Suchergebnisse

Keywords: civil procedural protection, court, violation of private property rights toland, civil procedure The article is devoted to the study of the historical and legal aspects of the judicial procedure for theprotection of property rights to land in Ukrainian legislation. The author investigates themain stages of legal protection of property legal rights to land, in each historical periodits own characteristics of the aforementioned procedure for the protection of the correspondingproperty right are determined. Considerable attention is paid to the issues ofthe peculiarities of legal regulation and judicial procedure for the protection of propertylegal rights to land. In this scientific article, the author pays considerable attention to thedevelopment of judicial protection of legal property rights to land in the historical periodof the emergence of the independent state of Ukraine (1917−1918 yy). The author of thearticle writes that during this period the legal right to land received significant development:the land plot could be inherited, the right to rent the land could also be inherited.The procedure for the judicial protection of the legal right to land had no legal peculiarities.The author describes that during the Soviet period of Ukraine's existence, there was no legal property right to land. Only the state could have legal property rights to land.This means that the courts did not protect the private property legal right to land. Onlywhen Ukraine became an independent state did a private property legal right to landemerge. During this historical period, a significant number of legal instruments for theprotection of proprietary legal rights to land appeared in the legislation of independentUkraine. The property legal right to land was protected by the court. It is the judicialprotection of the property legal right to land that is democratic and meets the Europeandemocratic standards for the protection of property rights. The modern features of thegenesis of legal protection of property legal rights to land, which are protected by thecourt in the civil procedure of Ukraine, have been investigated. The author has createdand described new stages in the development of civil procedural protection of legal propertyrights to land. ; Ключові слова: цивільно-процесуальний захист, суд, порушення речового права наземлю, цивільний процес Статтю присвячено дослідженню історично-правових аспектів процедури захистуречових прав на землю в українському праві. Досліджено основні етапи правого захистуречових прав на землю, у кожному періоді визначено свої особливості щодо означеноїпроцедури захисту відповідного речового права. Значна увага приділена питанням мате-ріально-правової регламентації та процесуального порядку захисту речового права наземлю в порядку цивільного судочинства. Розкрито особливості генезису правового захи-сту речових прав на землю в порядку цивільного судочинства на сучасному етапі роз-витку українського права. Запропоновано авторську періодизацію етапів розвиткуцивільно-процесуального захисту речових прав на землю. Посилання 1. Підопригора О. А. Римське право : підручник / О. А. Підопригора, Є. О. Харитонова. Київ : Юрінком Інтер, 2003. 512 с. 2. Бойко І. Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ –ХХ) : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Львів : Вид. центр імені Івана Франка, 2014.903 с. 3. Гукасян Р. Е. Избранные труды по гражданскому процессу. Москва : ПРОСПЕКТ, 2008. 448 с. 4. Петрухин И. Л. Правосудие: время реформ. Москва : Наука, 1991. 207 c. 5. Музиченко П. П. Історія держави і права України : навч. посіб. 5-те вид., випр. і допов. Київ : Знання, КОО, 2006. 437 с. 6. Самохвалов В. П., Шевченко О. О., Вовк О. Й. Історія держави і права України : хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. Київ : Вентурі, 1996. 224 с. 7. Майкут Христина. Цивільне право на українських землях за Литовськими Статутами : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Л., 2009. 20 с. 8. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. / відпов. ред. та авт. передм. Ю. С. Шемшученко; упоряд. К. А. Вислобоков. Київ : АТ «Книга», 1997. 547 с. 9. Курило M. П. Історичні передумови та особливості становлення цивільного процесуального права в Україні та світі. Форум права. 2013. № 1. 557–566. URL : file:///C:/Users/andrey/Downloads/FP_index.htm_2013_1_94%20(3).pdf . 10. Блинов И. А. Судебная реформа 20 ноября 1864 г.: историко-юридический очерк. Пг. : Сенат. тип., 1914. 234 с. 11. Важнейшие законодательные акты (1908–1912 гг.) с алфавитным, предметным и хронологическим указателями / под ред. и с предисл. В. М. Гессена. Санкт-Петербург : Изд. Юрид. книжн. склада «Право», 1913. С. 636–734. 12. Енциклопедія історії України. Земельне законодавство Української Народної Республіки 1917–1918 рр. URL : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Zemelne_zakonodavstvo_UNR_1917_1918. 13. Управління земельними ресурсами. URL : https://buklib.net/books/35320/. 14. Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар / під ред. Голови Верховного Суду Української РСР О. Н. Якименка. Київ : Видавництво політичної літератури. 1971. 536 с. 15. Земельний кодекс Української РСР 1970 року.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07/print. 16. Земельний кодекс Української РСР 1990 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12/print. 17. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 245х/96–ВР). URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 18. Цивільний кодекс України. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15. 19. Земельний кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 20. Шабалін А. В. Цивільне судочинство у справах наказного провадження : моногр. НДІ Інтелектуальної власності НАПрН України. Київ : Інтерсервіс, 2017. 150 с. 21. Цивільний процесуальний кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15. ============================================= 1. Pidopryhora O. A. Rymske pravo : pidruchnyk / O. A. Pidopryhora, Ye. O. Kharytonova. Kyiv : Yurinkom Inter, 2003. 512 s. 2. Boiko I. Y. Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IKh –KhKh) : navch. posibnyk dlia stud. vyshch. navch. zakl. Lviv : Vyd. tsentr imeni Ivana Franka, 2014. 903 s. 3. Hukasian R. E. Yzbrannыe trudы po hrazhdanskomu protsessu. Moskva : PROSPEKT, 2008. 448 s. 4. Petrukhyn Y. L. Pravosudye: vremia reform. Moskva : Nauka, 1991. 207 c. 5. Muzychenko P. P. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : navch. posib. 5-te vyd., vypr. i dopov. Kyiv : Znannia, KOO, 2006. 437 s. 6. Samokhvalov V. P., Shevchenko O. O., Vovk O. Y. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : khrestomatiia dlia studentiv yuryd. vuziv ta fakultetiv. Kyiv : Venturi, 1996. 224 s. 7. Maikut Khrystyna. Tsyvilne pravo na ukrainskykh zemliakh za Lytovskymy Statutamy : avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk : 12.00.01. L., 2009. 20 s. 8. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod 1743 r. / vidpov. red. ta avt. peredm. Yu. S. Shemshuchenko; uporiad. K. A. Vyslobokov. Kyiv : AT «Knyha», 1997. 547 s. 9. Kurylo M. P. Istorychni peredumovy ta osoblyvosti stanovlennia tsyvilnoho protsesualnoho prava v Ukraini ta sviti. Forum prava. 2013. № 1. 557–566. URL : file:///C:/Users/andrey/Downloads/FP_index.htm_2013_1_94%20(3).pdf . 10. Blynov Y. A. Sudebnaia reforma 20 noiabria 1864 h.: ystoryko-yurydycheskyi ocherk. Ph. : Senat. typ., 1914. 234 s. 11. Vazhneishye zakonodatelnыe aktы (1908–1912 hh.) s alfavytnыm, predmetnыm y khronolohycheskym ukazateliamy / pod red. y s predysl. V. M. Hessena. Sankt-Peterburh : Yzd. Yuryd. knyzhn. sklada «Pravo», 1913. S. 636–734. 12. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Zemelne zakonodavstvo Ukrainskoi Narodnoi Respubliky 1917–1918 rr. URL : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Zemelne_zakonodavstvo_UNR_1917_1918. 13. Upravlinnia zemelnymy resursamy. URL : https://buklib.net/books/35320/. 14. Tsyvilnyi kodeks Ukrainskoi RSR. Naukovo-praktychnyi komentar / pid red. Holovy Verkhovnoho Sudu Ukrainskoi RSR O. N. Yakymenka. Kyiv : Vydavnytstvo politychnoi literatury. 1971. 536 s. 15. Zemelnyi kodeks Ukrainskoi RSR 1970 roku.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07/print. 16. Zemelnyi kodeks Ukrainskoi RSR 1990 roku.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12/print. 17. Konstytutsiia Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 245kh/96–VR).URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 18. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15. 19. Zemelnyi kodeks Ukrainy. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 20. Shabalin A. V. Tsyvilne sudochynstvo u spravakh nakaznoho provadzhennia : monohr. NDI Intelektualnoi vlasnosti NAPrN Ukrainy. Kyiv : Interservis, 2017. 150 s. 21. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.

