Suchergebnisse

The article describes the main gender features of the implementation of political activities. We study the gender analysis as a process of assessing the different impact on women and men, which is implemented by existing or planned programs, legislation, public policy directions, in all spheres of society and the state. Moreover, the research proves the existence in society of discrimination based on sex, which means acts or omissions that express any distinction, exclusion or privilege on the basis of sex if they are intended to restrict or make it impossible to recognize, use or exercise on an equal basis human rights and freedoms for women and men. The article analyzes gender stereotypes in the social and political sphere that carried out on the example of a gender portrait of the Dnepropetrovsk region. Therefore, various forms of political activity are considered as a set of actions of individuals and social groups aimed at realizing their own political interests. We explore the effectiveness of the implementation of gender policy, which is manifested in the actions of political actors aimed at the adoption of the partnership of the sexes in the definition and implementation of political goals, objectives and methods for their achievement. It was stated that in the process of the democratic development of Ukrainian society, a social order for women engaged in active public and political activities and capable of holding high management positions should be met. This work reveals that the necessary component of the process of social development is the conduct of gender analysis, the introduction of gender analysis in the practice of assessing all social processes and the effectiveness of management of socio-economic and political development.In addition, the study proves that prerequisite for the development of society is gender equality, that is, the equal legal status of women and men and equal opportunities for its implementation, which allows individuals of both sexes to participate equally in all spheres of society's life. Also noted that the existence of gender inequality slows down the opportunities for economic growth, weakens the system of public administration and reduces the effectiveness of human development strategies. Therefore, careful study of the gender features of contemporary political life and the definition of the directions of further social development is an important condition for ensuring gender parity in various spheres of Ukrainian society. Accordingly, we determine that it is necessary to reduce the influence on the public consciousness of gender stereotypes, that is, stereotypes about the role and place of women and men in society having a cultural and historical basis and, in the majority, restricting the rights of women in society and generating gender discrimination. The article demonstrates that the peculiarities of modern political processes require the search for new approaches to explain and predict the various conflicts between the branches of power, political crises, in order to design policies and to choose the means of state policy. ; В представленной статье автором раскрываются основные гендерные особенности осуществления политической деятельности. Исследуется понятие гендерного анализа как процесса оценки различного воздействия на женщин и мужчин, который осуществляется существующими или планируемыми программами, законодательством, направлениям государственной политики во всех сферах жизни общества и государства. Констатируется наличие в обществе дискриминации по признаку пола, что означает действия или бездействия, которые выражают любое различие, исключение или привилегии по признаку пола, если они направлены на ограничение или делают невозможным признание, использование или осуществление на равных основаниях прав и свобод человека для женщин и мужчин. Осуществлено анализ гендерных стереотипов в общественно-политической сфере на примере гендерного портрета Днепропетровской области. Рассматриваются различные формы политической деятельности как совокупности действий отдельных индивидов и общественных групп, направленных на реализацию собственных политических интересов. Оценена эффективность осуществления гендерной политики, которая проявляется в действиях субъектов политической сферы, направленных на утверждение партнерства полов в определении и воплощении политических целей, задач и методов их достижения. Констатировано, что в процессе демократического развития украинского общества должен удовлетворяться социальный заказ на женщин, занимающихся активной общественно-политической деятельностью и способных занимать высокие руководящие должности. Сделаны выводы, что необходимой составляющей процесса общественного развития является проведение гендерных аналитических исследований, внедрение гендерного анализа в практику оценки всех социальных процессов и эффективности управления социально-экономическим и политическим развитием. ; У представленій статті автором розкриваються основні гендерні особливості здійснення політичної діяльності. Досліджується поняття гендерного аналізу як процесу оцінювання різного впливу на жінок та чоловіків, що здійснюється існуючими або планованими програмами, законодавством, напрямами публічної політики в усіх сферах життя суспільства та держави. Констатується наявність у суспільстві дискримінації за ознакою статі, що означає дії чи бездіяльність, які виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків. Здійснено аналіз гендерних стереотипів у суспільно-політичній сфері на прикладі гендерного портрету Дніпропетровської області. Розглядаються різні форми політичної діяльності як сукупності дій окремих індивідів і суспільних груп, спрямованих на реалізацію власних політичних інтересів. Оцінено ефективність здійснення гендерної політики, яка виявляється в діях суб'єктів політичної сфери, спрямованих на утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей, завдань та методів їх досягнення. Констатовано, що в процесі демократичного розвитку українського суспільства має задовольнятися соціальне замовлення на жінок, що займаються активною громадсько-політичною діяльністю та здатні обіймати високі керівні посади. Зроблено висновки, що необхідною складовою процесу суспільного розвитку є проведення гендерних аналітичних досліджень, впровадження гендерного аналізу в практику оцінки всіх соціальних процесів та ефективності управління соціально-економічним та політичним розвитком.

