Suchergebnisse

The article analyzes the main approaches to the prospects for the development of network communication practices via the Internet. The influence of the development of digital technologies of social communication on the processes of socio-economic development, expansion of political participation, distribution of power and political mobilization is explored. At the same time, special attention is paid to the challenges and risks posed by Internet technologies for personal rights and freedoms. In particular, the emphasis is on the perception by Internet users of threats they face in the global computer network, on their behavioral responses to cybercrime, including safer patterns of behavior in cyberspace. Over time the level of competence of Internet users, their awareness in the field of cybersecurity is constantly increasing. There is also a growth, sometimes noticeable, in the share of the Internet audience utilizing various types of online services. The research illuminates that despite the growing scale of danger and concern of users themselves, the actual level of cyber-victimization among residents of EU countries remains quite stable. Such a positive trend is explained by both the effectiveness of measures to prevent and combat cybercrime implemented by government and corporate institutions and proactive and conscious position of the users themselves. The latter, being aware of the depth and scale of the risks, make various efforts to ensure network security (they periodically change passwords to access various online services, seek help from relevant organizations – both public and private). ; У статті проаналізовано основні підходи щодо перспектив розвитку практик мережевої комунікації через Інтернет. Визначено вплив розвитку цифрових технологій соціальної комунікації на процеси соціально-економічного розвитку, розширення політичної участі, розподіл влади та політичну мобілізацію. Водночас особливу увагу приділено викликам і ризикам, які несуть Інтернет-технології для особистих прав та свобод людини. Зокрема, акцент зроблено на сприйнятті самими Інтернет-користувачами загроз, з якими вони стикаються у всесвітній комп'ютерній мережі, на їхніх поведінкових реакціях на кіберзлочини, в тому числі дотримання більш безпечних моделей поведінки у віртуальному просторі. Виявлено, що з часом зростає рівень компетентності користувачів цифрових послуг, їхня обізнаність у царині кібербезпеки. Спостерігається також збільшення, іноді помітне, частки Інтернет-аудиторії, охопленої різноманітними видами послуг, які все більше переміщуються онлайн. Зроблено висновок про те, що, попри зростання масштабів небезпеки і занепокоєння самих користувачів, фактичний рівень кібервіктимізації серед мешканців країн Євросоюзу залишається більш-менш стабільним. Подібна позитивна тенденція пояснюється як ефективністю заходів із попередження та боротьби із кіберзлочинністю, що впроваджуються державними та корпоративними інститутами, так і проактивною та свідомою позицією самих користувачів. Інтернет-юзери, усвідомлюючи всю глибину та масштаби ризиків, докладають різноманітних зусиль для гарантування безпеки в мережі (періодично змінюють паролі для виходу у різні онлайн-служби, звертаються по допомогу до відповідних організацій – як державних, так і приватних).

The article analyzes the main approaches to the prospects for the development of network communication practices via the Internet. The influence of the development of digital technologies of social communication on the processes of socio-economic development, expansion of political participation, distribution of power and political mobilization is explored. At the same time, special attention is paid to the challenges and risks posed by Internet technologies for personal rights and freedoms. In particular, the emphasis is on the perception by Internet users of threats they face in the global computer network, on their behavioral responses to cybercrime, including safer patterns of behavior in cyberspace. Over time the level of competence of Internet users, their awareness in the field of cybersecurity is constantly increasing. There is also a growth, sometimes noticeable, in the share of the Internet audience utilizing various types of online services. The research illuminates that despite the growing scale of danger and concern of users themselves, the actual level of cyber-victimization among residents of EU countries remains quite stable. Such a positive trend is explained by both the effectiveness of measures to prevent and combat cybercrime implemented by government and corporate institutions and proactive and conscious position of the users themselves. The latter, being aware of the depth and scale of the risks, make various efforts to ensure network security (they periodically change passwords to access various online services, seek help from relevant organizations – both public and private). ; У статті проаналізовано основні підходи щодо перспектив розвитку практик мережевої комунікації через Інтернет. Визначено вплив розвитку цифрових технологій соціальної комунікації на процеси соціально-економічного розвитку, розширення політичної участі, розподіл влади та політичну мобілізацію. Водночас особливу увагу приділено викликам і ризикам, які несуть Інтернет-технології для особистих прав та свобод людини. Зокрема, акцент зроблено на сприйнятті самими Інтернет-користувачами загроз, з якими вони стикаються у всесвітній комп'ютерній мережі, на їхніх поведінкових реакціях на кіберзлочини, в тому числі дотримання більш безпечних моделей поведінки у віртуальному просторі. Виявлено, що з часом зростає рівень компетентності користувачів цифрових послуг, їхня обізнаність у царині кібербезпеки. Спостерігається також збільшення, іноді помітне, частки Інтернет-аудиторії, охопленої різноманітними видами послуг, які все більше переміщуються онлайн. Зроблено висновок про те, що, попри зростання масштабів небезпеки і занепокоєння самих користувачів, фактичний рівень кібервіктимізації серед мешканців країн Євросоюзу залишається більш-менш стабільним. Подібна позитивна тенденція пояснюється як ефективністю заходів із попередження та боротьби із кіберзлочинністю, що впроваджуються державними та корпоративними інститутами, так і проактивною та свідомою позицією самих користувачів. Інтернет-юзери, усвідомлюючи всю глибину та масштаби ризиків, докладають різноманітних зусиль для гарантування безпеки в мережі (періодично змінюють паролі для виходу у різні онлайн-служби, звертаються по допомогу до відповідних організацій – як державних, так і приватних).

