The human factors engineer will find that most of his interactions with the legal establishment will involve tort law. He may expect to serve in one of the following capacities: as an expert witness in giving professional opinions, as an expert witness giving testimony concerning testing he has performed, or as a consultant to manufacturers with regard to the legal liability incurred from their products. Each of these roles is discussed with respect to the technological and ethical difficulties that can arise.
This research explains factors (usage of social media, social factors, political & factors) most effect on community participation of youth affairs committee members. This research work was conducted in Myanmar before the Military Coup. The CEC (Chief Executive Committees) members were actively participation in Military coup protest. Moreover, most of the committee members exponent the democratic values to community in this times. The study area was selected Mon State because of the media age of Mon state is 26.7 years. Moreover, there were three major ethnic group – Mon , Kayan and Burma lived in Mon state. This condition shows that youth person settled diverse opinions and thoughts in Mon state. The 131 youth affairs committee members were proportionally selected from each layer of Mon state youth affair committee for collect data. Linear regression and descriptive methods was employed to analyze collected data. It was found that social factors and political & legal factors have positively significant effect on community participation of youth leaders. The policy makers of Mon state should provide the opportunities for youth to engage in community development works.
The current state of scientific discourse on legal consciousness occurs within a range of topics of enquiry. In this scope of research, a trendline of publications emerged which employs a narrower focus on the aspects of migrants' legal consciousness. As there were no systematic research aspirations in this particular field, this research explores the current scientific discourse, addresses factors for sociolegal integration and uncovers further paths for scientific enquiry as well. The following investigation adopts a method of systematic literature review which covers the time frame of research of three decades - since 1990 and introduces the main tendencies in scientific research on migrants' legal consciousness. It addresses their geographical spectrum and reasoning that lead to scientific research. The other task was set to highlight the main factors which were identified to be affecting migrant's legal consciousness and socio-legal integration as equally. The results of the investigation revealed a relatively small, but growing body of literature exploring migrants' legal consciousness with a considerably narrow geographical division of the research, concentrating mainly to one continent, and with a dominant focus to national (versus comparative) context. Therefore the current field of scientific literature on migrants' legal consciousness could benefit from the dissemination of investigations in the varied cultural environments and legal systems, as well as launching comparative studies while addressing a varying legal status. This research indicates a range of factors which plays a role in shaping migrants' consciousness, though few of them come into frontline while referring different migrants' legal status. These include, but are not limited to the list, covering legal framework and social norms or ideals of the host country, as well as the encounter with the institutional sector and cultural heritage.
The Purpose is to investigate the legal cultural phenomenon in the riches of the contours of its essence, raising the level of this phenomenon as part of the system of determinants of the optimization of ideology of state-building in modern Ukraine. Methodology. The study is based on the principles of materialist dialectics and the principles of historicism, social determinism, complexity. The scientific novelty. The cultural and legal factors of optimization of the ideology of state-building are conceptually considered for the first time in modern Ukraine; three methodological points that should be targeted in the definition of «legal culture» are outlined; the definition of legal culture is improved; a working template program of improvement and increase of the level of legal culture in contemporary Ukrainian society is developed; four key conceptual areas of the program are outlined. Conclusions. Legal culture can be defined as a separate category to mark the legal system which was historically formed and the institutions of a state-organized society that are correlated with it, and also the legal knowledge and motives, forms, techniques and methods of legal activities, values, estimates with the necessity inherent to every people, class, nation, community groups, to the individual person at a certain stage of their development. Rise of the level of legal awareness is one of the leading systematic factors, cultural and code keys to optimizing the development of state-building ideology in the conditions of today's Ukraine. The program for the improvement and enhancement