BACKGROUND: The marketing practices of the breastmilk substitutes industry have been known for decades, but little is known about the influence of the baby food industry, more generally, on public health policy, research and practice, also known as 'corporate political activity' (CPA). In this study, the baby food industry refers to for-profit companies that manufacture, market or distribute breastmilk substitutes and food products for infants and young children under two years. In addition, trade associations, public relations firms, marketing agencies and individuals or groups affiliated with the baby food industry are also considered to be part of the baby food industry. The aim of the current study was to systematically identify and monitor the CPA of the baby food industry in the USA, shown by the activities of Nestlé, the largest industry actor in this sector in the country. METHODS: The case study consisted of an analysis of publicly available information for data published between January and November 2018. We included documents from the industry, the government and other sources, including professional organisations, charities and consumer associations. We analysed data using an existing framework to classify the CPA of the food industry. RESULTS: During the period of data collection, Nestlé employed a list of action-based 'instrumental strategies'. The most prominent strategy was 'information strategy', used to fund, produce and disseminate industry-preferred information. Nestlé was further found to 'establish relationships with key opinion leaders and health organisations, and the media', 'seek involvement in community' and directly influence policies and programs through indirect access and the placement of actors in government policy settings. The company also used argument-based 'discursive strategies' to frame the debate on diet- and public health-related issues. CONCLUSION: This study showed that Nestlé used various CPA strategies which may have influenced public health policy, research and ...

This paper analyzes the main approaches of modern science to definition a phenomenon of political activity. An author's definition of political activity has been suggested. Existing approaches to characterize the possible classifications and structuring of the forms of political activity have been given. the classification of forms of political activity by the criteria of legality and the level of awareness, and put more – on the subject, organization, type of manifestation, intensity, manifestations, lifetime, intensity and publicity has been analyzed. Attempt to classify own political activity for which in its structure identified 5 components and 3 levels of display have been done. ; В данной статье проанализированы основные подходы современной науки к дефиницированию явления политической активности. Предложено авторское определение политической активности. Охарактеризованы существующие подходы к возможным структуризациям форм политической активности. Проанализированы классификации форм политической активности по критериям легальности и уровня осознанности, и введены дополнительные – по субъекту, организованностью, виду проявления, интенсивности, формами проявления, времени существования, напряженности и общественному резонансу. Осуществлена собственная попытка классификации политической активности, по которой в ее структуре выделені 5 составляющих и 3 уровня проявления. ; В даній статті проаналізовано основні підходи сучасної науки до дефініціювання явища політичної активності. Запропоновано авторське визначення політичної активності. Охарактеризовано існуючі авторські підходи до можливих структуризацій політичної активності. Проаналізовано класифікації форм політичної активності за критеріями легальності та рівня усвідомленості, та введено додаткові – за суб'єктом, організованістю, видом прояву, інтенсивністю, формами прояву, часом існування, напруженістю та суспільним резонансом. Здійснено власну спробу класифікації політичної активності, за якою в її структурі виділено 5 складових та 3 рівні прояву.

