Search results

The purpose of the scientific article is to create a holistic vision of the need to use a gender-sensitive approach and the formation of a gender-oriented budget in financing the agricultural sector of Ukraine's economy. Methods. The research methods used in writing the article involve the use of general scientific techniques of economics and methods of theoretical generalization based on a systematic approach. In addition, general research methods such as comparisons and observations were used. Results. The model of medium-term budget planning envisages the introduction of a gender-oriented approach to the budget process. This is one of the requirements of the Public Financial Management System Reform Strategy. Integration of a gender-oriented approach into the budget process will increase the efficiency and quality of public services provided, subject to the needs of social groups, including gender-based ones, and strengthen the accountability of the budget managers. Gender-oriented budgeting is not only a technical issue – it implies fundamental changes to budget making and public finance management systems, some of which are cultural in nature. Gender budgeting is a way for governments to promote equality through the budget process. It is an influential element of management activities related to the development of budgets at various levels, that provides important information to professionals who decide on the allocation of budget funds. Practical meaning. The issue of gender budgeting in today's environment is extremely relevant, as this approach ensures gender equality by allocating available resources to the real needs of men and women, which increases the efficiency of public financial management. Since women and men perform different social roles, their daily tasks, their strategic and practical needs, their priorities may differ. Gender-sensitive analysis of budgets and gender responsive budget processes will allow taking account of a wide range of issues addressing these differences and thus provides a basis for realizing equal opportunities and equality in outcomes for women and men society and ensure its sustainable development. Prospects for further research. The use of gender-oriented budgeting draws attention to the gender policy issues, while gender analysis gives more detailed information on the distribution of resources and on the impact of public policy and public expenditures thereon. This provides a stronger evidence base for decision-making and, therefore, promotes more efficient use of public funds. ; Метою наукової статті є створення цілісного бачення необхідності використання ґендерно-чутливого підходу в системі бюджетного фінансування аграрного сектору. Методи. Методи дослідження, використані при написанні статті, передбачають використання загальнонаукових та емпіричних прийомів економіки, заснованих на системному підході. Крім того, використовувались загальні методи дослідження, такі як узагальнення та порівняння. Результати. Модель середньострокового бюджетного планування передбачає запровадження ґендерно-орієнтованого підходу до бюджетного процесу. Ця вимога міститься у Стратегії реформування системи управління державними фінансами. Інтеграція ґендерно-орієнтованого підходу у бюджетний процес забезпечить підвищення ефективності та якості наданих державних послуг з урахуванням потреб соціальних груп, у тому числі за ґендерною ознакою, дозволить посилити підзвітність розпорядників бюджетних коштів. Ґендерно орієнтоване бюджетування – це не лише технічне питання – воно передбачає фундаментальні зміни у формуванні бюджету та системі управління державними фінансами, а деякі з яких мають культурний характер. Це спосіб урядів сприяти рівності через бюджетний процес. Він виступає впливовим елементом управлінської діяльності, пов'язаний із розробкою бюджетів різних рівнів, що надає важливу інформацію фахівцям, які приймають рішення щодо розподілу бюджетних коштів. Практичне значення. Питання ґендерного бюджетування в сучасних умовах є надзвичайно актуальним, оскільки даний підхід забезпечує ґендерну рівність шляхом розподілу наявних ресурсів з урахуванням реальних потреб чоловіків і жінок, що підвищує ефективність системи управління державними фінансами. Оскільки жінки та чоловіки виконують різні соціальні ролі, щоденні завдання, стратегічні та практичні потреби, їхні пріоритети можуть відрізнятися. Ґендерно-чутливий аналіз бюджетів та ґендерно-чутливих бюджетних процесів дозволить врахувати широке коло питань, що стосуються цих розбіжностей, і таким чином забезпечує основу для реалізації рівних можливостей і рівності у результатах для жінок і чоловіків та забезпечення його сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень. Застосування ґендерно-орієнтованого бюджетування привертає увагу до проблем ґендерної політики, а ґендерний аналіз дозволяє отримати детальнішу інформацію про розподіл ресурсів та про вплив на них державної політики й державних видатків. Це забезпечує створення потужнішої доказової бази для прийняття рішень і, отже, сприяє ефективнішому використанню державних коштів.

Розглянуто недосліджену проблему впливу ідеології лібертаріанства на формування національної та громадянської свідомості. Доведено, що ідеологія лібертаріанства є руйнівною політичною технологією, спричиняє загрози процесам державотворення в Україні і є ідеологією викликів національній та громадянській ідентичності. Визначено, що ідеологія має визначальний вплив на формування державної політики, державного курсу забезпечення національної і громадської єдності Української держави. ; Problem setting. Libertarianism filled the Ukrainian ideological space immediately after the July 31, 2019 presidential election. at that time V. Zelensky's adviser, and now the vice-speaker of the Verkhovna Rada Ruslan Stefanchuk declared that the ideology of the political party "Servants of the People" would be libertarianism.The technology of ideological intervention to gain power is not new. The danger of libertarianism is a legalized official ideology that promotes the destruction of the foundations of the state, the statehood of Ukraine. According to the main speaker of "Servant of the People" R. Stefanchuk, "the state should keep only service functions".Recent research and publications analysis. Conditions of influence of society's political capacity and ideological technologies were the subject of study by the National Institute for Strategic Studies, including the study "Ukraine in the semantic wars of postmodernism: the transformation of Ukrainian national identity in globalization" by N. Pelagesha. The author draws attention to the problem of creating a supranational pan-Russian identity in Ukraine, emphasizing that Ukraine is the object of the policy of forming a pan-Russian identity, which contradicts the goals of state formation and Ukraine's European integration aspirations.Monographic study "Worldview, culture, ideology. Challenges of Globalization" by D. Viter, B. Glotov, O. Korkhe, A. Reshetnichenko, highlight the importance of ideology for the existence of the Ukrainian state and national identity.To consider this problem, John Rex's research "Ethnic Identity and the Nation-State: The Political Sociology of Multicultural Societies" was taken into account.The study of national identity and its formation as a collective phenomenon, the political consequences of this phenomenon, identity and ideology that lead to instability have been the subject of study by Anthony D. Smith.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The proposed political ideology of the Servants of the People party in these extremely difficult conditions, libertarianism, is a project that is essentially destructive, deliberately aimed at developing free-thinking and denying the existence of a state institution as such. The proposed ideology is a technology for the destruction of the state mechanism, a successful "invention" in the context of a hybrid war of the Russian Federation against Ukraine.The dangerous hidden uncertainty of libertarianism is exacerbated by the unformed political course and the lack of public policy.Libertarianism in the Ukrainian realities should be considered meaningfully in the vector of national security. It is necessary to explore the challenges and risks posed by the propaganda of this trend for Ukrainian statehood.Paper main body. The development of state-building processes in Ukraine, the formation of the system of state power takes place under conditions of insufficient institutionalization of the main power structures, the unregulation of their legal status and the scope of competencies.Libertarianism, in fact, is an "illusory ideology for the distortion of forms of consciousness" in Ukrainian society and a direct threat to the constitutional foundations of the state, essentially modernized Bolshevism.The main threat to the ideology of libertarianism is the destruction of the foundations of state formation, the absence of state policy that determines the directions and principles of social development, respectively, the national political course.The ideology of the Ukrainian state is a factor in state formation and Ukrainization of public life and social protection. Traditionally, the Ukrainian idea of state-building was based on the principles of national and public solidarity, rejecting the slogans of communism with the dictatorship of the proletariat and distorted forms of liberalism.Conclusions of the research and prospects for further studies. In connection with the massive onset of chaos technology in the form of libertarianism, attention should be paid to the problem of data destruction, the ideological maneuver of civic and national identity. Issues of ideology, as a determinant of national and public identity, solidarity are issues of national security of Ukraine. The so-called libertarian ideology in modern Ukrainian society is aimed at destroying the years of military aggression of the Russian Federation, national and civic solidarity, national and civic identity, in particular. Ukraine is a threat to national security and the existence of the state.