Автор аналізує феномен масової соціальної комунікації як процесу здійснення політичної влади. Коротко розглянуто системні функції, ресурсне забезпечення та суб'єкти масової соціальної комунікації з точки зору політичних відносин. Обгрунтовано необхідність розгляду держави як одного з основних каналів масової соціальної комунікації. ; The author analyzes the social phenomenon of mass communication as a process of political power over society and the role in this process, the main mechanism of political power – the state. In this regard, the communicator as an authority has the ultimate goal of at least preferential access to resources and values, as well as a maximum – a monopoly control over their distribution. According to the problem of the distribution of resources and power in society social communications should be divided into two basic groups: – non-political type of communication, the subjects of which (communicators) can serve any part of society, political communication made through political institutions, especially the state and law. Communicators in this case may act only entities that administer separated from the public authorities (public authorities in the form of political or state power) is concentrated in the hands of a certain circle of people (the ruling elite or counter-elite). Systematic regulate, authorize and control the behavior of individual or combined in formal and informal community individuals social institutions and organizations that are actually main channel massive social communications. At the macro level social system noticeable impact on the social processes it creates regulatory system that sets the dominant society ideals and values of the hierarchy, and provides legitimacy value criteria collective and individual consciousness. This regulatory system is formalized through the common law, and in a class society – and the state law that protected all the mechanism of government. State as a mechanism of targeted systemic activities to change behavior society rightly regarded as one of the central elements of mass social communications. Thus, the system of mass social communication are closely connected with the system of government and is kind of an add-on society and the economy, its nature, properties and functions are largely determined by economic relations, which form the foundation of social order.In general, from the perspective of political science process media of social communication should be seen both as a system of power resources, and as an important element of the mechanism of function of the political system.Thus, mass social communication is a specific mechanism to maintain a certain social order through the impact on the public consciousness in order to change it in the desired direction for the subject of communication. This influence by means of social power and its specific kind – political power ; Автор анализирует феномен массовой социальной коммуникации как процесс осуществления политической власти. Кратко рассмотрены системные функции, ресурсное обеспечение и субъекты массовой социальной коммуникации с точки зрения политических отношений. Обоснована необходимость рассмотрения государства в качестве одного из основных каналов массовой социальной коммуникации.

