Визначено, що ефективність вибору напрямів розвитку території багато в чому визна- чається повнотою обліку її потенційних можливостей. Економічний стан можна оцінити різними характеристиками. Для сировинних територій, що мають багатогалузеву спеціалізацію, актуальним питанням у такому аспекті виступає діагностика величини і повноти використання ресурсного потенціалу як важливого елемента економічного аналізу. Завдання економічного аналізу – оцінка минулого розвитку для вибору лінії поточної і майбутньої поведінки економічного суб'єкта, тобто сукупності послідовних дій, що виявилися органічним наслідком певних управлінських рішень, з одного боку, їх розумінням і раціональним пристосуванням до економічної кон'юнктури, що складається нині, – з іншого. Зазначено, що держава, персоніфікуючи і відбиваючи громадські інтереси, вибудовує, як зазначалося, систему регулювання економічних відносин, природно, спираючись на традиції власного населення і з огляду на досвід інших країн. Так, вона змушує економічні суб'єкти діяти у зафіксованих рамках, що трохи знижує сукупну невизначеність соціально-економічної системи і зміцнює економічну і соціальну сталість, держава регламентує діяльність економічних агентів, тим більше вона обмежує їхню відповідальність за прийняті рішення. В результаті на кожну одиницю виробленого сукупного суспільного продукту витрачається більше національних ресурсів. Отже, щоб зберегти ефективність суспільної системи, держава зобов'язана знайти такі форми регулювання, які, зберігаючи загальну конструкцію і цілі регулювання, позбавляли б економічне середовище допустимого рівня невизначеності, що провокує суб'єкти економічних відносин на пошук ефективних, але ризикованих управлінських рішень.
Боротьба з корупцією передбачає необхідність зміни підходу, що укорінився у свідомості громадян. Кримінальна відповідальність є найбільш серйозним видом відповідальності, і тому необхідно криміналізувати лише ті діяння, що дійсно мають умови для криміналізації. Загальновідомо, що корупційні діяння, а також ті, що пов'язані з корупцією, характеризуються високою латентністю. Тому з'ясувати фактичну кількість адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, дуже важко. Таким чином, покладатися виключно на статистичні дані не є виправданим. У зв'язку з цим пропонується проаналізувати інші детермінанти такої криміналізації. Мета статті полягає у наданні кримінально-правової характеристики соціальної обумовленості криміналізації невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).Наукова новизна полягає у пропозиціях оновлення тексту Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України відносно розмежування відповідальності за невжиття заходів щодо протидії корупції.Висновки. У дослідженні наголошено на важливості криміналізації невжиття заходів щодо протидії корупції. Криміналізація цього діяння має відбуватися з урахуванням сутності предикатного діяння та характеристики особи обвинуваченого (підсудного). Запропоновано відмежовувати невжиття заходів щодо протидії корупції (адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією) та невжиття заходів щодо протидії корупції (кримінальне корупційне правопорушення), спираючись на розмір заподіяної шкоди та юридичний зміст предикатного діяння. Перспективи подальших наукових пошуків убачаються в аналізі окремих обставин соціальної обумовленості криміналізації інших адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, а також у з'ясуванні ступеню впливу криміналізації на ефективність протидії корупції в Україні.
