Suchergebnisse

The article analyses the possibilities of distributed leadership development in Lithuanian pre-school education institutions. The aim of the article is to analyse the theoretical literature and other sources (strategic documents, legal acts, statistical information) and to reveal the possibilities of distributed leadership development in Lithuanian pre-school education institutions.Therefore, the following objectives have been set up: to provide the theoretical assumptions of distributed leadership and to analyse the interface between the development of distributed leadership and the context of Lithuanian pre-school education institutions.The article summarizes the scientific approach to distributed leadership. Attention is paid to the fact that the idea of distributed leadership is becoming popular, however, researchers use different definitions and concepts to define this leadership. These differences potentially arise from the different contexts where this form of leadership is analysed. Although there is no one common definition of distributed leadership, researchers identify some active participants (leaders) and emphasize the need for favourable environment (organizational culture) of mutual interaction. Distributed leadership in the organization is often characterized by the following features: each person's professionalism and experience are appreciated and supported; community spirit and atmosphere of trust prevail; attention is paid to pupils' learning experience; community members are continuously learning; everyone is included in decisionmaking; the management structures of the organization are (re)organized; leadership is carried out through (non) formal posts and actions; responsibility and accountability of all participants are important.Researchers acknowledge that distributed leadership is contextual, therefore, they believe that it is necessary to take into consideration the uniqueness of organizations. However, different researchers identify and analyse different contexts which, in their opinion, influence leadership in organizations. Some researchers identify the external and internal contexts of the organization, other researchers identify the institutional context, community context, national-cultural context, economic context, political context, school development context, and personal-specific context.After the comparison of the particularities of pre-school education institutions and general education schools, it is evident that the duration of work of these education institutions and the duration of work of teachers are different. These differences are significant, as distributed leadership is implemented through the interaction of leaders and their followers. Therefore, the more teachers and other employees are involved into the implementation of their direct responsibilities (education and/or care of children), the more it is complicated to find time for mutual interaction. In this respect, the pre-school education institutions are in less favourable situation in order to implement distributed leadership. The differences between pre-school and general education institutions are determined by different age of learners, different nature and intensity of communication with parents and the fact that pre-school education is non-formal education. Therefore, there is a bigger possibility to involve learners' parents into the processes of distributed leadership in the institutions of pre-school education rather than in general education institutions.Differences not only between different types of education institutions (general education institutions and pre-school education institutions), but also between education institutions of the same type are partly determined by the Law on Local Self-Government of the Republic of Lithuania (1994), as different municipalities may have different organization and funding of pre-school education institutions, different criteria and procedures of external assessment of institutions. Differences between education institutions of the same type in the same municipality are also possible, as the education system in Lithuania is decentralized and education institutions implementing different educational programs have the possibility to make decisions on the management, curriculum content, and measures. The documents regulating the assessment of activity give considerable power to the communities of institutions, i.e. teachers, employees, learners' parents. Therefore, it is possible to state that the institutional context is quite favourable for the development of distributed leadership in Lithuanian pre-school education institutions.According to the statistical data of Lithuania, there are significant disparities among the same type of education institutions in urban and rural areas, which are determined by different contexts of communities. Significant disparities are also observed among communities of different types of education institutions, which are partly determined by the different age and gender of the heads and teachers of education institutions.The studies of cultural dimensions carried out by researchers show that Lithuania is attributed to the countries with high power distance (strong social hierarchy), and this can cause difficulties to develop distributed leadership. Since the statistical sociodemographic data (age, gender, education) of Lithuanian education institutions are quite different from the general statistics of Lithuania, it is appropriate to carry out empirical studies that would assess the cultural dimensions of Lithuanian education institutions (preschool education and general education institutions) as well as power distance (i.e. social hierarchy).The context of the development of Lithuanian schools is favourable for the development of the ideas of distributed leadership both in general education and pre-school education institutions. The favourable context for the implementation of the ideas of leadership is determined by the Lithuanian strategic documents and strategic documents of education policy. Also, the project "Time for Leaders", initiated by the Ministry of Education and Science and which has been implemented for almost a decade, plays a significant role in disseminating the ideas of leadership in Lithuania.According to the theoretical research, it is possible to state that the institutional, school development and personal-specific contexts of Lithuanian pre-school education institutions are favourable for the development of distributed leadership in pre-school education institutions. Meanwhile, the national cultural context, the different contexts of communities of education institutions can pose difficulties to implement the ideas of distributed leadership. The analysis of the theoretical material and legal framework reveals the need to carry out the empirical research of distributed leadership in Lithuanian pre-school education institutions, to reveal the challenges and particularities of its implementation, as well as to reveal good practices. ; Straipsnyje analizuojamos pasidalytosios lyderystės plėtros galimybės Lietuvos ikimokyklinio ugdymo įstaigose. Teorinis tyrimas atskleidė, kad pasidalytosios lyderystės plėtrai yra svarbūs šie ugdymo įstaigų kontekstai: institucinis, bendruomenių, nacionalinis kultūrinis, ekonominis, politinis, mokyklų tobulinimo ir asmeninis specifinis. Remiantis teoriniu tyrimu galima teigti, kad Lietuvos ikimokyklinio ugdymo įstaigų institucinis, mokyklų tobulinimo, asmeninis specifinis kontekstai yra palankūs pasidalytosios lyderystės plėtrai, o nacionalinis kultūrinis kontekstas, skirtingi ugdymo įstaigų bendruomenių kontekstai gali kelti sunkumų pasidalytosios lyderystės idėjų įgyvendinimui. Teorinis tyrimas atskleidė empirinių tyrimų būtinybę ir svarbą toliau tiriant pasidalytosios lyderystės plėtros galimybes Lietuvos ikimokyklinio ugdymo įstaigų kontekste.

The article researches the state of modern historical research on the topic of Ukrainian church and religious life during 1917-1921. It has been proved that historians came to the conclusion that the religious motivation of the Ukrainian national and cultural revival, which was formed in the second part of the XIXth century, was a significant component of the national and democratic revolution at the beginning of the XXth century, and the need to solve a problem of the «national church» caused the interest of all state institutions of that time (Ukrainian Central Rada, Ukrainian State Pavlo Skoropadskyi, Directoria of the UPR) to the process of church and religious formation.It is established that peculiarity of the historiographical discourse of the given problem is in its anthology and synthetical character, dimensions and methodology. Based on the analysis of the thematic portfolio of historians, three groups of studies have been identified, which suggest the solution of the problems of the religious and church dimension of the Ukrainian national and cultural revival of 1917–1921.The first group unites scientific studios, which synthetically consider the content of the Ukrainian church-religious history of 1917–1921. This is, first of all, the three-volume project «Church in the Ukrainian State of 1917-1920», whose authors described the way of church revival in time of Central Rada, Hetman Pavlo Skoropadskyi (V.Ulyanovskyi) and the Directoria of the UPR (B. Andrusyshyn).The content of religious policy of that time state institutions was also studied by V.Hanzulenko, M. Goryacha, B. Gudziak, A. Turii, A. Kolodnyi, A. Ignatush, and others. It was discovered that scientists devoted considerable attention to the nature of the national renaissance in the Church, to the illumination of the Ministry of theosophy, to the analysis of the work of All-Ukrainian Orthodox Church, to the study of the content of the «Law on Supreme Power in the Ukrainian Autocephalous Orthodox Peacemaking Church», to the characteristics of the All-Ukrainian Church Cathedral activity and the formation of the UAOC, to the establishment of the motives of the struggle between the Patriarchate (ROC) and the Ukrainian (autocephalous) churches.The second group combines scientific works devoted to highlighting the contemporary state and church relations. This is the study of such scientists as L.Babenko, V. Yelenskyi, A. Kyrydon, V. Paschenko, O. Sagan, V. Filipovych, P.Yarotskyi and others. The researchers study the different areas of interaction between church and state, in particular legal, institutional and moral value (A.Kyrydon). The third group consists of the studies in which scientists analyze the contribution of contemporary religious leaders (V. Lypkivskyi, A. Khrapovytskyi, O.Lototskyi, I. Ogienko) to the construction of the national church, the spiritual and religious revival of Ukraine. These are the works of L. Kondratyk, V. Shvedkyi, O.Dudko and others.Particular attention is drawn to the analysis of contemporary historians of the church and religious factor in the contemporary social and political processes of the national and democratic revolution. It has been proved that in the contemporary historiographical narration the idea that the representation of the church and religious issue in the Ukrainian state-building processes of 1917–1921 played a significant role in the development of the concept of «national church» and the spiritual and cultural revival of Ukrainian national identity. ; В статье рассмотрено состояние современных исторических исследований по теме украинской церковно-религиозной жизни в 1917–1921 годах. Выяснено, что ученые-историки пришли к выводу, что религиозные мотивации украинского национально-культурного возрождения, которые сформировались во второй половине ХІХ века, были важной составляющей национально-демократической революции начала ХХ века, а необходимость решения вопроса о «национальной церкви» обусловила интерес всех государственных образований того времени (Украинская Центральная Рада, Украинская Держава Павла Скоропадского, Директория УНР) к процессам институциализации церковно-религиозных организаций. Установлено, что особенность историографического дискурса поднятой темы состоит в ее антологичности и синтетичности, масштабности и методологичности. На основе анализа тематических наработок ученых-историков выделено три группы исследований, в которых предложено решение тех или иных вопросов религиозно-церковного измерения украинского национально-культурного возрождения 1917–1921 годов. Первая группа объединяет научные студии, в которых синтетически рассмотрено содержание украинской церковно-религиозной истории 1917–1921 годов. Это труды таких ученых: В.Ульяновский, Б.Андрусишин, В.Ганзуленко, М.Горяч, Б.Гудзяк, О.Турий, А.Колодный, О.Игнатуша и другие. Во второй группе объединены научные труды, которые освещают церковно-государственные отношения того времени (Л.Бабенко, В.Еленский, А.Киридон, В.Пащенко, О.Саган, Л.Филиппович, П.Яроцкий и другие). Третью группу составляют персоналистические исследования, в которых ученые проанализировали вклад религиозных деятелей того времени в создание национальной церкви, духовное и религиозное возрождение Украины. Особое внимание обращено на анализ историками влияния церковно-религиозного фактора на общественно-политические процессы национально-демократической революции того времени. Выяснено, что в современном историографическом нарративе сделан вывод о том, что наличие церковно-религиозного вопроса в повестке украинских государственно созидающих процессах 1917–1921 годов сыграло важную роль в развитии концепта «национальная церковь», а также в духовно-культурном обогащении украинской национальной идентичности. ; У статті розглянуто стан сучасних історичних досліджень із теми українського церковно-релігійного життя у 1917–1921 роках. З'ясовано, що вчені-історики дійшли висновку, що релігійні мотивації українського національно-культурного відродження, які сформувалися в другій половині ХІХ століття, були вагомим складником національно-демократичної революції початку ХХ століття, а необхідність вирішення питання «національної церкви» обумовила інтерес усіх державних утворень того часу (Українська Центральна Рада, Українська Держава Павла Скоропадського, Директорія УНР) до процесів інституціювання церковно-релігійних організацій.Встановлено, що особливість історіографічного дискурсу порушеної теми полягає в її антологічності та синтетичності, масштабності та методологічності. На основі аналізу тематичного доробку вчених-істориків, виокремлено три групи досліджень, у яких запропоновано розв'язання тих чи тих питань релігійно-церковного виміру українського національно-культурного відродження 1917–1921 років. Перша група об'єднує наукові студії, у яких синтетично розглянуто зміст української церковно-релігійної історії 1917–1921 років. Це праці таких учених, як В.Ульяновський, Б.Андрусишин, В.Ганзуленко, М.Горяч, Б.Гудзяк, О.Турій, А.Колодний, О.Ігнатуша та інші. У другій групі об'єднано наукові праці, що присвячені висвітленню тогочасних державно-церковних відносин (Л.Бабенко, В.Єленський, А.Киридон, В.Пащенко, О.Саган, Л.Филипович, П.Яроцький та інші). Третю групу становлять персоналістичні дослідження, у яких вчені проаналізували внесок тогочасних релігійних діячів у побудову національної церкви, духовне та релігійне відродження України.Особливу увагу звернено на аналіз істориками впливу церковно-релігійного чинника на тогочасні суспільно-політичні процеси національно-демократичної революції. З'ясовано, що в сучасному історіографічному наративі висновується думка про те, що представлення церковно-релігійного питання в порядку денному українських державотворчих процесів 1917–1921 років відіграло вагому роль у розвитку концепту «національна церква» та духовно-культурному збагаченні української національної ідентичності.

