Suchergebnisse

In the article the state of trust of citizens is investigated to the representative organs of the state, employers and hired workers which form sociallabour relations and, on character of which steady development of being in charge subjects and social safety depends in society. It is set that the problem of trust to the representative organs of subjects of sociallabour relations does not create a condition, in relation to achievement of the protracted socio-economic stability and brakes the process of development of production democracy. ; У статті досліджується стан довіри громадян до представницьких органів держави, роботодавців та найманих працівників, які формують соціально-трудові відносини й від характеру яких залежить сталий розвиток господарюючих суб'єктів та соціальна безпека в суспільстві. Установлено, що проблема довіри до представницьких органів суб'єктів со­ціально-трудових відносин не створює умов для досягнення тривалої соціально-економічної стабільності та гальмує процес розвитку виробничої демократії.

The essence of the concepts of «skepticism» and «political skepticism» is investigated. There were discovered the peculiarities of political skepticism's using as a method of reality's knowledge. It has determined a difference between skeptical and partisan positions and outlined the conditions of latter. It was found that the phenomenon of «political skepticism» is closely linked to the political confidence of society. There were analyzed the features of the application by citizens of Ukraine skeptical approach in assessing the political life. Key words: skepticism, political skepticism, trust, media, political advertising. ; Досліджено сутність понять «скептицизм», «політичний скептицизм» і особливості використання політичного скептицизму як методу пізнання навколишньої дійсності. З'ясовано, що явище «політичний скептицизм» тісно пов'язане з політичною довірою суспільства. Проаналізовано особливості застосування громадянами України скептичного підходу за оцінки політичного життя. Ключові слова: скептицизм, політичний скептицизм, довіра, ЗМІ, політична реклама.

In the article is performed the analysis of the formation of the concept of political trust as a basis of the value of social interaction in the context of the problems of democratic legitimacy. Is emphasized the necessity of an interdisciplinary approach to the conceptualization of trust as a source of moral and normative democratic legitimacy, paying attention to the legal, strategic and value-normative dimension of legitimacy. The correlation between the concepts of political trust and legitimacy are examined in terms of degree of institutional stability, situational threats of risk and danger, and analysis of processes of reasonable recognition, social coordination and moral support, applying the methodological basis of the theory of system, discourse ethics, theories of social changes, deliberation democracy. Given the normative and pragmatic varieties of legitimacy in the modern world, are investigated the reasons of the need of activation of political participation and involvement of citizens into the process of strengthening the effectiveness of the political system, promoting the institutionalization of the liberal distrust as organized social control. As a distinctive feature of the legitimacy of a new type is defined the conditionality by need of permanent creation of value-normative grounds of public recognition, where trust turns to be inner moral resource of its grounding, appearing not only as a mechanism of delegation of authority to exercise power, but also as a mechanism of participation in democracy and way of control over its implementation. Active political trust is conceptualized as an effective factor of legitimization of power by the creation of values and stimulation of their implementation, identifying the practical significance of reasonable recognition in ensuring the stability of the political system as a value-normative base of social support. ; В статье осуществлен анализ становления концепта политического доверия как ценностного основания социального взаимодействия в контексте проблематики легитимности. Акцентируется внимание на необходимости междисциплинарного подхода к концептуализации доверия как нормативного и нравственного источника демократической легитимности. Соотношение концептов политического доверия и легитимности рассмотрено в аспекте анализа процессов обоснованного признания, социальной согласованности и моральной поддержки, применяя методологические принципы системной теории, дискурсивной этики, теории социальных изменений. ; В статті здійснено аналіз становлення концепту політичної довіри як ціннісної основи соціальної взаємодії в контексті проблематики демократичної леґітимності. Наголошується на необхідності міждисциплінарного підходу до концептуалізації довіри як нормативного та моральнісного джерела демократичної леґітимності. Співвідношення концептів політичної довіри та леґітимності розглянуто в аспекті аналізу процесів обґрунтованого визнання, соціального узгодження та моральної підтримки, застосовуючи методологічні засади системної теорії, дискурсивної етики, теорії соціальних змін, деліберативної демократії.

