Suchergebnisse

The old french term equivalent to "foster parents", "parents nourriciers", has not been used in France for about half a century. However, France signs international treaties including "parents nourriciers", "familles nourricières", and the Council of Europe gives recommendations on it. This is because "parents nourriciers" is a legal term appearing in several French-speaking civil codes. but not in the French civil code, this kinship being the subject of a very old legal denial. In international law, this term refers to alternative care for children who cannot, temporarily or permanently, live with their parents. This situation corresponds to a reality of foster care in France and is at the centre of the law of 14 March 2016. From a double historical approach (long history and recent history) we seek to show what this kind of fosterage was, to understand why it disappeared as a symbol and how it continues to exist as a reality.The empirical research is based on the professional life story of 12 foster parents (of ten foster families) and 35 situations are approached to answer two questions: how foster parents invest the new mission of supporting the parents of the child being cared for? How do they cope with the contradiction between a care legally conceived as temporary with parents present, in situations of permanent care in reality, with parents little or not present? Using an anthropological approach, attachment theory and parental care theories, we analyse the parental role of family carers.We study the reconfigurations of traditional fosterage in several dimensions: the evolution of the problems at the origin of foster care, the risks and failures associated with it, the new mission of supporting the parents of the foster children. Finally, a major reconfiguration is the use of simple adoption by foster families and young adults after placement.In a third part we study how foster kinship can be recognized in French law and institutions, based on foreign examples and proposals from experts. ; L'expression « parents nourriciers » n'est plus utilisée en France depuis environ un demi-siècle. Pourtant notre pays signe des traités internationaux faisant figurer la parenté nourricière, et le conseil de l'Europe donne des recommandations à son sujet. Il s'agit d'un terme de droit figurant dans plusieurs codes civils francophone (Suisse, Belgique) mais pas dans le code civil français, cette parenté y faisant l'objet d'un déni juridique ancien. Dans le droit international, ce terme désigne une protection de remplacement pour les enfants placés ne pouvant, provisoirement ou durablement, vivre avec leurs parents.Dans un premier temps, l'approche historique nous permet de présenter la construction de la parenté nourricière – parenté d'éducation, intermédiaire entre placement et adoption – et la contradiction entre le modèle adoptif de l'Assistance publique et l'absence de reconnaissance légale des liens créés. Nous décrivons ensuite le contexte actuel de la protection de l'enfance. Le modèle substitutif – remplacer des parents absents ou disqualifiés – se transforme en contre-modèle, et la norme dominante devient l'accueil provisoire référé à la suppléance familiale (Paul Durning, 1986). De ce fait les enfants sont plutôt placés que confiés, le provisoire n'a pas de limite, et le rôle parental des assistants familiaux est peu reconnu. La recherche empirique est fondée sur des récits de vie professionnelle de 12 assistants familiaux (pour dix familles d'accueil) abordant 35 situations d'enfants accueillis dans le passé ou actuellement. A partir de leurs points de vue nous cherchons à faire apparaître la persistance de la parenté nourricière et ses reconfigurations dans l'accueil familial. En associant une approche anthropologique, la théorie de l'attachement et l'approche politique du care, nous analysons le rôle parental des assistants familiaux. En se transformant en accueil familial, la parenté nourricière garde ses fondamentaux : il s'agit toujours de vivre avec un enfant, de le nourrir, d'en prendre soin (le care), de l'éduquer. Mais il ne s'agit plus de remplacer des parents disqualifiés et l'enfant est inscrit dans une pluriparentalité à la fois réelle et incertaine, du fait du déni juridique de la parentalité d'accueil. Nous étudions les reconfigurations liées au changement des publics, les risques et les échecs qui y sont associés, et la nouvelle mission de soutien des parents des enfants accueillis. Enfin, une reconfiguration majeure est l'utilisation de l'adoption simple par les familles d'accueil et les jeunes adultes, après le placement.Dans une troisième partie nous étudions comment la parenté nourricière peut être reconnue dans le droit et les institutions françaises, en nous fondant sur des exemples étrangers et des propositions d'experts.

"Just remember, what you're seeing and what you're reading is not what's happening" Donald J. Trump, Veterans of Foreign Wars National Convention in Kansas City, Missouri. 24 July 2018 " If there is something comforting—religious, if you want—about paranoia, there is still also anti-paranoia, where nothing is connected to anything, a condition not many of us can bear for long." Thomas Pynchon, Gravity's Rainbow, 1973. Donald Trumps forkærlighed for nogle af konspirationens retoriske greb - når han i kryptiske, vage eller "sladrende" vendinger stipulerer viden om dette og hint – undergraver de usikre "læseres" tiltro til én, verificerbar sandhed. Én reaktion har været at forstærke informationssøgning og meningsdannelse indenfor snævre epistemiske "bobler" som styrker ofte ekstreme fortolkninger af selektiv viden til et næsten kultisk niveau. Trumps held med at fremelske denne effekt forekommer derfor ikke blot at være en politisk men også en epistemologisk krise. Jeg vil ikke desto mindre argumentere for at USA's 45. præsident ikke er ophav til, end ikke katalysatoren for, en stærkt forhøjet konspirationskultur i USA i de seneste år. Han er blot velplaceret og usædvanlig dygtig til at praktisere og til en vis grad forny en genre som landet har været prædisponeret for siden puritanere grundlagde kolonier i New England og som moderne medier, internetbaseret kommunikation og sociale medier har accelereret og udbredt eksponentielt i det 21. århundrede. Argumentet for konspirationskulturens rod i puritanismen har at gøre med deres fokus på individuel nærlæsning og fortolkning både af Skriften og af Tegn. Både bibelsk tekst og hændelser observeret i naturen kunne fungere som symbolsk kommunikation mellem en øvre autoritet og den enkelte troende i en udsat, belejret ny verden hvor man søgte at finde en dybere mening. Menneskets iboende drift mod mønstergenkendelse blev i Amerika bundet til både en stærk individualistisk tradition og et ambivalent forhold til (verdslige) autoriteter, hvilket i nogen grad forklarer hvorfor Trumps antagonisme mod eliten, "the swamp" "the deep state" og de falske profeter i pressen er så velmodtaget. Hans antydning af privilegeret adgang til en alternativ sandhed er så troværdig i en konspirationstankegang at radikaliserede grupper som "QAnon" decideret modlæser Trump i en sådan grad at dét at han selv spreder "fake news" og signalforvirring i virkeligheden fortolkes som udtryk for hans ophøjede kontrol og altomfattende plan for USA. Paranoia er, ironisk nok, mere beroligende end det modsatte. Ifølge litterære kritikere har litteraturen selv forholdt sig til og trænet postmoderne læsere til at genkende både paranoia og antiparanoia (en tilstand hvor intet er forbundet, som ingen kan udholde i længden) i måden at forholde sig til både teksten og verden. Dette har tilsyneladende været et tilbagevendende projekt for en forfatter som Thomas Pynchon, hvis encyclopædiske romaner inviterer til konspiratorisk nærlæsning af tekstbåret evidens om fiktionens rette sammenhæng og mening men også til refleksion over denne aktivitets grundlag. Brian McHale har ligeledes beskrevet Pynchon's genrepasticher ("genre poaching" eller appropriering af lavkulturel genrelitteratur til et højere formål) som medieret historiografi. Mit argument er man i konspirationsteorier ser en tilsvarende appropriering af metode, men med omvendt værdi. I nyere tid har konspirationer været popkulturelle aktiviteter, som i forsøget på at afdække omverdenens rette sammenhæng har plagieret legitime læsnings- og fortolkningsmetoder. Bibelsk exegese gav først modellen for udlægning af encyclopædisk materiale, mens historiografisk metode senere gav et skin af videnskabelighed over kognitivt forudindtaget indsamling og udlægning af beviser for hypoteser. Konspirationsteori er en underkultur, et læsefællesskab, en epistemisk boble som legitimeres ved at maskere sine aktiviteter som anerkendte litterære og videnskabelige metoder. Det der gør Trumps evne til at fremelske konspirationstankegang blandt prædisponerede amerikanske tilhørere specielt interessant i denne kontekst er to ting: På den ene side burde konspirationsteoriens antiautoritære logik arbejde imod ideen om en elitær magthaverfigur som den der kan afsløre konspirationer (som ellers udgår fra højere magter). På den anden side forekommer hans vage hentydninger om mulige rænker samt indlysende kontrafaktuelle påstande langt fra detaljerede og overbevisende nok til at generere konspirationsteorier i den grad tilfældet er. Trump har ikke skabt mistroen til autoriseret viden, men skaber nye legitimiseringsstrategier for konspirationslogik som i en allerede destabiliseret informationskultur, hvor Internettet, som forskningsarkiv og kommunikationsværkstøj, i samspil med sociale og traditionelle medier har demokratiseret en tidligere suspekt, subkulturel aktivitet.

