Suchergebnisse

The basic position of structural and demographic revolution theory of J. Goldstone a that connects the cycles of social and political instability demographic cycles. It is shown that the basis of this theory is not a direct effect of demographic factors on the development of society, and a complex system of nonlinear relationships of social, economic and political nature, which are based on the problem of a certain order of reallocation of resources. Therefore attribution theory of J. Goldstone classified neomaltuzians concepts are not legitimate.

Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise. Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.

З метою визначення психологічних складових особистісного потенціалу успішності керівника охорони здоров'я на сучасному етапі мо- дернізації галузі та формування нових архетипів управління проведено пси- ходіагностичне обстеження 65 керівників закладів охорони здоров'я Дніпро- петровської області. Використовувалися методики: В. Смекала і М. Кучера для вивчення домінуючої орієнтації особистості; Г. Шмішека — для діагнос- тики типу акцентуації особистості; Т. Лірі — для оцінювання відношення до навколишніх; М. Вудкока і Д. Френсіса "Аналіз обмежень" — для досліджен- ня психологічних обмежень керівників; Мак-шкала для вимірювання рівня макіавеллізму особистості. Виявлено наявність необхідних архетипів управ- ління та істотних можливостей до успішного менеджменту, про що свідчить невелика кількість управлінських обмежень (від 0 до 3) у більшості (70,8 %) досліджених. Встановлено, що у 67,7 % керівників домінує спрямованість на виконання завдання. Найбільш вираженими типами акцентуацій є спо- лучення гіпертимної, емотивної та демонстративної акцентуацій рис особи- стості (так звана тріада успішного управління — необхідний архетип управ- ління). Домінуючі типи міжособистісних відносин дають змогу управлінцям успішно реалізовувати свої владні повноваження: 69,2 % (95 % ДІ 58,0– 80,5 %) обстежених притаманний владно-лідируючий тип; 27,7 % (95 % ДІ 16,8–38,6 %) — відповідально-великодушний тип; у 84,6 % — виявлено ви- сокий рівень архетипу макіавеллізму (від 50 балів і вище). Загалом діючі керівники закладів охорони здоров'я характеризуються досить високим особистісним потенціалом успішності управління, наявністю необхідних архетипів управління, однак їм властиві також певні психологічні риси, що формуються під тиском невизначеності довгострокової політики стосовно розвитку охорони здоров'я, які можуть перешкоджати здійсненню масштаб- них перетворень у галузі — неврівноважена акцентуація у керівників 2-го рівня і компенсуючий невпевненість у своїх силах високий рівень макіавел- лізму більш як у 80 % обстежених. Визначено, що можливо і необхідно впли- вати на формування сучасної архетипічної стратегії управління в охороні здоров'я, оскільки це є запорукою успішної трансформації галузі.

У статті розглядається проблема реалізації можливостей кваліфікації дій Російської Федерації на території України та вжиття відповідних заходів у межах Організації Об'єднаних Націй, що сприятиме ефективній протидії агресії РФ проти Української держави, а також відновленню її суверенітету та територіальної цілісності в межах кордонів, визнаних світовою спільнотою.

