Suchergebnisse

The article is describes some aspects of concretization of the constitution in the legislation from the perspective of horizontal effect principles thereof and the principles of loyalty constitution when law-making process and law enforcement. ; В статье раскрываются отдельные аспекты конкретизации Конституции в законодательстве с точки зрения горизонтального эффекта ее принципов и основ верности Конституции при принятии законодательных актов и правоприменения. ; У статті розкриваються окремі аспекти конкретизації Конституції в законодавстві з погляду горизонтального ефекту її принципів і засад вірності Конституції під час ухвалення законодавчих актів і правозастосування.

The purpose of this paper is to outline the legislation (accounting law) concerning the consolidation of financial statements and demonstrate the importance of data contained in such statements for evaluating the assets, financial positions and financial results. ; Завданням даної роботи – є описати законодавство (а саме закони, що регулюють бухгалтерський облік) відносно консолідації фінансових звітів і відобразити важливість даних, що містяться у таких звітах, для оцінки стану активів, фінансового стану та фінансових результатів.

In the article electronic proofs and range of problems of their application are investigated in the trial of Ukraine. The analysis of current legislation of Ukraine and real practice of application of these norms gives an opportunity as follows to represent the possible variants of presentation of electronic proofs in a court. They can be given in an original, in an electronic copy or paper copy. The necessity of making alteration is seen to the judicial legislation in the question of simplification of procedures of presentation and research of electronic proofs. Тhe analysis of current legislation of Ukraine and real practice of application of these norms gives an opportunity as follows to represent the possible variants of presentation of electronic proofs in a court. They can be given in an original, in an electronic copy or paper copy. At the same time in case of presentation of electronic documents (text documents, images, photos, video- and audio recording and others like that) in an original, at a court there can be a question in relation to the obligatory presence of electronic digital signature (a century of a 7 Law of Ukraine is «About electronic documents and electronic circulation» of documents). The obligatoryness of electronic digital signature for electronic copies is set electronic digital signature of Ukraine. In that time as a certification of electronic digital signature of text documents is usual business for considerable part of Ukrainians that work with electronic circulation of documents, then with the certification of photos or images there can be a problem. What touches possibility of certification of electronic digital signature video - and audio recording, then now it is impossible on technical reasons. Within the limits of this question the question of differentiation of concepts «original» and «copy» of electronic proof are not affected besides, that rose in the previous article. Going out marked, except the marked questions in relation to obligatoryness of certification of proofs of electronic digital signature, at a court fully justly there can be questions in relation to the necessity of leading to, or electronic proof is given by an original or electronic copy. Thus interesting is that economic feasibility in judges to check this circumstance without realization of examination is not. Ground of necessity of application of such difficult procedure for presentation of electronic proofs and establishment of accordance it was not succeeded to their requirements of legislation to set. Seen, that in Ukraine continues to exist psychological barrier of mistrust to NT, that at an international level was overcame as early as 1990th. Yes, interesting and progressive is approach of authors of the Typical law of ЮНСІТРАЛ «About electronic commerce» to determination of concept of electronic документа, where marked, that «when a legislation requires, that information was given in a writing form, this requirement is considered executed in case of presentation of datamessage, if information that in him is contained is accessible for her further use». Thus, the obvious is see the necessity of making alteration to the judicial legislation in the question of simplification of procedures of presentation and research of electronic proofs. Existence of operating procedure that unalways really can be applied, sooner or later will result in a collapse. The decision of this question can be work of judicial practice by Supreme Court, however, as a question of research of proofs does not behave to their competense, then possibility of decision of problem such a way is doubtful. As a result, an unique exit from a situation is initiation of procedure of legislative changes that touch electronic proofs in a trial. ; У статті досліджуються електронні докази та проблематика їх застосування у судовому процесі в Україні. Аналіз чинного законодавства України та реальної практики застосування цих норм дає змогу зобразити можливі варіанти подання електронних доказів до суду. Вони можуть бути подані в оригіналі, в електронній копії чи паперовій копії. Убачається необхідність внесення змін до процесуального законодавства в питанні спрощення процедур подання та дослідження електронних доказів. У юридичній літературі висловлювалася думка, що жодна з європейських держав не містить у своїх кодифікованих актах специфічного визначення електронних засобів доказування. Здебільшого їх визначають завдяки широкому тлумаченню поняття доказів, не даючи при цьому окремого визначення цих понять. Актуальність вибраної теми зумовлена науково-технічним прогресом, удосконаленням комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, засобів зв'язку та зберігання інформації. Усе це призвело до появи нових видів доказів, забезпечення можливості використання яких та закріплення на законодавчому рівні свідчить про якісно новий рівень здійснення судочинства. Розвиток інформаційних технологій – один з аспектів глибоких перетворень у державному секторі, кінцевою метою яких є побудова єдиного інформаційного простору з великою об'єднаною базою даних і розвинутою системою комунікацій. Питання використання електронних доказів у цивільному судочинстві привертають усе більше уваги серед науковців. Ця проблема досліджувалася у дисертаціях К.Л. Брановицького, С.П. Ворожбіт, М.В. Горєлова, а також у монографіях А.П. Вершиніна та О.Т. Боннера. Останнім часом науковці почали все більше приділяти увагу дослідженню питання, що є об'єктом нашого наукового пошуку. Серед останніх розробок окремо слід відзначити науковий здобуток вітчизняних учених: О.І. Антонюка, О. Гусєва, А.Ю. Каламайка, І.І. Демчишина, В.С. Петренко, М. Соколова, Д.М. Цехан, О.С. Чорного та ін.

