Suchergebnisse

The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.

У статті на основі аналізу історичних джерел та наукових праць відомих учених-істориків досліджені культурно-політичні взаємозв'язки між Київською Руссю та Великою Моравією. На основі вивченої інформації було визначено тривалість цих стосунків та їхню важливість для України та європейської спільноти в цілому. ; In the article, based on the analysis of historical sources and scientific works of well-known historian scientist, cultural and political relationships between Kievan Rus and Great Moravia are explored. On the basis of the information studied, the duration of these relations and their importance for Ukraine and the European community as a whole.

The article examines the historical backgrounds and evolution of the humanitarian diplomacy (since II part of XIX century till the first decades of XXI century). The tendencies of adaptation of the concept depend on global shocks and changes of the system of international relations. There is analyzed the role of humanitarian diplomacy in the framework of cooperation on bilateral and multilateral levels and illustrated its role as a practical tool to improve relations on the international arena. The authors underline difference between the humanitarian diplomacy, humanitarian interventions inter alia, and the usage of this concept for the political ambitions and motives of some states. Humanitarian diplomacy consist from the different practices: financial assistance; short-term missions; technical, social, political, scientific, cultural; other forms of support for the society and governments of fragile due to catastrophes and crises states; permanent exchange of ideas and views on further development of. humanity. It is concluded that its role should grow in time and space: for political reasons (improving the image in the international arena, strengthening the influence and establishing friendly relations with other countries, organizations and peoples); based on universal values (overcoming the consequences of natural disasters, crises, armed conflicts, famine, etc.); for the sake of preserving human civilization in the face of global challenges that cannot be overcome without a coordinated effort in humanitarian diplomacy and the exchange of resources between communities, countries and regions. The significant role of the concept in modern international relations has been established, considering the differences from humanitarian aid, humanitarian intervention, humanitarian activity. The concepts of "mask diplomacy", scientific diplomacy and "health diplomacy" were introduced as related phenomena to humanitarian diplomacy. ; У статті розглядаються історичні передумови появи та еволюції гуманітарної дипломатії (від ІІ пол. ХІХ ст. до перших декад ХХІ ст.), прослідковано тенденції адаптації поняття до системи міжнародних відносин, проаналізована роль гуманітарної дипломатії в рамках взаємодії у двосторонній та багатосторонній дипломатії, та на конкретних прикладах проілюстровано її значення інструменту покращення відносин. Стаття наголошує на відмінності між сутністю гуманітарної дипломатії, зокрема, ідеї гуманітарних інтервенцій та політичними мотивами використання останніх з боку окремих держав. Визначено такі складові гуманітарної дипломатії: фінансова допомога; короткострокові місії; технічна, соціальна, політична, наукова, культурна; допомога у розбудові суспільних та державних структур вразливих країн; перманентний обмін ідеями та поглядами щодо подальшого розвитку людства. Автори дійшли висновку, що її роль має зростати у часі та просторі: з політичних міркувань (покращення іміджу на міжнародній арені, посилення впливу та налагодження дружніх відносин із іншими країнами, організаціями та народами); виходячи із загальнолюдських цінностей (подолання наслідків стихійних лих, криз, збройних конфліктів, голоду тощо); з міркувань збереження людської цивілізації перед глобальними викликами, що неможливо подолати без координованих зусиль у гуманітарній дипломатії та обміну ресурсами між громадами, країнами та регіонами. Встановлено значимість ролі поняття у сучасних міжнародних відносинах, враховуючи відмінності від гуманітарної допомоги, гуманітарної інтервенції, гуманітарної діяльності. Введено поняття «дипломатія масок», «наукова дипломатія» та «дипломатія здоров'я», як явищ споріднених із гуманітарною дипломатією. ; У статті розглядаються історичні передумови появи та еволюції гуманітарної дипломатії (від ІІ пол. ХІХ ст. до перших декад ХХІ ст.), прослідковано тенденції адаптації поняття до системи міжнародних відносин, проаналізована роль гуманітарної дипломатії в рамках взаємодії у двосторонній та багатосторонній дипломатії, та на конкретних прикладах проілюстровано її значення інструменту покращення відносин. Стаття наголошує на відмінності між сутністю гуманітарної дипломатії, зокрема, ідеї гуманітарних інтервенцій та політичними мотивами використання останніх з боку окремих держав. Визначено такі складові гуманітарної дипломатії: фінансова допомога; короткострокові місії; технічна, соціальна, політична, наукова, культурна; допомога у розбудові суспільних та державних структур вразливих країн; перманентний обмін ідеями та поглядами щодо подальшого розвитку людства. Автори дійшли висновку, що її роль має зростати у часі та просторі: з політичних міркувань (покращення іміджу на міжнародній арені, посилення впливу та налагодження дружніх відносин із іншими країнами, організаціями та народами); виходячи із загальнолюдських цінностей (подолання наслідків стихійних лих, криз, збройних конфліктів, голоду тощо); з міркувань збереження людської цивілізації перед глобальними викликами, що неможливо подолати без координованих зусиль у гуманітарній дипломатії та обміну ресурсами між громадами, країнами та регіонами. Встановлено значимість ролі поняття у сучасних міжнародних відносинах, враховуючи відмінності від гуманітарної допомоги, гуманітарної інтервенції, гуманітарної діяльності. Введено поняття «дипломатія масок», «наукова дипломатія» та «дипломатія здоров'я», як явищ споріднених із гуманітарною дипломатією.