The thesis is devoted to cognitive problem associated with lack of theoretical and practical study of intercultural communication as a factor shaping the global information and communication space to form concepts of intercultural communication global information and communication society. The author presents the comprehension of theoretical and methodological principles of intercultural communication at the stage of transformation of modern Ukrainian society analyzed the transformation of personality from speech communication as a condition to becoming an effective culture intercultural communication essence of intercultural communication as a factor shaping information and communication space of postmodernism, which is carried out on the basis of synthesis provisions of general systems theory, dialectical synergistic method crosscultural approach axiological modeling.The specific values in communicative practice communicative global information society, which is analyzed in the context of ontological and axiological foundations of intercultural communication, based on comparative-axiological method that considers the values as "cultural codes", whose decoding enables cross-cultural impact of "civilization forms ", formed modern methodology axiological modeling intercultural communication with a focus on personal development, which involves modeling of values at four levels: global, or universal, or at certain ethno-cultural crops, the level of social communities and personal level. The analysis of cross-cultural communication in terms of information and communication space of postmodernism, which is to determine the diversity of ways of communication as a result of the growing cultural diversity of the world, which puts emphasis on autonomy, emphasizes the diversity of individual and social forms, pluralism and open democracy principles such as: decentration, uncertainty, fragmentation, fluidity, Contextually that focus on the "deconstruction" and "destruction", the concept of communicative culture of the individual global society, based on the idea of self-organization of reference systems and network communication Joyner companies as a relatively new forms communication. The ways of optimizing the efficiency of the determinants of culture intercultural communication, based on socio economic, socio political, socio cultural, socio institutional, socio legal transformations which have to optimize communicative space. Manufactured directions optimization of culture intercultural communication, which is to: 1) create and promote a positive image in the international arena under the challenges of globalization 2) developing the concept and program of ethnic adequate communication policy aimed at regulating culture intercultural communication in a multicultural society, and 3) development of the system concept of management of intercultural communication global society to promote the optimization of positive and negative feedbacks communication processes at regional, state and global civilization, and 4) making the complex laws which have changed dramatically over communication priorities, optimizing the legal field communication space . As a result, it was concluded that the intercultural communication as a factor in favor of a global information and communication space. ; Статью посвящено познавательной проблеме, которая связана с дефицитом теоретического и практического исследования межкультурной коммуникации как фактора формирования глобального информационно-коммуникационного пространства с целью формирования концепции межкультурной коммуникации глобального информационно-коммуникативного социума. Осуществлено осмысление теоретико-методологических оснований межкультурной коммуникации на этапе трансформации современного украинского общества; проанализировано трансформацию личности от языковой к коммуникативной как условие становлення эффективной культуры межкультурной коммуникации; раскрыта сущность межкультурной коммуникации как фактора формирования информационно-коммуникативного пространства постмодерна, которое осуществлено на основе синтеза положений общей теории систем, диалектико-синергетического метода, кросскультурного похода, аксиологического моделирования. ; Статтю присвячено пізнавальній проблемі, яка пов'язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження міжкультурної комунікації як фактору формування глобального інформаційно-комунікативного простору з метою формування концепції міжкультурної комунікації глобального інформаційно-комунікативного соціуму. Здійснено осмислення теоретико-методологічних засад міжкультурної комунікації на етапі трансформації сучасного українського суспільства; проаналізовано трансформацію особистості від мовленнєвої до комунікативної як умови становлення ефективної культури міжкультурної комунікації; розкрито сутність міжкультурної комунікації як фактору формування інформаційно-комунікативного простору постмодерну, яку здійснено на основі синтезу положень загальної теорії систем, діалектико-синергетичного методу, кроскультурного підходу, аксіологічного моделювання.

With the completion of administrative reform, local communities have needed quality strategy. The process of developing strategic documents of territorial communities is rather slow. The analysis of the sites of territorial communities of Rivne region showed that 18 out of 64 territorial communities have development strategies, which is 28%. Programs of socioeconomic development of territorial communities, although they are documents, the availability of which is a prerequisite for financing expenditures from the local budget, could be found only on the websites of 11 territorial communities. In territorial communities where development strategies have been developed, these documents rarely play their main role - they become real guidelines for strategic development of communities, which assess the effectiveness of local governments. The peculiarity of projects for the development of strategic documents of local communities is that they require significant involvement of stakeholders in the initiation, development, monitoring and evaluation of results. This requires the establishment of a quality system of interaction with stakeholders, using a wide arsenal of methods and tools for dissemination and collection of information. However, as the analysis of the sites of territorial communities of Rivne region showed, only in Krupetsk territorial community there is a communication strategy. In other territorial communities such documents are absent.The success of such projects largely depends on the following tasks: 1. Actualization of the problem solved by the project in different targetgroups.2. Involvement of stakeholders in the project implementation process. 3. Involvement of stakeholders in project monitoring, verification and evaluation.An important step towards solving these tasks is to build a clear system of indicators for achieving the results of the strategy or program. The methodological basis of such a system of indicators should be the Theory of Change, which provides for the decomposition of key ...

