Suchergebnisse

In the article considers aspects of the problem of the formation of the new information society. The systematization of the main approaches to the definition of "information society" is showed: technological, economic, professional, spatial (network), cultural, political. The notion of "information society" is defined as a global society shaped by the intensive development of information and communication technologies, in which the main condition for the well-being of each person and each state is the knowledge gained through unhindered access to information and the ability to work with it, and the exchange of information is not will have neither temporal, spatial and political boundaries. Information policy is implemented on two levels – the state (national) and international. Each national state establishes a national information policy independently, depending on its own socio-economic, political and cultural conditions. The main directions of the national information policy are indicated. The peculiarities of the construction of the state information policy in Ukraine are noted. The state contributes to the development of the information society by creating an acceptable legislative field for the development of information and communication technologies. First of all, it is the Constitution and laws of Ukraine, presidential decrees and government programs and decrees, regulations and orders of ministries and departments, decisions and programs of central and local governments. In the context of European integration of Ukraine, the problem of studying the information society formation experience in the member states of the European Union, as well as the implementation of the EU legal acts norms in the information legislation of Ukraine is actualized. The list of strategic development priorities of Ukraine includes the rights protection, freedoms and security of citizens in the information sphere, the refusal of total information control ideas and the economy innovative branches development, in particular the domestic industry of information technologies, services provision and production of software products. ; У статті розглянуті аспекти проблеми становлення нового інформаційного суспільства. Наведено систематизацію основних підходів до визначення поняття «інформаційне суспільство». Вказані основні напрямки національної інформаційної політики. Визначено особливості побудови державної інформаційної політики в Україні.

The article discusses the concepts of civil society, local community. Considered and analyzed various scientific approaches to the interpretation of the term «civil society» and «local community» in the context of public administration reform and introduction of new approaches to the management of local development.According to the author, the basis for positive social and political change in the coun-try should be at the level of civil society capable of newly incorporated local communities, as reviewed and analyzed various scientific approaches to the interpretation of the term «civil society» and «local community», in the context of democratic transformation of public administration in Ukraine.The more developed is civil society, the easier for citizens to defend their interests,the greater their possibilities of self-realization in various spheres of public life and the less danger of usurpation of power by its bodies or individuals. Defending material and spiritual independence of man from the state, ensuring legal guarantees of such inde-pendence protection of private and public interests of the people, civil society actively promotes the democratic process, during which a competent civil environment is formed.New approaches to generate an increase in business administration develop policies encouraging the involvement of civil society and business. However, the process of form-ing competent civil society at the local level remain little studied and require a thorough scientific analysis for intensive development of new mechanisms to influence the develop-ment of civil society. ; У статті розглянуто сутність понять: громадянське суспільство та територіальна громада в контексті реформування державного управління та впровадження нових підходів до управління місцевим розвитком. На думку автора, базою для позитивних соціально-політичних перетворень в краї-ні має стати громадянське суспільство на рівні новостворених спроможних об'єднаних територіальних громад, тому розглянуті та проаналізовані різноманітні ...

The problem of mega-risks and mega-threats in the conditions of technological civilization, which is effusive as for its characteristics and is able to expand its power on all spheres of life, is considered. This expansion is caused by the priorities of market values, which were put into the basis of a welfare society. Transformational processes from a society of welfare to a society of risks and their influence on appearance of global crisis situation are investigated. Points of view of the Ukrainian and foreign philosophers as for the development of a society are analyzed. Conclusion is made that society of risks generates technological and social risks. Generation of such risks is characteristic to all spheres of society activities: economical, political and social-cultural. Risks which appear as a result of technological modernization are impossible to localize, they are characterized by the tendency of globalization. Crossing national-state boarders, these new mega-risks generate supranational global risks. Key to overcome global crisis is minimization of risks and joint responsibility.Key words: society of risk, technological civilization, mega-risks, mega-threats, society of welfare, joint responsibility. ; Розглянуто проблему виникнення мега-ризиків та мега-загроз в умовах техногенної цивілізації, яка за своєю характеристикою є експансивною та здатна поширювати владу на всі сфери життя суспільства. Ця експансія зумовлена пріоритетами ринкових цінностей, які були покладені в основу суспільства загального добробуту. Досліджено трансформацію суспільства загального добробуту до суспільства ризику та вплив ризиків на виникнення глобального кризового стану. Проаналізовано погляди українських та зарубіжних філософів стосовно розвитку суспільства ризику. З'ясовано, що суспільство ризику продукує технологічні й соціальні ризики. Виробництво цих ризиків властиве всім сферам життєдіяльності суспільства: економічній, політичній та соціально-культурній. Ризики, що виникають внаслідок технологічної модернізації, неможливо локалізувати: їм властива тенденція до глобалізації. Перетинаючи національно-державні кордони, ці нові мега-ризики породжують наднаціональні глобальні загрози. Ключем подолання глобального кризового стану і мінімізації ризиків є солідарна відповідальність.Ключові слова: суспільство ризику, техногенна цивілізація, мега-ризики, суспільство загального добробуту, солідарна відповідальність.

