Suchergebnisse

The technological innovations help improve and develop online payments, including digital wallets, P2P payments, and e-commerce payments through existing e-banking infrastructure. Privacy issues prevent data owners to share them outside their institutions for fear of fraud and abuse. Open banking can help maximize customer benefits through data sharing and deeper collaboration between financial institutions. All companies providing payment services in the European Economic Area must comply with the PSD2 account access requirements. PD2 regulates that third-party PSPs have the right to access a payment account held with banks to provide account information services and / or payment initiation services. To do this, banks must provide a secure and open interface for third-party payment systems for account access, reporting and payment initiation. In light of the update of the European Commission's Payment Services Directive, which aims to improve competition and boost economic activity by facilitating and encouraging bank account holders to send their account data in a controlled and secure manner, there is a problem with customers' lack of awareness, benefits and security. Time of operations on the principles of open banking. This study is devoted to the study of the concept of Open Banking, its economic nature, prerequisites, opportunities and risks of implementation as a new way to use payment services, introduced by the directive. The research contributes to the development of open banking technology and solves the problem raised in the work - the trust of customers in it, which determines the success of its implementation and development of such a business model.

This study contributes to the scientific literature, emphasizing the urgency of the problem of withdrawal of funds from circulation, reducing cash turnover in the economies of different countries in order to minimize the risks associated with its use. Reducing cash flow is a task that requires solving economic, political, social, administrative, psychological problems. The general decrease in the volume of cash will lead to lower inflation, the risk of money laundering, terrorist financing, improve the investment climate, liberalize the credit market and more. Despite the rather long time during which the chosen topic is researched by scholars and studied in practice at the level of states, intergovernmental associations, banks, there is still a significant share of cash transactions with a general tendency to increase non-cash transactions both in number and amount. . Therefore, it is important to obtain and analyze relevant information, review forecasts, clarify plans, which is why this study is primarily devoted. The transition to non-cash payments is associated with a number of obstacles and challenges, so the author analyzes the determinants of implementation and the effectiveness of non-cash turnover substantiates which socio-economic factors constrain the use of non-cash transactions. The demand for the use of non-cash payments depends on the level of use of funds in the country, and on how quickly society will be able to give up physical money. The positive aspects of the impact of non-cash circulation on the country's economy, public administration, industry and society have been identified. Statistics show that the preference for certain types of payment instruments, cash or non-cash payment depends on the level of economic development of the country, traditions, habits and areas of economic activity in societies. This article considers and analyzes the current state of cash circulation in individual countries, the ratio of cash to total assets of global technology companies from 2007 to 2019; cash use forecasts in different countries are displayed. In addition, the issue of cybersecurity, which should be given special attention when it comes to payments using special means of payment in general, and on the Internet in particular, is not ignored.

Вивчаються технології та форми громадського залучення на прикладі сучасної Німеччини. Розкриваються особливості громадського залучення, зокрема участь у волонтерській діяльності. Наголошується на наявності диференціації різноманітних форм громадської взаємодії, що охоплюють всі сфери суспільного буття. Підкреслюється значення добровільної громадської участі та її впливу на внутрішню та зовнішню політику країни, на міжнародні відносини загалом. Окреслено історичні віхи розвитку громадської участі у сучасній Німеччині. Доводиться, що громадянське залучення - це процес, в якому громадяни здійснюють колективні дії для вирішення питань, що становлять суспільний інтерес і сприяють демократії. Наголошується, що громадське залучення вирішує низку суспільних проблем, серед яких, зокрема, недостатнє представлення різноманітних груп інтересів, тим самим знижуючи рівень суспільної напруги у суспільстві. Підкреслюється, що розуміння всіх варіантів громадянської участі розвиває «демократію різноманітності», що визначається як спосіб впливати на рішення влади у міжвиборчий період. Наголошується на необхідності проведення заходів із інформування громадян про події та явища суспільно-політичного життя. З'ясовано, що інтенсифікацію демократизації посттоталітарних суспільств спричиняє ступінь розвитку громадського залучення у вирішення суспільно-політичних проблем. Нові агенти впливу – громадяни, що є залученими до різних форм взаємодії виступають носіями нової партисипаторної демократії, що веде до стабілізації політичної, економічної систем та міжнародної системи загалом. Визначається, що чинниками до лобіювання громадської участі, що призведе до подолання ірраціональності і пасивності людей в політичній сфері — є освіта і надання рівних можливостей для участі в політиці. Тому кожному суспільству належить створити всі умови для активної політичної соціалізації кожного індивіда.З'ясовано, що у політичному діалозі та прийнятті рішень громадське залучення допомагає стримувати конфлікти, що виникають через непорозуміння у сторін, сприяючи встановленню конструктивного діалогу міжнародних акторів у сучасній системі міжнародних відносин.