The peculiarities of the process of political communication and ecological values at the international level are determined. It is proved that ecological values are designed to form such patterns of political behavior that will allow humanity to reach the benchmarks of technological and industrial development while preserving the natural environment and biodiversity.It is stated that political PR, management of political propaganda, political technologies need analysis and unification on the basis of demarcation of spheres of influence, specific tools for mastering consciousness, ensuring specific tasks of state information policy.It is determined that the interests of public authorities, civil society, specific social groups and even individual citizens in the environmental sphere should be coordinated in order to enhance the effect of the spread of environmental values. An important component of promoting environmental values through political communication is an understanding of its intersubjective nature. Even an individual can be a powerful actor in the political values of the environment. This suggests the need for a decentralized and deconcentrated approach to the dissemination of environmental information.It is proved that the place and significance of ecological values in the hierarchy of meanings and values of political consciousness of citizens in a democracy is determined by the strategic goals of development of each state.It is determined that the strategic goal of political communication in the environmental field is determined on the basis of general vectors of democratic reforms.It is seen that the tasks of democratization correlate with environmental values due to the need for tolerance and respect for all forms of life. It is also consistent with the ideas of humanism and the improvement of human nature. ; Определены особенности процесса политической коммуникации и экологические ценности на международном уровне. Доказано, что экологические ценности призваны сформировать такие образцы политического поведения, которые позволят человечеству достичь ориентиров технологического и производственного развития при сохранении окружающей природной среды и биоразнообразия.Констатируется, что политический пиар, менеджмент политической пропаганды, политические технологии нуждаются в анализе и объединении на основе демаркации сфер влияния, конкретных инструментов овладения сознанием, обеспечения конкретных задач государственной информационной политики.Определяется, что интересы публичной власти, гражданского общества, конкретных социальных групп и даже отдельных граждан в экологической сфере должны координироваться для усиления эффекта от распространения экологических ценностей. Важным компонентом продвижения экологических ценностей средствами политической коммуникации есть понимание ее интерсубъективной природы. Даже отдельный индивидуум может быть мощным актером политических ценностей экологического направления. Это говорит о необходимости децентрализованного и деконцентрированного подхода к распространению экологической информации.Доказывается, что место и значение экологических ценностей в иерархии смыслов и ценностей политического сознания граждан в условиях демократии определяется стратегическими целями развития каждого конкретного государства.Определяется, что стратегическая цель политической коммуникации в экологическом направлении определяется на основе общих векторов демократических реформ.Представляется, что задачи демократизации коррелируются с экологическими ценностями из-за необходимости толерантности и уважительного отношения ко всем формам жизни. Это согласуется с идеями гуманизма и совершенствованием человеческой природы. ; Визначено особливості процесу політичної комунікації та екологічні цінності на міжнародному рівні. Доведено, що екологічні цінності покликані сформувати такі зразки політичної поведінки, які дадуть змогу людству досягти орієнтирів технологічного та виробничого розвитку за умови збереження навколишнього природного оточення та біорізноманіття.Констатується, що політичний піар, менеджмент політичної пропаганди, політичні технології потребують аналізу та об'єднання на основі демаркації сфер впливу, конкретних інструментів опанування свідомістю, забезпечення конкретних завдань державної інформаційної політики.Визначається, що інтереси публічної влади, громадянського суспільства, конкретних соціальних груп навіть окремих громадян в екологічній сфері мають координуватися задля посилення ефекту від поширення екологічних цінностей. Важливим компонентом просування екологічних цінностей засобами політичної комунікації є розуміння її інтерсуб'єктивної природи. Навіть окремий індивід може бути потужним актором політичних цінностей екологічного напрямку. Це говорить про необхідність децентралізованого та деконцентрованого підходу поширення екологічної інформації. Доводиться, що місце і значення екологічних цінностей в ієрархії смислів та цінностей політичної свідомості громадян в умовах демократії визначається стратегічними цілями розвитку кожної конкретної держави. Визначається, що стратегічна мета політичної комунікації на екологічному напрямку визначається на основі загальних векторів демократичних реформ. Вбачається, що завдання демократизації корелюються з екологічними цінностям через необхідність толерантності та поважного ставлення до всіх форм життя. Це також узгоджується з ідеями гуманізму та удосконаленням людської природи.