Taking into account the nature of new threats to the economic security of the state in accordance with the provisions of international agreements and conventions, customs administrations are developing modern tools for detecting cases of violation of domestic customs legislation. One such tool is the implementation of post-customs control measures, which have become widespread in the world's leading countries. It is the introduction of elements of post-customs control in the domestic regulatory field that becomes especially relevant. Generalization of domestic practice of post-customs control procedures, as well as substantiation of expediency of making amendments to the Customs Code of Ukraine on introduction of post-customs control instruments into domestic customs legislation. This study is based on the concept of balancing the interests of the state and foreign economic activity to ensure national security and simplify customs control procedures. The following methods are the methodological basis of the study, namely: abstract and logical, synthesis and analysis, deduction and induction. One of the topical issues in the field of state customs in Ukraine is the approximation of customs legislation to the provisions of international conventions and agreements, as well as, in the context of further European integration aspirations, harmonization of domestic instruments of customs control with European. It should be noted that in 2016 a number of normative documents came into force in the European Union, which significantly changed the approaches to the implementation of customs control procedures and the procedure for providing simplifications to economic operators. In particular, the EU Customs Code provides for the active use of post-release control instruments, which is one of the components of the system of simplification for economic operators. In Ukraine, despite the regulatory framework for post-release controls, this form of customs control is not fully operational and the efficiency of the State Customs Service's customs audit units is low. The purpose of the study is to generalize the domestic practice of post-customs control procedures, as well as to justify the feasibility of amending the Customs Code of Ukraine to introduce post-customs control instruments in domestic customs legislation. The authors analyzed the EU normative documents, which provide for the use of customs control instruments after release in the context of amendments to the Customs Code of Ukraine. The authors noted that in order to further approximate the rules of domestic customs legislation to European, ensure proper control over economic entities with minimal interference in their foreign economic activity, it is advisable to adopt these amendments to the Customs Code of Ukraine in the context of post-customs control; also development of organizational and administrative measures on the possibility of its application by customs officials of the State Customs Service of Ukraine. ; В статье обобщена отечественная практика осуществления процедур пост- таможенного контроля, а также обоснована целесообразность внесения изменений в Таможенный кодекс Украины относительно внедрения инструментов пост- таможенного контроля в отечественное таможенное законодательство. В основу исследования положена концепция сбалансирования интересов государства и субъектов внешнеэкономической деятельности по обеспечению национальной безопасности и упрощения процедур таможенного контроля. Таможенный контроль после выпуска является составной частью системы предоставления упрощений, который позволяет обеспечить минимальное вмешательство таможенных органов во внешнеэкономическую деятельность бизнеса с высокой ступенью доверия. Одним из актуальных вопросов в сфере осуществления государственного таможенного дела в Украине является приближение таможенного законодательства к положениям международных конвенций и соглашений, а также в условиях реализации дальнейших евроинтеграционных стремлений гармонизация отечественного инструментария осуществления таможенного контроля с европейским. Отмечено, что в 2016 г. в Европейском Союзе вступил в силу ряд нормативных документов, которые существенно изменили подходы к осуществлению процедур таможенного контроля и порядок предоставления упрощений экономическим операторам. В частности, Таможенным кодексом ЕС предусмотрено активное использование инструментов таможенного контроля после выпуска (post-release control), который является одной из составных частей системы предоставления упрощений экономическим операторам. В Украине, несмотря на предусмотренное нормативное основание контроля после выпуска, эта форма таможенного контроля не работает в полную меру, а показатели эффективности подразделений таможенного аудита Гостаможслужбы являются низкими. Авторами проанализированы нормативные документы ЕС, предусматривающие использование инструментов таможенного контроля после выпуска в контексте внесения изменений в Таможенный кодекс Украины, и обобщены новации в отечественном таможенном законодательстве в соответствии с положениями таможенного законодательства ЕС. ; У статті узагальнено вітчизняну практику здійснення процедур постмитного контролю, а також обґрунтовано доцільність внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження інструментів постмитного контролю у вітчизняне митне законодавство. В основу дослідження покладено концепцію збалансування інтересів держави та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення національної безпеки та спрощення процедур митного контролю. Митний контроль після випуску є складовою частиною системи надання спрощень, який дозволяє забезпечити мінімальне втручання митних органів в зовнішньоекономічну діяльність бізнесу з високим ступенем довіри. Одним з актуальних питань у сфері здійснення державної митної справи в Україні є наближення митного законодавства до положень міжнародних конвенцій та угод, а також в умовах реалізації подальших євроінтеграційних прагнень гармонізація вітчизняного інструментарію здійснення митного контролю із європейським. Зазначено, що 2016 р. в Європейському Союзі набув чинності ряд нормативних документів, які істотно змінили підходи до здійснення процедур митного контролю та порядок надання спрощень економічним операторам. Зокрема, Митним кодексом ЄС передбачено активне використання інструментів митного контролю після випуску (post-release control), який є одним із складових частин системи надання спрощень економічним операторам. В Україні, не зважаючи на передбачене нормативне підґрунтя контролю після випуску, ця форма митного контролю не працює повною мірою, а показники ефективності підрозділів митного аудиту Держмитслужби є низькими. Авторами проаналізовано нормативні документи ЄС, якими передбачено використання інструментів митного контролю після випуску в контексті внесення змін до Митного кодексу України, та узагальнено новації у вітчизняному митному законодавстві відповідно до положень митного законодавства ЄС.

