Круглый стол, инициированный редакцией журнала «Власть», посвящен анализу концепции Русской матрицы (РМ). Эта тема, достаточно редко появляющаяся на страницах политологических журналов, тем не менее представляет новые возможности не только для понимания специфики «русского пути», но и для анализа природы взаимоотношений власти и общества. Дискуссия открывается статьей известного культуролога профессора А.А. Пелипенко «Проклятие русской матрицы». Русская матрица (РМ) представляет собой продукт исторически сформировавшегося ментального типа, а также особую организацию русского общества, при которой оно естественным образом расслаивается на властную верхушку и огромное бесправное большинство. РМ антиисторична, антиличностна и антиантропна, что создает и воспроизводит механизм архаизации общественного сознания. Автор считает, что все это создает опасную и критичную для существования российской цивилизации расколотость российского общества на русский Запад и русскую Азию. Участники круглого стола достаточно жестко критикуют позиции автора с точки зрения традиционализма, прогрессизма и функционализма. В частности, высказывается мнение о нормативности российского общества, говорится о том, что пора перестать рассматривать русский путь как девиантный. Русская традиция создала тип цивилизации, который демонстрирует конкурентоспособность в современном обществе. Некоторые пишут о неприменимости концепта «российская матрица» в связи с тем, что Россия не национальное государство, и тем более не «матрешка», из которой выскакивают все уменьшающиеся копии РМ. Это многонациональная и поликонфессиональная империя. Обсуждение выводится в практическую плоскость, когда показывается, что политическая роль «азиатчины» и непросвещенности зависит от позиций правящего класса, искусственно сохраняющего этот культурный профиль.The «round table» initiated by the «Power» magazine is dedicated to the concept of Russian matrix (RM). Being highly relevant this concept rarely appears on the pages of political magazines. We believe that this issue is able to bring some new opportunities for understanding not only the specifics of the «Russian path», but also the nature of relations between the authorities and society here. The discussion opens with the article written by a famous expert in cultural studies, professor A.A. Pelipenko «The Curse of Russian matrix». RM as a kind of mental entity, is also a special system of organization of Russian society, which is naturally stratified throughout its history into imperious top and a huge disenfranchised majority. RM is ahistorical, antipersonified and inhuman. These features generate an archaic mechanism of social consciousness. The author considers that the modern split of the Russian society into two parts European and Asian ones, is now becoming a critical and extremely dangerous factor for the existence of the Russian civilization as a whole edge. The participants of the «round table» rather strictly criticize these views from various positions: traditional, progressivist and functionalist ones. The society in Russia is normative; and it's time to stop looking at Russian historical path as a deviant one. The Russian tradition has developed the type of civilization, which is demonstrating its competitive ability in the modern society. Some believe that the concept of RM is generally inapplicable because Russia neither a nation-state, nor a Russian «matreshka», giving birth to new and new, historically reduced copies. It's a multinational and multi-religious empire. There's also an actual position that the RM should not be seen in the general cultural terms. The Asiatic features and unenlightenment of the majority of the population depend only on the position of the ruling class, which artificially preserves this cultural profile in Russia.
The article states that journalistic broadcasting is intended to create public opinion or to develop an exact attitude of society towards certain phenomena and events of internal political and international life. The Ukrainian-Russian surzhyk is not only focused on the linguistic taste and contemporaries' sharp speech attention, but also on the position of cognition through its affiliation with another language, Russian in particular, because of its high frequency and semantic correction in accordance with fashionable communication. In the language of mass communication at the beginning of the XXI century, surzhyk often serves for the transmission of linguistic illiteracy, the absence of the language culture of the heroes of publications, as well as to attract the attention of readers to the person, events, phenomena referred to in the text. The Ukrainian-Russian surzhyk is basically the correspondence to well-known and widely used normative words. They are presented mainly in quotations of heroes of publications. It was found out that pejorative vocabulary means lexical units, the lexical meaning of which includes the connotative aspect (negative emotional sem), which expresses the negative attitude of a speaker to an addressee. That may be often vulgar, versatile, slang vocabulary. Researchers of pejorative vocabulary in the language of the press notice that the printed media texts are full of general neutrality of the narrative tone, but in recent times the use of lexemes with a negative assessment has significantly intensified. In the language of modern mass media among surzhykisms such thematic groups are distinguished: the words of