National recreation and tourism sphere can possess top positions in state economics as it has rich natural, historical and cultural resources and cultural identity although its further development is being hindered due to undeveloped transport, sport, hotel and entertainment infrastructure. These issues are easily figured out in foreign countries by means of recreation and tourism clusters formation. That is why the researching of foreign and native experience is actual as for the clusters formation, disadvantages, flaws and new possibilities identification for raising the effectiveness of this tool in Ukraine. In the research the next methods are applied: comparative, generalization, abstract and logic analysis. The authors analyse the positive experience of European countries, SAR, and Turkey in the providing of development and competitiveness of recreation and tourism sphere due to formation of such clusters. Ukraine's experience is also analysed considering such clusters functioning as "South Tourism Circle", "Gogol Places of Poltava", "Diamond Wreath of Ukraine ", and Podillya and Bukovyna tourism clusters. The development of Ukrainian recreation and tourism clusters is identified to be restrained because of funding lack for national historical monuments restoration and maintenance in appropriate condition, flawed train communication, bureaucratic obstacles for announcement of resort zones for the destinations which have all the possibilities, and inappropriate investments climate. It is revealed that the implementation of infrastructural projects within recreation and tourism clusters in decentralization conditions and with limited budgets will be enhanced by a state and private partnership tool. Appropriate experience of Russian Federation is analysed as an example. It is found that it is perspective to apply cluster approach in Ukraine to the development of recreation and tourism in joined local societies which are interested in these tools. Another possibility for effective recreation and tourism clusters development is creation of such transborder clusters as "Bug", "Carpathian", "Nyzhniy Dunay" in Euro-region including EU countries. ; Визначено, що пріоритетність рекреаційної сфери в Україні для залучення інвестицій та створення нових робочих місць зумовлює потребу в реалізації стратегічно орієнтованої державної політики, спрямованої на вирішення системних проблем у цій сфері. Вивчено позитивний зарубіжний досвід країн Європи, ПАР, Туреччини у створенні ефективних рекреаційно-туристичних кластерів, функціонування яких забезпечило розбудову забезпечувальної інфраструктури, покращення якості надання рекреаційно-туристичних послуг, підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери загалом. Узагальнено досвід України у створенні рекреаційно-туристичних комплексів, виявлено причини їхньої низької ефективності. Сформовано пропозиції щодо їх усунення шляхом використання механізму державно-приватного партнерства, перевагами застосування якого є істотна економія державних фінансів, залучення додаткових інвестиційних ресурсів, відновлення та модернізація інфраструктури, нова якість надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено, що перспективним для України є застосування кластерного підходу до розвитку рекреації і туризму в об'єднаних територіальних громадах, а також створення транскордонних рекреаційно-туристичних кластерів передусім в єврорегіонах "Буг", "Карпатський", "Нижній Дунай".
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
Milk is the irreplaceable constituent of the balanced feed of man, and his production one of basic industries of agriculture of Ukraine. Therefore providing of necessities of internal market in milk and dairy products, the increases of export potential of industry are included in the number of foreground jobs a government.
