Suchergebnisse

In the new millennium, the urgent need for effective leadership becomes more apparent than ever before. Rapidly developing processes of globalization, in the context of societies moving from modernity toward postmodernity, generate more and more contradictory effects. The contemporary world requires a new generation of leaders in education, business, government and non-governmental structures, responsible, open, integral, courageous, capable of critical thinking individuals who recognize the common mission of all humankind and seek to contribute to a better future. The paper attempts to analyze certain worldview aspects of leadership phenomenon. ; У новому тисячолітті нагальна потреба в ефективному лідерстві стає очевидною як ніколи раніше. Глобалізація як процес і наростаюча тенденція нашого часу стрімко набуває загальносвітового масштабу, породжуючи нові суперечливі наслідки. Сучасний світ потребує нового покоління лідерів в освіті, бізнесі, урядових та неурядових структурах, відповідальних, відкритих, цілісних, мужніх, здатних до критичного мислення особистостей, які визнають спільну місію всього людства і прагнуть зробити свій внесок у створення кращого майбутнього. У статті зроблено спробу проаналізувати певні світоглядні аспекти феномену лідерства.

The theoretical model of the open society was and remains a fruitful way of reflecting the essential links within a democratic society. Analyzing this concept from its rationality, the author tries to highlight its fundamental principles and determine their impact on the form and content of the functioning of education. The article offers a view of K. Popper's "open society" as a way to implement the principles of criticism (critical methodology), of (potential) fallibility, egalitarianism (pluralism) as principles of social rationality. The connection between these principles, moral obligations, and the humanistic theory of justice is emphasized. Their socio-philosophical and epistemological realization in the context of educational issues is covered. The paper considers problems of state intervention in educational processes, the definition of educational goals, the methodology of social reforms (including educational reforms). The article also outlines the problem of defining the boundaries of regulation of the educational process in the value system of open society. This discussion is interpreted in terms of the theory of rationality as an attempt to avoid the extremes of absolutism (dogmatism) and relativism. Emphasis is placed on the prospects of using the critical-rationalist methodology, in the context of education and development of skills necessary for participation in democratic processes. Particular attention is paid to the problematic aspects of the implementation of the rational principles and values of the open society in the educational environment and in the process of reforming the education system in the absence of a constant critical and rationalist tradition. The paper emphasizes the importance of critical thinking in the prospect of implementing these transformations. The importance of scientific, logical and methodological, psychological and pedagogical aspects of critical thinking is emphasized; the author tries to comprehend the problematic aspects of the implementation of these principles in the process of implementing reforms in the field of education. ; Теоретична модель відкритого суспільства була та залишається плідним способом відображення сутнісних зв'язків демократичного суспільства. Аналізуючи цю концепцію з точки зору її раціональності автор намагається висвітлити її фундаментальні засади та визначити їх вплив на форму та зміст функціонування освіти. У статті пропонується погляд на «відкрите суспільство» К. Поппера, як на спосіб реалізації принципів критики (критичності), потенційної помилковості, плюралізму (егалітаризму) як принципів соціальної раціональності. Підкреслюється зв'язок цих принципів з моральними зобов'язаннями та гуманістичною теорією справедливості. Висвітлюється їх соціально-філософська та епістемологічна реалізація в контексті освітньої проблематики. Розглядаються проблеми втручання держави в освітні процеси, визначення цілей освіти, методології проведення соціальних реформ (у тому числі реформи освіти). Розглядається також проблема визначення меж регулювання освітнього процесу в системі цінностей «відкритого суспільства». Ця дискусія інтерпретується у термінах теорії раціональності, як спроба уникнення крайнощів абсолютизму (догматизму) та релятивізму. Акцентується увага на перспективі використання критико-раціоналістичної методології, у контексті виховання та розвитку навичок, необхідних для участі у демократичних процесах. Особлива увага приділяється проблемним аспектам реалізації раціональних принципів та ціннісних передумов «відкритого суспільства» в освітньому середовищі та у процесі реформування системи освіти в умовах відсутності стійкої критико-раціоналістичної традиції. Акцентується увага на значенні критичного мислення в перспективі реалізації цих перетворень. Підкреслюється значення наукового, логіко-методологічного та психолого-педагогічного аспектів критичного мислення; автор намагається осмислити проблемні аспекти реалізації цих принципів у процесі здійснення реформ у сфері освіти.

