Suchergebnisse

Доведено, що при наявності підґрунтя для недемократичних трансформацій у політичній системі посилюються тенденції до розмежування ефективності норм неформального (інституалізованого) політичного порядку та функціонування офіційних (інституціоналізованих) структур. Позитивне значення локальної плюральності, як важливої і навіть необхідної складової основи соціального порядку, трансформується у негативну роль фрагментарності макрополітичного порядку публічної влади, який сегментує владні відносини на комплекс мікропорядків, фактично, напівлегальної влади. Обґрунтовано, що використання негативного соціального капіталу сприяє інтеграції «ближнього кола» політичних гравців, зацікавлених у вигідному для них результаті, та дезорганізації управління офіційними інститутами в рамках загальнонаціонального політичного курсу. З великою мірою впевненості можливо говорити про наявність за недемократичного політичного режиму на перший погляд не­очевидної вигоди для владного механізму в існуванні та функціонуванні неформального позаінституціонального політичного порядку як феномена політичної реальності. Політики, фактично не виконуючи свою частину суспільного договору з народом, прагнуть не дозволити остаточного розриву цієї символічної на сьогодні угоди, а тому за допомогою різноманітних ресурсів дестабілізують консолідацію громадянського суспільства. Це може проявлятися, наприклад, у конструюванні таких життєвих обставини (штучно чи стихійно), за яких особа вимушена вдатися до неправових способів вирішення проблемних ситуацій, чим потім прямо чи опосередковано можна докоряти їй, щоб звести до мінімуму всі спроби боротися проти несправедливого врядування.

This article describes the features of the digital era and the changes that it brings to everyday practice in various spheres of social and political life in connection with the emergence of online communication space and online practices of interaction of social actors. These changes transform not only the traditional channels and forms of social communication, but also how the frames of reality perception are laid and communication between social actors and social institutions is established, what tools are used to influence. The purpose of this work was to identify the threats and prospects for the digitalization of political participation. The relevance of this issue is that the digitalization of political participation contributes to the emergence of new phenomena such as e-democracy and e-government, the emergence of alternative forms of political participation (e-voting, e-petitions, etc.) and forms of communication of citizens (communication in social networks, "revolution on the net", hate and flame on the net, etc.), which requires a sociological analysis. The article examines the specifics of online political communications in general and their differences between generations (generations X, Y and Z), which is also an important component in assessing the implementation of online-forms of communication with citizens and e-government. A number of prospects for digitalization and its advantages have been established, the cases of several European states, where e-government practices have been successfully introduced, have been considered. However, a number of threats posed by the digitalization of political participation have been clarified and identified, in particular in connection with the problem of digital inequality, cybersecurity, a wide range of negative and manipulative technologies in the web space. The article presents examples of the destructive impact of digitalization in the political sphere, in particular, with regard to a new source of legitimation (social media), manipulative use of Big Data, uncontrollable communications in social media (bots, user anonymity, etc.). The results of the analysis made it possible to systematize the identified prospects and threats of digitalization of political participation, which makes it possible to assess the relationship between advantages and disadvantages for providing professional recommendations on the implementation of certain forms of e-government. ; У даній статті охарактеризовано особливості цифрової епохи та ті зміни, які вона привносить у повсякденні практики у різних сферах суспільно-політичного життя у зв'язку із появою онлайн-комунікативного простору та онлайн-практик взаємодії соціальних акторів. Ці зміни трансформують не лише традиційні канали та форми соціальних комунікацій, але й те, як закладаються фрейми сприйняття реальності та встановлюється комунікація між соціальними акторами та соціальними інститутами, які інструменти використовуються для впливу. Мета даної роботи полягала в окресленні загроз та перспектив цифровізації політичної участі. Актуальність цієї проблематики полягає у тому, що діджиталізація політичної участі сприяє появі нових феноменів, таких як електронна демократія та електронне врядування, появі альтернативних форм політичної участі (е-голосування, е-петиції тощо) та форм комунікації громадян (комунікації у соціальних мережах, «революція в мережі», хейт та флейм у мережі