The article is devoted to defining features of the development of the medical device market in Ukraine. The main economic aspects of the functioning of the medical device market were investigated. Conceptual characteristics of medical products are defined. The sales figures for the categories of "pharmacy basket", including medical products, are analyzed. The factors that influence the cost of medical devices are identified. o the main indicators of sales of medical devices by individual categories were analyzed. Major medical device distributors and top market share leaders are represented. Sales of medical devices by regions of Ukraine are analyzed. Some aspects of legislative regulation of functioning of the market of medical devices are investigated. The factors that influence the indicators of development of the medical device market in Ukraine are identified. ; Статья посвящена определению особенностей развития рынка медицинских изделий в Украине. Были исследованы основные экономические аспекты функционирования рынка медицинских изделий. Определены понятийные характеристики изделий медицинского назначения. Проанализированы показатели продаж по категориям «аптечной корзины», в том числе, изделий медицинского назначения. Определены факторы, влияющие на стоимость медицинских изделий. Были проанализированы основные показатели продаж медицинских изделий по отдельным категориям. Представлены основные компании-дистрибьюторы медицинских изделий и определены лидеры по рыночной доле. Проанализированы продажи медицинских изделий по регионам Украины. Исследованы отдельные аспекты законодательного регулирования функционирования рынка медицинских изделий. Определены факторы, влияющие на показатели развития рынка медицинских изделий в Украине. ; Стаття присвячена визначенню особливостей розвитку індустрії медичних виробів в Україні. Було досліджено основні економічні аспекти функціонування ринку медичних виробів. Визначено понятійні характеристики виробів медичного призначення. Проаналізовано показники продажу за категоріями «аптечного кошику», в тому числі, виробів медичного призначення. Визначено фактори, які впливають на вартість медичних виробів, було проаналізовано основні показники продажу медичних виробів за окремими категоріями. Представлені основні компанії-дистриб'ютори медичних виробів та визначені лідери за ринковою часткою. Проаналізовано продажі медичних виробів за регіонами України. Досліджено окремі аспекти законодавчого регулювання функціонування ринку медичних виробів. Визначені фактори, які впливають на показники розвитку ринку медичних виробів в Україні.
The article is devoted to defining features of the development of the medical device market in Ukraine. The main economic aspects of the functioning of the medical device market were investigated. Conceptual characteristics of medical products are defined. The sales figures for the categories of "pharmacy basket", including medical products, are analyzed. The factors that influence the cost of medical devices are identified. o the main indicators of sales of medical devices by individual categories were analyzed. Major medical device distributors and top market share leaders are represented. Sales of medical devices by regions of Ukraine are analyzed. Some aspects of legislative regulation of functioning of the market of medical devices are investigated. The factors that influence the indicators of development of the medical device market in Ukraine are identified. ; Статья посвящена определению особенностей развития рынка медицинских изделий в Украине. Были исследованы основные экономические аспекты функционирования рынка медицинских изделий. Определены понятийные характеристики изделий медицинского назначения. Проанализированы показатели продаж по категориям «аптечной корзины», в том числе, изделий медицинского назначения. Определены факторы, влияющие на стоимость медицинских изделий. Были проанализированы основные показатели продаж медицинских изделий по отдельным категориям. Представлены основные компании-дистрибьюторы медицинских изделий и определены лидеры по рыночной доле. Проанализированы продажи медицинских изделий по регионам Украины. Исследованы отдельные аспекты законодательного регулирования функционирования рынка медицинских изделий. Определены факторы, влияющие на показатели развития рынка медицинских изделий в Украине. ; Стаття присвячена визначенню особливостей розвитку індустрії медичних виробів в Україні. Було досліджено основні економічні аспекти функціонування ринку медичних виробів. Визначено понятійні характеристики виробів медичного призначення. Проаналізовано показники продажу за категоріями «аптечного кошику», в тому числі, виробів медичного призначення. Визначено фактори, які впливають на вартість медичних виробів, було проаналізовано основні показники продажу медичних виробів за окремими категоріями. Представлені основні компанії-дистриб'ютори медичних виробів та визначені лідери за ринковою часткою. Проаналізовано продажі медичних виробів за регіонами України. Досліджено окремі аспекти законодавчого регулювання функціонування ринку медичних виробів. Визначені фактори, які впливають на показники розвитку ринку медичних виробів в Україні.