Стаття присвячена висвітленню проблемних аспектів правового забезпечення протидії кіберзагрозам у платіжній сфері. Наразі кібербезпека посідає пріоритетне місце в переліку питань щодо правового регулювання відносин у сфері здійснення платежів в Інтернеті. Це пояснюється сучасною тенденцією трансформації надання платіжних послуг повністю в онлайн простір, який не повною мірою врегульовано де-юре.
Метою статті є здійснення аналізу нормативно-правового забезпечення України протидії кіберзагрозам під час здійснення платіжних операцій за допомогою мережі Інтернет у контексті гарантування безпеки платежів.
Наукова новизна полягає у тому, що сформульовано та розкрито зміст визначення правового забезпечення протидії кіберзагрозам, що можуть виникати під час проведення платіжних операцій в Інтернеті, як здійснювані уповноваженими суб'єктами за допомогою норм права організаційні, правові, інженерно-технічні, криптографічні заходи, профілактичні (превентивні) та оперативні методи, у тому числі моніторинг та прогнозування, з використанням інформаційно-технологічних засобів, завдяки чому ці суб'єкти формують упорядковану систему своєчасного впливу на загрози безпеці платежів у мережі Інтернет та зумовлені ними ризики.
Висновки. До основних правових заходів протидії кіберзагрозам під час здійснення онлайн платежів належать: автентифікація (багатофакторна автентифікація); BankID НБУ; шифрування; контроль доступу до даних; обов'язкове призначення відповідальних осіб за забезпечення захисту інформації, кіберзахисту та інформаційної безпеки і здійснення контролю за їхньою діяльністю з боку керівника надавача платіжних послуг; використання спеціалізованих засобів захисту від зловмисного коду, шкідливого програмного забезпечення та вірусів, їх своєчасного оновлення тощо.
Через динамічне реформування законодавства у сфері платіжних послуг існує деяка розрізненість нормативно-правових актів щодо забезпечення кіберзахисту від кібератак та кіберінцидентів під час надання платіжних послуг та здійснення платежів в Інтернеті. Це вказує на необхідність застосування уніфікованого підходу щодо забезпечення правового механізму протидії кіберзагрозам у платіжній сфері, що буде гарантувати належний рівень безпеки онлайн платежів.

Стаття присвячена концептуальному аналізу проблеми впровадження інноваційних аналітичних та статистичних технологій як інструменту протидії корупції. У дослідженні корупція визначається як незаконне використання адміністративних ресурсів для особистої або групової вигоди, що порушує як формальні, так і неформальні норми. Зазначено, що під «протидією корупції» розуміються дії, спрямовані на попередження, боротьбу та зменшення корупції у суспільстві. У роботі представлено декілька підходів до класифікації аналітичних та статистичних технологій, з групуванням таких технологій на високі, середні та низькі. Високотехнологічні рішення застосовуються до найбільш передових технологій, які базуються на науково-технічному прогресі та пов'язані з автоматизованою технологією. Автоматизовані аналітичні та статистичні технології є інноваційними у сенсі використання машинного навчання, глибокого навчання, нейронних мереж, обробки природної мови, аналізу мереж та аналізу даних в реальному часі. Використання таких технологій, які автономно виконують завдання, раніше відведені для людей, показало потенціал для більш ефективної протидії корупції. Отже, «інноваційна аналітична та статистична технологія» визначається як сучасний набір методів та інструментів для аналізу даних, призначених для виявлення складних залежностей та корисних шаблонів в даних, поліпшення прийняття рішень та виявлення аномалій.

У даній статті продемонстрований евристичний потенціал теоретичних засад мікросоціологічного аналізу одного з показників стану сім'ї – сімейних відносин. Теоретичний багаж аналізу інтеракції є доволі великим, але постає питання, чи дає він змогу описати ту специфіку відносин, що складається в сімейній взаємодії. Вивчення сімейних відносин вимагає комплексного підходу до осягнення багатьох супутніх компонентів:системи ціннісних орієнтацій членів подружжя, циклу сімейного життя, соціо­економічних умов проживання пари. Проте, акцентуація саме на діяльнісно­поведінковому аспекті дозволяє робити припущення щодо кореляційних зв'язків між: успішністю сімейної взаємодії та мікрокліматом у родині; рівнем задоволеності міжособистісною взаємодією та загальною задоволеністю шлюбом, щільністю сімейної взаємодії та дітородними настроями подружжя тощо. Презентація теоретичних мікросоціологічних надбань буде здійснена на основі соціологічних шкіл, напрямків та їх представників, що є найбільш популярними і згадуваними в межах даного напрямку. Таким чином, у роботі представлені надбання прихильників теорії обміну, представники символічного інтеракціонізму, драматургічного та етнометодологічного підходу і теорія сімейних систем.