It is considered method to evaluate efficiency of the complex use military and non-military power and facilities in system of the provision to military security state, which enables to value the quality of the management decisions comparatively variant of attraction military and non-military power and facilities to reluctance threat to military security state on criterion relative "spare" resource. The variants of attraction military and non-military power and facilities are chosen so as formed these powers integrated potential reluctances to revealed threat provided shaping necessary counter act shift, which quantitative importance is valued by means of advanced method of the analysis hierarchy and built on its base of the models M7. When shaping the integrated potential of the reluctance priority is given невоенным action, in the first place political and information, in the event of their insufficiency military. Besides, method allows forecasting efficiency asymmetric and other power or hybrid action, which can be offered for eliminating or de-escalation of the revealed threats, as well as motivate the necessary facility for achievement given level to counter action of the revealed threat. ; Рассматривается метод оценивания эффективности комплексного использования военных и невоенных сил и средств в системе обеспечения военной безопасности государства, позволяющий оценивать качество управленских решений относительно вариантов задействования военных и невоенных сил и средств для противодействия угрозам военной безопасности государства по критерию относительной «экономии» ресурсов. Варианты использования военных и невоенных сил и средств выбираются таким образом, чтобы сформированный этими силами интегрированный потенциал противодействия выявленной угрозе обеспечивал формирования необходимого нейтрализационного сдвига, количественное значение которого оценивается с помощью улучшенного метода анализа иерархий и построенной на его основе модели М7. При формировании интегрированный потенциал противодействия приоритет отдаётся невоенным методам в первую очередь политическим и информационным, в случаи их неэффективности военным. Кроме того, метод позволяет получить необходимую информацию про угрозу военного характера, их характеристик и спрогнозировать эффективность ассиметричных и других силовых или гибридных мероприятий, которые могут предлагаться для устранения или деэскалации обнаруженных угроз, а также обосновывать необходимые ресурсы для достижения заданного уровня (степени) нейтрализации угрозы. ; Розглядається метод оцінювання ефективності комплексного використання військових та невійськових сил та засобів у системі забезпечення воєнної безпеки держави, який дає змогу оцінювати якість управлінських рішень стосовно варіантів залучення військових та невійськових сил та засобів до протидії загрозам воєнній безпеці держави за критерієм відносної «економії» ресурсів. Варіанти залучення військових та невійськових сил та засобів вибираються таким чином, щоб сформований цими силами інтегрований потенціал протидії виявленій загрозі забезпечував формування потрібного нейтралізаційного зсуву, кількісне значення якого оцінюється за допомогою удосконаленого методу аналізу ієрархій та побудованій на його основі моделі М7. При формуванні інтегрованого потенціалу протидії пріоритет надається невійськовим заходам, в першу чергу політичним та інформаційним, у разі їх недостатності військовим. Крім того, метод дозволяє отримати необхідну інформацію щодо загроз воєнного характеру, їх характеристик та визначення ефективності комплексного застосування військових та невійськових сил і засобів, з прогнозувати ефективність асиметричних та інших силових або гібридних заходів, які можуть пропонуватися для усунення або деескалації виявлених загроз, а також обгрунтовувати необхідні ресурси для досягнення заданого рівня (ступеня) нейтралізації виявленої загрози.
It is considered method to evaluate efficiency of the complex use military and non-military power and facilities in system of the provision to military security state, which enables to value the quality of the management decisions comparatively variant of attraction military and non-military power and facilities to reluctance threat to military security state on criterion relative "spare" resource. The variants of attraction military and non-military power and facilities are chosen so as formed these powers integrated potential reluctances to revealed threat provided shaping necessary counter act shift, which quantitative importance is valued by means of advanced method of the analysis hierarchy and built on its base of the models M7. When shaping the integrated potential of the reluctance priority is given невоенным action, in the first place political and information, in the event of their insufficiency military. Besides, method allows forecasting efficiency asymmetric and other power or hybrid action, which can be offered for eliminating or de-escalation of the revealed threats, as well as motivate the necessary facility for achievement given level to counter action of the revealed threat. ; Рассматривается метод оценивания эффективности комплексного использования военных и невоенных сил и средств в системе обеспечения военной безопасности государства, позволяющий оценивать качество управленских решений относительно вариантов задействования военных и невоенных сил и средств для противодействия угрозам военной безопасности государства по критерию относительной «экономии» ресурсов. Варианты использования военных и невоенных сил и средств выбираются таким образом, чтобы сформированный этими силами интегрированный потенциал противодействия выявленной угрозе обеспечивал формирования необходимого нейтрализационного сдвига, количественное значение которого оценивается с помощью улучшенного метода анализа иерархий и построенной на его основе модели М7. При формировании интегрированный потенциал противодействия приоритет отдаётся невоенным методам в первую очередь политическим и информационным, в случаи их неэффективности военным. Кроме того, метод позволяет получить необходимую информацию про угрозу военного характера, их характеристик и спрогнозировать эффективность ассиметричных и других силовых или гибридных мероприятий, которые могут предлагаться для устранения или деэскалации обнаруженных угроз, а также обосновывать необходимые ресурсы для достижения заданного уровня (степени) нейтрализации угрозы. ; Розглядається метод оцінювання ефективності комплексного використання військових та невійськових сил та засобів у системі забезпечення воєнної безпеки держави, який дає змогу оцінювати якість управлінських рішень стосовно варіантів залучення військових та невійськових сил та засобів до протидії загрозам воєнній безпеці держави за критерієм відносної «економії» ресурсів. Варіанти залучення військових та невійськових сил та засобів вибираються таким чином, щоб сформований цими силами інтегрований потенціал протидії виявленій загрозі забезпечував формування потрібного нейтралізаційного зсуву, кількісне значення якого оцінюється за допомогою удосконаленого методу аналізу ієрархій та побудованій на його основі моделі М7. При формуванні інтегрованого потенціалу протидії пріоритет надається невійськовим заходам, в першу чергу політичним та інформаційним, у разі їх недостатності військовим. Крім того, метод дозволяє отримати необхідну інформацію щодо загроз воєнного характеру, їх характеристик та визначення ефективності комплексного застосування військових та невійськових сил і засобів, з прогнозувати ефективність асиметричних та інших силових або гібридних заходів, які можуть пропонуватися для усунення або деескалації виявлених загроз, а також обгрунтовувати необхідні ресурси для досягнення заданого рівня (ступеня) нейтралізації виявленої загрози.