The article is a reconstruction of the most important strands in the historiography devoted to the political activity of the laity after 1945, especially the period between 1945 and 1948. The author first discusses pre-1989 literature and then the most recent studies devoted to political Catholicism in Poland. In the main part of the article he presents three strands in historiography: research into the Labour Party, research into groups associated with Catholic socio-political weeklies, and biographies and syntheses of the history of the Catholics and the Church. ; p. 111-142 ; The article is a reconstruction of the most important strands in the historiography devoted to the political activity of the laity after 1945, especially the period between 1945 and 1948. The author first discusses pre-1989 literature and then the most recent studies devoted to political Catholicism in Poland. In the main part of the article he presents three strands in historiography: research into the Labour Party, research into groups associated with Catholic socio-political weeklies, and biographies and syntheses of the history of the Catholics and the Church. ; s. 111-142

Abstract
This article addresses women's legal status in urban areas in Albania during the late Middle Ages, particularly Shkodra, Durrës, Ulqini, Tivari, and others. The documentary sources of the time reveal the role and importance of women, and shed light on the legal and penal protection of her person, dignity, and honor. In cases of murder, assault, insult, violence, and rape against women, no individual, neither layperson nor clergy, had immunity from prosecution before the law. This article also addresses the political influence of Albanian noblewomen during the late fourteenth and early fifteenth centuries, as well as their privileges and rights to emigrate, mainly to the Republic of Venice and southern Italy, after the final Ottoman conquest of Albanian territories.

Abstract Background The political influence of the food industry, referred to as corporate political activity (CPA), represents a potential barrier to the development and implementation of effective public health policies for non-communicable diseases prevention. This paper reports on the feasibility and limitations of using publicly-available information to identify and monitor the CPA of the food industry in Australia. Methods A systematic search was conducted for information from food industry, government and other publicly-available data sources in Australia. Data was collected in relation to five key food industry actors: the Australian Food and Grocery Council; Coca Cola; McDonald's; Nestle; and Woolworths, for the period January 2012 to February 2015. Data analysis was guided by an existing framework for classifying CPA strategies of the food industry. Results The selected food industry actors used multiple CPA strategies, with 'information and messaging' and 'constituency building' strategies most prominent. Conclusions The systematic analysis of publicly-available information over a limited period was able to identify diverse and extensive CPA strategies of the food industry in Australia. This approach can contribute to accountability mechanisms for NCD prevention.

After World War II Japan and Poland found themselves on the opposite sides of the Iron Curtain. Japan became an ally to the West and Poland to the East. How did the bilateral diplomatic relations of our two states form after reestablishing them in 1957? The authoress has decided to tackle in more detail problems connected to organization, personal, propaganda and ideology issues which took place in the first years after the normalization of the relations, since she has arrived at the conclusion that focusing on this period of few years will enable to understand how difficult the beginning of Polish-Japanese bilateral relations were and what matters and to what extent were most important and attainable to both governments.

The article discuss about the phenomenon of radical conservatism as a political movement and Mobilization technology right totalitarian regimes in Western Europe at the first half of the twentieth century. It gives the definition and characteristic of a specific, radical-conservative practices, through which were formed right-wing movements in Italy, Germany and France. ; В статье рассматривается феномен радикального консерватизма как политическое движение и мобилизационная технология правых тоталитарных режимов Западной Европы первой половины двадцатого века. Дается определение и характеристика конкретной радикально-консервативной практики, с помощью которой формировались праворадикальные движения в Италии, Германии и Франции.