Keywords: civil procedural protection, court, violation of private property rights toland, civil procedure The article is devoted to the study of the historical and legal aspects of the judicial procedure for theprotection of property rights to land in Ukrainian legislation. The author investigates themain stages of legal protection of property legal rights to land, in each historical periodits own characteristics of the aforementioned procedure for the protection of the correspondingproperty right are determined. Considerable attention is paid to the issues ofthe peculiarities of legal regulation and judicial procedure for the protection of propertylegal rights to land. In this scientific article, the author pays considerable attention to thedevelopment of judicial protection of legal property rights to land in the historical periodof the emergence of the independent state of Ukraine (1917−1918 yy). The author of thearticle writes that during this period the legal right to land received significant development:the land plot could be inherited, the right to rent the land could also be inherited.The procedure for the judicial protection of the legal right to land had no legal peculiarities.The author describes that during the Soviet period of Ukraine's existence, there was no legal property right to land. Only the state could have legal property rights to land.This means that the courts did not protect the private property legal right to land. Onlywhen Ukraine became an independent state did a private property legal right to landemerge. During this historical period, a significant number of legal instruments for theprotection of proprietary legal rights to land appeared in the legislation of independentUkraine. The property legal right to land was protected by the court. It is the judicialprotection of the property legal right to land that is democratic and meets the Europeandemocratic standards for the protection of property rights. The modern features of thegenesis of legal protection of property legal rights to land, which are protected by thecourt in the civil procedure of Ukraine, have been investigated. The author has createdand described new stages in the development of civil procedural protection of legal propertyrights to land. ; Ключові слова: цивільно-процесуальний захист, суд, порушення речового права наземлю, цивільний процес Статтю присвячено дослідженню історично-правових аспектів процедури захистуречових прав на землю в українському праві. Досліджено основні етапи правого захистуречових прав на землю, у кожному періоді визначено свої особливості щодо означеноїпроцедури захисту відповідного речового права. Значна увага приділена питанням мате-ріально-правової регламентації та процесуального порядку захисту речового права наземлю в порядку цивільного судочинства. Розкрито особливості генезису правового захи-сту речових прав на землю в порядку цивільного судочинства на сучасному етапі роз-витку українського права. Запропоновано авторську періодизацію етапів розвиткуцивільно-процесуального захисту речових прав на землю. Посилання 1. Підопригора О. А. Римське право : підручник / О. А. Підопригора, Є. О. Харитонова. Київ : Юрінком Інтер, 2003. 512 с. 2. Бойко І. Й. Історія правового регулювання цивільних, кримінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ –ХХ) : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Львів : Вид. центр імені Івана Франка, 2014.903 с. 3. Гукасян Р. Е. Избранные труды по гражданскому процессу. Москва : ПРОСПЕКТ, 2008. 448 с. 4. Петрухин И. Л. Правосудие: время реформ. Москва : Наука, 1991. 207 c. 5. Музиченко П. П. Історія держави і права України : навч. посіб. 5-те вид., випр. і допов. Київ : Знання, КОО, 2006. 437 с. 6. Самохвалов В. П., Шевченко О. О., Вовк О. Й. Історія держави і права України : хрестоматія для студентів юрид. вузів та факультетів. Київ : Вентурі, 1996. 224 с. 7. Майкут Христина. Цивільне право на українських землях за Литовськими Статутами : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Л., 2009. 20 с. 8. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. / відпов. ред. та авт. передм. Ю. С. Шемшученко; упоряд. К. А. Вислобоков. Київ : АТ «Книга», 1997. 547 с. 9. Курило M. П. Історичні передумови та особливості становлення цивільного процесуального права в Україні та світі. Форум права. 2013. № 1. 557–566. URL : file:///C:/Users/andrey/Downloads/FP_index.htm_2013_1_94%20(3).pdf . 10. Блинов И. А. Судебная реформа 20 ноября 1864 г.: историко-юридический очерк. Пг. : Сенат. тип., 1914. 234 с. 11. Важнейшие законодательные акты (1908–1912 гг.) с алфавитным, предметным и хронологическим указателями / под ред. и с предисл. В. М. Гессена. Санкт-Петербург : Изд. Юрид. книжн. склада «Право», 1913. С. 636–734. 12. Енциклопедія історії України. Земельне законодавство Української Народної Республіки 1917–1918 рр. URL : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Zemelne_zakonodavstvo_UNR_1917_1918. 13. Управління земельними ресурсами. URL : https://buklib.net/books/35320/. 14. Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар / під ред. Голови Верховного Суду Української РСР О. Н. Якименка. Київ : Видавництво політичної літератури. 1971. 536 с. 15. Земельний кодекс Української РСР 1970 року.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07/print. 16. Земельний кодекс Української РСР 1990 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12/print. 17. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 245х/96–ВР). URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 18. Цивільний кодекс України. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15. 19. Земельний кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 20. Шабалін А. В. Цивільне судочинство у справах наказного провадження : моногр. НДІ Інтелектуальної власності НАПрН України. Київ : Інтерсервіс, 2017. 150 с. 21. Цивільний процесуальний кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15. ============================================= 1. Pidopryhora O. A. Rymske pravo : pidruchnyk / O. A. Pidopryhora, Ye. O. Kharytonova. Kyiv : Yurinkom Inter, 2003. 512 s. 2. Boiko I. Y. Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IKh –KhKh) : navch. posibnyk dlia stud. vyshch. navch. zakl. Lviv : Vyd. tsentr imeni Ivana Franka, 2014. 903 s. 3. Hukasian R. E. Yzbrannыe trudы po hrazhdanskomu protsessu. Moskva : PROSPEKT, 2008. 448 s. 4. Petrukhyn Y. L. Pravosudye: vremia reform. Moskva : Nauka, 1991. 207 c. 5. Muzychenko P. P. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : navch. posib. 5-te vyd., vypr. i dopov. Kyiv : Znannia, KOO, 2006. 437 s. 6. Samokhvalov V. P., Shevchenko O. O., Vovk O. Y. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : khrestomatiia dlia studentiv yuryd. vuziv ta fakultetiv. Kyiv : Venturi, 1996. 224 s. 7. Maikut Khrystyna. Tsyvilne pravo na ukrainskykh zemliakh za Lytovskymy Statutamy : avtoref. dys. … kand. yuryd. nauk : 12.00.01. L., 2009. 20 s. 8. Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod 1743 r. / vidpov. red. ta avt. peredm. Yu. S. Shemshuchenko; uporiad. K. A. Vyslobokov. Kyiv : AT «Knyha», 1997. 547 s. 9. Kurylo M. P. Istorychni peredumovy ta osoblyvosti stanovlennia tsyvilnoho protsesualnoho prava v Ukraini ta sviti. Forum prava. 2013. № 1. 557–566. URL : file:///C:/Users/andrey/Downloads/FP_index.htm_2013_1_94%20(3).pdf . 10. Blynov Y. A. Sudebnaia reforma 20 noiabria 1864 h.: ystoryko-yurydycheskyi ocherk. Ph. : Senat. typ., 1914. 234 s. 11. Vazhneishye zakonodatelnыe aktы (1908–1912 hh.) s alfavytnыm, predmetnыm y khronolohycheskym ukazateliamy / pod red. y s predysl. V. M. Hessena. Sankt-Peterburh : Yzd. Yuryd. knyzhn. sklada «Pravo», 1913. S. 636–734. 12. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Zemelne zakonodavstvo Ukrainskoi Narodnoi Respubliky 1917–1918 rr. URL : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Zemelne_zakonodavstvo_UNR_1917_1918. 13. Upravlinnia zemelnymy resursamy. URL : https://buklib.net/books/35320/. 14. Tsyvilnyi kodeks Ukrainskoi RSR. Naukovo-praktychnyi komentar / pid red. Holovy Verkhovnoho Sudu Ukrainskoi RSR O. N. Yakymenka. Kyiv : Vydavnytstvo politychnoi literatury. 1971. 536 s. 15. Zemelnyi kodeks Ukrainskoi RSR 1970 roku.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2874%D0%B0-07/print. 16. Zemelnyi kodeks Ukrainskoi RSR 1990 roku.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12/print. 17. Konstytutsiia Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 245kh/96–VR).URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 18. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15. 19. Zemelnyi kodeks Ukrainy. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 20. Shabalin A. V. Tsyvilne sudochynstvo u spravakh nakaznoho provadzhennia : monohr. NDI Intelektualnoi vlasnosti NAPrN Ukrainy. Kyiv : Interservis, 2017. 150 s. 21. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.