In the article is performed the analysis of the formation of the concept of political trust as a basis of the value of social interaction in the context of the problems of democratic legitimacy. Is emphasized the necessity of an interdisciplinary approach to the conceptualization of trust as a source of moral and normative democratic legitimacy, paying attention to the legal, strategic and value-normative dimension of legitimacy. The correlation between the concepts of political trust and legitimacy are examined in terms of degree of institutional stability, situational threats of risk and danger, and analysis of processes of reasonable recognition, social coordination and moral support, applying the methodological basis of the theory of system, discourse ethics, theories of social changes, deliberation democracy. Given the normative and pragmatic varieties of legitimacy in the modern world, are investigated the reasons of the need of activation of political participation and involvement of citizens into the process of strengthening the effectiveness of the political system, promoting the institutionalization of the liberal distrust as organized social control. As a distinctive feature of the legitimacy of a new type is defined the conditionality by need of permanent creation of value-normative grounds of public recognition, where trust turns to be inner moral resource of its grounding, appearing not only as a mechanism of delegation of authority to exercise power, but also as a mechanism of participation in democracy and way of control over its implementation. Active political trust is conceptualized as an effective factor of legitimization of power by the creation of values and stimulation of their implementation, identifying the practical significance of reasonable recognition in ensuring the stability of the political system as a value-normative base of social support. ; В статье осуществлен анализ становления концепта политического доверия как ценностного основания социального взаимодействия в контексте проблематики легитимности. Акцентируется внимание на необходимости междисциплинарного подхода к концептуализации доверия как нормативного и нравственного источника демократической легитимности. Соотношение концептов политического доверия и легитимности рассмотрено в аспекте анализа процессов обоснованного признания, социальной согласованности и моральной поддержки, применяя методологические принципы системной теории, дискурсивной этики, теории социальных изменений. ; В статті здійснено аналіз становлення концепту політичної довіри як ціннісної основи соціальної взаємодії в контексті проблематики демократичної леґітимності. Наголошується на необхідності міждисциплінарного підходу до концептуалізації довіри як нормативного та моральнісного джерела демократичної леґітимності. Співвідношення концептів політичної довіри та леґітимності розглянуто в аспекті аналізу процесів обґрунтованого визнання, соціального узгодження та моральної підтримки, застосовуючи методологічні засади системної теорії, дискурсивної етики, теорії соціальних змін, деліберативної демократії.

This article is devoted to the legislation evolution in Ukraine regarding guaranteeing of PI deposits. Development of the banking system, financial services markets and economic relations in general requires attraction of funds from the people. The bank deposits along with the state and other securities are a tremendous resource of the country's financial system. Such economic goal as the accumulation of free funds in the form of savings one can achieve due to social and political stability in the country, as well as sufficient legal regulation. Development of the banking system and economic growth is possible when people trust the government and the banking system. Such trust is possible only if the system of deposits guaranteeing works correctly. To restore the trust one need to design the effective system of protection of the people's property interests, in particular, those who place the deposits. Modern system of deposits guaranteeing should be improved and promote the people trust to the national financial system. The best experience of the European Union countries, in particular: Hungary, Czech Republic, Poland, Slovakia, Romania, is based on modeling of the deposit guarantee scheme in Ukraine. Also, the state system of deposit guarantee of American individuals with obligatory participation in it of all banks authorized to conduct banking was taken into account. The imperfection of the legal regulation of the deposit guarantee system has led to the distrust of citizens in the state as a whole and in the banks as public institutions, which confirmed the need for radical reform at the conceptual level of legal regulation of the deposit guarantee system. The deposit guarantee system in Ukraine is currently undergoing a transformation, driven by both the lessons of the crisis and the movement to European standards. It is important that as a result of the transformation, the deposit guarantee system acquires features that will contribute to the stability of the state's financial system ; Статтю присвячено еволюції законодавства України у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Розвиток банківської системи, ринків фінансових послуг та економічних відносин загалом, вимагає залучення заощаджень населення. Саме юридично оформлені заощадження, залучені банківськими установами у вигляді депозитних рахунків, а також у державні та інші цінні папери, слугують колосальним ресурсом фінансової системи країни. Довіра населення до уряду, а відтак до банківської системи є необхідним елементом функціонування банківської системи загалом та розвитку економіки. Така довіра є можливою, винятково, за умови ефективного функціонування механізму гарантування та відновлення заощаджень населення, розміщених у формі банківських депозитів. Відновлення довіри населення до банківської системи зумовлює необхідність створення системи ефективного захисту майнових інтересів населення України, зокрема вкладників банків. В основу моделювання системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні покладено найкращий досвід країн Європейського Союзу зокрема: Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Румунія. Також, була врахована державна система гарантування вкладів фізичних осіб американського типу з обов'язковою участю в ній всіх банків, які мають право здійснювати банківську діяльність. Недосконалість правового регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб викликала недовіру громадян до держави в цілому та до банків як суспільних інститутів, що підтвердило необхідність докорінного реформування на концептуальному рівні правового регулювання системи гарантування вкладів. У системі гарантування вкладів в Україні нині відбуваються перетворення, зумовлені як уроками кризи, так і рухом до європейських стандартів. Важливо, щоб у результаті трансформації система гарантування вкладів набувала рис, які сприятимуть стабільності фінансової системи держави. ; Статтю присвячено еволюції законодавства України у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Розвиток банківської системи, ринків фінансових послуг та економічних відносин загалом, вимагає залучення заощаджень населення. Саме юридично оформлені заощадження, залучені банківськими установами у вигляді депозитних рахунків, а також у державні та інші цінні папери, слугують колосальним ресурсом фінансової системи країни. Довіра населення до уряду, а відтак до банківської системи є необхідним елементом функціонування банківської системи загалом та розвитку економіки. Така довіра є можливою, винятково, за умови ефективного функціонування механізму гарантування та відновлення заощаджень населення, розміщених у формі банківських депозитів. Відновлення довіри населення до банківської системи зумовлює необхідність створення системи ефективного захисту майнових інтересів населення України, зокрема вкладників банків. В основу моделювання системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні покладено найкращий досвід країн Європейського Союзу зокрема: Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Румунія. Також, була врахована державна система гарантування вкладів фізичних осіб американського типу з обов'язковою участю в ній всіх банків, які мають право здійснювати банківську діяльність. Недосконалість правового регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб викликала недовіру громадян до держави в цілому та до банків як суспільних інститутів, що підтвердило необхідність докорінного реформування на концептуальному рівні правового регулювання системи гарантування вкладів. У системі гарантування вкладів в Україні нині відбуваються перетворення, зумовлені як уроками кризи, так і рухом до європейських стандартів. Важливо, щоб у результаті трансформації система гарантування вкладів набувала рис, які сприятимуть стабільності фінансової системи держави.