What is accepted as a near-truism, people will parrot that appointed counsel is for criminal matters but not civil ones. But the language in the Sixth Amendment does not explicitly draw the line between who does and does not get an appointed counsel. If there is a right of counsel to prevent wrongful incarceration for those charged with felonies, it is difficult to parse out criminal trials from all other forums that result in the same, if not greater, risk of innocent people wrongfully convicted and confined. How is it possible to provide appointed counsel for criminal felony trials, and not criminal appeals, misdemeanors, parole and probation hearings, or habeas petitions? This question is particularly pressing given that we know that, in furtherance of the mass incarceration policy, misdemeanors and violations of parole and probation were the front door and back door to ensure most people got caught up in and stayed in the criminal justice system. Moreover, habeas petitions are the best means to present evidence of actual innocence underlying any and all conviction. If courts continue to condition the right to appointed counsel on only the threat of mandatory incarceration, why are the most effective tools to prevent incarceration—either through the entry point of misdemeanor or the offered exit of parole— excluded from this right? In Gideon, the gravamen of the right to counsel is not predicated in criminal trials but is a remedy to level the playing field for all of us who are facing the well-oiled machine of the federal government. This asymmetry is not abstract. For any person who is in immigration court, that person is facing off against a professional government attorney, trained in an exceedingly complex area of law that the said trained government attorneys are experts in. For many, the person is representing themselves, and often, did not even begin with English as their first language. Although scholars have been calling for legal representation for lawful permanent residents (their home is here), asylum seekers (death is different), immigrants with criminal convictions (Padilla v. Kentucky practically created the "Fifth and a half Amendment" right for non-citizens in criminal court), detained immigrants (it is fundamentally unfair for someone to present their defense while locked up), or uniquely vulnerable immigrants (children or the mentally disabled), it becomes pretty clear that the divides between these groups pale in the common theme that there is no fair fight—for anyone in immigration court. Immigration court is set up to the full and complete advantage of one party—the same party that is the prosecutor, judge, and executioner. What this article seeks then ask is, if Gideon can be intellectually expanded to provide for a right to counsel in immigration courts does that right end there? On the one hand, the analogy between incarceration and deportation is apt. The simple answer is no. It is a mistake to condition the right of counsel only on the severity on the outcome of a process. For starters, those who experience the specific adverse outcome arising from civil law are not particularly assuaged by someone else who may be worse off. For instance, for someone who loses custody of their child or loses income from a disability check, the result is life altering to them. But more import, the safeguard must be available to offset an unfair process, regardless of whatever the outcome is, so that the process does not lose its legitimacy. Whenever there is a courtroom, with procedures and rules created by the government, applying laws passed by the government, and populated by professional lawyers hired to advance the interests of the government, there is simply no fair fight without a lawyer representing the private David on the other side. Indeed, the lawyer might be the metaphorical slingshot, for which there is no chance of success without one. Stated more clearly, the right to appointed counsel should not be available just for criminal trials. The more intellectually honest and constitutionally-sound dividing line between which forums receive appointed attorneys from those who do not is between public law and private law. Every court proceeding that involves the state or federal government—misdemeanors, habeas, immigration, family law, public housing, disability, public education—must expand their understanding of Gideon and provide appointed counsel to face off against the government. This remedy is the only means to both offset the baked-in asymmetry and ensure reliable outcomes is the appointment of counsel.

This article aims to analyze the leadership of Brazilian state governments on lockdown and social distancing policies to keep COVID-19 from spreading. It is assumed that the states' policies on this matter are heterogeneous, and their implementation regarding how commercial activities – and others that potentially involve a large concentration of people – is asymmetric. Therefore, the study observed the debates on policy-making processes and on autonomy and federalism to investigate the influence of political or technical-administrative factors on policies adopted at the state level in Brazil. The methodology used content analysis of 134 state norms, mapping the political-party alignment of state governors to the president, analysis of medical and hospital resources of each federation unit based on the National Register of Health Establishments. The emergency context revealed low inter-federative coordination by the federal government, competition among states, and states leadership in crisis management at the local level. The article presents evidence that state governments' leadership cannot be justified by political party alignment with the president. However, there is a correspondence between both the local health system capacity and the rigor of lockdown and social distancing policies, which indicates that, in an intense social disorder situation, technical rationality was preferable to political bargaining. ; Este artículo tiene como objetivo analizar el liderazgo de los gobiernos de los estados brasileños en la implementación de políticas de distanciamiento social para enfrentar la propagación de la COVID-19. Se parte del supuesto de que, a pesar de la existencia de este liderazgo, las políticas de aislamiento social son heterogéneas, con cierto grado de asimetría en las restricciones al funcionamiento del comercio y de actividades con potencial de aglomeración de personas. Se combinaron debates sobre el proceso de producción de políticas públicas, autonomía y federalismo para investigar si los factores políticos o técnico-administrativos influyen en la naturaleza de estas políticas a nivel estatal. Se utilizaron los siguientes procedimientos metodológicos: análisis de contenido de 134 regulaciones de estados; mapeo del alineamiento político-partidario de los gobernadores estatales con el presidente de la República; y análisis de los recursos médicos y hospitalarios de cada unidad de la federación con base en el Registro Nacional de Establecimientos de Salud. El contexto de emergencia reveló una baja coordinación interfederativa del gobierno federal, lo que provocó la competencia entre entidades federales y el fuerte liderazgo estatal en la gestión de la crisis en ámbito local. Por un lado, el artículo presenta evidencia de que las decisiones sobre políticas de distanciamiento social no pueden explicarse por factores políticos; y, por otro, existe una correspondencia entre la capacidad del sistema de salud local y el nivel de rigor de las políticas de distanciamiento social. Se concluye que, en la actual situación de intenso desorden social, se prefirió la racionalidad técnica a las negociaciones políticas. ; Este artigo tem o objetivo de analisar a liderança dos governos estaduais brasileiros na implementação de políticas de distanciamento social para o enfrentamento da disseminação da COVID-19. Pressupõe-se que as políticas de distanciamento social são heterogêneas, apesar da liderança dos governos, ou seja, apresentam certo grau de assimetria nas restrições do funcionamento do comércio e de atividades com potencial de aglomeração de pessoas. Diante disso, foram combinados os debates sobre processo de produção de políticas públicas e sobre autonomia e federalismo, para investigar a influência dos fatores políticos ou técnico-administrativos nas políticas estaduais. Os seguintes procedimentos metodológicos foram utilizados: análise de conteúdo de 134 normativas estaduais; mapeamento do alinhamento político-partidário dos governadores estaduais ao presidente da República; análise dos recursos médico-hospitalares de cada unidade da federação baseada no Cadastro Nacional de Estabelecimentos de Saúde (CNES). O contexto emergencial revelou baixa coordenação interfederativa pelo governo federal, provocando uma competição entre entes federativos e forte liderança estadual na gestão da crise no âmbito local. A pesquisa mostra, por um lado, que as decisões sobre as políticas de distanciamento social não podem ser explicadas por fatores políticos; e por outro, a correspondência entre a capacidade do sistema de saúde local e o nível de rigor das políticas de distanciamento social. Conclui-se que, na atual situação de transtorno social intenso, preferiu-se a racionalidade técnica a barganhas políticas.

