Suchergebnisse

The article states that the process of formation of modern teacher's professional mobility is activated by the openness of the international educational space, the availability of information on the educational systems of different countries and the conditions for the work of pedagogical workers, the spread of migration processes among educators, parents and schoolchildren, the search for alternative ways of self-realization and satisfaction with the results of pedagogical work. It is emphasized that the formation of teacher's professional mobility takes place in various types of pedagogical activities, including methodical work. Through methodological work, teachers exchange experience in conducting lessons and educational activities, get acquainted with the elements of self-management and methods of self-organization. Active and mobile teachers take part in various educational competitions and projects. They involve students and parents in collaboration and partnership. There are presented different approaches to the definition of the essence of teacher's professional mobility in psychological and pedagogical literature. It is noted that mobility is an integral part of teacher's professional self-realization, through which his needs for achievement of success and disclosure of creative potential in pedagogical activity are realized. The essence of teachers' professional mobility as an individual's capacity to respond quickly to changes in education, perceive and respond to critical innovation in education, get rid of their stereotypes that prevent self-disclosure and self-efficacy, develop and implement authoring software, innovative techniques and methods, forms of training and education of students mobilize students in terms of democratic education for active participation in various activities: teaching and learning, research, educational, social, public and self-education. It is specified the motivational-personal, competency-active, reflexivity-adaptive components of teachers' professional self-actualization of institutions of general secondary education. The author for the first time outlines the general scientific, professional, social-personal, and instrumental competences of teachers' professional mobility and their content is revealed. There were analyzed the results of teachers' questionnaire to identify obstacles to a rapid response to the changing educational processes and restructuring their own activities according to modern requirements of educational activities. Thus, in a changing educational environment, the teacher's professional mobility is activated as an appropriate response to changes, innovations in education, adaptive processes. Key words: personality mobility, components of teacher's professional mobility, teacher's professional self-realization, educational environment, formation process, innovations in education. ; У статті наведено різні підходи до визначення сутності професійної мобільності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Зазначено, що мобільність є складовою професійної самореалізації вчителя, завдяки якій реалізуються його потреби досягнення успіху й розкриття творчого потенціалу в педагогічній діяльності. Розкрито сутність професійної мобільності вчителя як здатність особистості швидко реагувати на зміни в освітній галузі, сприймати й адекватно оцінювати нововведення в освіті, позбавлятися власних стереотипів, які заважають саморозкриттю й самоефективності, розробляти й упроваджувати авторські програми, інноваційні прийоми і методи, форми навчання й виховання учнів, мобілізувати школярів у демократичних освітніх умовах до активної участі в різних видах діяльності – навчально-пізнавальній, науково-дослідній, виховній, громадській, самоосвітній. Уточнено мотиваційно-особистісний, компетентнісно-діяльнісний, рефлексивно-адаптивний компоненти професійної самореалізації вчителів закладів загальної середньої освіти. Автором уперше виокремлено загальнонаукові, професійні, соціально-особистісні, інструментальні компетенції професійної мобільності вчителів і розкрито їх зміст. Ключові слова: мобільність особистості, компоненти професійної мобільності вчителя, професійна самореалізація вчителя, освітнє середовище, процес формування, нововведення в освіті. В статье приведены различные подходы к определению сущности профессиональной мобильности учителя в психолого-педагогической литературе. Отмечено, что мобильность является составляющей профессиональной самореализации учителя, благодаря которой реализуются его потребности достижения успеха и раскрытия творческого потенциала в педагогической деятельности. Раскрыта сущность профессиональной мобильности учителя как способность личности быстро реагировать на изменения в сфере образования, воспринимать и адекватно оценивать нововведения в образовании, избавляться собственных стереотипов, которые мешают самораскрытию и самоэффективности, разрабатывать и внедрять авторские программы, инновационные приемы и методы, формы обучения и воспитания учащихся, мобилизовать школьников в демократических образовательных условиях к активному участию в различных видах деятельности – учебно-познавательной, научно-исследовательской, воспитательной, общественной, самообразовательной. Уточнены мотивационно-личностный, компетентно-деятельностный, рефлексивно-адаптивный компоненты профессиональной самореализации учителей учреждений общего среднего образования. Автором впервые выделены общенаучные, профессиональные, социально-личностные, инструментальные компетенции профессиональной мобильности учителей и раскрыто их содержание. Ключевые слова: мобильность личности, компоненты профессиональной мобильности учителя, профессиональная самореализация учителя, образовательная среда, процесс формирования, нововведения в образовании. The article states that the process of formation of modern teacher's professional mobility is activated by the openness of the international educational space, the availability of information on the educational systems of different countries and the conditions for the work of pedagogical workers, the spread of migration processes among educators, parents and schoolchildren, the search for alternative ways of self-realization and satisfaction with the results of pedagogical work. It is emphasized that the formation of teacher's professional mobility takes place in various types of pedagogical activities, including methodical work. Through methodological work, teachers exchange experience in conducting lessons and educational activities, get acquainted with the elements of self-management and methods of self-organization. Active and mobile teachers take part in various educational competitions and projects. They involve students and parents in collaboration and partnership. There are presented different approaches to the definition of the essence of teacher's professional mobility in psychological and pedagogical literature. It is noted that mobility is an integral part of teacher's professional self-realization, through which his needs for achievement of success and disclosure of creative potential in pedagogical activity are realized. The essence of teachers' professional mobility as an individual's capacity to respond quickly to changes in education, perceive and respond to critical innovation in education, get rid of their stereotypes that prevent self-disclosure and self-efficacy, develop and implement authoring software, innovative techniques and methods, forms of training and education of students mobilize students in terms of democratic education for active participation in various activities: teaching and learning, research, educational, social, public and self-education. It is specified the motivational-personal, competency-active, reflexivity-adaptive components of teachers' professional self-actualization of institutions of general secondary education. The author for the first time outlines the general scientific, professional, social-personal, and instrumental competences of teachers' professional mobility and their content is revealed. There were analyzed the results of teachers' questionnaire to identify obstacles to a rapid response to the changing educational processes and restructuring their own activities according to modern requirements of educational activities. Thus, in a changing educational environment, the teacher's professional mobility is activated as an appropriate response to changes, innovations in education, adaptive processes. Key words: personality mobility, components of teacher's professional mobility, teacher's professional self-realization, educational environment, formation process, innovations in education.