The article analyzes some problems of creating the image of a healthcare institution in the modern concept of public governance. It is substantiated that the need for image formation is connected both with the deepening of the crisis in the healthcare system and with the global general processes in the modern world to ensure effective social interaction. The issue of forming the image of a healthcare institution in the context of the role of public relations to create a positive image through adherence to ethical norms and principles, ensuring transparency and trust is considered. It has been proven that healthcare facilities need systematic public relations activities to ensure two-way communication between society and the organization, to promote a strong image and culture of health care facilities in the paradigm of the modern concept of public governance. The aim of the article is to analyze some problems of creating the image of a healthcare institution as a multifaceted component in the modern concept of public governance. The methodological basis of the study is a set of methods for collecting, analyzing and processing factual and empirical information, including methods of general scientific, comparative, analysis of foreign and domestic sources. The practical significance of the obtained results is that they can be used by a wide range of specialists and scientists in the field of public governance to solve the complex problem of professional ethics in planning modern programs for shaping the image of healthcare institution. Public governance is a basic concept of public administration that brings together and coordinates government and governance structures and all relevant stakeholders to ensure reforms to improve the living conditions of all citizens and fosters cross-sectoral collaboration to promote human development. Modern rethinking and detailed elaboration require profound changes that are taking place in the medical field. Only an understanding of these processes makes it possible to build a positive image of the healthcare institution. ; У статті здійснено аналіз окремих проблем створення іміджу закладу охорони здоров'я в сучасній концепції публічного врядування. Обґрунтовано, що необхідність формування іміджу пов'язано як з поглибленням кризового стану в системі охорони здоров'я, так і з глобальними загальними процесами у сучасному світі щодо забезпечення ефективної соціальної взаємодії. Розглянуто питання формування іміджу закладу охорони здоров'я в контексті ролі зв'язків з громадськістю для створення позитивного іміджу через додержання етичних норм та принципів, забезпечення прозорості і довіри. Доведено, що заклади охорони здоров'я потребують системної діяльності в напрямі зв'язківз громадськістю, щоб забезпечувати двосторонній зв'язок між суспільством та організацією, сприяти створенню міцного іміджу та культури закладу охорони здоров'я в парадигмі сучасної концепції публічного врядування.