Problem setting. Since the creation of the United Nations, it has been 73 years since, the world has changed dramatically, and accordingly, the Organization must change, rebuild under new realities. Due to the increase in the number of international conflicts, global problems of our time, the intensification of world globalization, informatization and computerization of all spheres of society, old methods and ways of getting out of crisis situations either cease to work or become ineffective. Therefore, the way in which the United Nations is transformed will determine the state of affairs in the international arena, world peace and security.Recent research and publications analysis. In the sociology of international relations and related academic disciplines, the issue of UN activity and development was studied by such scholars as B.M. Ashavsky, M.P.O. Baccarini, M.O. Baimuratov, Z. Bauman, S. Browne, M.V. Buromensky, R. Butler, S. Chesterman, K. Engelbrekt, Y.P. Godovnik, R.V. Guban, J.M. Hanhimaki, D. Howell, I. Johnstone, D. Malone, P. Nadin, O.V. Serdyuk, B.I. Tarasyuk, N. Turchin, Yu.O. Voloshin, T.J. Weiss, I.V. Yakovuk, Y.M. Zhukovsky, A.M. Zlenko et al. The situation on the international scene is changing, and today the United Nations is faced with new challenges and challenges that have not been studied by the authors or have been studied fragmentarily, so the appeal to comprehend the possible models of reforming the UN in today's conditions is quite expedient.Paper objective ‑ identification of problems in the activities of the United Nations and its ability to perform the tasks set before the organization, as well as proposals to overcome the problems identified to ensure the effectiveness of the UN work.Paper main body. The UN structure is rather complex and includes a large number of different organizational units of committees, commissions, departments, etc. Main structural units the General Assembly, the Security Council, the Economic and Social Council (ECOSOC), the International Court of Justice, Trusteeship Council (suspended on 1 November 1994), the Secretariat. From the point of view of the level of authority, the General Assembly and the UN Security Council are the most important.The beginning of the active reform process of the United Nations is linked to the election of Secretary-General Kofi Annan in 1997. During the 52nd session of the UN General Assembly, the main directions for updating the UN were proposed, including structural changes in the Secretariat, coordination of organizations of the UN system at the country level, and improving interaction with civil society. This topic was developed at the Millennium Summit in 2000 immediately after the 55th session of the UN General Assembly, which took place in September of the same year.Summing up the achievements of the United Nations during its existence, it is worth pointing out the process of its transformation from the organization, which was focused mainly on conference services, to a truly global provider of services, which operates in virtually every corner of the world, thereby helping to improve the lives of people in need of assistance. The following statistical information confirms the progress achieved: more than 70% of the annual budget is allocated to peacekeeping and other field operations, which is almost 20% more than in the mid-1990s; the number of humanitarian missions increased from 12 to 43; the number of human rights defenders of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights in the states has increased by almost four times. However, there remain problems that have not yet been overcome, the most important of them is the reform of the Security Council. Discussions about reforming the UN Security Council have been taking place since the first years of its existence. The need for the reform of the UN Security Council is due to significant changes in the world that took place after the Second World War: economic, military-political, demographic, etc. The current composition of the UN Security Council does not proportionally represent the geographical zones of the conflict. Among the 15 members of the UN Security Council, 5 seats were assigned to the Western Europe and other Western European countries (including three permanent members), 2 to Eastern Europe (including Russia), 3 to the Asia-Pacific region (APR, including China), 3 to Africa and 2 ‑ Latin America and the Caribbean. These regional quotas show that one-third of the seats in the UN Security Council are in the «golden billion», while Eastern Europe, in which there are many unsettled conflicts, is represented only by Russia and one non-permanent member, and the Middle East is the source of the most severe conflicts, has only one representative from the APR group. In addition, the Asian quota can not always take into account the positions of States whose interests affect a number of territorial conflicts in the South China and East China Seas through which the main sea routes of the world pass.Conclusions of the research. There is a need for further UN reform. It is necessary to consistently carry out the reform of the UN Security Council, forming within its framework the agreed conceptual framework and practical measures to preserve and strengthen it as the central UN body, but the transformation is necessary: the world has changed, the structure that protects it must be changed. At the initial stage it is necessary to increase the number of members of the Council, the number of permanent members should reflect the regional picture of the world, new permanent members do not have veto power for 15-20 years. ; В статье исследуется деятельность ООН, ее институты и структура. Доказывается, что ООН нуждается в реформировании, прежде всего, ее главных структур: Генеральной Ассамблеи и Совета Безопасности, превращение их в эффективно работающие структуры. Кроме того требуют своего реформирования и совершенствования деятельность по поддержанию мира и разоружению, создание эффективной системы обеспечения прав человека, укрепление судебной системы, координация деятельности специализированных учреждений и специальных комиссий и фондов ООН, укрепление кадрового потенциала. ; У статті досліджується діяльність ООН, її інститути і структура. Доводиться, що ООН потребує реформування, насамперед, її головних структур: Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки, перетворення їх в ефективно працюючу структуру. Крім того вимагають свого реформування та вдосконалення діяльність з підтримки миру і роззброєння, створення ефективної системи забезпечення прав людини, зміцнення судової системи, координація діяльності спеціалізованих установ та спеціальних комісій і фондів ООН, зміцнення кадрового потенціалу.

Problem setting. Since the creation of the United Nations, it has been 73 years since, the world has changed dramatically, and accordingly, the Organization must change, rebuild under new realities. Due to the increase in the number of international conflicts, global problems of our time, the intensification of world globalization, informatization and computerization of all spheres of society, old methods and ways of getting out of crisis situations either cease to work or become ineffective. Therefore, the way in which the United Nations is transformed will determine the state of affairs in the international arena, world peace and security.Recent research and publications analysis. In the sociology of international relations and related academic disciplines, the issue of UN activity and development was studied by such scholars as B.M. Ashavsky, M.P.O. Baccarini, M.O. Baimuratov, Z. Bauman, S. Browne, M.V. Buromensky, R. Butler, S. Chesterman, K. Engelbrekt, Y.P. Godovnik, R.V. Guban, J.M. Hanhimaki, D. Howell, I. Johnstone, D. Malone, P. Nadin, O.V. Serdyuk, B.I. Tarasyuk, N. Turchin, Yu.O. Voloshin, T.J. Weiss, I.V. Yakovuk, Y.M. Zhukovsky, A.M. Zlenko et al. The situation on the international scene is changing, and today the United Nations is faced with new challenges and challenges that have not been studied by the authors or have been studied fragmentarily, so the appeal to comprehend the possible models of reforming the UN in today's conditions is quite expedient.Paper objective ‑ identification of problems in the activities of the United Nations and its ability to perform the tasks set before the organization, as well as proposals to overcome the problems identified to ensure the effectiveness of the UN work.Paper main body. The UN structure is rather complex and includes a large number of different organizational units of committees, commissions, departments, etc. Main structural units the General Assembly, the Security Council, the Economic and Social Council (ECOSOC), the International Court of Justice, Trusteeship Council (suspended on 1 November 1994), the Secretariat. From the point of view of the level of authority, the General Assembly and the UN Security Council are the most important.The beginning of the active reform process of the United Nations is linked to the election of Secretary-General Kofi Annan in 1997. During the 52nd session of the UN General Assembly, the main directions for updating the UN were proposed, including structural changes in the Secretariat, coordination of organizations of the UN system at the country level, and improving interaction with civil society. This topic was developed at the Millennium Summit in 2000 immediately after the 55th session of the UN General Assembly, which took place in September of the same year.Summing up the achievements of the United Nations during its existence, it is worth pointing out the process of its transformation from the organization, which was focused mainly on conference services, to a truly global provider of services, which operates in virtually every corner of the world, thereby helping to improve the lives of people in need of assistance. The following statistical information confirms the progress achieved: more than 70% of the annual budget is allocated to peacekeeping and other field operations, which is almost 20% more than in the mid-1990s; the number of humanitarian missions increased from 12 to 43; the number of human rights defenders of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights in the states has increased by almost four times. However, there remain problems that have not yet been overcome, the most important of them is the reform of the Security Council. Discussions about reforming the UN Security Council have been taking place since the first years of its existence. The need for the reform of the UN Security Council is due to significant changes in the world that took place after the Second World War: economic, military-political, demographic, etc. The current composition of the UN Security Council does not proportionally represent the geographical zones of the conflict. Among the 15 members of the UN Security Council, 5 seats were assigned to the Western Europe and other Western European countries (including three permanent members), 2 to Eastern Europe (including Russia), 3 to the Asia-Pacific region (APR, including China), 3 to Africa and 2 ‑ Latin America and the Caribbean. These regional quotas show that one-third of the seats in the UN Security Council are in the «golden billion», while Eastern Europe, in which there are many unsettled conflicts, is represented only by Russia and one non-permanent member, and the Middle East is the source of the most severe conflicts, has only one representative from the APR group. In addition, the Asian quota can not always take into account the positions of States whose interests affect a number of territorial conflicts in the South China and East China Seas through which the main sea routes of the world pass.Conclusions of the research. There is a need for further UN reform. It is necessary to consistently carry out the reform of the UN Security Council, forming within its framework the agreed conceptual framework and practical measures to preserve and strengthen it as the central UN body, but the transformation is necessary: the world has changed, the structure that protects it must be changed. At the initial stage it is necessary to increase the number of members of the Council, the number of permanent members should reflect the regional picture of the world, new permanent members do not have veto power for 15-20 years. ; В статье исследуется деятельность ООН, ее институты и структура. Доказывается, что ООН нуждается в реформировании, прежде всего, ее главных структур: Генеральной Ассамблеи и Совета Безопасности, превращение их в эффективно работающие структуры. Кроме того требуют своего реформирования и совершенствования деятельность по поддержанию мира и разоружению, создание эффективной системы обеспечения прав человека, укрепление судебной системы, координация деятельности специализированных учреждений и специальных комиссий и фондов ООН, укрепление кадрового потенциала. ; У статті досліджується діяльність ООН, її інститути і структура. Доводиться, що ООН потребує реформування, насамперед, її головних структур: Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки, перетворення їх в ефективно працюючу структуру. Крім того вимагають свого реформування та вдосконалення діяльність з підтримки миру і роззброєння, створення ефективної системи забезпечення прав людини, зміцнення судової системи, координація діяльності спеціалізованих установ та спеціальних комісій і фондів ООН, зміцнення кадрового потенціалу.