The article examines the process of introduction of legal Civil code of Austria in Hungary and Transylvania. It is found out, that with the introduction of the Civil code of Austria in 1811 for the first time a private law for all Hungarian lands became unified. The civil code of Austria of 1811 was published together with the Additional Resolution in the Imperial journal of laws, there was also included the Alphabetical index for Hungary and Transylvania. It is established that the introduction of the Civil code of Austria of 1811 in Hungary and Transylvania were considered the legal aspects of the respective territories in particular, in a family law, about wills and inheritance of property of the clergy as well as the regulation of relations of «inalienability of noble estates (avicitet)». Amendments to the Civil code of Austria of 1811 in Hungary amounted to 86, and in Transil'vanii – 83 annex 71 paragraphs.In 1860 the October diploma was accepted which became the impetus for the modification of the Hungarian legal system. It had negative consequences for activity of the Austrian justice and values of the Civil code of Austria of 1811. It was analysed the contest of the Curia Judicial conference of 1860–1861, which officially ended the Civil code of Austria of 1811 in the territory of Hungary. At the conference 400 paragraphs of the inherited law for the Civil code of Austria were accepted in 1811, and also the old Hungarian law was modified and restored. The decision was seen as a compromise between the Hungarian and Austrian private law. Also decisions were not interpreted by Hungarian parliament as formal laws and was not sanctioned by monarch. However, the Civil code of Austria of 1811 continued to act, especially its land and law obligations. The civil code of Austria of 1811 was widely used in judicial practice. Although in procedural and commercial law and the judicial system came to an almost complete restoration of the former Hungarian law. During the years 1864-1867 a government tried to achieve verification of decisions at Conference with the purpose of restoring the Civil code of Austria of 1811 in Hungary. For Hungary the creation of its own code in the field of private law has became a symbol of the state-legal independency. It is found that in Hungary up to 1918 was produced only a particial codification of family law during 1871–1884. By 1916 five projects of civil code were made the source of which also was the Civil code of Austria of 1811 in a release 1914–1916. The Hungarian private law in a form, which the decision of Curia of the Judicial conference was given to it was complemented and improved by laws and practice, on the basis of positions in 1928 and continued to operate until 1959. ; Досліджено процес введення в законну дію Цивільного кодексу Австрії 1811 року в Угорщині та Трансільванії. З'ясовано, що із введенням Цивільного кодексу Австрії 1811 року вперше приватне право на усіх угорських землях стало уніфікованим. Встановлено, що при введенні Цивільного кодексу Австрії 1811 року в законну дію в Угорщині та Трансільванії було враховано правові особливості відповідних країв, зокрема, у сімейному праві щодо заповіту та успадкування майна духовенства, а також «регулювання відносин невід'ємності дворянських землеволодінь (авіцітету)». Проаналізовано зміст Жовтневих указів 1860 року та рішень Курії Судової конференції 1860–1861 років, котрі офіційно припинили дію Цивільного кодексу Австрії 1811 року на території Угорщини. З'ясовано, що в Угорщині до 1918 року була проведена лише часткова кодифікація цивільного права, зокрема сімейного права протягом 1871–1884 років. До 1916 року було розроблено п'ять проектів цивільного кодексу, джерелом котрих також був Цивільний кодекс Австрії 1811 року в редакції 1914–1916 років.

The article covers certain is­sues of the civil procedure for the protection of the basic human right — the right to health — the time of application or non-application of medical and technological documents on the standardization of medical care, when the initiator of the process are those who did not take part in the case if the court decided the issue about her rights and responsibilities.On the basis of the analysis of international legal acts, it was concluded that the right to health also includes the right to availability of quality medical care on the basis of the specification and in strict conformity with the standards (Article 8 of the European Char­ter of Rights of Patients of November 15, 2002). This approach has been implemented in national legislation. Thus, the Constitution of Ukraine declares that everyone has the right to health care, medical care and medical insurance (Part 1, Article 49), and in Partof Art. 284 of the Civil Code of Ukraine established the right of an individual to provide her with medical assistance.In its turn, Art. 129 of the Constitution of Ukraine fixed the basic principles of legal proceedings. These principles are constitutional guarantees of the right to judicial protec­tion. According to Art. 13 of the Constitution of Ukraine, everyone is guaranteed the right to appeal in court decisions, actions or inactivity of state authorities, local self-gov­ernment bodies, officials and officials. Part 1 of Art. 4 The Civil procedure Code of Ukraine determines that each person has the right, in accordance with the procedure es­tablished by this Code, to apply to the court for the protection of their violated, unrecog­nized or disputed rights, freedoms or legitimate interests.According to Part 12 of Art. 272 of the Civil Procedure Code of Ukraine, a person who did not take part in the case, but on which the court decided on his rights, freedoms, inter­ests and (or) duties, may receive in the court which considered the case as a court of first instance a copy of the decision that is in the materials of this case, passed by the court of any instance. In turn, in accordance with Part 1 of Art. 17 of the CPC of Ukraine persons who did not take part in the case, if the court has decided on their rights, freedoms, inter­ests and (or) duties, have the right to appeal the case and in cases determined by law — on a cassation appeal of a court decision. This provision of the law corresponds to Part 1 of Art. 352 of the Civil Procedure Code of Ukraine — persons who did not take part in the case, if the court has decided on their rights, freedoms, interests and (or) duties, have the right to appeal in full or in part in the appeal decision of the court of first instance.Thus, the right granted to persons who did not participate in the case if the court de­cided on their rights, freedoms, interests and / or duties is a guarantee of the implemen­tation of the principle of access to court in the meaning of Art. 6 Convention for the Pro­tection of Human Rights and Fundamental Freedoms 1950.At the same time, civil procedural law establishes a certain procedure for implement­ing the principle of availability to the court.Realization by persons who did not take part in the case if the court decided on their rights, freedoms, interests and / or duties of the right to appeal the decision of the court of first instance in full or in part (Part 1 of Article 17, Part 12 of Art. 272, part 1, Article 352 of the Civil Procedure Code of Ukraine) should not have any signs of abuse of procedural law (Article 44 of the Civil Procedure Code of Ukraine) and violate the principle of the final judgment.The medical protocol, as a medical-technological document for the standardization of medical care, does not fall within the scope of legal acts, and thus does not fall under the broad understanding of the «law», which is identified with the term «legislation». Thus, the application or non-application of a medical protocol can not be regarded as an incor­rect application of substantive law, which may result in a significant judicial error that is fundamental to the judicial system.Based on the analysis of the case-law of the European Court of Human Rights regard­ing the application of paragraph 1 of Art. 6 of the European Convention for the Protec­tion of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950 grounds for renewal of the term for filing an application or appeal are reasons which do not depend on the will of the persons concerned, and the purpose of correcting the «error» which is of fundamental importance for the judicial systems. If, however, the renewal of the terms of appeal for a decision of the court of first instance is exclusively for the purpose of re-examination and approval of a new decision, there is a violation of the principle of legal certainty and the «right to a court» within the meaning of clause 1 of Art. 6 of the Convention for the Pro­tection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950.The course of the filing of the appeal, fixed in part 6 of Art. 268 of the Civil Code of Ukraine for persons who did not take part in the case, if the court decided on their rights and obligations, begins the next day from the date of registration in the journal of is­suance of court cases on its familiarization with the case and is ten days. ; В статье освещаются отдельные вопросы гражданско-процессуального порядка защиты основного права человека — права на здоровье — в случае применения или неприменения медико-технологических документов по стандартизации ме­дицинской помощи, когда инициатором процесса выступают лица, не участвовав­шие в деле, если суд решил вопрос об их правах и обязанностях. ; У статті висвітлюються деякі питання цивільно-процесуального порядку захисту основного права людини — права на здоров'я — у разі застосування чи незастосування медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, коли ініціатором процесу стають особи, що не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та обов'язки.