Problem setting. The rapid development of modern society requires the creation of new forms of cooperation and mutual understanding and requires new forms of communication, which will be characterized by even greater efficiency, openness, transparency, efficiency and quality. The total penetration of communication into all spheres of public life actualizes its significance and functional role. Modern transformational processes taking place in society necessitate the creation of responsible institutions of civil society, which include public organizations that act as a mediator between the community and the state. The level of public trust in them depends on the effectiveness of communicative activities of NGOs because successful communication is the basis of constructive dialogue between public organizations and society. Recent research and publications analysis. Ukrainian scientists study various aspects of the activity of NGOs, in particular, the development of mass and civil communication, public relations are studied in their works of such domestic scientists as: E. Afonin, V. Bebyk, M. Bilynska, O. Valevskyi, T.Vasilevskaya, N. Hrytsyak, N. Hudyma, V. Hurkovskyi, O. Dmytrenko, L.Klymanska, M. Lohunova, D. Nelipa, I. Panteleichuk, O. Petroye, G.Pocheptsov, O. Pukhkal, V. Rebkalo , V. Rizun, E. Romanenko, A. Savkov, S.Seryogin, G. Sytnyk, S. Teleshun, I. Chaplai and others. Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Understanding the general features and trends of the development of public organizations, as well as the establishment of their effective internal and external communicative activity, require more detailed consideration and detailed study. The paper aims at theoretically substantiating the tools for ensuring the effectiveness of communicative activities of NGOs as a basis for open and rational dialogue in a consolidated society. Paper main body. The issue of improving the communicative interaction of public organizations with government bodies and the media does not disappear from the agenda of either government agencies or public associations. The effectiveness of communication of public organizations in Ukraine depends primarily on the literacy of their communication campaigns, which implies the presence in NGOs of communication strategies, which involve high-level professionals with many years of practical experience. Today, the participation of Ukrainians in the social movement and the trust in the institutions of the third sector and their influence on the development of society and community are growing. The results of the study showed that the efficiency of communicative activities of NGOs directly depends on public confidence in them. Social networks are a unique platform for consolidating different groups of actors based on the commonality of their interests, and as a result of communicative interaction, there is a large-scale synergetic effect. This way of showing civic activity can be considered the most efficient and widespread. The article considers the advantages and risks of the use of social networks by public organizations in the communicative activity of the public sector, outlines several rules of communication in social networks for public organizations. The article states that the effectiveness of communication of NGOs also depends on cooperation with journalists and the choice of audience. The quality of feedback and the level of public trust in NGOs depend on the ability to convey relevant information to the audience in a timely and high-quality manner. We should not underestimate the growing role of public organizations in the consolidation of society, a necessary condition for which is the creation of a single information space. National consolidation will be successful when the state policy in this area is complemented by the activities of civil society institutions, their effective internal and external communication activities. In our opinion, there is a necessity to establish consolidated communication as a process of multifaceted communication within society through various communication channels and tools to strengthen, unite, integrate and pull together society to form a common coherent approach to solving societal problems. Conclusions of the research and prospects for further studies. Effective NGOs, as an element of civil society, are the catalyst for its development. Every NGO, since its inception, seeks to plan its activities in such a way as to achieve its goals in the shortest possible time, to become known, to influence public opinion. This area is an important factor that affects the necessity for communicative interaction between the state and civil society. Among the tools for ensuring the efficiency of communicative activity of NGOs, we consider it appropriate to name: the presence of feedback and the level of public confidence in them; literacy of public communication campaigns; correct use of social networks in the communicative activity of the public sector; establishing active cooperation with journalists; definition of the target audience; use of modern communication formats; selection of communication channels that correspond to the target audience; establishing consolidated communication. Further research in this direction should be aimed, in particular, at an in-depth studying of consolidated communication as a major factor in the consolidation of Ukrainian society. ; Розглянуто особливості комунікативної діяльності громадських організацій у період суспільних трансформацій. Проаналізовано рівень довіри населення до громадських організацій як каталізатора розвитку громадянського суспільства. Встановлено, що ефективність комунікативної діяльності громадських організацій напряму залежить від довіри суспільства до них. Обґрунтовано інструменти забезпечення ефективності комунікативної діяльності громадських організацій як основи для відкритого та раціонального діалогу в консолідованому суспільстві. Зазначено, що важливою умовою національної консолідації має бути налагодження консолідованої комунікації з метою зміцнення, об'єднання, інтеграції та згуртування суспільства.

Any networks are a type of interaction structure of social actors (both collective and individual), which is formed on the basis of horizontal links between them. Modern public policy is a product of complex interaction between people. During the last decade, the number of participants in the policy process has sharply increased. The network principle is based on the idea that public policy is shaped in the context of relationships and interdependence. Of course, the dissemination of the network form of interaction contributes to the evolution of information technology. The network approach combines the theory of political networks and the actual network analysis. It is aimed at clarifying the attributes of actors, the characteristics of communications, as well as the strength of communication, the size of the network. The method of network analysis is often called «new optics» to address a variety of social problems. The network is a set of diverse socio-political actors who have some common (corporate) interest in a specific area of public and public life. Participants in public-political networks engage in volunteering. Network analysis provides an opportunity to explore communications in the public-political sphere. The public-political network, in our opinion, is a model of representation and realization of interests of subjects of public and political life. In the context of our research issues, the public-political network (in crowdsourcing and crowdfunding relations) can be defined as a set of non-hierarchical relations between actors in the socio-political process, which combine common interests and the exchange of resources to promote these interests. Creation of crowdfunding and crowdsourcing networks takes place provided the participants are united with the goals, general outlook, proximity to understanding the problem-solving solution based on horizontal relations. ; Будь-яка мережа є типом структури взаємодії соціальних акторів (як колективних, так і індивідуальних), яка формується на основі горизонтальних зв'язків між ними. Сучасна публічна політика стає продуктом складної взаємодії людей. За останні десятиліття різко зросла кількість учасників процесу політики. Мережевий принцип ґрунтується на ідеї, що публічна політика формується в контексті взаємин і взаємозалежності. Безумовно, поширенню мережевої форми взаємодії сприяє еволюція інформаційних технологій.Мережевий підхід поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Він спрямований на прояснення атрибутів акторів, характеристик зв'язків, а також сили зв'язку, розмір мережі. Метод мережевого аналізу часто називають «новою оптикою» для розгляду найрізноманітніших соціальних проблем. Мережа є сукупністю різноманітних соціальнополітичних акторів, які мають певний спільний (корпоративний) інтерес у конкретній сфері громадського, державного життя.Учасники громадсько-політичних мереж вступають у взаємодію на добровільних засадах. Мережевий аналіз дає можливість досліджувати зв'язки у громадсько-політичній сфері. Громадсько-політична мережа, на нашу думку, є моделлю представництва та реалізації інтересів суб'єктів громадсько-політичного життя. В контексті нашої проблематики дослідження громадсько-політична мережа (у краудсорсингових і краудфандингових відносинах) може бути визначена як набір неієрархічних взаємин акторів суспільно-політичного процесу, яких об'єднують спільні інтереси й обмін ресурсами для просування цих інтересів. Утворення краудфандингових і краудсорсингових мереж відбувається за умови згуртування учасників цілями, загальним світоглядом, близькість у розумінні шляху розв'язання проблем на основі горизонтальних відносин.