Banditry is one of the most dangerous crimes against public safety. Given the recent events in Ukraine, when the political and social crisis in the country is increasingly creating organized criminal groups, often armed, there are illegal paramilitaries, there are a large number of weapons that are illegally owned by individuals and whose movement is very difficult to control. or to trace, it becomes clear why the number of crimes committed with the use of firearms, explosives, both by individuals and armed criminal groups is increasing. The operation of gangs in Ukraine, the purpose of which is to carry out armed attacks on enterprises, institutions, organizations or individuals, threatens public safety in general and the lives, health of individuals and their property, hinders the normal economic activity that creates the state insecurity of society from criminal encroachments. All this presupposes the need for the state to take effective measures, including criminal law, aimed at combating banditry. But the effectiveness of such measures is hardly possible without a clear understanding of the legal nature of banditry, which can be achieved, including by analyzing the experience of criminal liability for banditry in the legislation of foreign countries. In the criminal law of some foreign countries, the legislator differentiated the responsibility of gang members depending on the roles performed. Foreign experience in differentiating criminal liability for banditry deserves attention, because the creation of a gang, participation in crimes committed by it, and other forms of participation in this association are different in content and degree of public danger forms of the objective side of banditry. Therefore, it is not expedient to establish criminal liability for these acts in one part of the article of the Special Part of the Criminal Code (as provided for in Article 257 of the Criminal Code of Ukraine). ; Бандитизм є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки. Враховуючи останні події в Україні, коли на тлі політичної та соціальної кризи у державі все частіше створюють організовані злочинні групи, часто озброєні, виникають незаконні воєнізовані формування, наявна велика кількість зброї, що на незаконних підставах знаходиться у володінні окремих осіб і рух якої дуже важко проконтролювати або відстежити, стає зрозумілим, чому збільшується кількість вчинюваних злочинів з використанням вогнепальної зброї, вибухівки як окремими особами, так і озброєними злочинними угрупуваннями. Функціонування в Україні банд, метою існування яких є вчинення озброєних нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, загрожує як громадській безпеці, так і життю, здоров'ю окремих громадян та їх власності, перешкоджає нормальній господарській діяльності, створює стан незахищеності суспільства від злочинних посягань. Все це зумовлює необхідність вжиття з боку держави ефективних заходів, у тому числі й кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію бандитизму. Але ефективність таких заходів навряд чи можлива без чіткого розуміння юридичної природи бандитизму, якого можна досягнути, проаналізувавши досвід кримінальної відповідальності за бандитизм у законодавстві зарубіжних країн. У кримінальному законодавстві окремих зарубіжних держав законодавець диференціював відповідальність учасників банд залежно від виконуваних ролей. Зарубіжний досвід диференціації кримінальної відповідальності за бандитизм заслуговує на увагу, оскільки створення банди, участь у вчинених нею злочинах та інші форми участі в цьому об'єднанні - різні за змістом і ступенем суспільної небезпеки форми об'єктивної сторони бандитизму. Тому встановлювати кримінальну відповідальність за ці діяння в одній частині статті Особливої частини КК (як це передбачено у ст. 257 КК України) не доцільно.