Розглядається метод адаптивного управління інтегрованим потенціалом протидії виявленій (прогнозованій) загрозі, який дає змогу обґрунтовувати найбільш раціональний склад сил та засобів для деескалації загрози, оцінювати потрібні спроможності з нейтралізації конкретних загроз воєнного або гібридного характеру окремих складових сил та засобів (суб'єктів) сектору безпеки і оборони в умовах ресурсних обмежень під єдиним управлінням, адаптуватися до рівня та характеру загроз, і таким чином більш раціонально використовувати наявні у секторі безпеки і оборони держави воєнні і невоєнні (гібридні) інструменти забезпечення її воєнної безпеки. Метод забезпечує найбільш раціональне визначення та виконання часткових нейтралізаційних завдань суб'єктами, у межах виділених ресурсів, базується на теорії та методах експертних систем, удосконаленому методі аналізу ієрархій, методах Ісікави та експертного оцінювання. ; Рассматривается метод адаптивного управления интегрированным потенциалом противодействия обнаруженной (прогнозируемой) угрозе, который дает возможность обосновывать наиболее рациональный состав сил и средств для деэскалации угрозы, оценивать требуемые возможности по нейтрализации конкретных угроз военного или гибридного характера отдельных составляющих сил и средств (субъектов) сектора безопасности и обороны в условиях ресурсных ограничений под единым управлением, адаптироваться к уровню и характеру угроз, и таким образом более рационально использовать имеющиеся в секторе безопасности и обороны государства военные и невоенные (гибридные) инструменты обеспечения его военной безопасности. Метод обеспечивает наиболее рациональное определение и выполнение частичных нейтрализационных задач субъектами, в пределах выделенных ресурсов, базируется на теории и методах экспертных систем, усовершенствованном методе анализа иерархий, методах Исикавы и экспертного оценивания. ; One of the main requirements to reforming the Security and Defence Sector of Ukraine lies in efficient usage of available capabilities, integration of which allows to avoid the duplication of missions and inefficient spending the extremely limited resources provided for the development of Ukrainian military security. The elaboration of adaptive control method of integrated counteraction potential (ACM ICP) against the detected (forecasted) threats aimed at the enhancement of effective functioning of military security support system when material, human and other resources are restricted. Given ACM ICP allows to explain the most effective capabilities and resources for the threat decrease, to assess necessary capacities for eliminating the identified military and hybrid threats, some components of Security and Defense Sector under the common command and to adjust them to the levels and types of threats. As a result, it will be possible to exploit available military and non-military means for ensuring military security. This method provides the best determination and performance of partial neutralizing missions of entities/actors within given recourses. The method is based on the expert system theory and methodology, enhanced hierarchy analyses method, Ishikawa Expert Assessment Method. The ACM ICP is oriented on the prior applying non-military methods and means of the national interest protection according to the Guidelines of the national security of Ukraine. The Structural logic scheme of the method has been provided. The adaption is carried out according to the level and type of detected threat by identifying the minimum sufficient group of Security and Defence Sector entities able to eliminate the threat to required level. The adaption to the estimated level of the forecasted threats is carried out by identifying the necessary capabilities of some actors in the focused group to decrease the forecasted threats up a desired level in the frames of recourses given by the state and non-state agencies.