Неконтрольована кровотеча є основною причиною смерті як у мирному житті, так і під час бо-йових дій. Адекватний гемостаз після травми залишається серйозною проблемою сучасної медицини, а рання зупинка кровотечі є вкрай важливим методом збереження життя потерпілого. Існує значна кількість ран з видимим джерелом інтенсивної кровотечі, коли застосування джгута неможливе. У цій ситуації надзвичайно важливу роль відіграють новітні кровоспинні перев'язувальні матеріали. Гемостатичні пов'язки є найбільш прийнятними для місцевого гемостазу на догоспітальному етапі завдяки ефективності та легкості використання. Пов'язки на основі хітозану в численних експериментальних та клінічних дослідженнях продемонстрували найбільшу ефективність у контролі кровотечі з великих судин. Дані пов'язки включені в сучасні аптечки стандарту НАТО. В Україні таким компонентом універсальних військових та цивільних аптечок може стати вітчизняний гемостатичний бинт на нетканій основі з хітозаном Ревул®, що відповідає всім вимогам, які висуваються до даних засобів. ; Неконтролируемое кровотечение является основной причиной смерти как в мирной жизни, так и во время боевых действий. Адекватный гемостаз после травмы остается серьезной проблемой современной медицины, а ранняя остановка кровотечения является крайне важным методом для сохранения жизни пострадавшего. Существует значительное количество ран с видимым источником интенсивного кровотечения, когда применение жгута невозможно. В этой ситуации чрезвычайно важную роль играют новейшие кровоостанавливающие перевязочные материалы. Гемостатические повязки являются наиболее приемлемыми для местного гемостаза на догоспитальном этапе благодаря эффективности и легкости использования. Повязки на основе хитозана в многочисленных экспериментальных и клинических исследованиях продемонстрировали наибольшую эффективность для контроля кровотечения из крупных сосудов. Данные повязки включены в современные аптечки стандарта НАТО. В Украине таким компонентом универсальных военных и гражданских аптечек может стать отечественный гемостатический бинт на нетканой основе с хитозаном Ревул®, который отвечает всем требованиям, предъявляемым к данным средствам. ; Uncontrolled bleeding is a major cause of death during war and different disasters. Adequate hemostasis after injury remains a serious problem in modern medicine, and early bleeding control is essential for saving victim's life. There is a significant number of so called «non-tourniquetable but compressible» wounds with intense bleeding. In this situation, hemostatic dressings play a crucial role. Hemostatic dressings are most appropriate for local hemostasis in the prehospital phase due to efficiency and ease of use. Chitosan bandages in numerous experimental and clinical studies are considered to be the most effective to control bleedings from large vessels. These bands are included in modern medical kits of NATO standards. In Ukraine, non-woven chitosan hemostatic bandage Revul® can be proposed as a component of universal military and civil medical kits.