The high culture of tolerance accelerates political socialization, improves the qualities of a citizen, a sense of ownership of public affairs, instilling respect for democratic values. Relevance of the work is determined by processes that occur in today's society and that lead not only to confusion but to destruction of public relations. The article reviews the state of political tolerance in the system of relations society – authorities in Russia. Based on opinion polls statistical analyzes to determine trends in contemporary ensure political tolerance is conducted. Due to correlation between support for Putin and the perception of the political situation in the country as well is determined existence. Fixes sustainable public discontent actual situation in the country, however, people do not use the opportunities for political activism. Almost two thirds of Russians believe that the interests of the government and society in do not match. The low percentage of respondents believe that the political course of the country's leadership in the interests of ordinary people. There is a steady trend to an agreement among the Russian population to concentrate power in his hands. There is a slight increase of the population of those who are ready to connect to solve their problems in life forms of protest activity. ; Висока культура толерантності прискорює політичну соціалізацію, оптимізує формування якостей громадянина, відчуття причетності до суспільних справ, прищеплює повагу до демократичних цінностей. Актуальність зазначеної теми визначається процесами, які відбуваються сьогодні в російському суспільстві і які призводять не лише до непорозуміння та руйнації суспільних відносин. У статті розглянуто стан розвитку політичної толерантності у системі відносин суспільство – влада в Росії. На основі даних опитувань громадської думки проведено статистичний аналіз для визначення тенденцій сучасного забезпечення політичної толерантності. Визначено, що існує зв'язок між підтримкою В.Путіна та сприйняттям політичної обстановки в країні як благополучної. Фіксується стійке невдоволення громадян актуальною ситуацією в країні, разом з тим громадяни не використовують наявні можливості для політичної активності. Майже дві третини росіян впевнені, що інтереси влади і суспільства в Росії не збігаються. Низький відсоток опитаних вважають, що політичний курс керівництва країни відповідає інтересам звичайних людей. Спостерігається стійка тенденція до згоди серед населення Росії зосереджувати владу в одних руках. Існує невелике зростання серед населення Росії числа тих, хто готовий пов'язувати вирішення своїх життєвих проблем з протестними формами активності. ; Висока культура толерантності прискорює політичну соціалізацію, оптимізує формування якостей громадянина, відчуття причетності до суспільних справ, прищеплює повагу до демократичних цінностей. Актуальність зазначеної теми визначається процесами, які відбуваються сьогодні в російському суспільстві і які призводять не лише до непорозуміння та руйнації суспільних відносин. У статті розглянуто стан розвитку політичної толерантності у системі відносин суспільство – влада в Росії. На основі даних опитувань громадської думки проведено статистичний аналіз для визначення тенденцій сучасного забезпечення політичної толерантності. Визначено, що існує зв'язок між підтримкою В.Путіна та сприйняттям політичної обстановки в країні як благополучної. Фіксується стійке невдоволення громадян актуальною ситуацією в країні, разом з тим громадяни не використовують наявні можливості для політичної активності. Майже дві третини росіян впевнені, що інтереси влади і суспільства в Росії не збігаються. Низький відсоток опитаних вважають, що політичний курс керівництва країни відповідає інтересам звичайних людей. Спостерігається стійка тенденція до згоди серед населення Росії зосереджувати владу в одних руках. Існує невелике зростання серед населення Росії числа тих, хто готовий пов'язувати вирішення своїх життєвих проблем з протестними формами активності.