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Historically, there are certain market models that determine the level of its concentration. Market model depend on the factors of the number of enterprises in the industry, the barriers to entry into the industry, the possibility of setting prices. Each market can be characterized from two main positions: perfect and imperfect competition.Feature of the market economy stipulates the necessity of the perfect (free) competition, which is the most progressive type in achieving the prosperity of the national economic system. Free competition creates the conditions for scientific and technological progress, the economic effect of price reduction, prevents the appearance of social and political problems, and so on. However, the competition can`t be the only tool in improving the country's economy. At the same time next to the competition there is monopoly markets, which are also have particular benefits and also create conditions for economic improvement.The article deals with investigation of theoretical aspects of competitive and monopoly markets` models. Analyzed the approaches to the definition of the "competition" concept, on this base the main provisions of this concept` content were determined. The "competition" concept produces the concept of "competitiveness", which can be used to characterize a particular product, enterprise, industry, country. On the modern level of development the national economy of Ukraine competitiveness determined as one of the country's priorities. The investigation represents the modern state and structure of the Ukrainian market. The essence and influence of a competitive and monopoly environment and the possibility of their coexistence are presented. ; Исторически обусловлено существование определенных моделей рынка, которые определяют уровень его концентрации. Модели рынка зависят от факторов количества предприятий отрасли, барьеров к входу в отрасль, возможность формирования цен. Каждый рынок может быть охарактеризован с двух основных позиций: совершенной и несовершенной конкуренции.Особенностью рыночной экономики обусловлена необходимость совершенной (свободной) конкуренции, как таковой, которая является наиболее прогрессивной в достижении процветания национальной экономической системы. Свободная конкуренция создает условия для научно-технического прогресса, экономический эффект от снижения цен, препятствует появлению проблем социального и политического характера, и так далее. Однако, конкуренция не может быть одним единственным инструментом совершенствования экономики страны. Одновременно с конкуренцией существуют монопольные рынки, которые также имеют определенные преимущества и которые также создают условия для экономического улучшения.Статья посвящена исследованию теоретических аспектов конкурентной и монопольной модели рынка. Проанализированы подходы к определению понятия «конкуренция», на основе чего определены основные позиции, из которых состоит данное понятие. Из понятия «конкуренция» вытекает понятие «конкурентоспособности», которое может выступать характеристикой определенного продукта, предприятия, отрасли, страны. На современном уровне развития национальной экономики Украины конкурентоспособность определена одной из приоритетных задач страны.Исследование раскрывает современное состояние и структуру рынка Украины. Представлены сущность и влияние конкурентной и монопольной среды и возможность их сосуществования. ; Історично обумовлено існування певних моделей ринку, які визначають рівень його концентрації. Моделі ринку залежать від факторів кількості підприємств галузі, бар'єрів до входу в галузь, можливість встановлення цін. Будь який ринок може бути охарактеризований з двох основних позицій: досконалої та недосконалої конкуренції.Особливістю ринкової економіки зумовлена необхідність досконалої (вільно) конкуренції, як такої, що є найбільш прогресивною у досягненні процвітання національної економічної системи. Вільна конкуренція створює умови для науково- технічного прогресу, економічний ефект від зниження цін, перешкоджає появі проблем соціального та політичного характеру, тощо. Проте, конкуренція не може бути одним єдиним інструментом вдосконалення економіки країни. Одночасно з конкуренцією існують монопольні ринки, які також мають певні переваги та які також створюють умови для економічного покращення.Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів конкурентної та монопольної моделі ринку. Проаналізовані підходи до визначення поняття «конкуренція», на основі чого визначені основні позиції, з яких складається дане поняття. З поняття «конкуренція» випливає поняття «конкурентоспроможності», яке може виступати характеристикою певного продукту, підприємства, галузі, країни. На сучасному рівні розвитку національної економіки України конкурентоспроможність визначена однією з пріоритетних завдань країни.Дослідження розкриває сучасний стан та структуру ринку України. З'ясовані сутність та вплив конкурентного та монопольного середовища та можливість їх співіснування.