Мета статті полягає у дослідженні можливостей пізнання світу людиною у призмі специфіки його сприйняття нею.
Актуальність. Так як пізнання зовнішнього світу крізь призму внутрішньої картини життя лежить в основі формування світогляду людини, кожен сприймає те, що відбувається через свій особистий фільтр. Кожен з нас має притаманне лише йому, специфічне духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій, котрі формують відповідне світосприйняття. У результаті всі відчувають світ по-своєму, будуючи у такий спосіб своє життя та відносини з іншими в ньому. Актуальність статті полягає в тому, щоб прояснити ці моменти і націлити на більш глибше та критичне мислення, розуміючи, що сприйняття кожного не є далеко об'єктивним. Це допоможе уникнути багатьох непорозумінь та конфліктних ситуацій, що повсякчас виникають у суспільстві.
Результати. Зазначено, що у пошуках відповіді на вічне питання пізнання світу окреслюються дві можливі альтернативи його сприйняття та усвідомлення. По-перше, світ є таким, яким ми його відчуваємо. По-друге, світ є таким, яким він вимальовується нашому розумові. Так, філософи раціоналістичного спрямування вважають, що передумови людського пізнання закладені у людській свідомості. Натомість філософи емпіричного спрямування схильні дотримуватись думки, що все знання про світ ми одержуємо саме з відчуттів.
У контексті філософської науки доречно виділяти суб'єктивну та об'єктивну реальність. На фоні цього у всі часи філософи шукають спільну мову та спільні ракурси бачення, незважаючи на те, що "суб'єктивних світів" насправді багато і вони інколи досить далекі один від одного.
Акцентується увага на важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Зазначено, що критичне мислення сприяє виробленню моделей для розуміння оточуючого середовища та співвідносно цього формує відповідні моделі поведінки, що сприяють формуванню демократичного суспільства.
Висновки. Визначено, що пізнання світу людиною крізь специфіку його сприйняття нею є тією своєрідною духовною призмою, крізь яку вона пропускає, переломлює свої інтелектуально-духовні запити, осмислює і переживає все існуюче і у такий спосіб реалізує власну людську сутність. Виявлено, що світ, у якому плине наше життя – це сплав суб'єктивного й об'єктивного, того, що залежить і того, що зовсім не залежить від нас, і ця складна діалектика кожен раз конкретно розглядається філософією на новому рівні і в новій історичній ситуації. При цьому вищою мудрістю у пізнанні навколишнього дійсності є піддавати все критичному аналізові та вміти мислити масштабно.

The article is devoted to defining and substantiation of pedagogical conditions of formation of future officers' readiness to use STEM technologies in the educational process.The willingness of future officers to use STEM technologies in the educational process is understood by the authors as an integrated characteristic of the personality, based on the cadets' awareness of the role of STEM technologies as a significant factor in acquiring professional competences based on interdisciplinary connections and ability to work.Attention is drawn to the conditionality of the content of future officers' training in the use of STEM technologies in the educational process as a set of theoretical knowledge, practical skills, different forms of training and interdisciplinary activities specific to their professional activity.The educational process is reflected in a system of organizational, didactic and other measures aimed at implementing the content of higher education at a certain educational level in accordance with state educational standards.In view of this, and given the importance of using STEM technologies in today's educational space, it is emphasized that only the traditional methods can achieve the desired result of the educational process. Therefore, it is advisable to formulate the readiness of future officers to use STEM technologies in the educational process.The pedagogical conditions of this process are understood to mean circumstances, real situations that are deliberately created in the educational process, the task of which is to ensure its most efficient flow and achieve a specific goal, namely, to form the readiness of future officers to use STEM technologies.On the basis of the analysis of the psychological and pedagogical literature and with the purpose of improving the process of forming the readiness of future officers to use STEM technologies in the educational process, the following pedagogical conditions have been determined:formation of professional motivation of future officers with the help of STEM-methods;introduction of a special course "the use of STEM technologies in a higher military school"; preparation of scientific and pedagogical staff for the application of stem technologies in the educational process;methodological support for the implementation of the use of stem-technologies in the educational process of higher military educational establishments. ; Стаття присвячена визначенню та обґрунтуванню педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі.Готовність майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі авторами розуміється як інтегрована характеристика особистості, що ґрунтується на усвідомленні курсантами ролі STEM-технологій як вагомого чинника набуття професійними компетентностями на основі міждисциплінарних зв'язків, здатності до творчості та критичного професійного мислення. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та з метою вдосконалення процесу формування готовності майбутніх офіцерів до використання STEM-технологій в освітньому процесі визначено такі педагогічні умови: формування професійної мотивації майбутніх офіцерів за допомогою STEM-методик; запровадження спецкурсу "використан-ня STEM-технологій у вищій військовій школі"; підготовка науково-педагогічних кадрів до застосування stem-технологій в освітньому процесі; методичне забезпечення використання stem-технологій в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів.

