Suchergebnisse

Метою даної роботи є спроба визначити систему координат для з'ясування глибини кризи духовних і моральних цінностей, масштабу впливу глобалізації на майбутнє суспільства. Аналізуються різноманітні підходи щодо оцінки впливу глобалізації в сфері морально-культурної складової суспільства. Як це не дивно ХХІ століття повернуло людство до класичного питання обґрунтування духовних цінностей. Але жоден з існуючих підходів не відповідає на це фундаментальне питання.Виходячи з результатів дослідження провідних вчених, глобалізація в економічній, політичній, інформаційній, науково-технічній та інших сферах є реальністю сьогодення її поширення буде неминуче в майбутньому. Але в культурній площині насадження єдиної системи цінностей небезпечно, та й по факту не можливо «..бо культура, душевно-духовний лад народів не можуть бути стандартизовані на манер того, як стандартизована техносфера» (Гусейнов А.А.). Спроби створити щось об'єднуюче призводять, з одного боку, до розмивання стійкої системи цінностей, культурного коду представників різних національних культур, а, з іншого, до посилення локальності різного роду. Тому ця проблема заслуговує подальшого глибокого вивчення. Дослідження теми потребує участі відомих вчених, представників творчої інтелігенції, релігійних діячів та політиків для розробки покрокової стратегії захисту моральних та культурних цінностей нашої цивілізації.

The article presents the philosophical analysis of the basic aspects and specificity of conceptualization of the idea of dignity in the contemporary intellectual discourse. The discussion of the issue of dignity is topical due to the urgent need to develop new strategies of social interaction which would correspond to the new sociocultural and civilizational conditions and would take into consideration the specificity of human life and at the same time would establish basic moral intentions of human behavior and identity. In the process of investigation the following methods were applied: dialectical, hermeneutical, phenomenological, and comparative. The analysis has proved that the contemporary intellectual discourse represents dignity as the multifaceted phenomenon that has distinctive ethical, psychological, economic, legal aspects and still preserves its conceptual ambiguity. The idea of dignity proves to be significant not only in the moral, spiritual sphere, but is equally vital in social-political, economic spheres of social life as well as in the everyday human interaction and communication. Dignity is regarded as the value concept, the characteristic feature of a person determined by various and often opposite behavioral imperatives in different sociocultural environments. The idea of dignity inevitably depends on the set of socially meaningful norms and principles that provide the recognition of the self-value of an individual and determine his/her social worth. The research has proved that the unified conceptual definition of dignity in the contemporary reality may become possible only providing the distinct understanding of the sociocultural and worldview grounds for the whole range of dignity connotations. The review of the contemporary theoretical discourse on the issue of human dignity has proved that the concept of dignity is far from being clearly defined; therefore, its clarifying still remains as the significant challenge to the contemporary philosophy.

В статті розглядаються результати аналізу демографічних та майнових характеристик голів об'єднаних територіальних громад на прикладі деяких східних областей України. Стверджується, що переважна більшість голів ОТГ були обрані зі складу колишніх голів сільських та селищних рад і інших керівників органів місцевої влади. Робиться висновок, що у процесі децентралізації оновлення влади в сільських громадах не відбулося і місцева еліта завдяки виборам в ОТГ закріпила свої керівні позиції.

Стаття присвячена соціологічному осмисленню творчої спадщини І. Я. Франка. Підкреслено широке різноманіття наукових і літературних інтересів вченого. Відзначено евристичні ідеї дослідника стосовно важливих питань забезпечення незалежності та суверенітету України. Наведено його підходи до вирішення соціально-економічних проблем, подолання бідності, розвитку науково-просвітницької роботи, поширення публічним простором цінностей освіти, емансипації жінок. На цьому тлі виокремлено важливість масової освіти та професійних знань насамперед з метою адекватних відповідей на виклики часу. Особливий акцент зроблено на ідеях класика відносно розвитку економіки інноваційного типу як найефективнішої парадигми повноцінного поступу країни. Наголошено на співпраці з М. С. Грушевським, передусім у межах Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка.Водночас, зважаючи на творчий доробок І. Я. Франка, окреслено певні питання розвитку сучасного українського суспільства. Зокрема, ідеться про необхідність зміцнення громадянської ідентичності, формування єдиної політичної нації, ефективної боротьби з бідністю, у тому числі завдяки поширенню середнього класу, стимулюванню підприємницької активності, подальшого розвитку громадянської ініціативи та самоорганізації. Закцентовано увагу на непересічному значенні реформаторського досвіду країн-лідерів сучасного світу для ефективної модернізації України. З огляду на це виокремлено важливі принципи, за допомогою яких, на нашу думку, можна суттєво прискорити ці процеси: 1) релевантність економічного і соціального; 2) інституціоналізація інтернального локусу соціально-психологічного самоконтролю особистості; 3) поширення публічним простором європейських емансипативних та гуманістичних цінностей. Із-поміж них доцільно виокремити такі цінності, як: толерантність, довіра, компромісна взаємодія, злагода, соціальна відповідальність бізнесу, розширення середнього класу, превентивний стиль мислення, соціально схвалювана поведінка еліти, безперервна масова й професійна освіта, продуктивна праця, інноваційний тип економіки, самореалізація, досяжницька мотивація, підприємництво, ініціатива, пунктуальність, систематичність, взаємодопомога тощо.Зауважено, що саме означені принципи й відповідні емансипативні та гуманістичні цінності мають стати орієнтирами для успішної модернізації сучасного українського суспільства.