Roundtable Discussion of "Philosophical Thought" and "Sociology: Theory, Methods, Marketing" ; Круглий стіл журналів «Філософська думка» та «Соціологія: теорія, методи, маркетинґ»

An existential-dialogical philosophy of education, mainly represented by O. Bollnow (modern «optimistic», «positive existentialism»), underlines the meaning and background of the pedagogical relationship in interpersonal relationships, the relationship between I and You. In its initial philosophical positions, it is based on the «philosophy of life» and mainly on existentialism both in the «classical» and «optimistic» versions. Supporters of this direction tend to discard the technocratic concepts which substitute for the process of education with the manipulation of person. Based on the thesis of uniqueness, the uniqueness of the individual, which is revealed in extreme situations, the supporters of this approach do not recognize the dominant role of the social environment in the formation of man. The environment, in their view, can only cause enormous damage to its moral self-development, since social institutions are aimed at the unification of personality and its behavior. Moral education, on the contrary, is intended to reveal the individual qualities and abilities of the individual, which will help to preserve the moral essence of the individual in the processes of knowledge acquisition, development of intelligence and in the education system. In the formation of a unique personality, the followers of irrationalism see an obstacle to totalitarian manifestations and dangers. In their opinion, the formation of a uniqueness, unique personality is nothing more than a process of self-development and self-education, which involves overcoming in human behavior «mass» trends, because the real education and education could not have their object exclusively in mass area. They see the tasks of education and upbringing as taking a unique personality away from the mass, «collectivist society» as a source of «false existence». But the closure of the process of education/upbringing on a separate subject, its isolation from social ties and relations dramatically limits the real possibility of forming an active personality, although the adherents of this approach proclaim this one of the main goals of education. In addition, the self-isolation of the individual increases its alienation in the world, making it increasingly vulnerable to the anti-human tendencies of global society. ; Екзистенційно-діалогічна філософія освіти, представлена насамперед О.Больновом (сучасний «оптимістичний», «позитивний екзистенціалізм»), вбачає сенс і засновки педагогічних відносин у міжособистісних зв'язках, у взаємозв'язку Я і Ти. У своїх висхідних філософських позиціях вона спирається на «філософію життя» і, головним чином, – на екзистенціалізм як у класичному, так і в «оптимістичному» його варіанті. Прихильники цього напряму прагнуть відкинути технократичні концепції, які підміняють процес виховання маніпулюванням особою. Виходячи з тези про неповторність, унікальність особистості, що розкривається в граничних ситуаціях, прихильники цього підходу не визнають цілком домінуючої ролі соціального середовища у формуванні людини. Середовище, на їхню думку, може лише завдати колосального збитку її етичному самозростанню, оскільки соціальні інститути націлені на уніфікацію особистості та її поведінки. Етичне ж виховання, навпаки, покликане розкрити індивідуальні якості і здібності особистості, що сприятиме збереженню моральнісної сутності особистості у процесах набуття знань, розвитку інтелекту та в системі освіти. У формуванні унікальної особистості послідовники ірраціоналізму вбачають перешкоду тоталітарним виявам та небезпекам. На їхню думку, формування неповторної, унікальної особистості є не що інше, як процес саморозвитку і самовиховання, який припускає подолання у поведінці людини «масовізаційних» тенденцій, бо справжні виховання і освіта не можуть мати своїм об'єктом виключно маси. Завдання освіти і виховання вони вбачають у тому, щоб відвести унікальну особистість від масового, «колективістського суспільства» як джерела «несправжнього буття». Але замикання процесу освіти/виховання на окремому суб'єкті, ізоляція його від соціальних зв'язків і відносин різко обмежує реальні можливості формування активної особистості, хоча прихильники такого підходу проголошують це однією з головних цілей виховання. Крім того, самоізоляція особистості посилює її відчуженість у світі, робить її усе більш беззахисною перед лицем антигуманних тенденцій глобального суспільства. Посилання Зінченко В.В. (2016). Інтернаціоналізація системи освіти і реформи менеджменту вищої освіти: німецька модель. Освітологічний дискурс, 3 (15), 74-96. Зінченко В.В. (2015). Моделі філософії освіти в інтернаціональних формах менеджменту освіти. Специфіка континентальної європейської освітньо-наукової системи. Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (17), 153-181. Bloch, E. (1993). Das Prinzip Hoffnung. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Bloch, E. (1987). Subjekt-Objekt. Erläuterung zu Hegel. Frankfurt am Main: Surkamp Verlag. Bollnow, О.F. (1947). Einfache Sittlichkeit. Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht. Bollnow, О. F. (1965). Franzosischer Existenzialismus. Stuttgart: W. Kohlhammer. Bollnow, O.F. (1966). Kriese und neuer Anfang. Beiträge zur Pädagogische Anthropologie. Heidelberg: Quelle &Meyer. Bollnow, O.F. (1962). Maß und Vermessenheit des Menschen. Göttingen: Vandehoech & Ruprecht. Bollnow, О.F. (1979). Neue Geborgenheit. Das Problem einer Überwindung des Existenzialismus. Stuttgart, Köln: Kohlhammer. Bollnow, О.F. (1982). Studien zur Hermeneutik (Zwei Bande). Band 1: Zur Philosophie der Geisteswissenschaften. München: K. Alber. Göbler, Н.P., Lessing, Н.U. (1983). Otto Friedrich Bollnow im Gespräch. Freiburg/München: Schweizer Verlag. Marcuse, H. (1993). Kritik der reinen Toleranz. Frankfurt a. M.: Suhrkamp Verlag. Motschmann, К. (2001). Herrschaft der Minderheit. Die verratene Basis. München: Wirtschaftsverlan Langen/Müller/Herbig. Morita, T. (1983). Zur Bollnow – Reception in Japan. Padagogische Rundschau, 6 (37), 623-627. Sintschenko, V. (2017). Globale Transformationen der Gegenwart, Band 1/Глобальные трансформации современности, т.1. Systemischen globale Transformation/Системные глобальные трансформации. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing.