[ABSTRACT]. Objective. To identify, assess, and compare existing policies on noncommunicable diseases (NCDs) in the Caribbean, gaps in policy responses, and the factors influencing successful policy development and implementation following the Port of Spain Declaration of 2007. Specifically, to examine policies that target the upstream determinants of two NCD risk factors—unhealthy diets and physical inactivity. Methods. A total of 76 semi-structured interviews with 80 relevant stakeholders in government, the private sector, and civil society were complemented by policy document analysis. Interviews were analyzed pragmatically, framed by the CARICOM government commitments, the WHO NCD Action Plan, a Multiple Streams framework approach, and realist evaluation ideas. Results. The most widely-reported policy successes involved health promotion activities (e.g., school meal programs) that leveraged multisectoral collaboration among government ministries, such as Health, Education, and Agriculture. Large policy gaps still exist around creating legislative, physical, and social environments to support healthy eating and physical activity at the population level. Multisectoral NCD commissions successfully reached across sectors, but had limited influence on policy development. Different policy levels emerged with national-level policies considered a lengthy process, while "On-the-ground" programming was considered faster to implement than national policies. External barriers included a reliance on food imports enabled by international trade agreements limited availability, quality, and affordability of healthy foods. International pushback limited legislation to reduce food imports and the absence of an international/regional framework, similar to the Framework Convention on Tobacco Control, further impedes efforts. Conclusions. Regional collaboration and political support across sectors are essential to accelerating the pace of action to support healthy eating and active living environments. Policy "blueprints" could accelerate the process of development. Regional "NCD champions" could spearhead such responses and approaches. ; [RESUMEN]. Objetivo. Identificar, evaluar y comparar las políticas existentes sobre enfermedades no transmisibles (ENT) en el Caribe, las brechas en las respuestas políticas y los factores que influyeron en el desarrollo y la implementación de políticas exitosos luego de la Declaración de Puerto de España en 2007. Específicamente, examinar las políticas que se enfocan en dos factores de riesgo de ENT: las dietas no saludables y la inactividad física. Métodos. Se efectuaron 76 entrevistas semiestructuradas a 80 interesados relevantes pertenecientes al gobierno, el sector privado y la sociedad civil, y la información obtenida se complementó con un análisis de los documentos sobre las políticas. Las entrevistas se analizaron pragmáticamente en el marco de los compromisos de los gobiernos del CARICOM, el Plan de Acción sobre las ENT de la Organización Mundial de la Salud, un enfoque del marco de Flujos Múltiples e ideas de evaluación realistas. Resultados. Los resultados positivos de las políticas más reportados incluyeron las actividades de promoción de la salud (por ej., los programas de comidas escolares) que consiguieron la colaboración multisectorial de diferentes instituciones gubernamentales tales como los ministerios de salud, educación y agricultura. Todavía existen grandes brechas políticas relacionadas con la creación de entornos legislativos, físicos y sociales que apoyen la alimentación saludable y la actividad física a nivel de la población. Las comisiones multisectoriales dedicadas a las ENT presentaron un alcance adecuado en todos los sectores, pero tuvieron una influencia limitada en el desarrollo de políticas. Se observaron diferentes niveles de políticas y las de nivel nacional fueron procesos prolongados; los programas "en el terreno" fueron más rápidos de implementar. Las barreras externas incluyeron la dependencia de las importaciones de alimentos permitidas por los acuerdos comerciales internacionales, que limitan la disponibilidad, la calidad y la asequibilidad de los alimentos saludables. La limitada legislación a nivel internacional para reducir las importaciones de alimentos y la ausencia de un marco internacional o regional, similar al Convenio Marco para el Control del Tabaco, dificulta aún más los esfuerzos. Conclusiones. La colaboración regional y el apoyo político en todos los sectores son esenciales para acelerar el ritmo de acción en apoyo de una alimentación saludable y entornos que favorezcan una vida activa. Los "proyectos" de políticas podrían acelerar el proceso de desarrollo. Los "campeones regionales contra las ENT" podría liderar las estrategias y respuestas. ; [RESUMO]. Objetivo. Identificar, avaliar e comparar as políticas existentes sobre doenças não transmissíveis (DNT) no Caribe, as lacunas nas respostas e fatores que influenciam o desenvolvimento e implementação de políticas bem sucedidas depois da Declaração de Porto Espanha em 2007. Especificamente, examinar as políticas que apontam para dois fatores de risco de DNT: dietas não saudáveis e inatividade física. Métodos. Um total de 76 entrevistas semi-estruturadas com 80 participantes diretos, pertencentes ao governo, ao setor privado e à sociedade civil, foram complementados com a análise de documentos sobre as políticas estabelecidas. As entrevistas foram analisadas pragmaticamente, enquadradas nos compromissos dos governos do CARICOM, no Plano de Ação das DNTs da Organização Mundial da Saúde, numa abordagem do quadro de fluxos múltiplos e em ideias de avaliação realistas. Resultados. Os resultados positivos das políticas mais divulgados incluíram atividades de promoção da saúde (por exemplo, programas de alimentação escolar) que tiveram colaboração multissetorial de diferentes instituições governamentais, como os ministérios da saúde, educação e agricultura. Ainda existem grandes lacunas políticas em torno da criação de ambientes legislativos, físicos e sociais para apoiar a alimentação saudável e a atividade física no nível populacional. As comissões multissetoriais de ENT alcançaram com sucesso todos os setores, mas tiveram influência limitada no desenvolvimento de políticas. Diferentes níveis de políticas foram observados e aqueles em nível nacional foram processos prolongados; os programas "no terreno" foram mais rápidos para implementar. As barreiras externas incluíram a dependência de importações de alimentos permitidas por acordos comerciais internacionais que limitam a disponibilidade, qualidade e acessibilidade de alimentos saudáveis. A legislação internacionalmente limitada para reduzir as importações de alimentos e a ausência de um quadro internacional o regional, semelhante à Convenção-Quadro para o Controle do Tabaco, torna os esforços ainda mais difíceis. Conclusões. A colaboração regional e o apoio político em todos os setores são essenciais para acelerar o ritmo de ação em apoio à alimentação saudável e a ambientes de vida ativa. Os "esquemas" de políticas podem acelerar o processo de desenvolvimento. Os "campeões regionais de ENT" poderiam liderar as estratégias e respostas.