of legal culture in contemporary Ukrainian society is composed of four major conceptual areas: the growth of basic legal literacy; the rise of their legal awareness; the increase of theoretical justification of the existing legal reality, the prospects for its future development, the increase of the efficiency of the legal theory; progressive formation of legal ideology. ; Цель работы. Исследовать правовой культурный феномен в богатстве контуров его сущности, повышение уровня данного явления как составляющую системы детерминант оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине. Методология. В основу работы положены принципы материалистической диалектики, а также принципы историзма, социального детерминизма, комплексности, диалектического единства социальной теории и социальной практики, конкретно-исторический подход. Научная новизна. Полученные результаты исследования, которые резюмируют научную новизну, можно сформулировать в виде таких тезисов: на концептуальном уровне впервые рассмотрен культурно-правовой фактор оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине; обозначены три методологических момента, на которые следует ориентироваться при определении «правовой культуры»; усовершенствовано определение понятия правовой культуры, раскрыто целостное содержание данного понятия, названы пять преимуществ предложенного понятийно-категориального определения; выяснены четыре специфические черты правового культурного явления; обоснована необходимость проведения комплексных, взвешенных философско-научных исследований правовой культуры; разработан рабочий шаблон программы усовершенствования и повышения уровня правовой культуры в современном украинском обществе, обозначены четыре ведущие концептуальные направления данной программы. Выводы. Правовая культура – отдельная категория для обозначения исторически сложившейся правовой системы, институтов государственно-организованного общества, которые с ней коррелируют, а также обусловленных их деятельностью правовых знаний и мотивов, форм, способов и методов правовой деятельности, ценностей, оценок, с необходимостью присущих каждому народу, классу, нации, другой социальной группе, отдельной личности на определённом этапе их развития. Повышение уровня правовой культуры – это один из ведущих системных факторов, культурно-кодовых ключей к оптимизации развития идеологии государственного строительства в условиях современной Украины. Программа по усовершенствованию и повышению уровня правовой культуры в современном украинском обществе состоит из четырёх ведущих концептуальных направлений: рост элементарной правовой грамотности граждан; повышение их правовой образованности; повышение теоретического обоснования существующей правовой реальности, перспектив её дальнейшего развития, увеличение эффективности теории права; формирование прогрессивной правовой идеологии. ; Мета роботи. Дослідити правовий культурний феномен у багатстві контурів його сутності, підвищення рівня даного явища як складову системи детермінант оптимізації розвитку ідеології державотворення в сучасній Україні. Методологія. В основу роботи покладено принципи матеріалістичної діалектики, а також принципи історизму, соціального детермінізму, комплексності, діалектичної єдності соціальної теорії та соціальної практики, конкретно-історичний підхід. Наукова новизна. Отримані результати дослідження, що резюмують наукову новизну, можна сформулювати у вигляді таких тез: на концептуальному рівні вперше розглянуто культурно-правовий чинник оптимізації розвитку ідеології державотворення в сучасній Україні; окреслено три методологічні моменти, на які слід орієнтуватися під час визначення «правової культури»; удосконалено визначення поняття правової культури, розкрито цілісний зміст даного поняття, названо п'ять переваг запропонованого понятійно-категоріального визначення; з'ясовано чотири специфічні риси правового культурного явища; обґрунтовано необхідність проведення комплексних, виважених філософсько-наукових досліджень правової культури; розроблено робочий шаблон програми вдосконалення й підвищення рівня правової культури в сучасному українському суспільстві, окреслено чотири провідні концептуальні напрямки даної програми. Висновки. Правова культура – окрема категорія для позначення правової системи, що історично склалася, інститутів державно-організованого суспільства, які з нею корелюють, а також обумовлених їх діяльністю правових знань і мотивів, форм, способів і методів правової діяльності, цінностей, оцінок, із необхідністю притаманних кожному народу, класу, нації, іншій соціальній групі, окремій особистості на певному етапі їх розвитку. Підвищення рівня правової культури – це один із провідних системних чинників, культурно-кодових ключів до оптимізації розвитку ідеології державотворення в умовах сучасної України. Програма щодо вдосконалення й підвищення рівня правової культури в сучасному українському суспільстві складається з чотирьох провідних концептуальних напрямів: зростання елементарної правової грамотності громадян; підвищення їх правової освіченості; підвищення теоретичного обґрунтування існуючої правової реальності, перспектив її подальшого розвитку, збільшення ефективності теорії права; формування прогресивної правової ідеології.