The definition of "civil society" is considered, namely as a "non-state part of socio-political life", a set of social institutions, formal and informal structures not directly included in the state structure, but which allow citizens and their associations to realize their interests and initiatives. The historical basis of the concept is given. The relationship and interaction of "civil society" and "state" is presented. Three features of "civil society" are revealed, namely: 1) the presence of many associations or, more generally, "centers of social power"; in this sense, civil society is incompatible with a rigid, monopoly state machine, 2) the relative independence of these centers of social power, which oppose (due to their ability to self-organize) control by the state, 3) the inherent sense of civic responsibility, civilized behavior and active civil position of its members.The social functions of civil society are studied: it protects private spheres of life from unreasonably strict regulations by the state and other political structures; promotes the realization of real rights and freedoms of citizens; provides their access to participation in state and public affairs.The concept of "civic consciousness" is considered – a form of political responsibility of political parties and its leaders to the population for domestic and foreign policy. The civic consciousness of the people "freezes" in peacetime, igniting only in situations of unacceptable behavior of migrants (London, Paris). Civic consciousness manifests itself in extreme situations in Afghanistan, Chechnya, and Crimea. A historical digression of the introduction of the concept into scientific circulation is given. Three differentiated types of civic consciousness are studied: active type, "adapters", indifferent in politics. ; Розглядається дефініція «громадянське суспільство», надається історичне підґрунтя поняття. Представляється взаємозв'язок і взаємодія «громадянського суспільства» і «держави». Розкриваються три особливості «громадянського суспільства», а саме: 1) наявність центрів соціальної влади, 2) незалежність цих «центрів», 3) почуття громадянської відповідальності, цивілізована поведінка і активна громадянська позиція.Досліджуються соціальні функції громадянського суспільства: захищає приватні сфери життя від необґрунтовано жорсткої регламентації з боку держави та інших політичних структур; сприяє здійсненню реальних прав і свобод громадян; забезпечує їхній доступ до участі в державних і суспільних справах.Розглядається поняття «громадянська свідомість», надається історичний екскурс введення поняття в науковий обіг. Досліджуються три диференційовані типи громадянської свідомості: активний тип, «адаптанти», індиферентні в політиці. ; Розглядається дефініція «громадянське суспільство», надається історичне підґрунтя поняття. Представляється взаємозв'язок і взаємодія «громадянського суспільства» і «держави». Розкриваються три особливості «громадянського суспільства», а саме: 1) наявність центрів соціальної влади, 2) незалежність цих «центрів», 3) почуття громадянської відповідальності, цивілізована поведінка і активна громадянська позиція.Досліджуються соціальні функції громадянського суспільства: захищає приватні сфери життя від необґрунтовано жорсткої регламентації з боку держави та інших політичних структур; сприяє здійсненню реальних прав і свобод громадян; забезпечує їхній доступ до участі в державних і суспільних справах.Розглядається поняття «громадянська свідомість», надається історичний екскурс введення поняття в науковий обіг. Досліджуються три диференційовані типи громадянської свідомості: активний тип, «адаптанти», індиферентні в політиці.

В статье осуществлен анализ процесса взаимодействия армии и общества, выделены современные концепции интерпретации этого взаимодействия, которые условно разделены на два больших класса: первый класс – атрибутивные концеп- ции, делающие акцент на армии как атрибуте общества; второй класс – реляци- онные концепции, акцентирующие внимание на взаимодействии армии и общества с точки зрения отношений на элементарных и сложных коммуникативных уров- нях. Доказано, что указанные концепции отражают различные подходы к анали- зу взаимодействия армии и общества, определяют принципы и тенденции этого взаимодействия, возможные пути их гармонизации в рамках доминирующего паттерна той или иной концепции. ; Awareness of the complexity of the interaction between the army and society led to the creation of a number of modern concepts of interpretation of this interaction. In the most general logical and epistemological analysis of these concepts can be divided into two major classes: first class – attribute concepts that focus on the army as an attribute of society; second grade – relational concepts that focus on the interaction between the army and society in terms of relations elementary and complex communicative level.The attribute concepts, in turn, can be divided into systemic and structural and func- tional, synergistic, instrumental power and potential and volitional concept. Systemic and structural and functional concepts are associated with the identification of a complex systemic structure of society, that is, the aggregate of relations between the elements of the whole, preserving their stability under various kinds of transformations and changes and determining the role and place of each element, its functions in the life activity of this system (structure). Synergetic concept focuses on cooperative, coherent and self-consistent processes that occur in complex nonlinear systems, updates the first such aspects as self- organization, nonlinearity, openness, fluctuations dissipative structures, structure-attrac- tors and others. Instrumental and power concept focuses on methods of mass society and achieve social outcomes. This approach is instrumental function updates the army and army considers the nature of the interaction of society and in view of the power functions of the army, the need to ensure its normal functioning of society. Potentially and willed concept out of primate volitional component in the analysis of the interaction of the army and society.The relational concepts of interaction between the army and society interpret this process through the prism of social relations. Within the framework of the relational ap- proach, behavioral, integrationist, communicative and poststructuralist concepts are distinguished. Behavioral concepts reduce the whole variety of the process of interaction between the army and society to the relations between them at the macro-, meso- and micro- levels. Interactions concept of considering the whole process of interaction between the army and the society as a special relationship, which act as a way to share resources between the subjects of social action or asymmetric interactions with the change of actors, roles in the distribution of zones of influence, as well as a kind of «stabilizer» in the total system of social relations, which provides a means of conflict management that constant- ly arise over the distribution and redistribution of material, human and other resources, social harmony and political consensus. Communication concept considering the process of interaction between the military and society as a hierarchic and multiply mediated mechanism of communication between the actors of social reality that is unfolding in the social field and space communications. Poststructuralist conception of the process under consideration army interaction and society, not just as the relationship of subjects, as well as a kind of modality of communication, that is, «long-term relationship», impersonal because his subjects are in every moment to stress the lines and proportions of mutual forces that are constantly changing .These concepts reflect different approaches to the analysis of the interaction between the army and society, identify trends and principles of cooperation, possible ways of har- monization within the dominant pattern of a concept. However, the holistic concept of interaction between the army and society can be created only examined the characteristics of this interaction in all spheres of life (economic, social, political and spiritual). ; У статті здійснено аналіз процесу взаємодії армії та суспільства, виокремлені сучасні концепції інтерпретації цієї взаємодії, що умовно поділені на два великі класи: перший клас – атрибутивні концепції, що роблять акцент на армії як атри- буті суспільства; другий клас – реляційні концепції, які акцентують увагу на взаємо- дії армії та суспільства з точки зору відносин на елементарних і складних комуні- кативних рівнях. Доведено, що зазначені концепції відображають різні підходи до аналізу взаємодії армії та суспільства, визначають принципи і тенденції цієї взаємо- дії, можливі шляхи їх гармонізації в межах домінуючого патерна тієї або іншої концепції.