Baskground. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care is the development and substantiation of the best models for the organization of an affordable, high-quality and efficient PHC System in Ukraine, that requires the formation of a state policy of the PHC support and its implementation with taking into account the best international and national experience, opportunities and conditions of the country. The urgency of the problem and the global need for PHC are growing in connection with the unbridled aging of the population and the spread of severe chronic progressive diseases, including those, a treatment of which is ineffective or hopeless. Purpose: to carry through a medical and social analysis of the current legal framework (CLF) of Ukrainian and some international documents regulating the PHC providing organization, that are the basis for the creation and development of affordable, high-quality and efficient PHC System to the population in Ukraine. Materials and methods. In our analysis Ukrainian and international normative and legal documents, scientific literature were used. The following research methods were applied: system-analytical, comparative content analysis, system approach, generalization and grouping. Results. The legal regulation of the provision of PHC to the population of Ukraine at the state level is carried out by the relevant Laws of Ukraine, decrees of the President of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the Ministry of Health (MOH) of Ukraine and the Ministry of Social Policy of Ukraine. In particular, the Law of Ukraine "On the Basis of the Legislation of Ukraine on Health Care" dated 19.11.1992, No. 2801-XII, for the first time at the legislative level in 2011, palliative care was recognized as a form of medical care, as well as the definition of the term "palliative care" was defined. Provision of PHC to cancer patients and TB patients was foreseen in the relevant Laws of Ukraine, which are not valid today. Currently, only the "National Targeted Social Program for HIV/AIDS Response for 2014-2018" is in force, which was approved by the Law of Ukraine dated 20.10.2014 No.1708-VII, which defined certain tasks related to the organization and access to PHC to people who live with HIV, training the appropriate staff to provide such care. Unfortunately, the tasks defined by these laws were not implemented: the PHC standards to patients in the facilities of palliative and hospice medicine (PCM) of the MOH of Ukraine have not yet been approved, the system of training has not been implemented, etc. Also today, PHC in Ukraine are regulated by a number of departmental regulatory acts, in particular, by Order of the MOH of Ukraine of 21.01.2013 № 41 "On the organization of palliative care in Ukraine", but there is now a significant need to complete and improve this order, taking into account Ukrainian and international development PHC experience, the results of reforming the Health Care System in Ukraine, new WHO documents, Council of Europe, EAPC, ІАНРС. It is important that valid clinical protocols from different nosologies are complemented by sections "PHC" or "Palliative Medical Care and Care at the End of Life", which has both practical and legal significance. Of particular importance is the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine dated January 29, 2016, No. 58 "On Approval of the State Standard of Palliative Care", which regulates the activities of social protection institutions for the provision of PHC to patients in outpatient settings and at home, and other orders. Conclusions. 1. The content-analysis of the current Laws of Ukraine and some documents of WHO, the Council of Europe, ЕАРС, ІАНРС and other authoritative international institutes on the PHC organization allowed us to identify positive trends, in particular, the legislative approval of palliative care in Ukraine as a type of medical care, but only in relation to incurable patients with limited predictive life expectancy, and this fact goes in to a discrepancy with modern international documents. 2. The main shortcomings of the acts regulating the PHC organization delivery in Ukraine are the lack of systematic and coordinated regulatory norms, the uncertainty of the criteria of PPs with different nosologies, the lack of mechanisms for determining the status of PPs, the problems of the organization of the PHC providing for incurable sick in both in-patient and out-patient conditions and at home. 3. The aforecited statements require the urgent development and approval of the Order "About the Procedure for the Providing of Palliative Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Indications for Its Delivery" by the MOH of Ukraine, in which mechanisms and coordination of the various levels of medical care providing, standards of palliative care and maintenance of various category of PPs, criteria for the status of PPs definition, etc should be determined. 4. In order to optimize Ukrainian legislation in its part of the PHC providing organization to the population of Ukraine, there is an urgent need for the elaboration and adoption of a Law of Ukraine "About Palliative Care" by Ukrainian Parliament, in which the priorities of state policy, adequate financing of PHC from the State and Regional Budgets and extrabudgetary sources, clearly outline the system of such type of care, determine the state regulation of the provision of PHC, provide a systemicity, continuity and structuring of Ukrainian PHC, help to eliminate inter-departmental barriers on personnel policy issues, provide motivation for specialists in PHC training, PPs and their families with adequate drugs, care facilities, social, psychological and spiritual support etc. 5. An extremely urgent task that will ensure the development of an accessible, high-quality and efficient PHC System is the development and approval of the "State Social Program for the Development of Palliative and Hospice Care in Ukraine" by the Cabinet of Ministers of Ukraine and Parliament of Ukraine. This document will help to realize a right of palliative patients and their families members for appropriate quality of life and its worthful ending. ; Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является разработка и обоснование оптимальных моделей организации доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению в Украине, что требует формирования государственной политики поддержки ПХП и внедрение оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ), которая учитывает лучший международный и национальный опыт, возможности и условия страны. Глобальная потребность в ПХП будет и дальше возрастать в связи с неуклонным старением населения и распространением тяжелых хронических прогрессирующих заболеваний, в т.ч. в терминальной стадии их развития, лечение которых, направленное на излечение (выздоровление пациента), является неэффективным или бесперспективным. Цель исследования: осуществление медико-социального анализа действующей НПБ Украины и некоторых международных документов, регулирующих организацию оказания ПХП, что является основой для создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы отечественные и международные нормативно-правовые документы, отечественная и зарубежная научная литература и применены следующие методы исследования: системно-аналитический, сравнительный контент-анализ, системного подхода, обобщения и группировки. Результаты. Правовое регулирование оказания ПХП населению Украины на государственном уровне осуществляется Конституцией Украины, соответствующими Законами Украины, указами Президента Украины, постановлениями Кабинета Министров Украины, приказами Министерства здравоохранения (МЗ) Украины и Министерства социальной политики Украины. В частности, в 2011 году Законом Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении» от 19.11.1992 года № 2801-XII впервые на законодательном уровне паллиативная помощь была определена как вид медицинской помощи, а также дано определение понятия «паллиативная помощь». Оказание ПХП онкологическим больным и больным туберкулезом было предусмотрено в соответствующих законах Украины, которые сегодня не действуют. На сегодня действует только «Общегосударственная целевая социальная программа противодействия ВИЧ-инфекции/СПИДа на 2014-2018 годы», которая была утверждена Законом Украины от 20.10.2014 № 1708-VII, в которой определены конкретные задачи по обеспечению организации и доступа к ПХП людям, живущих с ВИЧ, подготовка соответствующих кадров для оказания такой помощи. К сожалению, задачи, которые были определены этими законами не были выполнены: стандарты оказания ПХП больным в условиях учреждений паллиативной и хосписной медицины (ПХМ) МОЗ Украины до сих пор не утвердило, система подготовки кадров не внедрена и т. д. Также сегодня ПХП в Украине регулируется рядом ведомственных нормативно-правовых актов, в частности, приказом МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», но сейчас существует значительная потребность дополнить и усовершенствовать этот приказ, учитывая украинский и международный опыт развития ПХП, результаты реформирования системы здравоохранения в Украине, новые документы ВОЗ, Совета Европы, ЕАРС, ІАНРС. Важно, чтобы действующие клинические протоколы по разным нозологиям были дополнены разделами «ПХП» или «Медицинская помощь и уход в конце жизни», что имеет как практическое, так и юридическое значение. Чрезвычайно важным является приказ Министерства социальной политики Украины от 29.01.2016 № 58 «Об утверждении Государственного стандарта паллиативного ухода», регламентирующий деятельность учреждений социальной защиты населения в вопросах предоставления паллиативного ухода пациентам в амбулаторных условиях и на дому, и другие приказы. Выводы. 