The integrated regional economic-geographical analysis of the Greater Poland Voivodeship (Poland) and the Cherkasy region (Ukraine) according to M.Baransky's scheme were done in the article. The economy and population of the regions were analyzed using such research methods: comparative, historical, statistical, economic zoning, remote monitoring. The most significant features of similarity and differences in economic use were determined in the article. The literature has yet to conduct a comprehensive comparative study of the regions of Poland and Ukraine, in particular, the Cherkasy region with the Polish provinces. So, we have investigated that the Greater Poland Voivodeship belongs to the strongest regions of Poland. This estimate is based on the following indicators: the size of the region, the population, including employment, the rate of GDP growth and its share per inhabitant, the level of industrial development, the pace of transformation, the dominant role of the private sector in the economy. An analysis of these indicators, conducted at the Institute for Market Economy Studies, shows that the Greater Poland is in the leading group of the best regions of the country. Cherkasy region belongs to agrarian-industrial regions of Ukraine. Based on results of the conducted research the following conclusions have been made: The formation of a civil society opens up broad preconditions for the development of industry and commodity products. Improving the assessment of social and economic development indicators, which was conducted in six areas: Financial self-sufficiency, Infrastructure development, Investment development and foreign economic cooperation, Labor market efficiency, Renewable energy and energy efficiency, and Economic efficiency about democratic progress and increase of investment attractiveness of the region. Study of comparative characteristics of socio-economic progress of regions of Ukraine and regions of Poland. ; В статье проведен комплексный региональный экономико-географический анализ Великопольського воеводства (Польша) и Черкасской области (Украина) по схеме Н.Баранского. С помощью сравнительного, исторического, статистического методов исследования, економического раенировання, дистанционных исследований, проанализировано хозяйственная деятельность и население исследуемых регионов. Анализ литературы показал, что вопросу всестороннего исследования социально-экономических проблем регионов Польши и Украины, в частности, Великопольського воеводства (Польша) и Черкасской области (Украина) уделено мало внимания со стороны украинских и польских ученых эконом-географов. Мы исследовали, что Великопольское воеводство принадлежит к самым сильным, в экономическом отношении, регионов Польши. Эта оценка основывается на следующих показателях: размер региона, население, включая занятость, миграционные процессы, темпы роста ВВП и его доли на одного жителя, уровень промышленного развития, темпы трансформации, доминирующую роль частного сектора в экономике. По результатам проведенного исследования сделаны следующие выводы: формирование гражданского общества открывает широкие предпосылки для развития промышленности и товарной продукции; совершенствование оценки показателей социально-экономического развития, которое проводилось в шести сферах: финансовая самодостаточность, развитие инфраструктуры, инвестиционное развитие и внешнеэкономическое сотрудничество, эффективность рынка труда, возобновляемая энергетика и энергоэффективность, экономическая эффективность демократического прогресса и рост инвестиционной привлекательности региона. Изученные сравнительные характеристики социально-экономического прогресса регионов Украины и Польши будут предпосылкой для интеграционных процессов Украины в европейское сообщество. ; У статті здійснено комплексний регіональний економіко-географічний аналіз Великопольського воєводства (Польща) та Черкаської області (Україна) за схемою М.Баранського. У проведенні дослідження використано методи: порівняльний, історичний, статистичний, економічного районування, дистанційних спостережень, проаналізовано господарство і населення регіонів Великопольського воєводства (Польща) та Черкаської області (Україна). Визначено спільні та відмінні суспільно-географічні характеристики господарства порівнюваних регіонів. Здійснено комплексний аналіз тематики наукових досліджень. Всебічне порівняльне дослідження регіонів Польщі та України, зокрема, Черкаської області з польськими провінціями є маловивченим. В ході дослідження ми дійшли висновку, що Великопольське воєводство належить до найрозвинутіших регіонів Польщі. Ця оцінка ґрунтується на наступних соціально-економічних показниках: територія, характеристика населення, включаючи зайнятість, міграційні процеси, темпи зростання ВВП та його частки на одного мешканця, рівень промислового розвитку, темпи трансформації, роль приватного сектора в економіці. Черкаська область належить до аграрно-промислових регіонів України. В області розвиваються транспорт, машинобудування, харчова промисловість та ін. За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки: формування громадянського суспільства відкриває широкі передумови для розвитку промисловості та товарної продукції; удосконалення оцінки показників соціально-економічного розвитку, що проводилося у шести сферах: фінансова самодостатність, розвиток інфраструктури, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічне співробітництво, ефективність ринку праці, відновлювана енергетика та енергоефективність, економічна ефективність демократичного прогресу та зростання інвестиційної привабливості регіону. Вивчення порівняльних характеристик соціально-економічного прогресу регіонів України та регіонів Польщі сприятиме інтеграції України до європейського простору.

[spa] El objeto de estudio de este trabajo es el régimen jurídico internacional de los bienes de doble uso. A tal efecto, la presente investigación se estructura en un primer capítulo dedicado a la delimitación conceptual de la noción en torno a la cual se articula el régimen, seguido de dos partes con dos capítulos cada una. En la primera parte, se delimitan y presentan las características de las fuentes sistematizando, primeramente, los instrumentos jurídicamente vinculantes –normas convencionales y actos normativos de organizaciones internacionales de referencia–, seguidas de las normas de soft-law, señalando en este último caso su influencia en la configuración del régimen. En base al análisis de dichos instrumentos, la segunda parte identifica el contenido jurídico del régimen internacional de bienes de doble uso distinguiendo, para ello, entre las exigencias que se imponen en materia de regulación y control interno y las que se establecen en el área de las relaciones exteriores de los Estados. El trabajo finaliza con la exposición de las conclusiones que pueden extraerse del análisis efectuado y que sustentan la tesis central que deriva de esta investigación: el régimen jurídico internacional de los bienes de doble uso presenta características propias y su objeto de regulación se sitúa en la intersección entre las prohibiciones relativas a la proliferación de las armas de destrucción masiva y el derecho al uso pacífico de los materiales y equipos de naturaleza dual. Lograr el equilibrio entre las dos premisas de esta última proposición es el objetivo de dicho régimen. ; [cat] L'objecte d'estudi d'aquest treball és el règim jurídic internacional dels béns de doble ús. A aquest efecte, la present investigació s'estructura en un primer capítol dedicat a la delimitació conceptual de la noció entorn de la qual s'articula el règim, seguit de dues parts amb dos capítols cadascuna. A la primera part, es delimiten i presenten les característiques de les fonts sistematitzant, primerament, els instruments jurídicament vinculants –normes convencionals i actes normatius d'organitzacions internacionals de referència–, seguides de les normes de soft-law, assenyalant en aquest últim cas la seva influència en la configuració del règim. En base a l'anàlisi d'aquests instruments, la segona part identifica el contingut jurídic del règim internacional de béns de doble ús distingint, a aquest efecte, entre les exigències que s'imposen en matèria de regulació i control intern i les que s'estableixen en l'àrea de les relacions exteriors dels Estats. El treball finalitza amb l'exposició de les conclusions que es poden extreure de l'anàlisi efectuada i que sustenten la tesi central que deriva d'aquesta investigació: el règim jurídic internacional dels béns de doble ús presenta característiques pròpies i el seu objecte de regulació se situa en la intersecció entre les prohibicions relatives a la proliferació de les armes de destrucció massiva i el dret a l'ús pacífic dels materials i equips de naturalesa dual. Aconseguir l'equilibri entre les dues premisses d'aquesta última proposició és l'objectiu d'aquest règim. ; [eng] The subject of this paper is the international legal regime on dual-use goods. To this end, this research is structured in a first chapter devoted to the conceptual delimitation of the notion around which the regime is articulated, followed by two parts with two chapters each. In the first part, the characteristics of the sources are delimited and presented by systematizing, first, the legally binding instruments –conventional norms and normative acts of international reference organizations–, followed by the soft-law norms, indicating in the latter case their influence on the configuration of the regime. Based on the analysis of these instruments, the second part identifies the legal content of the international regime of dual-use goods, distinguishing, for this purpose, between the requirements imposed in the area of internal regulation and control and those established in the area of States' foreign relations. The work ends with a presentation of the conclusions that can be drawn from the analysis carried out and that support the central thesis that derives from this research: the international legal regime of dual-use goods has its own characteristics and its object of regulation is located at the intersection between prohibitions relating to the proliferation of weapons of mass destruction and the right to the peaceful use of materials and equipment of a dual nature. Achieving a balance between the two premises of this last provision is the objective of the regime studied.