В статье осуществлен анализ процесса взаимодействия армии и общества, выделены современные концепции интерпретации этого взаимодействия, которые условно разделены на два больших класса: первый класс – атрибутивные концеп- ции, делающие акцент на армии как атрибуте общества; второй класс – реляци- онные концепции, акцентирующие внимание на взаимодействии армии и общества с точки зрения отношений на элементарных и сложных коммуникативных уров- нях. Доказано, что указанные концепции отражают различные подходы к анали- зу взаимодействия армии и общества, определяют принципы и тенденции этого взаимодействия, возможные пути их гармонизации в рамках доминирующего паттерна той или иной концепции. ; Awareness of the complexity of the interaction between the army and society led to the creation of a number of modern concepts of interpretation of this interaction. In the most general logical and epistemological analysis of these concepts can be divided into two major classes: first class – attribute concepts that focus on the army as an attribute of society; second grade – relational concepts that focus on the interaction between the army and society in terms of relations elementary and complex communicative level.The attribute concepts, in turn, can be divided into systemic and structural and func- tional, synergistic, instrumental power and potential and volitional concept. Systemic and structural and functional concepts are associated with the identification of a complex systemic structure of society, that is, the aggregate of relations between the elements of the whole, preserving their stability under various kinds of transformations and changes and determining the role and place of each element, its functions in the life activity of this system (structure). Synergetic concept focuses on cooperative, coherent and self-consistent processes that occur in complex nonlinear systems, updates the first such aspects as self- organization, nonlinearity, openness, fluctuations dissipative structures, structure-attrac- tors and others. Instrumental and power concept focuses on methods of mass society and achieve social outcomes. This approach is instrumental function updates the army and army considers the nature of the interaction of society and in view of the power functions of the army, the need to ensure its normal functioning of society. Potentially and willed concept out of primate volitional component in the analysis of the interaction of the army and society.The relational concepts of interaction between the army and society interpret this process through the prism of social relations. Within the framework of the relational ap- proach, behavioral, integrationist, communicative and poststructuralist concepts are distinguished. Behavioral concepts reduce the whole variety of the process of interaction between the army and society to the relations between them at the macro-, meso- and micro- levels. Interactions concept of considering the whole process of interaction between the army and the society as a special relationship, which act as a way to share resources between the subjects of social action or asymmetric interactions with the change of actors, roles in the distribution of zones of influence, as well as a kind of «stabilizer» in the total system of social relations, which provides a means of conflict management that constant- ly arise over the distribution and redistribution of material, human and other resources, social harmony and political consensus. Communication concept considering the process of interaction between the military and society as a hierarchic and multiply mediated mechanism of communication between the actors of social reality that is unfolding in the social field and space communications. Poststructuralist conception of the process under consideration army interaction and society, not just as the relationship of subjects, as well as a kind of modality of communication, that is, «long-term relationship», impersonal because his subjects are in every moment to stress the lines and proportions of mutual forces that are constantly changing .These concepts reflect different approaches to the analysis of the interaction between the army and society, identify trends and principles of cooperation, possible ways of har- monization within the dominant pattern of a concept. However, the holistic concept of interaction between the army and society can be created only examined the characteristics of this interaction in all spheres of life (economic, social, political and spiritual). ; У статті здійснено аналіз процесу взаємодії армії та суспільства, виокремлені сучасні концепції інтерпретації цієї взаємодії, що умовно поділені на два великі класи: перший клас – атрибутивні концепції, що роблять акцент на армії як атри- буті суспільства; другий клас – реляційні концепції, які акцентують увагу на взаємо- дії армії та суспільства з точки зору відносин на елементарних і складних комуні- кативних рівнях. Доведено, що зазначені концепції відображають різні підходи до аналізу взаємодії армії та суспільства, визначають принципи і тенденції цієї взаємо- дії, можливі шляхи їх гармонізації в межах домінуючого патерна тієї або іншої концепції.