У статті висвітлюються деякі питання цивільно-процесуального порядку захисту основного права людини — права на здоров'я — у разі застосування чи незастосування медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, коли ініціатором процесу стають особи, що не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та обов'язки. ; В статье освещаются отдельные вопросы гражданско-процессуального порядка защиты основного права человека — права на здоровье — в случае применения или неприменения медико-технологических документов по стандартизации ме­дицинской помощи, когда инициатором процесса выступают лица, не участвовав­шие в деле, если суд решил вопрос об их правах и обязанностях. ; The article covers certain is­sues of the civil procedure for the protection of the basic human right — the right to health — the time of application or non-application of medical and technological documents on the standardization of medical care, when the initiator of the process are those who did not take part in the case if the court decided the issue about her rights and responsibilities.On the basis of the analysis of international legal acts, it was concluded that the right to health also includes the right to availability of quality medical care on the basis of the specification and in strict conformity with the standards (Article 8 of the European Char­ter of Rights of Patients of November 15, 2002). This approach has been implemented in national legislation. Thus, the Constitution of Ukraine declares that everyone has the right to health care, medical care and medical insurance (Part 1, Article 49), and in Partof Art. 284 of the Civil Code of Ukraine established the right of an individual to provide her with medical assistance.In its turn, Art. 129 of the Constitution of Ukraine fixed the basic principles of legal proceedings. These principles are constitutional guarantees of the right to judicial protec­tion. According to Art. 13 of the Constitution of Ukraine, everyone is guaranteed the right to appeal in court decisions, actions or inactivity of state authorities, local self-gov­ernment bodies, officials and officials. Part 1 of Art. 4 The Civil procedure Code of Ukraine determines that each person has the right, in accordance with the procedure es­tablished by this Code, to apply to the court for the protection of their violated, unrecog­nized or disputed rights, freedoms or legitimate interests.According to Part 12 of Art. 272 of the Civil Procedure Code of Ukraine, a person who did not take part in the case, but on which the court decided on his rights, freedoms, inter­ests and (or) duties, may receive in the court which considered the case as a court of first instance a copy of the decision that is in the materials of this case, passed by the court of any instance. In turn, in accordance with Part 1 of Art. 17 of the CPC of Ukraine persons who did not take part in the case, if the court has decided on their rights, freedoms, inter­ests and (or) duties, have the right to appeal the case and in cases determined by law — on a cassation appeal of a court decision. This provision of the law corresponds to Part 1 of Art. 352 of the Civil Procedure Code of Ukraine — persons who did not take part in the case, if the court has decided on their rights, freedoms, interests and (or) duties, have the right to appeal in full or in part in the appeal decision of the court of first instance.Thus, the right granted to persons who did not participate in the case if the court de­cided on their rights, freedoms, interests and / or duties is a guarantee of the implemen­tation of the principle of access to court in the meaning of Art. 6 Convention for the Pro­tection of Human Rights and Fundamental Freedoms 1950.At the same time, civil procedural law establishes a certain procedure for implement­ing the principle of availability to the court.Realization by persons who did not take part in the case if the court decided on their rights, freedoms, interests and / or duties of the right to appeal the decision of the court of first instance in full or in part (Part 1 of Article 17, Part 12 of Art. 272, part 1, Article 352 of the Civil Procedure Code of Ukraine) should not have any signs of abuse of procedural law (Article 44 of the Civil Procedure Code of Ukraine) and violate the principle of the final judgment.The medical protocol, as a medical-technological document for the standardization of medical care, does not fall within the scope of legal acts, and thus does not fall under the broad understanding of the «law», which is identified with the term «legislation». Thus, the application or non-application of a medical protocol can not be regarded as an incor­rect application of substantive law, which may result in a significant judicial error that is fundamental to the judicial system.Based on the analysis of the case-law of the European Court of Human Rights regard­ing the application of paragraph 1 of Art. 6 of the European Convention for the Protec­tion of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950 grounds for renewal of the term for filing an application or appeal are reasons which do not depend on the will of the persons concerned, and the purpose of correcting the «error» which is of fundamental importance for the judicial systems. If, however, the renewal of the terms of appeal for a decision of the court of first instance is exclusively for the purpose of re-examination and approval of a new decision, there is a violation of the principle of legal certainty and the «right to a court» within the meaning of clause 1 of Art. 6 of the Convention for the Pro­tection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950.The course of the filing of the appeal, fixed in part 6 of Art. 268 of the Civil Code of Ukraine for persons who did not take part in the case, if the court decided on their rights and obligations, begins the next day from the date of registration in the journal of is­suance of court cases on its familiarization with the case and is ten days.