In today's conditions, the dynamic development of countries is impossible without a comprehensive and continuous production and use of innovations as catalysts of general economic development. The article is a study of innovative positions of TNCs in developed countries of the world in conditions of global competition. As a result of the theoretical foundations' analysis of the world economy's innovative development (the theory of economic development and intellectual technology, the concept of harmonious economy and economic integration, etc.), and the basic components of this process (technological and techno-economic paradigms), it should be noted that the main goal of successful corporations, and also countries are an increase in the innovative component of the national economy. The study of innovation financing processes in leading corporations in Japan, the United States and the EU, which enabled them to analyse their innovation strategies and to identify the need for a separate financial mechanism that depends both on the product stage and on the environment (host country investment climate). The statistical data indicate that the processes of R&D's globalization and internationalization predominantly take place in a closed set of countries – the USA, Western Europe, and Japan, which concentrate the main foreign research units of TNCs. If the trend of creating new research units for TNCs in China and India continues, it is possible that these two countries will in the future become part of the "innovation core" of the world economy. The activity of TNCs in relation to the creation of research units is constrained by various factors, the main of which are: low level of intellectual property protection, imperfection of legislation that regulates the activities of such units. ; В современных условиях динамичное развитие стран невозможно без всестороннего и непрерывного продуцирования и использования инноваций в качестве катализаторов общеэкономического развития. Целью статьи является исследование инновационных позиций ТНК развитых стран мира в условиях глобальной конкуренции. В результате анализа теоретических основ инновационного развития мировой экономики (теорий экономического развития и интеллектуальной технологии, концепций гармоничного экономики и экономической интеграции и др.), а также базисных составляющих данного процесса (технологическая и технико-экономическая парадигмы) следует отметить, что главной целью успешных корпораций, а также стран является наращивание инновационной составляющей национальной экономики. Исследование процессов финансирования инноваций в ведущих корпорациях Японии, США и странах ЕС, что позволило проанализировать их инновационные стратегии и определить необходимость применения отдельного финансового механизма, который зависит как от стадии продукта, так и от окружающей среды (инвестиционного климата принимающей страны). Статистические данные свидетельствуют о том, что процессы глобализации и интернационализации НИОКР происходят в основном в замкнутой совокупности стран – в США, Западной Европе и Японии, в которых сосредоточены основные иностранные научно-исследовательские подразделения ТНК. Если тенденция создания новых исследовательских подразделений ТНК в Китае и Индии сохранится, то возможно, что эти две страны в будущем войдут в «инновационное ядро» мировой экономики. Активность ТНК относительно создания научно-исследовательских подразделений сдерживается различными факторами, основными из которых являются: низкий уровень защиты интеллектуальной собственности, несовершенство законодательства, регулирующего деятельность подобных подразделений. ; В умовах сьогодення динамічний розвиток країн є неможливим без всебічного і безперервного продукування і використання інновацій як каталізаторів загальноекономічного розвитку. Метoю статті є дослідження інноваційних позицій ТНК розвинених країн світу в умовах глобальної конкуренції. У результаті аналізу теоретичних засад інноваційного розвитку світової економіки (теорії економічного розвитку та інтелектуальної технології, концепції гармонійної економіки та економічної інтеграції та ін.) та базисних складових даного процесу (технологічна та техніко-економічна парадигми) варто зазначити, що головною ціллю успішних корпорацій, а також країн є нарощування інноваційної складової національної економіки. Дослідження процесів фінансування інновацій в провідних корпораціях Японії, США та країнах ЄС, що дало змогу проаналізувати їх інноваційні стратегії та визначити необхідність застосування окремого фінансового механізму, який залежить як від стадії продукту, так і від оточуючого середовища (інвестиційного клімату приймаючої країни). Статистичні дані свідчать про те, що процеси глобалізації і інтернаціоналізації НДДКР відбуваються в основному в замкнутій сукупності країн – в США, Західній Європі та Японії, в яких зосереджені основні іноземні науково-дослідні підрозділи ТНК. Якщо тенденція створення нових дослідницьких підрозділів ТНК в Китаї і Індії збережеться, то можливо, що ці дві країни в майбутньому увійдуть до «інноваційного ядра» світової економіки. Активність ТНК відносно створення науково-дослідних підрозділів стримується різними чинниками, основними з яких є: низький рівень захисту інтелектуальної власності, недосконалість законодавства, яке регулює діяльність подібних підрозділів.

The family is undoubtedly regarded not only as an important focus of society, but also as a basis for the upbringing of the growing generation, an element of cultural, moral, informational and economic development of society. Globalism and the transformation of social relations have also led to changes in the family model. In such circumstances, the study, becomes very important. The researchers mainly investigate the problems of individual principles of civil and family law, as well as analyze state policy in the field of protection and protection of children's rights. However, the principle of state protection of the family is not well understood.The study found that the principle of state protection of the family is enshrined both at the level of international acts and in national law. It is justified that the content of this principle is revealed due to the positive obligations of the state in the field of family protection. The article analyzes the foreign experience of defining the substantive elements of the principle of state protection of the family. The importance of the principle of state protection of the family in emergency situations, including the protection of the right to family of internally displaced persons, has been investigated.It is established that the principle of state protection of the family envisages a set of rulemaking, law enforcement, organizational, administrative, financial, ideological and educational measures on the part of the state to ensure favorable conditions for the creation and proper functioning of the family, as well as its protection. The legal mechanism of state protection of the family is a system of legal norms that establish guarantees for the realization of a person's right to the family, as well as institutions that promote the proper functioning and protection of the family, motherhood (paternity) and childhood. It is justified that the content of the principle of state protection of the family is revealed due to the positive obligations of the state in the sphere of family protection, including: to assist in the formation of families and in raising their children; take appropriate measures to ensure equality of spouses and protection of children in the event of divorce; create human conditions for motherhood (paternity), ensure protection of their rights; take special maternity protection measures within a reasonable time before and after childbirth; adopt legislation to protect a person from arbitrary or unlawful interference with family life; to give priority to family upbringing of the child and others. ; В рамках исследования установлено, что принцип государственной охраны семьи зафиксирован как на уровне международных актов, так и в национальном законодательстве. Обосновано, что сущностное содержание указанного принципа раскрывается через позитивные обязательства государства в сфере охраны семьи. Проанализирован зарубежный опыт определения на законодательном уровне содержательных элементов принципа государственной охраны семьи. Исследовано значение принципа государственной охраны семьи в чрезвычайных ситуациях, в том числе и по защите права на семью внутренне перемещенных лиц. Установлено, что принцип государственной охраны семьи предусматривает комплекс нормативных, правоприменительных, организационно-распорядительных, финансовых, идеологически-воспитательных мер со стороны государства по обеспечению благоприятных условий для создания и надлежащего функционирования семьи, а также ее защиты. ; В рамках дослідження встановлено, що принцип державної охорони сім'ї зафіксований як на рівні міжнародних актів, так і в національному законодавстві. Обґрунтовано, що сутнісний зміст вказаного принципу розкривається через позитивні зобов'язання держави в сфері охорони сім'ї. В рамках статті проаналізовано зарубіжний досвід визначення на законодавчому рівні змістовних елементів принципу державної охорони сім'ї. Досліджено значення принципу державної охорони сім'ї в надзвичайних ситуаціях, в тому числі і щодо захисту права на сім'ю внутрішньо переміщених осіб.Встановлено, що принцип державної охорони сім'ї передбачає комплекс нормотворчих, правозастосовних, організаційно-розпорядчих, фінансових, ідеологічно-виховних заходів з боку держави щодо забезпечення сприятливих умов для створення та належного функціонування сім'ї, а також її захисту. Правовий механізм державної охорони сім'ї є системою правових норм, що встановлюють гарантії реалізації особою права на сім'ю, а також інституцій, що сприяють належному функціонуванню та захисту сім'ї, материнства (батьківства) та дитинства.Обгрунтовано, що сутнісний зміст принципу державної охорони сім'ї розкривається через позитивні зобов'язання держави в сфері охорони сім'ї, в тому числі: надавати допомогу при утворенні сімей, та під час виховання ними дітей; вжити належних заходів для забезпечення рівності подружжя та захисту дітей у разі розірвання шлюбу; створити людині умови для материнства (батьківства), забезпечити охорону їх прав; вживати заходи з особливої охорони матерів протягом розумного строку до і після пологів; прийняти законодавство щодо захисту особи від свавільного чи незаконноговтручання в сімейне життя; забезпечити пріоритет сімейного виховання дитини та інші.