Розглянуто особливості використання нестандартних моделей зайнятості, що розвиваються на базі ІКТ, зокрема дистанційної роботи. Підкреслено, що ті, хто працюють віддалено, завдяки використанню нових інформаційних технологій з доступом до Інтернету можуть виконувати робочі обов'язки в будь-якому місці, що дозволяє зменшити соціальні ризики. Зайнятих, відповідно до їхніх посадових обов'язків і робочих функцій, умовно поділено на три групи: 1) ті, хто зазвичай працюють дистанційно вдома чи в будь-якому іншому місці, 2) ті, хто інколи виконують роботу дистанційно, 3) ті, хто ніколи не працюють віддалено.
Проаналізовано динаміку у країнах ЄС частки зайнятих осіб, які зазвичай працювали вдома, досліджено їхній розподіл у різних країнах Європи за означеними групами. Для України оцінено потенціал дистанційної зайнятості на основі статистичної інформації щодо кількості працівників на підприємствах, які використовували комп'ютери з доступом до Інтернету. Проведено аналітичну оцінку можливостей оснащення новими технологіями і ефективності їх використання на великих, середніх і малих підприємствах України.
Визначено зв'язок дистанційної зайнятості й ефективності праці на основі результатів економічних досліджень і соціологічних опитувань, проведених як в Україні, так і в інших країнах світу. Доведено, що для висококваліфікованих працівників зв'язок цієї форми зайнятості з продуктивністю є позитивним. Кризи нестабільності актуалізували питання адекватної адаптації національного ринку праці до функціонування в умовах невизначеності. Дистанційна зайнятість у цих умовах є інструментом, здатним підтримати соціальну безпеку під час криз і виступити потенціалом майбутнього розвитку національної економіки.

Розглядається комплексна модель управління інтегрованим потенціалом протидії, яка дає можливість обґрунтовувати найбільш раціональний склад сил та засобів для деескалації виявлених (прогнозованих) загроз, оцінювати реальні можливості з нейтралізації конкретних загроз воєнного характеру згідно прийнятих в державі стратегій забезпечення воєнної безпеки та оцінювати результативність окремих складових сил та засобів сектору безпеки і оборони, що інтегруються для деескалації загроз державі. ; Рассматривается комплексная модель управления интегрированным потенциалом противодействия, которая дает возможность обосновывать наиболее рациональный состав сил и средств для деэскалации обнаруженных (прогнозируемых) угроз, оценивать реальные возможности по нейтрализации конкретных угроз военного характера согласно принятых в государстве стратегий обеспечения военной безопасности и оценивать результативность отдельных составляющих сил и средств сектора безопасности и обороны, которые интегрируются для деэскалации угроз государству. ; We consider the complex model management integrated capabilities to counter, which gives the opportunity to justify the most rational structure of forces and means for de-escalation detected (predicted) threats, evaluate the real possibilities to neutralize specific threats of a military nature in accordance with accepted in the state military security strategies and to evaluate the effectiveness of individual components of the forces and means of security and defense sector, which are integrated to deescalate the threats to the state.

