Suchergebnisse

Nowadays allergy has become a global problem for all humanity. According to the WHO about 30-40 % of the world's population suffers from allergic diseases. Environment pollution, as well as everyday use of a large number of synthetic substances, contribute to the rapid increase in incidence of allergic reactions. The therapy of these diseases is based mainly on the antihistamine drugs (AHD), which makes it reasonable to study the Ukrainian market of AHD and to identify its promising directions of development.Aim. To study the assortment of antihistamine drugs registered in Ukraine.Materials and methods. The analysis was based on the official sources of information and materials of the previous marketing research using the methods of systematic, graphical and comparative analysis with the subsequent obtaining of explanations and conclusions.Results. During the analysis of the domestic pharmaceutical market regarding the assortment of antihistamines it has been found that 128 drugs are used in Ukraine for the treatment of allergic diseases. The study of distribution by dosage forms has revealed the prevalence of solid dosage forms – tablets and dragee – their percentage is 71 %. The analysis of AHD by the manufacturing countries has shown the import dependence of the Ukrainian market: the foreign manufacturers represent 61 % of the drugs. Moreover, in recent years there is a downward trend of the share of domestic manufacturers (50 % – in 2014; 39 % – in 2019). India is the largest importer of antihistamines at the market (17.2 %); the total market share of the European Union countries is 39 %. The analysis of the current state of the pharmaceutical market has determined a change in the distribution of AHD by INN in favor of the new-generation drugs. The study has revealed the absence of anti-allergic herbal medicines in Ukraine; it substantiates the development of new drugs for the phytotherapy of allergic diseases.Conclusions. The absence of plant-based anti-allergic drugs at pharmaceutical market of Ukraine has been found. Taking into account an increasing popularity of herbal medicines and growing demand for drugs with a good safety profile we have concluded that the development of a new plant-based drug for the allergy treatment is a topical direction for further studies. ; В наше время аллергия стала глобальной проблемой для всего человечества. По данным ВОЗ, около 30-40 % населения земного шара страдают от аллергических заболеваний. Загрязнения внешней среды вместе с частым использованием в быту большого количества синтетических веществ способствуют стремительному распространению аллергических реакций. Терапия этих заболеваний основывается в большей степени на применении антигистаминных препаратов (АГП), что обусловливает целесообразность исследования рынка АГП в Украине и выявления приоритетных направлений его развития.Цель: исследование ассортимента зарегистрированных в Украине антигистаминных лекарственных средств.Материалы и методы. Анализ проводился на основании официальных источников информации и материалов предварительных маркетинговых исследований с использованием методов системного, графического и сравнительного анализа и последующим получением объяснений и выводов.Результаты исследования. В ходе анализа отечественного фармацевтического рынка по ассортименту антигистаминных лекарственных средств было установлено, что в Украине зарегистрировано 128 препаратов, применяемых для лечения аллергических заболеваний. Исследование распределения по лекарственным формам выявило преимущество твердых лекарственных форм – таблетки и драже насчитывают 71 %. Анализ АГП по странам-производителям показал импортозависимость рынка – 61 % препаратов представлен импортными производителями. При этом за последние годы наблюдается тенденция к уменьшению доли отечественного производителя (50 % – в 2014 г.; 39 % – в 2019 г.). Крупнейшим импортером антигистаминных лекарственных средств на рынок является Индия (17,2 %); суммарный вклад стран Европейского Союза составляет 39 %. Анализ современного состояния фармацевтического рынка установил изменение распределения АГП по МНН в пользу лекарственных средств нового поколения. В ходе исследования выявил отсутствие в Украине противоаллергических лекарственных средств растительного происхождения, что обосновывает разработку новых препаратов для фитотерапии аллергических заболеваний.Выводы. Установлено отсутствие антиаллергических препаратов растительного происхождения на фармацевтическом рынке Украины. Принимая во внимание растущую популярность растительных лекарственных средств и високий спрос на лекарства с хорошим профилем безопасности, мы пришли к выводу, что разработка нового растительного лекарственного средства для лечения аллергии является актуальным направлением для дальнейших исследований. ; У наш час алергія стала глобальною проблемою для всього людства. За даними ВООЗ, близько 30-40 % населення земної кулі страждають від алергічних захворювань. Забруднення зовнішнього середовища разом із частим використанням у побуті великої кількості синтетичних речовин сприяють стрімкому розповсюдженню алергічних реакцій. Терапія цих захворювань ґрунтується більшою мірою на застосуванні антигістамінних препаратів (АГП), що обумовлює доцільність дослідження ринку АГП в Україні та виявлення пріоритетних напрямів його розвитку.Мета: дослідження асортименту зареєстрованих в Україні антигістамінних лікарських засобів.Матеріали та методи. Аналіз проводився на основі офіційних джерел інформації та матеріалів попередніх маркетингових досліджень із використанням методів системного, графічного і порівняльного аналізу та наступним одержанням пояснень і висновків.Результати дослідження. У ході аналізу вітчизняного фармацевтичного ринку щодо асортименту антигістамінних лікарських засобів було встановлено, що в Україні зареєстровано 128 препаратів, які застосовуються для лікування алергічних захворювань. Дослідження розподілу за лікарськими формами виявило перевагу твердих лікарських форм – таблетки і драже становлять 71 %. Аналіз АГП за країнами-виробниками показав імпортозалежність ринку – 61 % препаратів представлено імпортними виробниками. При цьому останнім часом спостерігається тенденція до зменшення частки вітчизняного виробника (50 % – у 2014 р.; 39 % – у 2019 р.). Найбільшим імпортером антигістамінних лікарських засобів на ринок є Індія (17,2 %); сумарний внесок країн Європейського Союзу становить 39 %. Аналіз сучасного стану фармацевтичного ринку виявив зміну розподілу АГП за МНН на користь лікарських засобів нового покоління. У ході дослідження виявлено відсутність в Україні протиалергічних лікарських засобів рослинного походження, що дає підстави для розробки нових препаратів для фітотерапії алергічних захворювань.Висновки. Установлено відсутність протиалергічних рослинних препаратів на фармацевтичному ринку України. Враховуючи зростаючу популярність рослинних лікарських засобів та високий рівень попиту на лікарські засоби з хорошим профілем безпеки, ми дійшли висновку, що розробка нового протиалергічного препарату на рослинній основі є актуальним напрямком подальших досліджень.

It is determined that in order to strengthen the financial capacity of local budgets in general and budgets of the united territorial communities in particular, it is necessary to increase their resource base, in particular, to fulfill their own authority, to increase sources of income, to expand the list of expenditures. The main emphasis of fiscal policy is the transition to a qualitatively new level of intergovernmental fiscal relations, namely direct intergovernmental relations of the state budget with all local budgets, including those budgets of the united territorial communities.The author's own interpretation of the definition of «incomes of the united territorial community» — economic relations with regard to the formation of the income base of the united territorial community as the basis of its tax capacity, in particular its own income for the purpose of financial equalization and the growth of financial potential of the capable united territorial communities at the strategic level planning their development.It is proved that in the process of accumulation of revenues in budgets of joint territorial communities common methods can be used — accumulation of income from productive activity, from property and property rights, from resource base, loan method; and special methods - tax, normative, method of redistribution, method of coefficients, emission, forecast.The analysis and estimation of revenues of own revenues of united territorial communities in Ukraine for 2015—2019 in the context of personal income tax, excise tax, land payment, unified tax, and real estate tax are carried out. The positive dynamics of income of local budgets of the combined communities by the changes of tax and budgetary legislation in the context of fiscal decentralization are determined.A number of factors that need to be taken into account in the formation of the revenue base of the budgets of the joint territorial communities in order to increase their financial capacity are proposed: introduction of a fundamentally new approach to financial horizontal territorial equalization in Ukraine; introduction of a new transfer policy; self-formation of local budgets; formation of a single basket of revenues of the general fund of local budgets; financial support for the development of territories; Subvention from the state budget to local budgets for the formation of the infrastructure of the united territorial communities; Identification and realization of the hidden and underestimated financial potential of the united territorial communities.It is substantiated that efficient development of the borrowing market of territorial communities requires the provision of macroeconomic, institutional and regulatory conditions, financial guarantees, a combination of different sources of budget expenditures for the combined territorial communities. ; Определено, что с целью укрепления финансовой состоятельности местных бюджетов в целом, и бюджетов объединенных территориальных общин в частности, необходимо увеличение их ресурсной базы, а именно на выполнение собственных полномочий, увеличение источников поступлений, расширения перечня расходов.Представлена авторская трактовка дефиниции «доходы объединенной территориальной общины» — экономические отношения по формированию доходной базы объединенной территориальной общины как основы ее налогоспособности, в частности собственных доходов с целью финансового выравнивания и роста финансового потенциала объединенных территориальных общин на стратегическом уровне планирования их развития.Доказано, что в процессе аккумуляции доходов в бюджеты объединенных территориальных общин могут использоваться общие методы — аккумуляция доходов от производительной деятельности, от имущества и имущественных прав, от ресурсной базы, ссудный метод; и специальные методы — налоговый, нормативный, метод перераспределения, метод коэффициентов, эмиссионный, прогнозный методы.Проведен анализ и оценка поступлений собственных доходов объединенных территориальных общин в Украине за 2015—2019 гг. Предложен ряд факторов, которые необходимо учитывать в процессе формирования доходной базы бюджетов объединенных территориальных общин с целью повышения их финансовой состоятельности. ; Визначено, що з метою зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів у цілому та бюджетів об'єднаних територіальних громад зокрема необхідним є збільшення їхньої ресурсної бази, зокрема на виконання власних повноважень, збільшення джерел надходжень, розширення переліку видатків. Основним акцентом бюджетної політики є перехід на якісно новий рівень міжбюджетних відносин, а саме прямих міжбюджетних відносин державного бюджету з усіма місцевими бюджетами, в тому числі з бюджетами об'єднаних територіальних громад.Представлено власне авторське трактування дефініції «доходи об'єднаної територіальної громади» — економічні відносини щодо формування дохідної бази об'єднаної територіальної громади як основи її податкоспроможності, зокрема власних доходів з метою фінансового вирівнювання та зростання фінансового потенціалу спроможних об'єднаних територіальних громад на стратегічному рівні планування їхнього розвитку.Доведено, що у процесі акумуляції доходів до бюджетів об'єднаних територіальних громад можуть використовуватися загальні методи — акумуляція доходів від продуктивної діяльності, від майна і майнових прав, від ресурсної бази, позичковий метод; і спеціальні методи — податковий, нормативний, метод перерозподілу, метод коефіцієнтів, емісійний, прогнозний .Проведено аналіз та оцінку надходжень власних доходів об'єднаних територіальних громад в Україні за 2015—2019 рр. в розрізі податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, плати за землю, єдиного податку, податку на нерухоме майно. Визначено позитивну динаміку надходжень власних доходів місцевих бюджетів об'єднаних громад за рахунок змін податкового та бюджетного законодавства у контексті фіскальної децентралізації.Запропоновано низку чинників, які потрібно враховувати у процесі формування дохідної бази бюджетів об'єднаних територіальних громад з метою підвищення їхньої фінансової спроможності: упровадження принципово нового підходу до фінансового горизонтального територіального вирівнювання в Україні; запровадження нової трансфертної політики; самостійне формування місцевих бюджетів; формування єдиного кошика доходів загального фонду місцевих бюджетів; фінансове забезпечення розвитку територій; надання субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад; виявлення і реалізація прихованого та недооціненого фінансового потенціалу об'єднаних територіальних громад.Обґрунтовано, що ефективний розвиток ринку запозичень територіальних громад потребує забезпечення макроекономічних, інституціональних та регулятивних умов, фінансових гарантій, поєднання різних джерел забезпечення витрат бюджетів об'єднаних територіальних громад.