This paper deals with a theatrical practice that became widespread during the events of Euromaidan – "Theatrefor Dialogue". The studying of Augusto Boal's "Theatre of the Oppressed" technique, which is the basis of "Theater forDialogue", is primary in the analysis. "Theatre of the Oppressed" is not purely theatrical phenomenon – it lies at the intersectionof activism and social therapy. Being the reaction on the totalitarian regime in Brazil, "Theatre of the Oppressed"technique has become widespread all over the world, mainly in the areas with military and civil conflicts. So as soon asUkrainian people faced severe social and political challenges, this theatrical technique reached our cities through itspractitioners from different countries. ; В статье рассматривается театральная практика, получившая распространение во время событий Евромайдана – "Театр для диалога". Анализ происходит через исследование техники, которая лежит в основе "Театра для диалога" – "Театра угнетенных" Августо Боала. Показано, как через активацию зрителя, сплочение сообщества, критическое мышление, разоблачение механизмов власти и т.д. "Театр для диалога" стремиться вовлечь участников в действие сначала на сцене, а потом в реальной жизни. ; У статті розглядається театральна практика, що набула поширення під час подій Євромайдану – "Театр для діалогу". Аналіз відбувається через дослідження техніки, яка лежить в основі "Театру для діалогу" – "Театру пригнічених" Августо Боала. Показано, як через активізацію глядача, пошук комунікації, згуртування спільноти, критичне мислення, виявлення механізмів влади тощо "Театр для діалогу" прагне залучити учасників до дії спочатку на сцені, а потім у реальному житті.

Problem setting. Although modern humanity has proclaimed the universality of human dignity and desperately upholds this value, which is fully in harmony with freedom, equality and fraternity, the truth is that in reality it has not yet been able to go beyond the status of a citizen of the nation state in its legal and political conventions. . In this sense, a very important issue is the representation of the real situation around the categories of "universal citizenship", "human rights" and "globalization" in the midst of the geopolitical conflict in Latin America caused by the persecution of 21st century socialism. Paper objective. This critical essay aims to discuss the real significance of such political and legal categories as "universal citizenship", "human rights" and "globalization" in the midst of the geopolitical conflict that led to the persecution of 21st century socialism in Latin America. Methodology. The methodological field of the research uses documentary observation and dialectical hermeneutics, which help to compare and reconcile categories with different semantic contexts to reconstruct their true meaning. The technique of writing this research was the methodological procedure of the hermeneutic circle, which is a sequential analysis of numerous written documentary sources, combined in a kind of dialogic context with hidden messages that can be read between the lines, as well as interpretive theories and critical thinking. Paper main body. There is much in common between the contemporary political and philosophical programs of the Western cultural space, of which Latin Americans are a part, and the ideas of universal citizenship, globalization, and human rights in a spirit of deep militant universalism that function fully today not only as abstract theories at the disposal of peoples and nations who continue to work to improve their living conditions and strengthen their freedom to exist and act in a better world. As for the tradition of human rights as a modern expression of natural law, it dates back to ancient times and even dates back to the great religions, which in their own way developed and substantiated the idea of human dignity. The history of the Institute of Human Rights has a pronounced anthropocentric character and deserves to be expanded in accordance with the geopolitical realities of the modern world, in order to protect the indisputable value of all life forms affected by such phenomena as global warming and the associated greenhouse effect. economic growth that requires technological and industrial modernization. For its part, "globalization with a human face" means the ability to interconnect and enrich not only material and financial resources, due to the insatiability of international markets, but also the cycle of knowledge and people required by modern world democracies to strengthen their social and human capital. . In this context, the idea of global or universal citizenship, while seeming utopian, is of paramount importance as it broadens the political phenomenon of citizenship, which is vital to modern democracies or polyarchies, forgetting the tradition of history ruled by supreme forces and structures. Although, according to K. Popper, already the historicist concept assigned a fundamental role in building a reality conducive to the exercise of freedom, the citizen, conscious and active. Thus, if globalization is reduced purely to the internationalization of capital and selective human and technological resources solely in the interests of corporate elites and does not turn into a globalization of social welfare and dignity - a process in which universal citizenship would be a logical consequence, then partial globalization, which can do little to promote an open society in the 21st century. Conclusions of the research. The study concludes that if globalization is reduced to the internationalization of capital and individual human and technological resources for the benefit of the corporate elite and does not extend to the globalization of social welfare and dignity, where universal citizenship would be a logical consequence, such globalization is unlikely to contribute building an open society of the XXI century. ; Статья посвящена исследованию дискурса по поводу категорий "универсальное гражданство", "права человека" и "глобализация", а также реальной ситуации вокруг данных категорий в условиях геополитического конфликта в Латинской Америке. В результате исследования сделан вывод о том, что если глобализация будет сведена к интернационализации капитала, а также отдельных человеческих и технологических ресурсов в пользу корпоративной элиты и не распространится на глобализацию социального благополучия и достоинства жизни, при котором универсальное гражданство было бы логическим следствием, такая глобализация вряд ли сможет способствовать развитию открытого общества XXI века. ; Стаття присвячена дослідженню дискурсу з приводу категорії "універсальне громадянство", "права людини" й "глобалізація" та реальної ситуації навколо цих категорій в розпалі геополітичного конфлікту у Латинській Америці. В результаті дослідження досягнуто висновку: якщо глобалізація буде зведена до інтернаціоналізації капіталів, а також окремих людських і технологічних ресурсів на користь корпоративній еліті і не розповсюдиться на глобалізацію соціального добробуту та гідності життя, де універсальне громадянство було б логічним наслідком, така глобалізація навряд чи зможе сприяти розвитку відкритого суспільства ХХІ століття.