тощо), що потребує соціологічного аналізу. У статті розглянуто специфіку онлайн політичних комунікацій загалом та їх відмінності у різних поколінь (покоління X, Y та Z), що також є важливою складовою при оцінці впровадження онлайн-форм комунікацій з громадянами та електронного врядування. Встановлено низку перспектив діджитілазації, її переваг, розглянуто кейси декількох європейських держав, де було успішно впроваджено практики електронного врядування. Проте з'ясовано та окреслено низку загроз, які несе в собі діджиталізація політичної участі, зокрема у зв'язку із проблемою цифрової нерівності, кібербезпекою, широким спектром негативних та маніпулятивних технологій у вебпросторі. У статті наведено приклади деструктивного впливу цифровізації у політичній сфері, зокрема, що стосується нового джерела легітимації (соціальні медіа), маніпулятивного використання Big Data, неконтрольованості комунікацій у соціальних медіа (боти, анонімність користувачів тощо). Результати проведеного аналізу дозволили систематизувати виявлені перспективи і загрози цифровізації політичної участі, що дозволяє оцінити співвідношення між перевагами та недоліками задля надання професіональних рекомендації щодо впровадження певних форм електронного врядування. ; У даній статті охарактеризовано особливості цифрової епохи та ті зміни, які вона привносить у повсякденні практики у різних сферах суспільно-політичного життя у зв'язку із появою онлайн-комунікативного простору та онлайн-практик взаємодії соціальних акторів. Ці зміни трансформують не лише традиційні канали та форми соціальних комунікацій, але й те, як закладаються фрейми сприйняття реальності та встановлюється комунікація між соціальними акторами та соціальними інститутами, які інструменти використовуються для впливу. Мета даної роботи полягала в окресленні загроз та перспектив цифровізації політичної участі. Актуальність цієї проблематики полягає у тому, що діджиталізація політичної участі сприяє появі нових феноменів, таких як електронна демократія та електронне врядування, появі альтернативних форм політичної участі (е-голосування, е-петиції тощо) та форм комунікації громадян (комунікації у соціальних мережах, «революція в мережі», хейт та флейм у мережі тощо), що потребує соціологічного аналізу. У статті розглянуто специфіку онлайн політичних комунікацій загалом та їх відмінності у різних поколінь (покоління X, Y та Z), що також є важливою складовою при оцінці впровадження онлайн-форм комунікацій з громадянами та електронного врядування. Встановлено низку перспектив діджитілазації, її переваг, розглянуто кейси декількох європейських держав, де було успішно впроваджено практики електронного врядування. Проте з'ясовано та окреслено низку загроз, які несе в собі діджиталізація політичної участі, зокрема у зв'язку із проблемою цифрової нерівності, кібербезпекою, широким спектром негативних та маніпулятивних технологій у вебпросторі. У статті наведено приклади деструктивного впливу цифровізації у політичній сфері, зокрема, що стосується нового джерела легітимації (соціальні медіа), маніпулятивного використання Big Data, неконтрольованості комунікацій у соціальних медіа (боти, анонімність користувачів тощо). Результати проведеного аналізу дозволили систематизувати виявлені перспективи і загрози цифровізації політичної участі, що дозволяє оцінити співвідношення між перевагами та недоліками задля надання професіональних рекомендації щодо впровадження певних форм електронного врядування.

Проблема протидії загрози незаконного перетинання державного кордону чоловіками – громадянами України призовного віку з'явилася одночасно з оголошенням загальної мобілізації. За результатами оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України за 2022 рік рівень зазначеної загрози визнано високим. Метою дослідження було розроблення практичних рекомендацій посадовим особам підрозділів прикордонного контролю, які несуть службу в пунктах пропуску, щодо порядку дій з метою недопущення незаконного перетинання державного кордону з країнами ЄС та Республікою Молдовою чоловіками – громадянами України призовного віку в умовах воєнного стану. На основі проведеного SWOT-аналізу було визначено фактори сильних і слабких сторін, які існують у прикордонному відомстві України, можливостей та загроз навколишнього середовища організації. Здійснено оцінку рівня їхнього потенційного впливу на зазначений процес протиправної діяльності. За результатами аналізу визначено оптимальну стратегію протидії незаконному перетинанню державного кордону чоловіками-ухилянтами по каналах легального в'їзду. З метою протидії незаконному перетинанню державного кордону громадянами України, що підлягають призову на військову службу, за результатами дослідження було розроблено практичні рекомендації посадовим особам Державної прикордонної служби України щодо підвищення ефективності дій прикордонних підрозділів. Перспективним напрямом подальших наукових здобутків є класифікація протиправних схем, метою яких є ухиляння чоловіків призовного віку від мобілізації з подальшим виїздом з України, та розроблення типового психологічного портрета ухилянта.