1. Контент-анализ действующей НПБ Украины и некоторых документов ВОЗ, Совета Европы, ЕАРС, ІАНРС и других авторитетных международных организаций по вопросам организации оказания ПХП населению позволил определить положительные тенденции, в частности законодательное определение в Украине паллиативной помощи как вида медицинской помощи, которая применяется только в отношении инкурабельных больных с ограниченным прогнозом продолжительности жизни, что не соответствует современным международным документам. 2. Основными недостатками законодательных и нормативно-правовых актов, регламентирующих организацию оказания ПХП в Украине, является отсутствие системности и скоординированности регулирующих норм, неопределенность критериев паллиативных пациентов (ПП) с различными нозологиями соответствующими клиническими протоколами, отсутствие механизмов определения статуса ПП, недостаточно решены проблемы организации оказания ПХП инкурабельным больным как в стационарах заведениях ПХМ, так и в амбулаторно-поликлинических условиях и дома, что требует оптимизации нормотворческой деятельно МЗ Украины и скоординированности разрабатываемых нормативно-правовых актов, с действующими постановлениями КМУ, приказами Министерства социальной политики Украины и других органов государственной власти. 3. Указанное выше требует неотложной разработки и утверждения МЗ Украины приказа «О порядке оказания паллиативной медицинской помощи населению в Украине и Переченя медицинских показаний для ее оказания», который определит и обеспечит механизмы и скоординированность различных уровней оказания медицинской помощи, стандартов паллиативного лечения и содержания различных категорий ПП, критерии определения и порядок предоставления статуса ПП, особенности ПП детского и старческого возраста и т. п. 4. С целью оптимизации отечественного законодательства по организации оказания ПХП и паллиативного ухода в Украине есть необходимость в разработке и принятию Верховным Советом Украины отдельного Закона Украины «О паллиативной помощи», который должен определить приоритеты государственной политики, обеспечить адекватное финансирование ПХП и паллиативного ухода из Государственного и региональных бюджетов и внебюджетных источников, четко очертить систему такой помощи, главные аспекты межведомственной координации в этой области, определить порядок государственного регулирования оказания ПХП и основные требования к учреждентям ПХМ, а также обеспечить системность, преемственность и структурированность отечественного законодательства в области ПХП и паллиативного ухода, способствовать устранению межведомственных барьеров, с четким определением юридической, медицинской, социальной составляющей ПХП. 5. Очень актуальной задачей, которая обеспечит развитие доступной, качественной и эффективной системы ПХП, является разработка и утверждение Кабинетом Министров Украины и Верховным Советом Украины «Государственной целевой социальной программы развития паллиативной и хосписной помощи населению в Украине», что позволит реализовать право паллиативных больных и членов их семей на соответствующее качество жизни и достойне его завершение. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є розробка та обґрунтування оптимальних моделей організації доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) населенню в Україні, що потребує формування державної політики підтримки ПХД та впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ), яка враховує кращий міжнародний і національний досвід, можливості та умови країни. Глобальна потреба у ПХД буде і далі зростати у зв'язку з неухильним постарінням населення і поширенням важких хронічних прогресуючих захворювань, у т.ч. у термінальній стадії їх розвитку, лікування яких, що спрямоване на вилікування (одужання пацієнта), є неефективним або безперспективним. Мета дослідження: здійснення медико-соціального аналізу чинної НПБ України і деяких міжнародних документів, які регулюють організацію надання ПХД, що є основою для створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані вітчизняні та міжнародні нормативно-правові документи, вітчизняна та зарубіжна наукова література та застосовані наступні методи дослідження: системно-аналітичний, порівняльний контент-аналіз, системного підходу, узагальнення та групування. Результати. Правове регулювання надання ПХД населенню України на державному рівні здійснюється Конституцією України, відповідними Законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України та Міністерства соціальної політики України. Зокрема, у 2011 р. Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року № 2801-XII вперше на законодавчому рівні паліативну допомогу було визнано як вид медичної допомоги, а також дано визначення поняття «паліативна допомога». Надання ПХД онкологічним хворим та хворим на туберкульоз було передбачене у відповідних Законах України, які сьогодні не чинні. На сьогодні чинна лише «Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки», що була затверджена Законом України від 20.10.2014 № 1708-VII, якою визначені певні завдання щодо забезпечення організації та доступу до ПХД людям, які живуть з ВІЛ, підготовка відповідних кадрів для надання такої допомоги. На жаль, завдання, що були визначені цими законами не були виконані: стандарти надання ПХД хворим в умовах закладів паліативної і хоспісної медицини (ПХМ) МОЗ України досі не затвердило, система підготовки кадрів не впроваджена тощо. Також сьогодні ПХД в Україні регулюється низкою відомчих нормативно-правових актів, зокрема, наказом МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», але зараз існує значна потреба доповнити і удосконалити цей наказ, враховуючи український і міжнародний досвід розвитку ПХД, результати реформування системи охорони здоров'я в Україні, нові документи ВООЗ, Ради Європи, ЕАРС, ІАНРС. Важливо, щоб чинні клінічні протоколи з різних нозологій були доповнені розділами «ПХД» або «Медична допомога і догляд наприкінці життя», що має як практичне, так і юридичне значення. Надзвичайно важливим є наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016 № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду», який регламентує діяльність закладів соціального захисту населення у питаннях надання паліативного догляду пацієнтам в амбулаторних умовах і вдома, та інші накази. Висновки. 1. Контент-аналіз чинної НПБ України та деяких документів ВООЗ, Ради Європи, ЕАРС, ІАНРС та інших авторитетних міжнародних організацій з питань організації надання ПХД населенню дозволив визначити позитивні тенденції, зокрема законодавче затвердження в Україні паліативної допомоги як виду медичної допомоги, яка застосовується тільки стосовно інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя, що має невідповідність з сучасними міжнародними документами. 2. Основними недоліками законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують організацію надання ПХД в Україні, є відсутність системності і координованості регулюючих норм, невизначеність критеріїв паліативних пацієнтів (ПП) з різними нозологіями відповідними клінічними протоколами, відсутність механізмів визначення статусу ПП, недостатньо вирішені проблеми організації надання ПХД інкурабельним хворим як в стаціонарних закладах ПХМ, так і в амбулаторно-поліклінічних умовах та вдома, що потребує оптимізації нормотворчої діяльності МОЗ України і координованості нормативно-правових актів, що розробляються, з чинними постановами КМУ, наказами Міністерства соціальної політики України та інших органів державної влади. 3. Зазначене вище вимагає нагальної розробки та затвердження МОЗ України наказу «Про порядок надання паліативної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання», що визначить та забезпечить механізми та скоординованість різних рівнів надання медичної допомоги, стандартів паліативного лікування та утримання різних категорій ПП, критерії визначення та порядок надання статусу ПП, особливості ПП дитячого і старечого віку тощо. 4. З метою оптимізації вітчизняного законодавства щодо організації наданні ПХД та паліативного догляду в Україні є нагальна потреба розробки і прийняття Верховною Радою України окремого Закону України «Про паліативну допомогу», який мав би визначити пріоритети державної політики, забезпечити адекватне фінансування ПХД та паліативного догляду з Державного і регіональних бюджетів та позабюджетних джерел, чітко окреслити систему такої допомоги, головні аспекти міжвідомчої координації у цій галузі, визначити порядок державного регулювання надання ПХД й основні вимоги до закладів ПХМ, а також забезпечити системність, наступність та структурованість вітчизняного законодавства у галузі ПХД та паліативного догляду, сприяти усуненню міжвідомчих бар'єрів, із чітким визначенням юридичної, медичної, соціальної складової ПХД. 5. Надзвичайно актуальним завданням, що забезпечить розвиток доступної, якісної та ефективної системи ПХД, є розробка та затвердження Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України «Державної цільової соціальної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги населенню в Україні», що дозволить реалізувати право паліативних хворих і членів їх родин на належну якість життя і гідне його завершення.

