Suchergebnisse

In Politics on a Human Scale, Jeff Taylor examines political decentralization in the United States, including agrarianism, states' rights, the abandonment of the decentralist impulse by the national leadership of the Democratic and Republican parties, and the dissident tradition on the contemporary political scene. Covering the subject with breadth and depth-from the founding of the republic to the present-the book will be of value to those interested in political science, history, and American culture.

Introduction: They let you do it -- Choosing the lie -- Is Adam Sandler funny? -- Ted Bundy was not charming: are you high? -- How to be a girl -- Always meet your heroes -- Do, make, be, barf -- A giant douche is a good thing if you're a giant -- Gear swap -- Joan -- Obsolescence is a preventable disease -- What is an abortion, anyway? -- Leave hell to the devils -- Anger is a weapon -- Magic isn't magic -- The world is good and worth fighting for -- Long live the Port Chester whooping cranes -- Tomorrow is the first day -- Acknowledgments.

Frontmatter -- Inhalt -- Hinweise zur Zitation -- Danksagung -- Zum Umgang mit aktuellem Antisemitismus -- Kapitel 1 — Theoretische Befunde zum Begriff der Abwehr -- Kapitel 2 — Typen sozialer Abwehrhandlungen -- Kapitel 3 — Qualitative Methoden -- Kapitel 4 — Der Grundreiz der Untersuchung -- Kapitel 5 — Beobachtete Abwehrhandlungen -- Kapitel 6 — Identifikationsweisen mit Günter Grass und Motive der Abwehr -- Kapitel 7 — Fazit der Arbeit -- Literaturverzeichnis

Pan-Asianism in Japan arose as a reaction against the imperialist policy of the West. Throughout the development of Pan-Asianism in Japan, one of the central issues for its followers was the definition of the criteria of "Asianness"; and questioning the boundaries of a new meta-geographical space - Asia. The article is devoted to the issue of the variations of the view on Asia within the Japanese Pan-Asianism of the II half of the XIX-XX centuries. The classification of Asian concepts according to the criterions of "Asianness" is derived. By using the methodology of discourse analysis, the article provides a detailed analysis of the development of these criteria in different contexts of Japanese culture, politics and religion. An analysis of the historical development of the vision of Asia in Japan allowed us to establish the bond between the evolution of views on Asia and the specifics of Pan-Asianism in general. The article also provides an analysis of the sources and history of the term "Asia" in Japan. The central importance of this concept for the phenomenon of pan-Asianism is proved as the result of the study. The study could be seen as the first comprehensive examination of Japanese pan-Asianism in terms of views on a meta-geographical space which was new to Japan- Asia. The study of this issue in modern Japanese studies is developing in the direction of analysing the historical, economic and political significance of Pan-Asianism, the concepts of Asia and its individual countries in Japan. A detailed examination of the historical formation of the concept of "Asia" in Japan will help to upgrade both the understating of Pan-Asianism and the modern specific of view on the features of "Asian" or "Eastern" civilizations. The presented study offers a broader view of one of the central issues of Japanese pan-Asianism in general. ; Паназиатизм в Японии возник как реакция против западной политики империализма по колонизации Азии. В зависимости от выделения религиозных, политических, расовых, культурных, географических или экономических доводов для объединения стран формировались отдельные Паназиатские направления с вариативным отношением к Азии. Статья посвящена рассмотрению вариаций взгляда на Азию в японском паназиатизме II половины XIX - XX вв. В результате работы сформирована классификация концептов Азии в соответствии с критериями «азиатскости». С помощью методологии дискурс-анализа в статье проводится детальный анализ развития этих критериев в разных контекстах японской культуры, политики и религии. Анализ исторического развития видения Азии в Японии позволил установить взаимосвязь между эволюцией взглядов на Азию и спецификой паназиатизма в целом. Также в статье проводится всесторонний анализ источников и истории термина «Азия» в Японии и обосновывается центральное значение этого концепта для феномена паназиатизма. Междисциплинарной подход и отход от европоцентризма позволил получить комплексный взгляд не только на концепты «Азии», но и на феномен японского паназиатизма целом. Исследование представляет собой первое комплексное рассмотрение японского паназиатизма с точки зрения взглядов на новое для Японии метагеографическое пространство - Азию. Разработка данной проблематики в современной японистике развивается в направлении анализа исторического, экономического и политического значения паназиатизма, концептов Азии и отдельных ее стран в Японии. Детальное рассмотрение истории становления понятия «Азия» в Японии поможет глубже понять не только паназиатизм, но и современную специфику понимания особенностей «азиатских» или «восточных» цивилизаций. Представленное исследование предлагает более широкий взгляд на один из центральных вопросов японского паназиатизма в целом. ; Паназіатизм у Японії виник як реакція проти західної політики імперіалізму щодо колонізації Азії. Залежно від виділення релігійних, політичних, расових, культурних, географічних чи економічних доводів для об'єднання країн формувалися окремі паназійські напрямки з варіативним відношенням до Азії. Стаття присвячена розгляду варіацій погляду на Азію в японському паназіатизмі II половини XIX - XX ст. У результаті роботи виведено класифікацію концептів Азії відповідно до критеріїв «азійськості». За допомогою методології дискурс-аналізу в статті проводиться детальний аналіз розвитку цих критеріїв в різних контекстах японської культури, політики та релігії. Аналіз історичного розвитку бачення Азії в Японії дозволив встановити взаємозв'язок між еволюцією поглядів на Азію та специфікою паназіатизму в цілому. Також у статті проводиться всебічний аналіз джерел та історії терміну «Азія» в Японії та доводиться центральне значення цього концепту для феномену паназіатизму. Міждисциплінарній підхід та відхід від європоцентризму дозволив отримати комплексний погляд не тільки на концепти «Азії» але й на феномен японського паназіатизму загалом. Дослідження являє собою перший комплексний розгляд японського паназіатизму з точки зору поглядів на новий для Японії мета-географічний простір - Азію. Розробка даної проблематики в сучасній японістиці розвивається в напрямку аналізу історичного, економічного та політичного значення паназіатизму, концептів Азії та окремих її країн в Японії. Детальний розгляд історії становлення поняття про «Азію» в Японії допоможе глибше зрозуміти не тільки паназіатизм, але й сучасну специфіку розуміння особливостей «азійських» або «східних» цивілізацій. Представлене дослідження пропонує більш широкий погляд на одне з центральних питань японського паназіатизму в цілому.

Pan-Asianism in Japan arose as a reaction against the imperialist policy of the West. Throughout the development of Pan-Asianism in Japan, one of the central issues for its followers was the definition of the criteria of "Asianness"; and questioning the boundaries of a new meta-geographical space - Asia. The article is devoted to the issue of the variations of the view on Asia within the Japanese Pan-Asianism of the II half of the XIX-XX centuries. The classification of Asian concepts according to the criterions of "Asianness" is derived. By using the methodology of discourse analysis, the article provides a detailed analysis of the development of these criteria in different contexts of Japanese culture, politics and religion. An analysis of the historical development of the vision of Asia in Japan allowed us to establish the bond between the evolution of views on Asia and the specifics of Pan-Asianism in general. The article also provides an analysis of the sources and history of the term "Asia" in Japan. The central importance of this concept for the phenomenon of pan-Asianism is proved as the result of the study. The study could be seen as the first comprehensive examination of Japanese pan-Asianism in terms of views on a meta-geographical space which was new to Japan- Asia. The study of this issue in modern Japanese studies is developing in the direction of analysing the historical, economic and political significance of Pan-Asianism, the concepts of Asia and its individual countries in Japan. A detailed examination of the historical formation of the concept of "Asia" in Japan will help to upgrade both the understating of Pan-Asianism and the modern specific of view on the features of "Asian" or "Eastern" civilizations. The presented study offers a broader view of one of the central issues of Japanese pan-Asianism in general. ; Паназиатизм в Японии возник как реакция против западной политики империализма по колонизации Азии. В зависимости от выделения религиозных, политических, расовых, культурных, географических или экономических доводов для объединения стран формировались отдельные Паназиатские направления с вариативным отношением к Азии. Статья посвящена рассмотрению вариаций взгляда на Азию в японском паназиатизме II половины XIX - XX вв. В результате работы сформирована классификация концептов Азии в соответствии с критериями «азиатскости». С помощью методологии дискурс-анализа в статье проводится детальный анализ развития этих критериев в разных контекстах японской культуры, политики и религии. Анализ исторического развития видения Азии в Японии позволил установить взаимосвязь между эволюцией взглядов на Азию и спецификой паназиатизма в целом. Также в статье проводится всесторонний анализ источников и истории термина «Азия» в Японии и обосновывается центральное значение этого концепта для феномена паназиатизма. Междисциплинарной подход и отход от европоцентризма позволил получить комплексный взгляд не только на концепты «Азии», но и на феномен японского паназиатизма целом. Исследование представляет собой первое комплексное рассмотрение японского паназиатизма с точки зрения взглядов на новое для Японии метагеографическое пространство - Азию. Разработка данной проблематики в современной японистике развивается в направлении анализа исторического, экономического и политического значения паназиатизма, концептов Азии и отдельных ее стран в Японии. Детальное рассмотрение истории становления понятия «Азия» в Японии поможет глубже понять не только паназиатизм, но и современную специфику понимания особенностей «азиатских» или «восточных» цивилизаций. Представленное исследование предлагает более широкий взгляд на один из центральных вопросов японского паназиатизма в целом. ; Паназіатизм у Японії виник як реакція проти західної політики імперіалізму щодо колонізації Азії. Залежно від виділення релігійних, політичних, расових, культурних, географічних чи економічних доводів для об'єднання країн формувалися окремі паназійські напрямки з варіативним відношенням до Азії. Стаття присвячена розгляду варіацій погляду на Азію в японському паназіатизмі II половини XIX - XX ст. У результаті роботи виведено класифікацію концептів Азії відповідно до критеріїв «азійськості». За допомогою методології дискурс-аналізу в статті проводиться детальний аналіз розвитку цих критеріїв в різних контекстах японської культури, політики та релігії. Аналіз історичного розвитку бачення Азії в Японії дозволив встановити взаємозв'язок між еволюцією поглядів на Азію та специфікою паназіатизму в цілому. Також у статті проводиться всебічний аналіз джерел та історії терміну «Азія» в Японії та доводиться центральне значення цього концепту для феномену паназіатизму. Міждисциплінарній підхід та відхід від європоцентризму дозволив отримати комплексний погляд не тільки на концепти «Азії» але й на феномен японського паназіатизму загалом. Дослідження являє собою перший комплексний розгляд японського паназіатизму з точки зору поглядів на новий для Японії мета-географічний простір - Азію. Розробка даної проблематики в сучасній японістиці розвивається в напрямку аналізу історичного, економічного та політичного значення паназіатизму, концептів Азії та окремих її країн в Японії. Детальний розгляд історії становлення поняття про «Азію» в Японії допоможе глибше зрозуміти не тільки паназіатизм, але й сучасну специфіку розуміння особливостей «азійських» або «східних» цивілізацій. Представлене дослідження пропонує більш широкий погляд на одне з центральних питань японського паназіатизму в цілому.

1299 yılında kurulan Osmanlı Devleti resim sanatında İslam dininde insan tasvirinin yasak olduğu inancından dolayı minyatür, hat ve tezhip sanatları gelişti. Minyatür; Kanuni döneminde kişiliğini bulmuş ve belge niteliği kazanmıştır. Geç Klasik dönem minyatüründe iki veya üç büyük figür yer alırken bu dönemde yumuşak hatlar, renklerin güçlü olması minyatürlerin genel özelliği oldu. Osmanlı ekonomisini düzeltmenin yannda; adaleti, eğitimi ve toplumsal düzeni yeniden oluşturmak amacıyla Batı ile etkileşimini sürekli hale getirir. Türk resmi 18. yüzyılda şekillenmeye başlar. Türk sanatçılar eğitim için Avrupa'ya gönderir. Türk sanatında en büyük gelişme 29 Ekim 1923 yılında Cumhuriyet'in ilanıyla gerçekleşmiştir. Cumhuriyet ile birlikte sanat ve kültür alanlarında gelişmeler sağlanması için politikalar oluşturuldu. Halkevleri açılarak sanatın toplumla iletişimi arttırıldı. Sergiler ile halkın her kademesine ulaşıldı. Sanatçıların sanat görüşleri doğrultusunda birleşerek sanat grupları oluşturuldu. Sanat eğitiminin gelişmesi için, yurtdışından eğitim bilimciler davet edildi. Sanat eğitimcisi yetiştirmek için eğitim kurumları açıldı. Sanat, ekonomik, kültür, sosyal ve politik açılardan bütünleşmenin, dayanışmanın ve sermaye yatırımlarının artmasının temel nedenini küreselleşme oluşturur. Küreselleşme ile sanatın işlevselliği ortadan kalkar ve kazanç kapısı haline gelir. ; The miniature and illumination art developed in the Ottoman State founded in 1299, because of the belief that human representation is forbidden in Islamic religion. Turkish miniature was found personality in the period of Kanuni and gained document quality. While there were two or three figures in the late classical period miniature, soft lines, strong colors were the general feature of miniatures at this period. Besides saving the distorted economy, Ottoman Empire aimed to make permanent communication with the West in order to reconstruct justice, education and social order. Turkish painting art began to take shape in the eighteenth century. Art Students were sent to Europe for arts education. The greatest development in Turkish art was on October 29, 1923 with the change of the Republican flag and the country regime. With the declaration of the Republic, policies were set up to improve the arts and culture. Community houses were opened to increase the communication of art. Exhibitions were opened and arts were tried to reach every level of the society. Art groups united in the direction of artistic views of artists. Education scientists from abroad were invited to develop art education. Educational institutions were opened to train art educators. Art, economic, cultural, social and political integration and Increase in capital investments are the main reason of globalization. With the globalization, the function of art ceases to exist and becomes the profit gate.