One of the key trends in the progressive development of the modern economy and the world economy as a whole is digitalization. With the accelerated development of digital technologies, the formation of the digital society, digitalization is constantly under the influence of growing socio-economic needs, as access to the resources of the global information network the Internet opens up new opportunities. Therefore, the tendency to the importance of the digital economy, which is a new value entity, becomes obvious. The subject of the research is the possibilities and main threats of digitalization of today. The purpose of the article is to analyze the current state of development of the digital economy, its opportunities and major threats in accordance with global trends and develop proposals for its further development. Objective: to study the number of Internet users, opportunities and threats and problems associated with digitalization for all segments of the population due to the growing role of computerization in the global dimension. In the process of this research such scientific methods were used as: system analysis, comparative analysis and generalization method. The following results were obtained: the analysis of opportunities and main threats of digitalization indicates the dynamic development of digitalization in the world. It is investigated that the high speed of digitalization of all aspects of life is caused, first of all, by its possible positive manifestations and consequences at all levels. It is established that digitalization is a promising area of both research and practical orientation, because the digital economy is the basis for the development of effective public administration, economy, business environment, social sphere and society as a whole. Conclusions: In order for the benefits of the digital economy to be fully realized, their balanced development is needed, and the removal of barriers to digital transformation must be achieved through the combined efforts of all branches of government, business and the public. ; Однією із ключових тенденцій прогресивного розвитку сучасної економіки й світового господарства в цілому є цифровізація. З прискореним розвитком цифрових технологій, формування цифрового суспільства цифровізація постійно перебуває під впливом зростаючих соціально-економічних потреб, оскільки доступ до ресурсів глобальної інформаційної мережі Інтернет відкриває нові можливості. Тому стає очевидною тенденція до важливості цифрової економіки, яка становить нову ціннісну сутність. Предметом дослідження є можливості та основні загрози цифровізації сучасності. Метою статті є аналіз сучасного стану розвитку цифрової економіки, її можливостей та основних загроз відповідно до світових тенденцій та розробка пропозицій для її подальшого розвитку. Завдання: дослідження кількості інтернет-користувачів, можливостей та загроз і проблем, пов'язаних з цифровізацією для всіх верств населення у зв'язку зі зростанням ролі комп'ютеризації у глобальному вимірі. У процесі даного дослідження використовувались такі наукові методи, як: системний аналіз, порівняльний аналіз та метод узагальнення. Отримано такі результати: аналіз можливостей та основних загроз цифровізації вказує на динамічний розвиток цифровізації у світі. Досліджено, що висока швидкість цифровізації всіх аспектів життя обумовлена, перш за все, її можливими позитивними проявами та наслідками на всіх рівнях. Встановлено, що цифровізація є перспективним напрямом як наукових досліджень, так і практичної спрямованості, адже саме цифрова економіка виступає основою розвитку ефективного державного управління, економіки, бізнесу-середовища, соціальної сфери й всього суспільства. Висновки: для того, щоб переваги цифрової економіки змогли проявитися повною мірою, потрібен їх збалансований розвиток, усунення бар'єрів для цифрових перетворень повинне відбуватися шляхом об'єднання зусиль усіх гілок влади, бізнесу та громадськості.