The current legislation regulating the involvement of a specialist in obtaining samples and preparing materials for conducting forensic examinations and scientifi c literature on the subject are analyzedin this article. The problems of expediency involvement of the specialist in obtaining samples and preparing materials for forensic examinations are researched. The procedural role and content of assistance of a specialist in carrying out of such actions are also given below. ; В статье проанализированы действующее законодательство, регулирующее привлечение специалиста при получении образцов и подготовке материалов для проведения судебных експертиз, и научная литература по данной теме. Исследованы проблемы целесообразности привлечения специалиста при получении образцов и подготовке материалов для проведения судебных экспертиз. Освещены процессуальная роль и значение помощи специалиста при проведении таких действий. ; У статті проаналізовано чинне законодавство, яке регулює залучення спеціаліста при отриманні зразків та підготовці матеріалів для проведення судових експертиз, та наукову літературу щодо даної теми. Досліджено проблеми доцільності залучення спеціаліста при отриманні зразків та підготовці матеріалів для проведення судових експертиз. Висвітлено процесуальну роль та зміст допомоги спеціаліста при проведенні таких дій.

Background. In the period 2020-2030, the need for palliative and hospice care (PHC) worldwide will be significant, due in particular to the fact that the number of elderly people is constantly growing and the number of people dying each year from chronic diseases increasing too. The purpose was to identify the main socio-medical, socio-economic and technological factors whose impact on the development of PHC will be decisive in the next 10-15 years in the background of the global socio-economic crisis due to the ­COVID-19 pandemic. Materials and methods. There were used national and international literature sources, results gained by the Charitable organization "Association of palliative and hospice care", which used methods of modeling the future, proposed by the sociological company "Active Group", the results of a sociological study; there were applied bibliosemantic, statistical and sociological research methods. Results. One of the important trends in the global economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the growing need of PHC in state and municipal funding and the increasing role of governments in supporting hospices. Another trend for the next 10-15 years is that the use of new information and communication technologies will develop in PHC. Conclusions. One of the important trends in the actualisation of the global socio-economic crisis due to the ­COVID-19 pandemic is the reduction of state and municipal funding for PHC, which will require increased funding from fundraising and donors (philanthropists). Modern information and communication technologies related to artificial intelligence and virtual technologies will be increasingly integrated into the field of PHC. The future of PHC in the context of the economic recession due to the COVID-19 pandemic will largely depend on awareness of the value of human capital and adequate provision of PHC by qualified and motivated staff. In Ukraine, too, there are currently significant problems with staffing PНC, which requires the government to develop and implement a program of the staff motivation and training. ; Актуальность. В перспективе 2020-2030 гг. потребность в паллиативной и хосписной помощи (ПХП) во всем мире будет значительной, что обусловлено, в частности тем, что количество пожилых людей неуклонно растет, а также будет увеличиваться количество людей, умирающих ежегодно от хронических заболеваний. Цель работы: определить основные социально-медицинские, социально-экономические и технологические факторы, влияние которых на развитие ПХП и паллиативного ухода будет определяющим в ближайшие 10-15 лет на фоне обострения глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные литературные источники, наработки БО «Ассоциация паллиативной и хосписной помощи», которая применила методы моделирования будущего, предложенные социологической компанией «Актив-Групп», результаты социологического исследования; были применены библиосемантические, статистические и социологические методы исследования. Результаты. Одним из важных трендов, связанных с глобальным экономическим кризисом вследствие пандемии COVID-19 является усиление потребности учреждений ПХП и паллиативного ухода в государственном и муниципальном финансировании и повышении роли правительств в поддержке хосписов. Другим трендом на ближайшие 10-15 лет является то, что в учреждениях ПХП и паллиативного ухода будет развиваться использование новых информационно-коммуникационных технологий. Выводы. Одним из важных трендов, связанных с обострением глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19, является сокращение государственного и муниципального финансирования учреждений ПХП и паллиативного ухода, что потребует увеличения их финансирования за счет фандрейзинга и доноров (благотворителей). В сферу оказания ПХП и паллиативного ухода все шире будут интегрироваться современные информационно-коммуникационные технологии, связанные с искусственным интеллектом и виртуальными технологиями. Будущее ПХП и паллиативного ухода в условиях экономического спада в результате пандемии COVID-19 в значительной степени будет зависеть от осознания ценности человеческого капитала и адекватного обеспечения учреждений ПХП и паллиативного ухода квалифицированным и мотивированным персоналом. В Украине также сейчас существуют значительные проблемы с комплектованием стационарных учреждений ПХП персоналом, что требует от государства разработки и внедрения программы мотивации и профессиональной подготовки кадров. ; Актуальність. У перспективі 2020-2030 рр. потреба у паліативній та хоспісній допомозі (ПХД) в усьому світі буде значною, що зумовлено зокрема тим, що кількість людей похилого віку невпинно зростає, а також буде збільшуватись кількість людей, які помирають щороку від хронічних захворювань. Мета роботи: визначити основні соціально-медичні, соціально-економічні та технологічні чинники, вплив яких на розвиток ПХД та паліативного догляду буде визначальним у найближчі 10-15 років на фоні загострення глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні літературні джерела, напрацювання БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», яка застосувала методи моделювання майбутнього, запропоновані соціологічною компанією «Актив-Груп», результати соціологічного дослідження; застосовані бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження. Результати. Одним із важливих трендів, пов'язаних з глобальною економічною кризою внаслідок пандемії COVID-19, є посилення потреби закладів ПХД та паліативного догляду у державному та муніципальному фінансуванні і підвищенні ролі урядів у підтримці хоспісів. Іншим трендом на найближчі 10-15 років є те, що у закладах ПХД та паліативного догляду буде розвиватися використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Результати соціологічного дослідження свідчать, що в Україні також існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом. Висновки. Одним із важливих трендів, пов'язаних з загостренням глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, є скорочення державного та муніципального фінансування закладів ПХД та паліативного догляду, що вимагатиме збільшення їх фінансування за рахунок фандрейзингу та донорів (благодійників). У сферу надання ПХД та паліативного догляду усе ширше будуть інтегруватися сучасні інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані зі штучним інтелектом і віртуальними технологіями. Майбутнє ПХД та паліативного догляду в умовах економічного спаду внаслідок пандемії COVID-19 значною мірою залежатиме від усвідомлення цінності людського капіталу і адекватного забезпечення закладів ПХД та паліативного догляду кваліфікованим та мотивованим персоналом. В Україні також зараз існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом, що вимагає від держави розробки та впровадження програми мотивації та професійної підготовки кадрів.

The attention to the need for changes in the government policy in the areas of housing, fuel and energy complexeshas been paid. The reasons leading to unprofitable activities of the business entities in these branches weredetermined.The financial conditions of the subjects of natural gas supply and heat production for the population ofUkraine have been analyzed. The attention is focused on the current tariff policy and the issue of repayment of thedifference in fees at the expenses of the state and local budgets. The ways of reforming the system of regressive subsidiesand incentives were grounded for the population to pay for housing and utility services.The forecast is developed for growth of rates and possible reduction of poverty level resulted in the offered reorganization. ; Акцентовано увагу на потребі зміни державної політики в галузях житлово-комунального господарствата паливно-енергетичного комплексу. Встановлено причини, які призводять до збиткової діяльностісуб'єктів господарювання цих галузейПроведено аналіз фінансового становища суб'єктів постачання природного газу та виробництва тепловоїенергії для населення України. Акцентовано увагу на нинішній тарифній політиці та проблемі погашеннязаборгованості з різниці в тарифах за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Обґрунтованошляхи реформування системи регресивних субсидій та пільг для населення на оплату житловокомунальнихпослуг.Складено прогноз зростання тарифів та можливого скорочення рівня бідності в результаті запропонованоїреформи.