In recent years, the Criminal Procedure Code of the Republic of Belarus (hereinafter referred to as the Code of Criminal Procedure) has been amended to simplify and speed up judicial procedures. One of these stories was the appearance of absentee production in 2016. According to Part 1 of Art. 459 Code of Criminal Procedure applies to a person accused of committing a crime that does not represent a great public danger, when the accused fully admits his guilt and civil suit, if he is brought, the recognition made by him is not disputed by any of the parties and is not in doubt with the judge and the guilt of the accused, the legal qualification of the act and the consent of the accused and the victim to the trial in absentia in court are not in doubt; there are no other obstacles to sentencing ra without trial. This article raises the problem of the legal nature of the specified procedure for resolving cases by the court and its compliance with the constitutional provision on the adversarial nature of justice; it is stated that the existing in the legislation of Belarus the construction of the contest as a constitutional principle actually takes the procedure of sentencing without a trial beyond the scope of justice. In such circumstances, competition limits the legislator in creating a more flexible model of justice that meets current trends in simplifying ordinary judicial procedures. In this regard, it is concluded that it is advisable to revise the constitutional version of the principle of competition by supplementing Article 115 of the Constitution of the Republic of Belarus with a norm allowing for the possibility of derogation from it in cases provided for by law. ; В последние годы в Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь (далее – УПК) вносятся дополнения и изменения, направленные на упрощение и ускорение судебных процедур. Одной из таких новелл стало появление в 2016 году заочного производства. Согласно ч. 1 ст. 459 УПК данный порядок применяется в отношении лица, обвиняемого в совершении преступления, не представляющего большой общественной опасности, когда обвиняемый полностью признает свою вину и гражданский иск, если он предъявлен, сделанное им признание не оспаривается какой-либо из сторон и не вызывает сомнения у судьи, а также не вызывают сомнения виновность обвиняемого, юридическая квалификация деяния и добровольность согласия обвиняемого и потерпевшего на заочное производство в суде, отсутствуют иные препятствия постановлению приговора без судебного разбирательства. В настоящей статье поднимается проблема правовой природы указанного порядка разрешения дел судом и его соответствия конституционному установлению о состязательности правосудия; констатируется, что существующая в законодательстве Беларуси конструкция состязательности как конституционного принципа фактически выводит процедуру постановления приговора без судебного разбирательства за рамки правосудия. При таких обстоятельствах состязательность ограничивает законодателя в создании более гибкой модели правосудия, отвечающей современным тенденциям упрощения обычных судебных процедур. В этой связи делается вывод о целесообразности пересмотра конституционной редакции принципа состязательности путем дополнения ст. 115 Конституции Республики Беларусь нормой, допускающей возможность отступления от него в случаях, предусмотренных законом. ; Останніми роками в Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь (далі – КПК) вносяться доповнення і зміни, спрямовані на спрощення та прискорення судових процедур. Однією з таких новел стала поява в 2016 році заочного провадження.Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК даний порядок застосовується щодо особи, обвинувачуваної у вчиненні злочину, що не становить значної суспільної небезпеки, коли обвинувачений повністю визнає свою вину і цивільний позов, якщо він пред'явлений, зроблене ним визнання не заперечується жодною зі сторін і не викликає сумніву у судді, а також не викликають сумніву винність обвинуваченого, юридична кваліфікація діяння і добровільність згоди обвинуваченого і потерпілого на заочне провадження в суді, відсутні інші перешкоди для винесення вироку без судового розгляду. У цій статті порушується проблема правової природи зазначеного порядку вирішення справ судом і його відповідності конституційному установленню про змагальність правосуддя; констатується, що існуюча в законодавстві Білорусі конструкція змагальності як конституційного принципу фактично виводить процедуру постановлення вироку без судового розгляду за рамки правосуддя. При таких обставинах змагальність обмежує законодавця в створенні більш гнучкої моделі правосуддя, що відповідає сучасним тенденціям спрощення звичайних судових процедур. З огляду на це робиться висновок про доцільність перегляду конституційної редакції принципу змагальності шляхом доповнення ст. 115 Конституції Республіки Білорусь нормою, що допускає можливість відступу від нього у випадках, передбачених законом.

In recent years, the Criminal Procedure Code of the Republic of Belarus (hereinafter referred to as the Code of Criminal Procedure) has been amended to simplify and speed up judicial procedures. One of these stories was the appearance of absentee production in 2016. According to Part 1 of Art. 459 Code of Criminal Procedure applies to a person accused of committing a crime that does not represent a great public danger, when the accused fully admits his guilt and civil suit, if he is brought, the recognition made by him is not disputed by any of the parties and is not in doubt with the judge and the guilt of the accused, the legal qualification of the act and the consent of the accused and the victim to the trial in absentia in court are not in doubt; there are no other obstacles to sentencing ra without trial. This article raises the problem of the legal nature of the specified procedure for resolving cases by the court and its compliance with the constitutional provision on the adversarial nature of justice; it is stated that the existing in the legislation of Belarus the construction of the contest as a constitutional principle actually takes the procedure of sentencing without a trial beyond the scope of justice. In such circumstances, competition limits the legislator in creating a more flexible model of justice that meets current trends in simplifying ordinary judicial procedures. In this regard, it is concluded that it is advisable to revise the constitutional version of the principle of competition by supplementing Article 115 of the Constitution of the Republic of Belarus with a norm allowing for the possibility of derogation from it in cases provided for by law. ; В последние годы в Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь (далее – УПК) вносятся дополнения и изменения, направленные на упрощение и ускорение судебных процедур. Одной из таких новелл стало появление в 2016 году заочного производства. Согласно ч. 1 ст. 459 УПК данный порядок применяется в отношении лица, обвиняемого в совершении преступления, не представляющего большой общественной опасности, когда обвиняемый полностью признает свою вину и гражданский иск, если он предъявлен, сделанное им признание не оспаривается какой-либо из сторон и не вызывает сомнения у судьи, а также не вызывают сомнения виновность обвиняемого, юридическая квалификация деяния и добровольность согласия обвиняемого и потерпевшего на заочное производство в суде, отсутствуют иные препятствия постановлению приговора без судебного разбирательства. В настоящей статье поднимается проблема правовой природы указанного порядка разрешения дел судом и его соответствия конституционному установлению о состязательности правосудия; констатируется, что существующая в законодательстве Беларуси конструкция состязательности как конституционного принципа фактически выводит процедуру постановления приговора без судебного разбирательства за рамки правосудия. При таких обстоятельствах состязательность ограничивает законодателя в создании более гибкой модели правосудия, отвечающей современным тенденциям упрощения обычных судебных процедур. В этой связи делается вывод о целесообразности пересмотра конституционной редакции принципа состязательности путем дополнения ст. 115 Конституции Республики Беларусь нормой, допускающей возможность отступления от него в случаях, предусмотренных законом. ; Останніми роками в Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь (далі – КПК) вносяться доповнення і зміни, спрямовані на спрощення та прискорення судових процедур. Однією з таких новел стала поява в 2016 році заочного провадження.Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК даний порядок застосовується щодо особи, обвинувачуваної у вчиненні злочину, що не становить значної суспільної небезпеки, коли обвинувачений повністю визнає свою вину і цивільний позов, якщо він пред'явлений, зроблене ним визнання не заперечується жодною зі сторін і не викликає сумніву у судді, а також не викликають сумніву винність обвинуваченого, юридична кваліфікація діяння і добровільність згоди обвинуваченого і потерпілого на заочне провадження в суді, відсутні інші перешкоди для винесення вироку без судового розгляду. У цій статті порушується проблема правової природи зазначеного порядку вирішення справ судом і його відповідності конституційному установленню про змагальність правосуддя; констатується, що існуюча в законодавстві Білорусі конструкція змагальності як конституційного принципу фактично виводить процедуру постановлення вироку без судового розгляду за рамки правосуддя. При таких обставинах змагальність обмежує законодавця в створенні більш гнучкої моделі правосуддя, що відповідає сучасним тенденціям спрощення звичайних судових процедур. З огляду на це робиться висновок про доцільність перегляду конституційної редакції принципу змагальності шляхом доповнення ст. 115 Конституції Республіки Білорусь нормою, що допускає можливість відступу від нього у випадках, передбачених законом.