Özdemir, Hüseyin (Dogus Author) ; Stock prices are one of the most influential factors for investors and companies while deciding investment on stocks in order to maximize stock returns. The investors will be able to make more consistent investment decision when the investor consider the macro factors and financial ratios that affect the stock returns. For this purpose, this study deals whether there is any relationship between stock returns and the financial ratios and to determine which macro factors are the most effective on stock returns by using Multiple Regression Analysis Model. Quarterly financial ratio datas and stock returns of 10 companies which are traded in BIST and ranked by market cap are selected in the period 2008-2015. Financial ratios including return on equity, debt to equity ratio and current ratio. Volatility index, gold price, inflation, brent oil price, money supply, Bovespa index, gross domestic product and industrial production index are used as macro factors that are expected to affect stock returns. According to the results of the analysis, Bovespa index affects stock returns and also the financial ratios can predict stock returns as the Debt to equity has the higher predictive power than Current ratio and Return on equity. ; Hisse senedi fiyatları, hisse senedi getirilerini maksimize etmek için hisse senetlerine yatırım yapmaya karar verirken yatırımcılar ve şirketler için en önemli faktörlerden biridir. Yatırımcıların hisse senetleri piyasasında yatırım kararları sırasındaki en önemli faktörlerdendir. Yatırımcılar, yatırım yapmayı planladığı hisse senedi getirilerini etkileyen makro faktörleri ve finansal oranları göz önünde bulundurduğunda daha tutarlı yatırım kararları verebileceklerdir. Bu amaçla, çalışmada hisse senedi getirileri ile finansal oranlar arasında herhangi bir ilişki olup olmadığı ve en çok hangi makro faktörün hisse senedi getirilerini etkilediği Çoklu Regresyon Analiz Modeli kullanılarak incelenmiştir. Borsa İstanbul'da işlem gören ve piyasa değer büyüklüğüne göre sıralanan 10 şirketin 2008-2015 döneminde çeyreklik finansal oran verileri ve hisse senedi getirileri kullanılmıştır. Özsermaye Kârlılık Oranı, Cari Oran ve Borç/Özsermaye Oranı finansal oranlar olarak kullanılmıştır. Hisse senedi getirilerini etkilemesi beklenen makro faktörler olarak oynaklık endeksi, altın fiyatı, enflasyon, brent petrol fiyatı, para arzı, Bovespa endeksi, gayri safi yurtiçi hasıla, sanayi üretim endeksi kullanılmıştır. Analiz sonuçlarına göre, Bovespa index hisse senedi getirilerini etkilemekte ve ayrıca finansal oranlar ile hisse senedi getirileri tahmin edilebilmektedir. Borç/Özsermaye Oranı, cari oran ve özsermaye kârlılık oranından daha yüksek tahmin etme gücüne sahiptir ; FOREWORD. i -- ABSTRACT. ii -- ÖZET. iii -- TABLE OF CONTENTS. iv -- LIST OF TABLES. vii -- ABREVIATIONS. viii -- 1. INTRODUCTION. 1 -- CHAPTER 1 STOCK, THE BASIC CONCEPTS ABOUT THE FACTORS AFFECTING STOCK PRICES. 3 -- 1. 1. Description of Stock. 3 -- 1. 2. Types of Stocks. 4 -- 1. 2. 1. Registered and Bearer Stocks. 4 -- 1. 2. 2. Common and Preferred Stocks. 5 -- 1. 2. 3. Bonus and Paid Up Stocks. 5 -- 1. 2. 4 Premium and Non-Premium Stocks. 6 -- 1. 2. 5. Founder and Dividend Stocks. 6 -- 1. 3. Rights and Obligations of Stockholders. 6 -- 1. 3. 1. Right to Dividend. 7 -- 1. 3. 2. Pre-emptive Rights. 7 -- 1. 3. 3. Right to Participate in the Management of a Company. 7 -- 1. 3. 4. Right to Participate in the Liquidation Balance. 8 -- 1. 3. 5. Right to Vote. 8 -- 1. 3. 6. Right to Receive Information. 8 -- 1. 3. 7. Capital Debt. 8 -- 1. 3. 8. Confidentiality Debt. 9 -- 1. 4. Value Definitions of Stocks. 9 -- 1. 4. 1. Nominal Value. 9 -- 1. 4. 2. Book Value. 10 -- 1. 4. 3. Market (Stock Market) Value. 10 -- 1. 4. 4. Issue (Emission) Value. 11 -- 1. 4. 5. Real Value. 11 -- 1. 4. 6. Liquidation Value. 11 -- 1. 4. 7. Going Concern Value. 12 -- 1. 5. Stock Market in Turkey. 12 -- 1. 5. 1. Duties and Authorities of BIST. 13 -- 1. 5. 2. Weaknesses of BIST. 13 -- 1. 5. 3. Strengths of BIST. 14 -- 1. 6. Risks Encountered in Stock Investments. 14 -- 1. 6. 1. Systematic Risks. 15 -- 1. 6. 2. Non-Systematic Risks. 17 -- 1. 7. The Macroeconomic Factors That Affecting Stock Returns. 18 -- 1. 7. 1. Money Supply. 19 -- 1. 7. 2. Volatility Index. 19 -- 1. 7. 3. Inflation. 20 -- 1. 7. 4. Industrial Production Index. 21 -- 1. 7. 5. Gross Domestic Product. 21 -- 1. 7. 6. Brent Oil Price. 21 -- 1. 7. 7. Gold Price. 22 -- 1. 7. 8. Bovespa Index. 22 -- 1. 8. Other Factors That Affecting Stock Returns. 22 -- 1. 8. 1. Internal Factors. 22 -- 1. 8. 1. 1. Capital Structures. 23 -- 1. 8. 1. 2. Corporate Governance. 23 -- 1. 8. 1. 3. Insider Trading. 24 -- 1. 8. 1. 4. Manipulation. 24 -- 1. 8. 1. 5. Estimated Operating Earnings. 25 -- 1. 8. 1. 6. Dividend Policy. 25 -- 1. 8. 1. 7. Information Quality Specified in the Financial Reports. 26 -- 1. 8. 1. 8. Intellectual Capital. 26 -- 1. 8. 2. External Factors. 27 -- 1. 8. 2. 1. Political Factors. 27 -- 1. 8. 2. 2. Speculation. 28 -- 1. 8. 2. 3. Seasonal Movements. 28 -- 1. 8. 2. 4. Market Psychology. 29 -- 1. 8. 3. Industry Related Factors. 29 -- 1. 8. 3. 1. Principal Business Activity. 30 -- 1. 8. 3. 2. Position and Share of the Business in the Sector. 30 -- 1. 8. 3. 3. Level of Competition in the Industry. 30 -- 1. 8. 3. 4. Governmental Incentive in the Sector. 31 -- 1. 9. Comparison of BIST and Developing Countries. 31 -- CHAPTER 2. LITERATURE REVIEW. 33 -- CHAPTER 3. METHODS AND FINDINGS. 40 -- 3. 1. Macroeconomic Factors. 40 -- 3. 1. 1. Model of Study. 40 -- 3. 1. 2. Research Aim and Significance. 40 -- 3. 1. 3. Data Collection. 40 -- 3. 1. 4. Statistical Methods Used In The Study. 41 -- 3. 1. 5. Multiple Linear Regression Model Analysis. 41 -- 3. 1. 5. 1. Summary of Multiple Linear Regression Analysis in Stata. 42 -- 3. 1. 5. 2. Autocorrelation. 44 -- 3. 1. 5. 2. 1. Durbin Watson Test. 44 -- 3. 1. 5. 2. 2. Unit Root Test. 45 -- 3. 1. 5. 2. 3. Augmented Dickey Fuller Test. 45 -- 3. 2. Financial Ratios. 59 -- 3. 2. 1. Return on Equity. 60 -- 3. 2. 2. Debt/Equity Ratio. 60 -- 3. 2. 3. Current Ratio. 61 -- 3. 2. 4. Market Capitalization. 61 -- 3. 3. Findings. 62 -- CONCLUSION. 73 -- REFERENCES. 75 -- AUTOBIOGRAPHY. 81

Розглянуто суть екологізації суспільної свідомості в контексті духовного розвитку, збереження й удосконалення життя на Землі. Екологізацію суспільної свідомості розглядають як процес оптимізації життя на Землі, який враховує потреби земної цивілізації в ресурсах довкілля і можливостях навколишнього природного середовища їх задовольняти. Проаналізовано зв'язки між деградацією навколишнього природного середовища під впливом деструктивної господарської діяльності людини, воєнних конфліктів у межах гібридної війни та глобальними екологічними загрозами, що пов'язані з порушенням планетарних меж. Визначено найвагоміші вимоги до еволюційного розвитку земної цивілізації в XXI ст. в межах вісімнадцяти цілей. Розглянуто суть гібридної війни як війни символів і злочинних інтересів кланових угруповань, в яких нехтують міжнародними домовленостями, національним законодавством і традиціями. Зроблено висновок про те, що помилковою є думка щодо того, що гібридні війни – це протистояння, яке пов'язане головним чином з етичними і ціннісними інтересами, бо за ними, як звичайно, криється проімперська загарбницька війна. ; В XXI веке в связи с обострением глобальных экологических проблем и ростом деструктивной антропогенной нагрузки на экосистемы Земли, повышается общественное осознание значимости экологизации общественного сознания, которая развивается под влиянием науки и образования. Концепция экологизации общественного сознания рассматривается нами в рамках земной цивилизации. Она охватывает экономическую, экологическую, социальную и духовную сферы. С помощью инструментов экологической политики будет обеспечиваться экологизация науки, образования и средств массовой информации, что будет способствовать росту интеллекта людей на Земле и преодолению глобальных экологических угроз, нависших над земной цивилизацией в XXI веке. Проблемы охраны окружающей среды в общественном сознании завуалированы противостоянием, что происходит между крупными игроками на глобальном уровне. Целью исследования является определение концептуальных основ экологизации общественного сознания в условиях гибридной войны в контексте духовного развития земной цивилизации. Объектом исследования является экосистемы Земли, которые деградируют под влиянием антропогенных и природных факторов. Использован абстрактно-логический метод исследования – для раскрытия сути эколого-экономического инструмента экологизация общественного сознания во взаимосвязи с духовным развитием земной цивилизации и обоснование глобальных целей, которые нужно достичь земной цивилизации в процессе эволюционного развития в XXI веке с помощью экологически направленного общественного сознания. Экологизация общественного сознания в контексте духовного развития – это сложный политический процесс, у которого есть сегодня, и будет в будущем большая когорта оппонентов. Крупный капитал спонсирует большие деньги на дискредитацию идей, связанных с потеплением климата под влиянием парниковых газов. Экологическая сфера земной цивилизации страдает как под влиянием природных факторов, так и деструктивной антропогенной деятельности. В XXI веке их совокупное негативное влияние на человека настолько высоко, что угрожает сохранению жизни на Земле. В связи с этим экологическую сферу Земли нужно не только адаптировать к будущим климатическим условиям, но, вместе с тем, восстановить в полном объеме ее экологические и социальные функции. Поэтому и декабрьские Парижские соглашения (2015) в рамках климатического форума нужно выполнять, не прибегая к дискуссиям о потеплении или похолодании климата, которые с годами все менее отражают объективную реальность. Предложено ряд глобальных целей экологизации общественного развития, которые человечеству необходимо будет достигать в условиях гибридной войны, которая предусматривает замаскированное использование военными наемниками ряда военных средств среди гражданского населения. Гибридная война динамично прорывается в экономическую, образовательную и научную сферы. Средства гибридной войны используются лидерами крупнейших государств мира для достижения целей, которые в большинстве случаев идут вразрез с целями экологической политики, направленной на преодоление глобальных экологических угроз. ; The 21st century stand out by the elevation of the global consciousness about the importance of environmental awareness of society based on the advances of science and education as the result of the sharp rise of global ecological problems and increased destructive anthropogenic influence on the ecosystem of the planet Earth. The concept of environmental awareness of the society is looked at within the frame of our planet. It includes economic, environmental, social and spiritual spheres. Applying the instruments of the environmental policy we'll ensure the greening of the science, education and the media which will increase the intellectual potential of the population of our planet and solve global ecological threats that are hovering over it in the 21st century. The pressing issues of the environmental protection in the collective consciousness are obscured by the stand off between influential players on a global level. The goal of the research is to define conceptual premises of ecological evolution of collective consciousness under the condition of hybrid war in the context of spiritual development of our civilization. The subject of the research is Earth's ecosystem that is degrading under the influence of anthropogenic and natural processes. Abstract logical method of the research is used to uncover the essence of ecological and economic instruments of the ecological development in collective consciousness in congruence with spiritual development of the Earthly civilization, and the justification of the global goals that must be achieved by the humanity throughout the process of evolutionary development in the 21st century driven by ecologically oriented societal consciousness. Ecological evolution of humanity in the context of spiritual development is complex political process which nowadays has numerous cohorts of opponents and will have them in the future. Big business pours a huge amount of capital to discredit the ideas related to the global climate change due to the green house effect from the gas emissions. Ecological sphere of global community suffers under the influence of natural processes as well as from destructive anthropogenic activity. In the 21st century their cumulative negative effect on the environment is so impactful that it threatens the continuity of the life on Earth. As the result, the environment of Earth needs not only to adapt to the future climate conditions, but along with it - to completely renew it's ecological and social functions. That's why the Paris Agreement of December 2015 in the frame of the Climate Forum needs to be implemented without discussions about warming or cooling of the climate that less and less reflect the objective reality as the years pass. We propose the number of global goals to improve ecological evolution of the society which humanity must achieve and implement - especially under difficult conditions of hybrid wars, that provide the use of selective military methods that are masked and used by the concealed military recruits among civilians. The hybrid war dynamically breaks into economic, educational and scientific spheres. Methods of hybrid war are used by leaders of the most powerful nations to achieve the goals, that in most instances contradict the goals of environmental policy aimed at overcoming global ecological threats.