Investigates the place and role of political communication in party leader image-making. The peculiarities of party communication as an important kind of political communication are uncovered. Analyzed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. The results of investigation indicate a significant role and importance of party leader in political communications system. One of the most important direction of politics of party leaders are party communication. It is part of a larger concept - political communication. Political communication is a specific type of political relations and is seen as an inseparable element of the political domain of society. The main purpose of the party communication is creating conditions for public policy and public authority through the informational influence of political actors on each other and the social environment. The feature of party communication is that it provides the variety sort of messages and information that circulates within the party between its structural elements and members. Although this information basis on the initiative of the party can be given to the person, citizen, group, to the other party, political actor or political institutions. Understanding the theoretical foundations of party communication, their creative implementation in the development of party circles is the key to the success of the party leader's activity and authority increasing among the masses. ; Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосу- вання у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас. ; Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосу- вання у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас.

UK: Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосування у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас. EN: Investigates the place and role of political communication in party leader image-making. The peculiarities of party communication as an important kind of political communication are uncovered. Analyzed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. The results of investigation indicate a significant role and importance of party leader in political communications system. One of the most important direction of politics of party leaders are party communication. It is part of a larger concept - political communication. Political communication is a specific type of political relations and is seen as an inseparable element of the political domain of society. The main purpose of the party communication is creating conditions for public policy and public authority through the informational influence of political actors on each other and the social environment. The feature of party communication is that it provides the variety sort of messages and information that circulates within the party between its structural elements and members. Although this information basis on the initiative of the party can be given to the person, citizen, group, to the other party, political actor or political institutions. Understanding the theoretical foundations of party communication, their creative implementation in the development of party circles is the key to the success of the party leader's activity and authority increasing among the masses

The article is devoted the analysis of political communications of parties in modern selective process. The essence of concept "electoral orientations of pensioners" is analyzed ; Дан анализ политической коммуникации партий в современном избирательном процессе. Определена сущность понятия "электоральные ориентации пенсионеров" ; Подано аналіз політичної комунікації партій у сучасному виборчому процесі. Визначено сутність поняття "електоральні орієнтації пенсіонерів"