Problem setting. Although modern humanity has proclaimed the universality of human dignity and desperately upholds this value, which is fully in harmony with freedom, equality and fraternity, the truth is that in reality it has not yet been able to go beyond the status of a citizen of the nation state in its legal and political conventions. . In this sense, a very important issue is the representation of the real situation around the categories of "universal citizenship", "human rights" and "globalization" in the midst of the geopolitical conflict in Latin America caused by the persecution of 21st century socialism. Paper objective. This critical essay aims to discuss the real significance of such political and legal categories as "universal citizenship", "human rights" and "globalization" in the midst of the geopolitical conflict that led to the persecution of 21st century socialism in Latin America. Methodology. The methodological field of the research uses documentary observation and dialectical hermeneutics, which help to compare and reconcile categories with different semantic contexts to reconstruct their true meaning. The technique of writing this research was the methodological procedure of the hermeneutic circle, which is a sequential analysis of numerous written documentary sources, combined in a kind of dialogic context with hidden messages that can be read between the lines, as well as interpretive theories and critical thinking. Paper main body. There is much in common between the contemporary political and philosophical programs of the Western cultural space, of which Latin Americans are a part, and the ideas of universal citizenship, globalization, and human rights in a spirit of deep militant universalism that function fully today not only as abstract theories at the disposal of peoples and nations who continue to work to improve their living conditions and strengthen their freedom to exist and act in a better world. As for the tradition of human rights as a modern expression of natural law, it dates back to ancient times and even dates back to the great religions, which in their own way developed and substantiated the idea of human dignity. The history of the Institute of Human Rights has a pronounced anthropocentric character and deserves to be expanded in accordance with the geopolitical realities of the modern world, in order to protect the indisputable value of all life forms affected by such phenomena as global warming and the associated greenhouse effect. economic growth that requires technological and industrial modernization. For its part, "globalization with a human face" means the ability to interconnect and enrich not only material and financial resources, due to the insatiability of international markets, but also the cycle of knowledge and people required by modern world democracies to strengthen their social and human capital. . In this context, the idea of global or universal citizenship, while seeming utopian, is of paramount importance as it broadens the political phenomenon of citizenship, which is vital to modern democracies or polyarchies, forgetting the tradition of history ruled by supreme forces and structures. Although, according to K. Popper, already the historicist concept assigned a fundamental role in building a reality conducive to the exercise of freedom, the citizen, conscious and active. Thus, if globalization is reduced purely to the internationalization of capital and selective human and technological resources solely in the interests of corporate elites and does not turn into a globalization of social welfare and dignity - a process in which universal citizenship would be a logical consequence, then partial globalization, which can do little to promote an open society in the 21st century. Conclusions of the research. The study concludes that if globalization is reduced to the internationalization of capital and individual human and technological resources for the benefit of the corporate elite and does not extend to the globalization of social welfare and dignity, where universal citizenship would be a logical consequence, such globalization is unlikely to contribute building an open society of the XXI century. ; Статья посвящена исследованию дискурса по поводу категорий "универсальное гражданство", "права человека" и "глобализация", а также реальной ситуации вокруг данных категорий в условиях геополитического конфликта в Латинской Америке. В результате исследования сделан вывод о том, что если глобализация будет сведена к интернационализации капитала, а также отдельных человеческих и технологических ресурсов в пользу корпоративной элиты и не распространится на глобализацию социального благополучия и достоинства жизни, при котором универсальное гражданство было бы логическим следствием, такая глобализация вряд ли сможет способствовать развитию открытого общества XXI века. ; Стаття присвячена дослідженню дискурсу з приводу категорії "універсальне громадянство", "права людини" й "глобалізація" та реальної ситуації навколо цих категорій в розпалі геополітичного конфлікту у Латинській Америці. В результаті дослідження досягнуто висновку: якщо глобалізація буде зведена до інтернаціоналізації капіталів, а також окремих людських і технологічних ресурсів на користь корпоративній еліті і не розповсюдиться на глобалізацію соціального добробуту та гідності життя, де універсальне громадянство було б логічним наслідком, така глобалізація навряд чи зможе сприяти розвитку відкритого суспільства ХХІ століття.

Гарбарук А., Ковальчук І. КНИГА «РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА (2014–2017 РОКИ)» М. ЛАЗАРОВИЧА – ВАЖЛИВА ПЛАТФОРМА У ВИКЛАДАННІ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ. / Гарбарук Альона, Ковальчук Ірина // Педагогічний часопис Волині. - № 2(9). - 2018 . - С. 57-62. ; У статті розглядаються ключові положення книги М. Лазаровича «Російсько-українська війна (2014–2017 роки)» з точки зору викладача суспільних дисциплін вищої школи. Зазначається, що видання містить корисні матеріали для вивчення історії, політології, правознавства, соціології, філософії у закладі вищої освіти. Наводяться конкретні приклади. Наголошується на важливості наукового висвітлення подій, що відбуваються в Україні під сучасну пору. Окреслюється роль критичного мислення у трактуванні студентами суспільних явищ і процесів.The article deals with the key provisions of the book by M. Lazarovich «Russian-Ukrainian War (2014-2017)» from the point of view of the teacher of social disciplines of higher education. It is noted that the publication contains useful materials for studying history, political science, jurisprudence, sociology, and philosophy at higher education institution. Specific examples are given. It is emphasized the importance of scientific coverage of events taking place in Ukraine at the present time. The role of critical thinking in the treatment of social phenomena and processes by students is outlined. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

The effects of mass media on the formation of public opinion on vaccination have been investigated. A questionnaire survey of parents about their attitude to vaccination on the page of the group 'SOS Parents' on Facebook (67,000 participants) was conducted as well. In general, 450 respondents answered. The respondents' feedback made it possible to identify the attitude of Ukrainians towards vaccination and the source they were using when making decision on vaccination. Respondents also had the opportunity to express their opinions on vaccinating (173 respondents provided detailed answers). Examples of statements of supporters of the vaccination as well as its opponents are given. It is revealed that the common features of anti-vaccinal statements are the providing the inadequate information, emotional messages, references to conspiracy theories. However, the main reason for anti-vaccine opinions appears to be the respondents' disbelief in the government and its representatives in the health system. The necessity of the information and explanatory work among the population and educational measures are proved as well as their relevant directions are offered. In Ukraine, the need to rebuild the internal communications and develop a strategy for responding to panic and increasing beleif in the authorities has risen. It is necessary to issue brochures, to publish the official statistics on vaccinations in the mass media, to give professional explanations to parents having made decision to avoide vaccinations. In such cases, the information should be easy for understanding. However, in the first instance it should be a social responsibility of someone who deals with a mass audience and whose ideas affect people and their opinions due to their special status or technical capabilities. ; Исследованы последствия влияния масс-медиа на формирование общественного мнения о вакцинации. Проведен анкетный опрос родителей о их отношении к вакцинации на странице группы «Родители SOS» в Фейсбуке (67000 участников). Ответило 450 респондентов. Вопросы позволили выявить отношение украинцев к вакцинации и источники, которыми они пользуются, принимая решение о прививках. Также респонденты имели возможность выразить свое мнение относительно вакцинации (173 респондента предоставили развернутые ответы). Приведены примеры высказываний сторонников прививок и антивакцинаторов. Выявлено, что общими чертами антивакцинальных утверждений является предоставление недостоверной информации, эмоциональная окраска сообщений, ссылки на конспиративные теории. В качестве основной причины антивакцинальных настроений можно назвать недоверие к государству и представителей системы здравоохранения. Обоснована необходимость и предложены направления информационно-разъяснительной работы среди населения, просветительских мероприятий. ; Досліджено наслідки впливу мас-медіа на формування громадської думки щодо вакцинації. Проведено анкетне опитування батьків щодо їх ставлення до вакцинації на сторінці групи «Батьки SOS» у Фейсбуці (67000 учасників). Загалом відповіли 450 респондентів. Запитання дали змогу виявити ставлення українців до вакцинації та джерела, якими вони послуговуються, ухвалюючи рішення про щеплення. Також респонденти мали можливість висловити свої думки щодо вакцинації (173 респонденти надали розгорнуті відповіді). Наведено приклади висловлювань прихильників щеплень та антивакцинаторів. Виявлено, що спільними рисами антивакцинальних тверджень є наведення недостовірної інформації, емоційне забарвлення повідомлень, посилання на конспіративні теорії. Однак як основну причину антивакцинальних настроїв можна назвати недовіру до держави та представників системи охорони здоров'я. Обґрунтовано необхідність та запропоновано напрями інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, просвітницьких заходів.