The purpose of the article is to identify the main contributors to the global environment, to study the role transformation of the world's leading countries in the connection with the recent changes on the world arena, and to analyze transformation processes of the global world.In the process of writing the article the following general research methods are used: analysis and synthesis, abstraction, induction. The application of historical and systemic approaches has led to the integrity and logic of the conducted research and the validity of the findings.It is noted that the modern methodological approach involves the calculation of integral indicators that take into account various aspects of the countries' economic activities. However, we deny the possibility of convergence of various indicators into a single integral one. Therefore, we use an expanded set of macroeconomic indicators that take into account the aspects of demographic, poverty, and uneven distribution of income to conduct an assessment.It is determined that the United States of America and Japan stay the key players on the global arena. The European Union joined them at the beginning of the 21st century. China has become an undisputed key player, and India is rapidly strengthening its position. The Russian Federation is not left out of the attention of the world community simply because of its unpredictable and inadequate behavior in international relations.It is found out that the main factor in the further development of the global environment is, undoubtedly, the transition from the 3rd to the 4th industrial revolution, which necessitates the search for a man of his place in a fully automated and robotic production process.Environmental aspects of the countries' economic activities remained out of the focus of the study, which, in a way, reduces the precision of the assessment. Therefore, further research of this problem should be aimed at broadening the applied assessment method by including indicators that take into account the impact of the economic activity in each country on the state of the environment.Article received 01.05.2018 ; Метою написання статті є виокремлення основних фігурантів впливу на глобальне середовище, дослідження трансформації ролі провідних країн світу у зв'язку зі змінами, що відбуваються останнім часом на світовій арені, та аналіз процесів трансформації глобального світу.У процесі написання статті використано загальнонаукові методи дослідження – аналіз і синтез, абстрагування, індукцію. Застосування історичного та системного підходів зумовило цілісність і логічність виконаного дослідження та обґрунтованість отриманих висновків.Для здійснення оцінки місця країн на глобальній світовій арені ми застосовували розширений набір макроекономічних показників, що враховує аспекти демографічного характеру, бідності, нерівномірності розподілу доходів населення.Визначено, що ключовими гравцями на світовій глобальній арені нині є США, Європейський Союз і Японія. Безумовним важливим гравцем став Китай, стрімко підсилює свої позиції Індія. Російська Федерація не залишається поза увагою світового суспільства лише завдяки своїй непередбачуваній та неадекватній поведінці у міжнародних відносинах.З'ясовано, що визначним чинником подальшого розвитку глобального середовища стає, беззаперечно, перехід від третьої до четвертої промислової революції, що зумовлює необхідність пошуку людиною свого місяця у повністю автоматизованому і роботизованому виробничому процесі.Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на розширення застосованої методики оцінки шляхом урахування в ній показників впливу економічної діяльності в кожній країні на стан довкілля.Матеріал надійшов 01.05.2018
The purpose of the article is to identify the main contributors to the global environment, to study the role transformation of the world's leading countries in the connection with the recent changes on the world arena, and to analyze transformation processes of the global world.In the process of writing the article the following general research methods are used: analysis and synthesis, abstraction, induction. The application of historical and systemic approaches has led to the integrity and logic of the conducted research and the validity of the findings.It is noted that the modern methodological approach involves the calculation of integral indicators that take into account various aspects of the countries' economic activities. However, we deny the possibility of convergence of various indicators into a single integral one. Therefore, we use an expanded set of macroeconomic indicators that take into account the aspects of demographic, poverty, and uneven distribution of income to conduct an assessment.It is determined that the United States of America and Japan stay the key players on the global arena. The European Union joined them at the beginning of the 21st century. China has become an undisputed key player, and India is rapidly strengthening its position. The Russian Federation is not left out of the attention of the world community simply because of its unpredictable and inadequate behavior in international relations.It is found out that the main factor in the further development of the global environment is, undoubtedly, the transition from the 3rd to the 4th industrial revolution, which necessitates the search for a man of his place in a fully automated and robotic production process.Environmental aspects of the countries' economic activities remained out of the focus of the study, which, in a way, reduces the precision of the assessment. Therefore, further research of this problem should be aimed at broadening the applied assessment method by including indicators that take into account the impact of the economic activity in each country on the state of the environment.Article received 01.05.2018 ; Метою написання статті є виокремлення основних фігурантів впливу на глобальне середовище, дослідження трансформації ролі провідних країн світу у зв'язку зі змінами, що відбуваються останнім часом на світовій арені, та аналіз процесів трансформації глобального світу.