de fuentes del ordenamiento jurídico colombiano lo que representa la asimilación de la teoría posmodernista del derecho gracias a la fuerza obligatoria del precedente. Es pertinente adelantar un análisis investigativo respecto de la esencia del presente jurisprudencial y el efecto que este tiene sobre la seguridad jurídica y la certidumbre del derecho, como quiera que se debe garantizar la unidad de citerior interpretativos de una misma norma por los tribunales de cierre; y en este orden de ideas, presentar como pese a los inconvenientes que la disparidad de criterios genera en la confianza del operador judicial y del mundo jurídico, se evidencia una mutación constitucional del sistema de fuentes, gracias al control del derecho viviente y como este escenario se traduce en una aceptación tácita del posmodernismo jurídico. Para lograr resolver el problema de la presente investigación se propone en primer lugar, determinar cuáles son los presupuestos normativos que dispuso el legislador respecto del régimen de transición para los servidores públicos y que normas regulan su parte dogmática y general para lo cual se requerirá previamente hacer una reseña histórica normativa que contenga un recuento claro y conseguido en el que el lector identifique la unidad practica abstracta de la actividad del legislador. Posteriormente señalar de manera específica la conceptualización de la evolución de los paradigmas existentes entre el Consejo de Estado y la Corte Constitucional frente IBL del régimen pensional de los servidores públicos hasta llegar a la unificación de criterios para abordar un estudio de los efectos en el tiempo en el precedente en el derecho administrativo y las consecuencias a nivel de la seguridad jurídica, que este proceso de cambio generó en el ordenamiento jurídico. De conformidad con lo expuesto, en la primera parte de la investigación encontraremos una primera parte dedicada al análisis dogmático de las normas que regulan el régimen de transición para los servidores públicos, en la segunda parte se abordará lo referente a la temática especifica frente a los puntos de divergencia y convergencia de la jurisprudencia en materia pensional de los servidores públicos con los efectos que esto generó en la teoría de la seguridad jurídica y la certidumbre del derecho. Y en la tercera parte, se presentará, un análisis del derecho viviente y como este representa una manifestación clara y evidente de la mutación del sistema colombiano de fuentes, debido a la asimilación en Colombia de la teoría posmodernista del derecho. La consecución de los objetivos se desarrollará conforme al análisis jurisprudencial y doctrinal mediante las cuales se pretende señalar los aspectos más relevantes respecto de la aplicación del precedente jurisprudencial en materia pensional de los servidores públicos beneficiarios del régimen de transición de la Ley 100 de 1993, y a su vez desentrañar si el artículo 230 superior mutó tácitamente, ante la obligatoriedad del precedente y el estudio de constitucionalidad del derecho viviente, lo que demuestra la aceptación e incorporación del posmodernismo jurídico en el ordenamiento jurídico colombiano. ; The judicial precedent in Colombia is framed like law source, which purpose is to warrant equality, legal security, legitimate trust, through the univocal normative orientation of the judicial apparatus which manages justice and the which one that is an interpreter of the rule with strict subjection to the law, and when the high courts give scope to the political constitution of 1991, they must give application to the coherence of the Colombian legal system too, it means to guarantee the principle of unity in their interpretations of the law. Then, the judicial precedent in the administrative law in pension matters, it was not enough to protect people who being beneficiaries of the transitional regime since April 1st of 1994, the date of entry into validity of law 100 of 1994, they acquired better conditions and the court warned that the interpretation done by the contentious judge turned out to be unconstitutional and it affected not only the plexus of principles, but also rules and rights into the constitutional rank. The liquidation of pensions to the public serves had reason to be in different and varied normative seats, it entailed that the legislative uttered the 33 law of 1995, which settled the pensions taking as a reference the last year of service provision, situation that was modified by the legislative who send out the 100 law of 1993, creating a general pensions system, which bring the respect of some rights, like the age, service time and amount, but also the lack of clarity in the way, like happened with the base income of liquidation (IBL in spanish) to the respective pensions liquidation of public servers. The judge created a rule at the moment of interpret it about the base income of liquidation considering the last ten years and which contributions have been made, the situation was peaceful by the closing organs adducing that the pensions must be liquidated with the last year of service and the inclusion of all the salary factors accrued by the pensioner, but those criterions unity ended the may, 7th of 2013, date which the constitutional court C-258 proffered the judgement, by means of that ''IBL'' was determinate like non subject of transition and it have to abide by the new pensions general system, the position was not adopted by the closing body of the contentious administrative jurisdiction until august, 28th of 2018, this setting generated a new legal insecurity stage and a lack of certainty about the judicial operator should follow the interpretative criteria in cases of public servants under the transitional regime. Nevertheless, through the study of living law, the constitutional court could check the interpretation that judicial operators made about regulatory assumptions found in repealed regulations but it still has legal effects. This form of constitutionality study shows how there is a mutation in the source system of the Colombian legal ordering and it represents the assimilation of postmodernist theory of law thanks to the binding force of preceding. It's necessary overtake an investigative analysis about the present jurisprudence essence and its effect that it has on the legal security and the certainty of law, however criteria interpretative unity of just one rule should be guaranteed by closing courts; and in this order of ideas, despite drawbacks that the disparity of criteria generates in the confidence of the judicial operator and the legal world, it is evident a constitutional mutation of the system sources, thanks to the living law control and how this scenario translates into a tacit acceptance of legal postmodernism. In order to solve the problem of the present investigation, it is first proposed to determinate which are the normative budgets established by the legislator regarding the transition regime for public servants and which rules are regulating its dogmatic and general part, for which It will be previously required to make a normative historical review that contains a clear and successful account in which the reader identifies the abstract practical unit of the legislator's activity. Later, designate specifically the conceptualization of the evolution of the existing paradigms between the Council of State and the Constitutional Court against IBL of the pension system of public servers until reach a criteria unification to tackle a study of the effects over time on precedent in administrative law and the legal security consequences that this process of change generated into the legal system. About the exposed information, in the first part of the investigation we will find a first section dedicated to the dogmatic analysis of the norms that regulate the transition regime for public servers, in the second part, the specific subject will be addressed in relation to the points of divergence and convergence of the jurisprudence on pension matters of public servers with the effects that this generated in the theory of legal certainty and the certainty of law. And in the third part, an analysis of living law will be presented and how it represents a clear and evident manifestation of the mutation of the Colombian system of sources, due to the assimilation in Colombia of the postmodernist theory of law. The achievement of the objectives will be developed in accordance with the jurisprudential and doctrinal analysis through which it is intended to point out the most relevant aspects regarding the application of the previous jurisprudential in pension matters of the public servers, beneficiaries of the transition regime of Law 100 of 1993, since in turn, unraveling whether the superior article 230 tacitly mutated, in view of the obligation of the preceding and the study of the constitutionality of living law, which shows the acceptance and incorporation of legal postmodernism into the Colombian legal system. ; CRAI-USTA Tunja