The speech of sixteen-year-old Swedish environmental activist Greta Thunberg to the UN on September 23,2019, caused a wave of discussion among Ukrainian social networks users. This triggered a variety of messages, in particular it has updated ecology issues that are weakly discussed in the domestic information space. This case gave us an opportunity to identify differences in the attitude of different categories of Facebook users to environmental issues. Using content analysis and discourse analysis of posts on Facebook, we have identified the following patterns. This topic outlined the gender difference in reactions and pervasive messages much more than the political issues. Women mostly tended to be positive about both Greta Tunberg's personality and environmental issues in general (48% and 83% respectively for women versus 34% and 70% for men respectively). In addition, typical «masculine» and «feminine» messages were noticed, for example, men were more likely to use scientific or pseudoscientific theorizings about ecology, to allow themselves jokes about the appearance of Greta than women did. In addition, users who talk about market reforms, the land market, the digitization of public services, etc., are more likely to support climate change activism than people who are concerned about prices, tariffs, pensions and so on. Active supporters of the patriotic agenda on Facebook are much more positive about ecology activism than the average network user. ; Речь шестнадцатилетней шведской экоактивистки Греты Тунберг в ООН 23сентября2019года вызвала в украинских социальных сетях волну обсуждения, которая сформировала различные месседжи, в частности актуализировала проблему экологии, достаточно мало обсуждаемую в отечественном информационном пространстве. Этот кейс дал нам возможность установить различия в отношении различных категорий Facebook-пользователей к экологической проблематике. С помощью контент-анализа и дискурс-анализа постов в Facebook мы обнаружили следующие закономерности. Эта тема гораздо мощнее, чем политическая, очертила гендерную разницу в реакциях и распространяемых месседжах. Женщины в целом были чаще настроены положительно как к личности Греты Тунберг, так и к экологическим проблемам в целом (48% и 83% соответственно для женщин против 34% и 70% соответственно для мужчин). Кроме того, были заметны типичные «мужские» и «женские» месседжи, скажем, мужчины гораздо чаще женщин прибегали к научным или псевдонаучным высказываниям об экологии, позволяли себе шутки о внешней привлекательности Греты. Кроме того, пользователи, которые говорят о рыночных реформах, рынке земли, диджитализации государственных услуг и т.п., чаще поддерживают борьбу с изменениями климата, чем люди, обращающие внимание на цены, тарифы и тому подобное. Активные сторонники патриотической повестки дня в Facebook заметно позитивнее относятся к экоактивизму, чем среднестатистический пользователь сети. ; Промова шістнадцятирічної шведської екоактивістки Ґрети Тунберґ в ООН 23вересня 2019року спричинила в українських соціальних мережах хвилю обговорення, яка сформувала різноманітні меседжі, зокрема актуалізувала проблему екології, достатньо мало обговорювану у вітчизняному інформаційному просторі. Цей кейс дав нам можливість встановити відмінності у ставленні різних категорій Facebook-юзерів до екологічної проблематики. За допомогою контент-аналізу та дискурс-аналізу постів у Facebook ми виявили наступні закономірності. Ця тема набагато потужніше, ніж політична, окреслила ґендерну різницю в реакціях та поширюваних меседжах. Жінки в цілому були частіше налаштованими позитивно як до особистості Ґрети Тунберґ, так і до екологічних проблем у цілому (48% і 83% відповідно для жінок проти 34% і 70% відповідно для чоловіків). Окрім того, були помітними типові «чоловічі» та «жіночі» меседжі, скажімо, чоловіки набагато частіше за жінок вдавалися до наукових або псевдонаукових викладок про екологію, дозволяли собі жарти про зовнішню привабливість Ґрети. Окрім того, користувачі, які говорять про ринкові реформи, ринок землі, діджиталізацію державних послуг тощо, частіше підтримують боротьбу зі змінами клімату, ніж люди, що переймаються цінами, тарифами тощо. Активні прихильники патріотичного порядку денного у Facebook помітно позитивніше ставляться до екоактивізму, аніж середньостатистичний користувач мережі.