In recent years, the Criminal Procedure Code of the Republic of Belarus (hereinafter referred to as the Code of Criminal Procedure) has been amended to simplify and speed up judicial procedures. One of these stories was the appearance of absentee production in 2016. According to Part 1 of Art. 459 Code of Criminal Procedure applies to a person accused of committing a crime that does not represent a great public danger, when the accused fully admits his guilt and civil suit, if he is brought, the recognition made by him is not disputed by any of the parties and is not in doubt with the judge and the guilt of the accused, the legal qualification of the act and the consent of the accused and the victim to the trial in absentia in court are not in doubt; there are no other obstacles to sentencing ra without trial. This article raises the problem of the legal nature of the specified procedure for resolving cases by the court and its compliance with the constitutional provision on the adversarial nature of justice; it is stated that the existing in the legislation of Belarus the construction of the contest as a constitutional principle actually takes the procedure of sentencing without a trial beyond the scope of justice. In such circumstances, competition limits the legislator in creating a more flexible model of justice that meets current trends in simplifying ordinary judicial procedures. In this regard, it is concluded that it is advisable to revise the constitutional version of the principle of competition by supplementing Article 115 of the Constitution of the Republic of Belarus with a norm allowing for the possibility of derogation from it in cases provided for by law. ; В последние годы в Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь (далее – УПК) вносятся дополнения и изменения, направленные на упрощение и ускорение судебных процедур. Одной из таких новелл стало появление в 2016 году заочного производства. Согласно ч. 1 ст. 459 УПК данный порядок применяется в отношении лица, обвиняемого в совершении преступления, не представляющего большой общественной опасности, когда обвиняемый полностью признает свою вину и гражданский иск, если он предъявлен, сделанное им признание не оспаривается какой-либо из сторон и не вызывает сомнения у судьи, а также не вызывают сомнения виновность обвиняемого, юридическая квалификация деяния и добровольность согласия обвиняемого и потерпевшего на заочное производство в суде, отсутствуют иные препятствия постановлению приговора без судебного разбирательства. В настоящей статье поднимается проблема правовой природы указанного порядка разрешения дел судом и его соответствия конституционному установлению о состязательности правосудия; констатируется, что существующая в законодательстве Беларуси конструкция состязательности как конституционного принципа фактически выводит процедуру постановления приговора без судебного разбирательства за рамки правосудия. При таких обстоятельствах состязательность ограничивает законодателя в создании более гибкой модели правосудия, отвечающей современным тенденциям упрощения обычных судебных процедур. В этой связи делается вывод о целесообразности пересмотра конституционной редакции принципа состязательности путем дополнения ст. 115 Конституции Республики Беларусь нормой, допускающей возможность отступления от него в случаях, предусмотренных законом. ; Останніми роками в Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь (далі – КПК) вносяться доповнення і зміни, спрямовані на спрощення та прискорення судових процедур. Однією з таких новел стала поява в 2016 році заочного провадження.Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК даний порядок застосовується щодо особи, обвинувачуваної у вчиненні злочину, що не становить значної суспільної небезпеки, коли обвинувачений повністю визнає свою вину і цивільний позов, якщо він пред'явлений, зроблене ним визнання не заперечується жодною зі сторін і не викликає сумніву у судді, а також не викликають сумніву винність обвинуваченого, юридична кваліфікація діяння і добровільність згоди обвинуваченого і потерпілого на заочне провадження в суді, відсутні інші перешкоди для винесення вироку без судового розгляду. У цій статті порушується проблема правової природи зазначеного порядку вирішення справ судом і його відповідності конституційному установленню про змагальність правосуддя; констатується, що існуюча в законодавстві Білорусі конструкція змагальності як конституційного принципу фактично виводить процедуру постановлення вироку без судового розгляду за рамки правосуддя. При таких обставинах змагальність обмежує законодавця в створенні більш гнучкої моделі правосуддя, що відповідає сучасним тенденціям спрощення звичайних судових процедур. З огляду на це робиться висновок про доцільність перегляду конституційної редакції принципу змагальності шляхом доповнення ст. 115 Конституції Республіки Білорусь нормою, що допускає можливість відступу від нього у випадках, передбачених законом.

Keywords: civil procedural law, civil process, civil proceedings, subject of civil procedurallaw The process of reforming procedural legislation, its harmonization, harmonization with theprinciples and standards of international law, as well as other processes taking place insociety and the state are the factors that affect the need to revise the doctrinal definitionsof civil procedural law. One of the most developed issues in the theory of civil procedurallaw is its definition. In turn, the development of science is impossible without reviewingeven established doctrinal approaches and provisions.An analysis of the special literature, mostly educational, led to the conclusion thatscholars use approaches to the definition of the term "civil procedural law", which weredeveloped and included in the theory of civil procedural law in the 50s-60s of the twentiethcentury. Modern definitions of civil procedural law are based on the provisions of theold invalid legislation, or on the provisions of the legislation of other countries (for example,the Russian Federation). Therefore, the purpose of this study was to review the existingdefinitions in the theory of civil procedural law and their harmonization with theprovisions of current legislation of Ukraine.In the process of researching doctrinal approaches to the definition of civil procedurallaw, it was found that researchers invest in the definition of the subject, purpose of thisbranch of law, as well as additional characteristics of civil procedural law (participants,sectoral affiliation, stage, etc.).The lack of a single doctrinal approach to the definition of the subject of civil procedurallaw, which is part of the definition of civil procedural law, prompted to study thesubject of civil procedural law and propose its author's definition.Based on the provisions of current legislation, the article presents the author's definitionof civil procedural law as a branch of law, set and system of legal norms, the subjectof which are public relations arising in civil proceedings on the basis of fair, impartialand timely consideration and resolution of civil cases in order to effectively protect violated,unrecognized or disputed rights, freedoms or interests of individuals, rights and interestsof legal entities, the interests of the state. ; Ключові слова: цивільне процесуальне право, цивільний процес, цивільне судочинство, предмет цивільного процесуального права Процес реформування процесуального законодавства, його гармонізації, приведен-ня у відповідність до принципів і стандартів міжнародного права, а також інші про-цеси, що відбуваються у суспільстві та державі, є тими чинниками, які впливають напотребу перегляду доктринальних визначень категорій цивільного процесуальногоправа. Саме тому у статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття«цивільне процесуальне право» та запропоновано його авторське визначення з ураху-ванням положень чинного законодавства України. На основі аналізу доктринальнихпідходів запропоновано також авторське визначення предмета цивільного процесу-ального права. Посилання 1. Терещук Г. А. Цивільне право. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2017. 88 с. 2. Гражданский процесс : учебник. 4-е изд., перераб. и доп. / под ред. М. К. Треушникова. Москва : ИД «Городец», 2011. 815 с. ; Гражданский процесс: учебник / отв. ред. В. В. Ярков. 