The article is dedicated to one of the secretaries of state of the United States of America, James Byrnes, a man who had had such a diverse and career history in US political life. The author provides a historiographical analysis of the few works that deal with the life and activities of American politicians, and, with some emphasis, is made on the memoirs of J. Byrnes and G. Truman, key figures in this study. Methodological basis of the study were methods of system analysis and synthesis, problem-chronological and descriptive methods. The principle of historicism was also applied, which allowed us to consider the phenomenon we are studying in the course of its development and, as a result, made it possible to apply the periodization method, in particular, to allocate two periods in the development of political relations between the President and his Secretary of State. The article notes that at the initial stage of his presidency, G. Truman relied more on the advice of J. Byrnes, since at one time he was the last mentor of G. Truman in the US Senate. In particular, J. Byrnes provided the unknown G. Truman with information on the atomic bomb production project and was one of the initiators of the bombing of Japan. Appointing J. Byrnes as Secretary of State, G. Truman thus signaled the succession of the policy of F. Roosevelt and received a «eyewitness» of the Yalta agreements and an informant on further actions. Therefore, J. Byrnes, playing a leading role at the Potsdam, Paris Peace Conferences and understanding his «eyewitness» status, almost ignored experts from the State Department, and also ignored G. Truman and formed the country's external course. Later it became clear that G. Truman began to take a more sacrilegious position on the world stage (especially in relations with the USSR), while J. Byrnes tried to make certain concessions (especially in the same relations with the USSR). This confrontation eventually came to fruition: the political distance between them increased and personal ties weakened. Gradually, the personal relationship between the two people became strained, especially when G. Truman felt that J. Byrnes was trying to independently determine foreign policy and inform the president only afterwards. One of the first cases of disagreement was the Moscow Conference in December 1945, which marked the beginning of the end of the Secretary of State's career. G. Truman removed J. Byrnes from the country's foreign policy as much as possible and in January 1947 formally accepted his resignation. ; Стаття присвячена одному з державних секретарів Сполучених Штатів Америки Джеймсу Бірнсу, людині, яка мала різнобарвну кар'єрну історію в політичному житті США. Автор надає історіографічний аналіз робіт, присвячених життю та діяльності американського політика, певний наголос робиться на мемуарах Дж. Бірнса та Г. Трумена – ключових осіб цього дослідження. Методологічною базою стали методи системного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний та описовий методи. Також застосовувався принцип історизму, який дав змогу розглянути явище, яке ми вивчаємо, у процесі його розвитку, і, як результат, дало можливість застосувати метод періодизації, зокрема виділити два етапи у розвитку політичних стосунків між президентом та його державним секретарем. У статті зазначається, що на початковому етапі свого президентства Г. Трумен більшою мірою спирався на поради Дж. Бірнса, оскільки свого часу останній був наставником Г. Трумена в Сенаті США. Зокрема, Дж. Бірнс надав невідому Г. Трумену інформацію щодо проєкту з виготовлення атомної бомби і був одним з ініціаторів бомбардування Японії. Призначивши Дж. Бірнса державним секретарем, Г. Трумен сигналізував про наступництво політики Ф. Рузвельта і отримав біля себе «очевидця» Ялтинських угод та інформатора щодо подальших дій. А тому Дж. Бірнс, відіграючи головну роль на Потсдамській, Паризькій мирних конференціях і розуміючи свій статус «очевидця», майже не звертав уваги на експертів з державного департаменту, а також ігнорував Г. Трумена і сам формував зовнішній курс країни. Згодом стало зрозумілим, що Г. Трумен почав займати більш жорству позицію на світовій арені (особливо у відносинах з СРСР), водночас Дж. Бірнс намагався йти на певні поступки (особливо в тих же відносинах з СРСР). Таке протиставлення врешті-решт дало свої плоди: політична дистанція між ними збільшувалася, а особистісні зв'язки слабшали. Поступово відносини між цими двома людьми ставали напруженими, особливо коли Г. Трумен відчув, що Дж. Бірнс намагався самостійно визначити зовнішню політику та інформувати президента тільки після цього. Одним із перших випадків розбіжностей була Московська конференція у грудні 1945 р., яка стала початком кінця кар'єри державного секретаря. Г. Трумен максимально відсторонив Дж. Бірнса від проведення зовнішньополітичного курсу країни і в січні 1947 р. офіційно прийняв його відставку.

In this report, we present the main findings from the project, "Assistance or barriers? – The use of education as vocational rehabilitation for young people with disabilities". Chapter 1 gives a summary of the status of knowledge regarding young people with disabilities and their transition into the labor marked. We also present an overview of the most important measures initiated by the government to increase labor marked participation for this group. In January 2004, the rules regulating who were entitled to economic support for educational purposes within a rehabilitation program changed. In chapter 2, we look into the effects of these changes. We use data covering everyone in a certain age group who were granted education as vocational rehabilitation in the years between 2002 and 2005. The analysis indicates that the changes may have resulted in both fewer young people receiving economic support for education as vocational rehabilitation, and fewer young people with disabilities entering the labor force. Chapter 3 addresses a particular group, namely young people (25-35 years) with physical disabilities, mainly defined as cerebral palsy and spina bifida. Two of the topics discussed are: The educational situation for youth with physical disabilities compared to a randomly selected population in the same age group. To what extent is the length of education for young people with physical disabilities important for their situation in the labor marked? As much as 64 percent of the sample with physical disabilities have primary school as their highest level of education, compared with 17 percent in a randomly selected youth population. The level of employment for the group with a physical disability was 38 percent, compared with 86 percent for the randomly selected group. There is a clear indication that an increase in the level of education may have a particularly positive effect for young people with physical disabilities in relation to labor marked participation. In Chapter 4, the topic is of how social workers in NAV administer the regulations that govern access to education as rehabilitation. We start with a brief review of the rule changes in rehabilitation support that was introduced from January 2004. The chapter is based on qualitative interviews with 30 caseworkers in NAV (The Norwegian Labor and Welfare Administration). There is a political ambition that in general young people (under 26 years) shall finance their own education through loans and grants provided by the Norwegian State Educational Loan Fund. This is also true for young people with disabilities, when they do not have so significant impairments that they fall within the exemption criteria. Many of the informants share this point of view. They find it unreasonable and unfair to other young people if young people with disabilities receive economic support to pay for their educational expenses. They should not have any "special advantages" even if they are disabled. Chapter 5 addresses the issues of judgment and discrimination, and discusses what discretion is and how the caseworkers in NAV practice it. Among other things, it is discussed how the use of discretion can be affected by factors "outside the formal rules and regulations". In chapter 6, the perspective moves a notch up. Instead of questioning the issue if all young people with disabilities get the same or an equivalent treatment in the NAV system, we look at the situation for disabled young people compared to the situation for other young people. Using the ideas of justice developed by Amartya Sen, in particular the capability approach, we ask if is fair that young people with disabilities as a rule should finance their education themselves? One of the reasons for asking this question is that young people with disabilities cannot expect to achieve the same life-cycle income as others. ; Unge med nedsatt funksjonsevne har en lavere deltagelse på arbeidsmarkedet enn befolkningen ellers. I rapporten benyttes to sett registerdata for å belyse dette temaet. Videre benyttes intervjuer med saksbehandlere i NAV for å belyse forvaltningen av dagens regelverk for støtte til utdanning. Den første registerstudien indikerer at reduksjonen i støtte til utdanning fra 2004 reduserte antallet som fikk støtte til utdanning. Færre ble også yrkesaktive. Den andre registerstudien viser at et flertall unge med en fysisk funksjonsnedsettelse bare har grunnskole som høyeste fullførte utdanning, og at en stor del faller utenfor arbeidsmarkedet. I den kvalitative undersøkelsen sier mange saksbehandlere at de forvalter det nye regelverket slik at de sjeldnere enn før benytter utdanning som tiltak.

The following article deals with the social participation of citizens of Kazakhstan, as well as the functioning of non-commercial organizations that are a manifestation of social activity in this country. The presented research is an attempt to systematize the issue of non-commercial organizations in Kazakhstan from the point of view of Polish science. The issue of the non-governmental sector is an extremely broad field of research, therefore basic legal acts, regulating these forms of social initiatives, have been examined. In addition, the third sector appears to be an important element in analysing the activities of post-Soviet countries, which are usually characterized by an authoritarian system of power, trying to maintain maximum control over civic initiatives. It turns out, they can function independently despite the difficulties. In the first part of the article, the author presents the legal framework that has been taken into account by the Kazakh legislator in relation to civil society and its associations, including primarily non-commercial ones, which constitute the important content of this article. Additionally, the operation, legal forms and areas covered by the activities of these organizations were analysed. The next part of the text is the evaluation of regulations that raise the issue of establishing associations, as well as the interpretation of other state concepts that provide for the development of civil society. In the last part, the author continues his reflection on the functioning of non-profit organizations in Kazakhstan, discussing forms of state support for this sector. The article ends with a summary of the whole topic and verification of the hypotheses set out in the introduction. ; Niniejszy artykuł dotyczy partycypacji społecznej obywateli Republiki Kazachstanu, a także funkcjonowania niekomercyjnych organizacji, które są przejawem aktywności społecznej w tym państwie. Przedstawiona analiza jest próbą usystematyzowania zagadnienia tychże organizacji niekomercyjnych w Republice Kazachstanu z punktu widzenia polskiej nauki. Zagadnienie sektora pozarządowego jest niezwykle szeroką dziedziną badań, z tego względu badaniu zostały poddane podstawowe akty prawne regulujące te formy inicjatyw społecznych. Ponadto trzeci sektor jawi się jako istotny element analizy działań państw poradzieckich, charakteryzujących się najczęściej autorytarnym systemem władzy, starającym się utrzymywać maksymalną kontrolę nad inicjatywami obywatelskimi. Okazuje się, iż mogą one pomimo trudności funkcjonować samodzielnie i właśnie temu aspektowi poświęcono artykuł. W pierwszej jego części autor przedstawia ramy prawne jakie zostały uwzględnione przez prawodawcę kazachstańskiego względem społeczeństwa obywatelskiego i jego organizacji w tym przede wszystkim tych niekomercyjnych, które stanowią ważną treść tego artykułu. Dalej przedstawione zostały akty prawne dotyczące stricte tego pojęcia. Ponadto analizie poddano aktywność, formy prawne, a także obszary jakimi jest objęta działalność tychże organizacji. Kolejną część tekstu stanowi analiza przepisów, poruszających kwestie zakładania stowarzyszeń, a także interpretacja pozostałych koncepcji państwowych, przewidujących rozwój społeczeństwa obywatelskiego. W ostatniej części artykułu autor kontynuuje rozważania nad funkcjonowaniem organizacji niekomercyjnych w Republice Kazachstanu, omawiając formy wsparcia państwowego dla tego sektora. Rozprawę zamyka podsumowanie całego tematu i weryfikację postawionych we wstępie hipotez. ; Статья посвящена социальному участию граждан Казахстана, а также функционированию некоммерческих организаций, которые являются показателем социальной активности в этой стране. Представленный анализ является попыткой систематизации проблемы некоммерческих организаций в Казахстане с точки зрения польской науки. Проблема неправительственного сектора является чрезвычайно широкой областью исследований, поэтому были проанализированы основные правовые акты, регулирующие эти организации. Кроме того, третий сектор является важным элементом анализа деятельности постсоветских стран, для которых обычно характерна авторитарная система власти, пытающаяся обеспечить максимальный контроль над гражданскими инициативами. Оказывается, что несмотря на трудности, они могут функционировать независимо, что является главной тематикой этого текста. В первой части статьи автор вводит в правовую базу, которая была принята казахстанским законодателем в отношении гражданского общества и его организаций, в том числе прежде всего некоммерческих организаций, составляющих важную часть данной статьи. Следовательно, далее в работе правовые акты были в основном представлены в контексте этой концепции. Кроме того, была проанализирована деятельность, формы права и сферы деятельности этих организаций. Следующая часть текста касается нормативных актов, в которых поднимаются вопросы создания ассоциаций, а также последующие государственные концепции, предполагающие развитие гражданского общества. В последней части статьи автор продолжает размышление над функционированием некоммерческих организаций в Республике Казахстан, а также форм государственной поддержки этого сектора. Данный текст заканчивается кратким изложением всей темы и верификацией гипотез, изложенных во введении.

The article is devoted to the study of various contexts of V. Vinnichenko's work:neorealistic, fantastic, political, psychological and others. At different times, A. Doroshkevich,M. Voronoi, I. Dzeverin, V. Melnik, V. Faschenko, V. Budny and M. Ilnitsky paid attention tothese contexts, their concepts are analyzed in the work. In studies on the work of V. Vinnichenko,attention was paid to the analysis of the philosophical, socio-political, artistic views of the writerand the artist noted his interest in new literature and its experimental poetic innovations, whichwere acutely felt at the beginning of the twentieth century. In modern studies, attention is paid tothe exceptional personality of V. Vinnichenko, about whom we can say that he is a poet, novelist,playwright, philosopher, artist and painter, and from a young age a political and public figure;74 Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Філологічні науки». – Вип. 44.he is the first and only among Ukrainian writers of the twentieth century, whose works weretranslated into many languages until 1917, which allows us to talk about the influence of thewriter on European literary development. The goal of many studies was to draw attention to thename of V. Vinnichenko forcibly removed from the history of literature and return him to thegalaxy of Ukrainian writers of the twentieth century. In the writer's works, new features ofrealism of the twentieth century are noticeable, there is an author's sense of the differencebetween the new and the old in the depiction of reality. The combination of the new and thetraditional was embodied in the creative intentions of the works and found an amazing stylerealization. The first neorealistic swallow is the play "Lies" by V. Vinnichenko. ProseV. Vinnichenko is rich in examples of interpretation of life situations from the standpoint ofcognition of being. These topics are seen in different works, so it can be argued that the writercreated a system of his own views and artistic expression of his understanding of existence in theworld.V. Vinnichenko in his works drew attention to the social problems of ordinary people,endowed with complex characters and contradictions, with an individual position in life. V.Vinnichenko considered it his duty to bring up topical issues to the discussion of society. TheUkrainian literature was dominated by interest in the mysteries of the human soul, the origin ofbiological and psychological processes in it. Researcher V. Grechnev considered suchinclinations to be quite explainable by the discoveries of I. Sechenov, K. Timiryazev,I. Mechnikov. New scientific discoveries were known and interested artists, and as a result ofthis influenced the creation of new style features of creative aesthetics. The aesthetic searches ofV. Vinnichenko are distinguished by a departure from the traditions of realism and the searchfor new forms in the image of reality. In connection with new discoveries, the author of smallgenres tried to study moral problems "at the molecular" level. The theme of the future ofmankind was also relevant for the writer in its individual form in connection with socialsignificance. ; Статтю присвячено дослідженню різних контекстів творчості В. Винниченка:неореалістичних, фантастичних, політичних, психологічних та інших. На ці контексти урізні часи звертали увагу О. Дорошкевич, М. Вороний, І. Дзеверін, В. Мельник, В. Фащенко,В. Будний та М. Ільницький, їхні концепції проаналізовано у роботі. У доробках протворчість В. Винниченка приділялась увага аналізу філософських, суспільно-політичних,художніх поглядів письменника та відзначався інтерес митця до нової літератури та їїекспериментаторських поетичних нововведень, що гостро постали на початкуХХ століття. У сучасних дослідженнях приділяється увага винятковій постатіВ. Винниченка, про якого можна сказати, що він поет, романіст, драматург, філософ,митець-маляр, з юних років політичний та громадський діяч; він перший і єдиний середукраїнських письменників ХХ століття, твори якого до 1917 року було перекладенобагатьма мовами, що надає можливість говорити про вплив письменника наєвропейський літературний розвиток. Метою багатьох досліджень було привернутиувагу до насильно вилученого з історії літератури імені В. Винниченка та повернути йогодо плеяди українських письменників ХХ століття. У творах письменника помітні новіриси реалізму ХХ століття, спостерігається авторське відчуття різниці між новим тастарим у зображенні дійсності. Поєднання нового і традиційного втілювалось у творчізадуми творів і знаходило дивовижну стильову реалізацію. Першою неореалістичноюластівкою є п'єса «Брехня» В. Винниченка. Проза В. Винниченка багата на прикладитрактування життєвих ситуацій з позицій пізнання буття. Ці теми помічаються урізних творах, тому можна стверджувати, що письменник створив систему власнихпоглядів та художнього вираження свого розуміння існування у світі.

One individual's terrorist policy can turn into terrorism for the whole world. Terrorism has become one of the global problems of today. It affects all spheres of existence of modern society, especially the security, stability and functioning of political institutions of the state, the stability of a multilevel system of socio-political and international relations. The study of political terrorism is extremely important for modern Ukraine, where the problems of violence, along with economic, social, spiritual, ideological and others, do not allow the country to develop in the direction of increasing social security, constantly turning it to daily survival and confrontation, reducing the security of our country. Therefore, it is necessary to constantly clarify the trends in the development of the modern social process, to predict the dangers and threats of armed political confrontation, and to use extremist violence – terrorism. This, in turn, is almost impossible without constant clarification of the methodological foundations of the theory of political terrorism. Solving this problem requires deep theoretical knowledge, insight into the essence and content of terrorism. At the same time, the role of political science analysis is growing. The destruction of a stable political environment must be seen as a strategic goal of political terrorism. Based on the unbalanced structure of society, it seeks to force society to function, to develop in the direction set by terrorist forces. Political terrorism has become a destructive force that generates social, political instability internationally. Europe's entry into a complex, contradictory socio-political process associated with a radical change in the vectors of political development in the XXI century, directly reflected on the level, dynamics, direction of political terrorism, as well as – on various forms of its implementation. The political life of Europe has absorbed a whole spectrum of political terror. ; Террористическая политика одного индивида может обернуться терроризмом для всего мира. Терроризм стал одной из глобальных проблем современности. Он влияет на все сферы функционирования современного общества, прежде всего на безопасность, устойчивость и функционирование политических институтов государства, стабильность многоуровневой системы социально-политических и международных отношений. Изучение политического терроризма чрезвычайно важно для современной Украины, где проблемы насилия, наряду с экономическими, социальными, духовно-идеологическими и другими, не дают развиваться стране в направлении роста социальной защищенности граждан, постоянно обращая на путь ежедневного выживания и противостояния, снижая безопасность нашей страны. Поэтому необходимо постоянное уточнение тенденций развития современного общественного процесса, прогнозирования опасностей и угроз возникновения вооруженной политической конфронтации. Это, в свою очередь, невозможно без постоянного уточнения методологических основ теории политического терроризма. Решение этой задачи требует глубокого теоретического знания, проникновения в понимание сущности и содержания терроризма. При этом возрастает роль именно политологического анализа. Разрушение устойчивой политической среды необходимо рассматривать как стратегическую цель политического терроризма. Опираясь на разбалансированную структуру социума, он стремится заставить общество работать, развиваться в заданном террористическими силами направлении. Политический терроризм превратился в деструктивную силу, которая генерирует социальную, политическую нестабильность в международном масштабе. Вхождение Европы в сложный, противоречивый социально-политический процесс, связанный с кардинальным изменением векторов политического развития, сложившихся в ХXI в., непосредственно отразился на уровне, динамике, направлении развертывания политического терроризма, а также на различных формах его реализации. ; Терористична політика одного індивіда може обернутися тероризмом для всього світу. Тероризм став однією з глобальних проблем сьогоднішнього дня. Він впливає на всі сфери існування сучасного суспільства, перш за все на безпеку, стійкість та функціонування політичних інститутів держави, стабільність багаторівневої системи соціально-політичних й міжнародних відносин. Вивчення політичного тероризму надзвичайно важливо для сучасної України, де проблеми насильства, поряд з економічними, соціальними, духовно-ідеологічними та ін., не дають розвиватися країні в напрямку зростання соціальної захищеності громадян, постійно «завертаючи» її на шлях щоденного виживання й протистояння, знижуючи безпеку нашої країни. Тому потрібно постійно уточнювати тенденції розвитку сучасного суспільного процесу, прогнозувати небезпеку та загрозу виникнення збройної політичної конфронтації. Це, в свою чергу, практично неможливо без постійного уточнення методологічних основ теорії політичного тероризму. Вирішення завдання вимагає глибокого теоретичного знання, проникнення у розуміння сутності й змісту тероризму. При цьому зростає роль політологічного аналізу. Руйнування стійко політичного середовища необхідно розглядати як стратегічну мету політичного тероризму. Спираючись на розбалансовану структуру соціуму, він прагне примусити суспільство функціонувати, розвиватися у заданому терористичними силами напрямку. Політичний тероризм перетворився у деструктивну силу, яка генерує соціальну, політичну нестабільність у міжнародному масштабі. Входження Європи у складний, суперечливий соціально-політичний процес, пов'язаний з кардинальною зміною векторів політичного розвитку, що склалися у ХXI ст., безпосередньо відобразився на рівні, динаміці, спрямуванні розгортання політичного тероризму, а також на різноманітних формах його реалізації. Політичне життя Європи увібрало в себе цілий спектр політичного терору.

The publication is devoted to the investigation of the powers of the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office in combating corruption. The normative legal basis of the activity of the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office is described. Its role in counteracting corruption in the context of the constitutional functions of the prosecutor's office is analyzed. Corruption is considered a negative phenomenon that threatens national security, democratic development of the state and society, the constitutional order of Ukraine. Corruption acts undermine the authority of the country, impede the functioning of the state apparatus, limit the constitutional rights and freedoms of man and citizen, violate the rule of law, established the procedure for exercising authority by officials and officials of public authorities, governing structures of private sectoral private sector values, discredit the state internationally. The corruption of Ukrainian society is recognized as one of the obstacles to Ukraine's integration into the European space. The Prosecutor's Office of Ukraine is central to the law enforcement system in the fight against corruption. It counteracts corruption by exercising the functions of procedural guidance in pre-trial investigation and support of state prosecution, representation in the non-criminal sphere, coordination of law enforcement agencies in the field of combating criminal corruption. Some elements of the fight against corruption are also present in the exercise of the function of supervising the enforcement of court decisions in criminal cases, the application of other measures of coercive nature, which limit the personal freedom of citizens. The procedural guidance of pre-trial investigation should be considered within the framework and context of a single whole, in the form of prosecutorial supervision, thus putting an end to all discussions around an artificially created problem. ; Публікація присвячена дослідженню повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в протидії корупції. Охарактеризовано нормативно-правову основу діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проаналізовано її роль щодо протидії корупції в розрізі конституційних функцій прокуратури. Корупція вважається негативним явищем, яке загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільства, конституційному ладу України. Корупційні прояви підривають авторитет країни, перешкоджають функціонуванню державного апарату, обмежують конституційні права і свободи людини та громадянина, порушують принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повнова­жень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлін­ських структур приватного сектору, знищують морально-етичні цінності, дискредитують державу на міжнародному рівні. Корумпованість українсько­го суспільства визнана однією з перешкод на шляху до інтеграції України в європейський простір. Прокуратура України посідає центральне місце в системі правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією. Вона здійснює протидію корупції шляхом реалізації функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення, представницьку діяльність у позакримінальній сфері, координацію дій пра­воохоронних органів у сфері протидії кримінальній корупції. Окремі елементи боротьби з корупційними виявами наявні також і під час реалізації функції нагляду за виконанням су­дових рішень у кримінальних справах, застосування інших заходів примусового характеру, що обмежують особисту свободу громадян. Процесуальне керів­ництво досудовим розслідуванням варто роз­глядати в рамках і контексті єдиного цілого, у форматі виду прокурорського нагляду, покладаючи в такий спосіб край усім диску­сіям навколо штучно створеної проблеми. ; Публікація присвячена дослідженню повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в протидії корупції. Охарактеризовано нормативно-правову основу діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проаналізовано її роль щодо протидії корупції в розрізі конституційних функцій прокуратури. Корупція вважається негативним явищем, яке загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільства, конституційному ладу України. Корупційні прояви підривають авторитет країни, перешкоджають функціонуванню державного апарату, обмежують конституційні права і свободи людини та громадянина, порушують принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повнова­жень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлін­ських структур приватного сектору, знищують морально-етичні цінності, дискредитують державу на міжнародному рівні. Корумпованість українсько­го суспільства визнана однією з перешкод на шляху до інтеграції України в європейський простір. Прокуратура України посідає центральне місце в системі правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією. Вона здійснює протидію корупції шляхом реалізації функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення, представницьку діяльність у позакримінальній сфері, координацію дій пра­воохоронних органів у сфері протидії кримінальній корупції. Окремі елементи боротьби з корупційними виявами наявні також і під час реалізації функції нагляду за виконанням су­дових рішень у кримінальних справах, застосування інших заходів примусового характеру, що обмежують особисту свободу громадян. Процесуальне керів­ництво досудовим розслідуванням варто роз­глядати в рамках і контексті єдиного цілого, у форматі виду прокурорського нагляду, покладаючи в такий спосіб край усім диску­сіям навколо штучно створеної проблеми.

In Art. 124 of the Constitution of Ukraine states that justice in Ukraine is exercised exclusively by the courts when adjudicating. The requirements of pre-trial decisions, according to procedural law, are divided into external and internal authors. External - exclusivity, obligation and legality, internal - criminal conviction. The main elements of the judicial judgment are: 1) the rule of law; 2) validity; 3) completeness; 4) clarity; 5) accuracy; 6) motivation. The article explores the social and psychological aspects of a judge's activities in adjudication, through the lens of legal and legal realism in the legislative field, and through the lens of psychology and psychoanalysis. Judicial activity, along with other types of legal activity, operates in the conditions of the social system of the country, which determines its social and psychological essence. It manifests itself in the ongoing law enforcement practice of judges, who, along with their professional qualifications, are also bearers of customs, traditions, unique characters, habits, etc., closely related to practice. In addition, judicial activity is influenced by legal culture, the level of knowledge, historical stages, the level and quality of development of other state institutions, the specific situation and so on. The influence of such factors cannot be ignored or underestimated, but it should not call into question the fundamental principles enshrined in the Constitution and Laws of Ukraine, including applicable procedural legislation. Judgment is a generic (universal) concept that means an act — a court decision that resolves the merits of the case, procedural issues pertaining to the motion of the case, and other issues within the jurisdiction of the court. ; У ст. 124 Конституції України зазначається, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами при ухваленні судових рішень. Вимоги досудових рішень, згідно з процесуальним правом, автори поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні – виключність, обов'язковість та законність, внутрішні – правосудимість. Основними елементами правосудності судового рішення є: 1) верховенство права, 2) обґрунтованість, 3) повнота, 4) ясність, 5) точність, 6) вмотивованість, 7) відповідність визначеній законом процесуальній формі. У статті досліджується соціальні і психологічні аспекти діяльності судді при постановці судового рішення, через призму правового і юридичного реалізму в законодавчій сфері та через призму психології та психоаналізу. Судова діяльність, нарівні з іншими видами юридичної діяльності, функціонує в умовах соціальної системи країни, що й обумовлює її соціальну та психологічну сутність. Вона виявляється у постійній правозастосовчій практиці суддів, котрі поряд з набором професійних якостей є носіями ще й звичаїв, традицій, неповторних характерів, звичок тощо, тісно взаємопов'язаних із практичною діяльністю. Крім того, на судову діяльність впливають правова культура, рівень знань, історичні етапи, рівень та якість розвитку інших державних інститутів, конкретна ситуація і таке інше. Вплив таких факторів не можна зневажати чи недооцінювати, проте він не повинен ставити під сумнів основоположні принципи, закріплені в Конституції та Законах України, в тому числі діючому процесуальному законодавстві. Судове рішення – це родове (універсальне) поняття, що означає акт -рішення суду, яким вирішується судова справа по суті, процесуальні питання, що стосуються руху справи, а також інші питання в межах юрисдикційних повноважень суду. ; У ст. 124 Конституції України зазначається, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами при ухваленні судових рішень. Вимоги досудових рішень, згідно з процесуальним правом, автори поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні – виключність, обов'язковість та законність, внутрішні – правосудимість. Основними елементами правосудності судового рішення є: 1) верховенство права, 2) обґрунтованість, 3) повнота, 4) ясність, 5) точність, 6) вмотивованість, 7) відповідність визначеній законом процесуальній формі. У статті досліджується соціальні і психологічні аспекти діяльності судді при постановці судового рішення, через призму правового і юридичного реалізму в законодавчій сфері та через призму психології та психоаналізу. Судова діяльність, нарівні з іншими видами юридичної діяльності, функціонує в умовах соціальної системи країни, що й обумовлює її соціальну та психологічну сутність. Вона виявляється у постійній правозастосовчій практиці суддів, котрі поряд з набором професійних якостей є носіями ще й звичаїв, традицій, неповторних характерів, звичок тощо, тісно взаємопов'язаних із практичною діяльністю. Крім того, на судову діяльність впливають правова культура, рівень знань, історичні етапи, рівень та якість розвитку інших державних інститутів, конкретна ситуація і таке інше. Вплив таких факторів не можна зневажати чи недооцінювати, проте він не повинен ставити під сумнів основоположні принципи, закріплені в Конституції та Законах України, в тому числі діючому процесуальному законодавстві. Судове рішення – це родове (універсальне) поняття, що означає акт -рішення суду, яким вирішується судова справа по суті, процесуальні питання, що стосуються руху справи, а також інші питання в межах юрисдикційних повноважень суду.

The aim of research. The article highlights the activities of local authorities in the Khotyn district of the Bessarabian region of the Russian Empire in the context of the general fight against sexually transmitted diseases in the first half of the nineteenth century. The author clarified the opinion of some modern researchers that the problem of the epidemic of sexually transmitted diseases in the Russian Empire was exacerbated not in the 1840s, but immediately after the end of the Russian-Turkish War of 1828-1829. Research methods. Comparative-historical, problem-chronological and statistical methods of research have been applied. Scientific novelty. A little-known episode from the history of the Zhytomyr Regiment of Chasseurs of the Russian Army during its stay in Khotyn in 1836-1837 is reflected. Given example from the history of the fight against sexually transmitted diseases in the 1830s confirmed the author's opinion that these diseases were of danger not only to the Russian army personnel but also to the civilian population in the places of permanent deployment of military units, in particular in the Khotyn povit and the border areas of the Austrian Empire. Since there were no positive methods in the treatment of sexually transmitted diseases in the nineteenth century the only method of combating them was the system of preventive and anti-epidemic measures, the effectiveness of which was determined by the coordinated activities of local authorities and military command, the introduction of strict state sanitary and hygienic control in the field of prostitution regulation. Conclusions. It is proved that the organizational measures of F.K Shirman, a chief of the 14th infantry division, regarding localization of the epidemic of sexually transmitted diseases among the soldiers of the Zhytomyr Regiment corresponded to the contemporary ideas of that time in this field of medical knowledge, which were formulated by the famous Russian epidemiologist R.S. Chetyrkin in 1834 ; L'article analyse les activités des autorités locales du district de Khotinsky dans la région de Bessarabie de l'Empire russe dans le contexte de la lutte générale des autorités russes contre les maladies sexuellement transmissibles dans la première moitié du XIXe siècle. Méthodes de recherche. Les méthodes d'analyse comparative historique, problème historique et statistique sont utilisées. Nouveauté scientifique. Un épisode peu connu se reflète dans l'histoire du régiment Zhytomyr Jaeger de l'armée russe lors de son séjour à Khotyn. Un exemple cité de l'histoire de la lutte contre les maladies sexuellement transmissibles chez les soldats de ce régiment en 1836-1837. Il a confirmé l'opinion de l'auteur selon laquelle ces maladies menaçaient non seulement le personnel de l'armée russe, mais également la population civile dans des lieux de dislocation constante. Conclusions. Les principales méthodes de lutte contre les maladies sexuellement transmissibles dans l'armée russe étaient la prévention des maladies et le contrôle sanitaire et épidémiologique ; В статье проанализирована деятельность местных органов власти в Хотинском уезде Бессарабской области Российской империи в контексте общей борьбы российских властей с венерическими заболеваниями в первой половине ХIХ века. Методы исследования. Использованы методы сравнительно-исторического, проблемно-исторического и статистического анализа. Научная новизна. Отражен малоизвестный эпизод в истории Житомирского егерского полка русской армии во время его пребывания в Хотине. Приведѐнный пример из истории борьбы с венерическими заболеваниями среди солдат этого полка в 1836–1837 гг. подтвердил мнение автора о том, что эти болезни представляли угрозу не только для личного состава русской армии, но и для гражданского населения в местах постоянной еѐ дисклокации. Выводы. Главными методами борьбы с венерическими заболеваниями в русской армии были профилактика болезни и санитарно-эпидемический контроль ; У статті проаналізовано діяльність місцевих органів влади в Хотинському повіті Бессарабської області Російської імперії в контексті загальної боротьби російської влади з венеричними захворюваннями в першій половині ХIХ століття. Методи дослідження. Використано методи порівняльно-історичного, проблемно-історичного і статистичного аналізу. Наукова новизна. Відображено маловідомий епізод в історії Житомирського єгерського полку російської армії під час його перебування в Хотині. Наведений приклад історії боротьби з венеричними захворюваннями серед солдатів цього полку в 1836-1837 рр. підтвердив думку автора про те, що ці хвороби представляли загрозу не тільки для особового складу російської армії, але і для цивільного населення в місцях постійного проживання. Висновки. Головними методами боротьби з венеричними захворюваннями в російській армії були профілактика хвороби і санітарно-епідемічний контроль

The scarce didactic innovation in the teaching of subjects related to Human Rights Education (HRE) is still a problem in the chilean university system, which contributes to hindering the development of skills and knowledge linked to historical and citizen thinking. This article describes a didactic-evaluative experience based on the implementation of a debate in a group of students of Pedagogy of a chilean university, with the purpose of discussing around the arrival of Christopher Columbus to the American continent, from the controversy that exists between the eurocentric perspective and the indigenous position of this thematic. Within the HRE, this problematic is fundamental to know in order to advance in the conquest of a more committed and responsible citizenship, since it had a great scope in the conformation of the eurocentrism in America and in the later emergence of the political scorn towards the recognition and protection of the indigenous rights. The methodology used is mixed and based on a descriptive case study. The survey and participant observation were used in the classes where the experience was conducted. It is concluded that the debate generated positive results in student learning, especially in the development of historical and citizen thinking and in the promotion of soft skills; also, some aspects to be considered in a future intervention were recognized, such as the difficult access to primary sources on indian law and the excess of academic load that affects the students. ; La escasa innovación didáctica en la enseñanza de temas relacionados con la Educación en Derechos Humanos (EDH) es un problema todavía vigente en el sistema universitario chileno, el cual contribuye a obstaculizar el desarrollo de habilidades y conocimientos vinculados al pensamiento histórico y ciudadano. En este artículo se describe una experiencia didáctica-evaluativa basada en la implementación de un debate en un grupo de estudiantes de Pedagogía de una universidad chilena, con el fin de discutir en torno a la llegada de Cristóbal Colón al continente americano, a partir de la controversia que existe entre la perspectiva eurocéntrica y la postura indigenista de dicha temática. Dentro de la EDH, esta problemática es fundamental de conocer para avanzar en la conquista de una ciudadanía más comprometida y responsable, ya que tuvo un gran alcance en la conformación del eurocentrismo en América y en el posterior surgimiento del menosprecio político hacia el reconocimiento y protección de los derechos indígenas. La metodología usada es mixta y se basa en un estudio descriptivo de caso. Se utilizó la encuesta y la observación participante en las clases donde se realizó la experiencia. Se concluye que el debate generó resultados positivos en el aprendizaje del alumnado, especialmente en el desarrollo del pensamiento histórico y ciudadano y en la promoción de habilidades blandas; igualmente, se reconocieron algunos aspectos a considerar en una futura intervención, tales como el difícil acceso a fuentes primarias sobre el derecho indiano y el exceso de carga académica que afecta al alumnado. ; A escassa inovação didática no ensino de disciplinas relacionadas com a Educação em Direitos Humanos (EDH) é um problema ainda presente no sistema universitário chileno, o que contribui para dificultar o desenvolvimento de competências e conhecimentos ligados ao pensamento histórico e cidadão. Este artigo descreve uma experiência de avaliação didática baseada na implementação de um debate em um grupo de estudantes de Pedagogia de uma universidade chilena, a fim de discutir a chegada de Cristóvão Colombo ao continente americano, a partir da controvérsia que existe entre a perspectiva eurocêntrica e a posição indígena deste tema. Dentro da EDH, este problema é fundamental para se saber avançar na conquista de uma cidadania mais comprometida e responsável, pois teve um grande alcance na conformação do Eurocentrismo na América e na subseqüente emergência do desprezo político pelo reconhecimento e proteção dos direitos indígenas. A metodologia utilizada é mista e baseada em um estudo de caso descritivo. O inquérito e a observação dos participantes foram utilizados nas aulas em que a experiência teve lugar. Conclui-se que o debate gerou resultados positivos na aprendizagem dos alunos, especialmente no desenvolvimento do pensamento histórico e cívico e na promoção de competências transversais; da mesma forma, foram reconhecidos alguns aspectos a serem considerados numa intervenção futura, tais como o difícil acesso a fontes primárias sobre a lei indiana e a excessiva carga académica que afeta os alunos.

It should be noted that the global financial crisis of 2008, which affected all spheres of people's livelihoods, pushed the development of the tourist industry. Governments in many countries have begun to pay more attention to this market segment, as it is this segment that is able to restore its position and profit in a relatively short time. Another situation is with the COVID-19 pandemic. When "deferred opportunities" turn into "lost opportunities". The aim of the research is summarizing the experience of travel companies in overcoming the negative consequences of crisis situations; tracking the typical trends of the behavior of travel companies in the market for the provision of travel services in such situations and development of practical recommendations for the possible use of a compliance program at a travel company as a part of logistics management. Methodology: while working at the article, the following methods of scientific knowledge were used: the method of unity of analysis and synthesis, method of expert assessments, comparative analysis and systemic approach. Scientific novelty: the implementation of a compliance program at a travel company organically fits into the logistics management system. Practical value: the effects of the global economic crisis due to COVID-19 pandemic and the quarantine have yet to be understood. Many domestic travel companies, referring to force majeure, impose penalties on their customers. In order to prevent corruption in such crisis conditions, it is necessary to introduce compliance programs within the travel industry in the framework of logistics management. This will help to meet the needs of the client as well as the development of the travel company even in times of crisis. JEL Classification: E20, L83, M21. ; Слід зазначити, що світова фінансова криза 2008 року, яка торкнулася усіх сфер життєдіяльності людей, підштовхнула розвиток туристичної галузі. Уряди багатьох країн почали приділяти більше уваги цьому сегменту ринку, оскільки саме цей сегмент здатний за відносно короткий час відновити свої позиції та приносити прибуток. Інша ситуація склалася з пандемією COVID-19, коли «відкладені можливості» перетворюються на «втрачені можливості». Ціллю цього дослідження є узагальнення досвіду туристичних фірм у подоланні негативних наслідків у кризових ситуаціях; простежування тенденцій у поведінці туроператорів на ринку надання туристичних послуг у таких ситуаціях та розробка практичних рекомендацій можливого використання комплаєнс-програми на туристичному підприємстві у рамках логістичного менеджменту для запобігання корупції і несумлінного відношення до клієнтів у кризовій ситуації. Методологія: під час роботи над статтею було використано наступні методи наукового пізнання: метод єдності аналізу та синтезу, метод експертних оцінок, порівняльний аналіз та системний підхід. Наукова новизна: впровадження комплаєнс-програми на туристичному підприємстві органічно вписується у систему логістичного менеджменту. Практичне значення: наслідки економічної світової кризи внаслідок пандемії COVID-19 та карантину ще слід буде осягти. Багато вітчизняних туристичних компаній, посилаючись на форс-мажор, вводять штрафні санкції для своїх клієнтів. Для запобігання корупції в таких кризових умовах на підприємствах туристичної індустрії слід запровадити комплаєнс-програми у рамках логістичного менеджменту. Це сприятиме як задоволенню потреб самого клієнта, так і розвитку діяльності туристичної компанії навіть у кризові часи. JEL Classification: E20, L83, M21. ; Следует отметить, что мировой финансовый кризис 2008 года, который коснулся всех сфер жизнедеятельности людей, подтолкнул развитие туристической отрасли. Правительства многих стран начали уделять больше внимания этому сегменту рынка, поскольку именно этот сегмент способен за относительно короткое время восстановить свои позиции и приносить прибыль. Другая ситуация складывается с пандемией COVID-19, когда «отложенные возможности» превращаются в «потерянные возможности». Целью этого исследования является обобщение опыта туристических фирм в преодолении негативных последствий в кризисных ситуациях; прослеживание характерных тенденций поведения туроператоров на рынке предоставления туристических услуг в таких ситуациях и представление практических рекомендаций возможного использования комплаенс-программы на туристическом предприятии в рамках логистического менеджмента для предотвращения коррупции и недобросовестного отношения к клиентам в кризисной ситуации. Методология: во время работы над статьёй были использованы следующие методы научного познания: метод единства анализа и синтеза, метод экспертных оценок, сравнительный анализ и системный подход. Научная новизна: внедрение комплаенс-программы на туристическом предприятии органически вписывается в систему логистического менеджмента. Практическое значение: последствия экономического мирового кризиса из-за пандемии COVID-19 и карантина ещё следует осмыслить. Много отечественных туристических компаний, ссылаясь на форс-мажор, вводят штрафные санкции своим клиентам. Для предотвращения коррупции в таких кризисных условиях на предприятиях туристической индустрии следует внедрять комплаенс-программы в рамках логистического менеджмента. Это будет способствовать как удовлетворению потребностей самого клиента, так и для развития деятельности туристической компании даже во времена кризиса. JEL Classification: E20, L83, M21.

The aim of the study was to carry out clinical and microbiological testing of selective growth medium Acinetobacter phenylalanine agar to isolate and identify bacterial species belonging to the Acinetobacter calcoaceticus — Acinetobacter baumannii complex (ACB complex). For this, 400 samples of clinical material (wound discharge, blood, urine, bronchoalveolar lavage) were examined in 2018 in the Clinical and Bacteriological Laboratory of the Military Medical Academy by using routine assays (seeding on blood agar growth medium, pure culture isolation and identification by using biochemical assays as well as VITEK 2 microbial identification system, bioMerieux) and plating together with growth medium Acinetobacter phenylalanine agar selective to Acinetobacter spp. owing to L-phenylalanine as a sole nitrogen and carbon source additional selected with trimethoprim. ACB complex Acinetobacters were identified 18–24 hours later after incubation at 37°C by emergence of typical colonies on selective medium. Control tests for cytochrome oxidase as well as oxidative/fermentation (OF)-glucose test by using peroxide-hydrogen microvolume method (for 1 h) allowed to rapidly distinguish ACB complex Acinetobacters from other bacteria as well as from Acinetobacter spp. unable to glucose oxidation. Next, species identity for all isolated Acinetobacter strains was established by using matrix-activated laser desorption/ionization with time-of-flight mass spectrometry (MALDI-TOF MS). It was found that by using novel vs. routine assay Acinetobacter spps. were isolated in 26 (18 samples — in monoculture, 8 — in association with Pseudomonas aeruginosa or Klebsiella pneumoniae subsp. pneumoniae with tiny associate colonies) vs. 20 (7 — in monoculture, 13 — in association with Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella, Escherichia, Citrobacter, Providencia, Staphylococcus, Enterococcus, C. albicans). Using MALDI-TOF MS method revealed that 25 out of 26 Acinetobacter strains isolated on selective growth medium belonged to the ACB complex (A. baumannii — 23, A. pittii — 2), whereas one strain (A. baylyi) did not belong to ACB complex. Hence, the diagnostic specificity of the Acinetobacter phenylalanine agar synthetic growth medium for isolation and identification of the A. calcoaceticus — A. baumannii complex species comprised 96.2%, with diagnostic sensitivity exceeding that one for routine assay by 25%. Use of selective growth medium accelerates research by allowing to isolate and identify ACB complex Acinetobacter spp. 18–24 h later after plating clinical material. Selectivity of growth medium was potentially stable, as its major trophic selection factor did not depend on acquired bacterial antibiotic resistance, which is also suitable as a synthetic growth medium for standardized studies. ; Цель исследования — клинико-микробиологическая апробация селективной питательной среды «Ацинетобактер фенилаланин агар» для выделения и идентификации бактерий комплекса Acinetobacter calcoaceticus — Acinetobacter baumannii (комплекса АСВ). В 2018 г. клинико-бактериологической лаборатории Военно-медицинской академии были изучены 400 проб клинического материала (отделяемое ран, кровь, моча, бронхо-альвеолярные смывы) параллельно традиционным методом [посев на кровяной агар, выделение и идентификация чистых культур биохимическими тестами и микробиологическим анализатором «Vitek 2» (bioMerieux)] и посевом на чашки с питательной средой «Ацинетобактер фенилаланин агар». Селективность этой среды обусловлена трофической селекцией ацинетобактеров L-фенилаланином в качестве единственного источника азота и углерода и дополнительной селекцией триметопримом. Ацинетобактеры комплекса АСВ идентифицировали через 18–24 ч инкубации при 37°С по наличию характерных колоний на селективной среде. Контрольные тесты на цитохромоксидазу и ОФ-тест с глюкозой пероксидводородным микрообъемным методом (в течение 1 ч) позволяли в экспресс-режиме отличать ацинетобактеры комплекса АСВ от других бактерий и группы ацинетобактеров неокисляющих глюкозу. Далее определяли вид всех выделенных штаммов ацинетобактеров методом матрично-активированной лазерной десорбции/ионизации с время пролетной масс-спектрометрией (MALDI-TOF MS). Ацинетобактеры были выделены на селективной среде в 26 пробах (18 проб в монокультуре, 8 — в ассоциации с Pseudomonas aeruginosa или Klebsiella pneumoniae subsp. pneumoniae при очень мелких колониях ассоциантов); традиционным методом — в 20 пробах (7 — в монокультуре, 13 — в ассоциациях с синегнойной палочкой, клебсиеллами, эшерихиями, цитробактером, провиденциями, стафилококками, энтерококками, C. albicans). Методом MALDI-TOF MS было установлено, что из 26 штаммов ацинетобактеров, выделенных на селективной среде, 25 относятся к комплексу АСВ (A. baumannii — 23, A. pittii — 2). Один штамм (A. baylyi) не относился к видам комплекса АСВ. Следовательно, диагностическая специфичность селективной синтетической питательной среды «Ацинетобактер фенилаланин агар» по выделению и идентификации бактерий комплекса A. calcoaceticus — A. baumannii составляет 96,2%, а ее диагностическая чувствительность превышает на 25% традиционный метод. Применение селективной среды ускоряет исследование — выделение и идентификация ацинетобактеров комплекса АСВ завершается через 18–24 ч после посева клинического материала. Селективность питательной среды потенциально стабильна, так как ее основной трофический фактор селекции не зависит от приобретенной антибиотикоустойчивости бактерий. Как синтетическая питательная среда она пригодна для стандартизованных исследований.