Ukraine passed through three revolutionary waves on the border of the twentieth and twenty-first centuries. It was: the collapse of the Soviet Union and proclamation of state independence, the Orange Revolution and the Revolution of Dignity. Each of them was foregone by the crisis of the political system, corruption, outright falsification of the will, ignoring interests of the population, attempts to manipulate mass consciousness. All these events were not mere meetings and protest actions. They were not spontaneous. This is the regularity, the components of the process. This is the process of the transformation of Ukrainian society. ; В двадцятому і двадцять першому століттях Україна пережила три революційні хвилі. Це були: розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності, Помаранчева революція і Революція Гідності. Їм перебували криза політичної системи, корупція, фальсифікація волевиявлення, нехтування правами та інтересами громадян з боку влади, намагання манупулювати свідомістю людей. Але це не просто мітинги і масові демонстрації. І вони не були спонтанними. Всі ці зазначені революції - це ланки одного процесу. А саме - процесу трансформації українського суспільтсва.

In this article, we will try to trace how postindustrial socio-economic transformations and civil society relate; as the formation of post-industrial society influences the processes of political communication and the emergence of new, alternative forms of political system; as well as the interdependence of growth (due to new information technologies) of information openness, political communication and civil society.Freedom of information exchange and information openness is one of the fundamental foundations of civil society. It is the modern information and communication technologies (including the Internet and electronic media) that open up new opportunities for the free dissemination of information and mass information exchange, which may result in the formation of a fundamentally new type of democratic society. Therefore, in western countries special attention is paid to the problems of using information resources on the basis of the use of the latest information technologies, communications and telecommunications.In democratic states, the interaction of power and society, in addition to the main electoral mechanism, is based on public relations and the provision of information services to the population, as well as on the mechanism of legislative lobbying and public expression of public opinion. These mechanisms function in interaction, although they are different in essence, and in practice they are implemented in parallel, using the same methods and tools. In this exchange of information is an very important link in the system of public administration, since the completeness, quality and reliability of information used to make managerial decisions at all levels determine the correctness, efficiency and effectiveness of such decisions.Key words: postindustrial information society, civil society, political communication, «fourth power», informational transparency. ; Свобода обміну інформацією та інформаційна відкритість є однією з фундаментальних основ громадянського суспільства. Саме сучасні інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові можливості для вільного поширення інформації та масового інформаційного обміну, наслідком чого може стати формування принципово нового типу демократичного суспільства.Ця стаття є спробою простежити, як співвідносяться постіндустріальні соціально-еконо­мічні трансформації й громадянське суспільство; як становлення постіндустріального суспільства впливає на процеси політичної комунікації й на виникнення нових форм політичного устрою; взаємозалежність зростання (завдячуючи інформаційним технологіям) інформаційної відкритості, політичної комунікації й громадянського суспільства.Ключові слова: постіндустріальне інформаційне суспільство, громадянське суспільство, політична комунікація, «четверта влада», інформаційна відкритість.

The nietzschean man is composed on the basis of life's attempt to realize the terror, the horror and the absurdity hiding in itself. In others words it concerns an extremely dangerous, tragic as well as uncertain demand fulfilled only by means of society, culture and education. As a consequence of this triple help emerges a new category of men called to struggle against the tragic content of existence. It's about a coming generation with "intrepidity of vision", which does not, however, have relations with the bloodthirsty barbarians. This is because its power does not deliver from the brutal force but from the intellectual ability to stand and transform the pain into representations justifying the world. ; Ніцшеанська людина являє собою композицію, засновану на спробі життя визнати утаємничені в ньому самому терор, жах і абсурд. Інакше кажучи, мова йде про надзвичайно небезпечний, трагічний і в той же час невизначений запит, який задовольняється тільки за допомогою суспільства, культури і освіти. Як наслідок цієї потрійний допомоги з'являється нова категорія людини, покликаної боротися проти трагічного змісту екзистенції. Йдеться про прийдешнє покоління з «відвагою в очах», яке, однак, не має відношення до кровожерливих варварів. Це тому, що їх влада походить не від грубої сили, а від інтелектуальних здібностей терпіти і трансформувати біль в уявлення, що виправдовують світ. Heilke, T. (1998). Nietzsche's Tragic Regime. Illinois: Northern Illinois University Press. Hillesheim, J. (1986). Suffering and Self – Cultivation: The case of Nietzsche. Educational Theory, 36,2, 171 – 178. Hillesheim, J. (1990). Nietzschean Image of Self – Overcoming. Educational Theory, 40,2, 211- 215. Nietzsche, F. (1966). The Birth of Tragedy and the Case of Wagner. Trans. Kaufmann, Walter. New York: Vintage. Nietzsche, F. (1968). The Will to Power. Trans. Kaufmann, Walter & Hollingdale, J. Reginald. New York: Vintage. Nietzsche, F. (1990a). Twilight of the Idols / The Antichrist. Trans. Hollingdale, J. Reginald. London: Penguin Books. Nietzsche, F. (1990b). On Truth and Lies in a Nonmoral Sense. In: Philosophy and truth - Selections from Nietzsche's Notedooks of the early 1870's. Trans. Breazeale, Daniel. New Jersey: Humanities Press. Nietzsche, F. (1994). On the Genealogy of Morality. Trans. Diethe, Carol. Cambridge: Cambridge University Press. Nietzsche, F. (1996). Human, All To Human. Trans. Hollingdale, J. Reginald. Cambridge: Cambridge University Press. Nietzsche, F. (1997). Untimely Meditations. Trans. Hollingdale, J. Reginald. Cambridge: Cambridge University Press. Nietzsche, F. (1998a). Philosophy in the Tragic Age of Greeks. Τrans. Cowan, Marianne. Washington: Regnery Publishing Inc. Nietzsche, F. (1998b). Beyond Good and Evil. Trans. Faber, Marion. Oxford: Oxford University Press. Nietzsche, F. (2001). The Gay Science. Trans. Nauckhoff, Josefine. Cambridge: Cambridge University Press. Nietzsche, F. (2004). On the Future of our Educational Institutions. Τrans. Grenke, W. Michael. Indiana: St Augustine's Press. Pearson, K. A. (1994). An introduction to Nietzsche as political thinker. Cambridge: Cambridge University Press. Rosenow, E. (1989). Nietzsche's Educational Dynamite. Educational Theory, 39, 4, 307-316.

The problem of relationship of civil society with the state within its theoretical, historical, social and political aspects was analyzed. The attention was paid to the institutional pre-conditions of both civil and political societies differentiation as well as to features of democratic governance in the terms of social and state transformation.Key words: a civil society, state, developed democracy, quasi democracy, social transformation, "state-minimum", minarchism. ; Проаналізовано проблему взаємодії громадянського суспільства і держави в теоретичному, історичному і соціально-політичному аспектах. Увагу зосереджено на інституційних передумовах розмежування громадянського і політичного суспільств та пов'язаних із цим особливостях демократичного врядування в умовах суспільної і державної трансформації. Ключові слова: громадянське суспільство, держава, розвинута демократія, квазі-демократія, суспільна трансформація, "держава-мінімум", мінархізм.

In this article has been discussed the current problems and a development of humanitarian sciences, particularly the Political Science. We defined the notion of the science. Signs of a new educational paradigm were considered. The views of K. Mursa in science, Political Science and society were highlighted. An analysis of the development of social sciences, including Political Science in Ukraine in recent years was made. Main problems of the formation of the Political Science in connection with the separation from the Soviet methods and principles of teaching was described. New principles of teaching and forming the Political Science in Ukraine were founded. Key words: a science, the Political Science, a social science, a subject of science. ; У статті розглядаються актуальні проблеми становлення та розвитку гуманітарної науки, зокрема політології. Визначається поняття предмету науки. Розглядаються ознаки нової освітньої парадигми. Висвітлюються погляди К. Мурса на науку, політичну науку та суспільство. Дається аналіз розвитку суспільних наук, в тому числі політичних, в Україні за останні роки. Розглядаються основні проблеми становлення української політичної науки у зв'язку з відмежуванням від радянських способів та принципів викладання. Обґрунтовуються нові принципи викладання та формування політичної науки в Україні. Ключові слова: наука, політична наука, суспільні науки, предмет науки.