У статті висвітлено життєвий шлях та політичну діяльність видатного представника аристократії Північно-Східної Угорщини, претендента на князівський престол Трансільванії – Балінта Другета (1577-1609). Історична наука вважає його непослідовною людиною, епігоном Іштвана Бочкаї, але з наявних джерел вимальовується образ поміркованого, виваженого політика, який зрозумів, що історичні умови його часу не дають йому можливості заснувати нову князівську династію в сусідній державі. ; The article describes the way of life and political activity of the prominent representative of the aristocracy of Northeastern Hungary, the contender for the prince's throne of Transylvania – Balint Drugeth (1577-1609). Historical science considers him to be an inconsistent person, an epigone of Ishtvan Bochkаi, but from the available sources there is an image of a moderate, weighed politician who realized that the historical conditions of his time did not give him the opportunity to establish a new princely dynasty in a neighboring state.

У статті висвітлено життєвий шлях та політичну діяльність видатного представника аристократії Північно-Східної Угорщини, претендента на князівський престол Трансільванії – Балінта Другета (1577-1609). Історична наука вважає його непослідовною людиною, епігоном Іштвана Бочкаї, але з наявних джерел вимальовується образ поміркованого, виваженого політика, який зрозумів, що історичні умови його часу не дають йому можливості заснувати нову князівську династію в сусідній державі. ; The article describes the way of life and political activity of the prominent representative of the aristocracy of Northeastern Hungary, the contender for the prince's throne of Transylvania – Balint Drugeth (1577-1609). Historical science considers him to be an inconsistent person, an epigone of Ishtvan Bochkаi, but from the available sources there is an image of a moderate, weighed politician who realized that the historical conditions of his time did not give him the opportunity to establish a new princely dynasty in a neighboring state.

The political activity of Juozas Gabrys at the League of Nations in Geneva from 1927 to 1939 is the main subject of this article. He and his colleagues establishedLithuanian Information Bureauhere in the 1930s and worked as journalists. Gabrys also sought to gain a position as a Lithuanian diplomat and the best possibility for that was the post of an ambassador to the League of Nations in Geneva. He thought that his mission was to propagate Lithuanian interests in Western Europe, and the fact that he had started this activity before World War I, should have granted a good and prosperous life for himself as well. Unfortunately, good intentions not always were embodied in the fruitful results. As for the image of the Lithuanian activity in Geneva, not all of Gabrys' actions succeeded in a positive way. Of course, at the surroundings of the League, Lithuania was seen and heard not only from Gabrys' publications, but also from official Lithuanian information agencies and legislations. But maybe his irony and accusations worked as stimulator for other Lithuanian journalists and politicians? And maybe his true role at the scene of diplomacy was not to make the decisions, but to take into account every decision made and explain it to the society of Lithuania and Geneva. ; Straipsnyje nagrinėjama Juozo Gabrio politinė veikla Ženevoje, Tautų Sąjungos aplinkoje 1927–1939m. Tyrimo tikslas yra atskleisti, kaip jo veikla iš žurnalistinių ir verslo interesų peraugo į siekį daryti įtaką Lietuvos diplomatijai. XX a. ketvirtajame dešimtmetyje Ženevoje veikė Lietuvių informacijos biuras, kuris nereguliariai buvo remiamas Lietuvos Respublikos užsienio reikalų ministerijos, bet daugumą savo leidinių Gabrys finansavo pats. Jis ir jo bendradarbiai nevengė provokacinių šmeižto akcijų lietuvių diplomatų ir vyriausybės, ypač Augustino Voldemaro, atžvilgiu, siekdami gauti daugiau užsakymų prolietuviškai propagandai. Šiomis priemonėmis Juozas Gabrys siekė ir pats įsitvirtinti diplomatijoje– gauti postą Užsienio reikalų ministerijoje arba ...