В статті викладено основні положення актор-мережевого теоретичного підходу французького дослідника Бруно Латура. Проаналізовано з точки зору проблем дослідження соціальних мереж евристичний потенціал концепції гетерогенної мережі, яка утворюється в процесі взаємодії різнорідних елементи – як соціальних, так і технологічних. Зроблено висновок, що «матеріальний поворот» та актор-мережевий підхід є плідним щодо дослідження специфіки соціальної взаємодії на рівні малих соціальних мереж. Автор робить висновок, що актор-мережевий підхід не є придатним для дослідження мікросоціальних процесів, оскільки не відповідає їх історичній природі.

Стаття присвячена проблемі дефініювання ключових термінів та понять теорії інформаційно-психологічних операцій. Автором запропоновано власні дефініції ключових термінів та понять, що дозволить уникнути плутанини та двозначності в розумінні понятійно-категоріального апарату та сприятиме становленню теорії інформаційно-психологічних операцій, як самостійної сучасної науки.

В статті розглянута важлива проблема формування громадської думки як одного з основних об'єктів інформаційних війн в процесі їх ведення в сучасних умовах розвитку суспільств. Основна увага приділена розгляду ключових джерел, які використовуються при подібному формуванню, аналізуються специфічні особливості їх використання. Аналіз здійснюється основним чином на базі розгляду проблем формування громадської думки в процесі інформаційної війни між Російською Федерацією та Україною, що ведеться з 2014 року. Наведені приклади різноманітного використання джерел формування громадської думки в процесі організації пропаганди та контрпропаганди.

Стаття присвячена дослідженню особливостей становлення та еволюції європейських соціал-демократичних рухів. Охарактеризовано основні етапи розвитку та трансформації соціал-демократичної ідеології в умовах різних історичних обставин. Значну увагу приділено дослідженню кризових явищ у європейських соціал-демократичних партійних структурах, що обумовлено рядом факторів глобального та локального характеру. Окреслено перспективні напрямки дослідження можливих трансформацій соціал-демократичних рухів на сучасному етапі.

История рассматривается как знание о прошлом. Рассматривается проблема объекта исторической науки. Ставится вопрос о «реальности» прошлого, о соотношении прошлого и реальности, о возможности «науки о прошлом» и возможности прошлого выступать объектом исторической науки. Рассматривается взаимосвязь между прошлым и настоящим. Настоящее выступает основой и для познания прошлого. Современность является точкой отсчета, отбор и осмысление прошлых событий всегда происходит с точки зрения современности.Всякое познание осуществляется через посредство знаков. Функция познания состоит в накладывании на мир сети обозначений. Выработка новых знаний рассматривается как семиотический процесс. Понятия «реальность» и «знание» тесно сопряжены друг с другом. Знание не только описывает реальность, оно также конструирует ее. Знание (в том числе, историческое) культурно опосредовано.История как наука понимается как продуцирование новых знаний на базе переработки информационных массивов о прошлом. Глубина понимания в конечном счете зависит не столько от информации, сколько от свойств интерпретатора. Сущность научного метода - замена реального объекта его моделью. История как наука о прошлом, как знание о прошлом выступает как мыслительная конструкция, как умозрительная модель прошлого.