У статті викладено результати проведеного дослідження проблем законодавчого регулювання в Україні питань кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.Автори публікації приділили особливу увагу аналізу змісту рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 3682 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу (далі – КК) України, а також хронології подій, що відбулися в Україні в зв'язку з криміналізацією та подальшою декриміналізацією незаконного збагачення. Вони звернули увагу на те, що судді Конституційного Суду України не були одностайними в ухваленні рішення про визнання зазначеної кримінально-правової норми неконституційною.Підтримуючи обґрунтовану належним чином правову позицію Конституційного Суду України щодо неконституційності положень ст. 3682 КК України, автори звернули увагу на те, що судді Конституційного Суду України могли прийняти рішення, яким зазначена норма була б визнана неконституційною тільки в редакції Закону від 16 жовтня 2014 р. № 1698-VII. Таке рішення Конституційного Суду України залишило б у силі диспозицію ст. 3682 КК України у редакції, яка відповідає конституційним вимогам, і запобігло би настанню небажаних для українського суспільства наслідків.У статті вказується, які юридичні наслідки можуть настати в Україні в зв'язку з фактичною декриміналізацією незаконного збагачення. У той же час, автори запропонували власне бачення того, як можна було уникнути настання цих наслідків. У зв'язку з цим вони висловили думку про бездіяльність суб'єктів владних повноважень (Президента України, народних депутатів України, суддів Конституційного Суду України), які в межах своєї компетенції не вжили необхідних правових заходів для врегулювання ситуації.Визначені причини і умови, які призвели до можливості настання негативних наслідків у зв'язку з визнанням ст. 3682 КК України неконституційною, а також найбільш оптимальні шляхи виходу з ситуації, що склалася. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи в цій сфері новообраного Президента України і вказується на необхідність посилення парламентського контролю за процесами формування та реалізації державної антикорупційної політики як чинника, який суттєво впливає на стан забезпечення національної безпеки.Автори рекомендують Верховній Раді України до кінця 2019 р. провести парламентські слухання, на яких слід заслухати доповіді керівників антикорупційних органів про результати їхньої діяльності в 2018–2019 роках, дати оцінку результативності цих державних структур і визначити невідкладні заходи, які повинні вжити органи державної влади для підвищення ефективності реалізації антикорупційної політики. ; В статье изложены результаты проведенного исследования проблем законодательного регулирования в Украине вопросов уголовной ответственности за незаконное обогащение.Авторы публикации уделили особое внимание анализу содержания решения Конституционного Суда Украины по конституционному представлению 59 народных депутатов Украины относительно соответствия Конституции Украины (конституционности) ст. 3682 (незаконное обогащение) Уголовного кодекса (далее – УК) Украины, а также хронологии событий, произошедших в Украине в связи с криминализацией и последующей декриминализацией незаконного обогащения. Они обратили внимание на то, что судьи Конституционного Суда Украины не были единодушными в принятии решения о признании указанной уголовно-правовой нормы неконституционной.Поддерживая обоснованную должным образом правовую позицию Конституционного Суда Украины относительно неконституционности положений ст. 3682 УК Украины, авторы обратили внимание на то, что судьи Конституционного Суда Украины могли принять решение, которым указанная норма была бы признана неконституционной только в редакции Закона от 16 октября 2014 г. № 1698-VII. Такое решение Конституционного Суда Украины оставило бы в силе формулировку ст. 3682 УК Украины, которая соответствует конституционным требованиям, и предотвратило бы наступление нежелательных последствий для украинского общества. В статье указывается, какие юридические последствия могут наступить в Украине в связи с фактической декриминализацией незаконного обогащения. В тоже время авторы предложили собственное видение того, как можно было избежать наступления этих последствий. В связи с этим они высказали мнение о бездействии субъектов властных полномочий (Президента Украины, народных депутатов Украины, судей Конституционного Суда Украины), которые в пределах своей компетенции не приняли необходимых правовых мер для урегулирования ситуации.Указаны причины и условия, которые привели к возможности наступления негативных последствий в связи с признанием ст. 3682 КК Украины неконституционной, а также наиболее оптимальные пути выхода из сложившейся ситуации. В частности, речь идет о законодательных инициативах новоизбранного Президента Украины в этой сфере и указывается на необходимость усиления парламентского контроля за процессами формирования и реализации государственной антикоррупционной политики как фактора, который оказывает значительное влияние на состояние обеспечения национальной безопасности.Авторы рекомендуют Верховной Раде Украины до конца 2019 г. провести парламентские слушания, на которых следует заслушать доклады руководителей антикоррупционных органов о результатах их деятельности в 2018–2019 годах, дать оценку результативности этих государственных структур и определить неотлагательные меры, которые должны предпринять органы государственной власти для повышения эффективности реализации антикоррупционной политики. ; In the article results undertaken a study of issues of the day of the legislative adjusting are offered in Ukraine of questions of criminal responsibility for the illegal enriching.The authors of publication spared the special attention of maintenance of decision of Constitutional Court of Ukraine in business after constitutional presentation 59 deputies of people's of Ukraine in relation to accordance of Constitution of Ukraine (to constitutionality) of the article 3682 (illegal enriching) КК of Ukraine, and also chronologies of events, that took place in Ukraine in connection with criminalization and further decriminalization of the illegal enriching. Thus, they paid attention to that judges of Constitutional Court of Ukraine were not unanimous in a decision-making about confession of the indicated criminal law norm unconstitutional.The publication supports the duly substantiated legal position of the Constitutional Court of Ukraine regarding the unconstitutionality of the provisions of Article 3682 of the Criminal Code of Ukraine. At the same time, the authors pointed out that the judges of the Constitutional Court of Ukraine could make a decision that would be unconstitutional only the latest version of this rule of October 16, 2014 No. 1698-VII. Such a decision of the Constitutional Court of Ukraine would leave in force the wording of Article 3682 of the Criminal Code of Ukraine, which complies with the constitutional requirements, and would prevent the consequences of undesirable consequences for the Ukrainian society.It is indicated, on some law consequences to that actual decriminalization of the illegal enriching led and can lead in Ukraine. Thus, authors offered own vision of that, how it was possible to avoid the offensive of these consequences. In this context they gave mind on inactivity of subjects of imperious plenary powers (President of Ukraine, deputies of people's of Ukraine, judges of Constitutional Court of Ukraine), that within the limits of the competense did not accept necessary legal measures for the settlement of situation.Reasons and terms, that resulted in the offensive of negative consequences in connection with confession of the article 3682 КК of Ukraine unconstitutional and such that lost an action, are adopted, and also the possible ways of exit are certain from a situation that in this connection was folded. In particular, speech goes about legislative initiatives of the newly elected President of Ukraine in the field of it and it is indicated on the necessity of strengthening of parliamentary control af-ter forming and realization of public anticorruption policy as by a factor that has considerable influence on the state of providing of national safety.Authors recommend Verkhovna Rada of Ukraine to the end of 2019 to con-duct the parliamentary listening during that to hear the lectures of leaders of anti-corruption organs about the results of their activity in 2018–2019, give the estimation of activity of these state structures and define urgent measures that must use public authorities for the increase of efficiency of realization of anticorruption politics of the state.