статті висвітлено деякі проблеми функціонування Організації Об'єднаних Націй за умов кризи сучасної системи міжнародної безпеки, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Показано основні етапи дипломатичного протистояння навколо питань засудження російської інвазії в 2014-2023 рр. та відновлення територіальної цілісності України. Окреслено причини відсутності підтримки України з боку окремих країн-членів ООН. Порушення Статуту ООН з боку РФ не обмежуються нехтуванням основних принципів міжнародного права. Відбувається блокування роботи Ради Безпеки ООН, перешкоджання прийняттю нею будь-яких рішень щодо припинення агресії та окупації українських територій. Особливу увагу приділено роботі Одинадцятої спеціальної надзвичайної Генеральної Асамблеї щодо України в 2022 році. Окреслено ініціативу України щодо позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради безпеки ООН та виключення її з ООН взагалі. Зазначено, що це не є можливим без зміни Статуту ООН, а такі зміни будуть заблоковані Росією. Отже, маємо «зачароване коло», з якого неможливо вийти. Сенс діяльності ООН втрачається, у протидії російській агресії вона має суперечливий характер. Рада Безпеки довела свою повну неспроможність через вето агресора, постійного члена РБ. Рішення Міжнародного суду ООН Росія показово ігнорує. Упродовж 2014-2023 років Генеральна Асамблея своїми резолюціями підтримувала українську боротьбу та засуджувала агресора. Проте резолюції Генеральної Асамблеї мають рекомендаційний характер. Абсолютна меншість країн відверто ставала на бік Росії, але доволі багато країн утримувалися, або взагалі не голосували. Країни, які не підтримують Україну, – в меншості, втім, на жаль, вони репрезентують кількісну більшість людства. Мотиви їхньої непідтримки – різні, проте головне, що вони в результаті свідомо ігнорують Статут ООН. Значною мірою сучасна російсько-українська війна має екзистенційний характер для визначення подальшої долі людської цивілізації і майбутнього Організації Об'єднаних Націй. Ключові слова: ООН, Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, російська агресія в Україну, принципи міжнародного права.

The article analyzes Image Studies as an innovative scientific and technological discipline of Humanitarian Studies concept that has integrated the combination of humanities, art history and natural studies. The author emphasizes: Image Studies' mission is to help people to apply methods of effective individual projections in the daily life interactions that have been gained during centuries, to gain moral and psychological confidence in business communication, realize your own body as a unique model and the fundamental principle of their creativity. The category of visuality, which is principal in postmodern culture, is also studied.The article states: intensification of communication processes in modern society requires significant individual psychological and intellectual resources to manage self impressions and shaping one's own image, which is a necessary element for successful self-fulfillment. Therefore, today, an imagemaker profession (imagemaker specialist (consultant) who knows how to apply imagemaking technologies efficiently) is very popular. The need for this profession is due primarily to a new socio-cultural, economic and political format of Ukrainian society and phenomenon of free competition in all spheres of human life and structures of society – starting with the competition between people, groups of people, and ending with the competition between enterprises, organizations, products and services. In such market relations person tries to express oneself, to make a good impression, to create a catchy individual image. The image is considered as an external public image of a person who meets certain social expectations. ; The article analyzes Image Studies as an innovative scientific and technological discipline of Humanitarian Studies concept that has integrated the combination of humanities, art history and natural studies. The author emphasizes: Image Studies' mission is to help people to apply methods of effective individual projections in the daily life interactions that have been gained during centuries, to gain moral and psychological confidence in business communication, realize your own body as a unique model and the fundamental principle of their creativity. The category of visuality, which is principal in postmodern culture, is also studied.The article states: intensification of communication processes in modern society requires significant individual psychological and intellectual resources to manage self impressions and shaping one's own image, which is a necessary element for successful self-fulfillment. Therefore, today, an imagemaker profession (imagemaker specialist (consultant) who knows how to apply imagemaking technologies efficiently) is very popular. The need for this profession is due primarily to a new socio-cultural, economic and political format of Ukrainian society and phenomenon of free competition in all spheres of human life and structures of society – starting with the competition between people, groups of people, and ending with the competition between enterprises, organizations, products and services. In such market relations person tries to express oneself, to make a good impression, to create a catchy individual image. The image is considered as an external public image of a person who meets certain social expectations.