В статті проведено аналіз особливостей здійснення екологічного регулювання економіки в країнах ЄАЕС та BRICS. Вибір країн обумовлено тим, що країни-члени першого об'єднання мають спільне з Україною радянське минуле, емерджентну економіку та в деяких випадках – спільні кордони, а в переважній більшості країн BRICS рівень доходів на душу населення наближено до українських показників. Особливості здійснення екологічної політики цими країнами можуть не лише створювати загрозу перенесення забруднення з них до України, але і вказати на напрями поліпшення екологічного регулювання економіки в Україні з урахуванням екологічних, географічних, історичних, економічних та соціальних реалій, що склалися в країні. ; According to the Association Agreement between Ukraine and the EU, Ukraine has to accelerate reforms in the field of environmental protection due to harmonisation of its environmental legislation and taxation with the European ones. However tree important nuances arise in this case. Firstly, neither Ukraine nor any other country have their own ecosystems isolated from others. Therefore, even the strictest environmental standards are not guaranties of high quality of environment due to existence of cross-border pollution from countries with less "eco-friendly" policy. Secondly, Ukraine doesn't have such a long history of environmental regulation of economy as the most EU member countries have, and is still influenced by the Soviet legacy, when the price of air, water and other inexhaustible natural resources was underestimated. Therefore, the experience of environmental regulation of economy in post-Soviet countries with the common past in terms of attitude towards environmental protection could be used for Ukraine, as long as it may provide insight on the ways to improve the environment. Cast instability of the CIS for the last 10 years has determined the choice of a relatively new international association for the analysis the Eurasian Economic Union (EEU).Thirdly, unlike most EU countries, Ukraine belongs to the group of low-middle income countries. Therefore it would be more useful to analyze the practice of environmental regulation of the economy in the countries with the same level of income, which, however, experience economic growth, for example member countries of BRICS and the EEU. The above mentioned is of particular relevance given that environmental regulation of the economy remains underexposed in Ukraine from the position of possible cross-border pollution influence on the state of environment of Ukraine due to the different approaches to environmental protection of the government of neighbour countries. Therefore, the main objectives of the paper is to analyze peculiarities of environmental regulation of the economy implementation in the EEU and BRICS member countries, to identify the possible impact of such regulation on the environment in Ukraine, and to define positive features that can be useful for improving environmental and economic conditions in Ukraine. The paper is divided into three main sections and conclusions. First section is focused on the analysis of a legal framework of environmental regulation in the EEU and BRICS member countries. The practice of application of environmental taxes in the countries of the above mentioned international associations is examined in the second section. The third section briefly analyzes the state of environmental regulation and taxation in Ukraine, possible impact of environmental regulation in neighbouring countries on its environment and elements of such regulation in the EEU and BRICS member countries that could add in improving environmental policy of Ukraine and fulfilling the requirements of the Association agreement with the EU. All recommendations are summarized in the conclusions

На основі здійсненого наукового дослідження, розглянута історія формування наукових підходів до розуміння процесу децентралізації та узагальнено основні теоретико-методологічні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення категорії «децентралізація». Визначено сутність, форми і типи децентралізації, їх основні характеристики та доцільність використання. Проаналізовано основні можливості, які відкриває децентралізації, та загрози, які вона може нести. Досліджено проблеми, пов'язані з вибором форми децентралізації та відповідного її типу.З'ясовано, що ефективне впровадження реформи децентралізації можливо лише за умови розвинутості інституту демократії, громадянського суспільства, сильних інституцій та ефективного державного управління. Вказано основні виклики для місцевого самоврядування та центрального уряду, які постають у процесу реалізації реформи децентралізації національної економіки. ; On the basis of the conducted scientific research, the history of the formation of scientific approaches to understanding the process of decentralization is considered and the main theoretical and methodological approaches of domestic and foreign scientists to the definition of the category of "decentralization" are coincided. The common and distinctive features in the interpretation of the term "decentralization" between the approaches of domestic and foreign scientists are revealed. The essence, forms and types of decentralization, their basic characteristics and expediency of use are determined. The main opportunities that open up decentralization and the threats it can bear are analyzed. The problems connected with the choice of the form of decentralization and its corresponding type is investigated.It is revealed that effective implementation of the decentralization reform is possible only with the development of the institute of democracy, civil society, strong institutions and effective public administration. The main challenges for local government and central government that are emerging in the process of implementing the reform of the decentralization of the national economy are specified.Particular attention is paid to the actualization of the study of decentralization in the context of the reforms carried out in Ukraine, as well as in the global global trends towards decentralization due to the inability of the centralized government to cope with the branching of the modern economy.The problem of starting the reform of economic decentralization and the main stages of its implementation was formulated.The content of the policy of decentralization of economy is characterized. It is revealed that effective implementation of the decentralization reform is possible only with the development of the institute of democracy, civil society, strong institutions and effective public administration. The main challenges for local government and central government that are emerging in the process of implementing the reform of the decentralization of the national economy are specified.