The sources of financing, such as the state budget, local budgets, own funds of enterprises, credits and loans, foreign investments and other sources of financing for investments in personal agriculture (OSG) are analyzed in the example of Rivne region. The coefficients of the correlation logarithmic dependence of enterprises' profits on investments and fertilizers of farms and private peasant farms (OSG) are analyzed. A multifactor forecast model has been constructed, which is focused on the cost of complete replacement of mineral fertilizers with organic fertilizers (ths. UAH) by 2023. The resulting model is applied to the profit forecast for farms and farms by 2023 in the case of the transition to the organic farming model, as well as the partial replacement of mineral fertilizers by organic waste from livestock farms. odarstv. It has been found that when switching to an organic business model, businesses should raise their product prices by about three times in order to maintain their existing level of profitability. The transition of farms to organic production will lead to a significant increase in prices for vegetable products. However, the high demand for organic products available on the Ukrainian and world markets will make up for the difference in profits. The basic directions of the ecological and economic mechanism of agricultural land use for agricultural and personal peasant farms are offered, as well as directions for improving the status of agricultural land for agricultural and personal peasant farms in the context of corporatization of the ecological and economic mechanism of balanced use of agricultural land and agriculture. ; Проанализированы источники финансирования, в частности такие как госбюджет, местные бюджеты, собственные средства предприятий, кредиты и займы, иностранные инвестиции и другие источники финансирования по инвестиций в личное сельское хозяйство (ОСГ) на примере Ровенской области. проведен анализ коэффициентов корреляционной логарифмической зависимости прибыли предприятий от инвестиций и удобрений фермерских и личных крестьянских хозяйств (ОСГ). построена многофакторная прогнозную модель, ориентированная на стоимость полной замены минеральных удобрений на органические (тыс. грн) до 2023 Рассчитано прогноз прибыли ОСГ и фермерских хозяйств при частичном и полном переходе на органическое производство (при условии того же цены на продукцию) к 2023 Полученную модель применена к прогнозу доходов для ОСГ и фермерских хозяйств в 2023 в случае перехода к модели органического земледелия, а также частичной замены минеральных удобрений органическими благодаря отходам животноводческих хозяйств. Выявлено, что в случае перехода на органическую модель хозяйствования предприятия должны повысить цены на продукцию примерно втрое для сохранения существующего уровня прибыльности. Переход хозяйств на органическое прост-во приведет к значительному росту цен на растительную продукцию. Однако имеющийся на украинском и мировом рынке высокий спрос на органическую продукцию позволит компенсировать разницу в прибылях. Предложены основные направления еолого-экономического механизма использования земель сельскохозяйственного назначения для фермерских и личных крестьянских хозяйств, а также направления по улучшению состояния земель сельскохозяйственного назначения для фермерских и личных крестьянских хозяйств в контексте корпоратизации эколого-экономического механизма сбалансированного использования земель сельскохозяйственного назначения нуждаются усовершенствование существующего институциональной среды. ; Проаналізовано джерела фінансування, зокрема такі як держбюджет, місцеві бюджети, власні кошти підприємств, кредити і позики, іноземні інвестиції та інші джерела фінансування щодо інвестицій у особисте сільське господарство (ОСГ) на прикладі Рівненської області. Проведено аналіз коефіцієнтів кореляційної логарифмічної залежності прибутку підприємств від інвестицій і добрив фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ). Побудовано багатофакторну прогнозну модель, яка орієнтована на вартість повної заміни мінеральних добрив на органічні (тис. грн) до 2023 р. Розраховано прогноз прибутку ОСГ та фермерських господарств при частковому і повному переході на органічне виробництво (за умови тієї самої ціни на продукцію) до 2023 р. Отриману модель застосовано до прогнозу прибутків для ОСГ та фермерських господарств до 2023 р. у разі переходу до моделі органічного землеробства, а також часткової заміни мінеральних добрив органічними завдяки відходам тваринницьких господарств. Виявлено, що у разі переходу на органічну модель господарювання підприємства мають підвищити ціни на продукцію приблизно втричі для збереження наявного рівня прибутковості. Перехід господарств на органічне виробництво призведе до значного зростання цін на рослинну продукцію. Проте наявний на українському та світовому ринку високий попит на органічну продукцію дасть змогу компенсувати різницю у прибутках. Запропоновано основні напрями еолого-економічного механізму використання земель сільськогосподарського призначення для фермерських та особистих селянських господарств, а також напрями щодо покращення стану земель сільськогосподарського призначення для фермерських та особистих селянських господарств у контексті корпоратизації еколого-економічного механізму збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення потребують удосконалення існуючого інституціонального середовища