У статті викладено результати проведеного дослідження проблем законодавчого регулювання в Україні питань кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.Автори публікації приділили особливу увагу аналізу змісту рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 3682 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу (далі – КК) України, а також хронології подій, що відбулися в Україні в зв'язку з криміналізацією та подальшою декриміналізацією незаконного збагачення. Вони звернули увагу на те, що судді Конституційного Суду України не були одностайними в ухваленні рішення про визнання зазначеної кримінально-правової норми неконституційною.Підтримуючи обґрунтовану належним чином правову позицію Конституційного Суду України щодо неконституційності положень ст. 3682 КК України, автори звернули увагу на те, що судді Конституційного Суду України могли прийняти рішення, яким зазначена норма була б визнана неконституційною тільки в редакції Закону від 16 жовтня 2014 р. № 1698-VII. Таке рішення Конституційного Суду України залишило б у силі диспозицію ст. 3682 КК України у редакції, яка відповідає конституційним вимогам, і запобігло би настанню небажаних для українського суспільства наслідків.У статті вказується, які юридичні наслідки можуть настати в Україні в зв'язку з фактичною декриміналізацією незаконного збагачення. У той же час, автори запропонували власне бачення того, як можна було уникнути настання цих наслідків. У зв'язку з цим вони висловили думку про бездіяльність суб'єктів владних повноважень (Президента України, народних депутатів України, суддів Конституційного Суду України), які в межах своєї компетенції не вжили необхідних правових заходів для врегулювання ситуації.Визначені причини і умови, які призвели до можливості настання негативних наслідків у зв'язку з визнанням ст. 3682 КК України неконституційною, а також найбільш оптимальні шляхи виходу з ситуації, що склалася. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи в цій сфері новообраного Президента України і вказується на необхідність посилення парламентського контролю за процесами формування та реалізації державної антикорупційної політики як чинника, який суттєво впливає на стан забезпечення національної безпеки.Автори рекомендують Верховній Раді України до кінця 2019 р. провести парламентські слухання, на яких слід заслухати доповіді керівників антикорупційних органів про результати їхньої діяльності в 2018–2019 роках, дати оцінку результативності цих державних структур і визначити невідкладні заходи, які повинні вжити органи державної влади для підвищення ефективності реалізації антикорупційної політики. ; В статье изложены результаты проведенного исследования проблем законодательного регулирования в Украине вопросов уголовной ответственности за незаконное обогащение.Авторы публикации уделили особое внимание анализу содержания решения Конституционного Суда Украины по конституционному представлению 59 народных депутатов Украины относительно соответствия Конституции Украины (конституционности) ст. 3682 (незаконное обогащение) Уголовного кодекса (далее – УК) Украины, а также хронологии событий, произошедших в Украине в связи с криминализацией и последующей декриминализацией незаконного обогащения. Они обратили внимание на то, что судьи Конституционного Суда Украины не были единодушными в принятии решения о признании указанной уголовно-правовой нормы неконституционной.Поддерживая обоснованную должным образом правовую позицию Конституционного Суда Украины относительно неконституционности положений ст. 3682 УК Украины, авторы обратили внимание на то, что судьи Конституционного Суда Украины могли принять решение, которым указанная норма была бы признана неконституционной только в редакции Закона от 16 октября 2014 г. № 1698-VII. Такое решение Конституционного Суда Украины оставило бы в силе формулировку ст. 3682 УК Украины, которая соответствует конституционным требованиям, и предотвратило бы наступление нежелательных последствий для украинского общества. В статье указывается, какие юридические последствия могут наступить в Украине в связи с фактической декриминализацией незаконного обогащения. В тоже время авторы предложили собственное видение того, как можно было избежать наступления этих последствий. В связи с этим они высказали мнение о бездействии субъектов властных полномочий (Президента Украины, народных депутатов Украины, судей Конституционного Суда Украины), которые в пределах своей компетенции не приняли необходимых правовых мер для урегулирования ситуации.Указаны причины и условия, которые привели к возможности наступления негативных последствий в связи с признанием ст. 3682 КК Украины неконституционной, а также наиболее оптимальные пути выхода из сложившейся ситуации. В частности, речь идет о законодательных инициативах новоизбранного Президента Украины в этой сфере и указывается на необходимость усиления парламентского контроля за процессами формирования и реализации государственной антикоррупционной политики как фактора, который оказывает значительное влияние на состояние обеспечения национальной безопасности.Авторы рекомендуют Верховной Раде Украины до конца 2019 г. провести парламентские слушания, на которых следует заслушать доклады руководителей антикоррупционных органов о результатах их деятельности в 2018–2019 годах, дать оценку результативности этих государственных структур и определить неотлагательные меры, которые должны предпринять органы государственной власти для повышения эффективности реализации антикоррупционной политики. ; In the article results undertaken a study of issues of the day of the legislative adjusting are offered in Ukraine of questions of criminal responsibility for the illegal enriching.The authors of publication spared the special attention of maintenance of decision of Constitutional Court of Ukraine in business after constitutional presentation 59 deputies of people's of Ukraine in relation to accordance of Constitution of Ukraine (to constitutionality) of the article 3682 (illegal enriching) КК of Ukraine, and also chronologies of events, that took place in Ukraine in connection with criminalization and further decriminalization of the illegal enriching. Thus, they paid attention to that judges of Constitutional Court of Ukraine were not unanimous in a decision-making about confession of the indicated criminal law norm unconstitutional.The publication supports the duly substantiated legal position of the Constitutional Court of Ukraine regarding the unconstitutionality of the provisions of Article 3682 of the Criminal Code of Ukraine. At the same time, the authors pointed out that the judges of the Constitutional Court of Ukraine could make a decision that would be unconstitutional only the latest version of this rule of October 16, 2014 No. 1698-VII. Such a decision of the Constitutional Court of Ukraine would leave in force the wording of Article 3682 of the Criminal Code of Ukraine, which complies with the constitutional requirements, and would prevent the consequences of undesirable consequences for the Ukrainian society.It is indicated, on some law consequences to that actual decriminalization of the illegal enriching led and can lead in Ukraine. Thus, authors offered own vision of that, how it was possible to avoid the offensive of these consequences. In this context they gave mind on inactivity of subjects of imperious plenary powers (President of Ukraine, deputies of people's of Ukraine, judges of Constitutional Court of Ukraine), that within the limits of the competense did not accept necessary legal measures for the settlement of situation.Reasons and terms, that resulted in the offensive of negative consequences in connection with confession of the article 3682 КК of Ukraine unconstitutional and such that lost an action, are adopted, and also the possible ways of exit are certain from a situation that in this connection was folded. In particular, speech goes about legislative initiatives of the newly elected President of Ukraine in the field of it and it is indicated on the necessity of strengthening of parliamentary control af-ter forming and realization of public anticorruption policy as by a factor that has considerable influence on the state of providing of national safety.Authors recommend Verkhovna Rada of Ukraine to the end of 2019 to con-duct the parliamentary listening during that to hear the lectures of leaders of anti-corruption organs about the results of their activity in 2018–2019, give the estimation of activity of these state structures and define urgent measures that must use public authorities for the increase of efficiency of realization of anticorruption politics of the state.