The article examines the concept of "legal security to counter offenses in the financial sector" and revealed its contents. By analyzing the existing legislation in accordance with hierarchically structured allocated separate regulations, with the aid of which the legal support to counter offenses in the financial sector. ; В статье анализируется понятие «правовое обеспечение противодействия правонарушениям в финансовой сфере» и раскрывается его содержание. С помощью анализа действующего законодательства, в соответствии с иерархическим построением, выделены отдельные нормативно-правовые акты, с помощью которых осуществляется правовое обеспечение противодействия правонарушениям в финансовой сфере. ; У статті аналізується поняття «правове забезпечення протидії правопорушенням у фінансовій сфері» й розкривається його зміст. За допомогою аналізу чинного законодавства, відповідно до ієрархічної побудови, виділені окремі нормативно-правові акти, за допомогою яких здійснюється діяльність із правового забезпечення протидії правопорушенням у фінансовій сфері .
У статті розкрито визначення сучасних тенденцій і пріоритетних напрямів державного регулювання демографічного розвитку сільських поселень України в контексті суспільно-трансформаційних процесів. Визначено необхідність системного розгляду оцінки впливу основних факторів на демографічний потенціал у сільських поселеннях та формування державної політики, механізмів та інструментів її регулювання.
Мета статті — розкрити значення, потенціал і можливості цифрової інклюзії в культурних індустріях. Для досягнення поставленої мети було застосовано діалектичний метод, необхідний для здійснення культурологічних досліджень, а також загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Результати дослідження. Акцентовано, що взаємозв'язок між цифровими технологіями, інноваціями та різноманітністю в культурних і креативних індустріях є вкрай важливою темою дослідження, зважаючи на значущість онлайн-каналів для залучення аудиторії у постпандемічний період і надалі. Зазначено, що однією з незаперечних переваг цифрових технологій є їхній потенціал щодо розширення інклюзивності у сфері культури і мистецтва через надання людям можливості насолоджуватися контентом і враженнями, до яких вони не можуть отримати безпосередній доступ. Наголошено, що культурні інституції мають орієнтуватися в рівні опанування цифрових технологій членами своєї громади, спільноти, цільової аудиторії тощо, бути обізнаними з інтересами, потребами та перешкодами на шляху залучення до культури та мистецтва онлайн, тобто бути інклюзивними усюди, де це потрібно. Наукова новизна одержаних результатів полягає в з'ясуванні значення (сприяння ширшому залученню людей з різним рівнем цифрових навичок до цифрових технологій), потенціалу (посилення залученості до сфери мистецтва та культури) та можливостей (максимізація соціальної користі від залучення до мистецтва та культури) цифрової інклюзії в культурних індустріях. Висновки. Підсумовано, що культурні інституції мають усвідомити, як цифрові послуги можуть використовуватися для сприяння однаковому доступу до мистецтва та культури, і взяти на себе стратегічне зобов'язання щодо впровадження інклюзивних цифрових технологій у свою діяльність.
У статті розглядається роль і значення студентського самоврядування у формуванні особистості майбутнього педагога. Доводиться, що організація системи студентського самоврядування педагогічного вищого навчального закладу має здійснюватися на основі урахування суб'єктивної позиції студента у всіх сферах життєдіяльності, динамічності – періодичної виборності та звітності, стимулюванні мотивації до участі в самоврядуванні, розширенні повноважень студентського самоврядування з ростом рівня організаційно-управлінської компетенції, активності і свідомості членів студентської громади.В статье рассматривается роль и значение студенческого самоуправления в формировании личности будущего педагога. Доказывается, что организация системы студенческого самоуправления педагогического вуза должна осуществляться на основе учета субъективной позиции студента во всех сферах жизнедеятельности, динамичности – периодической выборности и отчетности, стимулировании мотивации к участию в самоуправлении, расширении полномочий студенческого самоуправления с ростом уровня организационно-управленческой компетенции, активности и сознательности членов студенческого общества.The role and importance of student self-government in future teacher personality formation are considered in the article. It is proved that organization of student self-government system of pedagogical higher educational establishment must realized on the basis of taking into consideration student subjective position in all spheres of activity, dynamics – periodical electivity and reporting, stimulation of motivation to the participation in self-government, broadening of student self-government power with the development of the level of organizing and governmental competence, activity and consciousness of student community members.