The Purpose is to investigate the legal cultural phenomenon in the riches of the contours of its essence, raising the level of this phenomenon as part of the system of determinants of the optimization of ideology of state-building in modern Ukraine. Methodology. The study is based on the principles of materialist dialectics and the principles of historicism, social determinism, complexity. The scientific novelty. The cultural and legal factors of optimization of the ideology of state-building are conceptually considered for the first time in modern Ukraine; three methodological points that should be targeted in the definition of «legal culture» are outlined; the definition of legal culture is improved; a working template program of improvement and increase of the level of legal culture in contemporary Ukrainian society is developed; four key conceptual areas of the program are outlined. Conclusions. Legal culture can be defined as a separate category to mark the legal system which was historically formed and the institutions of a state-organized society that are correlated with it, and also the legal knowledge and motives, forms, techniques and methods of legal activities, values, estimates with the necessity inherent to every people, class, nation, community groups, to the individual person at a certain stage of their development. Rise of the level of legal awareness is one of the leading systematic factors, cultural and code keys to optimizing the development of state-building ideology in the conditions of today's Ukraine. The program for the improvement and enhancement of legal culture in contemporary Ukrainian society is composed of four major conceptual areas: the growth of basic legal literacy; the rise of their legal awareness; the increase of theoretical justification of the existing legal reality, the prospects for its future development, the increase of the efficiency of the legal theory; progressive formation of legal ideology. ; Цель работы. Исследовать правовой культурный феномен в богатстве контуров его сущности, повышение уровня данного явления как составляющую системы детерминант оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине. Методология. В основу работы положены принципы материалистической диалектики, а также принципы историзма, социального детерминизма, комплексности, диалектического единства социальной теории и социальной практики, конкретно-исторический подход. Научная новизна. Полученные результаты исследования, которые резюмируют научную новизну, можно сформулировать в виде таких тезисов: на концептуальном уровне впервые рассмотрен культурно-правовой фактор оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине; обозначены три методологических момента, на которые следует ориентироваться при определении «правовой культуры»; усовершенствовано определение понятия правовой культуры, раскрыто целостное содержание данного понятия, названы пять преимуществ предложенного понятийно-категориального определения; выяснены четыре специфические черты правового культурного явления; обоснована необходимость проведения комплексных, взвешенных философско-научных исследований правовой культуры; разработан рабочий шаблон программы усовершенствования и повышения уровня правовой культуры в современном украинском обществе, обозначены четыре ведущие концептуальные направления данной программы. Выводы. Правовая культура – отдельная категория для обозначения исторически сложившейся правовой системы, институтов государственно-организованного общества, которые с ней коррелируют, а также обусловленных их деятельностью правовых знаний и мотивов, форм, способов и методов правовой деятельности, ценностей, оценок, с необходимостью присущих каждому народу, классу, нации, другой социальной группе, отдельной личности на определённом этапе их развития. Повышение уровня правовой культуры – это один из ведущих системных факторов, культурно-кодовых ключей к оптимизации развития идеологии государственного строительства в условиях современной Украины. Программа по усовершенствованию и повышению уровня правовой культуры в современном украинском обществе состоит из четырёх ведущих концептуальных направлений: рост элементарной правовой грамотности граждан; повышение их правовой образованности; повышение теоретического обоснования существующей правовой реальности, перспектив её дальнейшего развития, увеличение эффективности теории права; формирование прогрессивной правовой идеологии. ; Мета роботи. Дослідити правовий культурний феномен у багатстві контурів його сутності, підвищення рівня даного явища як складову системи детермінант оптимізації розвитку ідеології державотворення в сучасній Україні. Методологія. В основу роботи покладено принципи матеріалістичної діалектики, а також принципи історизму, соціального детермінізму, комплексності, діалектичної єдності соціальної теорії та соціальної практики, конкретно-історичний підхід. Наукова новизна. Отримані результати дослідження, що резюмують наукову новизну, можна сформулювати у вигляді таких тез: на концептуальному рівні вперше розглянуто культурно-правовий чинник оптимізації розвитку ідеології державотворення в сучасній Україні; окреслено три методологічні моменти, на які слід орієнтуватися під час визначення «правової культури»; удосконалено визначення поняття правової культури, розкрито цілісний зміст даного поняття, названо п'ять переваг запропонованого понятійно-категоріального визначення; з'ясовано чотири специфічні риси правового культурного явища; обґрунтовано необхідність проведення комплексних, виважених філософсько-наукових досліджень правової культури; розроблено робочий шаблон програми вдосконалення й підвищення рівня правової культури в сучасному українському суспільстві, окреслено чотири провідні концептуальні напрямки даної програми. Висновки. Правова культура – окрема категорія для позначення правової системи, що історично склалася, інститутів державно-організованого суспільства, які з нею корелюють, а також обумовлених їх діяльністю правових знань і мотивів, форм, способів і методів правової діяльності, цінностей, оцінок, із необхідністю притаманних кожному народу, класу, нації, іншій соціальній групі, окремій особистості на певному етапі їх розвитку. Підвищення рівня правової культури – це один із провідних системних чинників, культурно-кодових ключів до оптимізації розвитку ідеології державотворення в умовах сучасної України. Програма щодо вдосконалення й підвищення рівня правової культури в сучасному українському суспільстві складається з чотирьох провідних концептуальних напрямів: зростання елементарної правової грамотності громадян; підвищення їх правової освіченості; підвищення теоретичного обґрунтування існуючої правової реальності, перспектив її подальшого розвитку, збільшення ефективності теорії права; формування прогресивної правової ідеології.