Цель исследования – анализ тенденций развития мирового фармацевтического рынка и перспектив его развития.Материалы и методы исследования. Методы исследования – обзор литературных данных и обобщение материала, методы анализа и синтеза, маркетингового, системного, логико-структурного и сравнительного ана-лиза, прогнозирования и программирования.Результаты и их обсуждение. Определено, что в современных условиях на мировом фармацевтическом рынке огромное значение приобретает усиление взаимодействия между производственным, оптовым и розничным звеньями. Их нынешние взаимоотношения характеризуются постоянным поиском новых форм сотрудничества, что в сложившихся условиях вполне закономерно, так как оно должно быть взаимовыгодным и высокоэффективным, приносящим максимальную прибыль всем участникам товаропроводящей сети, с одной стороны, и максимально обеспечивать все потребности населения, с другой стороны. По результатам анализа статистических данных определено, что максимальный ежегодный прирост объемов фармацевтического рынка (107,0 %) достигнут в 2016 году, но в последние годы наблюдается его замедление. Изменение объемов рынка в среднем составляет 5-6 %. Анализ динамики мирового экспорта и импорта лекарственных средств характеризует динамичность фармацевтического рынка (темп прироста экспорта – 7,7 %, импорта – 10,1 %). Наблюдается мировая тенденция к увеличению объемов производства фармацевтической продукции (на 29 %), расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы (на 58 %), рыночной стоимости лекарственных средств по розничным ценам (на 24,1 %) и их оплаты по государственному медицинскому страхованию (на 298,48 %). Мировой тенденцией здравоохранения является увеличение расходов на генерические лекарственные средства (до 36 % от общего объема фармацевтического рынка). Темпы прироста объемов продаж лекарственных средств в стоимостном выражении в целом на мировом фармацевтическом рынке по терапевтическим группам не равномерны. К проблемам мировой фармации отнесено недостаточное количество научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, появление новых юридических и регуляторных ограничений, политическая напряженность и экономический кризис в мире.Выводы. По результатам исследования установлены основные тенденции развития и недостатки мирового фармацевтического рынка. На основании анализа сформулированы ключевые задачи его развития. ; Aim. To analyze trends of the global pharmaceutical market development and its prospects.Materials and methods. The following methods of research were used: the review of literature data and generalization of the material, methods of analysis and synthesis, marketing, system, logical-structural and comparative analysis, forecasting and programming.Results and discussion. It has been determined that in the present-day conditions the intensification of the interaction between production, wholesale and retail links is of great importance at the global pharmaceutical market. Their current relationships are characterized by a constant search for new forms of cooperation; it is quite logical today since they should be mutually beneficial and highly effective, bringing the maximum profit to all members of the commodity network, on the one hand, and maximally providing all the needs of the population, on the other hand. According to the results of the statistical data analysis, it has been determined that the maximum annual increase of the volume of the pharmaceutical market (107.0 %) was achieved in 2016, but in recent years it has been slowed down. The average market volume changes by 5-6 %. The analysis of the dynamics of the world exports and imports of medicines characterizes the dynamics of the pharmaceutical market (the growth rate of exports is 7.7 %, and imports – 10.1 %). There is a worldwide tendency to increase the volume of production of pharmaceutical products (by 29 %), research and development costs (by 58 %), the market value of medicines in retail prices (by 24.1 %), and their payment by the state medical insurance (by 298.48 %). The global trend of healthcare is to increase the cost of generic drugs (up to 36 % of the total pharmaceutical market). The growth rates of sales of medicines in terms of value in general at the world pharmaceutical market by therapeutic groups are uneven. The problems of world pharmacy include insufficient number of research and development work, the emergence of new legal and regulatory constraints, political tension and the economic crisis in the world.Conclusions. According to the results of the study the main trends of development and disadvantages of the world pharmaceutical market have been identified. Based on the analysis the key tasks of its development have been formulated. ; Мета дослідження – аналіз тенденцій розвитку світового фармацевтичного ринку і перспектив його розвитку.Матеріали та методи. Методи дослідження – огляд літературних даних і узагальнення матеріалу, методи аналізу і синтезу, маркетингового, системного, логіко-структурного і порівняльного аналізу, прогнозування і програмування.Результати та їх обговорення. Визначено, що в сучасних умовах на світовому фармацевтичному ринку величезного значення набуває посилення взаємодії між виробничою, оптовою і роздрібною ланками. Їх нинішні взаємини характеризуються постійним пошуком нових форм співпраці, що на сьогоднішній день є цілком закономірним, так як вони повинні бути взаємовигідними і високоефективними, що принесе максимальний прибуток усім учасникам товаропровідної мережі, з одного боку, і максимально забезпечить усі потреби населення, з іншого боку. За результатами аналізу статистичних даних визначено, що максимальний щорічний приріст обсягів фармацевтичного ринку (107,0 %) досягнуто в 2016 році, але в останні роки спостерігається його уповільнення. Зміна обсягів ринку в середньому становить 5-6 %. Аналіз динаміки світового експорту й імпорту лікарських засобів характеризує динамічність фармацевтичного ринку (темп приросту експорту – 7,7 %, імпорту – 10,1 %). Спостерігається світова тенденція до збільшення обсягів виробництва фармацевтичної продукції (на 29 %), витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (на 58 %), ринкової вартості лікарських засобів за роздрібними цінами (на 24,1 %) і їх оплати за державним медичним страхуванням (на 298,48 %). Світовою тенденцією охорони здоров'я є збільшення витрат на генеричні лікарські засоби (до 36 % від загального обсягу фармацевтичного ринку). Темпи приросту обсягів продажів лікарських засобів у вартісному виразі в цілому на світовому фармацевтичному ринку за терапевтичними групами є нерівномірними. До проблем світової фармацією віднесено недостатню кількість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, появу нових юридичних і регуляторних обмежень, політичну напруженість і економічну кризу в світі.Висновки. За результатами дослідження встановлені основні тенденції розвитку та недоліки світового фармацевтичного ринку. На підставі аналізу сформульовані ключові завдання його розвитку.

Transformational changes have been taking place in the political systems in many countries of the world over the last few decades. This issue arouses the great interest of scientists and researchers. In the article, I pay particular attention to the study of the "traditional" and "new" party systems and their role in the country's contemporary political life. Given the challenge of the day, I see populism as a problem with its impact on democracy along with such issues as the role of populist parties and the citizens' attitude to them; the analysis of problems developing in the political process, particularly, in parties and movements of the populist type; the formation and development of multi-party systems and democracy as a whole.Populism is considered in the article as a political ideology. This phenomenon is investigated as a component of the political parties' activities, especially, of the Ukrainian parties. A comparative analysis of populist parties in the European Union and Ukraine has been carried out.I analyze the main factors of populism's influence on the party-political system on the examples of the European countries and Ukraine. I also prove that populism has always occupied a special place in the implementation of programs of political leaders and parties. It is noted that populism remains the current day phenomenon of both the party-political system and the socio-economic life of the countries in the world. Having a considerable influence over the politics of the countries, where functioning of democratic institutions is relatively inexperienced, populism has a rather clear manifestation in the modern political space and the "old" democracies. There is a clear link between increasing populism and exacerbating socio-economic problems. The inability of the political establishment, including the democratic one, to respond effectively to new problems and challenges is an important factor contributing to the emergence and growth of populist influence.The in-depth analysis of the populist rhetorical and political effects on the development of modern democracy is particularly important, i. e. the margins between the reality and virtuality, truth and falsehood are leveling; facts lose their value; deconstruction of truth takes place; traditional ideologies are destroyed; moral relativism, hypocrisy and double standards are spreading out. ; Обґрунтовується, що за останні кілька десятиліть у політичних системах багатьох країн світу відбулися і продовжують відбуватися трансформаційні зміни, які викликають неабиякий інтерес науковців, дослідників цієї проблематики. Особливо зосереджується увага на дослідженні «традиційних» та «нових» партійних систем, на їх ролі у сучасному політичному житті країни. Враховуючи виклик сучасності, наголошується на проблемі популізму, його впливу на демократію, ролі популістських партій і відношення до них громадян країни, на аналізі проблем розвитку політичного процесу, зокрема партій та рухів популістського типу, становлення та розвитку багатопартійних систем і демократії в цілому.Розглянуто популізм як політичну ідеологію, досліджено це явище, як складову діяльності політичних партій, зокрема, українських. Здійснено порівняльний аналіз популістських партій країн Європейського Союзу і України.Проаналізовано основні чинники впливу популізму на партійно-політичну систему на прикладах європейських країн і України. Доведено, що популізм завжди займав особливе місце в реалізації програм політичних лідерів та партій. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом як партійно-політичної системи так і соціально-економічного життя країн світу. Здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі й «старих» демократій. Існує очевидний зв'язок між посиленням популізму і загостренням соціально-економічних проблем. Важливий чинник, який сприяє появі та зростанню впливу популістів, є нездатність політичного істеблішменту, зокрема і цілком демократичного, ефективно реагувати на нові труднощі та виклики.Особливої ваги набуває глибинний аналіз впливів популістської риторики і політики на розвиток сучасної демократії: нівелюються грані між реальністю і віртуальністю, правдою і неправдою, факти втрачають значення, відбувається деконструкція істини, руйнуються традиційні ідеології, ширяться моральний релятивізм, лицемірство й подвійні стандарти тощо. ; Обґрунтовується, що за останні кілька десятиліть у політичних системах багатьох країн світу відбулися і продовжують відбуватися трансформаційні зміни, які викликають неабиякий інтерес науковців, дослідників цієї проблематики. Особливо зосереджується увага на дослідженні «традиційних» та «нових» партійних систем, на їх ролі у сучасному політичному житті країни. Враховуючи виклик сучасності, наголошується на проблемі популізму, його впливу на демократію, ролі популістських партій і відношення до них громадян країни, на аналізі проблем розвитку політичного процесу, зокрема партій та рухів популістського типу, становлення та розвитку багатопартійних систем і демократії в цілому.Розглянуто популізм як політичну ідеологію, досліджено це явище, як складову діяльності політичних партій, зокрема, українських. Здійснено порівняльний аналіз популістських партій країн Європейського Союзу і України.Проаналізовано основні чинники впливу популізму на партійно-політичну систему на прикладах європейських країн і України. Доведено, що популізм завжди займав особливе місце в реалізації програм політичних лідерів та партій. Зазначено, що популізм залишається актуальним феноменом як партійно-політичної системи так і соціально-економічного життя країн світу. Здійснюючи значний вплив на політику країн із порівняно малим досвідом функціонування демократичних інститутів, популізм досить помітно виявляє себе у сучасному політичному просторі й «старих» демократій. Існує очевидний зв'язок між посиленням популізму і загостренням соціально-економічних проблем. Важливий чинник, який сприяє появі та зростанню впливу популістів, є нездатність політичного істеблішменту, зокрема і цілком демократичного, ефективно реагувати на нові труднощі та виклики.Особливої ваги набуває глибинний аналіз впливів популістської риторики і політики на розвиток сучасної демократії: нівелюються грані між реальністю і віртуальністю, правдою і неправдою, факти втрачають значення, відбувається деконструкція істини, руйнуються традиційні ідеології, ширяться моральний релятивізм, лицемірство й подвійні стандарти тощо.