The role of social media (social networks) in international relations is analyzed. The international relations as the main contributor to the world information space are singled out. Definitions of the main concepts characterizing the use of Internet technologies in the foreign policy activity of the state are given: foreign policy activity of the state, foreign policy behavior of the state, communication in the system of international relations or foreign policy communication of the state. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the basic characteristics of socio-political communication, comparative analysis, functional analysis (functions of foreign policy communication and activities). Social media and the Internet are turning into a new reality, where the main actors are states. The political image of the state is directly proportional to the image in the social media. The popularity of the state, diplomatic institutions depends on the openness of society and the advancement in social networks.

Internet has become a big part of our lives. It provides a lot of opportunities, at the same time exposing its users, and children in particular, to new risks. Rapid technological development, together with growing accessibility to the Internet, requires regulatory and preventive actions to be taken in order to deal with those risks adequately. Scholars debate on the account of who has the authority and competence to take up on these actions. Among professionals of the Internet governance it is acknowledged that, because of the nature of the Internet, it cannot be regulated by only one body, but for achieving most effective results, its governance should involve multiple actors who have a stake in these matters. Furthermore, technological development brings along certain conceptual changes, such as different vision of the risk itself. Hence, addressing the issue demands new forms of governance where the state might not have the traditional leading role. This thesis gives an overview of Finnish actors and practices in the field of online safety for children. It also provides an analysis of discourse among Finnish experts around the topic of children s online safety, with the focus on cooperation between various actors. Experts from five organizations are interviewed for the purposes of this research: National Audiovisual Institute, Mannerheim League of Child Welfare, Save the Children Finland, Microsoft, and EU Kids Online Finland. They represent different groups of stakeholders and work with online safety from different perspectives. Semi-structured interview is used as research method for collecting data, and discourse analysis in combination with multi-stakeholder approach are applied to analyze the data. One of the very important findings of this research is the difference in how online safety is viewed by Finnish actors in contrast to the general discourse around the topic. This research has also identified the most common ways of cooperation between Finnish stakeholders: discussion, joint actions and funding. Contributions of civil society (as individual impact) and international organizations were also underlined as important components among the ways of cooperation. Among other actors, this research was primarily interested in the role of the state. Based on the findings of this research it is possible to conclude that Finnish state is in a rather pro-active role in the matters of education in general and online safety in particular. Finnish practices often present interesting cases which deserve to be spread and applied in other countries worldwide.