OBJETIVOS El principal objetivo de esta tesis es conocer la sociedad del pueblo de Pliego, en el periodo de 1750 a 1921 para ello desarrollaremos una serie de apartados que coinciden con los capítulos de esta investigación. Conoceremos su espacio y los condicionantes en el establecimiento de la comunidad, la dinámica del crecimiento poblacional, la evolución de los hechos demográficos, su actividad económica, el cambio social a través de la administración local, la influencia social y política que existió. La agricultura fue motor de la economía local con la típica trilogía mediterránea (cereales, vid, olivo) representando hasta la primera mitad del siglo XX los tipos de cultivos predominantes, surgiendo una industria artesanal que germinó para transformarlos como fueron molinos, bodegas y almazaras. El estudio de la familia permite conocer la forma de reproducción de todo el sistema político imperante en el municipio. Se estudian los grupos sociales que existían, cómo los propietarios dominaban a los demás vecinos por el hecho de la posesión de la tierra. La dinámica municipal del Ayuntamiento pleguero nos servirá para conocer cuáles eran los problemas que habían en el pueblo, y que se arrastraban desde hacía varios años, y las soluciones de los conservadores en el poder. También conoceremos los exponentes culturales en la localidad a través de su tradición y la prensa del distrito electoral al que pertenecía Pliego. METODOLOGÍA El plan de trabajo se ha iniciado con la consulta de la bibliografía especializada existente para el periodo de 1750 a 1921, proporcionando una base que nos ha servido para establecer el punto de partida de las diferentes vertientes de la investigación. Se puede completar un espacio de la historia de Pliego a través de la información volcada en los padrones municipales del Archivo Histórico del Ayuntamiento, los datos conservados en el Archivo Parroquial de la Iglesia de Santiago, así como la documentación de otros archivos y fuentes, fuera de la localidad. Para hacer el análisis de los padrones municipales se pasó precisamente la información contenida en ellos a soporte informático para su posterior tratamiento, originando un archivo de más de 12.000 registros y en cada registro la información contenida por habitante obtenida de las hojas padronales. CONCLUSIONES Esta investigación sobre la localidad murciana de Pliego muestra que en el periodo de 1750 a 1921, existió un proceso de transición demográfica que duró hasta la consolidación de la moderna economía agraria. Parte de esta evolución coincide con el cambio institucional que liquidaría las estructuras del Antiguo Régimen dando paso al Régimen Liberal. El hecho del inmovilismo del pueblo ha potenciado que conservara su fisonomía durante finales del siglo XIX y principios del XX, sólo una tímida transformación industrial se va a dar a mediados del pasado siglo cuando se comenzaba a sustituir el tradicional cultivo de cereales, olivos y almendros, por un desbordado y exuberante interés hacia las plantaciones de frutales. La dinámica demográfica de Pliego (1750-1921) está condicionada por los avances o retrocesos de la nupcialidad, la natalidad y la mortalidad, aunque otros factores de carácter económico y social también limitaron el crecimiento de la población, en especial, la precariedad de la base económica en el que se sustentaba este crecimiento. OBJETIVES The main objective of this thesis is to know the society of the people of Pliego, in the period from 1750 to 1921. So it will be developed a series of sections that match the chapters of this research. We will know the space and the conditions in the establishment of the community, the dynamics of population growth, changing demographic facts, economic activity, social changes through local administration, and finally the social and political influence that exised in that period. Agriculture as the engine of the local economy with the typical mediterranean trilogy (cereals, vines and olive tree) has represented until the first half of this century the types of crops predominant, highlighting the cottage industry that arose to transform them as they were mills, wine cellar and oil press. Study of the family lets us know the form of reproduction of the entire social system prevailing in a town as Pliego is. The social group that existed, and as owners dominated others by the fact of possession of the land is studying. The municipal dynamics of City Council of Pliego will help us to know what were the problems that existed in the village and that lasted for several years, and the solutions that the conservatives proposed. We also know the cultural exponents of the period in the town through their tradition and medida constituency to which belonged Pliego. METHODOLOGY The working plan has begun with the consultation of the literature for the period 1750-1921, providing ideas that have helped us to establish the starting point of the different aspects of this research. You can complete a space Pliego history through the information disclosed in the municipal registers of the Historical Archives, the data stored in the Parish Archives of the church of Santiago, documentation and other files and sources outside the town. To study the municipal registers changed precisely the information contained in them into an electronic format for further processing, causing an archive of more than 12,000 records and in each record the information per the register sheets obtained. CONCLUSIONS. Focusing on the research of Pliego shows that the period from 1750 to 1921 was a process of demographic transition until the modern agricultural economy was definitely consolidated. Part of this transition coincides with the institutional changes that ended with the structures of the old régime, giving way to the Liberal regime. The fact of the immobility of the people has enhanced that it retains its appearance during the late nineteenth and early twentieth centuries, only a timid industrial transformation is going to give the mid-twentieth century when it began to replace the traditional cultivation of cereals, olives and almonds, by an overflowing interest in the lush orchards. Population dynamics of Pliego is conditioned by the progress and setbacks of marriage, birth and fertility. Other factors limited economic and social growth of the population, especially the precarious economic base on which this growth was sustained. People of Pliego lived most of agriculture, and to a lesser extent livestock, first with low yields, very backward from the technological point of view and whose expansion could be based only on the extension of crops.

The thesis focuses on the little-known role of private developers in making of urban spaces in India, in the metropolitan regions of Bangalore and Chennai. The aim of this doctoral research is to observe and explain how developers contribute to the transformation of the spatial organization of cities and their landscape, but also the way of representing and designing as well as develop and govern the development. By probing the physical, symbolic and political, we explore the mechanisms that help explain the more rapid growth of some promoters to a recent moment in urban history. This then needs to take into account the promotion of the activity of specific scrutinizing the ways in which businesses access to the resources they need (land, capital and regulatory power) while taking care of the historicizing. In the context of liberalized India, we note that the growth of real estate development companies due to three aspects combined: 1) a significant demand for new construction that reflects the real estate consumer companies seeking modern premises to house their employees and a growing upper middle class; 2) a socio-relaxed regulatory environment on all important aspects of the property development business, and in particular the arrangements for access to building materials and labor, but also to urban land and capital to pre-finance development operations; 3) finally, the availability of capital from various sources (financial markets, commercial banks, private investors). In the mid 2000s, some developers have managed to develop very rapidly, while managing to maintain a strong autonomy vis-à-vis investors that underpin their development. This relative autonomy of developers, coupled with the firepower provided by the financial markets allowed them to implement a strategy to conquer real estate markets in both their original spaces and by implanting in other cities of south India. They were able to increase their production volume, multiplying projects characterized by their increasing size. Real estate developers surveyed are in strong position to articulate visions on urban development, the governance of cities and urban Indian society. These views reflected those proposed by other leading Indian business leaders and international audit firms: the Indian city should be transformed to meet a world-class city ideal, characterized by efficient urban infrastructure and services. Proponents disqualify public players because of their incompetence and their use of fraudulent compensation practices. Conversely, proponents boast of producing urban forms responding to this world-class city ideal, provide effective services in their housing complexes, demonstrate probity and professional integrity including meeting the requirements of transparency in financial communication and good governance, and more generally to work for the common good through the production of housing and office buildings adapted to the economic modernization of India. These self-legitimation discourse encourage them to dream aloud to replace public authorities in charge of the development of cities, or at least to assume even greater responsibility in their transformation ; La thèse s'intéresse à la place encore méconnue des promoteurs immobiliers privés dans la fabrication des espaces urbains en Inde, en prenant pour terrain de recherche les régions métropolitaines de Bangalore et Chennai. L'enjeu de cette recherche doctorale est d'observer et d'expliquer comment des promoteurs immobiliers contribuent à la transformation de l'organisation spatiale des villes et de leurs paysages, mais également de la manière de les représenter et de les concevoir ainsi que de les aménager et de gouverner leur développement. En sondant ces dimensions matérielles, symboliques et politiques, nous explorons les mécanismes qui aident à comprendre l'essor plus rapide de certains promoteurs à un moment récent de l'histoire urbaine. Ceci nécessite alors de prendre en compte les spécificités de l'activité de promotion en scrutant les modalités par lesquelles les entreprises accèdent aux ressources qui leur sont nécessaires (le foncier, les capitaux et le pouvoir réglementaire) tout en prenant soin de les historiciser. Dans le contexte de l'Inde libéralisée, nous remarquons que l'essor des entreprises de promotion immobilière tient à trois aspects conjugués : 1) une demande importante en nouvelles constructions qui reflète la consommation immobilière d'entreprises recherchant des locaux modernes pour héberger leurs salariés et d'une classe moyenne supérieure croissante; 2) un environnement socio-règlementaire assoupli sur tous les aspects importants pour l'activité de promotion immobilière, et en particulier les modalités d'accès aux matériaux de construction et à la main-d'œuvre, mais également au foncier urbain et aux capitaux pour préfinancer les opérations de promotion ; 3) enfin, la disponibilité de ces capitaux à partir de diverses sources (marchés financiers, banques commerciales, investisseurs particuliers). Ainsi, au milieu des années 2000, certains promoteurs sont parvenus à se développer très rapidement, tout en parvenant à conserver une autonomie forte vis-à-vis des investisseurs qui sous-tendent leur essor. Cette autonomie relative des promoteurs, doublée de la puissance de feu apportée par les marchés financiers leur a permis de mettre en œuvre une stratégie de conquête de marchés immobiliers à la fois dans leurs espaces d'origine et par l'implantation dans d'autres villes d'Inde du sud. Ils ont ainsi pu accroître leur volume de production, multipliant des projets caractérisés par leur taille croissante. Les promoteurs immobiliers étudiés se trouvent en position de force pour énoncer des visions sur le développement urbain, la gouvernance des métropoles et pour société urbaine indienne. Ces visions retrouvent celles proposées par d'autres grands entrepreneurs indiens et des cabinets d'audit internationaux : la ville indienne doit être transformée afin de répondre à un idéal de ville de classe mondiale, caractérisée notamment par des infrastructures et services urbains efficients. Les promoteurs disqualifient les acteurs publics en raison de leur incompétence et de leur recours à des pratiques de rémunération frauduleuse. A contrario, les promoteurs se targuent de produire des formes urbaines répondant à cet idéal de ville de classe mondiale, d'apporter des services efficaces au sein de leurs complexes immobiliers, de démontrer leur probité et leur intégrité professionnelles notamment en répondant aux exigences de transparence en matière de communication financière et de bonne gouvernance, et plus généralement d'œuvrer au bien commun par la production de logements et d'immeubles de bureaux adapté à la modernisation économique de l'Inde. Discours d'auto légitimation qui les incitent à rêver tout haut de se substituer aux autorités publiques en charge de l'aménagement des métropoles, ou du moins, à assumer une responsabilité plus importante encore dans leur transformation