At the beginning of the VII century in the political life of the Near and Middle East, fundamental changes have taken place. The Arabs conquered a colossal territory, which included the lands of Iran, North Africa, North-West India, the Asian provinces of Byzantium, most of the former Roman Empire. In the conquered cities of the caliphate, observatories, madaris, libraries were built. At the end of VII century, the first scientific center, an academy, the House of Wisdom, was founded in Baghdad, in which scholars who spoke different languages were assembled. Here the translation and commentary activity were very developed, the main works of ancient thought, such as the writings of Aristotle, Ptolemy were published in the 9th century in the Arabic-speaking world. For two centuries from 750 to 950 years, the works of ancient authors on philosophy, mathematics, medicine, alchemy, and astronomy were translated into Arabic, which indicates the high scientific potential of that time in the East. At the same time, in the XII century, Ibn Rushd composed 38 commentaries on the works of Aristotle, the "Republic" of Plato, the treatise "On the Mind" of Alexander of Aphrodisias, which subsequently had an important influence on the work of Nasir al-Din al-Tusi. Thus, this period in the history of Eastern scientific thought is marked by high intellectual potential. To this day, historians of medieval Arabic literature face a sufficient number of difficulties, since the vast majority of manuscripts remain inaccessible to them. The works of many renowned Arab authors of the middle Ages are more than 1000 years old, so it seems obvious that the manuscripts of the vast majority of authors have not survived to this day. The researchers of the history of Azerbaijan and neighboring countries in the middle Ages, with all the variety of available sources on which they rely, still attract little factual material related to the Arabic-language works of the historical and scientific genre. Undoubtedly, a comprehensive study of the entire complex of information of Nasir al-Din al-Tusi on the history of science in Azerbaijan is of great importance. ; На початку VII століття в політичному житті Близького і Середнього Сходу відбулися кардинальні зміни. Араби захопили колосальну територію, до якої увійшли землі Ірану, Північної Африки, Північно-Західної Індії, азіатські провінції Візантії, велика частина колишньої Римської імперії. У завойованих містах халіфату будувалися обсерваторії, медресе, бібліотеки. В кінці VII століття в Багдаді був заснований перший науковий центр ‒ академія ‒ Будинок мудрості, в якому були зібрані вчені, які говорили на різних мовах. Тут була значно розвинена перекладацька і коментаторська діяльність. Протягом двох століть, з 750 по 950 роки, праці античних авторів з філософії, математики, медицини, алхімії і астрономії переводилися на арабську мову, що свідчить про високий науковий потенціал того часу на Сході. Зокрема, Аверроес, який працював в XII столітті склав 38 коментарів до праць Аристотеля, «Республіки» Платона, трактату «Про розум» Олександра Афродізіаса, які згодом дуже вплинули на творчість Насір ад-Діна аль -Тусі. Таким чином, основні праці античної думки, такі як праці Аристотеля, Птолемея, були опубліковані в 9 столітті в арабомовному світі. Таким чином, цей період в історії східної наукової думки відзначений високим інтелектуальним потенціалом. До цього дня історики середньовічної арабської наукової літератури стикаються з труднощами, пов'язаними з тим, що переважна більшість рукописів залишаються для них недоступними. Роботам багатьох відомих арабських авторів середньовіччя більше 1000 років, тому представляється очевидним, що рукописи переважної більшості авторів не збереглися до наших днів. Дослідники історії Азербайджану і сусідніх країн в середні століття, при всій різноманітності джерел, на які вони спираються, все ще залучають мало фактичного матеріалу, пов'язаного з арабомовними творами історичного і наукового характеру. Безсумнівно, велике значення має комплексне вивчення всього обсягу відомостей, наявних в працях Насір ад-Діна ат-Тусі, з історії науки в Азербайджані. ; В начале VII века в политической жизни Ближнего и Среднего Востока произошли кардинальные изменения. Арабы захватили колоссальную территорию, в которую вошли земли Ирана, Северной Африки, Северо-Западной Индии, азиатские провинции Византии, большая часть бывшей Римской империи. В завоеванных городах халифата строились обсерватории, медресе, библиотеки. В конце VII века в Багдаде был основан первый научный центр ‒ академия ‒ Дом мудрости, в котором были собраны ученые, говорившие на разных языках. Здесь была значительно развита переводческая и комментаторская деятельность. В течение двух столетий, с 750 по 950 годы, труды античных авторов по философии, математике, медицине, алхимии и астрономии переводились на арабский язык, что свидетельствует о высоком научном потенциале того времени на Востоке. В частности, работавший в XII веке Ибн Рушд составил 38 комментариев к трудам Аристотеля, «Республике» Платона, трактату «О разуме» Александра Афродизиаса, которые впоследствии оказали большое влияние на творчество Насир ад-Дина ат-Туси. Таким образом, основные труды античной мысли, такие как труды Аристотеля, Птолемея, были опубликованы в 9 веке в арабоязычном мире. Таким образом, этот период в истории восточной научной мысли отмечен высоким интеллектуальным потенциалом. По сей день историки средневековой арабской научной литературы сталкиваются с трудностями, связанными с тем, что подавляющее большинство рукописей остаются для них недоступными. Работам многих известных арабских авторов средневековья более 1000 лет, поэтому представляется очевидным, что рукописи подавляющего большинства авторов не сохранились до наших дней. Исследователи истории Азербайджана и соседних стран в средние века, при всем разнообразии источников, на которые они опираются, все еще привлекают мало фактического материала, связанного с арабоязычными произведениями исторического и научного характера. Несомненно, большое значение имеет комплексное изучение всего объема сведений, имеющихся в трудах Насир ад-Дина ат-Туси, по истории науки в Азербайджане.

Many critical business scholars have disregarded sustainability standards and corporate social responsibility (CSR) activities as mere window dressing, operating as a smokescreen to hide illegitimate corporate practices. Others have pointed to these activities as hegemonic articulations, as a way to strengthen corporate alliances with and dominance over other actors in society. In this study I take an autoethnographic approach and focus on my previous employer, the oil company Bankers Petroleum Ltd. (Bankers) and their operations in Patos-Marinza, an area in south-central Albania where oil extraction facilities and residences lie close to one another. Through the lens of the Gramscian concept of hegemony and Political Discourse Theory, I examine three grievances raised by Patos-Marinza residents and Bankers' response to these complaints. My analysis shows how community demands, that could otherwise have put pressure on improved corporate practices, were isolated and silenced in the name of sustainability and corporate responsibility. My conclusion is that rather than disregarding compliance to sustainability standards and CSR activities as window dressing, it is important to examine what these do in specific empirical contexts. As sustainability discourses continue to expand in the corporate world, this study highlights the need to critically examine if they foster change away from harmful business models or simply function as legitimising mechanisms that allow corporate power to grow stronger. ; När företags hållbarhetsarbete diskuteras inom den företagsekonomiska forskningen så har vissa forskare påpekat att det ofta inte är mer än vackra ord, medan illegitima och skadliga företagsverksamheter fortsätter. Andra forskare har beskrivit företags hållbarhetsarbete som maktverktyg som på lika sätt stärker företags dominans över andra aktörer i samhället. I denna avhandling undersöker jag hur företags hållbarhetsarbete påverkar maktrelationer på lokal nivå, genom att fokusera på oljeföretaget Bankers Petroleum Ltd. (Bankers) och deras verksamhet i Patos-Marinza, ett område i sydcentrala Albanien där oljebrunnar och hushåll ligger sida vid sida. Mellan 2010 och 2015 arbetade jag som konsult och senare som anställd på Bankers avdelning för samhällsansvar i Patos-Marinza. I avhandlingen använder jag mig av autoetnografisk metod, vilket betyder att jag skriver om och analyserar min egen roll i ämnet som jag studerar. Genom Gramscis teori om hegemoni och politisk diskursteori, så undersöker jag tre specifika klagomål från lokalsamhället i Patos-Marinza och Bankers svar på dessa. Dessa tre klagomålsprocesser understryker hur Bankers implementering av internationella hållbarhetsstandards gynnade företagets allians med övriga samhället, skapade splittring i lokalsamhället och förstärkte företagets sanningsanspråk genom samhällsdialoger, teknologi och experter. Min slutsats är att det är viktigt att inte avfärda företags hållbarhetsarbete som tomma ord utan istället undersöka vad hållbarhetsdiskurser 'gör' i specifika kontexter. Eftersom tal om hållbarhet är ett dominerande inslag i stora företags kommunikation idag är det viktigt att kritiskt granska om detta leder till förändring bort från skadliga företagsmodeller eller om det endast fungerar som legitimerande mekanismer som ger företag större makt. ; Disa studiues të biznesit i kanë shpërfillur standardet e qëndrueshmërisë dhe aktivitetet e përgjegjësisë shoqërore të korporatave (PSHK), duke i konsideruar ato thjesht si dekorues vitrinash, që shërbejnë si një perde tymi, për të fshehur prak­tikat e paligjshme të korporatave. Të tjerë i kanë parë këto aktivitete si artikulime dominuese, si një mënyrë për të forcuar aleancat e korporatave me aktorë të tjerë në shoqëri dhe dominimin ndaj tyre. Në këtë punim doktorature unë kam trajtuar lidhjen midis fuqisë së korporatave me zbatimin e standardeve të qëndrueshmërisë dhe me praktikat e PSHK-së në nivel vendor, duke u përqendruar në kompaninë kanadeze të naftës "Bankers Petroleum Ltd." (Bankers) dhe operacionet e tyre në Patos-Marinëz, një zonë në Shqipërinë Jugqendrore, ku zona naftënxjerrëse është shumë pranë asaj të banuar. Gjatë viteve 2010-2015, kam qenë e përfshirë si konsulente dhe pjesë e stafit të Departamentit të Marrëdhënieve me Komunitetin në kompaninë Bankers në Patos-Marinëz. Në këtë disertacion unë kam përdorur një qasje autoetnografike, që do të thotë se unë shkruaj rreth rolit tim dhe e analizoj atë në çështjen që po studioj. Përmes lenteve të teorisë së Antonio Gramsci-it dhe të ligjërimit politik, unë shqyrtoj dy qasje konkurruese në Patos-Marinëz. Qasja që i përshkruante operacionet e kompanisë si një "investim" ishte rrëfimi dominues i Bankers-it. "Investimi" ishte një rrëfim që synonte mbylljen, që i përfshinte "të gjithë" si për­fitues nga industria e naftës dhe duke u përpjekur në këtë mënyrë të pakësonte ankesat dhe kërkesat nga shoqëria duke i plotësuar ato. Sidoqoftë, kërkesat e tjera nga komunitetet e Patos-Marinzës përbënin një rrezik për këtë vizion gjithëpërfshirës. Filloi të artikulohej një qasje tjetër kundërdominuese, që e shikonte aktivitetin e kompanisë si një "pushtim". U bënë ankesa, u formuan grupe pro­testuesish, u dëmtuan depozita nafte dhe u bllokuan rrugë. Për ta thelluar analizën time të kësaj dinamike konfliktuale, unë jam ndalur në tri ankesa specifike të ngritura nga komuniteti i Patos-Marinzës dhe në përgjigjen e Bankers-it ndaj këtyre ankesave. Këto tri fusha të ankesave nxjerrin në pah se si zbatimi i standardeve ndërkombëtare të qëndrueshmërisë nga Bankers-i ishte faktor mbështetës për zgjerimin e aleancave të korporatës. Përfundimi im është që, në vend që të shpërfillet pajtueshmëria me standardet e qëndrueshmërisë dhe aktivitetet e PSHK-së e të konsiderohen si dekorues vitrinash, e rëndësishme është të shqyrtohet se çfarë bëjnë këto në kontekste specifike empirike dhe se si, në emër të qëndrueshmërisë dhe përgjegjësisë së korporatës, izolohen dhe "u mbyllet goja" kërkesave, që në të kundërt, mund të përdoren për të ushtruar presion për për­mirësimin e praktikave të korporatave.

Objective: From the political budget cycle (PDC) lens, we investigated the behavior of committed expenditures, investment spending and borrowing in the electoral period, in Brazilian municipalities with a population of 50,000 or more, in the period 2000-2016, comprising 353 clusters and 6001 observations. It was also investigated whether these municipalities meet the legal requirements on the use of budget resources in an election year. The study was motivated by the lack of consensus in the literature on the subject in question. Methodology: Four research hypotheses were built to assist in achieving the proposed objectives. Data were collected from IBGE, TSE and STN websites. Data were analyzed using the balanced panel data method, grouped by municipality and region, with Tobit regression application and Hausman, Breusch-Pagan Lagrange and F de Chow robustness tests. This method covered confidence with the interval of 99%, 77%, 79% and 84% explaining behavior between the variables. Results: The results show that there were no changes in expenditure committed before, during and after the election period, regardless of party equality and two-round election, unlike the results of some studies. As for spending on investments and borrowing in the election period, the study suggests an average increase of 9% and 68% respectively, and this is more intense when there is party equality between municipal and state governments, especially in the process of reelection. Regarding compliance with legal requirements on the use of budgetary resources in an election year, the study indicates that local governments do not comply with regulatory requirements. Contributions of the study: contributes to the specific literature, because it presents robust results on the lack of consensus on the subject in question, as well as for future research involving municipalities with smaller population and comparison between regions and countries. ; Objetivo: Desde la lente del ciclo del presupuesto político, investigamos el comportamiento de los gastos comprometidos, gastos de inversión y préstamos en el período electoral, en municipios brasileños con una población de 50,000 o más, en el período 2000-2016, que comprende 353 grupos y 6001 observaciones. También se investigó si estos municipios cumplen con los requisitos legales sobre el uso de los recursos presupuestarios en el año electoral. El estudio fue motivado por la falta de consenso en la literatura sobre el tema en cuestión. Metodología: se construyeron cuatro hipótesis de investigación para ayudar a lograr los objetivos propuestos. Los datos fueron recolectados de los sitios web de IBGE, STE y STN. Los datos se analizaron utilizando el método de datos de panel equilibrado, agrupados por municipio y región, con la aplicación de regresión tobit y las pruebas de robustez de Hausman, Breusch-Pagan Lagrange y F de Chow. Este método cubrió un intervalo de confianza del 99%, 77%, 79% y 84% explicando el comportamiento entre las variables. Resultados: Los resultados muestran que no hubo cambios en el gasto comprometido antes, durante y después del período electoral, independientemente de la igualdad de partidos y la elección de dos vueltas, a diferencia de los resultados de algunos estudios. En cuanto al gasto en inversiones y préstamos en el período electoral, el estudio sugiere un aumento promedio de 9% y 68% respectivamente, y esto es más intenso cuando existe igualdad de partidos entre los gobiernos municipales y estatales, especialmente en el proceso de reelección. Con respecto al cumplimiento de los requisitos legales sobre el uso de los recursos presupuestarios en un año electoral, el estudio indica que los gobiernos locales no cumplen con los requisitos reglamentarios. Contribuciones del Estudio: contribuye a la literatura específica, ya que presenta resultados sólidos sobre la falta de consenso sobre el tema en cuestión, así como para futuras investigaciones que involucren municipios con una población más pequeña y comparación entre regiones y países. ; Objetivo: A partir da lente de ciclo orçamentário político (COP), investigou-se o comportamento das despesas empenhadas, dos gastos com investimentos e captação de empréstimos em período eleitoral, nos municípios brasileiros com população igual ou superior a 50 mil habitantes, no período de 2000-2016, compreendendo 353 clusters e 6001 observações. Investigou-se também se esses municípios cumprem as exigências legais sobre o uso de recursos orçamentários em ano de eleição. O estudo foi motivado pela falta de consenso na literatura sobre o tema em questão. Metodologia: Foram construídas quatro hipóteses de pesquisa para auxiliar na consecução dos objetivos propostos. Os dados foram coletados dos sites do IBGE, STE e STN. Os dados foram analisados por meio do método de dados em painel balanceado, agrupados por municípios e região, com aplicação de regressão tobit e testes de robustez de Hausman, Breusch-Pagan Lagrange e F de Chow. Esse método abrangeu intervalos de confiança em 99%, 77%, 79% e 84% de explicação de comportamento entre as variáveis. Resultado: Os resultados apontam que não houve mudanças das despesas empenhadas antes, durante e após período eleitoral, independente de igualdades partidárias e eleições em dois turnos, diferente do resultado de alguns estudos. Já quanto aos gastos com investimentos e captação de empréstimos em período eleitoral, o estudo sugere aumento médio em 9% e 68% respectivamente, e isso é mais intenso quando há igualdade partidária entre governos municipais e estaduais, principalmente em processo de reeleição. Quanto ao cumprimento das exigências legais sobre uso de recursos orçamentários em ano eleitoral, o estudo indica que os governos locais não cumprem as exigências normativas. Contribuições do Estudo: contribui para a literatura específica, porque apresenta resultados robustos sobre a falta de consenso existente no tema em questão, com também para futuras pesquisas envolvendo municípios com menor população e comparação entre regiões e países.

Досвід ХХ – початку ХХI століття демонструє вирішальне значення безпеки для існування людства. Дослідження безпеки являють собою недостатньо розвинений науковий напрям, хоча їх результати де-факто вже відрізняються від того, що було досліджено іншими науками. Новації наукового знання, з огляду на виявлені нові проблеми, ризики і загрози безпеці, підтверджують цей факт. Після завершення «холодної війни» відбулося становлення нового міжнародного правопорядку, в наслідок чого дослідження в сфері безпеки вимагали її переосмислення як соціального явища з більш широких методологічних позицій, не зводячи безпеку лише до нейтралізації воєнних загроз. Ідентифікація підвидів безпеки (політична, воєнна, економічна, екологічна, продовольча, енергетична та ін.) за галузевою ознакою залежно від наявності загроз певній групі цінностей не веде до втрати міжнародною системою своєї цілісності, а лише групує схожі змінні всередині системи, що сприяє їх дослідженню та інтерпретації. Намагання вибудувати певну ієрархію підвидів безпеки всередині міжнародної безпеки є недостатньо раціональними, зважаючи на їхню взаємообумовленість, а також те (інтерес, знання, світоглядний підхід тощо), чим керуються ті чи інші автори при побудові такої ієрархії. В результаті різноманіття підходів до інтерпретації поняття «екологічна безпека» дослідження, що проводяться в XXI ст., втрачають елементи простоти, властиві розробкам ХХ ст. Використання міждисциплінарного підходу ускладнює координацію досліджень екологічної безпеки, але в той же час відповідає сучасним потребам. У статті доведено неадекватність традиційного розуміння безпеки та показано, що глобальні зміни навколишнього середовища породжують нові конфлікти, загрози і виклики, а відтак демонструють нагальну потребу у пошуку нових форм співпраці держав на основі норм міжнародного права заради виживання людства та забезпечення сталого розвитку. Стаття не претендує на розкриття повної картини досліджуваного явища. Відтак автори цілком усвідомлюють всі формальні та концептуальні недоліки, які вона може містити, і вітаються будь-які коментарі, зауваження щодо викладених в ній положень. ; Опыт ХХ – начала ХХI века демонстрирует решающее значение безопасности для существования человечества. Исследования безопасности представляют собой все еще недостаточно развитое научное направление, хотя их результаты де-факто уже отличаются от того, что было исследовано другими науками. Новации научного знания, учитывая обнаруженные новые проблемы, риски и угрозы безопасности, подтверждают этот факт. После завершения «холодной войны» произошло становление нового международного правопорядка, в результате чего исследования в сфере безопасности обусловили ее переосмысление как социального явления с более широких методологических позиций, не сводя безопасность только к нейтрализации военных угроз. Идентификация подвидов безопасности по отраслевому признаку в зависимости от наличия угроз определенной группе ценностей (политическая, военная, экономическая, экологическая, продовольственная, энергетическая и др.) не ведет к потере международной системой своей целостности, а только группирует схожие переменные внутри системы, что способствует их исследованию и интерпретации. Попытки выстроить определенную иерархию подвидов безопасности внутри международной безопасности недостаточно рациональны, учитывая их взаимообусловленность, а также то (интерес, знания, мировоззренческий подход и т.д.), чем руководствуются те или иные авторы при построении такой иерархии. В результате многообразия подходов к интерпретации понятия «экологическая безопасность» исследования, проводимые в XXI в., теряют элементы простоты, присущие разработкам ХХ в. Использование междисциплинарного подхода затрудняет координацию исследований экологической безопасности, но вместе с тем отвечает современным потребностям. В статье доказано неадекватность традиционного понимания безопасности и показано, что глобальные изменения окружающей среды порождают новые конфликты, угрозы и вызовы, а следовательно демонстрируют насущную необходимость в поиске новых форм сотрудничества государств на основе норм международного права ради выживания человечества и обеспечения устойчивого развития. Статья не претендует на раскрытие полной картины исследуемого явления. Поэтому авторы вполне осознают все формальные и концептуальные недостатки, которые она может содержать, и приветствуются любые комментарии, замечания относительно изложенных в ней положений. ; The experience of the XX – the beginning of XXI century demonstrates the crucial importance of security for human existence. Safety study is a scientific field which is not developed enough, although its results are already de facto different from what has been studied by other sciences. Innovations in scientific knowledge, taking into account the new problems, risks and security threats identified, confirm this fact.After the end of the Cold War, a new international legal order was formed, as a result of that, studies in the field of security required its rethinking as a social phenomenon from a broader methodological points of view, not reducing security only to neutralizing military threats. Identification of subtypes of security (political, military, economic, environmental, food, energy, etc.) by field feature, depending on the presence of threats to a particular group of values does not lead to the loss of the international system of its integrity, but only groups similar variables within the system which contributes to their studies and interpretations. Attempts to build a hierarchy of security subtypes within international security are not rational enough, given their interdependence, as well as (interest, knowledge, worldview, etc.), which guide certain authors in building such a hierarchy.As a result of the variety of approaches to the interpretation of the concept of "environmental security", researches which are conducted in the XXI century are losing elements of simplicity inherent in the developments of the XX century. The use of an interdisciplinary approach complicates the coordination of environmental security research, but at the same time meets modern needs.The paper proves the inadequacy of the traditional understanding of security and shows that global changes in the environment create new conflicts, threats and challenges, and thus demonstrate the urgent need to look for new forms of cooperation based on international law for humanity survival and ensuring of sustainable development.The paper does not claim to reveal the full picture of the phenomenon being studied. Therefore, the author is fully aware of all the formal and conceptual shortcomings that the paper may contain, and welcome any comments, remarks on the provisions set out in it.

Досвід ХХ – початку ХХI століття демонструє вирішальне значення безпеки для існування людства. Дослідження безпеки являють собою недостатньо розвинений науковий напрям, хоча їх результати де-факто вже відрізняються від того, що було досліджено іншими науками. Новації наукового знання, з огляду на виявлені нові проблеми, ризики і загрози безпеці, підтверджують цей факт. Після завершення «холодної війни» відбулося становлення нового міжнародного правопорядку, в наслідок чого дослідження в сфері безпеки вимагали її переосмислення як соціального явища з більш широких методологічних позицій, не зводячи безпеку лише до нейтралізації воєнних загроз. Ідентифікація підвидів безпеки (політична, воєнна, економічна, екологічна, продовольча, енергетична та ін.) за галузевою ознакою залежно від наявності загроз певній групі цінностей не веде до втрати міжнародною системою своєї цілісності, а лише групує схожі змінні всередині системи, що сприяє їх дослідженню та інтерпретації. Намагання вибудувати певну ієрархію підвидів безпеки всередині міжнародної безпеки є недостатньо раціональними, зважаючи на їхню взаємообумовленість, а також те (інтерес, знання, світоглядний підхід тощо), чим керуються ті чи інші автори при побудові такої ієрархії. В результаті різноманіття підходів до інтерпретації поняття «екологічна безпека» дослідження, що проводяться в XXI ст., втрачають елементи простоти, властиві розробкам ХХ ст. Використання міждисциплінарного підходу ускладнює координацію досліджень екологічної безпеки, але в той же час відповідає сучасним потребам. У статті доведено неадекватність традиційного розуміння безпеки та показано, що глобальні зміни навколишнього середовища породжують нові конфлікти, загрози і виклики, а відтак демонструють нагальну потребу у пошуку нових форм співпраці держав на основі норм міжнародного права заради виживання людства та забезпечення сталого розвитку. Стаття не претендує на розкриття повної картини досліджуваного явища. Відтак автори цілком усвідомлюють всі формальні та концептуальні недоліки, які вона може містити, і вітаються будь-які коментарі, зауваження щодо викладених в ній положень. ; Опыт ХХ – начала ХХI века демонстрирует решающее значение безопасности для существования человечества. Исследования безопасности представляют собой все еще недостаточно развитое научное направление, хотя их результаты де-факто уже отличаются от того, что было исследовано другими науками. Новации научного знания, учитывая обнаруженные новые проблемы, риски и угрозы безопасности, подтверждают этот факт. После завершения «холодной войны» произошло становление нового международного правопорядка, в результате чего исследования в сфере безопасности обусловили ее переосмысление как социального явления с более широких методологических позиций, не сводя безопасность только к нейтрализации военных угроз. Идентификация подвидов безопасности по отраслевому признаку в зависимости от наличия угроз определенной группе ценностей (политическая, военная, экономическая, экологическая, продовольственная, энергетическая и др.) не ведет к потере международной системой своей целостности, а только группирует схожие переменные внутри системы, что способствует их исследованию и интерпретации. Попытки выстроить определенную иерархию подвидов безопасности внутри международной безопасности недостаточно рациональны, учитывая их взаимообусловленность, а также то (интерес, знания, мировоззренческий подход и т.д.), чем руководствуются те или иные авторы при построении такой иерархии. В результате многообразия подходов к интерпретации понятия «экологическая безопасность» исследования, проводимые в XXI в., теряют элементы простоты, присущие разработкам ХХ в. Использование междисциплинарного подхода затрудняет координацию исследований экологической безопасности, но вместе с тем отвечает современным потребностям. В статье доказано неадекватность традиционного понимания безопасности и показано, что глобальные изменения окружающей среды порождают новые конфликты, угрозы и вызовы, а следовательно демонстрируют насущную необходимость в поиске новых форм сотрудничества государств на основе норм международного права ради выживания человечества и обеспечения устойчивого развития. Статья не претендует на раскрытие полной картины исследуемого явления. Поэтому авторы вполне осознают все формальные и концептуальные недостатки, которые она может содержать, и приветствуются любые комментарии, замечания относительно изложенных в ней положений. ; The experience of the XX – the beginning of XXI century demonstrates the crucial importance of security for human existence. Safety study is a scientific field which is not developed enough, although its results are already de facto different from what has been studied by other sciences. Innovations in scientific knowledge, taking into account the new problems, risks and security threats identified, confirm this fact.After the end of the Cold War, a new international legal order was formed, as a result of that, studies in the field of security required its rethinking as a social phenomenon from a broader methodological points of view, not reducing security only to neutralizing military threats. Identification of subtypes of security (political, military, economic, environmental, food, energy, etc.) by field feature, depending on the presence of threats to a particular group of values does not lead to the loss of the international system of its integrity, but only groups similar variables within the system which contributes to their studies and interpretations. Attempts to build a hierarchy of security subtypes within international security are not rational enough, given their interdependence, as well as (interest, knowledge, worldview, etc.), which guide certain authors in building such a hierarchy.As a result of the variety of approaches to the interpretation of the concept of "environmental security", researches which are conducted in the XXI century are losing elements of simplicity inherent in the developments of the XX century. The use of an interdisciplinary approach complicates the coordination of environmental security research, but at the same time meets modern needs.The paper proves the inadequacy of the traditional understanding of security and shows that global changes in the environment create new conflicts, threats and challenges, and thus demonstrate the urgent need to look for new forms of cooperation based on international law for humanity survival and ensuring of sustainable development.The paper does not claim to reveal the full picture of the phenomenon being studied. Therefore, the author is fully aware of all the formal and conceptual shortcomings that the paper may contain, and welcome any comments, remarks on the provisions set out in it.

Актуальність статті визначається сучасним станом льонарства в країні і важливістю культури льону-довгунця в забезпеченні екологічної, продовольчої, воєнної та медичної безпеки держави. Мета дослідження полягала в поліпшенні ефективності використання льонозбиральних комбайнів (ЛЗК), оцінним показником якої прийнята технологічна надійність цих машин. В якості вимірників технологічної надійності комбайнів визначені коефіцієнт технологічної надійності, наробіток на технологічні відмови впродовж зміни роботи льонозбиральних комбайнових агрегатів (ЛЗКА) та число цих відмов за годину змінного часу агрегатів. Завдання дослідження – з'ясувати вплив тривалості щозмінного технічного обслуговування (ЩТО) комбайнів на вказані вимірники їх технологічної надійності. Дослідження льонозбиральних комбайнів ЛК-4Т в складі відповідних збиральних агрегатів проведені на збиранні виробничих посівів льону-довгунця в умовах великотоварних льоносіючих підприємств Житомирської області в роки усталеного льонарства в Україні.З використанням засад дисперсійного аналізу нерівномірного однофакторного комплексу на підставі опрацювання листів хронометражних спостережень за використанням ЛЗКА доведена з відповідною ймовірністю значущість впливу тривалості ЩТО ЛЗК на коефіцієнт їх технологічної надійності, тривалість наробітку на технологічні відмови комбайнів впродовж зміни роботи льонозбиральних агрегатів та число технологічних відмов цих машин за годину змінного часу агрегатів. За результатами кореляційно-регресійного аналізу визначено, що із збільшенням тривалості ЩТО комбайнів коефіцієнт їх технологічної надійності і тривалість наробітку на технологічні відмови комбайнів впродовж зміни роботи агрегатів зростають, а число технологічних відмов комбайна за годину змінного часу агрегатів зменшується. З використанням стандартних комп'ютерних програм за допомогою R2-коефіцієнта визначено прямолінійний характер збільшення коефіцієнта технологічної надійності комбайнів і наробітку впродовж зміни роботи агрегатів на технологічні відмови комбайнів, а також криволінійне зменшення числа технологічних відмов комбайна за годину змінного часу комбайнових агрегатів залежно від тривалості ЩТО комбайнів. За значеннями додатних кутових коефіцієнтів прогностичних рівнянь прямих визначена інтенсивність збільшення коефіцієнта технологічної надійності і наробітку на технологічні відмови комбайнів впродовж зміни залежно від тривалості їх ЩТО. Із збільшенням цієї тривалості число технологічних відмов комбайна за годину змінного часу агрегатів зменшується за рівнянням експоненціальної функції. На підставі сумісного розв'язування апроксимуючих рівнянь зміни числа технологічних відмов залежно від тривалості ЩТО прогнозована мінімальна тривалість цього обслуговування.З'ясовані прогностичні залежності варто враховувати при опрацюванні нормативно-технічної документації на технічне обслуговування перспективних моделей і зразків льонозбиральних комбайнів, а також організації використання сучасних марок цих машин. ; The topicality of the paper is envisaged by the present-day state of flax growing in the country, as well as by the importance of flax cultivation in ensuring the ecological, foodstuffs, military and medical security of the state. The investigation is aimed at improving the efficiency of using flax harvesters whose technological reliability proves to be the evaluation index of these machines. The coefficients of technological reliability, the technological mean-time-between-failures of flax harvesting units within the shift and the number of such failures for these units within the period of replacement were taken as the indicators of technological reliability. The research is also aimed at determining the effects of the duration of shift-based servicing on the above indicators of their technological reliability. The investigation into ЛК-4T flax harvesters as part of the corresponding harvesting units is carried out in time of harvesting fiber flax industrial sowings under the conditions of large-scale flax sowing enterprises of Zhytomyr oblast in the period of well-balances flax cultivation in Ukraine.The use of the principles of the dispersion analysis of the irregular unifactor complex on the basis of handling the checklists of step-watch reading of the use of flax harvesting units has made it possible to prove on the level of the corresponding probability the importance of the effects of shift-based servicing of flax harvesters on the coefficient of their technological reliability, the duration of the mean-time-between-failures within the period of replacement of flax harvesting units and the number of the mean-time-between-failures of these units. The results of the correlation and regression analysis make it possible to establish that the increase in the duration of the shift-based servicing of harvesters results in the increase in the coefficients of their technological reliabilities and in the duration of the operation time of harvesters in the period of shift-based work of units, the number of technological mean-time-between-failures in the period of shift-based time decreasing. The use of standard software and R2-coefficient makes it possible to determine the linear character of increasing the coefficient of technological reliability of harvesters and of the operation time within the shift and its effects of the mean-time-between-failures of harvesters, as well as the curvelinear decrease in the number of technological mean-time-between-failures of harvester in the shift period of harvester units depending on the duration of the shift-based servicing of harvesters. When using the values of positive angular coefficients of predicted equalized straight lines, the author succeeds in determining the intensity of increasing the coefficient of the technological reliability and operation time and its effects on the technological mean-time-between-failures within the shift time depending on the duration of their shift-based servicing. The increase in this duration the number of the technological mean-time-between-failures of the harvester during the shift time of units results in the decrease according to the equation of the exponential function. On the basis of the joint solution of the approximating equations related to the change in the number of the technological mean-time-between-failures depending on the duration of shift-based servicing the minimum duration of this servicing is determined.The prediction dependences obtained must be taken into account for developing the technical rules and regulations for servicing the promising models and samples of flax harvesters, as well as for using the up-to-date brands of these machines.

The article highlights the peculiarities of the legal regulation formation of land relations in Galicia as part of the Austrian Empire (late XVIII ‒ early XIX centuries). It is argued that the legal framework for the regulation of land relations in Austria (since 1867 ‒ Austria-Hungary) was laid for a long time on the basis of customary and codified civil law, taking into account the experience of individual European countries (France, England, German states). A kind of legal eclecticism was designed to take full account of public, but this often led to the emergence of certain contradictions and conflicts in Austrian law. It is described that Galicia, annexed to the Habsburg monarchy as a result of the first partition of the Rzeczpospolita in 1772, was an agrarian region with a rather low crop culture and a whole set of unresolved problems in the field of agrarian relations. And although the annexed crown land ‒ the Austrian-created Kingdom of Galicia and Lodomeria (Königreich Galizien und Lodomerien) ‒ was territorially the largest within the Habsburg Empire (total area was more than 83 thousand km2 with a population of 2.5 million people), its economic weight in the state was insignificant. In the economic system of the empire, Galicia was seen as a potential supplier of bread for the whole state. It is shown that the first steps of the Austrian authorities in Galicia in the field of agriculture can be called the introduction of basic order in order to implement more efficient management. The situation with the settlement of land relations in Galicia turned out to be much more complicated, where there was a significant agrarian overpopulation ‒ significantly more than in other regions of Europe at that time.It is found that between 1785 and 1788 the first general land census was compiled in Austria – the land cadastre, known as the Josephine Metric (named after Emperor Joseph II). The introduction of such a cadastre was determined by the need to obtain information about land as a source of wealth and taxation. The Austrian cadastre was a detailed census and assessment of available land. As a result of the measurement, a protocol of land measurements was drawn up, where land plots were indicated with the establishment of their number, size (in yards), area and yield. Important in terms of reforming land relations in Galicia was the "Urban Patent", issued on February 10, 1789 by Emperor Joseph II. All peasant duties were to be set in proportion to the amount of land in use.It is established that after the abolition of the serfdom of peasants in Galicia and cadastral reform, a number of other orders and patents were adopted, which regulated the sphere of land relations. The innovations concerned the responsibility of lords for restricting and violating the rights of peasants, additional duties, settlement of serfdom on bad days (a situation when a peasant could work serfdom days in the field on rainy days instead of bad weather). The authorities abolished the patrimonial judging of the lords against the peasants and introduced the positions of special judges – justices, who were to deal with the court cases of the peasants. However, the landlords continued to pay for their activities and they acted as their de facto proxies.It is noted that the Austrian reforms in the field of agriculture and land relations in the late XVIII ‒ early XIX centuries guaranteed peasant land ownership and protected it from encroachment by landlords. They clearly outlined the framework of the peasant economy, the peasant community itself and defined their place in the structure and functioning of the state until the mid-nineteenth century. Another change in the legal regulation of agrarian relations in Galicia took place after the "Spring of Nations" revolution. In March 1848, a revolution began in the Austrian Empire, the participants of which sought the proclamation of civil rights and freedoms, the elimination of the remnants of the Middle Ages. Influenced by popular demands and the political situation, Emperor Ferdinand I made concessions and on April 25, 1848, signed the first constitution for the whole empire. The constitution retained the monarchical-constitutional order, but introduced limited democratic rights and freedoms of citizens, declaring the division of power into three branches – executive, legislative and judicial. Under the conditions of the revolution and the signing of the first Austrian constitution in 1848, peasant movements intensified in Galicia, whose representatives, among other things, raised the issue of regulating land relations. ; Висвітлено особливості становлення правового регулювання земельних відносин у Галичині в складі Австрійської імперії (наприкінці XVIII – початку ХІХ століть). Зазначено, що австрійські реформи у сфері сільського господарства і земельних правовідносин наприкінці XVIII – початку ХІХ століть гарантували селянське землеволодіння і захистили його від посягань поміщиків. Вони чітко окреслили межі селянського господарства, самої селянської громади та визначили їх місце у структурі та функціонуванні держави аж до середини ХІХ століття. Чергові зміни у правовому регулюванні аграрних відносин у Гали­чині відбулися після революції "весни народів". У березні 1848 року в Австрійській імперії розпочалася революція, учасники якої домагалися проголошення громадянських прав і свобод, ліквідації пережитків ще епохи Середньовіччя. Під впливом народних вимог і політичної кон'юнктури імператор Фердинанд І пішов на поступки і 25 квітня 1848 року підписав першу конституцію для всієї імперії. Конституція залишала монархічно-консти­туційні порядки, однак впроваджувала обмежені демократичні права і свободи громадян, декларуючи розподіл влади на три гілки – виконавчу, законодавчу і судову. В умовах революції та підписання першої австрійської конституції 1848 року у Галичині активізува­лися селянські рухи, представники яких з-поміж іншого порушували питання регулювання земельних відносин.