8-е изд., перераб. и доп. Москва : Инфотропик Медиа, 2012. 768 с. 3. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты. Москва : Волтерс Клувер, 2008. 696 c. 4. Щепалов С. В. Гражданский процесс : лекции / под ред. Б. К. Таратунина, Е. С. Рочевой. Москва : Норма : НИЦ Инфра, 2013. 352 с. 5. Фархтдинов Я. Ф. Источники гражданского процессуального права Российской Федерации : автореф. дис. … докт. юрид. наук. Екатеринбург, 2002. 36 с. 6. Осокина Г. Л. Курс гражданского судопроизводства России. Общая часть : учебное пособие. Томск : Изд-во Том. ун-та, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (дата звернення: 10.01.2021 р.). 7. Степаненко Т. В. § 6. Поняття та значення цивільного процесу (цивільного судочинства). Стадії цивільного судочинства // Сучасні проблеми цивільного права та процес : навчальний посібник: за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (дата звернення: 10.01.2021 р.). 8. Васильев С. В. Гражданский процесс. Курс лекций. Харьков : Эспада, 2010. 688 с. 9. Гражданский процесс. Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. : под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. Москва : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. 544 с. 10. Процессуальные нормы и отношения в советском праве: в «непроцессуальных» отраслях / И. А. Галаган [и др.] ; науч. ред. И. А. Галаган. Воронеж : Издательство Воронежского государственного университета, 1985. 208 с. 11. Здрок О. Н. Понятие и система гражданского процессуального права : конспект лекции. Минск : БГУ, 2009. 27 с. 12. Концепція // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення: 10.01.2021 р.). 13. Протасов Н. В. Теорія держави і права. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/teoriya_derzhavi_i_prava(дата звернення: 10.01.2021 р.). 14. Потапенко С. В., Даниелян А. С., Гелиева И. Н. Судебная система Российской Федерации : учеб. пособие. Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 2019. 114 с. 15. Юдельсон К. С. Вопросы советского гражданского процесса военного времени. Свердловск, 1943. 104 c. 16. Пучинский В. К. Понятие, предмет, источники советского процессуального права. Москва, 1966. 46 с. 17. Советский гражданский процесс. Учебник / Боннер А. Т., Гурвич М. А., Курылев С. В., Марышева Н. И. и др.; отв. ред. Шакарян М. С. Москва : Юрид. лит., 1985. 528 c. 18. Мозолин В. П. О гражданско-процессуальном правоотношении. Советское государство и право. 1955. № 6. С. 50−57. 19. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия гражданского процессуального права. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. 72 c. 20. Советский гражданский процесс : под ред. К. И. Комиссарова, В. М. Семенова. Москва : Юридическая литература, 1988. 480 с. 21. Гражданский процесс : учебник : под ред М. К. Треушникова. 5-е изд., перераб. и доп. Москва : Статут, 2014. 959 с. 22. Ярков В. В. Развитие цивилистического процесса в России: отдельные вопросы. Вестник гражданского процесса. 2011. № 1. С. 24−27. ====================================================== 1. Tereshchuk H. A. Tsyvilne pravo. Konspekt lektsii dlia studentiv usikh napriamiv dennoi ta zaochnoi form navchannia. Lutsk : LNTU, 2017. 88 s. 2. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk. 4-e yzd., pererab. y dop. / pod red. M. K. Treushnykova. Moskva : YD «Horodets», 2011. 815 s. ; Hrazhdanskyi protsess: uchebnyk / otv. red. V. V. Yarkov. 8-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Ynfotropyk Medya, 2012. 768 s. 3. Sakhnova T. V. Kurs hrazhdanskoho protsessa: teoretycheskye nachala y osnovnыe ynstytutы. Moskva : Volters Kluver, 2008. 696 c. 4. Shchepalov S. V. Hrazhdanskyi protsess : lektsyy / pod red. B. K. Taratunyna, E. S. Rochevoi. Moskva : Norma : NYTs Ynfra, 2013. 352 s. 5. Farkhtdynov Ya. F. Ystochnyky hrazhdanskoho protsessualnoho prava Rossyiskoi Federatsyy : avtoref. dys. … dokt. yuryd. nauk. Ekaterynburh, 2002. 36 s. 6. Osokyna H. L. Kurs hrazhdanskoho sudoproyzvodstva Rossyy. Obshchaia chast : uchebnoe posobye. Tomsk : Yzd-vo Tom. un-ta, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 7. Stepanenko T. V. § 6. Poniattia ta znachennia tsyvilnoho protsesu (tsyvilnoho sudochynstva). Stadii tsyvilnoho sudochynstva // Suchasni problemy tsyvilnoho prava ta protses : navchalnyi posibnyk: za red. Yu. M. Zhornokuia ta L. V. Krasytskoi. Kharkiv : Pravo, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 8. Vasylev S. V. Hrazhdanskyi protsess. Kurs lektsyi. Kharkov : Эspada, 2010. 688 s. 9. Hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk. 3-e yzd., pererab. y dop. : pod red. V. A. Musyna, N. A. Chechynoi, D. M. Chechota. Moskva : PBOIuL Hryzhenko, 2001. 544 s. 10. Protsessualnыe normы y otnoshenyia v sovetskom prave: v «neprotsessualnыkh» otrasliakh / Y. A. Halahan [y dr.] ; nauch. red. Y. A. Halahan. Voronezh : Yzdatelstvo Voronezhskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 1985. 208 s. 11. Zdrok O. N. Poniatye y systema hrazhdanskoho protsessualnoho prava : konspekt lektsyy. Mynsk : BHU, 2009. 27 s. 12. Kontseptsiia // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 13. Protasov N. V. Teoriia derzhavy i prava. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/ teoriya_derzhavi_i_prava(data zvernennia: 10.01.2021 r.). 14. Potapenko S. V., Danyelian A. S., Helyeva Y. N. Sudebnaia systema Rossyiskoi Federatsyy : ucheb. posobye. Krasnodar : Kubanskyi hos. un-t, 2019. 114 s. 15. Iudelson K. S. Voprosы sovetskoho hrazhdanskoho protsessa voennoho vremeny. Sverdlovsk, 1943. 104 c. 16. Puchynskyi V. K. Poniatye, predmet, ystochnyky sovetskoho protsessualnoho prava. Moskva, 1966. 46 s. 17. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk / Bonner A. T., Hurvych M. A., Kurыlev S. V., Marыsheva N. Y. y dr.; otv. red. Shakarian M. S. Moskva : Yuryd. lyt., 1985. 528 c. 18. Mozolyn V. P. O hrazhdansko-protsessualnom pravootnoshenyy. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1955. № 6. S. 50−57. 19. Avdeenko N. Y. Mekhanyzm y predelы rehulyruiushcheho vozdeistvyia hrazhdanskoho protsessualnoho prava. Lenynhrad : Yzd-vo LHU, 1969. 72 c. 20. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess : pod red. K. Y. Komyssarova, V. M. Semenova. Moskva : Yurydycheskaia lyteratura, 1988. 480 s. 21. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk : pod red M. K. Treushnykova. 5-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Statut, 2014. 959 s. 22. Iarkov V. V. Razvytye tsyvylystycheskoho protsessa v Rossyy: otdelnыe voprosы. Vestnyk hrazhdanskoho protsessa. 2011. № 1. S. 24−27.

Keywords: civil procedural law, civil process, civil proceedings, subject of civil procedurallaw The process of reforming procedural legislation, its harmonization, harmonization with theprinciples and standards of international law, as well as other processes taking place insociety and the state are the factors that affect the need to revise the doctrinal definitionsof civil procedural law. One of the most developed issues in the theory of civil procedurallaw is its definition. In turn, the development of science is impossible without reviewingeven established doctrinal approaches and provisions.An analysis of the special literature, mostly educational, led to the conclusion thatscholars use approaches to the definition of the term "civil procedural law", which weredeveloped and included in the theory of civil procedural law in the 50s-60s of the twentiethcentury. Modern definitions of civil procedural law are based on the provisions of theold invalid legislation, or on the provisions of the legislation of other countries (for example,the Russian Federation). Therefore, the purpose of this study was to review the existingdefinitions in the theory of civil procedural law and their harmonization with theprovisions of current legislation of Ukraine.In the process of researching doctrinal approaches to the definition of civil procedurallaw, it was found that researchers invest in the definition of the subject, purpose of thisbranch of law, as well as additional characteristics of civil procedural law (participants,sectoral affiliation, stage, etc.).The lack of a single doctrinal approach to the definition of the subject of civil procedurallaw, which is part of the definition of civil procedural law, prompted to study thesubject of civil procedural law and propose its author's definition.Based on the