The effects of mass media on the formation of public opinion on vaccination have been investigated. A questionnaire survey of parents about their attitude to vaccination on the page of the group 'SOS Parents' on Facebook (67,000 participants) was conducted as well. In general, 450 respondents answered. The respondents' feedback made it possible to identify the attitude of Ukrainians towards vaccination and the source they were using when making decision on vaccination. Respondents also had the opportunity to express their opinions on vaccinating (173 respondents provided detailed answers). Examples of statements of supporters of the vaccination as well as its opponents are given. It is revealed that the common features of anti-vaccinal statements are the providing the inadequate information, emotional messages, references to conspiracy theories. However, the main reason for anti-vaccine opinions appears to be the respondents' disbelief in the government and its representatives in the health system. The necessity of the information and explanatory work among the population and educational measures are proved as well as their relevant directions are offered. In Ukraine, the need to rebuild the internal communications and develop a strategy for responding to panic and increasing beleif in the authorities has risen. It is necessary to issue brochures, to publish the official statistics on vaccinations in the mass media, to give professional explanations to parents having made decision to avoide vaccinations. In such cases, the information should be easy for understanding. However, in the first instance it should be a social responsibility of someone who deals with a mass audience and whose ideas affect people and their opinions due to their special status or technical capabilities. ; Исследованы последствия влияния масс-медиа на формирование общественного мнения о вакцинации. Проведен анкетный опрос родителей о их отношении к вакцинации на странице группы «Родители SOS» в Фейсбуке (67000 участников). Ответило 450 респондентов. Вопросы позволили выявить отношение украинцев к вакцинации и источники, которыми они пользуются, принимая решение о прививках. Также респонденты имели возможность выразить свое мнение относительно вакцинации (173 респондента предоставили развернутые ответы). Приведены примеры высказываний сторонников прививок и антивакцинаторов. Выявлено, что общими чертами антивакцинальных утверждений является предоставление недостоверной информации, эмоциональная окраска сообщений, ссылки на конспиративные теории. В качестве основной причины антивакцинальных настроений можно назвать недоверие к государству и представителей системы здравоохранения. Обоснована необходимость и предложены направления информационно-разъяснительной работы среди населения, просветительских мероприятий. ; Досліджено наслідки впливу мас-медіа на формування громадської думки щодо вакцинації. Проведено анкетне опитування батьків щодо їх ставлення до вакцинації на сторінці групи «Батьки SOS» у Фейсбуці (67000 учасників). Загалом відповіли 450 респондентів. Запитання дали змогу виявити ставлення українців до вакцинації та джерела, якими вони послуговуються, ухвалюючи рішення про щеплення. Також респонденти мали можливість висловити свої думки щодо вакцинації (173 респонденти надали розгорнуті відповіді). Наведено приклади висловлювань прихильників щеплень та антивакцинаторів. Виявлено, що спільними рисами антивакцинальних тверджень є наведення недостовірної інформації, емоційне забарвлення повідомлень, посилання на конспіративні теорії. Однак як основну причину антивакцинальних настроїв можна назвати недовіру до держави та представників системи охорони здоров'я. Обґрунтовано необхідність та запропоновано напрями інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, просвітницьких заходів.

The effects of mass media on the formation of public opinion on vaccination have been investigated. A questionnaire survey of parents about their attitude to vaccination on the page of the group 'SOS Parents' on Facebook (67,000 participants) was conducted as well. In general, 450 respondents answered. The respondents' feedback made it possible to identify the attitude of Ukrainians towards vaccination and the source they were using when making decision on vaccination. Respondents also had the opportunity to express their opinions on vaccinating (173 respondents provided detailed answers). Examples of statements of supporters of the vaccination as well as its opponents are given. It is revealed that the common features of anti-vaccinal statements are the providing the inadequate information, emotional messages, references to conspiracy theories. However, the main reason for anti-vaccine opinions appears to be the respondents' disbelief in the government and its representatives in the health system. The necessity of the information and explanatory work among the population and educational measures are proved as well as their relevant directions are offered. In Ukraine, the need to rebuild the internal communications and develop a strategy for responding to panic and increasing beleif in the authorities has risen. It is necessary to issue brochures, to publish the official statistics on vaccinations in the mass media, to give professional explanations to parents having made decision to avoide vaccinations. In such cases, the information should be easy for understanding. However, in the first instance it should be a social responsibility of someone who deals with a mass audience and whose ideas affect people and their opinions due to their special status or technical capabilities. ; Исследованы последствия влияния масс-медиа на формирование общественного мнения о вакцинации. Проведен анкетный опрос родителей о их отношении к вакцинации на странице группы «Родители SOS» в Фейсбуке (67000 участников). Ответило 450 ...