Актуальность. Одним из приоритетных направлений научных исследований в области социальной медицины и организации здравоохранения является анализ и научное обоснование разработки и внедрения оптимальной нормативно-правовой базы (НПБ). Это является одним из главных условий создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), формирование государственной политики развития и поддержки служб ПХП и паллиативного ухода. Цель: системный анализ действующей НПБ Украины, регламентирующей оказание ПХП населению. Материалы и методы. Анализировали законодательные и нормативно-правовые документы, научная литература, медико-статистические данные. Применяли методы системного подхода и системного анализа, контент-анализ, медико-статистический метод. Результаты. Анализ действующей НПБ по вопросам оказания ПХП показал, что за последние десятилетия государство уделяет определенное внимание созданию и развитию системы ПХП, но сегодня в Украине отсутствует системность, координированность и преемственность этой работы. Показано, что действующие законодательные и нормативно-правовые акты часто не согласованы между собой, имеют существенные недостатки. Выявлено, что украинская НПБ сегодня не имеет отдельных (специальных профильных) законов, регламентирующих оказание ПХП и паллиативного ухода, соблюдение прав паллиативных ппациентов (ПП) и членов их семей, несмотря на то, что в такой помощи ежегодно нуждаются около 1,5-2 млн. наших соотечественников. Доказано, что существует значительная потребность в разработке новых и совершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых документов, в частности необходимо срочно дополнить и усовершенствовать приказ МЗ Украины от 21.01.2013 № 41 «Об организации паллиативной помощи в Украине», в контексте задач и требований реформирования системы здравоохранения в Украине. Предложено усовершенствованный формат этого приказа с названием «Порядок оказания паллиативной и хосписной медицинской помощи населению в Украине и Перечень медицинских показаний для ее оказания». Обосновано необходимость утверждения МЗ Украины стандартов оказания ПХП и паллиативного ухода, в т. ч. детям, и принятие отдельного закона, который бы регламентировал оказание ПХП в Украине, а также Государственной программы развития паллиативной помощи и Стратегии развития паллиативной помощи в Украине на период до 2027 года. Выводы. В Украине создается система оказания ПХП населению, функционирование которой регулируется соответствующими законами и подзаконными нормативно-правовыми актами. Последние требуют усовершенствования в части координации деятельности заинтересованных министерств и ведомств, детализации отдельных положений и унификации терминологии. Целесообразно, учитывая пример развитых стран мира, разработать и принять отдельный закон, который бы регламентировал оказание ПХП и паллиативного ухода в Украине, соблюдение прав ПП и членов их семей. Это требует дальнейшего научного анализа, обоснования и разработки проекта такого закона и Государственной Программы развития паллиативной помощи в Украине. Необходимо утверждение МОЗ Украины стандартов оказания ПХП, в т. ч. для детей, с целью повышения качества ПХП всем возрастным группам населения. Перспективы дальнейших научных исследований заключаются в проведении комплексных медико-социальных исследований с целью разработки и внедрения доступной, качественной и эффективной, медико-социальных и экономически оптимальных моделей ПХД и паллиативного ухода в Украине. ; Background. One of the priority directions of scientific research in the field of social medicine and health care organization is the analysis and scientific substantiation of the development and implementation of an optimal legal and regulatory framework. This is one of the main conditions for the creation and development of an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System, the formation of a state policy for the development and maintenance of PHC. Purpose: a systematic analysis of the current Ukrainian legal acts, that regulates the PHC provision to the population. Materials and methods. Legislative and regulatory documents, scientific literature, medical statistics were analysed. System approach and system analysis, content analysis, medical-statistical method were used. Results. The analysis of the current legal acts on the PHC provision has shown that over the past decades, the state pay particular attention to the establishment and development of the PHC system, and today there is no systematic, coordinative and consistent in Ukraine approach to this work. It is shown that current legislative and regulatory acts are often not coordinated among themselves, have significant deficiencies. Ukrainian legal system does not have separate (special, profile) laws that would regulate the PHC and palliative nursing provision, the observance of the rights of Palliative Patients (PP) and members of their families, despite the fact that about 1.5-2 million of our compatriots require such care every year. There is a significant need to develop new and improve existing legislative and regulatory documents, in particular, urgently to supplement and improve the Order of the Ministry of Health of Ukraine (MOHU) dated January 21, 2013, No. 41 "On the Organization of Palliative Care in Ukraine", taking into account the tasks and requirements of reforming the health care system in Ukraine, and to provide this order the format of "The Procedure for the Provision of Palliative and Hospice Medical Care to the Population in Ukraine and the List of Medical Counseling for its Provision". It is also necessary to approve the Standards for the Provision of PHC and Palliative Care, including those for children. Adoption of a separate Law regulating the PHC provision in Ukraine, as well as the State Program for the Development of Palliative Care and the Strategy for the Development of Palliative Care in Ukraine until the year 2027. Conclusions. A PHC System is establishing in Ukraine, the functioning of which is regulated by the relevant laws and subordinate normative legal acts. It needs to be improved in terms of coordinating the activities of interested ministries and agencies, detailing certain provisions and unifying terminology. It is advisable to develop and adopt a separate Law regulating the PHC and palliative nursing provision in Ukraine, observance of PPs and their family members rights, taking into account the experience of developed countries. This requires further scientific analysis, justification and drafting of such a Law and the State Program for the Development of Palliative Care in Ukraine. It is necessary to approve by the MOHU Standards for the PHC provision, including for children, in order to improve the PHC quality for PPs of all age groups. Prospects for further research are the implementation of comprehensive medical and social studies aimed at developing and implementing affordable, high-quality and effective, medical-social and economically-optimal PHC and palliative nursing models in Ukraine. ; Актуальність. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі соціальної медицини і організації охорони здоров'я є аналіз та наукове обґрунтування розробки і впровадження оптимальної нормативно-правової бази (НПБ). Це є однією з головних умов створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), формування державної політики розвитку і підтримки служб ПХД та паліативного догляду. Мета: системний аналіз чинної НПБ України, що регламентує надання ПХД населенню. Матеріали та методи. Аналізували законодавчі та нормативно-правові документи, наукова література, медико-статистичні дані. Використовували методи системного підходу і системного аналізу, контент-аналізу, медико-статистичний метод. Результати. Аналіз чинної НПБ з питань надання ПХД засвідчив, що впродовж останніх десятиліть держава приділяє певну увагу створенню та розвитку системи ПХД, але сьогодні в Україні відсутня системність, координованість та наступність цієї роботи. Показано, що діючі законодавчі та нормативно-правові акти часто не узгоджені між собою, мають суттєві недоліки. Виявлено, що українська НПБ сьогодні не має окремих (спеціальних, профільних) законів, які б регламентували надання ПХД і паліативного догляду, дотримання прав паліативних пацієнтів (ПП) та членів їх сімей, попри те, що такої допомоги щороку потребують близько 1,5–2 млн наших співвітчизників. Доведено, що існує потреба у розробці нових і удосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових документів, зокрема, наказу МОЗ України від 21.01.2013 № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», в контексті завдань та вимог реформування системи охорони здоров'я в Україні. Запропоновано удосконалений формат цього наказу під назвою «Порядок надання паліативної і хоспісної медичної допомоги населенню в Україні та Перелік медичних показань для її надання». Обгрунтовано необхідність затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. дітям, та прийняття окремого закону, який би регламентував надання ПХД в Україні, а також Державної Програми розвитку паліативної допомоги і Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року. Висновки. В Україні створюється система надання ПХД населенню, функціонування якої регулюється відповідними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Останні потребують удосконалення в частині координації діяльності зацікавлених міністерств і відомств, деталізації окремих положень та уніфікації термінології. Доцільно, враховуючи приклад розвинених країн світу, розробити і прийняти окремий закон, який би регламентував надання ПХД і паліативного догляду в Україні, дотримання прав ПП та членів їх сімей. Це потребує подальшого наукового аналізу, обґрунтування та розробки проекту такого закону та Державної Програми розвитку паліативної допомоги в Україні. Необхідно затвердження МОЗ України стандартів надання ПХД, у т. ч. для дітей, з метою підвищення якості ПХД усім віковим групам населення. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у проведенні комплексних медико-соціальних досліджень з метою розробки та впровадження доступної, якісної та ефективної, медико-соціальної і економічно оптимальних моделей ПХД і паліативного догляду в Україні.