Мета. Робота присвячена огляду векторів розвитку малого бізнесу в Україні в контексті гармонізації законодавчих вимог відносно режимів оподаткування та державної підтримки підприємницької діяльності. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосувати системний підхід, узагальнення та порівняння. Результати. У роботі наведено аналіз діючої нормативної бази щодо класифікації суб'єктів малого бізнесу та режимів їх оподаткування. Узагальнено зарубіжний досвід щодо застосування пільгових умов оподаткування та інших засобів державної підтримки даного сектору економіки. Встановлено, що на шляху до гармонізації вітчизняного законодавства відповідно до європейських вимог потребують уточнення критерії віднесення суб'єктів господарювання до відповідної категорії, також потребують конкретизації напрямки фінансової державної підтримки малого бізнесу. Наукова новизна. Запропоновано компонентну модель оподаткування малого бізнесу в Україні, яка складається з таких компонент: нормативної – на рівні якої відбувається формування спеціальних податкових режимів та способів державної підтримки малого бізнесу; фіскальної – де формуються напрямки податкової роботи у сфері спрощення справляння податків; організаційно-функціональної – яка являє собою організований облік розрахунків за податками на рівні певного суб'єкта підприємництва. Практична значимість. Впровадження запропонованої моделі оподаткування малого бізнесу має на меті розробку на рівні законодавства вимог щодо спрощення системи справляння і обліку податків, що дозволить підприємцям зосередити фінансові та трудові ресурси безпосередньо на виконання своїх функціональних цілей. Такий вектор розвитку малого бізнесу сприятиме покращенню економічної ситуації в країні. ; Цель. Работа посвящена обзору векторов развития малого бизнеса в Украине в контексте гармонизации требований законодательства относительно режимов налогообложения и государственной поддержки предпринимательской деятельности. Методика. Для решения задач такого класса в работе предложено применить системный подход, обобщение и сравнение. Результаты. В работе приведен анализ действующей нормативной базы по классификации субъектов малого бизнеса и режимов их налогообложения. Обобщен зарубежный опыт применения льготных условий налогообложения и других способов государственной поддержки данного сектора экономики. Установлено, что на пути к гармонизации отечественного законодательства в соответствии с европейскими требованиями необходимо уточнение критериев отнесения субъектов хозяйствования к соответствующей категории, также необходима конкретизация направлений государственной финансовой поддержки малого бизнеса. Научная новизна. Предложено компонентную модель налогообложения малого бизнеса в Украине, которая состоит из таких составляющих: нормативной - на уровне которой происходит формирование специальных налоговых режимов и способов государственной поддержки малого бизнеса; фискальной - где формируются направления налоговой работы в сфере упрощения взимания налогов; организационно-функциональной - которая представляет собой организованный учет расчетов по налогам на уровне конкретного субъекта предпринимательства. Практическая значимость. Цель внедрения предложенной модели налогообложения малого бизнеса – разработка на уровне законодательства требований по упрощению системы взыскания налогов и их учета, что позволит предпринимателям сосредоточить финансовые и трудовые ресурсы непосредственно на выполнении своих функциональных целей. Такой вектор развития малого бизнеса будет способствовать улучшению экономической ситуации в стране. ; Goal. The paper is devoted to the review of the vectors of small business development in Ukraine in the context of harmonization of legislative requirements regarding tax regimes and state support of entrepreneurial activity. Methods. In order to solve the problems of such a type, we have proposed to apply a systematic approach, the methods of generalization and comparison in the work. Results. The paper deals with the current normative base concerning the classification of small business entities and their taxation regimes. We have generalized foreign experience in applying preferential taxation conditions and other means of state support for this sector of the economy. We have revealed that on the way to harmonization of domestic legislation in accordance with the European requirements, it is necessary to specify the criteria for assigning the corresponding category to business entities, and the direction of financial state support for small business. Scientific novelty. We have proposed the component model of taxation of small businesses in Ukraine, which consists of the following components: normative at the level of which special tax regimes and methods of state support for small businesses are formed; fiscal where the directions of tax work in the field of simplification of tax collection are formed; organizational-functional which is organized accounting for tax calculations at the level of a specific subject of entrepreneurship. Practical significance. The introduction of the proposed model of taxation of small businesses aims at developing, at the level of legislation, requirements for simplifying the tax collection and accounting system, enabling entrepreneurs to concentrate financial and labor resources directly on fulfilling their functional objectives. Such a vector of small business development will contribute to the improvement of the economic situation in the country.

Ivanyshyn V.V., Stelmashchuk A.M. INSTITUTIONAL AND INNOVATIVE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES AND COMMUNITIES AS A STRATEGIC PRIORITY OF ECONOMIC SECURITY OF THE STATE AND ITS CONVERGENCE TO EU STANDARDSPurpose. The aim of the article is identification and critical analysis of problems and substantiation on their basis of perspectives, instruments and mechanisms of rural development of Ukraine on the basis of improvement of institutional and innovative policy of the state, with achievement of economic security and sustainable multifunctional development of rural areas, regions, territorial communities and subjects of business activity in the context of European integration and convergence to the standards of the European Union.Methodology of research. The methodological basis of the study is the theoretical development of domestic and foreign scientists on the problem, legislative and regulatory materials of Ukraine and the EU. In the course of the research, general scientific and special methods are used, namely: monographic, analytical, abstract and logical and other methods – to summarize the results of the literary review on the problem under study, to substantiate the directions of rural development research, and to write programs for promoting rural development.Findings. It is substantiated that rural territory is a complex and multifunctional natural, social and economic, production and economic structure, characterized by a set of peculiarities inherent in it, namely: the area of land; landscape features; the number of people living and their type of employment; the number, species diversity of flora and fauna; volumes and structure of production; development of social and industrial infrastructure and other features. It is found that the format of the approach to the definition of the concept of "rural area" has changed significantly, in which it is not only the concept of space, where agriculture and forestry occupied a major share, but also the understanding that it is a place that has had considerable human, natural, cultural and social capital.It is determined that the territorial model of rural development, unlike other models, provides two parallel variants of development: the focus on the development of agrarian and agro-industrial sectors as drivers. This model recognizes the importance of local institutions (private and public) both in developing the directions of development and in the management and implementation of development programs. It is substantiated that, it is advisable to create appropriate regional development agencies to ensure the planned regulation of this process in order to make effective use of the territorial-resource potential of the rural territories of the region. It is proved that the activation of rural development is provided mainly on the basis of the implementation of the applied principles of agricultural policy related to institutional and innovative, sectoral and territorial stimulation, which facilitates the transition to sustainable development.Originality. The priority methodology for the study of rural development is defined, which includes the construction of a logarithm when writing a program for rural restoration and development. The structure of the regional public agency for rural development of Podillia is substantiated, which envisages the following functional departments: strategic management of rural development; formation of competent population; transfer of innovative technologies (products); design, which develops different types of innovation and investment projects for the sectoral and territorial economy.Practical value. It is determined that the common agricultural policy of the European Union is aimed at: balanced development of economic, social and environmental spheres; multifunctional development of rural areas; transition to principles of rational use of nature; protection of interests of rural population and formation of economic mechanism of development of rural territories in the system of social and economic security of the state.It is established that within the territorial development model, the importance of local institutions has been found to be complemented by the need for effective coordination between the different levels of governance of this policy, starting with EU policy, which is manifested through financial support and establishing a system of rules and guidelines, and further to national, regional and local levels. This combination contributes to the success of rural development policy, which has made multi-level governance one of the key features of rural development policy.Key words: rural areas; communities; strategy; institutional and innovation development; economic security; EU standards.