The article is aimed at investigation of social effectiveness of business entities. Social aspect of business is becoming a necessary component of success, increase of profitability and competitiveness as well as minimization of risks. Social effectiveness is referred to as correspondence between economic activity and main social needs and aims of society, interests of the staff and interests of a certain person. Investigation of social effectiveness of business entities is suggested to analyze with the help of social factors. Social factors are characterized by variability of expectations, relations and interests of society, staff and individuals. We suggest generalized classification of factors which have an impact on social effectiveness of business, we single out external and internal factors. To external factors belong: income of the population, differentiation of population according to income, migration, level of salaries, level of legality of income of population, family status of population, employment rate, age structure of population etc. As for internal factors we single out the following: low level of basic professional training, use of unskilled workers, absence of conditions for creativity, imperfection of system of motivation of professional growth, absence of specialized centers for certification training etc. Quantity and quality analysis of the above mentioned factors will enable to determine the level of social effectiveness of business entities. For analyses of degree of influence of factors on effectiveness we worked out a questionnaire of expert assessment which is represented in the form of assessment scale. We conducted a questionnaire and analyzed expert results and determined degree of influence of factors on social effectiveness of business. Assessment of level of social effectiveness of business entities was carried out by expert method of certain factor and was represented by a formula. The scale of assessment of level of social effectiveness of business entities in percentage by separate factors: 100-90 – high level, 89-75 – middle level, 74-60 – satisfactory level, 39-40 – low level, 30-0 – absent level. In the article we calculated separately levels of social effectiveness of business entities for external and internal factors. We found out that both external and internal factors are on the middle level, between 79-85%. The given calculations demonstrate reserve for increase of social effectiveness of business entities. Main measures for increase of social effectiveness of business entities are logically united into the following groups: science and technology group; management and economic group; social and psychological group; foreign group. These provisions allow to minimize the social impact of reserve businesses, which, in turn, increase their efficiency and competitiveness, and reduce business risks. Thus growth of effectiveness reveals itself in maximization of social and economic effect and minimization of working hours. Social effect of business entities expresses itself in providing better conditions of life, preconditions are created for further development of the staff in general as well as individual. Mechanism of social effectiveness of business entities is the basis for development, transition from simple to complex needs, from materialistic to spiritual, from economic to political and thus to fully developed personality. Meanwhile higher needs should be considered as main wealth of the society, main factor of social and economic progress. Contradiction between endless growth of social and economic needs and limited resourses of additional time, which can be aimed at satisfaction of them at every certain period of time appears as a driving force of social and economic development. JEL:M 20 ; Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда. Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали. Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень. В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%. Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності доцільно об'єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики. Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб'єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

The tourism sector has been central to development of the Spanish coastal economies. However, due to the negative impact that this activity has had on coastal ecosystems, aging infrastructure, and overexploitation of natural resources, coastal tourist destination mature (OTCM) have a growing loss of competitiveness. Thus, it is now essential to develop new and innovative methods of analysis and management, in addition to providing a conceptual development can be concretized in technical and operational tools. These tools should be part of urban renewal plans, and must be able to respond to the requirements for the development and management of tourism in the territory, offering new ways of working relationships between tourism, land and environment (KO, 2003). An analysis of some of the processes documented in the Mediterranean coast, it follows that the success of the process of rejuvenation in the destinations usually responds to existence, as an instrument of fundament al political intervention of a shared vision for the destination, which is translated into a specific model of territorial action. That is, the existence of a specific, functional and operative deficit urban model. In response to this finding, the instruments of territorial policy and urban management are key to the rejuvenation of the destination (Trinitat & Clave, 2014). The differential nature of the tourist development is to be incorporated into the instruments of territorial policy and urban management, to address the particular problems of these urban-tourism systems. These tools are essential to reformulate the destination, while not only urbanized space but capable of urban nature (Trinitat & Clave, 2014). The urban nature of the destinations is included conceptually within the postmodern discourse because spaces are eminently consumer and not linked to large production, trade or governmental administration (Mullins, 1991). Therefore, tourism developments have yet to find their own tools s lope urban policy. The analysis of the historical trajectory of target-Costa Canaria Maspalomas has been useful to understand the situation of success, consolidation and decline in the present moment, and has been a key factor in understanding the complexity of the phenomenon and provides guidelines for projection, both at present and in the future, strategies for action and transformation of its tourism model. These phases or periods distinguish a first initial moment, linked to tourism exclusively, which is replaced by the so-called modern era of tourism, which is when the holiday model of sun and beach stands as the paradigm that gives greater identity the destination. Overcoming, in a third time, this time involves the emergence of a new dynamic which, while definitely consolidate the model involving obsolescence and search for new alternatives, both territorial regeneration and positive impact on the sector economic tourism. Tourism policies implemented collide with highly regulated planning system, which implies the following result: reduced restricting creativity and entrepreneurship. This hinders the proper coordination of supply and demand in tourist areas, leading to freeze them and prevented its regeneration and adaptation to new needs, causing a major distortion between supply and demand. For these reasons, a simpler system more flexible urban planning and procedural, with fewer loads, and execution of the same volunteer is needed ; El sector turístico ha sido capital para el desarrollo de las economías litorales españolas. Sin embargo, debido al impacto negativo que el desarrollo de esta actividad ha tenido en los ecosistemas litorales, al envejecimiento de las infraestructuras, y a la sobreexplotación de los recursos naturales, los destinos turísticos costeros maduros (DTCM) presentan una pérdida de competitividad creciente. Es así, que se hace ahora esencial desarrollar nuevas e innovadoras metodologías de análisis y gestión, que además de aportar un desarrollo conceptual puedan ser concretadas en técnicas y herramientas operativas. Estas herramientas deben formar parte de los planes de reforma urbana, y han de ser capaces de dar respuesta a los requerimientos para el desarrollo y la gestión del turismo en el territorio, ofreciendo nuevas vías de trabajo en las relaciones entre turismo, territorio y medio ambiente (KO, 2003). Del análisis de algunos de los procesos documentados en el litoral Mediterráneo, se deduce que, el éxito de los procesos de rejuvenecimiento en los destinos suele responder a la existencia, como instrumento de intervención política fundamental, de una visión compartida para el destino, que se traduzca en un modelo de acción territorial específico. Es decir, a la existencia de un modelo urbano específico, funcional y resolutivo de déficit. Atendiendo a esta constatación, los instrumentos de política territorial y de gestión urbana son claves para el rejuvenecimiento del destino (Trinitat & Clavé, 20 14). El carácter diferencial de la urbanización turística ha de ser incorporado a los instrumentos de política territorial y de gestión urbana, para dar respuesta a las problemáticas particulares de estos sistemas urbanos-turísticos. Estos instrumentos son fundamentales para la reformulación del destino, en tanto que espacio no solamente urbanizado sino capaces de naturaleza urbana (Trinitat & Clavé, 2014). La naturaleza urbana de los destinos se engloba conceptualmente dentro del discurso postmodernista, ya que son espacios eminentemente de consumo y no vinculados a grandes centros de producción, comercio o administración gubernamental (Mullins, 199 1). Por tal motivo, las urbanizaciones turísticas aún tienen pendiente encontrar sus propias herramientas de política urbana. El análisis de la trayectoria histórica del destino Maspalomas-Costa Canaria ha sido útil para entender su situación de éxito, consolidación y declive en el momento presente, y ha sido un factor clave para entender la complejidad del fenómeno, y dar pautas para la proyección, tanto en el presente como en el futuro, de estrategias de actuación y de transformación de su modelo turístico. Estas fases o épocas permiten distinguir un primer momento inicial, ligado a un turismo de carácter exclusivo, que es reemplazado por la denominada época moderna del turismo, que es cuando el modelo vacacional de sol y playa se erige como el paradigma que otorga una mayor identidad al destino. La superación, en un tercer momento, de esta época conlleva el surgimiento de unas nuevas dinámicas las cuales, a la vez que consolidan definitivamente el modelo entrañan su obsolescencia y la búsqueda de nuevas alternativas, tanto de regeneración territorial como de repercusión positiva en el sector económico del turismo. ; Postprint (published version)