The article is updated and argues that political pluralism, as a coexistence and competition of ideas, concepts, theories and systems that give different answers to political questions, raised important practical problems: the need to maintain and strengthen the unity society whose members have different ideologies; ensure consensus on the basic norms and values necessary for its functioning and development; the promotion of tolerance in relations between supporters of different ideologies, development of dialogue between them; conflict prevention political grounds.These problems are urgent for the Ukrainian society, which presents a wide spectrum of political and ideological orientations. In addition, in today's Ukraine, the acute problem of overcoming of political confrontation. This calls for the development of tolerance and dialogue. A big role in solution of these problems belongs to the party leaders.In this context, it is emphasized that the party leaders, as important actors in the system of political activity carry out the following functions: articulation and aggregation of interests of certain social groups; the struggle for the conquest of political power; the use of political power to implement socially important objectives; monitoring the activity of state bodies or the formation and implementation of the adopted political course; political education and ideological socialization of voters and the like.An important prerequisite and both the means to achieve them in conflict confrontation serves the political tolerance.Political tolerance is seen as the type of interaction and relationships between the various social groups, political parties, leaders, whose sides are of perception and patience in regard to difference in views, views, positions and actions.The article analyzes the political tolerance as an integral component and the principle of the activity of the party leaders. Stresses that, in societies with a variety of cultures and languages, numerous channels and institutions expression of social, national, religious and other interests, as a rule, more prerequisites for implementation of the principle of tolerance in the relations inside a multiparty system. At the same time, in our opinion, the principle of tolerance in practice is not yet indicative of the processes parton in our country. The actual format of interaction of domestic political forces somewhere on unfortunately excludes the existence of any of the principles and tactics of political struggle and political confrontation marked by a lack of fundamental principles of tolerance.It is concluded that the parties and their leaders need to master the science and art of political dialogue, to adopt a set of rules of political behavior. Among them, in particular for determining the appropriateness of the opposite position, giving up claims to exclusive possession of the truth in the last instance, etc.The development of the political life of the society leads to the understanding and recognition of what is to provide General, to be a carrier of a public entity, are all people, and not any particular part of society. Political activities should be based on the recognition that any social problem can be resolved only on the basis of mutual consent. ; У статті актуалізується та обґрунтовується теза про те, що політичний плюралізм, як співіснування й конкуренція ідей, концепцій, теорій і систем, що дають різні відповіді на політичні питання, породжує важливі практичні проблеми: необхідність підтримки й зміцнення єдності суспільства, члени якого дотримуються різних світоглядів; забезпечення консенсусу щодо основних норм і цінностей, необхідних для його функціонування й розвитку; утвердження толерантності у відносинах між прибічниками різних світоглядів, розвиток діалогу між ними; запобігання гострих конфліктів на політичному підгрунті.Зазначені проблеми актуальні для українського суспільства, в якому представлений широкий спектр політично­ідеологічних орієнтацій. Крім того, в сучасній Україні гостро стоїть проблема подолання політичного протистояння. Це зумовлює необхідність розвитку толерантності й діалогу. Велика роль у розв'язанні цих проблем належить партійним лідерам.В цьому контексті підкреслюється, що партійні лідери, як важливі суб'єкти у системі політичної діяльності, виконують такі функції: артикуляція й агрегування інтересів певних соціальних груп; боротьба за здобуття політичної влади; використання політичної влади з метою здійснення суспільно значущих завдань; контроль за діяльністю державних органів або формування та здійснення прийнятого політичного курсу; політичне виховання й ідеологічна соціалізація виборців тощо.Важливою передумовою і водночас засобом їх досягнення в умовах конфліктного протиборства виступає політична толерантність.