The article reveals the significance of the economic component of the French Republic's nuclear status notion in the context of ensuring its security and support of military power, and especially the financial support of this concept, as one of the most effective methods of guaranteeing security and independence in the modern world. The author emphasizes the fact that in present conditions, considering growing instability and international relations turbulence, the economic component tends to be a vital requirement for the development of state nuclear safety, on the example of France. Relying on the analysis of the economic component and the definition of the French nuclear power notion, it is possible to predict and assess the main trends in the development of the state security system and its defence strategy, as well as to formulate ideas about threats and national interests. It has been argued that the economic component of nuclear status is inextricably associated not only with the formation of a state security strategy but also with the development of the image and geopolitical component of security, aimed at providing the necessary conditions for the realization of French national interests.

Мета дослідження полягає в аналізі маніпулятивних практик у роботі з соціальними сподіваннями та їх вплив на самостійність життєвої позиції людини у соціальному просторі. В роботі використовувались діалектичний та системний підходи, що дозволило сформулювати цілісне бачення впливу на сподівання на рівні особистісної та суспільної свідомості. Встановлено напрямки маніпуляції проекціями майбутнього на основі інтерпретації ролей діючих осіб та трансформації передбаченого розвитку подій. Виявлено зміну наповнення сфери образів для створення сподівання в бік задоволення вітальних потреб людини. Запропоновано використовувати самоідентифікацію в якості запобіжника від маніпуляцій поглядами на прийдешнє суспільне життя. Дослідження має теоретичну користь як продовження наукових пошуків у сфері соціального прогнозування. Перспективним напрямком дослідницької роботи в цій сфері є систематизація та впорядкування засобів протидії маніпуляціям зі сподіваннями.

Автори моделюють вплив символів у політичному просторі на зміну його стану. Розкриваються методологічні підходи до розуміння політичної реальності, яка постійно перебуває під тиском навантаження символів. Показаний нерозривний зв'язок функціонування символів у внутрішній політиці та міжнародних відносинах. Неконгруентні символи взаємодіючих політичних систем породжують політичну нестабільність, що є поширеним явищем в умовах сучасних міжнародних відносин. Розглянуто нові технології втілення символів у свідомість середовища політичних систем. Підкреслено, що успішність проникнення символів у свідомість залежить від конгруентності їх змісту соціокультурним стереотипам. Адже символи несуть в собі певні аксіологічні коди, які, дешифруючись, сприймаються в свідомості як свої/чужі, добре/погано. Залучено синергетичну теорію для пояснення сутності впливу символіки на політичну стабільність в умовах авторитаризму та сучасних політій.

The Donbas Conflict is one of the main obstacles for Ukraine which threatens the territorial integrity of the country and thereby its sovereignty. Therefore, finding a peaceful solution to the conflict is the main priority of Kyiv. However, reaching peace in Donbas does not depend solely on the will of Ukrainian officials. Although ceasefire has been reached and peaceful solution to the conflict has been projected in the frame of Minsk agreements, the parties have difficulties in implementing the articles of the agreements. This article, first, investigates pros and cons of the Minsk agreements for Ukraine and Russia, respectively. Subsequently, it concentrates on the idea of the UN peacekeeping mission in Donbas as an alternative solution to the Donbas Conflict. The work concludes that contradictions which do not allow for implementation of the Minsk agreements reflect in this alternative idea too. In connection with the conclusion, this study argues that achievement of peace in Donbas depends on the concessions which the sides will make.

Наведено різноманітні тлумачення поняття «проект». Запропоновано поділити їх на умовні групи: «проект-документ», «проект-модель», «проект-процес». Викладені найбільш популярні підходи до розуміння поняття «політичний проект». Розглянуті основні ознаки «політичних проектів» та умовна класифікація. Виведено авторське розуміння «політичного проекту».

Розглядаються біфуркація як протяжний у часі процес, в ході якого відбувається якісна перебудова властивостей політичної системи. Вивчаються напрямки виникнення, підтримки стійкості і розпаду політичних структур (систем) різної природи, які перебувають в динаміці і постійній зміні, яким притаманні властивості самоорганізованості та самокерованості. Розкриваються особливості експертизи істинності результатів та новизни дослідної методології, яка формує вихідні положення вивчення сепаратизму. Встановлюються особливості нелінійних зворотних зв'язків, жорсткі причинно-наслідкові залежності (жорсткий детермінізм) у політичному процесі. Обговорюється вплив випадкових факторів на вибір системою шляху розвитку в період біфуркації та непередбачуваність даного процесу з точки зору синергетики. Вивчаються властивості політичної кризи, які ведуть до самознищення: за порогом біфуркації дана політична система вже не може існувати, на її місці виникає щось принципово нове. Досліджується досягнення політичними системами критичних параметрів (точки біфуркації), зі стану сильної нестійкості, яка «звалюється» в один з багатьох можливих, нових для неї стійких станів.