The tourism sector has been central to development of the Spanish coastal economies. However, due to the negative impact that this activity has had on coastal ecosystems, aging infrastructure, and overexploitation of natural resources, coastal tourist destination mature (OTCM) have a growing loss of competitiveness. Thus, it is now essential to develop new and innovative methods of analysis and management, in addition to providing a conceptual development can be concretized in technical and operational tools. These tools should be part of urban renewal plans, and must be able to respond to the requirements for the development and management of tourism in the territory, offering new ways of working relationships between tourism, land and environment (KO, 2003). An analysis of some of the processes documented in the Mediterranean coast, it follows that the success of the process of rejuvenation in the destinations usually responds to existence, as an instrument of fundament al political intervention of a shared vision for the destination, which is translated into a specific model of territorial action. That is, the existence of a specific, functional and operative deficit urban model. In response to this finding, the instruments of territorial policy and urban management are key to the rejuvenation of the destination (Trinitat & Clave, 2014). The differential nature of the tourist development is to be incorporated into the instruments of territorial policy and urban management, to address the particular problems of these urban-tourism systems. These tools are essential to reformulate the destination, while not only urbanized space but capable of urban nature (Trinitat & Clave, 2014). The urban nature of the destinations is included conceptually within the postmodern discourse because spaces are eminently consumer and not linked to large production, trade or governmental administration (Mullins, 1991). Therefore, tourism developments have yet to find their own tools s lope urban policy. The analysis of the historical trajectory of target-Costa Canaria Maspalomas has been useful to understand the situation of success, consolidation and decline in the present moment, and has been a key factor in understanding the complexity of the phenomenon and provides guidelines for projection, both at present and in the future, strategies for action and transformation of its tourism model. These phases or periods distinguish a first initial moment, linked to tourism exclusively, which is replaced by the so-called modern era of tourism, which is when the holiday model of sun and beach stands as the paradigm that gives greater identity the destination. Overcoming, in a third time, this time involves the emergence of a new dynamic which, while definitely consolidate the model involving obsolescence and search for new alternatives, both territorial regeneration and positive impact on the sector economic tourism. Tourism policies implemented collide with highly regulated planning system, which implies the following result: reduced restricting creativity and entrepreneurship. This hinders the proper coordination of supply and demand in tourist areas, leading to freeze them and prevented its regeneration and adaptation to new needs, causing a major distortion between supply and demand. For these reasons, a simpler system more flexible urban planning and procedural, with fewer loads, and execution of the same volunteer is needed ; El sector turístico ha sido capital para el desarrollo de las economías litorales españolas. Sin embargo, debido al impacto negativo que el desarrollo de esta actividad ha tenido en los ecosistemas litorales, al envejecimiento de las infraestructuras, y a la sobreexplotación de los recursos naturales, los destinos turísticos costeros maduros (DTCM) presentan una pérdida de competitividad creciente. Es así, que se hace ahora esencial desarrollar nuevas e innovadoras metodologías de análisis y gestión, que además de aportar un desarrollo conceptual puedan ser concretadas en técnicas y herramientas operativas. Estas herramientas deben formar parte de los planes de reforma urbana, y han de ser capaces de dar respuesta a los requerimientos para el desarrollo y la gestión del turismo en el territorio, ofreciendo nuevas vías de trabajo en las relaciones entre turismo, territorio y medio ambiente (KO, 2003). Del análisis de algunos de los procesos documentados en el litoral Mediterráneo, se deduce que, el éxito de los procesos de rejuvenecimiento en los destinos suele responder a la existencia, como instrumento de intervención política fundamental, de una visión compartida para el destino, que se traduzca en un modelo de acción territorial específico. Es decir, a la existencia de un modelo urbano específico, funcional y resolutivo de déficit. Atendiendo a esta constatación, los instrumentos de política territorial y de gestión urbana son claves para el rejuvenecimiento del destino (Trinitat & Clavé, 20 14). El carácter diferencial de la urbanización turística ha de ser incorporado a los instrumentos de política territorial y de gestión urbana, para dar respuesta a las problemáticas particulares de estos sistemas urbanos-turísticos. Estos instrumentos son fundamentales para la reformulación del destino, en tanto que espacio no solamente urbanizado sino capaces de naturaleza urbana (Trinitat & Clavé, 2014). La naturaleza urbana de los destinos se engloba conceptualmente dentro del discurso postmodernista, ya que son espacios eminentemente de consumo y no vinculados a grandes centros de producción, comercio o administración gubernamental (Mullins, 199 1). Por tal motivo, las urbanizaciones turísticas aún tienen pendiente encontrar sus propias herramientas de política urbana. El análisis de la trayectoria histórica del destino Maspalomas-Costa Canaria ha sido útil para entender su situación de éxito, consolidación y declive en el momento presente, y ha sido un factor clave para entender la complejidad del fenómeno, y dar pautas para la proyección, tanto en el presente como en el futuro, de estrategias de actuación y de transformación de su modelo turístico. Estas fases o épocas permiten distinguir un primer momento inicial, ligado a un turismo de carácter exclusivo, que es reemplazado por la denominada época moderna del turismo, que es cuando el modelo vacacional de sol y playa se erige como el paradigma que otorga una mayor identidad al destino. La superación, en un tercer momento, de esta época conlleva el surgimiento de unas nuevas dinámicas las cuales, a la vez que consolidan definitivamente el modelo entrañan su obsolescencia y la búsqueda de nuevas alternativas, tanto de regeneración territorial como de repercusión positiva en el sector económico del turismo. ; Postprint (published version)

The thesis focuses on the little-known role of private developers in making of urban spaces in India, in the metropolitan regions of Bangalore and Chennai. The aim of this doctoral research is to observe and explain how developers contribute to the transformation of the spatial organization of cities and their landscape, but also the way of representing and designing as well as develop and govern the development. By probing the physical, symbolic and political, we explore the mechanisms that help explain the more rapid growth of some promoters to a recent moment in urban history. This then needs to take into account the promotion of the activity of specific scrutinizing the ways in which businesses access to the resources they need (land, capital and regulatory power) while taking care of the historicizing. In the context of liberalized India, we note that the growth of real estate development companies due to three aspects combined: 1) a significant demand for new construction that reflects the real estate consumer companies seeking modern premises to house their employees and a growing upper middle class; 2) a socio-relaxed regulatory environment on all important aspects of the property development business, and in particular the arrangements for access to building materials and labor, but also to urban land and capital to pre-finance development operations; 3) finally, the availability of capital from various sources (financial markets, commercial banks, private investors). In the mid 2000s, some developers have managed to develop very rapidly, while managing to maintain a strong autonomy vis-à-vis investors that underpin their development. This relative autonomy of developers, coupled with the firepower provided by the financial markets allowed them to implement a strategy to conquer real estate markets in both their original spaces and by implanting in other cities of south India. They were able to increase their production volume, multiplying projects characterized by their increasing size. Real estate developers surveyed are in strong position to articulate visions on urban development, the governance of cities and urban Indian society. These views reflected those proposed by other leading Indian business leaders and international audit firms: the Indian city should be transformed to meet a world-class city ideal, characterized by efficient urban infrastructure and services. Proponents disqualify public players because of their incompetence and their use of fraudulent compensation practices. Conversely, proponents boast of producing urban forms responding to this world-class city ideal, provide effective services in their housing complexes, demonstrate probity and professional integrity including meeting the requirements of transparency in financial communication and good governance, and more generally to work for the common good through the production of housing and office buildings adapted to the economic modernization of India. These self-legitimation discourse encourage them to dream aloud to replace public authorities in charge of the development of cities, or at least to assume even greater responsibility in their transformation ; La thèse s'intéresse à la place encore méconnue des promoteurs immobiliers privés dans la fabrication des espaces urbains en Inde, en prenant pour terrain de recherche les régions métropolitaines de Bangalore et Chennai. L'enjeu de cette recherche doctorale est d'observer et d'expliquer comment des promoteurs immobiliers contribuent à la transformation de l'organisation spatiale des villes et de leurs paysages, mais également de la manière de les représenter et de les concevoir ainsi que de les aménager et de gouverner leur développement. En sondant ces dimensions matérielles, symboliques et politiques, nous explorons les mécanismes qui aident à comprendre l'essor plus rapide de certains promoteurs à un moment récent de l'histoire urbaine. Ceci nécessite alors de prendre en compte les spécificités de l'activité de promotion en scrutant les modalités par lesquelles les entreprises accèdent aux ressources qui leur sont nécessaires (le foncier, les capitaux et le pouvoir réglementaire) tout en prenant soin de les historiciser. Dans le contexte de l'Inde libéralisée, nous remarquons que l'essor des entreprises de promotion immobilière tient à trois aspects conjugués : 1) une demande importante en nouvelles constructions qui reflète la consommation immobilière d'entreprises recherchant des locaux modernes pour héberger leurs salariés et d'une classe moyenne supérieure croissante; 2) un environnement socio-règlementaire assoupli sur tous les aspects importants pour l'activité de promotion immobilière, et en particulier les modalités d'accès aux matériaux de construction et à la main-d'œuvre, mais également au foncier urbain et aux capitaux pour préfinancer les opérations de promotion ; 3) enfin, la disponibilité de ces capitaux à partir de diverses sources (marchés financiers, banques commerciales, investisseurs particuliers). Ainsi, au milieu des années 2000, certains promoteurs sont parvenus à se développer très rapidement, tout en parvenant à conserver une autonomie forte vis-à-vis des investisseurs qui sous-tendent leur essor. Cette autonomie relative des promoteurs, doublée de la puissance de feu apportée par les marchés financiers leur a permis de mettre en œuvre une stratégie de conquête de marchés immobiliers à la fois dans leurs espaces d'origine et par l'implantation dans d'autres villes d'Inde du sud. Ils ont ainsi pu accroître leur volume de production, multipliant des projets caractérisés par leur taille croissante. Les promoteurs immobiliers étudiés se trouvent en position de force pour énoncer des visions sur le développement urbain, la gouvernance des métropoles et pour société urbaine indienne. Ces visions retrouvent celles proposées par d'autres grands entrepreneurs indiens et des cabinets d'audit internationaux : la ville indienne doit être transformée afin de répondre à un idéal de ville de classe mondiale, caractérisée notamment par des infrastructures et services urbains efficients. Les promoteurs disqualifient les acteurs publics en raison de leur incompétence et de leur recours à des pratiques de rémunération frauduleuse. A contrario, les promoteurs se targuent de produire des formes urbaines répondant à cet idéal de ville de classe mondiale, d'apporter des services efficaces au sein de leurs complexes immobiliers, de démontrer leur probité et leur intégrité professionnelles notamment en répondant aux exigences de transparence en matière de communication financière et de bonne gouvernance, et plus généralement d'œuvrer au bien commun par la production de logements et d'immeubles de bureaux adapté à la modernisation économique de l'Inde. Discours d'auto légitimation qui les incitent à rêver tout haut de se substituer aux autorités publiques en charge de l'aménagement des métropoles, ou du moins, à assumer une responsabilité plus importante encore dans leur transformation