Any networks are a type of interaction structure of social actors (both collective and individual), which is formed on the basis of horizontal links between them. Modern public policy is a product of complex interaction between people. During the last decade, the number of participants in the policy process has sharply increased. The network principle is based on the idea that public policy is shaped in the context of relationships and interdependence. Of course, the dissemination of the network form of interaction contributes to the evolution of information technology. The network approach combines the theory of political networks and the actual network analysis. It is aimed at clarifying the attributes of actors, the characteristics of communications, as well as the strength of communication, the size of the network. The method of network analysis is often called «new optics» to address a variety of social problems. The network is a set of diverse socio-political actors who have some common (corporate) interest in a specific area of public and public life. Participants in public-political networks engage in volunteering. Network analysis provides an opportunity to explore communications in the public-political sphere. The public-political network, in our opinion, is a model of representation and realization of interests of subjects of public and political life. In the context of our research issues, the public-political network (in crowdsourcing and crowdfunding relations) can be defined as a set of non-hierarchical relations between actors in the socio-political process, which combine common interests and the exchange of resources to promote these interests. Creation of crowdfunding and crowdsourcing networks takes place provided the participants are united with the goals, general outlook, proximity to understanding the problem-solving solution based on horizontal relations. ; Будь-яка мережа є типом структури взаємодії соціальних акторів (як колективних, так і індивідуальних), яка формується на основі горизонтальних зв'язків між ними. Сучасна публічна політика стає продуктом складної взаємодії людей. За останні десятиліття різко зросла кількість учасників процесу політики. Мережевий принцип ґрунтується на ідеї, що публічна політика формується в контексті взаємин і взаємозалежності. Безумовно, поширенню мережевої форми взаємодії сприяє еволюція інформаційних технологій.Мережевий підхід поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Він спрямований на прояснення атрибутів акторів, характеристик зв'язків, а також сили зв'язку, розмір мережі. Метод мережевого аналізу часто називають «новою оптикою» для розгляду найрізноманітніших соціальних проблем. Мережа є сукупністю різноманітних соціальнополітичних акторів, які мають певний спільний (корпоративний) інтерес у конкретній сфері громадського, державного життя.Учасники громадсько-політичних мереж вступають у взаємодію на добровільних засадах. Мережевий аналіз дає можливість досліджувати зв'язки у громадсько-політичній сфері. Громадсько-політична мережа, на нашу думку, є моделлю представництва та реалізації інтересів суб'єктів громадсько-політичного життя. В контексті нашої проблематики дослідження громадсько-політична мережа (у краудсорсингових і краудфандингових відносинах) може бути визначена як набір неієрархічних взаємин акторів суспільно-політичного процесу, яких об'єднують спільні інтереси й обмін ресурсами для просування цих інтересів. Утворення краудфандингових і краудсорсингових мереж відбувається за умови згуртування учасників цілями, загальним світоглядом, близькість у розумінні шляху розв'язання проблем на основі горизонтальних відносин.