politeness, tokens on the designation of food, names of household things, items of everyday use, personal things, also surzhykisms are used in the sphere of trade between the seller and the buyer; sometimes they have an ironic coloration, and so on. We consider that the surzhyk is a kind of Ukrainian national language that arose as a result of use of words of the Ukrainian and Russian languages by the speakers; it is created out of any norms and poses a threat to the national language. Surzhik has a number of objective prerequisites, the historical character associated with the Russian factor in particular. Many years of planting the Russian language could not but affect the purity of the Ukrainian language. ; В статье указано, что публицистическая речь призвана создавать общественное мнение или формировать определенное отношение общества к тем или иным явлениям и событиям внутриполитической и международной жизни. Украинско-русский суржик находится не только в фокусе языкового вкуса и обостренного речевого внимания современников, но и в позиции познания из-за его принадлежности к другому языку, в частности русскому, за его высокую частотность и семантическую корректировку в соответствии с модной коммуникацией. В языке средств массовой коммуникации начала XXI века суржик чаще всего служит для передачи речевой неграмотности, отсутствия культуры речи героев публикаций, а также для привлечения внимания читателей к лицу, событиям, явлениям, о которых идет речь в тексте. Украинско-русский суржик – это преимущественно соответствия к общеизвестным и широко используемым нормативным словам. Их подают в основном в цитатах героев публикаций. Выяснено, что пейоративная лексика – это лексические единицы, в структуру лексического значения которых входит конотативний аспект (отрицательная эмотивная сема), с помощью которого выражается отрицательное отношение говорящего к адресату. Часто это может быть вульгарная, просторечная, жаргонная лексика. Исследователи пейоративной лексики в языке прессы отмечают, что печатным медиа-текстам присуща в целом нейтральность повествовательного тона, но в последнее время употребления лексем с негативной оценкой значительно активизировалось. В языке современных средств массовой коммуникации среди суржикизмов выделены тематические группы: слова вежливости, лексемы для обозначения еды, названия бытовых вещей, предметов повседневного пользования, личных вещей, а также суржикизмы употребляют в сфере торговли между продавцом и покупателем, иногда они имеют ироническую окраску. Известно, что суржик – это разновидность украинского общенародного языка, который возник вследствие употребления говорящими слов украинского и русского языков; он создан вне всяких норм и представляет угрозу для национального языка. Суржик имеет целый ряд объективных предпосылок, в частности исторического характера, связанного с российским фактором. Многовековое насаждение русского языка не могло не сказаться на чистоте языка украинского. ; У статті зазначено, що публіцистичне мовлення покликане створювати громадську думку або виробляти певне ставлення суспільства до тих чи інших явищ і подій внутрішньополітичного й міжнародного життя. Українсько-російський суржик перебуває не тільки у фокусі мовного смаку та загостреної мовленнєвої уваги сучасника, але й у позиції пізнання через його належність до іншої мови, зокрема російської, через його високу частотність і семантичне коректування відповідно до модної комунікації. У мові засобів масової комунікації початку ХХІ століття суржик найчастіше слугує для передавання мовної неграмотності, відсутності культури мови героїв публікацій, а також для привернення уваги читачів до особи, події, явища, про які йдеться в тексті. Українсько-російський суржик – це переважно відповідники до загальновідомих і широковживаних нормативних слів. Їх подають здебільшого в цитатах героїв публікацій. З'ясовано, що пейоративна лексика – це лексичні одиниці, в структуру лексичного значення яких входить конотативний аспект (негативна емотивна сема), за допомогою якого виражається негативне ставлення мовця до адресата. Часто це може бути вульгарна, просторічна, жаргонна лексика. Дослідники пейоративної лексики в мові преси зауважують, що друкованим медіа-текстам притаманна в цілому нейтральність оповідального тону, але останнім часом вживання лексем з негативною оцінкою значно активізувалося. У мові сучасних засобів масової комунікації серед суржикізмів виділено тематичні групи: слова ввічливості, лексеми на позначення їжі, назви побутових речей, предметів повсякденного користування, особистих речей, а також суржикізми вживають у сфері торгівлі між продавцем і покупцем, подекуди вони мають іронічне забарвлення тощо. Уважаємо, що суржик – це різновид української загальнонародної мови, який виник унаслідок уживання мовцями слів української та російської мов; він створений поза будь-якими нормами й становить загрозу для національної мови. Суржик має цілу низку об'єктивних передумов, зокрема історичного характеру, пов'язаного з російським фактором. Багатовікове насаджування російської мови не могло не позначитися на чистоті мови української.
В статье анализируются новостные сообщения американского медиадискурса, связанные с вакцинами от коронавируса, произведенные в России и Китае. ; This technique has been tested on the material of the American media discourse, namely many news reports published in the USA press and devoted to news related to coronavirus vaccines produced in Russia and China.
Recent years have witnessed the effectiveness of political public relations in influencing public opinion and election results. The unpredictable support of Donald Trump in the US presidential election, the unexpected vote for Brexit in the UK and the victory of former comedian Volodymyr Zelensky in the Ukrainian presidential election might serve as the examples. The public relations research shows the uncertainty about the impact of social media and other online communication platforms on building strong connections between political subjects and society. The aim of this study is to reveal and evaluate the nature, methods and impact of the mechanism of political relations with the public to the society in general, and in social networks in particular.Statistical research and open source analysis were used as the main methods of this study. As an example of the above-mentioned political communications, we cite the election campaign of the current president of Ukraine, Volodymyr Zelensky, namely its Facebook component.The novelty of this study is the statistical analysis of political technologies and assessment of their impact on society, on sustainable relations between society and politicians, and their impact on the formation of sustainable ideas.Modern methods of political influence were found to be undergoing some difficult changes. More and more social media occupies a significant part of political communication and forms ideas that are later perceived and relayed by the society.This paper identifies the main mechanisms and technologies that modern politicians use to achieve their political goals. A method of using a banner on Facebook to form a political agenda, mood and ideas was described. The influence of the used technologies, the reasons and consequences of use of these technologies in the environment of social networks were estimated.The Facebook page of V. Zelensky was analyzed. The use of political ideas in the 2019 election campaign and the formation of public relations were assessed. Indicators of the growing popularity of political ideas and key technologies used to achieve this goal were identified. The degree of assimilation of the image of V. Zelensky as a president in society was revealed. Also, the growing trend of Ukrainian society's involvement in the political life of the state during the elections was characterized. ; В последние годы все более очевидной становится эффективность политических связей с общественностью в воздействии на общественное мнение и результаты выборов. Примером могут быть непредсказуемая поддержка Дональда Трампа на президентских выборах в США, неожиданное голосование за Brexit в Великобритании и победа бывшего комика Владимира Зеленского на выборах президента Украины. В исследованиях политических связей с общественностью существует неопределенность относительно влияния социальных медиа и других платформ коммуникации в Интернете на создание устойчивых связей между политическими субъектами и обществом. Целью этого исследования является раскрытие и оценку сути, методов и влияния механизма политических связей с общественностью на общество в целом, и в социальных сетях в частности. В качестве основных методов этого исследования использовались статистические исследования и анализ открытых источников. В качестве примера вышеупомянутых политических коммуникаций, мы приведем предвыборную кампанию настоящего президента Украины, Владимира Зеленского, а именно ее Facebook составляющую. Новизной данного исследования является статистический анализ политических технологий и оценка их влияния на общество, на устойчивые отношения между обществом и политическими деятелями, и их влияния на формирование устойчивых идей. Было выявлено что, современные методы политического воздействия страдают значительные изменения. Все больше социальные медиа занимают значительную часть политических коммуникаций и формируют идеи, которые в дальнейшем воспринимаются и ретранслируются обществом. В рамках этой работы установлены основные механизмы и технологии, которые современные политические деятели используют для достижения своих политических целей. Был описано метод использования баннера на Facebook с целью формирования политической повестки, настроений и идей. Оценено влияние использованных технологий, причины и последствия использования этих технологий в среде социальных сетей. Был проведен анализ главной страницы В. Зеленского в Facebook. Была дана оценка использования политических идей в предвыборной кампании 2019 и образования связей с обществом. Были обнаружены показатели роста популярности политических идей и ключевые технологии, которые использовались для достижения этой цели. Был обнаружен степень усвоения образа В. Зеленского, как президента в обществе. А также, был охарактеризован растущий тренд вовлеченности украинского общества в политическую жизнь государства в период выборов. ; В останні роки все очевиднішою стає ефективність політичних зв'язків із громадськістю у впливі на громадську думку та результати виборів. Прикладом можуть бути непередбачувана підтримка Дональда Трампа на президентських виборах у США, несподіване голосування за Brexit у Великобританії та перемога колишнього коміка Володимира Зеленського на виборах президента України. У дослідженнях політичних зв'язків з громадськістю існує невизначеність щодо впливу соціальних медіа та інших платформ комунікації в Інтернеті на створення стійких зв'язків між політичними суб'єктами та суспільством. Ціллю цього дослідження є розкриття та оцінку суті, методів і впливу механізму політичних зв'язків із громадськістю на суспільство в загалом, та в соціальних мережах зокрема. В якості основних методів цього дослідження використовувались статистичні дослідження та аналіз відкритих джерел. В якості прикладу вищезазначених політичних комунікацій, ми наведемо передвиборчу кампанію дійсного президента України, Володимира Зеленського, а саме її Facebook складову. Новизною цього дослідження є статистичний аналіз політичних технологій та оцінка їх впливу на суспільство, на сталі відносини між суспільством та політичними діячами, та їх впливу на формування сталих ідей.Висновки. Було виявлено що, сучасні методи політичного впливу потерпають значних змін. Дедалі більше соціальні медіа займають значну частину політичних комунікацій та формують ідеї, які у подальшому сприймаються та ретранслюються суспільством. В рамках цієї роботи встановлено основні механізми та технології, які сучасні політичні діячі використовують задля досягнення своїх політичних цілей. Було описано метод використання банеру на Facebook з метою формування політичної повістки, настроїв та ідей. Оцінено вплив використаних технологій, причини та наслідки використання цих технологій в середовищі соціальних мереж. Був проведен аналіз головної сторінки В. Зеленського у Facebook. Була дана оцінка використання політичних ідеї у передвиборчій кампанії 2019 року та утворення зв'язків з суспільством. Були виявлені показники росту популярності політичних ідей та ключові технології, які використовувалися для досягнення цієї цілі. Був виявлений ступінь засвоєння образу В. Зеленського, як президента у суспільстві. А також, була охарактеризований зростаючий тренд залученності Українського суспільства у політичне життя держави у період виборів.
Studying the experience of reforming the armed forces of the Republic of Poland (RP) in accordance with NATO standards is extremely relevant, given the path that the RP has taken from the collapse of the Warsaw Treaty Organization to its integration into the structures of the North Atlantic Alliance. After all,Ukraineis also trying to introduce NATO standards, and in accordance with the Concept for the Development of the Security and Defense Sector of Ukraine, the fulfillment of the tasks of reforming and developing the Armed Forces of Ukraine includes:- formation of cyber security and cyber defense units of the Armed Forces of Ukraine;- the creation of the necessary material and technical reserves for an adequate response, along with other components of the security and defense sector, to all challenges and threats.An assessment of the state's military security, as well as the experience gained from the participation of the Armed Forces of Ukraine in the antiterrorist operation, conducted as part of a comprehensive review of the security and defense sector, revealed a number of problems in the functioning of the defense forces in the context of existing and potential threats.The purpose of the article is to study the experience of theRepublic ofPoland, to counter cyber threats, the possibility of using this experience inUkraine.Since no one can say with confidence that his networks are fully protected and can withstand multi-vector cyber attacks, cyber security has become a priority for the development of the modern army. TheRussian Federationis constantly increasing the number of operations with cyber espionage and is increasingly trying to influence public opinion in our country, not disdaining the use of fake news and outright propaganda. The main purpose of these operations is to loosen the situation inside the country, creating chaos and panic as the basis for promoting their own interests.The conclusion that we have to do for ourselves is the need to increase investment in cyber security so that the defense forces are able to resist cyber attacks and provide the necessary level of cyber defense of the critical information infrastructure.In the future, it is advisable to conduct an analysis of measures to ensure the cyber defense of the critical information infrastructure under the state of emergency and martial law, as stipulated by the law "On the Basic Principles of Ukraine's Cyber security", which were carried out from 14:00 on November 26 from November 201 to 14:00 December 26, 2018 that is, during the imposition of martial law in Ukraine. ; Изучение опыта реформирования вооруженных сил Республики Польша (РП) в соответствии со стандартами НАТО является чрезвычайно актуальным, учитывая путь, который прошла РП от распада Организации Варшавского Договора до ее интегрирования в структуры Североатлантического альянса. Ведь Украина тоже пытается внедрять стандарты НАТО, а в соответствии с Концепцией развития сектора безопасности и обороны Украины, выполнение задач реформирования и развития Вооруженных Сил Украины предусматривает:- формирование подразделений обеспечения кибербезопасности и киберзащиты Вооруженных Сил Украины;- создание необходимых материально-технических запасов для адекватного реагирования вместе с другими составляющими сектора безопасности и обороны на все вызовы и угрозы.Проведенное в рамках комплексного обзора сектора безопасности и обороны оценки состояния военной безопасности государства, а также приобретенный опыт участия Вооруженных Сил Украины в антитеррористической операции, выявили ряд проблем функционирования сил обороны в условиях существующих и потенциальных угроз.Целью статьи является изучение опыта Республики Польша, по противодействию кибернетическим угрозам, возможности использования этого опыта в Украине.Поскольку никто не может с уверенностью утверждать, что его сети полностью защищены и могут противостоять многовекторным кибератакам, кибернетическая безопасность стала приоритетом развития современной армии. Российская Федерация постоянно увеличивает количество операций с кибершпионажа и все больше пытается повлиять на общественное мнение в нашей стране, не гнушаясь использованием фейковых новостей и откровенной пропаганды. Основной целью этих операций является расшатывание ситуации внутри страны, создание хаоса и паники как основы для продвижения собственных интересов.Вывод, который мы должны сделать для себя ‑ это необходимость увеличения инвестирования в кибербезопасность, чтобы силы обороны были способны противодействовать кибератакам и обеспечивать необходимый уровень киберзащиты критической информационной инфраструктуры.В дальнейшем целесообразно провести анализ мероприятий по обеспечению киберзащиты критической информационной инфраструктуры в условиях чрезвычайного и военного положения, как это предусмотрено законом "Об основных принципах обеспечения кибербезопасности Украины", которые были осуществлены в период с 14 часов 00 минут 26 ноября 2018 до 14 часов 00 минут 26 декабря 2018 ‑ то есть во время введения военного положения в Украине. ; Вивчення досвіду реформування збройних сил Республіки Польща (РП) відповідно до стандартів НАТО є надзвичайно актуальним, зважаючи на шлях, що пройшла РП від розпаду Організації Варшавського Договору до її інтегрування в структури Північноатлантичного альянсу. Адже Україна теж намагається впроваджувати стандарти НАТО, а відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України виконання завдань реформування та розвитку Збройних Сил України передбачає:формування підрозділів забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту Збройних Сил України;створення необхідних матеріально-технічних запасів для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на усі виклики і загрози.Проведене в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінювання стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України в антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах наявних і потенційних загроз.Метою статті є вивчення досвіду Республіки Польща (РП), щодо протидії кібернетичним загрозам, можливості використання цього досвіду в Україні.Оскільки ніхто не може з упевненістю стверджувати, що його мережі повністю захищені та можуть протистояти багатовекторним кібератакам, кібернетична безпека стала пріоритетом розвитку сучасної армії. Російська Федерація постійно збільшує кількість операцій з кібершпіонажу та все більше намагається вплинути на громадську думку в нашій країні, не гребуючи використанням фейкових новин та відвертої пропаганди. Основною метою цих операцій є розхитування ситуації всередині країни, створення хаосу та паніки як підґрунтя для просування власних інтересів.Висновок, який ми маємо зробити для себе – це збільшення інвестування в кібербезпеку, щоб сили оборони мали спроможності протидіяти кібератакам і забезпечувати необхідний рівень кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.Надалі доцільно провести аналіз заходів із забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного і воєнного стану, як це передбачено законом "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", які були здійсненні в період із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року – тобто в час введення воєнного стану в Україні.
Studying the experience of reforming the armed forces of the Republic of Poland (RP) in accordance with NATO standards is extremely relevant, given the path that the RP has taken from the collapse of the Warsaw Treaty Organization to its integration into the structures of the North Atlantic Alliance. After all,Ukraineis also trying to introduce NATO standards, and in accordance with the Concept for the Development of the Security and Defense Sector of Ukraine, the fulfillment of the tasks of reforming and developing the Armed Forces of Ukraine includes:- formation of cyber security and cyber defense units of the Armed Forces of Ukraine;- the creation of the necessary material and technical reserves for an adequate response, along with other components of the security and defense sector, to all challenges and threats.An assessment of the state's military security, as well as the experience gained from the participation of the Armed Forces of Ukraine in the antiterrorist operation, conducted as part of a comprehensive review of the security and defense sector, revealed a number of problems in the functioning of the defense forces in the context of existing and potential threats.The purpose of the article is to study the experience of theRepublic ofPoland, to counter cyber threats, the possibility of using this experience inUkraine.Since no one can say with confidence that his networks are fully protected and can withstand multi-vector cyber attacks, cyber security has become a priority for the development of the modern army. TheRussian Federationis constantly increasing the number of operations with cyber espionage and is increasingly trying to influence public opinion in our country, not disdaining the use of fake news and outright propaganda. The main purpose of these operations is to loosen the situation inside the country, creating chaos and panic as the basis for promoting their own interests.The conclusion that we have to do for ourselves is the need to increase investment in cyber security so that the defense forces are able to resist cyber attacks and provide the necessary level of cyber defense of the critical information infrastructure.In the future, it is advisable to conduct an analysis of measures to ensure the cyber defense of the critical information infrastructure under the state of emergency and martial law, as stipulated by the law "On the Basic Principles of Ukraine's Cyber security", which were carried out from 14:00 on November 26 from November 201 to 14:00 December 26, 2018 that is, during the imposition of martial law in Ukraine. ; Изучение опыта реформирования вооруженных сил Республики Польша (РП) в соответствии со стандартами НАТО является чрезвычайно актуальным, учитывая путь, который прошла РП от распада Организации Варшавского Договора до ее интегрирования в структуры Североатлантического альянса. Ведь Украина тоже пытается внедрять стандарты НАТО, а в соответствии с Концепцией развития сектора безопасности и обороны Украины, выполнение задач реформирования и развития Вооруженных Сил Украины предусматривает:- формирование подразделений обеспечения кибербезопасности и киберзащиты Вооруженных Сил Украины;- создание необходимых материально-технических запасов для адекватного реагирования вместе с другими составляющими сектора безопасности и обороны на все вызовы и угрозы.Проведенное в рамках комплексного обзора сектора безопасности и обороны оценки состояния военной безопасности государства, а также приобретенный опыт участия Вооруженных Сил Украины в антитеррористической операции, выявили ряд проблем функционирования сил обороны в условиях существующих и потенциальных угроз.Целью статьи является изучение опыта Республики Польша, по противодействию кибернетическим угрозам, возможности использования этого опыта в Украине.Поскольку никто не может с уверенностью утверждать, что его сети полностью защищены и могут противостоять многовекторным кибератакам, кибернетическая безопасность стала приоритетом развития современной армии. Российская Федерация постоянно увеличивает количество операций с кибершпионажа и все больше пытается повлиять на общественное мнение в нашей стране, не гнушаясь использованием фейковых новостей и откровенной пропаганды. Основной целью этих операций является расшатывание ситуации внутри страны, создание хаоса и паники как основы для продвижения собственных интересов.Вывод, который мы должны сделать для себя ‑ это необходимость увеличения инвестирования в кибербезопасность, чтобы силы обороны были способны противодействовать кибератакам и обеспечивать необходимый уровень киберзащиты критической информационной инфраструктуры.В дальнейшем целесообразно провести анализ мероприятий по обеспечению киберзащиты критической информационной инфраструктуры в условиях чрезвычайного и военного положения, как это предусмотрено законом "Об основных принципах обеспечения кибербезопасности Украины", которые были осуществлены в период с 14 часов 00 минут 26 ноября 2018 до 14 часов 00 минут 26 декабря 2018 ‑ то есть во время введения военного положения в Украине. ; Вивчення досвіду реформування збройних сил Республіки Польща (РП) відповідно до стандартів НАТО є надзвичайно актуальним, зважаючи на шлях, що пройшла РП від розпаду Організації Варшавського Договору до її інтегрування в структури Північноатлантичного альянсу. Адже Україна теж намагається впроваджувати стандарти НАТО, а відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України виконання завдань реформування та розвитку Збройних Сил України передбачає:формування підрозділів забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту Збройних Сил України;створення необхідних матеріально-технічних запасів для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на усі виклики і загрози.Проведене в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінювання стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України в антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах наявних і потенційних загроз.Метою статті є вивчення досвіду Республіки Польща (РП), щодо протидії кібернетичним загрозам, можливості використання цього досвіду в Україні.Оскільки ніхто не може з упевненістю стверджувати, що його мережі повністю захищені та можуть протистояти багатовекторним кібератакам, кібернетична безпека стала пріоритетом розвитку сучасної армії. Російська Федерація постійно збільшує кількість операцій з кібершпіонажу та все більше намагається вплинути на громадську думку в нашій країні, не гребуючи використанням фейкових новин та відвертої пропаганди. Основною метою цих операцій є розхитування ситуації всередині країни, створення хаосу та паніки як підґрунтя для просування власних інтересів.Висновок, який ми маємо зробити для себе – це збільшення інвестування в кібербезпеку, щоб сили оборони мали спроможності протидіяти кібератакам і забезпечувати необхідний рівень кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.Надалі доцільно провести аналіз заходів із забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного і воєнного стану, як це передбачено законом "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", які були здійсненні в період із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року – тобто в час введення воєнного стану в Україні.
The peculiarity of the contemporary historical period, Ukraine is currently in, is the necessity of rapid reaction to new challenges and threats, which were absolutely unknown recently. The experience of recent years showed that information security is the most important component of the national security of the state. Neglect of threats in this area leads to economic catastrophes, diplomatic crises, military conflicts, wars and territorial losses. Information warfare is the war of the future, having numerous advantages over armed conflict resolution: these include relatively lower economic costs, anonymous nature of the enemy (which complicates contractions), and absence of informational borders in modern globalized world, as well as inability to set the rules of the game. The most spread methods of realization of the set goals in the information warfare are propaganda, manipulation, disinformation, and diversification of public consciousness. Herewith, one of the main components of the information warfare is rhetoric, aimed to form public consciousness in a holistic way. This research is the continuation of the study of the informational field of the occupied territories of Donbas, started in the article "Some aspects of humanitarian challenges of safe reintegration processes of Temporary Occupied Territories of Separate Districts of Donetsk and Luhansk Regions: role of mass media". The research aims to distinguish and formulate the main messages and rhetoric, which are basic for the contemporary informational policy of quasi-states on the Temporary Occupied Territories of Separate Districts of Donetsk and Luhansk Regions. For the realization of the set aim, the following tasks should be performed:– distinguishing of theoretical approaches to the concept "rhetoric":– analysis of the website of the "Ministry of Information of Donetsk People's Republic" and "Ministry of communication and mass communication of Luhansk People's Republic":- distinguishing and formulation of the main rhetoric and messages, which are basic for the informational policy on the occupied territories, based on the analysis of the content of the websites of ministries.Hypothesis: Contemporary informational policy, which is formulated by the quasi-government, does not facilitate safe reintegration of the occupied territories into Ukraine and forms rhetoric, working for approaching with the Russian Federation, in the public consciousness.The main news themes and projects, the ministries realized, were determined. Themes of news (the period analysed - January 2021), which were further grouped into six main blocks were studied. The percentage weight of each news block was determined and further visualized in the work using the graphic method.The main rhetoric, working at the formation of public consciousness in "republics" was defined on the basis of the conducted analysis of the news feed of the ministries responsible for information policy in Luhansk and Donetsk People's republics. ; Особенностью современного исторического периода, в котором находится Украина – это необходимость быстрого реагирования на абсолютно до недавнего времени незнакомые угрозы и вызовы. Как показал опыт последних лет, самой важной составляющей национальной безопасности является информационная безопасность. Пренебрежение угрозами в этой сфере приводит к экономическим катастрофам, дипломатическим кризисам, военным конфликтам, территориальным потерям. Информационные войны – это войны будущего, которые имеют много преимуществ над решением конфликтов при помощи оружия: это и относительно меньшая экономическая затратность, и анонимный характер врага (что затрудняет контрдействия), и отсутствие информационных границ в современном глобализированом мире, и невозможность установить правила игры. Наиболее распространенными методами реализации поставленной цели в информационной войне является пропаганда, манипуляция, дезинформация, диверсификация общественного мнения. Наряду с этим одной из основных составляющих информационного противоборства есть нарратив, который призван комплексно формировать общественное мнение. Это исследование является продолжением изучения информационного поля оккупированных территорий Донбасса, которое началось в статье «Некоторые аспекты гуманитарных вызовов безопасных реинтеграционных процессов временно оккупированных территорий ОРДЛО: роль СМИ». Целью исследования является выделение и формулирование основных месиджей и нарративов, которые являются основой современной информационной политики квазигосударств на территории ОРДЛО. Для реализации сформулированной цели необходимо реализовать такие задания: – сформулировать современные теоретические подходы к понятию «нарратив»; – проанализировать сайты «Министерства информации Донецкой народной республики» и «Минитерства связи и массовых коммуникаций Луганской народной республики»; – на основании анализа контента сайтов министерств определить и сформулировать основные нарративы и мессиджи, которые есть базовыми для информационной политики на оккупированных территориях; Гипотеза: современная информационная политика, которую формулирует квазивласть, не способствует беспечной реинтеграции оккупированных территорий и формирует в общественном сознании нарративы, которые работают на сближение с РФ. Выяснено основные новостные тематики и проекты, которые реализируют министерства так называемых «ЛДНР». Подробно исследовано новостную тематику (проанализированный период – январь 2021 г.), которые были сгруппированы в шесть основных блоков. Установлена процентный вес каждого новостного блока, что и было визуализировано в работе при помощи графического метода. На основе проведенного анализа новостной ленты министерств так называемых «ЛДНР», которые отвечают за информационную политику, были выделены основные нарративы, которые работают на формирование общественного сознания в «республиках». ; Особливістю сучасного історичного періоду, в якому перебуває Україна є необхідність швидкого реагування на абсолютно донедавна незнайомі нові виклики та загрози. Як довів досвід останніх років, найважливішою складовою національної безпеки держави є інформаційна безпека. Нехтування загроз у цій сфері призводить до економічних катастроф, дипломатичних криз, військових конфліктів, війн, територіальних втрат. Інформаційні війни – це війни майбутнього, які мають безліч переваг над збройним вирішенням конфліктів: це і відносно менша економічна витратність, і анонімний характер ворога (що ускладнює контрдії), і відсутність інформаційних кордонів у сучасному глобалізованому світі, і неможливість встановити правила гри. Найпоширенішими методами реалізації поставленої мети в інформаційній війні є пропаганда, маніпуляція, дезінформація, диверсифікація суспільної свідомості. Поряд з цим однією з основних складових інформаційного протиборства є наратив, який покликаний комплексно формувати суспільну свідомість. Дане дослідження є продовженням вивчення інформаційного поля окупованих територій Донбасу, розпочатого у статті «Деякі аспекти гуманітарних викликів безпечних реінтеграційних процесів ТОТ ОРДЛО: роль ЗМІ». Метою дослідження є виокремлення та формулювання основних месиджів та наративів, що є базовими для сучасної інформаційної політики квазідержав ТОТ ОРДЛО. Задля реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання:– виокремити сучасні теоретичні підходи для поняття «наратив»:– проаналізувати сайт «Міністерства інформації Донецької народної республіки» та «Міністерства зв'язку та масових комунікацій Луганської народної республіки»:– на основі аналізу контенту сайтів міністерств виокремити, та сформулювати основні наративи та месиджі, які є базовими для інформаційної політики на окупованих територіях.Гіпотеза: сучасна інформаційна політика, яку формулює квазівлада, не сприяє безпечній реінтеграції окупованих територій та формує у суспільній свідомості наративи, що працюють на зближення з РФ. З'ясовано основні новинні тематики та проекти, які реалізовують міністерства так званих «ЛДНР». Детально досліджено тематику новин (проаналізований період – січень 2021 р.), котрі були згруповані у шість основних блоків. Встановлено відсоткову вагу кожного новинного блоку, що і було візуалізовано в роботі за допомогою графічного методу.На основі проведеного аналізу новинної стрічки міністерств так званих «ЛДНР», що відповідають за інформаційну політику, були виокремлені основні наративи, які працюють на формування суспільної свідомості в ТОТ ОРДЛО.
Важливість послуг екосистем для добробуту людини у все більшій мірі визнається у політиці багатьох країн на місцевому, національному та міжнародному рівнях. В Україні ця концепція все ще не отримала належної уваги, а тому і не знайшла практичного застосування. Незважаючи на деякі обмеження та методологічні проблеми оцінювання послуг екосистем, інтеграція таких оцінок у процеси прийняття управлінських рішень має стати пріоритетним завданням у сфері менеджменту природних ресурсів, зокрема у сфері планування землекористування. Роль лісового та аграрного секторів особливо важлива у цьому контексті, оскільки в Україні послуги екосистем у лісовому господарстві до уваги не беруться, а термін «послуги агроекосистем» ще навіть не набув поширення у наукових публікаціях, а тим більше на практиці. Оцінювання послуг екосистем необхідно здійснювати на засадах системного підходу шляхом інтеграції екологічних, економічних і соціокультурних оцінок. Це дасть змогу забезпечити розуміння вигод, отриманих від екосистем, і витрат, пов'язаних з їх використанням. Врахування вартості послуг екосистем внаслідок збереження певних типів рослинності у ландшафті (напр., лісів) та вигід від відмови заподіяння шкоди довкіллю дає змогу розрахувати еколого-економічні вигоди від впровадження нових технологій виробництва. Як приклад у статті розрахована еколого-економічна вигода від впровадження технології виготовлення деревинно-солом'яних плит на основі врахування вартості послуг лісових екосистем та вартості екологічних вигод від відмови заподіяння шкоди довкіллю спалюванням соломи і післяжнивних решток. ; Важность услуг экосистем для благосостояния человека во все большей степени признается в политике многих стран на местном, национальном и международном уровнях. В Украине эта концепция все еще не получила должного внимания, поэтому и не нашла практического применения. Вследствие все большего общественного давления, которое оказывает общественное мнение на государственные структуры и бизнес во всем мире, возрастают попытки осуществления экономической оценки активов экосистем, а политические структуры во все большей степени вынуждены включать их в инициативы в области планирования землепользования. Несмотря на то, что концепции экологизации экономики и перехода к устойчивому развитию во все большей степени усиливают свое влияние на политиков, землепользователи, различные незаинтересованные стороны, в частности ученые, вынуждены признать, что услуги экосистем, вероятно, будут в центре будущей политики по использованию земель. Несмотря на некоторые ограничения и методологические проблемы оценки услуг экосистем, интеграция таких оценок в процессы принятия управленческих решений должна стать приоритетной задачей в сфере менеджмента природных ресурсов, в частности в области планирования землепользования. Роль лесного и аграрного секторов особенно важна в этом контексте, поскольку в Украине услуги экосистем не принимаются во внимание в лесном хозяйстве, а термин «услуги агроэкосистем» не употребляется ни в научных публикациях, ни тем более на практике. Оценки услуг экосистем необходимо проводить на основании системного подхода путем интеграции экологических, экономических и социокультурных оценок. Это позволит обеспечить понимание выгод, полученных от экосистем, и расходов, связанных с их использованием. Учет стоимости услуг экосистем в результате сохранения определенных типов растительности в ландшафте (напр., лесов) и выгод от отказа причинения вреда окружающей среде позволяет рассчитать эколого-экономические выгоды от внедрения новых технологий производства. В качестве примера в статье рассчитана эколого-экономическая выгода от внедрения технологии изготовления древесно-соломенных плит на основании учета стоимости услуг лесных экосистем и стоимости экологических выгод от отказа причинения вреда окружающей среде сжиганием соломы и остатков сбора урожая. Рассчитанная эколого-экономическая выгода от внедрения технологии изготовления древесно-соломенных плит на основании учета стоимости услуг лесных экосистем и стоимости экологических выгод от отказа причинения вреда сжиганием соломы и послеуборочных остатков, составляет миллиард гривен в год. Разработчики политики, различные землепользователи и заинтересованные стороны должны осознать, что услуги экосистем становятся все более дефицитными, и должны быть оценены, так как не удастся эффективно управлять тем, что не имеет цены. В то же время спрос на услуги экосистем будет быстро возрастать по мере увеличения численности населения и уровня жизни. Поэтому оценка услуг экосистем – это незаменимый инструмент для создания оптимальных сценариев землепользования на принципах устойчивого развития. ; The importance of ecosystem services for human well-being is increasingly recognized in the policies of many countries at the local, national and international levels. In Ukraine, this concept has not yet received due attention, and therefore has not found practical application. Many modern agricultural, forestry and water management practices suppress vital ecosystem services, thereby limiting the ability of these sectors to feed the population, increase work productivity, preserve the environment and promote human well-being. Understanding the mature of these impacts is essential for developing land management strategies that will ensure food security, broad array of ecosystem services and successful adaptation to climate change. As the concepts of greening the economy and transitioning to sustainable development increasingly extend their influence to global politicians, land users, stakeholders and scientific community they all are forced to recognize that ecosystem services are likely to be at the heart of future sustainable land use policy. Despite some limitations and methodological problems in the evaluation of ecosystem services, the integration of such assessments into management decision-making processes should become a priority in the field of natural resource management, in particular in the field of land use planning. The role of the forest and agricultural sectors is particularly important in this context, as ecosystem services are not taken into account in forestry in Ukraine, and the term "agroecosystem services" has not become widespread in scientific publications or even not mentioned in practice. Evaluation of ecosystem services should be carried out on the basis of a systems approach by integrating environmental, economic and socio-cultural assessments. This will provide an understanding of the benefits derived from ecosystems and the costs associated with their use. Taking into account the cost of ecosystem services due to the preservation of certain types of vegetation in the landscape (eg forests) and the benefits of avoiding environmental damage makes it possible to uncover the environmental and economic benefits of the introduction of new production technologies. As a case study, we calculated the environmental and economic benefits of implementing technology for the production of wood-straw boards based on the cost of forest ecosystem services and the cost of environmental benefits from the refusal to harm the burning of straw and post-harvest residues. Ecosystem services help generate income and well-being in broad sense and prevent loosing costs to society. All kinds of benefits (and costs) must be taken into account in one way or another in decision-making processes. Evaluation of ecosystem services helps to identify beneficiaries and obtain data on the recommended scale of possible payments for ecosystem services (PES). This helps to obtain information on the appropriate level of PES and to determine whether they should be applied or not in concrete case. How to achieve such significant progress in the approaches to the sectoral policies formation, so that the results of ecosystem services evaluation became useful tool and mandatory requirement for the formation of sustainable land use policy, decision-making in agriculture and forestry? This challenge requires researchers to work harder for influencing on public opinion and politicians vision. To address current real-world problems studies must become much more problem-oriented rather than instrumental-oriented. Therefore researchers will have to analyze the interests of different stakeholders and sectors and politicians in society and in which way they can influence the application of their methods and techniques in policy to both land use planning and natural resource management in general planning.