Досвід ХХ – початку ХХI століття демонструє вирішальне значення безпеки для існування людства. Дослідження безпеки являють собою недостатньо розвинений науковий напрям, хоча їх результати де-факто вже відрізняються від того, що було досліджено іншими науками. Новації наукового знання, з огляду на виявлені нові проблеми, ризики і загрози безпеці, підтверджують цей факт. Після завершення «холодної війни» відбулося становлення нового міжнародного правопорядку, в наслідок чого дослідження в сфері безпеки вимагали її переосмислення як соціального явища з більш широких методологічних позицій, не зводячи безпеку лише до нейтралізації воєнних загроз. Ідентифікація підвидів безпеки (політична, воєнна, економічна, екологічна, продовольча, енергетична та ін.) за галузевою ознакою залежно від наявності загроз певній групі цінностей не веде до втрати міжнародною системою своєї цілісності, а лише групує схожі змінні всередині системи, що сприяє їх дослідженню та інтерпретації. Намагання вибудувати певну ієрархію підвидів безпеки всередині міжнародної безпеки є недостатньо раціональними, зважаючи на їхню взаємообумовленість, а також те (інтерес, знання, світоглядний підхід тощо), чим керуються ті чи інші автори при побудові такої ієрархії. В результаті різноманіття підходів до інтерпретації поняття «екологічна безпека» дослідження, що проводяться в XXI ст., втрачають елементи простоти, властиві розробкам ХХ ст. Використання міждисциплінарного підходу ускладнює координацію досліджень екологічної безпеки, але в той же час відповідає сучасним потребам. У статті доведено неадекватність традиційного розуміння безпеки та показано, що глобальні зміни навколишнього середовища породжують нові конфлікти, загрози і виклики, а відтак демонструють нагальну потребу у пошуку нових форм співпраці держав на основі норм міжнародного права заради виживання людства та забезпечення сталого розвитку. Стаття не претендує на розкриття повної картини досліджуваного явища. Відтак автори цілком усвідомлюють всі формальні та концептуальні недоліки, які вона може містити, і вітаються будь-які коментарі, зауваження щодо викладених в ній положень. ; Опыт ХХ – начала ХХI века демонстрирует решающее значение безопасности для существования человечества. Исследования безопасности представляют собой все еще недостаточно развитое научное направление, хотя их результаты де-факто уже отличаются от того, что было исследовано другими науками. Новации научного знания, учитывая обнаруженные новые проблемы, риски и угрозы безопасности, подтверждают этот факт. После завершения «холодной войны» произошло становление нового международного правопорядка, в результате чего исследования в сфере безопасности обусловили ее переосмысление как социального явления с более широких методологических позиций, не сводя безопасность только к нейтрализации военных угроз. Идентификация подвидов безопасности по отраслевому признаку в зависимости от наличия угроз определенной группе ценностей (политическая, военная, экономическая, экологическая, продовольственная, энергетическая и др.) не ведет к потере международной системой своей целостности, а только группирует схожие переменные внутри системы, что способствует их исследованию и интерпретации. Попытки выстроить определенную иерархию подвидов безопасности внутри международной безопасности недостаточно рациональны, учитывая их взаимообусловленность, а также то (интерес, знания, мировоззренческий подход и т.д.), чем руководствуются те или иные авторы при построении такой иерархии. В результате многообразия подходов к интерпретации понятия «экологическая безопасность» исследования, проводимые в XXI в., теряют элементы простоты, присущие разработкам ХХ в. Использование междисциплинарного подхода затрудняет координацию исследований экологической безопасности, но вместе с тем отвечает современным потребностям. В статье доказано неадекватность традиционного понимания безопасности и показано, что глобальные изменения окружающей среды порождают новые конфликты, угрозы и вызовы, а следовательно демонстрируют насущную необходимость в поиске новых форм сотрудничества государств на основе норм международного права ради выживания человечества и обеспечения устойчивого развития. Статья не претендует на раскрытие полной картины исследуемого явления. Поэтому авторы вполне осознают все формальные и концептуальные недостатки, которые она может содержать, и приветствуются любые комментарии, замечания относительно изложенных в ней положений. ; The experience of the XX – the beginning of XXI century demonstrates the crucial importance of security for human existence. Safety study is a scientific field which is not developed enough, although its results are already de facto different from what has been studied by other sciences. Innovations in scientific knowledge, taking into account the new problems, risks and security threats identified, confirm this fact.After the end of the Cold War, a new international legal order was formed, as a result of that, studies in the field of security required its rethinking as a social phenomenon from a broader methodological points of view, not reducing security only to neutralizing military threats. Identification of subtypes of security (political, military, economic, environmental, food, energy, etc.) by field feature, depending on the presence of threats to a particular group of values does not lead to the loss of the international system of its integrity, but only groups similar variables within the system which contributes to their studies and interpretations. Attempts to build a hierarchy of security subtypes within international security are not rational enough, given their interdependence, as well as (interest, knowledge, worldview, etc.), which guide certain authors in building such a hierarchy.As a result of the variety of approaches to the interpretation of the concept of "environmental security", researches which are conducted in the XXI century are losing elements of simplicity inherent in the developments of the XX century. The use of an interdisciplinary approach complicates the coordination of environmental security research, but at the same time meets modern needs.The paper proves the inadequacy of the traditional understanding of security and shows that global changes in the environment create new conflicts, threats and challenges, and thus demonstrate the urgent need to look for new forms of cooperation based on international law for humanity survival and ensuring of sustainable development.The paper does not claim to reveal the full picture of the phenomenon being studied. Therefore, the author is fully aware of all the formal and conceptual shortcomings that the paper may contain, and welcome any comments, remarks on the provisions set out in it.

[spa] Al analizar los servicios ecosistémicos ecuatorianas del "Programa Nacional de Reforestación con fines de conservación ambiental, protección de cuencas hidrográficas y beneficios alternos (PNR)" mediante la adaptación y el uso del método de evaluación IAPro, se espera facilitar la participación ciudadana en el proceso de toma de decisiones, y con ello aportar conocimiento científico y práctico para el diseño de políticas de gestión de recursos naturales. Del ejercicio de evaluación de las consecuencias del cambio climático en la provisión de servicios ecosistémicos se derivará la discusión de alternativas de gestión para la adaptación al cambio. La integración de los resultados técnico-científicos del PNR con las perspectivas y conocimientos de los usuarios locales y nacionales, permitirá proporcionar las guías para la correcta gestión de las cuencas a futuro, el aprendizaje social y una mayor implicación y adopción de las medidas de gestión de estos ecosistemas. Los resultados de interés socioeconómico se relacionan con la cantidad y calidad de agua que las cuencas pueden aportar a la sociedad. Finalmente, la elaboración una propuesta metodológica para el manejo participativo de los servicios ecosistémicos en las localidades beneficiadas por del PNR y su área de influencia supondrá un avance en el campo del manejo participativo de cuencas hidrográficas ecuatoriales, lo que servirá como modelo extensible a otras áreas de Ecuador y Países Andinos Tropicales. De esta manera se enuncian los siguientes objetivos: 2.1 OBJETIVO PRINCIPAL Realizar la evaluación integral de la ejecución del Programa Nacional de Reforestación con fines de Conservación Ambiental y Protección de Cuencas Hídricas y Beneficios Alternos (PNR) en la provincia de Manabí. 2.2 OBJETIVOS ESPECÍFICOS 2.2.1 Adaptar el método IAPro para el PNR como modelo extensible a otras áreas de Ecuador y Países Andinos Tropicales. 2.2.2 Evaluar los servicios ecosistémicos brindados por el PNR mediante el método de evaluación IAPro. 2.2.3 Elaborar una propuesta metodológica para el manejo participativo de los servicios ecosistémicos en los lugares beneficiados por el PNR y su área de influencia. ; [eng] The National Program for Forest Restoration with the purpose of environmental conservation, protection of hydrographic basins, and alternative benefits (PNR), applied several strategies and management practices to restore ecosystem services affected by climate and anthropogenic actions throughout Ecuador. This Ph. D thesis proposes a participatory evaluation methodology of the PNR results in two Autonomous Decentralized Governments (GADs) of the province of Manabí i.e. Rocafuerte and Membrillal. For this purpose, the PRACTICE IAPro protocol was used as the main methodology, this protocol integrates various participatory methods as a way of learning in the evaluation of the restoration of degraded ecosystems and has been used in 12 countries on 4 continents. IAPro was adapted to the Ecuadorian context as a response to the need for a tool that leads to a holistically informed decision-making. A learning- centered approach is presented, through knowledge sharing and integration of biophysical and socio-economic data based on both science and stakeholder vision. The results generated data about learning of different groups: scientists learning from local actors and decision makers, local actors explaining which indicators and why they must be considered in the evaluations of ecological restoration projects, decision makers learning about the best criteria to implement and evaluate management actions against desertification. From the survey and data analysis to measure indicators, it was obtained that: in Rocafuerte a total of 298.17 hectares were intervened with 11 different species, and a cost of $ 120,433.60. In Membrillal, the intervention was in 280.97 hectares, where the y were used 15 species with an investment of $ 212,000. As a whole, the restoration actions offered poor results. Plantations had a very low survival: 2.16% for Rocafuerte and 0.02% for Membrillal. For both GADs, the action with the lowest mortality was that showed the best survival was Prosopis juliflora. The NDVI index was measured before and after the PNR intervention. In Rocafuerte, it was found that most of the p lots showed an increase of more than 0.1 in the NDVI values, while in Membrillal this average increase was greater than 0,2. The total carbon capture was 0.037 Mg/ha for the intervention in Rocafuerte and 0.012 Mg/ha for the intervention in Membrillal. A total of 21 direct jobs were created during 12 months for each studied GAD. Biomass production was insignificant due to the high mortality rate of the planted specimens. These poor results are mainly attributed to the lack of plantations maintenance, especially during the dry season of the year. The average income during the execution of PNR actions increased in the frequency of incomes from $ 400 to $ 800 for both Rocafuerte and Membrillal. 93,33% of respondents in the province of Manabí perceived that the aesthetic value of the landscape will provide a positive change if these types of actions continue, since they will improve the visual quality of the environment. Likewise, the role of these restoration actions in touristic and recreational use has influenced the appearance and perception of most of the sites studied, thus improving the tourist potential. For both GADs, the interventions preferred by the stakeholders were initially block plantations and forest enrichment. After presenting the results of each indicator by alternative, this perspective changed, all the alternatives obtained lower scores and "No action" became the best qualified, which may be interpreted as the rejection by the interested parties towards the poor results of the restoration actions. The obtained results in this thesis expose, from the perspective of the social agents and in a global way, the results of the PNR application, its deficiencies and possible improvement ways for future restoration plans in the region. As a result of this thesis, the PRACTICE IAPRO Manual adapted for Ecuador is presented.