Висвітлено актуальні складові дійсно революційних змін у сфе- рі вищої освіти, які в ХХ–ХХІ ст. викликані різними об'єктивними процеса- ми — глобалізацією, світовими інтеграцією і інформатизацією, впроваджен- ням в усі сфери суспільного і духовного виробництва новітніх технологічних процесів і технологій. Акцентовано увагу на тому, що вища освіта кардиналь- ним чином змінює свою роль, призначення, характер впливу на життєдіяль- ність людини і суспільства. Підкреслено, що радикальні зміни феномену "ви- ща освіта" зумовлюють необхідність перегляду й удосконалення управління цим процесом, насамперед на державному рівні, що вимагає відповідних ко- реляцій у державній політиці щодо вищої освіти загалом.
Особливі акценти у статті пов'язані з наступними аспектами проблем роз- витку вищої освіти у сучасному світі.
По-перше, вища освіта як соціальний інститут радикально змінює своє призначення у зв'язку зі зміною статусу, участі людини в усіх суспільно-політичних процесах. Крім загальноосвітньої, фахової та іншої підготовки, сучасний фахівець повинен мати належні навички міжособистісної комута- тивності, ділові якості, що сповна відповідають вимогам ринкового господа- рювання.
По-друге, у ХХІ ст. в освіті розпочався фактично принципово новий ре- волюційний процес, пов'язаний зі світовими, глобалізаційними, інтеграцій- ними та інформаційними явищами. Вища освіта покликана формувати ін- новаційний розвивальний людський капітал, що постає як базис постійного оновлення і примноження такого капіталу. На основі широкого використан- ня різноманітної електронної і комп'ютерної техніки радикально змінюються форми, технології навчання, функціонування навчального процесу.
По-третє, радикальні зміни суті, ролі, значення вищої освіти у житті лю- дини, функціонування суспільства вимагає принципової зміни характеру державного управління такою освітою. Йдеться про нову модель управління, про уточнення й відпрацювання ролі і статусу у цих процесах різних суб'єк- тів такого управління, найперше органів влади, особливо виконавчих, про ав- тономізацію, демократизацію управління вищою освітою найперше на рівні конкретного закладу вищої освіти.