The main types of contemporary terrorism and development trends are considered in the article. The causes of the emergence of terrorist threats in Sweden and the impact of an increase in the number of migrants and refugees during the migration crisis in the EU have been investigated. It is emphasized that the so-called "open door" policy of Sweden has become an integral part of its foreign policy and is due to a number of historical, political and religious factors. The modern immigration model has a historical background, namely a set of rich immigration experiences of past years with the long tradition of providing asylum to political and military refugees. It is stressed that since 2015, Sweden has been increasing its responsibility for extremism and improving measures to prevent terrorist acts. The main areas of activity of the Swedish government and its special bodies, in particular Swedish military intelligence (Militära underrättelse - och säkerhetstjänsten (Must), State Security Service (Säkerhetspolisen (SÄPO), and the Radiocommunication Service of Defense (Försvarets radioanstalt (FRA)), to counter terrorist threats have been analyzed. The position of Swedish citizens regarding increasing number of migrants and refugees and, accordingly, the threat of increasing the number of terrorist acts is considered.Key words: terrorism; Sweden; migration policy; migration crisis; refugees. ; Розглянуто основні види сучаного тероризму та тенденції розвитку. Досліджено причини виникнення терористичних загроз у Швеції та вплив на це збільшення кількості мігрантів та біженців у період міграційної кризи в ЄС. Наголошено, що так звана політика «відкритих дверей» Швеції стала невід'ємною частиною зовнішньополітичного курсу Швеції та зумовлена низкою історичних, політичних і релігійних чинників. Сучасна імміграційна модель має історичне підґрунтя, а саме - сукупність багатого імміграційного досвіду минулих років з давньою традицією надання притулку політичним і військовим біженцям. Зазначено, що з 2015 року Швеція посилює відповідальність за прояви екстремізму та заходи запобіганню терористичним актам. Проаналізовано основні напрями діяльності шведського уряду та спеціальних органів, зокрема, шведської військової розвідки (Militära underrättelse – och säkerhetstjänsten (Must)), служби державної безпеки (Säkerhetspolisen (SÄPO)) і радіокомунікаційної служби оброни (Försvarets radioanstalt (FRA)) щодо протидії терористичним загрозам. Розглянуто позицію громадян Швеції щодо збільшення кількості мігрантів та біженців та, відповідно, загрози збільшення кількості терористичних актів.Ключові слова: тероризм; Швеція; міграційна політика; міграційна криза; біженці.

Abstract. The problems of refugees and migrants are a topical issue in world politics. Ukraine is a country of destination and transit for those who need international protection, as well as economic migrants willing to enter the European Union. Migration processes are characterized by many aspects, including: political, economic, security, social, educational and scientific ones. The article studies the attitude of Ukrainian youth towards immigrants, in particular refugees, in the context of a hypothetical threat to public safety and order. The level of social distance to forced immigrants and its impact on the sense of safety threat due to the presence of refugees in Ukraine were determined for this purpose. The research uses the conceptual concept of social distance of Emory Bogardus. The results obtained confirmed the close link between the level of social distance to immigrants and the sense of safety threat associated with the possible presence of refugees in Ukraine. The level of social distance in relation to immigrants was considered in the context of 25 nationalities and in relation to five social roles, such as: a citizen of the country, a neighbour, an employee, a partner of permanent residence of refugees on the territory of Ukraine. A questionnaire of student youth of Lviv State University of Life Safety was chosen as an empirical method of research. ; Анотація. Проблеми біженців і мігрантів є актуальним питанням світової політики. Україна є країною призначення та транзиту для осіб, які потребують міжнародного захисту, а також економічних мігрантів, які їдуть на роботу до Європейського Союзу. Міграційні процеси характеризуються багатьма аспектами, серед яких: політичні, економічні, безпекові, соціальні, освітні та наукові. Метою роботи є вивчення ставлення української молоді до іммігрантів, зокрема біженців, в контексті гіпотетичної загрози громадській безпеці та порядку. Для цього було визначено рівень соціальної дистанції до вимушених іммігрантів та його вплив на відчуття загрози безпеці через ...