The article delves into the modern Russian legislation on territorial development in relation to its human-centeredness at the levels of goal-setting and implementation. It states the existence of a problem in the man-agement of territorial development, which consists in its lack of effectiveness in overcoming the demographic compression of peripheral and semi-peripheral territories. To describe the problematic situation, the author's concepts of action landscape and action landscaping of territorial development are proposed. Apart from this, the author presents the results of the retrospective analysis of the semantic content of the terms development and management in specialized normative-legal documents, scientific and reference sources. Legislative acts on the management of territorial development are considered in terms of their involvement of the population in the relevant processes on the ground. It is concluded that the current specialized legislation on territorial devel-opment takes into account social factors of territorial development, including the residents' own vision of the future, grassroots practices and initiatives for its realization, the potential of direct participation of social actors and local communities in the development of territories is insufficient. The prospects for solving the problem are associated with the actualization of the National Projects of Russia.
UK: У статті наведено аналіз політико-правових чинників макромаркетингового середовища ринку продуктів харчування для дітей шкільного віку, результати огляду положень чинного законодавства та змісту національних програм, що стосуються сфери управління безпекою харчування дітей. Визначено політико-правові чинники, які підлягають подальшій оцінці з огляду на зазначення потенційних загроз та висвітлення альтернативних можливостей подальшого розвитку ринку продуктів харчування. Наведено аналіз основних політичних ризиків, які формують діапазон можливих змін у напряму посилення безпеки харчування у дитячому сегменті ринку. Доведено, що на стан системи управління безпекою харчування дітей негативно впливає низка застарілих норм, які потребують перегляду. Зазначено вплив високого рівня корумпованості у сфері державних закупівель, що призводить до погіршення якості їжі та організації харчування дітей у загально-освітніх закладах. RU: В статье приведены анализ политико-правовых факторов макро-маркетингового окружения рынка продуктов питания для детей школьного возраста, результаты обзора норм действующего законодательства и национальных программ, касающихся сферы управления безопасностью питания детей. Определены политико-правовые факторы, которые подлежат оценке для определения потенциальных угроз и поиска альтернативных возможностей развития рынка продуктов питания. Приведен анализ политических рисков, которые формируют диапазон изменений по усилению безопасности питания в детском сегменте рынка. Доказано, что на состояние системы управления безопасностью питания детей влияют устаревшие нормы, требующие пересмотра. Отмечено влияние высокого уровня коррупции в сфере государственных закупок, что обуславливает ухудшение качества еды и организации питания детей в общеобразова- тельных учреждениях. EN: Ensuring the safety of children's nutrition is an important function of the state and an important element of social policy. The article provides an analysis of the political and legal factors of the macro-marketing environment of the food market for schoolchildren, the results of a review of current legislation and national programs related to the management of child nutrition safety. It is stated that the organization of food in educational institutions belonging to or transferred to the territorial communities belongs to the powers of local self-government bodies and local executive authorities.According to the requirements of the current legislation, the founders (owners), the heads of these institutions and organizations (enterprises) who are responsible for the organization of the nutrition of children in educational institutions, regardless of subordination, types and forms of ownership, for the material and technical condition of the cafeteria or the buffet. provide food for children. Political and legal factors that are subject to assessment to identify potential threats and search for alternative opportunities for the development of the food market are identified. It is concluded that the state provides social protection for the interests of certain categories of children, including primary school children, orphans, children and low-income families. Attention is focused on the impact of European integration processes on the state of the food market for children. It is noted that the prolonged armed conflict in the east of Ukraine hinders the development of the food market for children. Ensuring proper nutrition of children is a strategic task of the state. The analysis of political risks that form the range of changes to strengthen food safety in the children's market segment is given. It has been proved that outdated norms that require revision affect the state of the child nutrition safety management system. The impact of a high level of corruption in public procurement was noted, which leads to a deterioration in the quality of food and the organization of children's nutrition in educational institutions.
The article touches upon economic factors affecting the formation of the medical legal system in Russia. In connection with the strained economic situation in the world worsened by the sanctions pressure on the Russian Federation, it becomes obvious that national legal framework is facing new challenges to ensure the standards of universal human values on its territory. The key idea of this article is the point that the state in an unstable economy needs a fundamentally stable system of legal regulation of medical activity. The author's opinion is based on the fact that modern Russian legislation is not fully based on economic realities, on the possibilities of fulfilling the state standards of medical care. Despite the somewhat significant difference in national legal orders, the Europe-wide trend is aimed at the maximum possible protection of medical interests of both national residents and those who have accepted the financial conditions of the national medical system. Nevertheless, Russian legislation recognizes possible limitations in the provision of medical care, especially its high-tech types, to foreign citizens if the latter do not fully reimburse the costs of such assistance directly or through the medical insurance system. The authors insist on the need to maintain a balance of personal and public interests in solving legal issues of all population segments in health care in accordance with European practice. ; peer-reviewed