The article deals with rhetoric as a discipline of professional orientation. It is proved that modern institutions of higher education are trying to form a curriculum of specialist training in such a way that disciplines of fundamental training are harmoniously combined with educational subjects aimed at the personal and intellectual growth of a modern student. Through the prism of its own experience of teaching rhetoric, the peculiarities of the professional orientation of author's programs that take into account the specifics of future professional activities are revealed. Thus, the main topics is defined, which is proposed for future teachers, educators, managers, specialists in the military field. The leading competencies that will be formed during the process of mastering the corresponding special courses are determined. It is noted that the course of professionally oriented rhetoric forms the necessary skills of critical thinking, professional speech, public communication, introduces the peculiarities of cooperation with different audiences of listeners, different strategies of information provision. A detailed analysis of the curricula of various professional higher education institutions has allowed to highlight the actual problems of introducing the course of rhetoric: lack of specialists, limited use of potential opportunities for rhetoric in interdisciplinary communication in the process of professional training; the substitution of the notion that the course of rhetoric is often studied manipulative technologies of influence on the audience (black rhetoric), technology of neuro-linguistic programming, elements of stylistics or business Ukrainian language; giving preference to the study of the experience and heritage of foreign rhetorics. At the same time, the prospects for realizing the pedagogically valuable experience of implementing the rhetoric course as a subject of professional orientation in the system of vocational training in contemporary conditions are outlined: providing an integrated approach to the study of rhetoric; integration of the course with the basic disciplines of the curriculum; strengthening of the practice oriented training of future specialists from different fields; application of differentiated approach taking into account the directions of training (humanitarian, technical, creative), social (age, gender, education) and cultural (education, traditions, etiquette) aspects; the involvement of the younger generation of Ukrainians in a broad public dialogue in order to revive the high status of the Ukrainian language, the prestige of public service broadcasting, the responsibility for the said, and the creation of a highly cultured communication environment.Key words: rhetoric, professional direction, competence, integration. ; У статті йде мова про риторику як навчальну дисципліну фахового спрямування. Доведено, що сучасні заклади вищої освіти намагаються сформувати навчальний план підготовки фахівця таким чином, щоб дисципліни фундаментальної підготовки гармонійно поєднувалися з навчальними предметами, спрямованими на особистісне та інтелектуальне зростання сучасного студента. Крізь призму власного досвіду викладання риторики розкрито особливості фахової спрямованості авторських програм, що враховують специфіку майбутньої професійної діяльності. Так, схарактеризовано основну тематику, що пропонується для вивчення майбутніми вчителями, вихователями, управлінцями, менеджерами, фахівцями військової галузі. Визначено провідні компетентності, які будуть сформовані в процесі опанування відповідних спецкурсів. Зазначено, що курс професійно зорієнтованої риторики формує необхідні вміння критичного мислення, професійного мовлення, публічної комунікації, знайомить з особливостями співпраці з різними аудиторіями слухачів, різними стратегіями подачі інформації. Ґрунтовний аналіз навчальних планів різних професійних вищих навчальних закладів дозволив виділити актуальні проблеми впровадження навчального курсу риторики: відсутність фахівців, обмежене використання потенційних можливостей риторики в міжпредметних зв'язках у процесі фахової підготовки. Водночас окреслено перспективи реалізації педагогічно цінного досвіду запровадження курсу риторики як предмета фахового спрямування в системі професійної підготовки в сучасних умовах: забезпечення комплексного підходу до вивчення риторики; інтеграція курсу з базовими дисциплінами навчального плану; посилення практико-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців різних галузей.Ключові слова: риторика, фахове спрямування, компетенції, інтеграція. В статье идет речь о риторике как учебной дисциплине профессионального направления. Доказано, что современные высшие учебные заведения пытаются сформировать учебный план подготовки специалиста таким образом, чтобы дисциплины фундаментальной подготовки гармонично сочетались с учебными предметами, направленными на личностный и интеллектуальный рост современного студента. Сквозь призму собственного опыта преподавания риторики раскрыты особенности профессиональной направленности авторских программ, учитывающих специфику будущей профессиональной деятельности. Так, охарактеризована основная тематика, которая предлагается для изучения будущим учителями,воспитателям, управленцам, менеджерам, специалистам военной отрасли. Определены ведущие компетентности, которые будут сформированы в процессе освоения соответствующих спецкурсов. Отмечено, что курс профессионально ориентированной риторики формирует необходимые умения критического мышления, профессиональной речи, публичной коммуникации, знакомит с особенностями сотрудничества с различными аудиториями слушателей, различными стратегиями подачи информации. Обстоятельный анализ учебных планов различных профессиональных высших учебных заведений позволил выделить актуальные проблемы внедрения учебного курса риторики: отсутствие специалистов, ограниченное использование потенциальных возможностей риторики в межпредметных связях в процессе профессиональной подготовки. В то же время намечены перспективы реализации педагогически ценного опыта внедрения курса риторики как предмета профессионального направления в системе профессиональной подготовки в современных условиях: обеспечение комплексного подхода к изучению риторики; интеграция курса с базовыми дисциплинами учебного плана; усиление практико-ориентированной подготовки будущих специалистов различных отраслей.