The article discloses the issues related to the manipulation of earnings (earnings management) by Russian companies at the initial public offering (the initial public offering, hereinafter IPO). The ability to manage earnings is initially embedded in accounting standards that allow various accounting alternatives. The earnings management virtually can be not only legal, but also illegal (fraudulent). Illegal earnings management can also lead to bankruptcy. Considering possible negative effect for both the company and its counterparties, it should be analyzed when the earnings management is used and by what means. The increase in capital attracted to a company as a result of IPO is traditionally regarded as one of the most common reasons for the earnings management. The issue has been actively studied by foreign researchers (primarily in developed markets) while Russian companies basically lack such studies. This fact makes the current work relevant. The objective of the article is to determine the accounting tools for the earnings management in Russian companies at the initial public offering. The research has used a sample of 66 Russian companies that carried out IPOs on Russian trading floors from 2004 to 2016. For the analysis, a peer company which did not make an IPO in the corresponding year was selected for each of these companies. The necessary information has been collected from the SKRIN, Thomson Reuters, Prequeca and Zephyr databases. Correlation and regression analysis and mean-comparison statistical tests have been used. According to the study results, Russian companies manage earnings in the year of their IPO. In the same year, the IPO companies show higher values of abnormal receivables and inventories compared to the peers which did not make an IPO. This result indicates the intention of the companies offering the shares to inflate their profts. The article also shows that the earnings management level of IPO frms is inversely related to the subsequent proftability of the company's shares both within three-year and fve-year periods. The research results are signifcant for a wide range of external users of the company's accounting information. In particular, potential investors can consider the results while analyzing the frms whose shares they intend to buy at the IPO. Government bodies can use the relevant results to analyze the feasibility of changes in accounting standards, as well as in the legislation regulating the placement of securities by companies. ; В статье рассматриваются вопросы, связанные с манипулированием прибылью (earnings management) российскими компаниями при осуществлении ими первичного размещения акций (initial public offering, далее IPO). Возможность манипулирования прибылью изначально заложена в учетные стандарты, которые допускают наличие различных учетных альтернатив. На практике манипулирование прибылью может иметь не только легальный, но и нелегальный (мошеннический) характер. Нелегальное манипулирование может приводить, в том числе, и к банкротству компаний. Учитывая возможные негативные последствия, которые может иметь манипулирование прибылью, как для самой компании, так и для ее контрагентов, представляется необходимым проводить анализ того, в каких ситуациях и с помощью каких инструментов компании склонны манипулировать прибылью. Увеличение привлеченного в компанию капитала по результатам IPO традиционно рассматривается как один из наиболее распространенных мотивов организации для манипулирования прибылью. Несмотря на то что данная проблема активно изучалась зарубежными исследователями (прежде всего, на развитых рынках), по российским компаниям подобные исследования практически отсутствуют, что обусловливает актуальность настоящей работы. Целью статьи является определение учетных инструментов манипулирования прибылью российскими компаниями при первичном размещении акций. В работе исследовалась выборка, состоящая из 66 российских компаний, осуществивших IPO на российских торговых площадках в период с 2004 по 2016 г. В целях анализа для каждой из этих компаний была подобрана компания-аналог, которая не осуществляла IPO в соответствующий год. Для сбора необходимой информации использовались базы данных СКРИН, Thomson Reuters, Prequeca, Zephyr. Использовались корреляционно-регрессионный анализ и статистические тесты сравнения средних. Результаты исследования показывают, что российские компании осуществляют манипулирование прибылью в год выхода на IPO. Компании, выходящие на IPO, демонстрируют более высокие значения абнормальной дебиторской задолженности и запасов по сравнению с компаниями-аналогами, не осуществлявшими IPO в том же году. Данный результат свидетельствует о намерении компаний, размещающих акции, завысить свою прибыль. В работе также показано, что уровень манипулирования прибылью при IPO обратно взаимосвязан с последующей доходностью акций компании как на трехлетнем, так и на пятилетнем промежутках. Результаты исследования имеют значение для широкого круга внешних пользователей учетной информации компании. В частности, потенциальные инвесторы могут учитывать результаты работы при анализе компаний, акции которых они собираются приобретать, а государственные органы могут использовать соответствующие результаты для анализа целесообразности внесения изменений в учетные стандарты, а также в законодательство, регулирующее размещение ценных бумаг компаниями.

Introduction. The article deals with problems and consequences of the Ukrainian economy deindustrialization under the neoliberal paradigm dominance in government's economic policy. The problems of deindustrialization in transition economies during the period of postindustrial transformation in developed countries and the neoliberal economic thought dominance has so far been overlooked. The subject-matter of the study is structural shifts caused by deindustrialization and diversification of the economy. The methodological principles of research involve joint application of a set of well-known common scientific methods as well as special research methods in economics, such as retrospective analysis method to investigate the origin of modern neoliberal economic doctrines. Aim and tasks. The purpose of the article is to distinguish the fundamental differences in structural changes in the economy of Ukraine and developed countries and to identify key areas for restructuring the domestic economy on the basis of modernization and reindustrialization policy. Results. The fundamental differences between dramatic reduction of the industrial sector share in the Ukrainian economy and economy diversification with a relative decrease in the share of industry that occurs in mature economic systems under transition to the postindustrial stage of development are revealed. It's proved that formal signs of a transition to a postindustrial society may reflect diametrically opposed trends of economic development. A critical analysis of the theoretical postulates of economic thought that underlies leading international organizations' cooperation with individual countries is conducted. It's argued that neoliberal economic paradigm relies on abstract, sterile, and unfeasible hypotheses based on ideology, not the experience of successful structural transformations. Key areas of Ukraine's economic policy transformation include a set of tools of budget, infrastructure, tax, customs and foreign trade policies to ensure structural changes in output and export. It's argued that such measures, as introducing a local component criterion in public procurements, free connection of industrial objects to engineering networks, tax incentives for industrial park residents, barriers to raw materials exports, revision of Ukraine's obligations under WTO, launching of an export-credit agency, deploying a network of official trade missions in key partner countries, etc., will trigger reindustrialization of Ukrainian economy. Conclusions. Implementation of a full-fledged industrial policy in developing countries is hampered by the rule of neo-liberal economic ideology, which denies the possibility of effective state governance of structural changes in the national economy. The article puts forward a critical view on the mainstream economic ideology and discusses its destructive impact on the Ukrainian economy that is worth to be introduced in masters' graduation programs in economics. Implementation of author's recommendations on reforming governmental economic and industrial policy is a basis for launching reindustrialization processes in the Ukrainian economy. ; Вступ. У статті розглядаються проблеми та наслідки деіндустріалізації української економіки за домінування неоліберальної парадигми в економічній політиці уряду. Проблемам деіндустріалізації в країнах з перехідною економікою в період постіндустріальної трансформації в розвинених країнах і домінування неоліберальної економічної думки досі залишається приділено недостатню увагу. Предметом дослідження є структурні зрушення, спричинені деіндустріалізацією та диверсифікацією економіки. Методологія дослідження побудована на застосуванні комплексу загальнонаукових методів, а також спеціальних методів наукового пізнання, зокрема методу ретроспективного аналізу для дослідження походження сучасних неоліберальних економічних вчень. Мета і завдання. Метою статті є виявлення принципових відмінностей у структурних змінах в економіці України і розвинених країн та визначення ключових напрямів реструктуризації вітчизняної економіки на основі політики модернізації та реіндустріалізації. Результати. Виявлено принципові відмінності між різким скороченням частки промислового сектора в економіці України та диверсифікацією економіки з відносним зменшенням частки промисловості, що відбувається в зрілих економічних системах при переході до постіндустріальної стадії розвитку. Доведено, що формальні ознаки переходу до постіндустріального суспільства можуть відображати діаметрально протилежні тенденції економічного розвитку. Проведено критичний аналіз теоретичних постулатів економічної думки, які лежать в основі співпраці міжнародних організацій з окремими країнами. Стверджується, що неоліберальна економічна парадигма спирається на абстрактні, стерильні та нездійсненні гіпотези, засновані на ідеології, а не на досвіді успішних структурних перетворень. Визначено основні напрями трансформації економічної політики України з метою забезпечення якісної зміни структури національної економіки. Ці напрямки включають набір інструментів бюджетної, інфраструктурної, податкової, митної та зовнішньоекономічної політики для забезпечення структурних змін у виробництві та експорті. Висновки. Реалізація повноцінної промислової політики в країнах, що розвиваються ускладнюється пануванням неоліберальної економічної ідеології, що заперечує можливість ефективного державного управління структурними змінами в національній економіці. У статті висвітлюється критичний погляд на домінуючу економічну ідеологію та обговорюється її руйнівний вплив на українську економіку, дослідження чого варто ввести в магістерські програми з економіки. Впровадження авторських рекомендацій щодо реформування державної економічної та промислової політики слугуватиме базисом для початку реіндустріалізації в українській економіці.

Introduction. With the development of the economy, the amount of waste increases per capita, the number of packaging materials and the total of goods, the life cycle of which ends in the transformation into waste. Due to the slow development of waste recycling in Ukraine, the problem of their accumulation is aggravated with the increasing impact of waste landfills, which are increasing and becoming an area of increased risk, which leads to a decrease in the welfare of the population and a reduction in labor productivity. Aim and tasks. The goal of this work is to analyze the problem of waste accumulation and find ways to reduce environmental pollution as an effective way to improve the well-being of the population and increase the economic and environmental potential of Ukraine. Results. The article analyzes ways to solve the problem, taking into account the realities and positive experience of developed countries, where waste recycling has become a lucrative business and is based on the secondary use of waste and its return to the life cycle as a commodity. Identified corruption links between business and government, inefficient use of budget funds, slows down the transition to complete waste recycling, and leads to a distortion of the free market system on a competitive basis and the impossibility of foreign investors interested in running a transparent and environmentally friendly business in the field of waste recycling. The structure of the main components of household waste and the distribution of the time of their decomposition are revealed, and a diagram of the negative impact of landfills on the environment and waste management is given. The article discusses the principles of state regulation, which can improve the situation in the field of waste utilization and environmental welfare of the population. Conclusions. An analysis of modern approaches in the field of waste utilization, both liquid and solid, has shown that the main method of waste utilization is recycling as the basis of the general concept of Zerowaste for the countries with a high level of development. In Ukraine, the formation of regulators and tools to overcome the garbage crisis is slow and does not lead to significant changes. It has been substantiated that, on the basis of internalizing external effects and assisting the population in minimizing negative impacts, it is possible to achieve a reduction in overproduction of goods and services with negative external effects. Significant progress in the utilization process is possible only in the case of investment attractiveness of waste recycling business, institutional changes in tax and customs tariff legislation, macroeconomic and financial stabilization in the country. ; Вступ. З розвитком економіки зростає і кількість відходів на душу населення, збільшується кількість пакувальних матеріалів та загалом товарів, цикл життя яких закінчується перетворенням у відходи. У зв'язку з повільним розвитком сфери переробки відходів в Україні, проблема їх накопичення загострюється разом зі збільшенням впливу полігонів відходів, кількість яких зростає та стає територією підвищеного ризику, що призводить до зменшення добробуту населення та зменшення продуктивності праці. Мета і завдання. Метою даної роботи є аналіз проблеми накопичення відходів та пошук методів зменшення забруднення навколишнього середовища, як ефективного способу покращення добробуту населення та підвищення економічного і екологічного потенціалу України. Результати. В статті проаналізовані шляхи вирішення проблеми, враховуючи реалії та позитивний досвід розвинутих країн, де переробка відходів стала прибутковим бізнесом та основана на вторинному використанні відходів. Виявлені корупційні зв'язки між сферами бізнесу та влади, нераціональне використання бюджетних коштів, що стримує процес переходу до повної переробки відходів, та призводить до спотворення вільної ринкової системи на конкурентних засадах і не зацікавленості іноземних інвесторів у ведені бізнесу у сфері переробки відходів. Розкрита структура основних складових побутових відходів та розподіл часу їх розкладання, а також наведено схему негативного впливу полігонів на навколишнє природнє середовище та поводження з відходами. В статті розглядаються принципи державного регулювання, що можуть покращити ситуацію, яка склалась у сфері утилізації відходів та екологічного добробуту населення. Висновки. Аналіз сучасних підходів у сфері утилізації відходів, як рідких так і твердих, показав, що для країн з високим рівнем розвитку основним методом утилізації відходів є рециклінг як основа загальної концепції Zerowaste. В Україні формування регуляторів та інструментів подолання сміттєвої кризи відбувається повільно та не веде до суттєвих зрушень. Обґрунтовано, що на основі інтерналізації зовнішніх ефектів та сприяння населення у мінімізації негативних впливів можливо досягти скорочення перевиробництва товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами. Суттєвий прогрес у процесі утилізації можливий тільки у разі інвестиційної привабливості бізнесу з переробки відходів, інституційних змін у податковому та митно-тарифному законодавстві, макроекономічної і фінансової стабілізації у країні.

Treball Final de Màster Universitari en Noves Tendències i Processos d'Innovació en Comunicació. Codi: SBP052. Curs: 2016/2017 ; El desarrollo tecnológico y la globalización cultural y económica han derivado en la necesidad de países, regiones y ciudades a activar políticas territoriales de diferenciación para posicionarse competitivamente en el mercado. Ante este contexto los territorios elaboran estrategias comunicativas -basadas en la marca comercial- para construir una imagen potente y diferenciable que les permita captar, básicamente y de manera transversal, turismo e inversiones y alcanzar un posicionamiento político favorable en sus relaciones públicas con otros territorios. La construcción e implementación estratégica de una marca territorial supone la activación de los atributos tangibles y los valores intangibles del territorio con el objetivo de crear un discurso con capacidad de motivar y fidelizar a un público heterogéneo y con múltiples necesidades y demandas. Un diálogo marcario con los públicos objetivos que va más allá de una campaña promocional y la exaltación de los tópicos territoriales existentes. Una relación marca-público que se hace especialmente compleja con los residentes -la sociedad civil, las empresas y las Administraciones públicas- debido al doble rol que ejercen, primero, por la capacidad de asumir como propio el discurso territorial de la marca y, segundo, como garantes, activadores y difusores de la marca hacia el mercado exterior. El comportamiento inclusivo y sostenible de la marca depende, en gran medida, de su estrategia discursiva con los públicos internos, para ello, se hace necesario pensar la estrategia de marca poniendo en valor la realidad social del territorio desde lo más profundo de las estructuras sociales: los imaginarios colectivos. Producciones de sentido, reales, racionales y simbólicas, tanto individuales como colectivas, que se configuran y evolucionan a lo largo de la historia y llegan a conformar la realidad social de un territorio y, por tanto, parte fundamental de la identidad de una sociedad. La puesta en valor de la identidad social de un territorio tiene en el Place branding un rol vertebrador y estratégico; la coherencia del discurso de marca. La alineación entre el mensaje de marca y la realidad del territorio y debe cumplir con dos objetivos fundamentales: la identidad proyectada -referida a los valores sociales, culturales y ambientales- y la identidad percibida por los públicos externos. ; The technological development and cultural and economic globalization have resulted in the need for countries, regions and cities to activate territorial policies of differentiation to position themselves competitively in the market. In this context, territories develop communication strategies -based on the commercial brand- to build a powerful and differentiable image that allows them to, basically and transversally, capture tourism and investments and achieve a favorable political position in their public relations with other territories. The construction and strategic implementation of a territorial brand involve the activation of the tangible attributes and the intangible values of the territory with the objective of creating a discourse with the capacity to motivate and retain a heterogeneous public with multiple needs and demands. A dialogue with target audiences goes beyond a promotional campaign and the exaltation of existing territorial topics. A brand-public relationship that becomes especially complex with the residents - civil society, companies and public administrations - due to the double role they exercise, first, by the capacity to assume as its own the territorial discourse of the brand and, secondly, as guarantors, activators and diffusers of the brand towards the foreign market. The inclusive and sustainable behavior of the brand depends, to a large extent, its discursive strategy with the internal publics, for it, it becomes necessary to think the brand strategy putting in value the social reality of the territory from the deepest social structures: Collective imaginaries. Real, rational and symbolic productions, both individual and collective, that are shaped and evolved throughout history and come to shape the social reality of a territory and therefore a fundamental part of the identity of a society. The value of the social identity of a territory has in the Place branding a vertebral and strategic role; the coherence of brand speech. The alignment between the brand message and the reality of the territory and must fulfill two fundamental objectives: the projected identity -referred to social, cultural and environmental values- and the identity perceived by external audiences.