Охарактеризовано рівні співпраці між державними і громадськими структурами: інформування про діяльність державних органів влади, яке здатне видозмінити уявлення про владу, що склалося в суспільній думці, а отже, сформувати позитивний або негативний імідж; консультування, коли влада запитує громадськість щодо думки про конкретну політику, напрями розвитку чи інші державні ініціативи; діалог як двосторонню комунікацію про потенційно спільні цілі з метою розробки конкретної політики; партнерство як вищий рівень спільного державно-громадського управління із взаємними обов'язками кожної сторони. Визначено три основні принципи взаємовідносин органів державної влади з громадськістю, без дотримання яких співпраця буде неефективною: 1) участь громадськості у процесі прийняття державно-управлінських рішень; 2) соціальна довіра, яка передбачає повагу, взаємну надійність і чесну взаємодію між суб'єктами та секторами громадянського суспільства та органами державної влади; 3) відповідальність, прозорість та підзвітність. Обґрунтовано основні перешкоди для дотримання принципів забезпечення ефективної координації та співробітництва між державними органами влади та громадськими структурами. На основі аналізу функцій та принципів взаємовідносин між досліджуваними суб'єктами визначено основні шляхи подолання бар'єрів, які утруднюють необхідну співпрацю. ; Problem setting. The state and civil society form a certain dialectical unity. In the process of state formation, it manifests itself in the fact that the more developed civil society, the more democratic the state, the more it acts in the interests of civil society and its institutions. Conversely, the less developed civil society, the stronger the state, the more it limits the self-governing and self-regulating possibilities of society. At the same time, the development of civil society and the nature of its relationship with the government depends on the conditions, primarily political, legal and economic, which are formed by the state itself. The topicality of the study of functions and principles of interaction of public authorities with the public is determined by the fact that they are one of the essential features of a democratic society. Recent research and publications analysis. Issues of the interaction of civil society institutions with the state are studied in the research of the following domestic scientists, such as V. Andrushchenko, O. Babinova, O. Babkina, O. Bazhynova, V. Bakumenko, M. Banchuk, A. Hramchuk, J. Zavalna, G. Zelenko, M. Karmazina, A. Kolodii, O. Kornievskyi, I. Kresina, O. Krutii, A. Kudriachenko, O. Lytvynenko, M. Mykhalchenko, L. Polishkevych, F. Rudych, Y. Surmina, S. Teleshun, V. Tertychka, V. Tokorvenko, Yu. Shaihorodskyi and others. Among the foreign authors, whose research has become a classic in the field of public administration science on civil society, the works of A. Arato, N. Bobbio, J. Habermas, E. Giddens, R. Darendorf, B. Edwards, T. Carl, J. Keane, H. Laut, W. Merkel, R. Putnam, I. Shapiro, F. Schmitter, and others. Most of these studies summarize the theoretical foundations of the relationship between public authorities and the public and identify trends of development. Some focus on the narrow issues of cooperation of public structures with the authorities in certain areas. However, in the mentioned works there were left out of consideration the issues of analysis of the function and principles of interaction of public authorities with representatives of civil society, without observance of which such interaction will not contribute to successful development. As an exception, there are studies of foreign scientists D. Berger, M. Bowens, S. Verducci, J. Werner, S. Keiner, L. Linda, F. Tanny, K. Toldi, P. Finn, S. Fisk, R. Schwartz, in which there is some attention paid to the principles, but they mainly relate to the sphere of cooperation between the state and business and private entities.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Paying tribute to the research conducted by domestic and foreign scientists, it should be noted that in the conditions of fast-paced processes of society development, great distrust of various social communities to public authorities there is a necessity for in-depth study of the principles of interaction between the state and public, which would take into consideration both modern world trends and Ukrainian realities. Therefore, the paper aims at trying to identify and analyze the principles of interaction between public authorities and public structures, compliance with which will contribute to the successful development of both civil society and public administration in Ukraine, as well as identify barriers, which trouble cooperation. Paper main body. Regardless of the manifestations and functions of state cooperation with the public, they must be based on certain established principles.In order to increase the potential for public participation, an essential factor is to model the behaviour of certain social groups, which can be implemented with the help of facilitator leaders.The second important principle of effective interaction between the public and civil sectors is social trust, which creates an atmosphere of mutual reliability and honesty. Public participation will not thrive where government agencies or decision-makers are corrupt or deceitful about public opinion.Scientists in various fields of science – economists, psychologists, anthropologists, philosophers and historians – are trying to find out the nature of social trust, the factors that motivate, support and strengthen it or destroy it. One of the conditions for the formation of a trusting relationship between members of the public and the state is compliance with the principles of responsibility, clarity and transparency of public authorities, which are implemented through the principle of public accountability at all stages.Conclusions of the research and prospects for further studies. Cooperation of public authorities with public structures is based on certain established principles – participation of members of the public in the process of public administration decisions, social trust, mutual reliability, public accountability and transparency, compliance with which ensures sustainable democratic development. Adherence to these principles facilitates more effective decision-making, as the relevant public authorities receive full information from all stakeholders, including vulnerable (marginalized) groups. Decisions based on public participation processes are seen as more legitimate and less prone to appeal.