provisions of current legislation, the article presents the author's definitionof civil procedural law as a branch of law, set and system of legal norms, the subjectof which are public relations arising in civil proceedings on the basis of fair, impartialand timely consideration and resolution of civil cases in order to effectively protect violated,unrecognized or disputed rights, freedoms or interests of individuals, rights and interestsof legal entities, the interests of the state. ; Ключові слова: цивільне процесуальне право, цивільний процес, цивільне судочинство, предмет цивільного процесуального права Процес реформування процесуального законодавства, його гармонізації, приведен-ня у відповідність до принципів і стандартів міжнародного права, а також інші про-цеси, що відбуваються у суспільстві та державі, є тими чинниками, які впливають напотребу перегляду доктринальних визначень категорій цивільного процесуальногоправа. Саме тому у статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття«цивільне процесуальне право» та запропоновано його авторське визначення з ураху-ванням положень чинного законодавства України. На основі аналізу доктринальнихпідходів запропоновано також авторське визначення предмета цивільного процесу-ального права. Посилання 1. Терещук Г. А. Цивільне право. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2017. 88 с. 2. Гражданский процесс : учебник. 4-е изд., перераб. и доп. / под ред. М. К. Треушникова. Москва : ИД «Городец», 2011. 815 с. ; Гражданский процесс: учебник / отв. ред. В. В. Ярков. 8-е изд., перераб. и доп. Москва : Инфотропик Медиа, 2012. 768 с. 3. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты. Москва : Волтерс Клувер, 2008. 696 c. 4. Щепалов С. В. Гражданский процесс : лекции / под ред. Б. К. Таратунина, Е. С. Рочевой. Москва : Норма : НИЦ Инфра, 2013. 352 с. 5. Фархтдинов Я. Ф. Источники гражданского процессуального права Российской Федерации : автореф. дис. … докт. юрид. наук. Екатеринбург, 2002. 36 с. 6. Осокина Г. Л. Курс гражданского судопроизводства России. Общая часть : учебное пособие. Томск : Изд-во Том. ун-та, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (дата звернення: 10.01.2021 р.). 7. Степаненко Т. В. § 6. Поняття та значення цивільного процесу (цивільного судочинства). Стадії цивільного судочинства // Сучасні проблеми цивільного права та процес : навчальний посібник: за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (дата звернення: 10.01.2021 р.). 8. Васильев С. В. Гражданский процесс. Курс лекций. Харьков : Эспада, 2010. 688 с. 9. Гражданский процесс. Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. : под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. Москва : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. 544 с. 10. Процессуальные нормы и отношения в советском праве: в «непроцессуальных» отраслях / И. А. Галаган [и др.] ; науч. ред. И. А. Галаган. Воронеж : Издательство Воронежского государственного университета, 1985. 208 с. 11. Здрок О. Н. Понятие и система гражданского процессуального права : конспект лекции. Минск : БГУ, 2009. 27 с. 12. Концепція // Енциклопедія сучасної України. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення: 10.01.2021 р.). 13. Протасов Н. В. Теорія держави і права. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/teoriya_derzhavi_i_prava(дата звернення: 10.01.2021 р.). 14. Потапенко С. В., Даниелян А. С., Гелиева И. Н. Судебная система Российской Федерации : учеб. пособие. Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 2019. 114 с. 15. Юдельсон К. С. Вопросы советского гражданского процесса военного времени. Свердловск, 1943. 104 c. 16. Пучинский В. К. Понятие, предмет, источники советского процессуального права. Москва, 1966. 46 с. 17. Советский гражданский процесс. Учебник / Боннер А. Т., Гурвич М. А., Курылев С. В., Марышева Н. И. и др.; отв. ред. Шакарян М. С. Москва : Юрид. лит., 1985. 528 c. 18. Мозолин В. П. О гражданско-процессуальном правоотношении. Советское государство и право. 1955. № 6. С. 50−57. 19. Авдеенко Н. И. Механизм и пределы регулирующего воздействия гражданского процессуального права. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. 72 c. 20. Советский гражданский процесс : под ред. К. И. Комиссарова, В. М. Семенова. Москва : Юридическая литература, 1988. 480 с. 21. Гражданский процесс : учебник : под ред М. К. Треушникова. 5-е изд., перераб. и доп. Москва : Статут, 2014. 959 с. 22. Ярков В. В. Развитие цивилистического процесса в России: отдельные вопросы. Вестник гражданского процесса. 2011. № 1. С. 24−27. ====================================================== 1. Tereshchuk H. A. Tsyvilne pravo. Konspekt lektsii dlia studentiv usikh napriamiv dennoi ta zaochnoi form navchannia. Lutsk : LNTU, 2017. 88 s. 2. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk. 4-e yzd., pererab. y dop. / pod red. M. K. Treushnykova. Moskva : YD «Horodets», 2011. 815 s. ; Hrazhdanskyi protsess: uchebnyk / otv. red. V. V. Yarkov. 8-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Ynfotropyk Medya, 2012. 768 s. 3. Sakhnova T. V. Kurs hrazhdanskoho protsessa: teoretycheskye nachala y osnovnыe ynstytutы. Moskva : Volters Kluver, 2008. 696 c. 4. Shchepalov S. V. Hrazhdanskyi protsess : lektsyy / pod red. B. K. Taratunyna, E. S. Rochevoi. Moskva : Norma : NYTs Ynfra, 2013. 352 s. 5. Farkhtdynov Ya. F. Ystochnyky hrazhdanskoho protsessualnoho prava Rossyiskoi Federatsyy : avtoref. dys. … dokt. yuryd. nauk. Ekaterynburh, 2002. 36 s. 6. Osokyna H. L. Kurs hrazhdanskoho sudoproyzvodstva Rossyy. Obshchaia chast : uchebnoe posobye. Tomsk : Yzd-vo Tom. un-ta, 2002. URL: https://lawbook.online/sudoproizvodstvo-rossii-grajdanskoe/predmet-sistemagrajdanskogo-protsessualnogo-31322.html (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 7. Stepanenko T. V. § 6. Poniattia ta znachennia tsyvilnoho protsesu (tsyvilnoho sudochynstva). Stadii tsyvilnoho sudochynstva // Suchasni problemy tsyvilnoho prava ta protses : navchalnyi posibnyk: za red. Yu. M. Zhornokuia ta L. V. Krasytskoi. Kharkiv : Pravo, 2017. URL: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:WzJBAn2EHfsJ:univd.edu.ua/science-issue/issue/3110+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=avast (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 8. Vasylev S. V. Hrazhdanskyi protsess. Kurs lektsyi. Kharkov : Эspada, 2010. 688 s. 9. Hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk. 3-e yzd., pererab. y dop. : pod red. V. A. Musyna, N. A. Chechynoi, D. M. Chechota. Moskva : PBOIuL Hryzhenko, 2001. 544 s. 10. Protsessualnыe normы y otnoshenyia v sovetskom prave: v «neprotsessualnыkh» otrasliakh / Y. A. Halahan [y dr.] ; nauch. red. Y. A. Halahan. Voronezh : Yzdatelstvo Voronezhskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 1985. 208 s. 11. Zdrok O. N. Poniatye y systema hrazhdanskoho protsessualnoho prava : konspekt lektsyy. Mynsk : BHU, 2009. 27 s. 12. Kontseptsiia // Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (data zvernennia: 10.01.2021 r.). 13. Protasov N. V. Teoriia derzhavy i prava. URL: https://stud.com.ua/30968/pravo/ teoriya_derzhavi_i_prava(data zvernennia: 10.01.2021 r.). 14. Potapenko S. V., Danyelian A. S., Helyeva Y. N. Sudebnaia systema Rossyiskoi Federatsyy : ucheb. posobye. Krasnodar : Kubanskyi hos. un-t, 2019. 114 s. 15. Iudelson K. S. Voprosы sovetskoho hrazhdanskoho protsessa voennoho vremeny. Sverdlovsk, 1943. 104 c. 16. Puchynskyi V. K. Poniatye, predmet, ystochnyky sovetskoho protsessualnoho prava. Moskva, 1966. 46 s. 17. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess. Uchebnyk / Bonner A. T., Hurvych M. A., Kurыlev S. V., Marыsheva N. Y. y dr.; otv. red. Shakarian M. S. Moskva : Yuryd. lyt., 1985. 528 c. 18. Mozolyn V. P. O hrazhdansko-protsessualnom pravootnoshenyy. Sovetskoe hosudarstvo y pravo. 1955. № 6. S. 50−57. 19. Avdeenko N. Y. Mekhanyzm y predelы rehulyruiushcheho vozdeistvyia hrazhdanskoho protsessualnoho prava. Lenynhrad : Yzd-vo LHU, 1969. 72 c. 20. Sovetskyi hrazhdanskyi protsess : pod red. K. Y. Komyssarova, V. M. Semenova. Moskva : Yurydycheskaia lyteratura, 1988. 480 s. 21. Hrazhdanskyi protsess : uchebnyk : pod red M. K. Treushnykova. 5-e yzd., pererab. y dop. Moskva : Statut, 2014. 959 s. 22. Iarkov V. V. Razvytye tsyvylystycheskoho protsessa v Rossyy: otdelnыe voprosы. Vestnyk hrazhdanskoho protsessa. 2011. № 1. S. 24−27.