У статті проаналізовано вплив архетипних особливостей моделей громадянських комунікацій на формування та становлення публічного управління та громадянського суспільства в країнах розвинутої демократії та впровадження досвіду для України. Особливу увагу автор приділив формуванню моделей функціонування громадянських комунікацій, які у тому чи іншому вигляді поширилися по світу, а саме англосаксонському, континентально-європейському та скандинавському типам. Не останню роль у формуванні цих моделей відіграли національні традиції та архетипні особливості, які сформувалися протягом певного історичного часу. ; The article analyzes the impact archetypal features models of civic communication on the formation and establishment of public administration and civil society in developed democracies, and implementation expertise to Ukraine Special attention is paid to the formation of models of functioning civil communications, which in one form or another spread around the world , such as AngloSaxon, continental European and Nordic types. Not the last role in the formation of these models played the national traditions and archetypal features that were formed over a historical time.

UK: Дослiджується та розкритi особливостi партiйної комунiкації, як важливого рiзновиду полiтичної комунiкацiї. Проаналiзованi види партiйної комунiкацiї й дана характеристика змiнам в контекстi загальної iнформатизацiї суспiльства. З метою вирiшення цих наукових завдань використано низку наукових методiв, серед яких основним є: iсторичний, структурно-функцiональниiй, порівняльний. Бiхевiорiстський метод застосовувався для дослiдження рiзноманiтної поведiнки партiйних лiдерiв, змiсту та форми процесу взаємодiї особистостей i полiтики. EN: The peculiarities of party communication as аn important form of political communication are explored and revealed. Analysed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. In order to address these research objectives used а number of scientifsc metods, аmоng which are: the historical structural-functional, comparison. Behavioristic method was used to study the behavior of various party leaders, the content and form оf the process of interaction of personalities and politics.

Since early 90's of the XX century up to our times, in the context of the Internet role transformation analysis, it has become a factor of the information technology rapid spread and the number of network users growth (from several millions to several billion) not only for entertainment, communication or search information, but also it has acquired significance as an influential political tool in the struggle for power, thus conceptualizing the relevance of the current study. For the last decades, the Internet has begun gaining the role of a powerful and informative engine, developing at the expense of social networks. It is social networks that have become an arena for both domestic and international political struggle.The study suggests a thesis that the geo-cultural factor specificity of the "century of new technologies" was significantly evident during the "Arab Spring" period. Herewith, the freedom of the Internet is not the same in the Arab world countries. It is rather limited as taken for the Gulf countries. The factor of social networks in protest movements requires a more detailed study, especially in relation to the level of political culture, economic development and public consciousness of the Arab countries population. ; В статье, в контексте анализа трансформации роли Интернета, начиная с 90-х гг. XX в. и до нашего времени как фактора быстрого распространения информационных технологий и рост числа пользователей сетей (с нескольких миллионов до нескольких миллиардов) не только для развлечений, общения или поиска информации, концептуализируется его значение как влиятельного политического инструмента в борьбе за власть. Утверждается, что Интернет в последние десятилетия начал приобретать роли могущественного и информационного двигателя, развивается за счет социальных сетей. Именно социальные сети стали ареной как внутренней, так и международной политической борьбы.Выдвигается тезис о том, что специфика геокультурного фактора «век новых технологий» особенно показательно проявилась в период «арабской весны». При этом в странах арабского мира свобода Интернета не везде одинакова. В странах Персидского залива она ограничена. Фактор социальных сетей в протестных движениях требует более детального исследования, особенно по отношению к уровню политической культуры, экономического развития и общественного сознания населения арабских стран. ; У статті, в контексті аналізу трансформації ролі Інтернету, починаючи з початку 90-х рр. XX ст. і до нашого часу як фактору швидкого поширення інформаційних технологій та зростання кількості користувачів мереж (із декількох мільйонів до декількох мільярдів) не тільки для розваг, спілкування чи пошуку інформації, концептуалізується його значення як впливового політичного інструменту у боротьбі за владу. Стверджується, що Інтернет в останні десятиліття почав набувати ролі могутнього й інформаційного двигуна, що розвивається за рахунок соціальних мереж. Саме соціальні мережі стали ареною як внутрішньої, так і міжнародної політичної боротьби.Висловлюється теза про те, що специфіка геокультурного чинника «століття нових технологій» особливо показово проявилася в період «арабської весни». При цьому в країнах арабського світу свобода Інтернету не скрізь однакова. В країнах Перської затоки вона обмежена. Фактор соціальних мереж в протестних рухах потребує більш детального дослідження, особливо це стосується рівня політичної культури, економічного розвитку та суспільної свідомості населення арабських країн.