Revolution of Dignity has caused ascension of civil society in Ukraine. During first years of post-revolutionary period civil organizations executed functions of the state which was extremely weakened under economic crisis and military intervention. But after the restoration of state institutions functioning, decline of civil activity has been revealed. Officials and politicians resort to pressure and discrimination against civic activists. Despite persecution of anti-corruption civic activists and increasing role of marginal organizations which are supported by the state, civil society develops and becomes more influential actor.After the Revolution of Dignity civic activity is aimed first of all at supporting the momentum of political reforms and the fight against corruption. This objective provokes lively interest from international partners of Ukraine, who consider success in the noted sphere as vital for the stability, democratization and economic development of the country. It is civic activity which plays a crucial role in overcoming corruption in Ukraine.Despite the formal support of the National Civil Society Development Strategy, the government has introduced new legislative measures that require anti-corruption organizations to provide additional information in their tax reporting. This may be seen as a mechanism for further pressure on civil society. Representatives of civil society are under pressure not only at the national, but regional level, and this creates additional risks. Despite the fact that the process of decentralization continues and decision-making powers are delegated to the local level, the capacity of local civil society remains rather small. There is a big gap between the potential of non-governmental organizations at the national and local levels. The small number of active civil society groups in the countryside and limited mechanisms for involving citizens into local governance leave open the question of the ability of civil society to be actively engaged in community development and control of power. ; Революція гідності спричинила піднесення громадянського суспільства в Україні. Перші роки постреволюційного періоду громадські організації виконували функції держави, яка була дуже послаблена через економічну кризу та військову інтервенцію Росії. Після того, як державні інститути змогли налагодити своє функціонування, простежується спад громадської активності. Чиновники та політики вдаються до тиску та дискримінації громадських активістів. Попри переслідування антикорупційних громадських активістів, зростаючу роль маргінальних організацій, підтримуваних державою, громадянське суспільство розвивається та стає все більш впливовішим гравцем.Громадянська активність після Революції гідності спрямована насамперед на підтримку імпульсу політичних реформ і боротьбу з корупцією, що викликає жвавий інтерес з боку міжнародних партнерів України, які вважають успіх у цій сфері життєво важливим для стабільності, демократизації та економічного розвитку країни. Саме громадянській активності відводиться на сьогодні вирішальна роль у подоланні корупції в Україні.Незважаючи на формальну підтримку Національної стратегії розвитку громадянського суспільства, уряд запровадив нові законодавчі заходи, які вимагають від антикорупційних організацій забезпечити додаткову інформацію у своїй податковій звітності. Це може розглядатися як механізм подальшого тиску на громадянське суспільство. Представники громадських організацій зазнають тиску не лише на національному, а й регіональному рівні, що створює додаткові ризики. Попри те, що процес децентралізації триває, а повноваження щодо прийняття рішень делегуються на місцевий рівень, потенціал місцевого громадянського суспільства залишається незначним. Простежується також великий розрив між потенціалом неурядових організацій на національному та місцевому рівнях. Мала кількість активних груп громадянського суспільства у сільській місцевості та обмежені механізми залучення громадян до місцевого врядування залишають відкритим питання щодо спроможності громадянського суспільства активно долучатися до розвитку громад та контролювати владу.

The article analyzes idealistic views on the phenomenon of "civil society". The authors emphasize that civil society is a society of justice and civil consensus, where each citizen is guaranteed civil, political and socio-economic rights and explores the basic features (features) of civil society. First, it is a society of justice. The next major feature is civic consent, that is, the establishment of a new social order through dialogue and spiritual and political consensus.According to the authors, human rights are guaranteed in every democratically organized society, and the state claiming to be legal has no right, but is obliged in its legislation to foresee and actually guarantee by legal and other means those rights which are due to the state recognitions acquire the character of subjective legal rights. As a result of the adoption of international standards by states, the very concept of a person and in domestic law becomes legal and designates citizens of that state, as well as foreigners and stateless persons who reside in its territory. And human rights are those rights that belong to every person regardless of their nationality.The authors conclude that no sharp and insurmountable boundary can be drawn between human rights and citizens' rights. Human rights are a social category. They are formed objectively as a result of the development and improvement of social production and the system of public administration of society in the form of social opportunities to enjoy various economic, political and spiritual benefits, and exist before their state recognition. And citizens' rights are those human rights that are under the protection and protection of the state. ; В статье проанализированы идеалистические взгляды на феномен «гражданское общество». Авторы подчеркивают, что гражданское общество – это общество справедливости и гражданского консенсуса, где каждому гражданину гарантируются гражданские, политические и социально-экономические права, и исследуют основные признаки (черты) гражданского общества. ...