Ключевые слова: риторика, профессиональное направление, компетенции, интеграция. The article deals with rhetoric as a discipline of professional orientation. It is proved that modern institutions of higher education are trying to form a curriculum of specialist training in such a way that disciplines of fundamental training are harmoniously combined with educational subjects aimed at the personal and intellectual growth of a modern student. Through the prism of its own experience of teaching rhetoric, the peculiarities of the professional orientation of author's programs that take into account the specifics of future professional activities are revealed. Thus, the main topics is defined, which is proposed for future teachers, educators, managers, specialists in the military field. The leading competencies that will be formed during the process of mastering the corresponding special courses are determined. It is noted that the course of professionally oriented rhetoric forms the necessary skills of critical thinking, professional speech, public communication, introduces the peculiarities of cooperation with different audiences of listeners, different strategies of information provision. A detailed analysis of the curricula of various professional higher education institutions has allowed to highlight the actual problems of introducing the course of rhetoric: lack of specialists, limited use of potential opportunities for rhetoric in interdisciplinary communication in the process of professional training; the substitution of the notion that the course of rhetoric is often studied manipulative technologies of influence on the audience (black rhetoric), technology of neuro-linguistic programming, elements of stylistics or business Ukrainian language; giving preference to the study of the experience and heritage of foreign rhetorics. At the same time, the prospects for realizing the pedagogically valuable experience of implementing the rhetoric course as a subject of professional orientation in the system of vocational training in contemporary conditions are outlined: providing an integrated approach to the study of rhetoric; integration of the course with the basic disciplines of the curriculum; strengthening of the practice oriented training of future specialists from different fields; application of differentiated approach taking into account the directions of training (humanitarian, technical, creative), social (age, gender, education) and cultural (education, traditions, etiquette) aspects; the involvement of the younger generation of Ukrainians in a broad public dialogue in order to revive the high status of the Ukrainian language, the prestige of public service broadcasting, the responsibility for the said, and the creation of a highly cultured communication environment.Key words: rhetoric, professional direction, competence, integration.

In the article discusses the essence of the concept of "anti-crisis management", describes the terms "competency" and "competence". The main groups of key competencies that a specialist should possess are considered. The results of studies are presented, which indicate that for many citizens of both Ukraine and Poland, advanced digital technology is now an important element of functioning both in professional and in private life. The concept of "digital competency" is characterized and it is established that the new edition of the key competencies for lifelong learning - recommendation 2018/0008 (NLE) of the European Parliament and the Council (EU), like the previous one, contains digital competence. It is noted that the dissemination of new technologies among society and the full use of their capabilities is impossible without the constant build-up of digital competence, and the formation and development of digital competence among potential and working personnel provides for their approximation and adaptation to world practice. The main provisions of the Concept for the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 are given. Key words: anti-crisis management, competency, competence, Internet, digital competence, personnel, digitalization, innovation. REFERENCES1. Adamska, O. (2018). Antykryzove upravlinnia v konteksti reahuvannia na rehionalni vyklyky: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Anti-crisis management in the context of responding to regional challenges: theoretical-methodological aspects]. Retrived from http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf.2. Vedernikov, M.D., Chernushkina, O.O., Mantur-Chubata, O.S. (2018). Suchasni tekhnolohii upravlinnia personalom: kompetentsiinyi pidkhid [Modern technologies of personnel management: competent approach]. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__11.3. Havrysh, O.A., Dovhan, L.Ye., Kreidych, I.M., Semenchenko, N.V. (2017). Tekhnolohii upravlinnia personalom: monohrafiia [Technologies of personnel management: monograph]. Retrived from https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf.4. Herasymenko, O.O. (2019). Kompetentnisnyi pidkhid yak kontseptualno-prykladna platforma rozvytku personalu: instytutsionalne seredovyshche ta praktychnyi instrumentarii [Competent approach as a conceptual and applied platform of personnel development: institutional environment and practical tools]. Retrived from http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/42.5. Dostup domohospodarstv Ukrainy do internetu u 2018 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospodarstv Ukrainy): statystychnyi zbirnyk (2019). [Access households in Ukraine to the Internet in 2018 (according to a sample survey living conditions of Ukrainian households): statistical collection]. Retrived from ttp://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf6. Kliuchovi kompetentnosti dlia navchannia vprodovzh zhyttia 2018 - Tsyfrova kompetentnist [Key competences for lifelong learning 2018 – digital competence]. Retrived from http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html.7. Korotkova, O. V., Yehorova, N. V. (2011). Deiaki aspekty realizatsii antykryzovoho upravlinnia v suchasnykh ekonomichnykh umovakh [Some aspects of implementation of anti-crisis management in modern economic conditions]. Retrived from http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=1.8. Kuibida, V.S., Petroie, O.M., Fedulova, L.I., Androshchuk, H.O. (2019). Tsyfrovi kompetentsii yak umova formuvannia yakosti liudskoho kapitalu [Digital competences as a condition of quality formation human capital]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf.9. Leiko, S.V. (2013). Poniattia ―kompetentsiia‖ ta ―kompetentnist‖: teoretychnyi analiz [The notions ―competence‖ and ―competence‖: theoretical analysis]. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_15.10. Nosyk, O.A. (2018). Rozvytok sluzhby upravlinnia personalom derzhavnoho orhanu na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu: dys. … kand. nauk z derzh. upr.: 25.00.03 [Development of the public administration personnel management service on the basis of competency approach]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b3110c5ceb93b.pdf.11. Oleshko, A.A., Usatenko, A.O. (2019). Formuvannia ta rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti personalu [Formation and development of digital competence of staff]. Retrived from http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf.12. Oleshko, A.A., Horokhovets, Ye.V. (2019). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii ta liudskyi rozvytok [Information and communication technologies and human development]. Retrived from http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf.13. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.11.2011. № 1341 [On Approval of the National Qualifications Framework: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of November 13, 2011 No. 1341]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF14. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.01.2018 r. № 67-r [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the plan of measures for its implementation: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 17.01.2018 № 67-р]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.15. Synychenko, A.V. (2016). Kompetentnisnyi pidkhid yak suchasna paradyhma upravlinnia personalom [Competence approach as a modern paradigm of personnel management]. Retrived from http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf.16. Fedulova, L.I. (2020). Rol tsyfrovykh kompetentsii u formuvanni informatsiinoi ekosystemy publichnoho upravlinnia [The role of digital competences in the formation of the public governance ecosystem]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/ 198/files/eb2ca970-be91-400e-a34e8fdc0663763f.pptx.17. Chulanova, O.L. (2013). Intehratsiia kontseptualnykh osnov kompetentnisnoho pidkhodu do stratehichnoho upravlinnia personalom orhanizatsii [Integration of conceptual basis of competence approach to strategic management the personnel of the organization]. Retrived from https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y.18. Balanovska, T., Havrysh, O., Gogulya, O. (2019). Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Retrived from https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23) https://jssidoi.org/jesi/article/371.19. Carretero, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. Retrived from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf.20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2019). Retrived from https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-on-keycompetences-for-lifelong-learning_en.21. Ferrari, A. DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union (2013). Retrived from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf.22. Future Work Skills (2020). Retrived from https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. Retrived from https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-wPolsce-na-konferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html. ; В статье рассмотрена сущность понятия «антикризисное управление», приведена характеристика терминов «компетенция» и «компетентность». Рассмотрены основные группы ключевых компетенций, которыми должен обладать специалист. Приведены результаты исследований, которые свидетельствуют, что для многих граждан как Украины, так и Польши передовые цифровые технологии сейчас является важным элементом функционирования как в профессиональной, так и в частной жизни. Охарактеризовано понятие «цифровая компетентность» и установлено, что в новой редакции ключевых компетентностей для обучения в течение жизни - рекомендация 2018/0008 (NLE) Европейского Парламента и Совета (ЕС), как и в предыдущей, присутствует цифровая компетентность. Отмечено, что распространение новых технологий в обществе и полное использование их возможностей невозможно без постоянного наращивания цифровой компетентности, а формирование и развитие цифровой компетентности у потенциального и работающего персонала предусматривает его приближение и адаптацию к мировой практике. Приведены основные положения Концепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2018-2020 годы. Ключевые слова: антикризисное управление, компетенция, компетентность, Интернет, цифровая компетентность, персонал, цифровизация, инновация. Список использованной литературы1. Адамська О. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики : теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018Вип. 2 (55). Ч. 1. С.30–38. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf2. Ведерніков М.Д., Чернушкіна О.О., Мантур-Чубата О.С. Сучасні технології управління персоналом: компетенційний підхід. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__113. Гавриш О.А., Довгань Л.Є., Крейдич І.М., Семенченко Н.В. Технології управління персоналом: монографія. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf4. Герасименко О.О. Компетентнісний підхід як концептуально-прикладна платформа розвитку персоналу: інституціональне середовище та практичний інструментарій. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/425. Доступ домогосподарств України до інтернету у 2018 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): статистичний збірник. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf (дата звернення: 12.02.2020).6. Ключові компетентності для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентність. URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html7. Короткова О.В., Єгорова Н.В. Деякі аспекти реалізації антикризового управління в сучасних економічних умовах. URL: http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=18. Куйбіда В.С., Петроє О.М., Федулова Л.І., Андрощук Г.О. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf9. Лейко С.В. Поняття ―компетенція‖ та ―компетентність‖: теоретичний аналіз. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_1510. Носик О.А. Розвиток служби управління персоналом державного органу на засадах компетентнісного підходу: дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.03. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b-3110c5ceb93b.pdf11. Олешко А.А., Усатенко А.О. Формування та розвиток цифрової компетентності персоналу. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf12. Олешко А.А., Гороховець Є.В. Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf13. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 10.01.2020).14. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%8015. Синиченко А.В. Компетентнісний підхід як сучасна парадигма управління персоналом. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf16. Федулова Л.І. Роль цифрових компетенцій у формуванні інформаційної екосистеми публічного управління. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/eb2ca970-be91-400ea34e-8fdc0663763f.pptx17. Чуланова О.Л. Iнтеграцiя концептуальних основ компетентнiсного пiдходу до стратегiчного управлiння персоналом організації. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y18. Balanovska T., Havrysh O., Gogulya O. Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. Vol. 7. No. 1 (September). P. 303-323. URL: https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23)https://jssidoi.org/jesi/article/37119. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2017. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-onkey-competences-for-lifelong-learning_en21. Ferrari A. DIGCOMP: А Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union. 2013. 48 p. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf22. Future Work Skills 2020. URL: https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. URL: https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-w-Polsce-nakonferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html ; У статті розглянуто сутність поняття "антикризове управління", наведено характеристику термінів "компетенція" й "компетентність". Розглянуто основні групи ключових компетенцій, якими має володіти фахівець. Наведено результати досліджень, які свідчать, що для багатьох громадян як України, так і Польщі передові цифрові технології зараз є важливим елементом функціонування як у професійному, так і в приватному житті. Охарактеризовано поняття "цифрова компетентність" та встановлено, що в новій редакції ключових компетентностей для навчання впродовж життя - рекомендація 2018/0008 (NLE) Європейського Парламенту та Ради (ЄС), як і в попередній, присутня цифрова компетентність. Відмічено, що поширення нових технологій серед суспільства та повне використання їх можливостей неможливе без постійного нарощування цифрової компетентності, а формування та розвиток цифрової компетентності у потенційних і працюючих працівників передбачає їх наближення і адаптацію до світової практики. Наведено основні положення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Ключові слова: антикризове управління, компетенція, компетентність, Інтернет, цифрова компетентність, персонал, цифровізація, інновація. Список використаної літератури1. Адамська О. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики : теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018Вип. 2 (55). Ч. 1. С.30–38. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf2. Ведерніков М.Д., Чернушкіна О.О., Мантур-Чубата О.С. Сучасні технології управління персоналом: компетенційний підхід. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__113. Гавриш О.А., Довгань Л.Є., Крейдич І.М., Семенченко Н.В. Технології управління персоналом: монографія. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf4. Герасименко О.О. Компетентнісний підхід як концептуально-прикладна платформа розвитку персоналу: інституціональне середовище та практичний інструментарій. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/425. Доступ домогосподарств України до інтернету у 2018 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): статистичний збірник. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf (дата звернення: 12.02.2020).6. Ключові компетентності для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентність. URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html7. Короткова О.В., Єгорова Н.В. Деякі аспекти реалізації антикризового управління в сучасних економічних умовах. URL: http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=18. Куйбіда В.С., Петроє О.М., Федулова Л.І., Андрощук Г.О. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf9. Лейко С.В. Поняття ―компетенція‖ та ―компетентність‖: теоретичний аналіз. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_1510. Носик О.А. Розвиток служби управління персоналом державного органу на засадах компетентнісного підходу: дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.03. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b-3110c5ceb93b.pdf11. Олешко А.А., Усатенко А.О. Формування та розвиток цифрової компетентності персоналу. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf12. Олешко А.А., Гороховець Є.В. Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf13. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 10.01.2020).14. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%8015. Синиченко А.В. Компетентнісний підхід як сучасна парадигма управління персоналом. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf16. Федулова Л.І. Роль цифрових компетенцій у формуванні інформаційної екосистеми публічного управління. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/eb2ca970-be91-400ea34e-8fdc0663763f.pptx17. Чуланова О.Л. Iнтеграцiя концептуальних основ компетентнiсного пiдходу до стратегiчного управлiння персоналом організації. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y18. Balanovska T., Havrysh O., Gogulya O. Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. Vol. 7. No. 1 (September). P. 303-323. URL: https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23)https://jssidoi.org/jesi/article/37119. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2017. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-onkey-competences-for-lifelong-learning_en21. Ferrari A. DIGCOMP: А Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union. 2013. 48 p. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf22. Future Work Skills 2020. URL: https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. URL: https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-w-Polsce-nakonferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html

Досліджено процес підписання, ратифікації та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підписання Угоди про асоціацію (УА) відбулося лише з другої спро­би, після гучного провалу у Вільнюсі та революційних подій в Україні, що призвело до зміни політичного керівництва країни і реанімації євроінтергаційного курсу Української держави. Цей процес відбувався у два етапи, коли українська та європейська сторони підписали спочатку політичну частину (березень 2014 р.), а після президентських ви­борів в Україні економічну частину Угоди (червень 2014 р.). Після певного зволікання ратифікація УА також розтягнулася у кілька етапів. Започаткували цей процес ратифіка­ції тексту Угоди український та європейський парламенти 16 вересня 2014 р. Однак під тиском Росії, яка послідовно та наполегливо намагається нейтралізувати європейський курс України, тимчасове застосування найбільшого розділу Угоди про запроваджен­ня поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відкладалося 14 місяців, до 1 січня 2016 р.Охарактеризовано режим тимчасового застосування цього договору. З 1 листопада 2014 р. розпочинається її тимчасове застосування, суть якого полягає в тому, що міжнарод­ний договір стає юридично обов'язковим для договірних сторін, навіть якщо цей договір ще не набув чинності. Тимчасове застосування Угоди про асоціацію стосується лише частини Угоди: верховенства права, боротьби зі злочинністю та корупцією, а також посиленого секторального співробітництва. Обмеженість тимчасового застосування Угоди полягає також у тому, що воно встановлює взаємні юридичні зобов'язання передусім у відносинах між Україною і ЄС, а для держав-членів ЄС такі юридичні зобов'язання дотримуватися положень Угоди випливають лише із її статусу як держави-члена ЄС, як це передбачено засновницькими договорами ЄС. Це означає, що юридична сила тимчасового застосування не може виходити за межі компетенції ЄС. Саме тому в рішеннях ЄС про обсяг тимчасового застосування дано спеціальні роз'яснення, що обмежують дію низки положень Угоди про асоціацію. Якщо виникає якась специфіка дії положень Угоди про асоціацію у внутрішньому правопорядку її сторін, тоді це питання вирішують згідно з конституційним правом кожної договірної сторони. Положення Угоди про асоціацію у повному обсязі стануть юридично обов'язковими для договірних сторін лише після набуття чинності Угоди. До того часувони мають обмежене і невизначене юридичне значення, коли договірні сторони повинні утримуватися від дій, які позбавили б Угоду про асоціацію об'єкта і мети.Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом набере чинності лише після завершення процесу її ратифікації всіма державами-членами ЄС відповідно до національних процедур, а також Радою Європейського Союзу. Для цього потрібно, щоб кожен з учасників Угоди (Україна, кожна держава-член ЄС, Європейський Союз і Євроатом) утвер­див рішення про його ратифікацію й інформував про цей факт Генеральний секретаріат Ради ЄС, приславши спеціальне повідомлення. Останнє повідомлення про ратифікацію поступає від самого Європейського Союзу.Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом виявився болісним та драматичним процесом. Не менш драматичним є процес ратифікації Угоди про асоціацію, і лише після того, як усі 28 країн-членів ЄС, Європейський Союз та Євроатомом ратифікують текст Угоди (Україна вже її ратифікувала), Угода про асоціацію між Україною та ЄС набуде чинності. Росія цілеспрямовано і наполегливо намагається нейтралізувати європейський курс України. Кремль не полишає надії взяти реванш, привести до влади проросійські сили і знову розвернути Україну в бік Митного союзу Росії, Білорусі та Ка­захстану. Нейтралізувати цей сценарій Кремля можна лише шляхом швидких, ефективних та результативних реформ, використовуючи режим тимчасового застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.