Охарактеризовано рівні співпраці між державними і громадськими структурами: інформування про діяльність державних органів влади, яке здатне видозмінити уявлення про владу, що склалося в суспільній думці, а отже, сформувати позитивний або негативний імідж; консультування, коли влада запитує громадськість щодо думки про конкретну політику, напрями розвитку чи інші державні ініціативи; діалог як двосторонню комунікацію про потенційно спільні цілі з метою розробки конкретної політики; партнерство як вищий рівень спільного державно-громадського управління із взаємними обов'язками кожної сторони. Визначено три основні принципи взаємовідносин органів державної влади з громадськістю, без дотримання яких співпраця буде неефективною: 1) участь громадськості у процесі прийняття державно-управлінських рішень; 2) соціальна довіра, яка передбачає повагу, взаємну надійність і чесну взаємодію між суб'єктами та секторами громадянського суспільства та органами державної влади; 3) відповідальність, прозорість та підзвітність. Обґрунтовано основні перешкоди для дотримання принципів забезпечення ефективної координації та співробітництва між державними органами влади та громадськими структурами. На основі аналізу функцій та принципів взаємовідносин між досліджуваними суб'єктами визначено основні шляхи подолання бар'єрів, які утруднюють необхідну співпрацю. ; Problem setting. The state and civil society form a certain dialectical unity. In the process of state formation, it manifests itself in the fact that the more developed civil society, the more democratic the state, the more it acts in the interests of civil society and its institutions. Conversely, the less developed civil society, the stronger the state, the more it limits the self-governing and self-regulating possibilities of society. At the same time, the development of civil society and the nature of its relationship with the government depends on the conditions, primarily political, legal and economic, which are formed by the state itself. The topicality of the study of functions and principles of interaction of public authorities with the public is determined by the fact that they are one of the essential features of a democratic society. Recent research and publications analysis. Issues of the interaction of civil society institutions with the state are studied in the research of the following domestic scientists, such as V. Andrushchenko, O. Babinova, O. Babkina, O. Bazhynova, V. Bakumenko, M. Banchuk, A. Hramchuk, J. Zavalna, G. Zelenko, M. Karmazina, A. Kolodii, O. Kornievskyi, I. Kresina, O. Krutii, A. Kudriachenko, O. Lytvynenko, M. Mykhalchenko, L. Polishkevych, F. Rudych, Y. Surmina, S. Teleshun, V. Tertychka, V. Tokorvenko, Yu. Shaihorodskyi and others. Among the foreign authors, whose research has become a classic in the field of public administration science on civil society, the works of A. Arato, N. Bobbio, J. Habermas, E. Giddens, R. Darendorf, B. Edwards, T. Carl, J. Keane, H. Laut, W. Merkel, R. Putnam, I. Shapiro, F. Schmitter, and others. Most of these studies summarize the theoretical foundations of the relationship between public authorities and the public and identify trends of development. Some focus on the narrow issues of cooperation of public structures with the authorities in certain areas. However, in the mentioned works there were left out of consideration the issues of analysis of the function and principles of interaction of public authorities with representatives of civil society, without observance of which such interaction will not contribute to successful development. As an exception, there are studies of foreign scientists D. Berger, M. Bowens, S. Verducci, J. Werner, S. Keiner, L. Linda, F. Tanny, K. Toldi, P. Finn, S. Fisk, R. Schwartz, in which there is some attention paid to the principles, but they mainly relate to the sphere of cooperation between the state and business and private entities.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Paying tribute to the research conducted by domestic and foreign scientists, it should be noted that in the conditions of fast-paced processes of society development, great distrust of various social communities to public authorities there is a necessity for in-depth study of the principles of interaction between the state and public, which would take into consideration both modern world trends and Ukrainian realities. Therefore, the paper aims at trying to identify and analyze the principles of interaction between public authorities and public structures, compliance with which will contribute to the successful development of both civil society and public administration in Ukraine, as well as identify barriers, which trouble cooperation. Paper main body. Regardless of the manifestations and functions of state cooperation with the public, they must be based on certain established principles.In order to increase the potential for public participation, an essential factor is to model the behaviour of certain social groups, which can be implemented with the help of facilitator leaders.The second important principle of effective interaction between the public and civil sectors is social trust, which creates an atmosphere of mutual reliability and honesty. Public participation will not thrive where government agencies or decision-makers are corrupt or deceitful about public opinion.Scientists in various fields of science – economists, psychologists, anthropologists, philosophers and historians – are trying to find out the nature of social trust, the factors that motivate, support and strengthen it or destroy it. One of the conditions for the formation of a trusting relationship between members of the public and the state is compliance with the principles of responsibility, clarity and transparency of public authorities, which are implemented through the principle of public accountability at all stages.Conclusions of the research and prospects for further studies. Cooperation of public authorities with public structures is based on certain established principles – participation of members of the public in the process of public administration decisions, social trust, mutual reliability, public accountability and transparency, compliance with which ensures sustainable democratic development. Adherence to these principles facilitates more effective decision-making, as the relevant public authorities receive full information from all stakeholders, including vulnerable (marginalized) groups. Decisions based on public participation processes are seen as more legitimate and less prone to appeal.