У процесі написання статті використано загальнонаукові методи дослідження – аналіз і синтез, абстрагування, індукцію. Застосування історичного та системного підходів зумовило цілісність і логічність виконаного дослідження та обґрунтованість отриманих висновків.Для здійснення оцінки місця країн на глобальній світовій арені ми застосовували розширений набір макроекономічних показників, що враховує аспекти демографічного характеру, бідності, нерівномірності розподілу доходів населення.Визначено, що ключовими гравцями на світовій глобальній арені нині є США, Європейський Союз і Японія. Безумовним важливим гравцем став Китай, стрімко підсилює свої позиції Індія. Російська Федерація не залишається поза увагою світового суспільства лише завдяки своїй непередбачуваній та неадекватній поведінці у міжнародних відносинах.З'ясовано, що визначним чинником подальшого розвитку глобального середовища стає, беззаперечно, перехід від третьої до четвертої промислової революції, що зумовлює необхідність пошуку людиною свого місяця у повністю автоматизованому і роботизованому виробничому процесі.Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на розширення застосованої методики оцінки шляхом урахування в ній показників впливу економічної діяльності в кожній країні на стан довкілля.Матеріал надійшов 01.05.2018
The purpose of the article is to identify the main contributors to the global environment, to study the role transformation of the world's leading countries in the connection with the recent changes on the world arena, and to analyze transformation processes of the global world.In the process of writing the article the following general research methods are used: analysis and synthesis, abstraction, induction. The application of historical and systemic approaches has led to the integrity and logic of the conducted research and the validity of the findings.It is noted that the modern methodological approach involves the calculation of integral indicators that take into account various aspects of the countries' economic activities. However, we deny the possibility of convergence of various indicators into a single integral one. Therefore, we use an expanded set of macroeconomic indicators that take into account the aspects of demographic, poverty, and uneven distribution of income to conduct an assessment.It is determined that the United States of America and Japan stay the key players on the global arena. The European Union joined them at the beginning of the 21st century. China has become an undisputed key player, and India is rapidly strengthening its position. The Russian Federation is not left out of the attention of the world community simply because of its unpredictable and inadequate behavior in international relations.It is found out that the main factor in the further development of the global environment is, undoubtedly, the transition from the 3rd to the 4th industrial revolution, which necessitates the search for a man of his place in a fully automated and robotic production process.Environmental aspects of the countries' economic activities remained out of the focus of the study, which, in a way, reduces the precision of the assessment. Therefore, further research of this problem should be aimed at broadening the applied assessment method by including indicators that take into account the impact of the economic activity in each country on the state of the environment.Article received 01.05.2018 ; Метою написання статті є виокремлення основних фігурантів впливу на глобальне середовище, дослідження трансформації ролі провідних країн світу у зв'язку зі змінами, що відбуваються останнім часом на світовій арені, та аналіз процесів трансформації глобального світу.У процесі написання статті використано загальнонаукові методи дослідження – аналіз і синтез, абстрагування, індукцію. Застосування історичного та системного підходів зумовило цілісність і логічність виконаного дослідження та обґрунтованість отриманих висновків.Для здійснення оцінки місця країн на глобальній світовій арені ми застосовували розширений набір макроекономічних показників, що враховує аспекти демографічного характеру, бідності, нерівномірності розподілу доходів населення.Визначено, що ключовими гравцями на світовій глобальній арені нині є США, Європейський Союз і Японія. Безумовним важливим гравцем став Китай, стрімко підсилює свої позиції Індія. Російська Федерація не залишається поза увагою світового суспільства лише завдяки своїй непередбачуваній та неадекватній поведінці у міжнародних відносинах.З'ясовано, що визначним чинником подальшого розвитку глобального середовища стає, беззаперечно, перехід від третьої до четвертої промислової революції, що зумовлює необхідність пошуку людиною свого місяця у повністю автоматизованому і роботизованому виробничому процесі.Подальші дослідження цієї проблематики мають бути спрямовані на розширення застосованої методики оцінки шляхом урахування в ній показників впливу економічної діяльності в кожній країні на стан довкілля.Матеріал надійшов 01.05.2018