У статті досліджується склад українського парламенту усіх дев'яти скликань (у період з 1990 до 2019) на основі кількісно-якісного аналізу біографічних даних 2658 парламентарів. Кількісний аналіз використовувався, по-перше, для обрахунку загальної кількості депутатських мандатів та кількості осіб, які ці мандати здобували; по-друге, заради виявлення та ідентифікації осіб, які обиралися народними депутатами від 1 до 8 разів; по-третє, задля встановлення співвідношення між чоловіками- і жінками-парламентарями. У ході якісного аналізу відбувалося виокремлення та подальше дослідження трансформації ідентитетів парламентарів кожного зі скликань Верховної Ради України. Встановлено: персональні ідентитети («член партії», «позапартійний», «представник партії влади», «член роду, сім'ї», «земляк», «ресурсоутримувач» та ін.) сприяли претенденту на місце в парламенті у ході його участі у передвиборчій боротьбі (зокрема, у 1998, 2002, 2012, 2014 та 2019 рр. в умовах функціонування в Україні змішаної виборчої системи, та у 2006 і 2007 рр. – пропорційної); свідома зміна парламентарем ідентитетів (набуття нової політичної ідентичності) забезпечувала його тривале перебування у законодавчому органі країни; за період І–ІХ скликань Верховної Ради України у парламенті окреслилося «владне ядро», що складається з кількох десятків «незмінних парламентарів», превалююча більшість з яких – чоловіки. Незмінність персон у законодавчому органі свідчить, щонайменше, про посилення персоніфікації політики та певну дедемократизацію парламенту, що своєю чергою актуалізує питання подальшого удосконалення і виборчої системи в країні, і законодавства, що стосується функціонування політичних партій.

This article analyses the cooperation policies between China and Russia in the development of shipping in the Russian Arctic. This process is analysed as a part of a comprehensive partnership and strategic interaction, able to significantly affect the development of the Global Arctic. It is necessary to study the principals and opportunities of this partnership format which allows for mitigating discrepancies in the national interests of the two states. Via comparison of the Chinese 'Ice Silk Road' initiative and Russian plans for the development of the Northern Sea Route, this piece evaluates convergence/contradiction in national interests and willingness/unwillingness to compromise. With a key example of mitigating legal discrepancies, the author discusses the matter of the status-quo of the two states in the Arctic. Sino-Russian interaction should be viewed as a process, whereby success depends on the ability of the two governments to alter their behaviour, while considering the benefits of compromise. In turn, compromises are feasible to the extent that the harmony of national interests of the PRC and the Russian Federation in the Arctic is achievable.

Вивчаються особливості міжнародних відносин у Південній Африці. Розкриваються особливості розвитку ПАР як регіонального лідера. Наголошується на тому, що країна відіграє провідну роль в регіоні через сприятливе географічне положення і досить високий рівень економічного розвитку. Підкреслюється значення зовнішньої політики сучасної ПАР. Відзначається, що зовнішня політика ПАР здійснюється на трьох рівнях: регіональному, континентальному і глобальному. На першому з них республіка, маючи в своєму розпорядженні не тільки значним військово-політичним, але і найбільшим в Африці економічним потенціалом, може вважатися практично безальтернативним претендентом на лідерство. ПАР є локомотивом САДК і привертає трудові ресурси з усіх прикордонних країн, що не мають настільки розвиненої промисловості і не відрізняються настільки ж високим за регіональними мірками рівнем заробітної плати.Наголошується, що Стратегія ПАР в рамках САДК будується на трьох китах: відновлення, зміцнення і збереження політичної єдності та згуртованості в рамках САДК. З'ясовано, що роль ПАР полягає у поглибленні економічної інтеграції, і інтенсифікації розвитку регіональної інфраструктури. Доводиться, що ПАР взяла на себе провідну роль в регіоні для вирішення багатьох соціально-гуманітарних питань, особливо за допомогою економічної складової. Підтверджується, що Південна Африка також грає важливу роль з точки зору того, що вона є стартовим майданчиком для іноземних інвестицій в іншій частині Африки. Доводиться, що зовнішня політика ПАР в регіоні сприяла:- створенню нових робочих місць;- модернізації існуючої, а також створення нової інфраструктури - в тому числі інвестиції в телекомунікації;- технологічного розвитку за рахунок поставки висококваліфікованих кадрів;- збільшенню податкових надходжень, а також збільшення споживчого вибору в приймаючих країнах;- створенню сприятливого бізнес клімату в південноафриканських країнах.Робиться висновок, що зовнішня політика ПАР в регіоні не завжди конструктивна по відношенню до інших південноафриканським країн. Південноафриканські корпорації домінують і це призводить до монополії і гегемонії ПАР. Економічна і політична міць Південної Африки на Півдні континенту є незаперечною. Політична нестабільність визначається як чинник послаблення лідерських позицій ПАР в регіоні.