The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.

The article investigates a question of trust to ECB in the time period between 2012 and 2014 that was characterized by a global challenge in the aftermath of the global financial crisis. The main topic of this article is consideration of trust in a public institution and its connection with economic indicators. The question of dependency between annual change in unemployment and the level of trust in ECB in 15 European countries as well as dependency between annual change in GDP and the trust in ECB in the chosen countries is discussed. The investigation is based on the data from Eurobarometer survey ; В статье исследован вопрос о доверии к ЕЦБ в период между 2012 и 2014 гг., который характеризовался глобальной проблемой в период после глобального финансового кризиса. Основной темой данной статьи является рассмотрение вопроса о доверии к государственному учреждению и его связь с экономическими показателями. Рассмотрен вопрос о зависимости между ежегодным изменением уровня безработицы и уровня доверия к ЕЦБ в 15 европейских странах, а также зависимость между ежегодным изменением ВВП и доверие к ЕЦБ в выбранных странах. Исследование основано на данных опроса Eurobarometer ; У статті досліджено питання про довіру до ЄЦБ в період між 2012 і 2014 рр., який характеризувався глобальною проблемою в період після глобальної фінансової кризи. Основною темою цієї статті є розгляд питання про довіру до державної установи та її зв'язок з економічними показниками. Розглянуто питання про залежність між щорічною зміною рівня безробіття і рівня довіри до ЄЦБ в 15 європейських країнах, а також залежність між щорічною зміною ВВП і довірою до ЄЦБ в обраних країнах. Дослідження засноване на даних опитування Eurobarometer.

The article investigates a question of trust to ECB in the time period between 2012 and 2014 that was characterized by a global challenge in the aftermath of the global financial crisis. The main topic of this article is consideration of trust in a public institution and its connection with economic indicators. The question of dependency between annual change in unemployment and the level of trust in ECB in 15 European countries as well as dependency between annual change in GDP and the trust in ECB in the chosen countries is discussed. The investigation is based on the data from Eurobarometer survey ; В статье исследован вопрос о доверии к ЕЦБ в период между 2012 и 2014 гг., который характеризовался глобальной проблемой в период после глобального финансового кризиса. Основной темой данной статьи является рассмотрение вопроса о доверии к государственному учреждению и его связь с экономическими показателями. Рассмотрен вопрос о зависимости между ежегодным изменением уровня безработицы и уровня доверия к ЕЦБ в 15 европейских странах, а также зависимость между ежегодным изменением ВВП и доверие к ЕЦБ в выбранных странах. Исследование основано на данных опроса Eurobarometer ; У статті досліджено питання про довіру до ЄЦБ в період між 2012 і 2014 рр., який характеризувався глобальною проблемою в період після глобальної фінансової кризи. Основною темою цієї статті є розгляд питання про довіру до державної установи та її зв'язок з економічними показниками. Розглянуто питання про залежність між щорічною зміною рівня безробіття і рівня довіри до ЄЦБ в 15 європейських країнах, а також залежність між щорічною зміною ВВП і довірою до ЄЦБ в обраних країнах. Дослідження засноване на даних опитування Eurobarometer.

The possibility of switching to two new approaches – meta-historical analysis of the changes theocratic and secular forms of domination and governance, as well as the creation of an institutional matrix of religious and political space of the state, which are in line with the traditions of Ukrainian religious studies theorizing. New methods of knowledge interaction between religion and politics in public life in one of the basic institutions – the phenomenon of faith. They are based on various grounds, its different systems concepts and different definitions and perspectives of the content review identified institutional changes in religion and politics. A comparison of these approaches is interesting also because they realized a fundamentally different way of constructing social knowledge about the interaction of religion and politics. ; В статье рассмотрена проблема религиозной и политической веры через анализ характеристик основных элементов в своем предмете, которые их образуют. Обосновывается возможность перехода к использованию двух новых подходов – метаисторического анализа изменений теократических и светских форм господства и правления, а также создания институциональной матрицы религиозно-политического пространства государства, находящихся в русле традиций украинского религиоведческого теоретизирования. Предложены новые способы познания взаимодействия религии и политики в жизни общества посредством одного из базовых институтов – феномена веры. ; У статті розглянута проблема релігійної та політичної віри через аналіз характеристик основних елементів у своєму предметі, які їх утворюють. Обґрунтовується можливість переходу до використання двох нових підходів – метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування і правління, а також створення інституційної матриці релігійнополітичного простору держави, які знаходяться в руслі традицій українського релігієзнавчого теоретизування. Запропоновано нові способи пізнання взаємодії релігії та політики у житті суспільства через один із базових інститутів – феномен віри.