The article provides a 20-year retrospective analysis of the activity of the doctoral specialized academic council of the Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine since 1999. Data on quantitative and qualitative indicators of the council for the period under study are presented. Quantitative evaluation of the dissertations defended in the council was carried out according to the following indicators: total number of defended dissertations; breakdown of defended dissertations by scientific specialties; breakdown of defended dissertations per year during the period under study; percentage breakdown of applicants for the degree of candidate of sciences and doctor of sciences at the main affiliation; age range of applicants for the degree of candidate of sciences and doctor of sciences. Qualitative assessment of dissertations defended in the council was carried out according to the following indicators: breakdown of defended dissertations by sub-items of passports of scientific specialties; the average number of references in the dissertations defended in the council for a year on the dissertations that were defended during the previous period of the council's functioning. ; У статті проведений ретроспективний аналіз діяльності докторської спеціалізованої вченої ради Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України протягом двадцяти років, починаючи з 1999 р. Наведені дані щодо кількісних та якісних показників роботи Ради за період, що досліджується. Кількісна оцінка захищених в Раді дисертацій проведена за такими показниками: загальна кількість захищених дисертацій; розподіл захищених дисертацій за науковими спеціальностями; розподіл кількості захистів за рік протягом періоду, що досліджується; відсотковий розподіл здобувачів наукового ступеня кандидата і доктора наук за місцем основної роботи; віковий діапазон здобувачів наукового ступеня кандидата і доктора наук. Якісна оцінка захищених у Раді дисертацій проведена за такими показниками: розподіл захищених дисертацій за підпунктами паспортів наукових спеціальностей; середня кількість посилань у роботах, які захищалися в Раді за рік, на дисертації, що були захищені за попередній період функціонування Ради.

The article provides a 20-year retrospective analysis of the activity of the doctoral specialized academic council of the Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine since 1999. Data on quantitative and qualitative indicators of the council for the period under study are presented. Quantitative evaluation of the dissertations defended in the council was carried out according to the following indicators: total number of defended dissertations; breakdown of defended dissertations by scientific specialties; breakdown of defended dissertations per year during the period under study; percentage breakdown of applicants for the degree of candidate of sciences and doctor of sciences at the main affiliation; age range of applicants for the degree of candidate of sciences and doctor of sciences. Qualitative assessment of dissertations defended in the council was carried out according to the following indicators: breakdown of defended dissertations by sub-items of passports of scientific specialties; the average number of references in the dissertations defended in the council for a year on the dissertations that were defended during the previous period of the council's functioning. ; У статті проведений ретроспективний аналіз діяльності докторської спеціалізованої вченої ради Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України протягом двадцяти років, починаючи з 1999 р. Наведені дані щодо кількісних та якісних показників роботи Ради за період, що досліджується. Кількісна оцінка захищених в Раді дисертацій проведена за такими показниками: загальна кількість захищених дисертацій; розподіл захищених дисертацій за науковими спеціальностями; розподіл кількості захистів за рік протягом періоду, що досліджується; відсотковий розподіл здобувачів наукового ступеня кандидата і доктора наук за місцем основної роботи; віковий діапазон здобувачів наукового ступеня кандидата і доктора наук. Якісна оцінка захищених у Раді дисертацій проведена за такими показниками: розподіл захищених дисертацій за підпунктами паспортів наукових спеціальностей; середня кількість посилань у роботах, які захищалися в Раді за рік, на дисертації, що були захищені за попередній період функціонування Ради.

Удосконалення навчально-методичного забезпечення навчального процесу, впровадження інноваційних освітніх технологій та розвиток матеріально-технічної бази є наразі актуальними питаннями контролю якості освіти на кафедрі медицини катастроф та військової медицини.; Improvement of the educational and methodological support of the educational process, the introduction of innovative educational technologies and the development of the material and technical base are currently relevant issues of quality control education at the Department of Disaster Medicine and Military Medicine.