Політична толерантність розглядається як різновид взаємодії та взаємовідносин між різними соціальними групами, політичними партіями, лідерами, за якого сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позиціях та діях.У статті аналізується політична толерантність як невід'ємний компонент та принцип діяльність партійних лідерів. Наголошується на тому, що у суспільствах із розмаїтістю культур і мов, численними каналами й інститутами вираження соціальних, національних, релігійних та інших інтересів, як правило, більше передумов для реалізації принципу толерантності у відносинах всередині багатопартійної системи. Водночас, на нашу думку, принцип толерантності на практиці поки що не є характерним для процесів партієтворення у нашій країні. Реальний формат взаємодії вітчизняних партійних сил подекуди, на жаль, виключає наявність будь­яких принципів, а тактика політичної боротьби та політичного протистояння відзначається відсутністю принципових засад толерантності.Робиться висновок, що партіям та їхнім лідерам необхідно опанувати науку й мистецтво політичного діалогу, взяти на озброєння певний набір правил політичної поведінки. Серед них, зокрема визначення правомірності протилежної позиції, відмова від претензії на монопольне володіння істиною в останній інстанції тощо.Розвиток політичного життя суспільства веде до розуміння й визнання того, що репрезентувати загальне, бути носіями суспільної сутності мають всі люди, а не якась окрема частина суспільства. Політична діяльність має спиратися на визнання того, що будь­яка суспільна проблема може бути розв'язана тільки на ґрунті загальної згоди. ; У статті актуалізується та обґрунтовується теза про те, що політичний плюралізм, як співіснування й конкуренція ідей, концепцій, теорій і систем, що дають різні відповіді на політичні питання, породжує важливі практичні проблеми: необхідність підтримки й зміцнення єдності суспільства, члени якого дотримуються різних світоглядів; забезпечення консенсусу щодо основних норм і цінностей, необхідних для його функціонування й розвитку; утвердження толерантності у відносинах між прибічниками різних світоглядів, розвиток діалогу між ними; запобігання гострих конфліктів на політичному підгрунті.Зазначені проблеми актуальні для українського суспільства, в якому представлений широкий спектр політично­ідеологічних орієнтацій. Крім того, в сучасній Україні гостро стоїть проблема подолання політичного протистояння. Це зумовлює необхідність розвитку толерантності й діалогу. Велика роль у розв'язанні цих проблем належить партійним лідерам.В цьому контексті підкреслюється, що партійні лідери, як важливі суб'єкти у системі політичної діяльності, виконують такі функції: артикуляція й агрегування інтересів певних соціальних груп; боротьба за здобуття політичної влади; використання політичної влади з метою здійснення суспільно значущих завдань; контроль за діяльністю державних органів або формування та здійснення прийнятого політичного курсу; політичне виховання й ідеологічна соціалізація виборців тощо.Важливою передумовою і водночас засобом їх досягнення в умовах конфліктного протиборства виступає політична толерантність.Політична толерантність розглядається як різновид взаємодії та взаємовідносин між різними соціальними групами, політичними партіями, лідерами, за якого сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позиціях та діях.У статті аналізується політична толерантність як невід'ємний компонент та принцип діяльність партійних лідерів. Наголошується на тому, що у суспільствах із розмаїтістю культур і мов, численними каналами й інститутами вираження соціальних, національних, релігійних та інших інтересів, як правило, більше передумов для реалізації принципу толерантності у відносинах всередині багатопартійної системи. Водночас, на нашу думку, принцип толерантності на практиці поки що не є характерним для процесів партієтворення у нашій країні. Реальний формат взаємодії вітчизняних партійних сил подекуди, на жаль, виключає наявність будь­яких принципів, а тактика політичної боротьби та політичного протистояння відзначається відсутністю принципових засад толерантності.Робиться висновок, що партіям та їхнім лідерам необхідно опанувати науку й мистецтво політичного діалогу, взяти на озброєння певний набір правил політичної поведінки. Серед них, зокрема визначення правомірності протилежної позиції, відмова від претензії на монопольне володіння істиною в останній інстанції тощо.Розвиток політичного життя суспільства веде до розуміння й визнання того, що репрезентувати загальне, бути носіями суспільної сутності мають всі люди, а не якась окрема частина суспільства. Політична діяльність має спиратися на визнання того, що будь­яка суспільна проблема може бути розв'язана тільки на ґрунті загальної згоди.