Front Cover -- Title Page -- Copyright Information -- Introduction -- Why You Should Be Worried -- The Changing Political and Media Landscape -- Public Opinion -- Counter-Majoritarianism -- Knowledge Threats -- Personal Investigations -- Social Shaming -- Culture Wars -- Survival Lessons -- Notes -- Index -- Back Cover.

Rewriting history in stone -- From bereavement to vindication -- Confederate culture and the struggle for civil rights -- Monuments and the battle for first-class citizenship -- Debating removal in a changing political landscape -- Charleston, Charlottesville, and continued challenges to removal.

Introduction -- The China dream -- The facts on Chinese OFDI -- The five biases -- The barrier of political ideology -- The complexity of culture -- International strategy -- Firm performance and the role of the financial system -- Management education -- Concluding remarks

This anthology reflects the current interest in the concept of space as a revitalising approach to literary, social, mental, political and discursive phenomena. The contributions, which examine novels, films, art, and cultures, invite the reader to consid

Food embedded with symbolic meaning has power in politics. Food as political communication is extensively studied as a nation branding and public diplomacy tool. However, academic studies seem to overlook the role that food plays in populism and political polarization. Pointing out a gap in the field, I explore the role of culinary culture in Turkish politics between 2013 and 2019 to demonstrate its polarizing effect and its role in social engineering. I argue that social engineering as part of constructing native/national culinary items, efforts to polarize people through an AKP-sanctioned culinary tradition, and the particulars of the palace menu, are at once contradictory and consistent. Despite government efforts to appeal to average people and to polarize the public both by replacing alcohol with native/national and familiar ayran and grape juice, and by distributing aşure to the people, branded with the symbol of the presidency, the palace kitchen has also invoked the neo-Ottoman exotic by serving dragon fruit smoothie and chia seeds.

Since Political Reformed in 1998, teaching of Mandarin language burst out everywhere. Many schools—from primary until senior high school, even kindergarten—teach Mandarin. Having skill in Mandarin has become one prerequisite for new employees recruitment. In order to anticipate this situation, many schoolmasters without having understanding about our National Language Political Policy thought that Mandarin should be taught. They do not know that after nearly 30 years Mandarin was prohibited, the teaching Mandarin planning is really hard to be realised. There is no Mandarin language teacher, text book for Indonesian students, curriculum and syllabus, etc. In fact, many schools try to find old people who were educated in Chinese Schools before the era of late President Suharto to teach Mandarin. The result is far from what they expect. The Department of Education and Culture tried to overcome these problems, but there are still many problems facing us. This paper tried to show the problems, and gave suggesstion to overcome.

The article argues that there has been a convergence of security challenges in Southeast Asia & the OECD world since the end of the Cold War, but this has not been matched by a convergence of security cultures. Interstate wars & military conflicts, absent in the OECD world since the end of World War II, have also subsided in Southeast Asia, while non-conventional security threats -- such as international terrorism, organized crime, irregular migration, environmental degradation & pandemics -- have increased in both worlds. However, despite incipient institution-building, Southeast Asian security policies still differ markedly from those of the OECD world. Power & state-centric approaches & a strong reliance on national sovereignty impair collective action. References. [Reprinted by permission of Sage Publications Ltd., copyright 2005 PRIO, www.prio.no]