У статті зроблена спроба розібратися із роллю та місцем міжнародного м'якого права у джерельній базі міжнародного міграційного права. Проведено аналіз впливу норм м'якого права на міжнародне регулювання міграційних процесів та зроблено висновок про допоміжну роль м'якого права та визначені перспективи взаємодії цих двох форм міжнародного регулювання. ; В статье предпринята попытка разобраться с ролью и местом международного мягкого права в источниковой базе международного миграционного права. Проведен анализ влияния норм мягкого права на международное регулирование миграционных процессов и сделан вывод о вспомогательной роли мягкого права и определены перспективы взаимодействия этих двух форм международного регулирования. ; The article attempts to deal with the role and place of international soft law in the source base of international migration law. The analysis of the infl uence of soft law norms on the international regulation of migration processes is made and the conclusion is made about the auxiliary role of soft law and the prospects for the interaction of these two forms of international regulation are determined.International soft law is not a source of international law per se, but it is instrumental in three of the following areas: it provides evidence of the existence of international custom; it is an instruction on the application of an international treaty; it can also be used as a privileged way of facilitating interstate cooperation. International migration law is also governed by international soft law, which refers to non-binding instruments adopted by States and international organizations.Soft law interacts with custom in three main ways: 1) it can encode a pre-existing custom in writing, which in turn provides greater accuracy for its content; 2) it can consolidate the process of customary law and crystallize the formation of this rule, giving the fi nal impetus to its approval; 3) it can be the starting point of a common law process that can ultimately create a new binding rule of conduct. In all these three scenarios, soft law does not operate in isolation.The fi rst and main systemic function of soft law is to uphold hard law, to strengthen its legal status and importance within the international legal system. In such a complex and delicate legislative process, soft law and hard law are sometimes so mixed that an optional document may be binding as a result of its association with custom or treaty. Indeed, soft law has become an important catalyst for customary international law.The article attempts to address the problematic issues that arise in the regulation of international migration processes due to the uncertainty of the source base of international migration law.It is concluded that sometimes alternative regulation of migration processes is by soft law, which in this case is of instrumental value.

У статті зроблена спроба розібратися із роллю та місцем міжнародного м'якого права у джерельній базі міжнародного міграційного права. Проведено аналіз впливу норм м'якого права на міжнародне регулювання міграційних процесів та зроблено висновок про допоміжну роль м'якого права та визначені перспективи взаємодії цих двох форм міжнародного регулювання. ; В статье предпринята попытка разобраться с ролью и местом международного мягкого права в источниковой базе международного миграционного права. Проведен анализ влияния норм мягкого права на международное регулирование миграционных процессов и сделан вывод о вспомогательной роли мягкого права и определены перспективы взаимодействия этих двух форм международного регулирования. ; The article attempts to deal with the role and place of international soft law in the source base of international migration law. The analysis of the infl uence of soft law norms on the international regulation of migration processes is made and the conclusion is made about the auxiliary role of soft law and the prospects for the interaction of these two forms of international regulation are determined.International soft law is not a source of international law per se, but it is instrumental in three of the following areas: it provides evidence of the existence of international custom; it is an instruction on the application of an international treaty; it can also be used as a privileged way of facilitating interstate cooperation. International migration law is also governed by international soft law, which refers to non-binding instruments adopted by States and international organizations.Soft law interacts with custom in three main ways: 1) it can encode a pre-existing custom in writing, which in turn provides greater accuracy for its content; 2) it can consolidate the process of customary law and crystallize the formation of this rule, giving the fi nal impetus to its approval; 3) it can be the starting point of a common law process that can ultimately create a new binding rule of conduct. In all these three scenarios, soft law does not operate in isolation.The fi rst and main systemic function of soft law is to uphold hard law, to strengthen its legal status and importance within the international legal system. In such a complex and delicate legislative process, soft law and hard law are sometimes so mixed that an optional document may be binding as a result of its association with custom or treaty. Indeed, soft law has become an important catalyst for customary international law.The article attempts to address the problematic issues that arise in the regulation of international migration processes due to the uncertainty of the source base of international migration law.It is concluded that sometimes alternative regulation of migration processes is by soft law, which in this case is of instrumental value.

В даній науковій статті розглянуто правові засади отримання та використання міжнародної технічної допомоги в Україні, а також її оподаткування та митного регулювання. Визначено, що міжнародна технічна допомога є одним із видів зовнішньої економічної допомоги, що надходить в Україну від зарубіжних донорів - іноземних держав та міжнародних організацій. Систему суб'єктів правовідносин у сфері залучення та використання іноземних інвестицій складають такі суб'єкти: бенефіціар, виконавець, відповідальна особа, партнер з розвитку, інститути громадянського суспільства, координатор проекту (програми), реципієнт, субпідрядник. Процедура залучення міжнародної технічної допомоги полягає в наступному: 1. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим подають до Секретаріату Кабінету Міністрів України запити для залучення міжнародної технічної допомоги; 2. Секретаріат Кабінету Міністрів України аналізує подані запити на відповідність завданням та заходам; 3. Бенефіціар або потенційний реципієнт у разі надходження від партнера з розвитку пропозицій щодо започаткування проекту (програми) інформує про це Секретаріат Кабінету Міністрів України, оформляє запит до партнера з розвитку згідно з його вимогами і копію запиту подає до Секретаріату Кабінету Міністрів України. Важливою підставою для можливості реалізації проектів (програм) міжнародної технічної допомоги є акредитація їх виконавців (юридичних осіб - нерезидентів). Звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги стосується також акцизного податку. Звільняється від оподаткування міжнародна технічна допомога, що надходить в рамках ініціативи країн Великої вісімки «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення». Важливим джерелом нормативно-правового регулювання міжнародної технічної допомоги є міжнародні договори. Виходячи із аналізу законодавства України, практики залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги в Україні можливо прийти до висновку про необхідність прийняття Закону України «Про міжнародну технічну допомогу». ; This scientific article considers the legal basis for obtaining and using international technical assistance in Ukraine, as well as its taxation and customs regulation. It is determined that international technical assistance is one of the types of foreign economic assistance coming to Ukraine from foreign donors - foreign countries and international organizations. The system of subjects of legal relations in the field of attraction and use of foreign investments consists of the following subjects: beneficiary, executor, responsible person, development partner, civil society institutions, project coordinator (program), recipient, subcontractor. The procedure for attracting international technical assistance is as follows: 1. Ministries, other central and local executive bodies, the Council of Ministers of the Autonomous Republic of Crimea shall submit requests to the Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine for attracting international technical assistance; 2. The Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine analyzes the submitted requests for compliance with tasks and measures; 3. The beneficiary or potential recipient in case of receipt of proposals from the development partner to initiate a project (program) informs the Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine, makes a request to the development partner in accordance with its requirements and submits a copy to the Secretariat of the Cabinet of Ministers. An important basis for the possibility of implementing projects (programs) of international technical assistance is the accreditation of their executors (legal entities - non-residents). Exemption from taxation of international technical assistance also applies to excise tax. International technical assistance from the G8 Global Partnership against Proliferation of Weapons and Materials of Mass Destruction is exempt from taxation. International agreements are an important source of legal regulation of international technical assistance. Based on the analysis of the legislation of Ukraine, the practice of attracting, using and monitoring international technical assistance in Ukraine, it is possible to conclude that it is necessary to adopt the Law of Ukraine "On International Technical Assistance".