Наголошено на необхідності інтеріоризації демократичних принципів у масовій свідомості українських громадян, що передбачає активізацію освітніх стратегій. Зазначено, що парадигма освіти, в контексті якої втілення демократичних стан- дартів було б найбільш оптимальним, корелює з концепцією формування критично- го мислення. Сфокусовано увагу на базових постулатах «Реджо-педагогіки», де освіта вважається місцем зустрічі для вирощування свободи, демократії та солі- дарності. ; Problem setting. The end of the twentieth century was marked by focusing the attention of many theorists on the problems of democratization, which in particular was connected with the collapse of the socialist system and the emergence of new countries on the world stage, for which the problems of democratic transformations became relevant. In the pro- cess of transition from undemocratic (different types of autocracies) to democratic modes, there are overwhelmingly two phases: liberalization and democratization. However, the implementation of liberalization and democratization does not guarantee the transforma- tion of the undemocratic regime into a democratic one, since there is always a danger of reversal. After all, in addition to the institutional component, which is a very important guarantor of the success in the democratization processes, the value component of a par- ticular culture plays an important role.Recentresearch and publications analysis. At the beginning of the twenty-first cen- tury in the western political discourse a series of trends took place in the context of which liberal-democratic processes of the present day are analyzed (L. Diamond, R. Dahl,T. Carothers, A. Przeworski,D. Rustow, S. Huntington, F. Schmitter, etc.). Prioritization in the analysis of democratization processes is given to institutional transformations. At the same time, institutions are capable of transforming political life only if they are correlated with the socio-cultural environment (L. Harrison).Paper objective. The purpose of the article is to identify priority educational strategies for the democratization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens.Paper main body. The implantation of democratic values involves the formation of specific educational strategies aimed at shaping critical thinking. This requires radically new approaches to the formation of educational programs that in the era of information technology dominance should be aimed at the development of critical thinking, social interaction skills, communication skills, creativity, the ability to find non-standard solutions in solving problems, etc.The attention is focused on the basic ideas of «Reggio-Pedagogy», aimed at developing children's independent thinking and skills of independent activity. It is noted that the basic propositions of «Reggio-pedagogics» correlate in a certain way with the concept of the «school of heart» of V. O. Sukhomlynsky (Ukrainian educational discourse).Conclusions of the research. The necessity of interiorization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens is emphasized, which involves activization of educational strategies. It is noted that the paradigm of education, in the context of which the implementation of democratic standards would be the most optimal, correlates with the concept of the formation of critical thinking. Focus is on the basic postulates of«Reggio-Pedagogy», where education is considered to be a meeting place for the growth of freedom, democracy and solidarity. ; Акцентировано на необходимости интериоризации демократических принципов в массовом сознании украинских граждан, что предусматривает активизацию об- разовательных стратегий. Отмечено, что парадигма образования, в контексте которой воплощение демократических стандартов было бы наиболее оптимальным, коррелирует с концепцией формирования критического мышления. Сфокусировано внимание на базовых постулатах «Реджо-педагогики», где образование считается местом встречи для формирования свободы, демократии и солидарности.

Наголошено на необхідності інтеріоризації демократичних принципів у масовій свідомості українських громадян, що передбачає активізацію освітніх стратегій. Зазначено, що парадигма освіти, в контексті якої втілення демократичних стан- дартів було б найбільш оптимальним, корелює з концепцією формування критично- го мислення. Сфокусовано увагу на базових постулатах «Реджо-педагогіки», де освіта вважається місцем зустрічі для вирощування свободи, демократії та солі- дарності. ; Problem setting. The end of the twentieth century was marked by focusing the attention of many theorists on the problems of democratization, which in particular was connected with the collapse of the socialist system and the emergence of new countries on the world stage, for which the problems of democratic transformations became relevant. In the pro- cess of transition from undemocratic (different types of autocracies) to democratic modes, there are overwhelmingly two phases: liberalization and democratization. However, the implementation of liberalization and democratization does not guarantee the transforma- tion of the undemocratic regime into a democratic one, since there is always a danger of reversal. After all, in addition to the institutional component, which is a very important guarantor of the success in the democratization processes, the value component of a par- ticular culture plays an important role.Recentresearch and publications analysis. At the beginning of the twenty-first cen- tury in the western political discourse a series of trends took place in the context of which liberal-democratic processes of the present day are analyzed (L. Diamond, R. Dahl,T. Carothers, A. Przeworski,D. Rustow, S. Huntington, F. Schmitter, etc.). Prioritization in the analysis of democratization processes is given to institutional transformations. At the same time, institutions are capable of transforming political life only if they are correlated with the socio-cultural environment (L. Harrison).Paper objective. The purpose of the article is to identify priority educational strategies for the democratization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens.Paper main body. The implantation of democratic values involves the formation of specific educational strategies aimed at shaping critical thinking. This requires radically new approaches to the formation of educational programs that in the era of information technology dominance should be aimed at the development of critical thinking, social interaction skills, communication skills, creativity, the ability to find non-standard solutions in solving problems, etc.The attention is focused on the basic ideas of «Reggio-Pedagogy», aimed at developing children's independent thinking and skills of independent activity. It is noted that the basic propositions of «Reggio-pedagogics» correlate in a certain way with the concept of the «school of heart» of V. O. Sukhomlynsky (Ukrainian educational discourse).Conclusions of the research. The necessity of interiorization of democratic principles in the mass consciousness of Ukrainian citizens is emphasized, which involves activization of educational strategies. It is noted that the paradigm of education, in the context of which the implementation of democratic standards would be the most optimal, correlates with the concept of the formation of critical thinking. Focus is on the basic postulates of«Reggio-Pedagogy», where education is considered to be a meeting place for the growth of freedom, democracy and solidarity. ; Акцентировано на необходимости интериоризации демократических принципов в массовом сознании украинских граждан, что предусматривает активизацию об- разовательных стратегий. Отмечено, что парадигма образования, в контексте которой воплощение демократических стандартов было бы наиболее оптимальным, коррелирует с концепцией формирования критического мышления. Сфокусировано внимание на базовых постулатах «Реджо-педагогики», где образование считается местом встречи для формирования свободы, демократии и солидарности.