The purpose of the article is to explore the main issues related to the content and characteristics of combating corruption in the judicial system. It was noted that today Ukraine is on the path of changes and reforms aimed at improving the efficiency of all government bodies, including the judicial branch, which is carried out by resolving legal conflicts between citizens, government bodies and organizations. The judiciary, as one of the three branches of government, is empowered to fight corruption through the administration of justice. However, corruption has also affected the judicial branch of government, therefore the issue of combating corruption also concerns the fight against it in the judicial branch. One of the prerequisites, the root causes of corruption, both in the judiciary and in the public administration system, is corruption risks arising from the improper level of legal regulation of the civil service. It has been established that the emergence of corruption risks entails a violation of fundamental human and civil rights, as well as their legitimate interests. Hence, it is obvious that the elimination of shortcomings in the legal regulation of judges will help to reduce the level of corruption in the judicial branch of government, restore citizens' confidence in the court. It is concluded that the solution to the issue of overcoming corruption in the judicial branch of government is one of the important judicial and legal reforms. One of the problems of this reform is that the provision of one law contradicts another, legal conflicts arise. To overcome corruption risks, it is necessary to ensure the formation and implementation of a coordinated, consistent state policy aimed at implementing measures for the judicial reform, bringing the legal framework in line with international standards, adopting long-term state programs, creating appropriate institutions, as well as proper scientific support of these processes. To a large extent, the spread of corruption in the judicial system can be ...

Соціальна безпека держави, а саме соціальна безпека людей, є ключовим фактором її стабільності та подальшого розвитку. Проте обмежені ресурси, наявні державні структури та організації не завжди можуть повністю забезпечити та підтримати бажаний рівень соціальної безпеки у державі. Саме тому пошук та використання нових підходів до забезпечення соціальної безпеки, є важливим завданням державної політики. Волонтерство може бути важливою складовою соціальної безпеки держави в умовах сьогоденних викликів, а молодь – найактивнішою категорією у процесі волонтерської діяльності.
Волонтерська діяльність може бути реалізована фізично або в онлайн середовищі, в залежності від потреб ситуації та можливості самих волонтерів. Важливою є роль волонтерів під час ліквідації наслідків стихійних лих, надзвичайних ситуацій тощо.
Проте для отримання позитивних результатів, держава повинна створювати належні умови для розвитку та пропагування волонтерської діяльності. Волонтери можуть допомогти забезпечувати соціальну безпеку України за умови створення загального «клімату участі» у країні та сприянню діяльності волонтерських та благодійних організацій, а саме: мотивувати та заохочувати молодь бути соціально активною та брати участь у волонтерській діяльності; формувати ставлення до волонтерів та такої діяльності зі сторони організаторів та держави не як до безоплатної праці та безплатних робітників, а як до важливого ресурсу, який потрібно берегти, розвивати та підтримувати доступними наявними способами; розвивати та підтримувати різні форми волонтерства як оффлайн так і онлайн; готувати та залучати дітей та молодь до волонтерської діяльності з раннього віку; надавати можливості для волонтерства у різні вікові періоди та протягом всього життя.
Подальшого дослідження та ґрунтовного аналізу потребує питання можливостей залучення до волонтерської інших категорій осіб окрім дітей та молоді, а також використання всіх можливостей онлайн-волонтерства, а також його популяризації для забезпечення соціальної безпеки держави.

Стаття присвячена особливостям формування механізмів державної політики протидії тіньовій економіці. Здійснена класифікація підходів щодо систематизації принципів формування та реалізації механізмів державної політики протидії тіньовій економіці. Запропонована структура механізмів державної політики протидії тіньовій економіці, яка ґрунтується на загальних та функціональних принципах, методах, інструментах, використання яких орієнтовано на мінімізацію рівня тінізації та виходу держави на якісно новий рівень за рахунок залучення капіталу тіньового сектора для структурної перебудови економіки і збільшення частки легального сектора економіки у контексті реалізації сукупності стратегічних завдань. Обґрунтовані етапи реалізації стратегічних орієнтирів механізмів державної політики протидії тіньовій економіці. Запропоновано систему реалізації механізмів державної політики протидії тіньовій економіці як динамічного цілісного середовища, яке дозволяє здійснювати вплив на зростання показників легального сектору економіки та включає комплекс функціональних підсистем.