У статті досліджено сутність та класифікація загроз інвестиційній безпеці держави, що дасть змогу вчасно їх ідентифікувати, верифікувати і тим самим знизити ризики їх загострення, а також дасть змогу попередити їх виникнення у майбутньому. Зазначено, що численні загрози, притаманні різним сферам суспільства, мають тісний та безпосередній зв'язок із загрозами інвестиційній безпеці. Розглядаючи загрози в інвестиційній сфері як деструктивний вплив на реалізацію економічних інтересів суб'єктів інвестиційного процесу, виокремлені типи загроз за сферою їх походження та за ієрархічним рівнем. Відсутність своєчасності у виявленні та усуненні загроз призводить до несвоєчасності в (1) ідентифікації проблем, (2) виявленні зміни важливих тенденцій та (3) у виникненні і активізації впливу окремих чинників – стимуляторів або ж дестимуляторів інвестиційної активності.Визначено, що вирішення завдань на попередження та протидію загрозам можливе через інституціоналізацію інвестиційної безпеки як системи через формування (1) інститутів (формальних та неформальних), на підставі яких була б можливість забезпечити якісне планування розвитку ситуації, впроваджувати заплановані зміни, а також гарантувати незворотність цих процесів; (2) елементів, стійких до впливу внутрішніх і зовнішніх загроз, характеризуються високим рівнем природності (а не штучного впливу з боку владних структур, економічних агентів – монополістів, інших суб'єктів) та резистентності до загальної політико-економічної ситуації в країні, дії факторів глобалізації тощо. ; The article explores the essence and classification of threats to the investment security of the state. A detailed classification of threats that directly or indirectly affects investment security is given. This will enable them to be identified, verified in a timely manner and thus reduce the risks of their exacerbation through timely response, and will prevent them from occurring in the future. It is noted that numerous threats, inherent in various spheres of society, have a close and direct connection with the threats to investment security. Considering the threats in the investment sphere as a destructive influence on the realization of the economic interests of the subjects of the investment process, the types of threats are identified according to their origin and at the hierarchical level. In the sphere of origin, there are threats (1) in the functioning of the sphere of investment infrastructure, (2) associated with the implementation of direct investment, (3) associated with the inability to attribute the results of investment activity and (4) related to the institutionalization of the environment, which would ensure the effective functioning of the spheres of the previous blocks. The lack of timeliness in detecting and eliminating threats leads to a lack of timeliness in (1) identification of problems, (2) the identification of changes in important trends, and (3) the emergence and intensification of the impact of individual factors - stimulators or disincentives to investment activity.It is determined that solving problems for prevention and counteraction to threats is possible through the institutionalization of investment security as a system through the formation of (1) institutes (formal and informal), on the basis of which it would be possible to provide qualitative planning for the development of the situation, to implement the planned changes, and to guarantee the irreversibility of these processes; (2) elements resistant to the impact of internal and external threats are characterized by a high degree of naturalness (and not by artificial influence from the power structures, economic agents - monopolists, other subjects) and resistance to the general political and economic situation in the country, the factors of the factors globalization and so on.