The article identifies theoretical and practical problems of the referendum institute as a form of direct democracy and directions of their solution in the legislation of Ukraine. The genesis of the term "referendum" was considered, the development of the referendum institute in Switzerland, and it was proved that more than 50 percent of all national referenda held in the world belong to it, and it is stated that the referendum in Switzerland is a real mechanism of influence of the public on policy making. It is justified that the term "elections" cannot be confused or equated with the term "referendum" because their difference lies in the object of the will of the voters. It is stated that after the Second World War and the completion of the decolonization process, the referendum became a universally recognized, universal institution of direct democracy and enshrined in the constitutions of most states of the world. Examples of holding referendums in Ukraine are given and attention is drawn to the fact that the referendum decision of April 16, 2000. has not been implemented in national legislation. It was noted that the referendum, which is considered to be the most democratic form of expression of the will of citizens, is fixed at the constitutional level in 36 of the 42 states of continental Europe. It is emphasized that the referendum plays a decisive role in society, is a way of forming public opinion, a form of exercising citizens' political rights, and can also be used even in a democratic state as a counterweight to representative democracy, but subject to certain conditions. First, the referendum question must be accessible to the ordinary voter; secondly, before the referendum is held, the issues that are at the discretion of the voters should be discussed beforehand, especially in the media. Only by fulfilling these conditions does the referendum enable the people to express their will and avoid political manipulation by the state. The opinions of some scholars on the concept of the term "referendum" are given. It is stated that the term "plebiscite" is considered synonymous with the term "referendum" in the legal literature. Attention is drawn to the fact that the meaning of these terms does not always coincide, and therefore, in different countries, the current legislation differently approaches these institutions. That is, plebiscite is regarded as one of the varieties of referendum on the subject, at the same time, by their political and legal nature and procedure, they are identical. V. Kovalchuk's proposal that the new law on the all-Ukrainian referendum should provide for the right to hold consultative referendums, including "plebiscite referendums", was supported.The expediency of studying the positive experience of foreign democratic states regarding the holding of referenda, making necessary changes and additions to section III "Elections, referendum" of the Constitution of Ukraine and adopting a legislative act on the all-Ukrainian referendum, the absence of which adversely affects the further development of the society, which further influence the further development of society, are substantiated. and enhancing the role of citizens in making major political and foreign policy decisions in particular. ; У статті визначено теоретичні та практичні проблемні питання інституту референдуму як форми безпосередньої демократії та напрями їх вирішення в законодавстві України. Розглянуто генезу появи терміну "референдум", розвиток інституту референдуму в Швейцарії та доведено, що понад 50 відсотків усіх проведених загальнонаціональних референдумів у світі припадає саме на неї, а також стверджується, що референдум у Швейцарії є справжнім механізмом впливу громадськості на вироблення державної політики. Обґрунтовано, що не можна змішувати або ототожнювати термін "вибори" з терміном "референдум" у зв'язку з тим, що їх відмінність полягає в об'єкті волеви-явлення виборців. Констатується, що після Другої світової війни і завершення процесів деколонізації референдум стає загальновизнаним, універсальним інститутом безпосередньої демократії та закріплюється в конституціях більшості держав світу. Наведено приклади проведення референдумів в Україні та звернута увага на те, що рішення референдуму від 16 квітня 2000р. так і не було імплементовано до вітчизняного законодавства. Зазначено, що референдум, який вважається найдемократичною формою волевиявлення громадян, закріплено на конституційному рівні в 36 із 42 держав континентальної Європи. Наголошується, що референдум виконує в суспільстві визначальну роль, є способом формування громадської думки, формою реалізації політичних прав громадян, а також може використовуватися навіть у демократичній державі як противага представницькій демократії, але при дотриманні певних умов. По-перше, питання яке виноситься на референдум, повинно бути доступним для розуміння звичайному виборцю; по-друге, до початку про-ведення референдуму слід попередньо обговорити питання, що виноситься на розсуд виборців, насамперед у засобах масової інформації. Тільки за виконанням цих умов референдум дає можливість народу висловити свою волю та уникнути політичного маніпулювання з боку держави. Наведено думки окремих науковців щодо поняття терміну "референдум". Констатується, що в юридичній літературі термін "плебісцит" вважається синонімом терміна "референдум". При цьому звернута увага на те, що смислове позначення цих термінів не завжди співпадають, і тому в різних державах чинне законодавство по-різному підходить до зазначених інститутів. Тобто, плебісцит розглядається як один з різновидів референдуму за предметом, водночас за своєю політико-право-вою природою і порядком проведення вони є тотожними. Підтримано пропозицію В. Ковальчука про те, що в новому законі про всеукраїнський референдум, повинно бути передбачено право на проведення консультативних референдумів, у тому числі "плебісцитних референдумів". Обґрунтовано доцільність вивчен-ня позитивного досвіду зарубіжних демократичних держав щодо проведення референдумів, внесення необхідних змін і доповнень до розділу ІІІ "Вибори, референдум" Консти-туції України та прийняття законодавчого акту про всеукраїнський референдум, відсутність якого нега-тивно впливає на подальший розвиток демократичних засад, розвитку громадянського суспільства взагалі, та підвищення ролі громадян у прийнятті найважливіших рішень внутрішньополітичного та зовнішньополітичного значення зокрема.

Danışman: DR. ÖĞR. ÜYESİ FATİH FUAT TUNCER Yer Bilgisi: İstanbul Gelişim Üniversitesi / Lisansüstü Eğitim Enstitüsü / Siyaset Bilimi ve Uluslararası İlişkiler Anabilim Dalı / Siyaset Bilimi ve Uluslararası İlişkiler Bilim Dalı Konu: Siyasal Bilimler = Political Science ; Günümüz koşullarına bakıldığı zaman teknolojik gelişmelerin ilerlemesi ile birlikte, dünya ülkelerinin herhangi birinde yaşanan olaylar hızla tüm dünyaya yayılmaktadır. Cereyan eden olaylar, ülkeler arası ilişkileri düzenlemek ve olası olumsuz bir durumda güvenliği tahsis etmek amacıyla devletlerarası diplomatik faaliyetlerin önemine vurgu yapmaktadır. Bu durum devletlerarasında diplomasi kavramına karşı ilginin artmasına sebebiyet vermektedir. Teknolojinin gelişmesiyle devletlerin diplomasi anlayışı da değişime uğramaya başlamıştır. Zira ülkeler arası sorunlar savaş yoluyla değil de daha barışçıl yollarla çözülmeye başlanmıştır. ''Kamu Diplomasisi'' olarak adlandırılan bu çözüm yolu, devletlerin, diğer devletlerin halklarını etkileyerek onlar üzerinde daha etkin bir rol alma yöntemi olarak sayılabilmektedir. Özellikle bir devletin uluslararası arenada imajının artması veya mevcut statüsünü koruması için, diğer devletlerden üstün olduğunu göstermesi gerekmektedir. Böylesi bir gösteriye en güzel örnek belki de devletlerin ''güç'' kavramıyla olan ilişkileridir. Çünkü her devlet küreselleşen dünyada kendi statüsünü ve prestijini diğerlerinden daha üstte tutmak isteyecektir. Bunu göstermenin en iyi yolu da sahip olunan güç kaynaklarıdır. Öte yandan bu güç kaynakları bazen gücün kendisi olurken bazen de kamu diplomasisi araçları olabilmektedir. Örneğin, eğitim, kültür, diplomasi türleri ya da kitle iletişim araçları gibi. Her devlet uluslararası konjonktürde daha iyi bir statüde olabilmek için sahip olduğu diplomasi araçlarını kullanmayı hedefler. Bu araçları kullanmak için devletlerin sert güç unsurlarına ihtiyaçları yoktur. Devletler, mevcut sorunu barışçıl yöntemlerle çözmeye dayalı politikalar geliştirirler. Türk dış politikası tarihinde bu yönteme sıkça başvurulmaktadır. Kamu diplomasisi kapsamında bu politikalara en güzel örnek eğitim diplomasisi verilebilir. Bu anlamda çalışmanın da konusu olan Türkiye, öğrenci değişim programlarıyla kamu diplomasisi faaliyetlerine katkı sağlamıştır. Öğrenci değişim programları, kültürel değişim programlarına eşdeğerdir. Farklı bir ülkenin kültürel özellikleri, değişim programına dâhil olduğu ülkeye de yansımaktadır. Tez konusu içerisinde yer alan örnek ülke Türkiye, bu anlamda başarılı girişimlerde bulunmuştur. Birçok üniversitenin yürütmüş olduğu öğrenci değişim programları sayesinde, farklı ülkelerin kültürleri daha anlaşılır olması bakımından incelenmektedir. Zira devletler her geçen gün etki alanlarını genişletmekte ve yeni eğitim programları ile karar verme sürecinde aktif rol oynayabilmektedir. Bu durum ortaya, karar verici mekanizmaların, bu ülkeleri cazibe merkezi olarak görmesini sağlayacaktır. Bu çalışmada, öncelikli olarak kamu diplomasisi ile eğitim arasındaki ilişkiye değinilmiş, çalışma konu üzerinden örneklendirilmiştir. Ayrıca Türk Dış Politikası ile ilgili olarak 1919 ile 2012 yılları arasındaki dış politikalara yer verilmiştir. Son olarak, eğitim ile ilgili olarak Türkiye'deki yabancı öğrenciler ile ilgili İstanbul Gelişim Üniversitesi örneği üzerinden incelemeler yapılmıştır. Yapılan incelemeler, en objektif şekilde ele alınmaya çalışılmış ve öznellikten kaçınılmıştır. ; In the current world, owing to the development of technology, incidents which occurred in anywhere in the world quickly spread and affect all over the world. Incidents that happened prove the importance of international diplomatic activities on the purpose of improving inter-state relations and of ensuring security in possible negative situation. This situation causes the increase of interests in the concept of diplomacy among states. Due to the development of technology, the understanding of states on diplomacy also began to change, because international issues began to be resolved not with wars but with peaceful ways. This way of resolution called "public diplomacy" can be counted as the method for play a more active role on peoples in other states through affecting them. Especially, it is necessary for a state to show itself better than other states in order to improve its image or keep its existing status in international arena. The most appropriate example of this is the relations of states with the concept of "power", because every state wants to keep its status and prestige superior to others in globalizing world. The best way to show this is power sources which state has. On the other hand, while these power sources are sometimes power itself, they can be sometimes the tools of public diplomacy. its examples are education, culture, various diplomacies and mass media. Every state tends to use tools of diplomacy which it has in order to be in better status in international conjuncture. It is necessary for states to use elements of hard power in order to use these tools. This method develops policies aiming to resolve existing issue peacefully. Turkish foreign policy often applies this method in history. It can be said that the most appropriate example of public diplomacy is education diplomacy. In this sense, Turkey contributed to public diplomacy activities through student exchange programs. Student exchange programs are equivalent to cultural exchange programs. The cultural features of a different states are reflected also on state included to the exchange program. Turkey succeeded in public diplomacy at this point. Due to student exchange programs managed by many universities, the cultures of different states are analyzed better, because states are expanding their spheres of influence day by day and can play an active role in decision making process with new education programs. This situation will encourage decision making mechanisms to regard these states as attraction point. In this work, the relation between public diplomacy and education was primarily dealt with and was exemplified on the research topic. Furthermore, in terms of Turkish foreign policy, that between 1919 and 2012 was analyzed. Finally, as for Turkey's education policy and international students, the case of Istanbul Gelisim University was dealt with. During the research, author took care of the objectivity of the research and avoided subjectivity.