Immigration plays a significant role in various areas of the society's life and the international policy. Investigating the Canadian experience of immigration is one of the major elements for understanding different aspects of actual mass relocation. The principal objective of this study is to investigate the specifics of Canadian immigration policy following the Second World War. The research is based on analyzing legislation regulations that established Canadian immigration policy from 1945 to 1957. The findings indicated that there were multilateral causes for the after-war immigration changes. And that in reality, Canadian immigration policy in the post-war decade was quite ambiguous because of enacting liberal and discriminatory legislation at the same time.

Immigration plays a significant role in various areas of the society's life and the international policy. Investigating the Canadian experience of immigration is one of the major elements for understanding different aspects of actual mass relocation. The principal objective of this study is to investigate the specifics of Canadian immigration policy following the Second World War. The research is based on analyzing legislation regulations that established Canadian immigration policy from 1945 to 1957. The findings indicated that there were multilateral causes for the after-war immigration changes. And that in reality, Canadian immigration policy in the post-war decade was quite ambiguous because of enacting liberal and discriminatory legislation at the same time.

The purpose of the article is to investigate the functioning of anticipation in correlation with emotional intelligence in a pianist-accompanist's work in the concert phase. Emotional intelligence is the ability to work with emotions, including the ability to anticipate them. Anticipation is the property of the psyche to foresee the next events in time, including emotions. This is the point of intersection that the concept of the article is built on. Research methodology. To achieve the declared purpose, we use the following methods. Systemic method allows us to explore the principles of functioning of anticipation as an attribute of the emotional intelligence system. Psychological method is aimed to consider the congenital and acquired patterns of the human brain through the prism of psychology. A method of theoretical modeling helps to construct speculative models of potential real situations. The scientific novelty of the research consists in revealing the direct co-dependence of anticipation and emotional intelligence and projecting their functioning on the pianist-accompanist's creative work. There is always an element of unpredictability in the process of concert performance, which ensures the openness of the field of emotional reactions. For a pianist-accompanist, the difficulty lies not only in working out one's own emotions, but also in preparing a response to a partner's concert emotion. To minimise losses on stage, one will need the ability to work with the tools of emotional intelligence, among which anticipation plays a significant role. Conclusions. The importance of understanding the acts of anticipation for a successful use of the resources of emotional intelligence is substantiated. Expanding the range of resources of one's own body by consciously transferring innate predispositions into the processes controlled by consciousness raises the professional activity of a pianist-accompanist to a higher level of creative mastery.
Key words: anticipation, expectation, emotional intelligence, pianist-accompanist.

У статті розглядається роль громадських організацій (далі – ГО) у боротьбі з пандемією COVID-19. Визначено основні проблеми та загрози серед населення, до яких призвела пандемія COVID-19. Окреслено основні напрями та цілі, в діяльності ГО в Україні. Виявлено проблеми та слабкі сторони, які виникають у процесі співпраці громадських організацій з владними структурами. Основну увагу зосереджено на пріоритетних важелях впливу ГО у боротьбі з пандемією. Епідемія, яка охопила весь світ, в тому числі українське суспільство на порозі 2020 року, чітко демонструє, що члени ГО та волонтери, є важливими діячами у розбудові громадянського суспільства, зокрема процесах суспільної консолідації України. Аргументами, які слугують цьому процесу є: створення та функціонування під час пандемії, величезної кількості громадських організацій та благодійних фондів у всіх областях України, які поставили собі за мету – допомагати звичайним жителям та представникам медицини, на засадах благодійності та благородства. Разом з тим, пандемія COVID-19, чітко продемонструвала ті важливі виклики, які слід негайно вирішувати урядам держав, світовим спільнотам та міжнародним товариствам. Наведено ряд аргументів на користь функціонування громадської організації як важливого соціального інституту у боротьбі з пандемією, який спроможний сприяти суспільній консолідації України.