The article discloses the general characteristics of the main factors that determine the volume and structure of transport in modern conditions of socially-oriented economy. Exact data on the volume of passenger traffic are important for the future development strategy for transport. Developing and improving passenger transport in close connection with the changes of social production and living conditions of people. The higher the level of development of society, the more deeply it penetrates into all spheres of human activity.The relationship of people with transport structures occur during the movement of goods and finished products meeting the needs of population displacement. They belong to industrial relations and subordinate action of economic laws, which corresponds to the essence of this relationship. Often the interests of different industries is the need to move people. Moving people also arise depending on their wants and needs.Carrying passengers, passenger transport positively affect the operation and development of all sectors of the economy by increasing economic activity and quality of social production, depending on the rhythm and continuity of transport services. In terms of quality, usually carry passengers choice of transport. Different modes of transport characterized by varying quality of passenger service, depending on the degree of infrastructure development and introduction of innovative technologies.One of the important indicators of development of society is the constant increase in traffic, which greatly depends on the economic and political situation in the country. For our country with a large territory, multi-million population, a variety of natural conditions and level of economic development of the state regular, urgent, cheap and safe passenger transport is particularly important. This requirement in modern society emphasizes the special relevance of studying the factors that determine the volume and structure of passenger traffic.Economic factors of the state, depending on the general state of the economy, inflation, exchange rate, state tax system etc, are crucial in determining the structure of the volume of passenger traffic. Defined in article factors affecting transport outreach complex, interacting with each other, which should be taken in consideration during the current operation and strategic planning and development of passenger transport.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "tstt.diit.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; В статье освещена общая характеристика основных факторов, влияющих на объемы и структуру пассажирских перевозок в современных условиях социально-ориентированной экономики. Точные данные по объемам пассажирских перевозок на перспективу важны для разработки стратегии развития транспорта. Развивается и совершенствуется пассажирский транспорт в тесной связи с изменениями общественного производства и условиями жизни людей. Чем выше уровень развития общества, тем больше и глубже проникает транспорт во все сферы деятельности человека.Взаимоотношения людей с транспортными структурами возникают во время перемещения товаров, готовой продукции и удовлетворения потребностей населения в перемещении. Они принадлежат к производственным отношениям и подчиняются действию экономических законов, сущность которых соответствует этим отношениям. Часто интересы различных производств вызывают потребность в перемещении людей. Перемещение людей также возникает в зависимости от собственных желаний и потребностей.Осуществляющий перевозки пассажиров, пассажирский транспорт положительно влияет на работу и развитие всех отраслей экономики благодаря повышению экономической активности и качества общественного производства, зависит от бесперебойности и ритмичности транспортного обслуживания населения. По критерию качества, обычно пассажиры делают выбор транспорта. Различным видам транспорта характерна различная качество обслуживания пассажиров, которое зависит от степени развития инфраструктуры и внедрения инновационных технологий.Одним из важных показателей уровня развития общества является постоянный рост объемов перевозок, существенно зависит от экономического и политического положения в государстве. Для нашего государства с большой территорией, многомиллионным населением, разнообразными природными условиями и уровнем экономического развития регионов страны регулярные, срочные, дешевые и безопасные пассажирские перевозки имеют особенно большое значение. Это требование современности в обществе подчеркивает особую актуальность проблемы изучения факторов, определяющих объемы и структуру пассажирских перевозок.Экономические факторы развития государства, которые зависят от общего состояния экономики, уровня инфляции, валютного курса гривны, состояния налоговой системы и др., являются определяющими в формировании структуры объемов пассажирских перевозок. Определенные в статье факторы влияют на транспортную работу с населением комплексно, взаимодействующие друг с другом, что необходимо учитывать при текущем и стратегическом планировании функционирования и развития пассажирского транспорта.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "tstt.diit.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; В статті висвітлено загальну характеристику основних чинників, що впливають на обсяги та структуру пасажирських перевезень в сучасних умовах соціально-орієнтованої економіки. Точні дані щодо обсягів пасажирських перевезень на перспективу важливі для розробки стратегії розвитку транспорту. Розвивається та вдосконалюється пасажирський транспорт в тісному зв'язку із змінами суспільного виробництва й умовами життя людей. Чим вище рівень розвитку суспільства, тим більше і глибше проникає він у всі сфери діяльності людини.Взаємини людей із транспортними структурами виникають підчас переміщення товарів, готової продукції і задоволення потреб населення в переміщенні. Вони належать до виробничих відносин і підпорядковані дії економічних законів, сутність яких відповідає цим відносинам. Часто інтереси різноманітних виробництв викликають потребу в переміщенні людей. Переміщення людей також виникають залежно від власних бажань і потреб.Здійснюючі перевезення пасажирів, пасажирський транспорт позитивно впливає на роботу та розвиток усіх галузей економіки завдяки підвищенню економічної активності і якості суспільного виробництва, що залежить від безперебійності і ритмічності транспортного обслуговування населення. За критерієм якості, зазвичай пасажири здійснюють вибір транспорту. Різним видам транспорту характерна різна якість обслуговування пасажирів, яка залежить від ступеня розвитку інфраструктури та впровадження інноваційних технологій.Одним із важливих показників рівня розвитку суспільства є постійне зростання обсягів перевезень, що суттєво залежить від економічного та політичного стану в державі. Для нашої держави з великою територією, багатомільйонним населенням, різноманітними природними умовами і рівнем економічного розвитку регіонів держави регулярні,термінові, дешеві та безпечні пасажирські перевезення мають особливо велике значення. Ця вимога сучасності в суспільстві підкреслює особливу актуальність проблеми вивчення чинників, що визначають обсяги та структуру пасажирських перевезень.Економічні чинники розвитку держави, які залежать від загального стану економіки, рівня інфляції, валютного курсу гривні, стану податкової системи та ін., є визначальними в формуванні структури обсягів пасажирських перевезень. Визначені в статті чинники впливають на транспортну роботу з населенням комплексно, взаємодіючі один з одним, що необхідно враховувати при поточному та стратегічному плануванні функціонування і розвитку пасажирського транспорту.

This thesis focuses on a potential contribution of the study of socioscientific issues (SSIs) in school context to a Citizenship Education (CE). The CE is the declared aim of the SSI research movement. It is also the one of the French middle school curriculum, promoted through "convergence topics" teaching which are common to several academic subjects. But the concept of citizenship is a dynamic and moving concept. The socio-political research field highlights a plurality of citizen profiles. Also, regarding the citizen building, the SSI research movement is not consensual about the meaning of CE. Our research raises the question of what kind of citizen, we (according to society) want to build and what EC should be promoted. If the project is to build a citizen who participates in debate and decision-making about technoscientific issues through democratic participation, view also promoted by some researchers, then we need to focus on an emancipatory and critical CE. Therefore, the SSI study using debate through "convergence topics" teaching seems to be a good way to explore this potential contribution of the SSIs studies to a critical CE. Promoting a critical CE, for which a model has been build, we have developed a educative design, supported by this model and Albe's model (2007) in the methodological approach of the design-based research. This design has been built such as a citizen conference for 11-12 years old students. They were asked to practice a critical citizenship through literature search, a debate finalized by a decision and an activity around the evaluation of the selected information in the web. They have to work on a real situation: the installation of an Internet connection in their school by the wireless system using waves or by the wire line system using cables. The various written or oral data were analysed in the framework of our model of critical CE. The epistemological dimension of Albe's model (2007) was used to determine what knowledge were mobilized by the young students during the debate. To examine how students have evaluated the selected information, analytical tools were developed from Kolstø (2001) and Klosterman and Sadler (2008) researches. The student argumentation was analysed according to the argumentative interaction theory (Plantin, 1995, 2000). The decision-making analysis was conducted in reference to Ratcliffe (1999) studies. The different analyses show that students have mobilized a lot of academic knowledge related to the waves and built their argumentation. The sources of the different documents haven't been evaluated while their content has. The decision-making analysis has shown different levels of complexity in the criteria choice. In addition, several decision-making processes have been proposed and developed by the students. The health and economical aspects related to the waves issues were considered. Our study shows that a QSS study can engage young students to express a critical EC in practice, which aims to enable citizens to participate in discussions and decisions regarding the QSSs. ; Cette thèse s'intéresse à la possible contribution de l'étude des questions socioscientifiques (QSSs) à une Éducation Citoyenne (EC). L'EC est affichée comme l'enjeu éducatif des QSSs par la recherche en éducation aux sciences ainsi que par le curriculum du secondaire Français à travers l'enseignement des thèmes de convergence communs à plusieurs disciplines. Or le concept de citoyenneté est un concept dynamique et mouvant. En effet, le citoyen se présente dans une pluralité de profils au regard de la recherche en socio-politique et la visée d'EC n'est pas consensuelle dans le champ de recherche sur les QSSs quant au citoyen à construire. Notre travail de recherche pose alors la question de quel citoyen nous (au sens de société) voulons construire et quelle EC serait alors à privilégier. Si le projet est de construire un citoyen qui participe aux discussions et aux prises de décision en matière d'enjeux technoscientifiques dans le cadre d'une participation démocratique, orientation promue par certaines recherches sur les QSSs, alors il nous faut privilégier une EC émancipatrice et critique. C'est pourquoi, l'étude d'une QSS par le débat dans le cadre de la demande institutionnelle d'enseignement des thèmes de convergence nous a semblé une voie propice pour répondre à ce questionnement de possible contribution des QSSs à une EC critique. Nous positionnant dans cette orientation d'EC critique pour laquelle nous avons élaboré un modèle, nous avons construit une séquence pédagogique étayée par ce modèle et par le modèle de scolarisation des controverses de Albe (2007) dans une approche méthodologique des recherches « design-based ». Cette séquence est construite comme une conférence de citoyen pour des jeunes élèves de 11 à 12 ans. Ils ont alors été invités à s'exercer à une citoyenneté critique autour de recherches documentaires, d'un débat finalisé par une décision et d' activités de formation à l'expertise documentaire, sur une question réelle d'installation de l'Internet dans leur établissement par le système Wi-Fi ou le système filaire. L'analyse des différentes données écrites ou orales a été effectuée dans le cadre analytique de notre modèle d'EC critique. Nous avons eu recours à la dimension épistémologique du modèle de Albe (2007) pour déterminer quels sont les savoirs que les élèves mobilisent lors de ce dispositif de débat. Pour déterminer comment les élèves expertisent l'information, nous avons eu recours aux travaux de Kolstø (2001) et de Klosterman et Sadler (2008). L'argumentation des élèves a été analysée suivant l'interaction argumentative développée par Plantin (1995, 2000). L'analyse de la prise de décision a été conduite en référence aux travaux de Ratcliffe (1999). Nous avons établi à travers nos analyses que les élèves mobilisent de façon importante des savoirs scolaires relatifs à la question des ondes Wi-Fi, qu'ils ont des argumentations construites, qu'ils évaluent peu les sources des documents mais qu'ils évaluent leur contenu. L'analyse de la prise de décision a montré différents niveaux de complexité dans le choix des critères. Par ailleurs, des modalités de prise de décision ont été construites et proposées par les élèves dans lesquelles les enjeux sanitaires et économiques liés à la question des ondes Wi-Fi ont été pris en compte. Notre étude montre que l'étude d'une QSS peut engager des jeunes élèves dans l'exercice d'une EC critique qui vise à construire un citoyen capable de participer aux discussions et aux prises de décisions en matière de QSSs.