Ukraine–European Union Association Agreement defined a new, unique form of cooperation between parties. This very important document had shown the importance not only for Ukraine's aspiration to become a part of the European Community, but also demonstrated readiness of the EU to accept Ukraine as a state that is a part Europe. The process of signing the Association Agreement was not easy and ended successfully only from the second attempt. Signature and ratification of the Association Agreement was delayed by a number of events: Ukraine's rejection to sign the Agreement in Vilnius (2013), the Maidan revolution events, escalation of the situation in Crimea and Donbass, Presidential elections, and Nederland's referendum. As of today, the Agreement is considered to be the biggest normative legal act in history of the EU and Ukraine.Most experts are analyzing The Association Agreement from the economic point of view. Indeed, economic part is one of the major parts of this document. However, its realization on the ground is impossible without political cooperation. This article focuses on the political part of the Agreement. The purpose of this paper is to explore the story of the Association Agreements between the EU and other states. The article defines the unique features of the Ukraine–EU Association Agreement, analyses changes during implementation, threats and prospects for further Agreement implementation. We conclude that there are internal and external reasons for complications in Agreement implementation.For Ukraine this Agreement is not only about standards, principals and values, but also about international standing and ability to prove strangeness in the geopolitical arena. Implementation of the Agreement is a huge step for the «European future». But, we need to understand that such changes should be carefully weighted. Ukraine must save sovereignty, independence and an ability to defend its interests. ; Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони визначила новий, більш поглиблений формат співпраці між підписантами. Це важливий документ, який засвідчив не лише прагнення України приєднатися до європейського співтовариства, а й вперше документально підтвердив визнання всіма сторонами Угоди євроінтеграційного курсу України. Шлях до підписання Угоди не був простим: сторонам вдалося поставити підписи лише з другої спроби. Відмова України підписати Угоду на саміті у Вільнюсі 2013 р., революційні події, які зрештою призвели до загострення ситуації в Криму та на Сході, обрання нового керівництва держави, згодом референдум у Нідерландах – усе це передувало підписанню та ратифікації Угоди. На сьогодні Угоду визнано найбільшим нормативно-правовим актом як в історії Євросоюзу, так і України.Більшість аналітиків та науковців присвячують аналіз Угоди здебільшого положенням, які стосуються економіки. Дійсно, цій частині відведено чималий обсяг. Проте, реалізація положень Угоди неможлива без співпраці на політичному рівні. Стаття присвячена аналізу саме політичної частини Угоди. У статті досліджується історія підписання Угод про асоціацію ЄС з іншими державами на предмет закріплення положення про подальше членство в Європейському Союзі. Визначено особливості УА між Україною та ЄС, розглянуто порядок впровадження змін, а також проаналізовано загрози та перспективи подальшого виконання положень Угоди. Зазначено, що причини ускладнень імплементації Угоди можуть бути як внутрішні, так і зовнішні.Для України Угода – це не лише стандарти, цінності та принципи, а й міжнародний авторитет та спроможність проявити себе на геополітичній арені. Виконання положень Угоди – важлива заявка на європейське майбутнє. Однак, зміни мають бути зваженими та продуманими. Україна має зберегти незалежність, суверенітет та відстояти свої позиції.

Ukraine–European Union Association Agreement defined a new, unique form of cooperation between parties. This very important document had shown the importance not only for Ukraine's aspiration to become a part of the European Community, but also demonstrated readiness of the EU to accept Ukraine as a state that is a part Europe. The process of signing the Association Agreement was not easy and ended successfully only from the second attempt. Signature and ratification of the Association Agreement was delayed by a number of events: Ukraine's rejection to sign the Agreement in Vilnius (2013), the Maidan revolution events, escalation of the situation in Crimea and Donbass, Presidential elections, and Nederland's referendum. As of today, the Agreement is considered to be the biggest normative legal act in history of the EU and Ukraine.Most experts are analyzing The Association Agreement from the economic point of view. Indeed, economic part is one of the major parts of this document. However, its realization on the ground is impossible without political cooperation. This article focuses on the political part of the Agreement. The purpose of this paper is to explore the story of the Association Agreements between the EU and other states. The article defines the unique features of the Ukraine–EU Association Agreement, analyses changes during implementation, threats