The article deals with the provisions of international-European legislation on product safety. The basic Directives of the European Union are outlined on this issue and highlighted their main provisions. The basic code of safety products and international standards are paid attention. ; В статье рассматриваются положения международно-европейского законодательства касательно безопасности продукции. Выделены фундаментальные директивы Европейского Союза по указанному вопросу и освещены их основные положения. Уделено внимание базовому Кодексу по безопасности продукции и международным стандартам. ; У статті розглядаються положення міжнародно-європейського законодавства щодо безпеки продукції. Виокремлено фундаментальні директиви Європейського Союзу з означеного питання та висвітлено їх головні положення. Приділено увагу базовому Кодексу з безпеки продукції й міжнародним стандартам.

The article deals with the problem of the legal regulation of legal restrictions in the activities of civil servants in the Russian Empire of the lateXVIII – early XX century. The article deals with analysis the basic economic and political restrictions and prohibitions that were established for civil servants during their time in the public service. The practice is characterized by the implementation of legal restrictions as a means of preventing the official of using their official position. ; В статье исследуется проблема нормативно-правового регулирования правовых ограничений в деятельности государственных чиновников Российской империи XVIII – начала ХХ ст. Проанализированы основные экономические и политические ограничения и запреты, которые устанавливались для государственных чиновников во время пребывания на государственной службе. Охарактеризована практику реализация правовых ограничений как средства недопущения неправомерного использования чиновником своего служебного положения. ; У статті досліджується проблема нормативно-правового регулювання правових обмежень у діяльності державних службовців Російської імперії кінця XVIII – початку ХХ ст. Проаналізовано основні економічні та політичні обмеження й заборони, які встановлювалися для державних службовців під час перебування на державній службі. Охарактеризовано практику реалізації правових обмежень як засобу недопущення неправомірного використання чиновниками свого службового становища.

The concept of "part of the land" in the domestic and foreign legislation is analyzed, the gaps are shown and the disputable issues arise due to insufficient definition of this concept in the domestic land legislation. Examples of solving these issues in foreign law are given.During the functioning of the land market, the problem of defining the term "part of the land" is often overlooked.In clause 1 of art. 79 The Land Code of Ukraine states that a land plot is a part of the earth's surface with established limits, a certain location, with rights determined in relation to it. However, such a definition of a land plot as an object of property rights does not always satisfy modern requirements regarding the functioning of the land market in Ukraine, since it depends precisely on the completeness, accuracy and consistency of the main, normatively fixed concepts used in relations related to the turnover of land realization of constitutional rights of citizens to land. Any shortcomings in legislation immediately manifest themselves in the form of legal conflicts that arise when implementing the law, and often result in the inability of citizens to fully exercise their rights. Therefore, when creating concepts in the laws, it is necessary to take into account the real state of affairs regarding the effective regulation of land relations. Only then can we talk about the effectiveness of one or another normative act. ; Проаналізовано поняття «частина земельної ділянки» у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, показані прогалини та висвітлені спірні питання, що виникають із-за недостатнього визначення даного поняття у вітчизняному земельному законодавстві. Наведено приклади вирішення даних питань у закордонному законодавстві.