Ключові слова: Угода про асоціацію між Україною та ЄС, тимчасове застосування, зона вільної торгівлі. The process of signing, ratification and implementation of the Association Agreement between the European Union and Ukraine has been researched in this contribution. The signing procedures for the Association Agreement between the European Union and Ukraine took place from the second attempt, after the failure in Vilnius and revolutionary events in Ukraine, which led to the changes in the political leadership of the country and the reanimation of the Eurointegration aspirations of the Ukrainian state. This process took place in two stages, when Ukrainian and European leaders signed the political part of the agreement (March 2014), and after the presidential elections in Ukraine the economic part of the agreement has been signed (June 2014). After some stagnation the ratification process is evolving few stages. The start of the ratification procedures was set up simultaneously by the Ukrainian and European Parliaments on September 16, 2014. However under the pressure of Russia, which gradually and insistantly tries to neutralize the European course of Ukraine, the temporary application of the provisions regarding the deep and comprehensive free trade area was postponed for 14 months, namely until January 1, 2016.The temporary application of the current agreement has been also analyzed. Starting from November 1, 2014 its temporary application starts, where the underlining idea is that the international treaty becomes legally binding for its parties even when it was not dully ratified by all Contracting Parties. The temporary application of the agreement only partly covers the chapters dealing with the rule of law, the fight against corruption and criminality, as well as the activization of the sectoral cooperation. The limited character of the temporary application is manifested also in the fact, that it determines the mutual legal obligations between the EU and Ukraine. For the member states the fulfillment of the legal obligation takes place exclusively according to their status as the EU members as provided by the EU founding treaties. It means that the legal force of the temporary application of the Association Agreement cannot override the EU powers. That is why in the EU's decision regarding the volume of the temporary application the special explanations are included, which limit the applicability of the provisions of the Association Agreement between the EU and Ukraine. In case some special features appear as with the regard to the application of the Association Agreement in the internal legal order of the contracting parties, so they are to be solved in accordance with the constitutional legal order of each contracting party. The provisions of the Association Agreement will become mandatory legal forces for contracting parties only when the Association agreement will enter into force. Until that time they will have quite uncertain and limited legal meaning, where the contracting parties shall abstain from any actions, which would lead to the denial of the object and purpose of this Association Agreement.The Association Agreement between the EU and Ukraine will enter into force only when the ratification procedures are completed by all EU member states in according to their national provisions and by the Council of the European Union. In order to complete the ratification procedures each contracting party (Ukraine, each EU member state, the European Union and Euroatom) has to adopt the decision about the ratification and to inform about it the General Secretariat of Council of the EU about it while sending special notification letter. The last notification about the registration will come from the European Union itself.The signature of the Association Agreement between the European Union and Ukraine was a complicated and dramatic issue. The ratification process seems to be not less dramatic. And only after all 28 EU member states, the European Union and Euratom will ratify the text of the Association Agreement (Ukraine did ratify it already), it will enter into force. Russia constantly tries to neutralize the European course of Ukraine. The Kremlin hopes to get the revanche, to bring to the power the pro-Russian forces and redirect Ukraine again towards the Customs Union of Russia, Kazakhstan and Belarus. The only way to skip this scenario of Kremlin lays in quick, efficient and result-oriented reforms based upon the usage of the regime of the temporary application of the Association Agreement between Ukraine and the European UnionKey words: EU-Ukraine Association Agreement, temporary application, free-trade area.

The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence ; Основна економічна функція університету пов'язана іззабезпеченням організацій-суб'єктів економічної діяльності новимивисококваліфікованими кадрами. До формальних підстав виникнення професійного етосу викладача вищої школи слід зараховувати передусім: достатній рівень фахової компетентності у певній царині наукового знання, достатній рівень педагогічної майстерності, високий рівень рефлективності і особливо моральної свідомості викладача, наявність ринку педагогічних послуг, достатній рівень розвитку економіки, сформованість основних спільнот, причетних до застосування професійної компетенції викладача університету (самої професури, студентства, замовників кваліфікованих випускників університету, адміністрації університету тощо). Ринкове суспільство надало проблемі меркантильності у наданні освіти індустріальних масштабів, які не в змозі перебороти навіть постіндустріальні технології. Основний економічний ефект від діяльності університету варто оцінювати мовою обертання капіталу – але, передусім, капіталу символічного, потім вже капіталу соціального, потім економічного (у тому числі фінансового), а вже потім усіх інших форм капіталу, які можна уявити – політичного чи будь-якого ще. Університет продукує і репродукує смисли – ці смисли рухають розвиток суспільства загалом, у тому числі й економічний.Ключові слова: університет, цінності, етичні цінності, викладач вищої школи, економічна функція, професійний етос, професійна компетенція.Основная экономическая функция университета связана с обеспечением организаций-субъектов экономической деятельности новыми высококвалифицированными кадрами. К формальным основаниям возникновения профессионального этоса преподавателя высшей школы следует относить прежде всего: достаточный уровень профессиональной компетентности в определенной области научного знания, достаточный уровень педагогического мастерства, высокий уровень рефлексивности и особенно нравственного сознания преподавателя, наличие рынка педагогических услуг, достаточный уровень развития экономики, сформированность основных сообществ, причастных к применению профессиональной компетенции преподавателя университета (самой профессуры, студенчества, заказчиков квалифицированных выпускников университета, администрации университета и т.д.). Рыночное общество придало проблеме меркантильности в предоставлении образования индустриальных масштабов, которые не в состоянии преодолеть даже постиндустриальные технологии. Основной экономический эффект от деятельности университета стоит оценивать на языке обращения капитала – но, прежде всего, капитала символического, потом уже капитала социального, затем экономического (в том числе финансового), а уже потом всех форм капитала, которые можно представить – политического или какого-либо еще. Университет производит и репродуцирует смыслы – эти смыслы движут развитие общества в целом, в том числе и экономическое.Ключевые слова: университет, ценности, этические ценности, преподаватель высшей школы, экономическая функция, профессиональный этос, профессиональная компетенция.The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence