Suchergebnisse

Global bioethics, unlike biomedical ethics, deals not only with professional standards, but with common significant global problems of mankind. Bioethical model of health is based on the fact that health is a phenomenon which is not associated solely with medicine and medical institutions. One of the key ideas of global bioethics is reforming of medical field in order to create a reliable system for the protection of public health on a global scale. The future of bioethics ideas will be certainly determined by the quality and dynamics of democratic reforms in all spheres of Ukrainian society. ; Глобальная биоэтика в отличие от биомедицинской этики имеет дело не только с профессиональными стандартами, но и значимыми глобальными проблемами человечества. Биоэтическая модель здоровья основана на том факте, что здоровье - это феномен, не связанный исключительно с медициной и медицинскими учреждениями. Одна из ключевых идей глобальной биоэтики - это реформирование медицинской сферы с целью создания надежной системы защиты общественного здоровья в глобальном масштабе. Будущее биоэтических идей в Украине будет определяться качеством и динамикою демократических реформ во всех сферах общества. ; Глобальна біоетика на відміну від біомедичної етики має справу не тільки з професійними стандартами, а також зі значимими глобальними проблемами людства. Біоетична модель здоров'я базується на тому факті, що здоров'я - це феномен, не пов'язаний виключно з медициною і медичними установами. Одна з ключових ідей глобальної біоетики - це реформування медичної сфери з метою створення надійної системи захисту громадського здоров'я в глобальному масштабі. Майбутнє біоетичних ідей в Україні буде визначатися якістю та динамикою демократичних реформ у всіх сферах суспільства.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

In the article grounded factors which are determining at carried out government control by a public sector. The special accent is done on the sphere of health protection as one of determining level of efficiency of government control. ; В статье обоснованно факторы, которые являются определяющий при осуществленные государственной регуляции общественным сектором. Особенный акцент сделан на сфере здравоохранения как одной из определяющих уровня эффективности государственной регуляции. ; В статті обґрунтовано фактори, які є визначальними при здійснені державного регулювання суспільним сектором. Особливий акцент зроблено на сфері охорони здоров'я як однієї із визначальних рівня ефективності державного регулювання.

Исследованы понятие «общественное благо», его влияние на современную политическую практику. Проанализировано взаимодействие политики и права как наиболее важных общественных регуляторов. Предложены пути распространения правовых и политических ценностей в обществе, утверждения правовой политики в Украине. ; The essence a notion of "public good", its impact on the modern political practice is studied. The interaction between politics and law as the main social regulators is analyzed. The ways of promotion the legal and political values in the society, strengthening the legal policy in Ukraine are proposed.

У рецензії охарактеризовані основні положення і висновки монографії Мирослава Дністрянського про роль різноспрямованих колонізаційних рухів у заселенні Українських Карпат упродовж ХІІІ – першої половини ХІХ століть. Зроблено висновок, що на основі аналізу різнобічних джерел автор монографії обґрунтував гіпотези щодо механізмів заселення, впливу структури міграцій на формування етнографічних відмінностей українського населення Карпат та диференціацію мережі поселень різних частин регіону, процеси соціальної стратифікації гірських мешканців Українських Карпат. Стверджується, що рецензована праця чітко структурована, має належну академічну й наукову арґументацію, а її архітектоніка свідчить про використання автором сучасних методологічних підходів щодо історико-географічних передумов заселення Українських Карпат, періодизації формування суцільної мережі поселень у карпатській гірській місцевості, відображення етнокультурних і соціально-структурних особливостей заселення цієї частини сучасної України. Висловлюється припущення, що рецензовану працю слід розглядати як своєрідний вступ до більш широкої у науковому сенсі проблеми дослідження колонізаційних наративів в історичній і політологічній ретроспективі, яка має суттєве суспільне звучання.

Journalistic, editorial and publishing activities of Alexander Alexandrovich Rusova, the famous Ukrainian scientist, ethnographer, folklorist and public figure, have been analyzed on the basis of research of a large number of sources, including little-known archival documents. His participation in the publishing of such periodicals as «Kiev Telegraph», «Work», «Kievan antiquity», «Hutorаnyn», «Ukrainian vesnik», «Country» has been considered. And also the role of A.Rusov in education of Ukrainian people and his contribution to the social and political life of Ukraine has been pointed out. ; На основі дослідження значної кількості джерел, включаючи маловідомі архівні документи, розглядається журналістська, редакторська та видавнича діяльність відомого вченого, етнографа, фольклориста, громадського діяча Олександра Олександровича Русова. Аналізується його участь у виданні таких часописів як: «Киевский телеграф», «Труд», «Киевская старина», «Хуторянин», «Украинский весник», «Страна». А також висвітлюється роль О.Русова у справі просвіти українського народу та його внесок у громадсько-політичне та суспільне життя України.

This article substantiates the social importance of virgin Transcarpathian forests. The primeval beech forests of Slovakia and Ukraine are included in the World Nature Heritage List. Also it analyses possible threat for preservation of the Ukrainian Carpathians virgin forests, the legislative base of Ukraine in this field and gives recommendations for primeval forest ecosystems protection. ; This article substantiates the social importance of virgin Transcarpathian forests. The primeval beech forests of Slovakia and Ukraine are included in the World Nature Heritage List. Also it analyses possible threat for preservation of the Ukrainian Carpathians virgin forests, the legislative base of Ukraine in this field and gives recommendations for primeval forest ecosystems protection. ; Обґрунтовано важливе суспільне значення пралісів Закарпаття. Букові праліси України і Словаччини занесено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Також проаналізовано можливі загрози для збереження пралісів Українських Карпат, законодавчу базу України щодо їх охорони та наведено рекомендації щодо забезпечення охорони пралісових екосистем.

Розглядається суспільне життя окупованої території Луганської області у друкованих засобах масової інформації. Зазначена методологія дослідження, розписані методи та методологія дослідження друкованих засобів масової інформації, складена вибірка. Наводяться деякі результати контент-аналізу газет, які друкувались протягом року у трьох населених пунктах так званої Луганської народної республіки, а саме: Луганську, Стаханові (Кадіївці) та Антрациті. Проаналізовані світлини обраних газет, які відображають суспільні процеси на окупованій території Луганської області. Саме світлини надають змогу зробити висновок, що газети мають інформаційний напрям контенту, що інформація, яка в них надається, найчастіше має побутовий або економічний характер, а також, що концентрується увага на ситуативних заходах. Доведено, що світлини мають розбіжності між розміром та контекстом, тобто незначна кількість світлин компенсується їх великим розміром, особливо політичних лідерів Російської Федерації та самої так званої Луганської народної республіки. Робиться висновок, що фотографії на шпальтах газет так званої ЛНР найчастіше відображають інфраструктурні, побутові проблеми та проблеми благоустрою, а також концентрують увагу на культурному та розважальному житті так званої Луганської народної республіки.

Мета дослідження – аналіз ролі та функцій громадських медіа у вирішенні завдань переформатування культурної політики в Україні на сучасному етапі. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методу системно-структурного аналізу, компаративного методу, що дозволяє виявити взаємозв'язок між процесами модернізації сучасної медіа-політики та культурної політики на основі співставлення вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наукова новизна полягає в аналізі нових форм соціальних комунікативних практик і стратегій культурної політики із використанням сучасних інформаційних технологій і, передусім, громадських медіа, а також в окресленні шляхів модернізації державної медіа-політики. Висновки. В інформаційну епоху виникає необхідність ширшого розуміння поняття «культурна політика», адже інформаційний простір стає простором розвитку культури та формування громадської думки. Тому важливою умовою суспільного прогресу стає інтеграція культурної та інформаційної політики держави. Дієвим чинником цього процесу мають стати громадські медіа – суспільне теле- і радіомовлення, інтернет-комунікації, які потребують державної та суспільної підтримки, економічних і політичних гарантій їх незалежності, закріплених на законодавчому рівні. Незалежні громадські медіа – важливий елемент функціонування громадянського суспільства та дієвий чинник демократизації й децентралізації культурної політики. ; The purpose of the article is to analyze the role and functions of public media in solving the tasks of reforming of cultural policy in Ukraine at the present stage. The research methodology is based on the application of the system-structural analysis method, a comparative method that allows to identify the relationship between processes of modernization of modern media policy and cultural policy based on a comparison of domestic and foreign experience. The scientific novelty consists in analyzing new forms of social communication practices and cultural policy strategies using modern information technologies and, above all, public media, as well as identifying ways to modernize the state media policy. Conclusions. There is a need for a broader understanding of the concept of "cultural policy" in the information age, since information space becomes a space for cultural development and the formation of public opinion. Therefore, the integration of cultural and information policy of the state becomes an important condition for social progress. An effective factor in this process should be public media – public television and radio broadcasting, Internet communications that require state and public support, economic and political guarantees of their independence being enshrined at the legislative level. Independent public media is an important element of the functioning of civil society and an effective factor of the democratization and decentralization of cultural policy. ; Цель статьи – анализ роли и функций общественных медиа в решении задач переформатирования культурной политики в Украине на современном этапе. Методология исследования основана на применении метода системно-структурного анализа, сравнительного метода, позволяющих выявить взаимосвязь между процессами модернизации современной медиа-политики и культурной политики на основе сопоставления отечественного и зарубежного опыта. Научная новизна заключается в анализе новых форм социальных коммуникативных практик и стратегий культурной политики с использованием современных информационных технологий и, прежде всего, общественных медиа, а также определение путей модернизации государственной медиа-политики. Выводы. В информационную эпоху возникает необходимость более широкого понимания понятия «культурная политика», ведь информационное пространство становится пространством развития культуры и формирования общественного мнения. Поэтому важным условием общественного прогресса становится интеграция культурной и информационной политики государства. Действенным фактором этого процесса должны стать общественные медиа – общественное теле- и радиовещание, интернет-коммуникации, которым необходимы государственная и общественная поддержка, экономические и политические гарантии их независимости, закрепленные на законодательном уровне. Независимые общественные медиа – важный элемент функционирования гражданского общества и действенный фактор демократизации и децентрализации культурной политики.

Предмет дослідження. Сфера державних фінансів. Мета наукового дослідження. Сутність та значення державного боргу як складової сфери державних фінансів. Методологія дослідження. Робота виконана на основі системного підходу до вивчення особливостей державного боргу як складової державних фінансів. Використані методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Результат роботи. В ході дослідження була проведена систематизація складових, які визначають характеристику державного боргу як важливої категорії державних фінансів, в контексті його зв'язку з дефіцитом бюджету, виконанням ним завдань фінансування бюджету, забезпечення інвестиційної активності держави, макроекономічних впливів (позитивних та негативних) на соціально-економічний розвиток. Галузь застосування. Подальші наукові дослідження зосередженні на запровадження середньострокового бюджетного планування. Висновки. проаналізовано економічну сутність державного боргу як складової державних фінансів. Показано, що основне суспільне призначення державного боргу полягає у фінансуванні бюджету, отриманні додаткових можливостей державних інвестицій та стимулювання економічного розвитку. За допомогою теоретико-методологічного інструментарію фінансової науки проаналізовано економічну сутність державного боргу як складової сфери державних фінансів, його суспільне призначення, яке полягає у фінансуванні бюджету, отриманні додаткових можливостей державних інвестицій та стимулювання економічного розвитку, що, дозволяє забезпечити ефект збільшення масштабу національної економіки швидшими темпами, ніж у випадку відсутності запозичень. Наявність надмірного державного боргу стає гальмом економічного зростання, унеможливлює проведення економічної політики, яка б враховувала національні інтереси, виснажує бюджет та економіку держави здійсненням значних виплат кредиторам.Предмет исследования. Сфера государственных финансов. Цель научного исследования. Сущность и значение государственного долга как составляющей сферы государственных финансов. Методология исследования. Работа выполнена на основе системного подхода к изучению особенности государственного долга как составляющей государственных финансов. Использованные методы анализа, синтеза, сравнения и обобщения. Результат работы. В ходе исследования была проведена систематизация составляющих, которые определяют характеристику государственного долга как важной категории государственных финансов, в контексте его связи с дефицитом бюджета, исполнением им задач финансирования бюджета, обеспечение инвестиционной активности государства, макроэкономических воздействий (положительных и отрицательных) на социально экономическое развитие. Область применения. Дальнейшие научные исследования сосредоточены на внедрение среднесрочного бюджетного планирования.Выводы. Проанализировано экономическую сущность государственного долга как составляющей государственных финансов. Показано, что основное общественное назначение государственного долга заключается в финансировании бюджета, получении дополнительных возможностей государственных инвестиций и стимулирования экономического развития.С помощью теоретико-методологического инструментария финансовой науки проанализированы экономическую сущность государственного долга как составляющей сферы государственных финансов, его общественное назначение, которое заключается в финансировании бюджета, получении дополнительных возможностей государственных инвестиций и стимулирования экономического развития, что позволяет обеспечить эффект увеличения масштаба национальной экономики более быстрыми темпами, чем в случае отсутствия заимствований.Наличие избыточного государственного долга становится замедлением экономического роста, делает невозможным проведение экономической политики, которая бы учитывала национальные интересы, истощает бюджет и экономику государства осуществлением значительных выплат кредиторам.

У статті встановлюється специфіка викликів політичної стабільності в умовах наздоганяючої модернізації, розкриваються особливості взаємозв'язку процесу демократичних реформ і збереження суспільної моделі. З'ясовується значення соціальної ціни реформ для внутрішньої суспільної підтримки політичної стабільності. Доведено, що політичні перетворення в країнах Центральної та Східної Європи, незважаючи на послідовність і зміну подій у конкретних країнах, зберегли стабільність моделі, характерні для істонівської концепції політичної системи. Встановлено перелік чинників, які можуть вплинути на успіх або неуспіх політичної стабільності в умовах модернізації. З'ясовано напрямки переосмислення парадигми функціонування органів публічного управління та представництва на локальному рівні. Визначені параметри якості демократичних перетворень, їх глибину і укоріненість у суспільстві. Визначаються компенсаторні механізми порушення політичної стабільності в умовах модернізації, що наздоганяє. Охарактеризована залежність політичної стабільності в умовах наздоганяючої модернізації від етапу перетворень, від завершеності реформ, від політичної волі учасників політичного процесу. З'ясовано роль соціокультурної матриці для реформованих інститутів і напрямків перетворення країни в цілому. ; In contemporary Ukraine after the events of 2013 – 2014 years a lot of attention is paid to the problem of political stability in the context of numerous threats. Moreover, political stability in Ukrainian democratic conditions leads to public sceptical attitude due to the permanent conflict interactions, preconditions for authorities' conflict, free representation of political interests. However, political stability is a basement for policy's institutional infrastructure, its complications and the transition to a new level. Political modernization has traditionally represented the necessity of the renewal of the political system which should bring it to the level of the best world standards. The political progress and sustainable functional democracy are inaccessible, contrary to the fact that Western societies always improve their political relations and get further progress. Thus, in such circumstances, the driving modernization process reveals to be the possibility of achieving status quo in gaininng visible political and social changes within one generation. It has been outlined in the paper that states in conditions of political transformation can not change political institutions immediately within one electoral term. The challenges to the political stability in the transition period are the lack of political will, resources and lack of external support. However, a key problem, connected with these elements, requires further empirical recording and thorough study. Political transformations in Central and Eastern Europe have shown that, despite the consistency and changeable events in the country, it is essential to keep stability model, typical for «institutional concept» of political system. The list of factors that may affect the success or failure of political stability in terms of modernization can include challenges or requests to the institutional capacity and management components of the political system.Specificity of contemporary Ukraine is that the country has to fulfil a number of political transition programs, and to maintain the stability of the chosen model, which is generally consistent with the model in Central and Eastern Europe.The aim of the article is to clarify the characteristics of political stability, political management development and institutional challenges in the ongoing modernization period. The objective of the research is to outline adaptation mechanisms in conditions of the dual dynamics of the political system.To sum up, compensatory mechanisms of the political stability in conditions of the ongoing modernization should accelerate the development of civil society within the absence of a stable and adaptive political community. Challenges to political stability should be compensated by creativity and optimality of the authorities' activities. Prospects for further consideration of problems, being raised in this paper, are as following: to determine the socio-cultural constraints of the institutional adaptability of the political system. ; В статье устанавливается специфика вызовов политической стабильности в условиях догоняющей модернизации, раскрываются особенности взаимосвязи процесса демократических реформ и сохранения общественной модели. Выясняется значение социальной цены реформ для внутренней общественной поддержки политической стабильности. Доказано, что политические преобразования в странах Центральной и Восточной Европы, несмотря на последовательность и изменение событий в конкретных странах, сохранили стабильность модели, которая характерна для истоновской концепции политической системы. Установлен перечень факторов, которые могут повлиять на успех или неуспех политической стабильности в условиях модернизации. Определены направления переосмысления парадигмы функционирования органов публичного управления и представительства на локальном уровне. Определены параметры качества демократических преобразований, их глубину и укорененность в обществе. Определяются компенсаторные механизмы нарушения политической стабильности в условиях модернизации догоняющего. Охарактеризована зависимость политической стабильности в условиях догоняющей модернизации от этапа преобразований, от завершенности реформ, от политической воли участников политического процесса. Выяснена роль социокультурной матрицы для реформированных институтов и направлений преобразования страны в целом.

Проблеми самоактуалізації особистості школяра в процесі отримання середньої освіти. Гранично можлива повнота і процес позитивної реалізації особистісних аспектів самореалізації, виходячи з її фізичних та духовних потенційних можливостей. Процес самоактуалізації є системою, включеною до соціокультурно­освітньої детермінації та визначається орієнтирами, цілями й установками особистості в процесі шкільного навчання. Особливістю процесу самоактуалізації особистості школяра, які визначають ефективність шкільного навчання є розвиненість таких властивостей особистості, як здатність до спілкування, спрямованість, типи акцентуацій характеру, наявний тип темпераменту; важливим є здатність до самоактуалізації учнів на академічну успішність навчання за шкільними дисциплінами та певний взаємозв'язок між ними. Концепція самоактуалізації моделює умови для корекції педагогічних методів виховання та актуалізації загальноосвітньої підготовки в школі. Теорія самоактуалізації є ключовим системотворчим елементом гуманістичного напрямку розвитку особистості у процесі отримання якісної освіти. Мотиваційні принципи до навчання та самоактуалізація особистості починає закладатись у ранньому дитині, через сімейне ставлення та актуалізацію дитини до навчання, закладення основ для наступної соціалізації у суспільне життя. Акт самоактуалізації – це деяке кінцеве число дій, виконаних суб'єктом на підставі свідомо поставлених перед собою цілей й виробленої стратегії їх досягнення.

The state legal system, reflecting the main difficulties of the social life, is the regeneration of the complexity of Ukrainian image of the world. Development of the legal ideas in Ukraine led Pylyp Orlyk to the creation of the first constitution in Europe that fixed conceptions, which the whole world reaches only today, when the aim of the right, its content are connected with the uniqueness of each human being. ; Отражением многогранности украинского видения мира есть правовая система государства, которая отображает сложности, что характеризуют общественную жизнь. Рассмотрено развитие правовых идей в Украине, которые привели Филиппа Орлика к созданию первой в Европе Конституции, что отразила концепции, к которым человечество приходить лишь сейчас, когда целью права, его сущностью становится непревзойденность каждого человека. ; Відображенням складності українського образу світу є правова система держави, яка віддзеркалює основні труднощі, що характеризують суспільне життя. Розглянуто розвиток правових ідей в Україні, що призвели Пилипа Орлика до створення першої Конституції в Європі, що зафіксувала концепції, до яких світ доростає лише на сьогодні, коли метою права, його змістом стає неповторність буття кожної людини, її цінність.

Розглянуто основні підходи до визначення державного боргу. Визначено сутність і суспільне призначення державного боргу як об'єкта макрофінансового аналізу. Проаналізовано динаміку державного (внутрiшнього i зовнiшнього) та гарантованого державою боргу України за період 2004-2014 рр. Визначено специфічні особливості сучасного етапу формування боргових зобов'язань. Обґрунтовано важливість прийняття концептуальних засад на загальнодержавному рівні щодо формування боргової стратегії України, спрямованої на стабільне економічне зростання за рахунок забезпечення і збереження приросту ВВП шляхом використання кредитних ресурсів на інвестиційні цілі, а не споживчі. ; The main approaches to the definition of public debt. The essence and the social purpose of public debt as an object of macro-analysis. The dynamics of the public (internal and external) and publicly guaranteed debt of Ukraine for the period 2004-2014. Determined the specific features of the present stage of formation of debt. It substantiates the importance of conceptual frameworks at the national level on the formation of the debt of Ukraine's strategy of steady growth by providing and maintaining GDP growth through the use of credit resources for investment purposes, and not on the consumer.