and prospects for further Agreement implementation. We conclude that there are internal and external reasons for complications in Agreement implementation.For Ukraine this Agreement is not only about standards, principals and values, but also about international standing and ability to prove strangeness in the geopolitical arena. Implementation of the Agreement is a huge step for the «European future». But, we need to understand that such changes should be carefully weighted. Ukraine must save sovereignty, independence and an ability to defend its interests. ; Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони визначила новий, більш поглиблений формат співпраці між підписантами. Це важливий документ, який засвідчив не лише прагнення України приєднатися до європейського співтовариства, а й вперше документально підтвердив визнання всіма сторонами Угоди євроінтеграційного курсу України. Шлях до підписання Угоди не був простим: сторонам вдалося поставити підписи лише з другої спроби. Відмова України підписати Угоду на саміті у Вільнюсі 2013 р., революційні події, які зрештою призвели до загострення ситуації в Криму та на Сході, обрання нового керівництва держави, згодом референдум у Нідерландах – усе це передувало підписанню та ратифікації Угоди. На сьогодні Угоду визнано найбільшим нормативно-правовим актом як в історії Євросоюзу, так і України.Більшість аналітиків та науковців присвячують аналіз Угоди здебільшого положенням, які стосуються економіки. Дійсно, цій частині відведено чималий обсяг. Проте, реалізація положень Угоди неможлива без співпраці на політичному рівні. Стаття присвячена аналізу саме політичної частини Угоди. У статті досліджується історія підписання Угод про асоціацію ЄС з іншими державами на предмет закріплення положення про подальше членство в Європейському Союзі. Визначено особливості УА між Україною та ЄС, розглянуто порядок впровадження змін, а також проаналізовано загрози та перспективи подальшого виконання положень Угоди. Зазначено, що причини ускладнень імплементації Угоди можуть бути як внутрішні, так і зовнішні.Для України Угода – це не лише стандарти, цінності та принципи, а й міжнародний авторитет та спроможність проявити себе на геополітичній арені. Виконання положень Угоди – важлива заявка на європейське майбутнє. Однак, зміни мають бути зваженими та продуманими. Україна має зберегти незалежність, суверенітет та відстояти свої позиції.

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).

The constant development of information technologies, the growing role at the present stage of human potential create new internal threats to the information security of enterprises. The article investigates and analyzes the problems of information security associated with internal violators of companies and their insider activity. Economic reports and analytical materials allowed to determine the relevance and importance of this work. Based on scientific literature, a review of various approaches to the definition of "insider" and "insider information" was carried out. The main key indicators of the insider and signs of insider information are described. The classification of data sources for the study of insider threats is presented, among which real data of the system journal and data from social networks are allocated; analytical information with synthetic anomalies; simulated data due to the formation of stochastic models; theoretical and gaming approach. Insider threat detection algorithms are described depending on intentions, behavior, capabilities of insiders, how resources are used, as well as models involving several algorithms. The normative issues of protection of insider information from unauthorized disclosure and legal responsibility for illegal use of insider information in Ukrainian legislation are covered. ; Постійний розвиток інформаційних технологій, зростаюча роль на сучасному етапі людського потенціалу створюють нові внутрішні загрози для інформаційної безпеки підприємств. У статті досліджено і проаналізовано проблеми інформаційної безпеки, пов'язані з внутрішніми порушниками компаній та їх інсайдерською діяльністю. Економічні звіти та аналітичні матеріали дозволили визначити актуальність і важливість даної роботи. Спираючись на наукову літературу, було здійснено огляд різних підходів до визначення поняття «інсайдер» та «інсайдерська інформація». Охарактеризовані основні ключові індикатори інсайдера та ознаки інсайдерської інформації. Представлена класифікація джерел даних для дослідження інсайдерських загроз, серед яких виділяють реальні дані системного журналу та дані із соціальних мереж; аналітична інформація з синтетичними аномаліями; змодельовані дані внаслідок формування стохастичних моделей; теоретико-ігровий підхід. Описані алгоритми виявлення інсайдерських загроз в залежності від намірів, поведінки, можливостей інсайдерів, від способів використання ресурсів, а також моделі, що включають декілька алгоритмів. Висвітлюються нормативні питання захисту інсайдерської інформації від несанкціонованого розголошення та правової відповідальності за неправомірне використання інсайдерської інформації в українському законодавстві.