The purpose of modern education is the formation of a student's ability and desire to study throughout his whole life, to work in a team, the ability to self-change and to self-develop on the basis of the reflexive self discipline. The competent approach that underlies the Concept of the New Ukrainian School, the State Standard of Primary School, allows to effectively address these tasks using modern pedagogical technologies.The school should become a non-preparatory stage for life, but the life itself; to promote the formation of personality, as the creator and designer of the person's own life.To the important conditions that promote the full development of children, V. Sukhomlinsky submits the correspondence of teaching methods, the structure of the lesson, all organizational and psychological and pedagogical elements of the educational purpose of the lesson, its educational and developmental tasks and the content.The peculiarity of the use of interactive methods is that the educational process takes place under the condition of the constant active interaction of students and the directional, corrective role of the teacher. It is co-education, mutual learning (collective, group, studying in cooperation), where the student and teacher are equal partners of this process.During the interactive learning, students learn to be democratic, to communicate with others, to think creatively, to make informed decisions, to cultivate empathy and tolerance towards others. The use of active forms of interaction greatly contributes to the development of a competent approach to learning.One of the key values of a particular activity is the development of creative and critical thinking, the acquisition of experience and the research tools, the independent seeking for information, that is, putting the emphasis not so much on knowledge, but on acquiring students a positive experience through an independent work.By directing the educational process to the formation of vital and substantive competences in students, in accordance with the state standards of elementary education, the teacher acquires the skills of the practical use during the training. These competencies give the child the opportunity to navigate the society and solve the problems that he or she faces.The article is devoted to the relevance of the competence approach in contemporary Ukrainian education in comparison with the classical pedagogy V. Sukhomlynsky. ; Стаття присвячена актуальності компетентнісного підходу в сучасній українській освіті в порівняння і зв'язку з класичною педагогікою В.Сухомлинського. Метою сучасної світа є формування у учня вміння і бажання вчитися впродовж иття, працювати в команді, здатність до самозміни і саморозвитку на основі рефлексивної самоорганізації. Компетентнісний підхід, який лежить в основі Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової школи, дозволяє ефективно вирішувати зазначені завдання, використовуючи при цьому сучасні педагогічні технології.Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника власного життя.До важливих умов, які сприяють повноцінному розвитку дітей, В. Сухомлинський відносить відповідність методів навчання, структури уроку, взагалі всіх організаційних та психолого-педагогічних елементів навчальній меті уроку, його освітньовиховним і розвивальним завданням та змістуОсобливість у використанні інтерактивних методів полягає в тому, що освітній процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів та направляючої, корегуючої ролі педагога. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу.Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, креативно мислити, приймати продумані рішення, виховуються ємпатія та толерантність по відношенню до оточуючих. Застосовування активних форм занять в значній мірі сприяють формуванню компетентнісного підходу в навчанні. Однією з ключових цінностей визначеної діяльності є розвиток творчого і критичного мислення, набуття досвіду та інструментарію дослідницької діяльності, самостійного пошуку, тобто орієнтація не стільки на знання, скільки на набуття учнями позитивного досвіду самостійної роботи.Спрямовуючи освітній процес на формування життєвих і предметних компетентностей у учнів, згідно Державного стандарту початкової освіти, педагог формує навички практичного використання здобутих під час навчання знань та вмінь. Зазначені компетенції дають можливість дитині орієнтуватись у соціумі та вирішувати проблеми, які ставить перед ним життя.

In this article, we found out how true are the annual forecasts published in the Ukrainian media at the end of the calendar year. Using an example of 2017 and 2018 forecasts, we have shown that the quality of the forecasts varies considerably. In the first case, only 26% of readers and viewers contacted the forecast, which then would not proved, while in the second case there were 64% of such contacts. The forecasts' quality varies greatly depending on the topic. The most wide spreaded mistakes appear in relation to those social problems that are the most relevant and uncertain at that time. Domestic officials and foreign experts are the key and the most reliable authors of the forecasts for the Ukrainian media. Many authors of the forecasts are described in media publications as non-independent actors, engaged to certain political stakeholders.We found that the forecasts provide an opportunity for large-scale media manipulation. The media is uncritical about the information, especially if it comes from sources that look reputable. In addition, the media deliberately seek out pessimistic forecasts, which appear to be more resonant. As a result, the quality of the forecasts varies depending on the stability of the political and economic situation in the world and in Ukraine, as well as on desire of political players to distort the vision of the future. Indicators of manipulation we see in the forecast messages of the authority (primarily government speakers) as well as in the statements of the opposition, including the pro-Russian opposition with it's dependent media. At the same time, the spread of such manipulations is facilitated by the uncritical attitude of the media to the sources of information, and their attraction to sensation and simplification. At the end of the article, we provide some tips on what should journalists do to prevent publishing false forecasts in their media.Key words: forecasts, media accuracy, media quality, critical thinking. ; У цій статті ми з'ясували, наскільки правдивими є річні прогнози, що оприлюднюються в українських медіа наприкінці календарного року. На прикладі прогнозів на 2017 і 2018 роки ми показали, що якість прогнозів значно варіюється, і в цілому ця тема дає можливість для масштабних медіа-маніпуляцій.Ключові слова: прогнози, точність подачі інформації, якість журналістики, критичне мислення.