У статті розглядається роль і значення студентського самоврядування у формуванні особистості майбутнього педагога. Доводиться, що організація системи студентського самоврядування педагогічного вищого навчального закладу має здійснюватися на основі урахування суб'єктивної позиції студента у всіх сферах життєдіяльності, динамічності – періодичної виборності та звітності, стимулюванні мотивації до участі в самоврядуванні, розширенні повноважень студентського самоврядування з ростом рівня організаційно-управлінської компетенції, активності і свідомості членів студентської громади.В статье рассматривается роль и значение студенческого самоуправления в формировании личности будущего педагога. Доказывается, что организация системы студенческого самоуправления педагогического вуза должна осуществляться на основе учета субъективной позиции студента во всех сферах жизнедеятельности, динамичности – периодической выборности и отчетности, стимулировании мотивации к участию в самоуправлении, расширении полномочий студенческого самоуправления с ростом уровня организационно-управленческой компетенции, активности и сознательности членов студенческого общества.The role and importance of student self-government in future teacher personality formation are considered in the article. It is proved that organization of student self-government system of pedagogical higher educational establishment must realized on the basis of taking into consideration student subjective position in all spheres of activity, dynamics – periodical electivity and reporting, stimulation of motivation to the participation in self-government, broadening of student self-government power with the development of the level of organizing and governmental competence, activity and consciousness of student community members.
The article is a study of current aspects of information security in the context of combating crime. It is noted that the problem of protection of information and information systems is now one of the most pressing in Ukraine and in the world. New opportunities provided by information technologies, their widespread use and accessibility make this area extremely attractive to criminals, and the dynamic development of telecommunications networks, the creation of numerous information resources and databases, the development of better devices create conditions that facilitate crime in this area, the number of which is increasing in Ukraine. An analysis of the definition of «information» and «information security» according to current regulations. The factors and main tasks of information security in the context of combating crime are identified. It is emphasized that cybercrime is not limited to crimes committed in the global information network, it applies to all types of crimes committed in the information and telecommunications sector, where information, information resources, information technology can be the subject of criminal encroachment, the environment in which offenses occur and means or an instrument of crime. The peculiarities of illegal actions in certain areas of society are demonstrated, in which the importance of information security in the context of combating crime is extremely relevant, namely: sale of drugs and psychotropic drugs, theft of money and money laundering, industrial espionage, suicide. It is noted that one of the main problems why information technology crimes have a low level of disclosure is that people lack special knowledge. Due to the fact that the rapid development of information technology methods of forensic examination of these objects require constant updating and refinement. It was also found that the state authorities are directly involved in solving issues related to information security. That is why, given the level and rate of growth of crime, society requires public authorities to respond adequately and ensure information security, including at the legislative level. ; Стаття є дослідженням актуальних аспектів інформаційної безпеки в контексті протидії злочинності. Проведено аналіз дефініції «інформація» та «інформаційна безпека» згідно чинних нормативно-правових актів. Визначено чинники та основні завдання забезпечення інформаційної безпеки в контексті протидії злочинності. Також продемонстровано особливості протиправних діянь у окремих напрямках життєдіяльності суспільства, в яких значення інформаційної безпеки в контексті протидії злочинності надзвичайно актуальне, а саме: продаж наркотичних та психотропних засобів, крадіжки грошей та відмивання тіньового капіталу, промислове шпигунство, доведення до самогубства. Саме тому, зважаючи на рівень і темпи зростання злочинності суспільство вимагає від державних органів адекватного реагування та забезпечення інформаційної безпеки, у тому числі і на законодавчому рівні.
В статті викладено основні положення актор-мережевого теоретичного підходу французького дослідника Бруно Латура. Проаналізовано з точки зору проблем дослідження соціальних мереж евристичний потенціал концепції гетерогенної мережі, яка утворюється в процесі взаємодії різнорідних елементи – як соціальних, так і технологічних. Зроблено висновок, що «матеріальний поворот» та актор-мережевий підхід є плідним щодо дослідження специфіки соціальної взаємодії на рівні малих соціальних мереж. Автор робить висновок, що актор-мережевий підхід не є придатним для дослідження мікросоціальних процесів, оскільки не відповідає їх історичній природі.