The concept of "part of the land" in the domestic and foreign legislation is analyzed, the gaps are shown and the disputable issues arise due to insufficient definition of this concept in the domestic land legislation. Examples of solving these issues in foreign law are given.During the functioning of the land market, the problem of defining the term "part of the land" is often overlooked.In clause 1 of art. 79 The Land Code of Ukraine states that a land plot is a part of the earth's surface with established limits, a certain location, with rights determined in relation to it. However, such a definition of a land plot as an object of property rights does not always satisfy modern requirements regarding the functioning of the land market in Ukraine, since it depends precisely on the completeness, accuracy and consistency of the main, normatively fixed concepts used in relations related to the turnover of land realization of constitutional rights of citizens to land. Any shortcomings in legislation immediately manifest themselves in the form of legal conflicts that arise when implementing the law, and often result in the inability of citizens to fully exercise their rights. Therefore, when creating concepts in the laws, it is necessary to take into account the real state of affairs regarding the effective regulation of land relations. Only then can we talk about the effectiveness of one or another normative act. ; Проаналізовано поняття «частина земельної ділянки» у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, показані прогалини та висвітлені спірні питання, що виникають із-за недостатнього визначення даного поняття у вітчизняному земельному законодавстві. Наведено приклади вирішення даних питань у закордонному законодавстві.

The concept of "part of the land" in the domestic and foreign legislation is analyzed, the gaps are shown and the disputable issues arise due to insufficient definition of this concept in the domestic land legislation. Examples of solving these issues in foreign law are given.During the functioning of the land market, the problem of defining the term "part of the land" is often overlooked.In clause 1 of art. 79 The Land Code of Ukraine states that a land plot is a part of the earth's surface with established limits, a certain location, with rights determined in relation to it. However, such a definition of a land plot as an object of property rights does not always satisfy modern requirements regarding the functioning of the land market in Ukraine, since it depends precisely on the completeness, accuracy and consistency of the main, normatively fixed concepts used in relations related to the turnover of land realization of constitutional rights of citizens to land. Any shortcomings in legislation immediately manifest themselves in the form of legal conflicts that arise when implementing the law, and often result in the inability of citizens to fully exercise their rights. Therefore, when creating concepts in the laws, it is necessary to take into account the real state of affairs regarding the effective regulation of land relations. Only then can we talk about the effectiveness of one or another normative act. ; Проаналізовано поняття «частина земельної ділянки» у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, показані прогалини та висвітлені спірні питання, що виникають із-за недостатнього визначення даного поняття у вітчизняному земельному законодавстві. Наведено приклади вирішення даних питань у закордонному законодавстві.

У статті проаналізовано взаємозв'язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р.Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню.

The scientific article is devoted to the genesis of the development of the Institute for International Cooperation in the Criminal Process of Ukraine in Soviet and Modern Periods. It is noted that in the twentieth century, the criminal-procedural legislation was formed under the influence of historical events that took place in the territory of the Soviet Union. The tendency of the development of criminal-procedural relations is considered as тhe necessary means of organizing which has been codification. Despite the fact that the Criminal Procedural Codes of the USRR of 1922 and 1927 did not contain provisions on international cooperation in the criminal process, but they consolidated important principles of legal proceedings, observance of which are necessary for establishing cooperation with foreign states. There was emphasized that from the second half of the twentieth century, in criminal procedural legislation some changes took place, they positively affected the formation and approval of the Institute for International Cooperation. And with the adoption of the Criminal Procedural Code of Ukraine in 1960, where the provisions for the implementation of international cooperation were first established, the process of its improvement has began. Attention is drawn to the fact that the development of international relations with foreign states, ratification of numerous international treaties, proclamation of Ukraine's independence, adoption of the Constitution of Ukraine played a decisive role in bringing domestic legislation in accordance with international standards. The study has revealed that Ratification of the European Convention on the Issuance of Offenders in 1957, the Additional Protocol of 1975, the Second Optional Protocol of 1978, the Second Optional Protocol to the European Convention about mutual assistance in criminal cases of 2001 and adopting a new Criminal Procedural Code of Ukraine in 2012 is established international cooperation as an independent institution in criminal procedural legislation. It is noted that the proper legal regulation of international cooperation with foreign states in the criminal process, implementation of international norms in domestic legislation are the necessary conditions that contribute to the establishment of the principles of legality and rule of law, compliance with the rights and legitimate interests of man and citizen, help in fighting crime, and most import they serve to the achievement of tasks in criminal proceedings. ; Статтю присвячено ґенезі розвитку інституту міжнародного співробітництва у кримінальному процесі України в радянський та сучасний періоди. Зазначається, що у ХХ столітті кримінально-процесуальне законодавства формувалось під впливом історичних подій, які відбувалися на території Радянського Союзу. Розглянуто тенденцію розвитку кримінально-процесуальних відносин, необхідним засобом упорядкування яких стала кодифікація. Незважаючи на те, що Кримінально-процесуальні кодекси УСРР 1922 та 1927 років не містили положень щодо міжнародного співробітництва у кримінальному процесі, вони закріпили важливі засади здійснення судочинства, дотримання яких є необхідним для налагодженої співпраці з іноземними державами. Наголошено, що з другої половини ХХ століття в кримінально-процесуальному законодавстві відбуваються зміни, які позитивно позначились на формуванні та утвердженні інституту міжнародного співробітництва. А з прийняттям Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, де вперше було закріплено положення щодо здійснення міжнародного співробітництва, розпочався процес його удосконалення. Звернено увагу, що розвиток міжнародних відносин з іноземними державами, ратифікація численних міжнародних договорів, проголошення Незалежності України, прийняття Конституції України відіграли вирішальну роль у приведенні вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів. Встановлено, що ратифікація Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, Додаткового протоколу 1975 року, Другого додаткового протоколу 1978 року, Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 2001 року та прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України 2012 року закріпили міжнародне співробітництво як самостійний інститут у кримінальному процесуальному законодавстві. Зазначено, що належне правове регулювання міжнародного співробітництва з іноземними державами у кримінальному процесі, впровадження міжнародних норм у вітчизняне законодавство є тими необхідними умовами, які сприяють утвердженню принципів законності та верховенства права, додержанню прав та законних інтересів людини і громадянина, допомагають у боротьбі зі злочинністю, а головне – слугують досягненню завдань кримінального провадження.

Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.

The main aim of the present work was to analyze the dynamics of settlements from the 2nd half of the 18th century to 2nd half of 20th century in Solyna commune (in polish Solina), in Lesko district, Podkarpackie voivodeship in Eastern Poland. There was analyzed the Solyna commune in terms of the changes of settlements and applied maps together with published historical data for the analysis of changes in its structure. The first was the historical map, in other words the tactical map of «WIG- Military Institute of Geography». Next maps from the «WMS-Web Map Service, Geoportal» were analyzed. Changes in the number of villages and households population dynamics for Greek-catholics, «Latynnykys» and Jews for the year 1785 were evaluated applying ArcGIS 10.3 program. Ukrainian ones were evaluated using ArcGIS program in comparison with the number of Poles and Jews for the year 1939. Ethnic and religious composition from the 2nd half of the 18th century to 2nd half of 20th century and the character of settlements distribution in Solyna commune was evaluated based on the study of spatial distribution of settlements with the use of Spatial Statistics (Spatial Autocorrelation Global Moran's test, Standard Deviational Ellipse and Mean Centre). In 1785 there were 80,55% of Greek-catholics and in 1939 there were 89,82% of Ukrainians in Solyna commune. There was confirmed a similar configuration of Standard Deviation Ellipse and Mean Center for Greek-catholic for the year 1785 and Ukrainians for the year 1939 in Solyna commune. The scale and results of such changes are essential for future research, mainly in terms of the change of traditional village system infrastructure and culture. ; Исследование проведено в актуальных пределах ґмины Солына (польское Solina) Леского района в Подкарпатском воеводстве (powiat Leski, województwо Podkarpackie) в юго-восточной Польше. Представлено динамику селений ґмины Солына со второй половины XVIII века до II половины ХХ века с использованием GIS, а также потерю традиционных сельских систем, их инфраструктуры и культурных ценностей. ; Дослідження проведено в актуальних межах ґміни Солина (польське Solina), розташованій у Ліському повіті Підкарпатського воєводства (powiat Leski, województwо Podkarpackie) у південно-східній Польщі. Представлено динаміку поселень у ґміні Солина від другої половини XVIII століття до другої половини ХХ століття із застосуваням GIS, а також втрату традиційних сільських систем, їх інфраструктури та культурних надбань.