Мета: науково-теоретичне обґрунтування й удосконалення прикладних положень і рекомендацій щодо напрямів розвитку маркетингової комунікативної діяльності суб'єктів фармацевтичного ринку в контексті концепції соціально-етичного просування лікарських засобів на ринок.Матеріали та методи: сучасні концепції маркетингу; роботи вітчизняних і зарубіжних авторів у сфері здійснення маркетингової комунікативної діяльності на фармацевтичному ринку; офіційні матеріали державних, національних і міжнародних організацій; законодавча та нормативно-правова база з регулювання фармацевтичної діяльності в Україні. Використано сукупність методів наукового пізнання: аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, аналогії та порівняння; маркетингового дослідження.Результати дослідження – деталізація основних структурних концепцій соціально-етичного маркетингу, визначення їх мети та інструментів реалізації. Конкретизовано, що усі концепції соціально-етичного маркетингу містять основоположний принцип маркетингу – «орієнтація на споживача», який доповнюється орієнтацією на систему зацікавлених сторін (постачальники, інвестори, акціонери, державні структури, співробітники, конкуренти). Мета кожної з наведених структурних маркетингових концепцій визначає трансформацію інструментів, ефективне застосування яких можливо лише за умови ведення фармацевтичного бізнесу на принципах соціально-етичного маркетингу.Висновки. Проведені дослідження показали, що соціально-етична спрямованість маркетингової комунікативної діяльності суб'єктів фармацевтичного ринку орієнтована на вивчення запитів споживачів із метою оптимізації фармацевтичної допомоги та забезпечення фізичної, асортиментної, інформаційної та економічної доступності лікарських засобів, що є запорукою підвищення якості життя окремого індивіда, добробуту суспільства у цілому та ринкової сталості суб'єктів фармацевтичного ринку. ; Цель: научно-теоретическое обоснование и совершенствование прикладных положений и рекомендаций по направлениям развития маркетинговой коммуникативной деятельности субъектов фармацевтического рынка в контексте концепции социально-этического продвижения лекарственных средств на рынок.Материалы и методы: современные концепции маркетинга; работы отечественных и зарубежных авторов в области осуществления маркетинговой коммуникативной деятельности на фармацевтическом рынке; официальные материалы государственных, национальных и международных организаций; законодательная и нормативно-правовая база по регулированию фармацевтической деятельности в Украине. Использована совокупность методов научного познания: анализа и синтеза, абстрагирования и обобщения, аналогии и сравнения; маркетинговых исследований.Результаты исследования – детализация основных структурных концепций социально-этического маркетинга, определение их цели и инструментов реализации. Конкретизировано, что все концепции социально-этического маркетинга включают основополагающий принцип маркетинга – «ориентация на потребителя», который дополняется ориентацией на систему заинтересованных сторон (поставщики, инвесторы, акционеры, государственные структуры, сотрудники, конкуренты). Цель каждой из приведенных структурных маркетинговых концепций определяет трансформацию инструментов, эффективное применение которых возможно только при условии ведения фармацевтического бизнеса на принципах социально-этического маркетинга.Выводы. Проведенные исследования показали, что социально-этическая направленность маркетинговой коммуникативной деятельности субъектов фармацевтического рынка ориентирована на изучение запросов потребителей с целью оптимизации фармацевтической помощи и обеспечения физической, ассортиментной, информационной и экономической доступности лекарственных средств, что является залогом повышения качества жизни отдельного индивида, благосостояния общества в целом и рыночной устойчивости субъектов фармацевтического рынка. ; Aim. To substantiate scientifically and theoretically and improve the applied regulations and recommendations concerning directions for developing the marketing communication activity of the pharmaceutical market subjects in the context of the concept of the social and ethical promotion of medicines to the market.Materials and methods. The research is based on modern marketing concepts; scientific papers of national and foreign authors in the field of the marketing communicative activity at the pharmaceutical market; official materials of the state, national and international organizations; the legislative and regulatory framework for governing the pharmaceutical business inUkraine. A set of scientific knowledge methods such as analysis and synthesis, abstraction and generalization, analogy and comparison, as well as the marketing research methods were used.Results. The results of the study are in elaborating the main social and ethical marketing structural concepts, defining their objectives and implementation instruments. It has been specified that all social and ethical marketing concepts contain the basic principle of marketing – "consumer orientation", which is supplemented by orientation towards the system of the parties concerned (suppliers, investors, shareholders, state structures, employees, competitors). The objective of each of the abovementioned structural marketing concepts determines the transformation of the instruments, which effective application is possible only if the pharmaceutical business is conducted on the social and ethical marketing principles.Conclusions. The research conducted has shown that the social and ethical orientation of the marketing communication activity of the pharmaceutical market subjects is focused on studying the consumers' demands in order to optimize the pharmaceutical care and to provide the physical, assortment, information and economic availability of medicines; it is a guarantee of higher life quality of an individual, well-being of the society as a whole and the market stability of the pharmaceutical market subjects.

Para la década del 40 el estatus jurídico del Continente Antártico no se encontraba aún definido, y resultaba ser un campo de controversias entre varios países que se disputaban su posesión. Estas pretensiones derivaron en el Atlántico Sur en fricciones entre las armadas de los países con intereses en la región, en particular entre Gran Bretaña con Chile y Argentina; conflicto que la Guerra Fría agravaría al entrometerse las dos grandes potencias hegemónicas victoriosas de la Segunda Guerra Mundial. Es en esa década cuando el Estado Argentino, a iniciativa del gobierno peronista, despliega un abanico de medidas mediante su Servicio Exterior con el fin de reclamar su sector en la Antártida. Estas se van a ver acompañadas en el orden interno por un proceso de difusión cultural por medios masivos de los intereses nacionales en la geografía polar. En este libro tratamos de dar respuesta a los siguientes interrogantes: ¿Cuál fue el origen y la naturaleza de los reclamos soberanos antárticos? ¿Cómo a partir de esos planteos este territorio se representó a través de medios de divulgación popular? ¿Qué instituciones estatales iniciaron este emprendimiento? Y finalmente, ¿cuáles fueron las entidades principales y los medios que se privilegiaron con el fin de lograr llegar con sus mensajes a la subjetividad popular? El reclamo soberano derivó en una cartografía y toponimia geográfica novedosa que alteró el mapa tradicional que hasta entonces había representado al país: comenzó a representarse el Sector Antártico Argentino. En nuestro derrotero, examinamos los documentos públicos fundacionales sobre la cuestión antártica, pero básicamente interpretamos la estrategia oficial de creación de la denominada conciencia territorial entre los ciudadanos. En ese camino de crear un territorio imaginario descolló la voz estatal, sobre todo a través de la legislación y las prácticas concretas con sus discursos textuales e imágenes. Los soportes elegidos donde encontraron cabida fueron preferentemente los libros de divulgación y propaganda gubernamental, las revistas populares, los impresos postales, las exhibiciones museísticas y artísticas, en especial las puestas y muestras fotográficas como así los filmes de distintos géneros cinematográficos. En este terreno, como en otros, el Peronismo tuvo la capacidad de crear iniciativas de intervención social acompañadas de rituales, ceremonias y una iconografía original, como parte de un sistema de sentido que tenía como fin sumar consensos comunitarios. ; By the 40s the legal status of Antarctica was not yet defined, and it proved to be a field of controversy between several countries that disputed territorial sovereignty over areas of the White Continent. These pretensions derived in frictions between the armies of countries with interests in the region, particularly between the United Kingdom and the Argentine-Chilean joint defence of Antarctic rights. Moreover, the Cold War would aggravate the conflict when the two victorious hegemonic powers of the Second World War intervened. It was in that decade when the Argentine State, at the initiative of the Peronist government, deployed a range of measures through its Foreign Service in order to stake a claim for its sector in Antarctica, which was accompanied internally by a process of massive cultural dissemination of the national interests in Polar Geography. In this book we purport to answer the following questions: What was the origin of the territorial claims over Antarctica? How, from those statements, was this territory represented through popular media outlets? What state agencies launched this venture? And finally, what were the main organizations and cultural means that were privileged in order to get the message across to popular subjectivity? The territorial claim resulted in novel cartography and toponymy that altered the traditional map that had represented the country until then: the Argentine Antarctic Sector began to be depicted. In our study, we examined the foundational public documents on the Antarctic question, but basically we interpreted the official strategy of creating the so-called territorial awareness among citizens. On that path of creating an imaginary territory, the voice of the State excelled, above all, through legislation and concrete actions through textual and visual discourses. The means to transmit the Antarctic agenda comprised preferably propaganda, informational books, popular magazines, postage, museum exhibitions, artistic representations such as photography displays and films, and cinema newsreels. In this field, as in others, Peronism had the ability to create social intervention schemes accompanied by rituals, ceremonies and original iconography as part of a system of meaning that was intended to achieve community consensus. ; Fil: Cicalese, Guillermo. Universidad Nacional de Mar del Plata. Facultad de Humanidades; Argentina. ; Fil: Pereyra, Silvina Edith. Universidad Nacional de Mar del Plata. Facultad de Humanidades; Argentina.