Ажажа М.А. Інноваційний потенціал як фактор інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації. В статті дається аналіз сучасного стану інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації; визначається понятійно-категоріальний апарат інтелектуалізації економіки, що пов'язаний з визначенням понять «інноваційний потенціал», «людський потенціал», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал»; розкривається характеристика та особливості інтелектуальної економіки, «економіки, що базується на знаннях». Визначальним в сучасну епоху є посилення процесів інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації, тобто збільшення взаємодії економічних, політичних, соціальних, культурних, правових та інших чинників, що впливають на розгортання сучасного світу. Зміст інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації зводиться до неминучості всеосяжної планетарної інтеграції, переходу від безлічі народів, держав, культур і націй до єдиної світової цивілізації. По суті, під інтелектуалізацією економіки в умовах глобалізації розуміється взаємозв'язок концепцій інтернаціоналізації економіки, формування єдиної ідеї світових взаємовідносин, активізації функції транснаціональних наддержавних утворень, зміни ролей національної держави, у тому числі таких, як релігійні рухи, етнічні діаспори, мафіозні групи. Підвищена актуальність роботи продиктована і особливостями сьогоднішнього самовизначення українського суспільства, вимушеного одночасно розв'язувати наболілі проблеми минулого і продукувати плідні стратегії розвитку у сучасному глобальному світі. Це також потребує удосконалення теоретичної рефлексії, як за рахунок власної традиції, так і завдяки імплементації досвіду світової теоретичної думки і економічно-політичних практик. Тобто, цілком очевидно, що розробці нової версії людського буття в якості інтелектуалізації економіки, де буттєвість постає як його фундаментальна ознака, тут належить одне із чільних місць.Ажажа М.А. Инновационный потенциал как фактор интеллектуализации экономики в условиях глобализации. В статье дается анализ современного состояния интеллектуализации экономики в условиях глобализации; определяется понятийно-категориальный аппарат интеллектуализации экономики, связанный с определением понятия «инновационный потенциал», «человеческий потенциал», «интеллектуальный потенциал», «интеллектуальный капитал»; раскрывается характеристика и особенности интеллектуальной экономики, «экономики, базирующейся на знаниях». Определяющим в современную эпоху является усиление процессов интеллектуализации экономики в условиях глобализации, то есть увеличение взаимодействия экономических, политических, социальных, культурных, правовых и других факторов, влияющих на развитие современного мира. Содержание интеллектуализации экономики в условиях глобализации сводится к неизбежности всеобъемлющей планетарной интеграции, перехода от множества народов, государств, культур и наций к единой мировой цивилизации. По сути, под интеллектуализацией экономики в условиях глобализации понимается взаимосвязь концепций интернационализации экономики, формирования единой идеи мировых взаимоотношений, активизации функции транснациональных надгосударственных образований, изменения ролей национального государства, в том числе таких, как религиозные движения, этнические диаспоры, мафиозные группы. Повышенная актуальность работы продиктована и особенностями сегодняшнего самоопределение украинского общества, вынужденного одновременно решать наболевшие проблемы прошлого и продуцировать плодотворные стратегии развития в современном глобальном мире. Это также требует совершенствования теоретической рефлексии, как за счет собственной традиции, так и благодаря имплементации опыта мировой теоретической мысли и экономически-политических практик. То есть, вполне очевидно, что разработке новой версии человеческого бытия в качестве интеллектуализации экономики, где бытие предстает как его фундаментальный признак, здесь принадлежит одно из ведущих мест.Azhazha M. Innovation potential as factor of intellectualization of the economy in the conditions of globalization. The article provides the analysis of the modern state of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, is determined by the concept-categorical apparatus of intellectualization of the economy, associated with the definition of «innovation potential», «human potential», «intellectual potential», «intellectual capital»; reveals the characteristics and features of the intellectual economy, «economy based on knowledge». The determining factor in the modern era is the strengthening of the processes of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, that is, of the interaction of economic, political, social, cultural, legal and other factors that affect the development of the modern world. The content of the intellectualization of the economy in conditions of globalization is reduced to the inevitability of a comprehensive global integration, transition from a multitude of Nations, States, cultures and Nations to a single global civilization. In fact, under intellectualization economy in conditions of globalization is understood as the relationship of the concepts of internationalization of the economy, the formation of a unified idea of world relations, activation of the function of transnational supranational formations, the changing roles of the national state, including such as religious movements, ethnic Diaspora, mafia group. The increased urgency of work is dictated by and features of today's self-determination of the Ukrainian society, forced to simultaneously solve the painful problems of the past and to produce fruitful development strategy in the contemporary global world. It also requires the improvement of theoretical reflection, as due to its own traditions, and also thanks to the implementation of the experience of the world of theoretical thought and the economic-political practices. That is, it is quite obvious that the development of a new version of the human being as an intellectualization of the economy, where being presented as its fundamental sign, this is one of the leading places.