The article discusses the current state of the collective consciousness of the Russian society that explains domestic and foreign policy trends of the Kremlin. Methodologically the study is based on the theory of social facts developed by Durkheim, according to which social facts consist of representations and actions. The empirical data produced by a number of surveys, including the surveys conducted by the Levada Centre, constitute an empirical base of this article. Data analysis suggests that the collective consciousness of the Russian society consists of the following facts: 1) «tyranny love», or an irrational admiration of «hardliners» who tend to favour a hawkish approach to foreign policy; 2) «freedom phobia», or a set of attitudes corresponding to the concept of «escape from freedom» coined by Fromm that leads to a systematic failure of any democratic reforms; 3) «Westernophobia», or a negative attitude towards the West or any country that adopts Western values, including Ukraine that has allegedly betrayed its ex-ally; 4) «aggressive narcissism», or the idea of Russia's superiority that justifies the «rogue state's» behaviour, including imperialist policies practiced by a number of countries over the past centuries. Social facts pertaining to the collective consciousness result in a distinctive civilisational marker that highlights the differences between Russia and the West, assists with the differentiation between the Russian and the Ukrainian societies, and explains the root causes of war against Ukraine. ; В статье анализируется состояние массового сознания современного российского общества, которое, по мнению автора, объясняет и тип политического правления в стране, и агрессивный внешнеполитический курс Кремля. Методологической основой исследования является теория социальных фактов Э. Дюркгейма, который, в частности, считал, что совокупность фактов сознания представляет собой определяющую характеристику любого общества. В качестве эмпирической базы использованы данные массовых опросов российских социологических центров, в частности опубликованные данные «Левада-Центра». Подчеркивается, что массовое сознание российского общества включает в себя следующие факты: 1) «тиранофилия» – иррациональная любовь к политическим лидерам, которые проводят «жесткую линию» во внутренних делах и отличались захватническими войнами на внешней арене; 2) «либертофобия» – состояние сознания, отвечающие концепту Э. Фромма «бегство от свободы», что ведет к систематическому поражению любых реформ демократического содержания; 3) «вестернофобия» – традиционное для российского общества негативное отношение к Западу, а в современной ситуации – к США и Украине, которая как будто бы «предала» восточную соседку; 4) «агрессивный нарциссизм» – самовозвеличивание, идея особой миссии России в мире, что является внутренним оправданием имперской политики, агрессивных войн, которые систематически развязывали ее правительства в последние 500 лет. Комплекс фактов массового сознания образует цивилизационный маркер, который, во-первых, свидетельствует о неевропейском характере российского общества, во-вторых, является основанием для типологического различения украинского и российского обществ, в-третьих, объясняет неслучайный характер военных действий против Украины. ; У статті проаналізовано стан масової свідомості сучасного російського суспільства, який, на думку автора, пояснює і тип політичного правління в країні, і агресивний зовнішньополітичний курс Кремля. Методологічною основою дослідження є теорія соціальних фактів Е. Дюркгайма, який вважав, що сукупність фактів свідомості є визначальною характеристикою кожного суспільства. В якості емпіричної бази використані масові опитування російських соціологічних центрів, зокрема оприлюднені дані «Левада-Центру». Підкреслено, що масова свідомість російського суспільства включає такі факти: 1) «тиранофілія» – ірраціональна любов до політичних лідерів, які проводять «жорстку лінію» у внутрішніх справах та відзначилися загарбницькими війнами на ззовні; 2) «лібертофобія» – стан свідомості, який відповідає концепту Е.Фромма «втеча від свободи», що призводить до систематичної поразки будь-яких реформ демократичного змісту; 3) «вестернофобія» – традиційне для російського суспільства негативне ставлення до Заходу, а у поточний період – до США і України, яка нібито «зрадила» східній сусідці; 4) «агресивний нарцисизм» – самозвеличення, ідея особливої місії Росії у світі, що нібито виправдовує імперську політику та агресивні війни, які систематично розв'язують її уряди впродовж останніх 500 років. Комплекс фактів масової свідомості становить цивілізаційний маркер, який, по-перше, свідчить про не-європейський характер російського суспільства, по-друге, є підставою для типологічного розрізнення українського і російського суспільств, по-третє, пояснює невипадковість військових дій проти України.