The article is devoted to the construction of a system for combating crimes against justice through an appeal to the analysis of the development of philosophical views. The influence of philosophical views on the change of legal and political views on the development of the judiciary, as well as the need to protect justice from persons, who committed these crimes, has been demonstrated. ; Статья посвящена построению системы противодействия преступлениям против правосудия через обращение к анализу развития философских взглядов. Продемонстрировано влияние философских взглядов на изменение правовых и политических точек зрения на развитие органов судебной власти, а также необходимость защиты правосудия от общественно опасных посягательств. ; Стаття присвячена побудові системи протидії злочинам проти правосуддя через звернення до аналізу розвитку філософських поглядів. Продемонстровано вплив філософських поглядів на змінення правових та політичних точок зору на розбудову органів судової влади, а також необхідність захисту правосуддя від суспільно небезпечних посягань.
У методологічному контексті дослідження актуальних проблем формування глобалізаційного потенціалу територіальної громади є органічно і безпосередньо пов'язаним із феноменологією глобалізації, тенденції якої посилюються та розповсюджуються не тільки на держави та їх міжнародне співтовариство, а й на всі рівні існування і функціонування державно організованого соціуму. Причому, основні форми глобалізації – економічна, політична, правова, – суттєвим чином впливають не тільки на стратегічні настанови існування і функціонування державності та міжнародної спільноти держав в цілому, а й на повсякденне життя людей, їх груп і асоціацій, формуючи нові форми комунікативної взаємодії наведених суб'єктів та детермінуючи загальні телеологічні домінанти їх існування у вигляді загальної інтерсуб'єктивності. Саме тому дослідження теоретичних питань визначення глобалістського потенціалу територіальної громади здійснюється також через глобальні тенденції, що мають свій суттєвий та зримий вихід на локальний рівень існування і функціонування територіальної людської спільноти, зокрема через використання дихотомії «локальне/глобальне», як основоположного концепту набуття міжнародної правосуб'єктності самою громадою.
Мета статті: дослідження дефінітивної характеристики «глобалістського потенціалу територіальної громади» як нової феноменології в муніципальному праві.
Наукова новизна полягає у вивченні тенденцій у сфері формування глобалістського потенціалу територіальної громади через виявлення та визначення особливої і стратегічної значущості територіальної громади як первинного колективного осередку людської цивілізації, в межах якого створюються відповідні патерни, функціонально-діяльнісними елементами яких виступають складні та багаторівневі процеси в локальному соціумі, що мають яскраву організаційно-управлінську, гуманістичну, людинорозмірну, праксеологічну, культурологічну та психологічну характеристики.
Методологія дослідження: сукупність філософських, загальнонаукових та спеціально-правових методів, зокрема діалектичний, логіко-семантичний, структурно-функціональний та інші методи.
Висновки. Авторське визначення змістовного наповнення терміносистеми «глобалістський потенціал територіальної громади» містить в собі:
а) відповідну парадигму дій громади та інших суб'єктів системи місцевого самоврядування, що функціонують з ними в рамках єдиного соціального і нормативно-правового простору (діяльнісно-просторова ознака);
б) така парадигма характеризується синергетичною взаємодією названих суб'єктів у реалізації загальних задач (функціонально-синергетична ознака);
в) метою такої парадигми дій є взаємодія з чинниками глобалізації та її впливом, що проявляється на локальному рівні соціуму (телеологічна ознака);
г) така парадигма може бути охарактеризованою спочатку як комплексна, а потім – і як системна сукупність діяльнісно-поведінкових настанов суб'єктів, що наведені, причому, як щодо запозичення на рівень громади позитивних впливів глобальних чинників, так і щодо спротиву їх негативної дії (впливу) на громаду (поведінково-комплексна ознака);
ґ) здійснюючи таку парадигму дій, громада та інші суб'єкти системи місцевого самоврядування використовують відповідні поведінкові настанови організаційної, організаційно-правової, колабораційної, координаційної, інтеграційної властивості – в ординарних умовах взаємодії з чинниками глобалізації та їх впливами; у випадках екстраординарних умов взаємодії – використовується весь потенціал поведінкових настанов наведених суб'єктів, включаючи настанови антикорупційного, антикризового, санаційного, антиконфліктогенного, безпекового, медитативного, а також за допомогою держави – санкційного характеру та ін.
