Introduction : truth, value and the philosopher as cultural physician : Wittgenstein, Lyotard and the philosophy of technoscience -- The ethics of reading Wittgenstein -- Wittgensteinas exile : a philosophical topography -- Wittgensteinand the ethics of suicide : homosexuality and Jewish self-hatred in fin de siècle Vienna -- Wittgensteinand post-analytic philosophy of education : Rorty or Lyotard? -- Wittgenstein at Cambridge : philosophy as a way of life -- A picture holds us captive : Wittgenstein and the German tradition of Weltanschuung -- Kinds of thinking, styles of reasoning.
Abstract This chapter explores the implications of two dominant approaches in democratic theory in twenty-first-century philosophy of education: deliberative democracy and radical pluralist (agonistic or antagonistic) democracy. I argue that these two approaches and their theorists imply two essentially different conceptions of citizenship in terms of its ideals and imaginaries and, thereby, the goals and emphasises of learning it. I suggest, therefore, that following either of the theories makes the subsequent philosophy of education also political, hence, a political philosophy of education. I develop my argument based on a reflective point of view with no aim to defend either approach but, rather, to analyse their different implications for citizenship from the 'outsider' point of view.
This paper deals with some main issues of Paulo Freire´s philosophy of education, namely his relation with the history of education, theology, pedagogy, politics and science, and his perspectives of modernity and post-modernity. The framework of this study is the dialogue between pedagogy and philosophy, opening educational thought and practice to new humanistic and critical approaches. Another issue is the role of ethical values in education, and their relevance in a techno-scientific age.
The article is devoted to philosophical and educational problems of knowing the universal context of civilization's development and determining the main priorities of personality's education in the new era. The different forms of world's cognition (imagination, fantasy, dream, intuition etc.) enable "looking into tomorrow" and creating the image of the future, analog of which a human history have never had. Anticipation of possible contours or creation of a new history is possible only on the base of universal experience, one's cultural tradition, and the lessons of world and national history, universal values, elaborated during civilization's development. The new philosophy of education's priority is the Personality in her/his value dimension. Education, culture, literature, art, religion, morality, political education etc. have to overcome one of the totalitarian society's consequences, i.e. disrespectful attitude to Personality in Ukraine. ; Стаття присвячена філософсько-освітнім проблемам освоєння загальнолюдського контексту розвитку цивілізації та виокремленню основних пріоритетів навчання і виховання людини нової епохи. Різні форми освоєння світу, такі як уява, фантазія, мрія, інтуїція тощо, дозволяють "зазирнути в замежжя завтрашнього дня", сформувати образ майбутнього, аналога якого історія ще не мала. Прогноз можливих контурів майбутнього або нове історичне творення має розгортатись з урахуванням загальноцивілізаційного досвіду, надбань власної культурної традиції, уроків світової і національної історії, базуватись на цінностях, вироблених в процесі цивілізаційного розвитку. Пріоритетом нової філософії освіти постає Людина в її ціннісному вимірі. Подолати зневажливе ставлення до Людини, що залишилось в Україні у спадок від тоталітарного суспільства, покликані освіта, культура, література, мистецтво, релігія, мораль, політичне виховання тощо.
Philosophy of education functions as systematic socio-cultural phenomenon combining methodology, science, values, national/European/world pedagogical traditions. Philosophy of education is characterized by complex of theories (ideas), scientific, cultural, values, moral and ethical principles determining not only the meaning / content of education and training, but also a certain type of personality. Worldview-philosophical analysis emphasizes the planetary-cosmic dimension of human existence and the planetary-cosmic personality type (anthropic principle; man-microcosm as a reflection of the macrocosm-universe). World relations in the coordinates of culture, man-made (western) and traditionalist (eastern), identifies personality types: individualistic (West), collectivist (East). The article reveals the compatibility of ideas, theories, approaches (philosophical anthropology and ontology, subjective, cultural, comparative, communicative, praxeological), according to the priorities of the post-neoclassical. On this basis, the expediency of the theoretical and methodological tools of the philosophy of education as a synergistic of interaction of basic life-value concepts (man-science-culture-art-style of thinking) and goal-setting - the formation of the subject of culture. The subject of culture is formed in certain society (pluralism of political, economic, legal, educational, religious systems), environment of immanent values, moral and ethical precepts, customs, beliefs, spiritual traditions. The spiritual and value bases of the existence of the European person as a subject of culture determine the space of the Judeo-Christian tradition and technogenic (Western) civilization. For a person as a subject of culture of the eastern (traditionalist) area, the spiritual and value basis is Confucianism and Taoism (China), Confucianism and Buddhism (Japan). The activity of the subject of culture in particular is realized in planetary space. Comparative analysis of West-East communication actualizes trans-scientific intentions of philosophy of education. The praxeological directions of strategic social changes in Ukraine are singled out: fundamental turn to science and education; modernization of science-intensive technical-technological-production processes; financing of innovations (investments, business) at the level of leading universities. ; Філософія освіти функціонує як системне соціокультурне явище, поєднуючи методологію, науку, цінності, національні/європейські/світові педагогічні традиції. Філософію освіти характеризує сукупність теорій (ідей), світоглядних, наукових, культурних, ціннісних, морально-етичних засад, які обумовлюють не лише сенс/зміст виховання та навчання, а й певний тип особистості. Світоглядно-філософський аналіз акцентує планетарно-космічний вимір людського буття й планетарно-космічний тип особистості (антропний принцип; людина-мікрокосм як відображення макрокосму-Всесвіту). Світовідношення у координатах культури, техногенної (західної) і традиціоналістських (східних), виявляє типи особистості: індивідуалістичний (Захід), колективістичний (Схід). У статті розглядається співмірність ідей, теорій, підходів (філософська антропологія та онтологія, суб'єктний, порівняльний, комунікативний, праксеологічний), за пріоритетів постнекласичного. На цих засадах доцільність теоретико-методологічного інструментарію філософії освіти осмислюється як синергія базисних буттєво-ціннісних концептів (людина-наука-культура-мистецтво-стиль мислення) та цілепокладання – становлення особистості як суб'єкта культури. Суб'єкт культури формується у певному соціумі (плюралізм політичних, економічних, правових, освітніх, релігійних систем), середовищі іманентних цінностей, морально-етичних приписів, звичаїв, вірувань, духовних традицій. Духовно-ціннісні основи буття європейської людини як суб'єкта культури визначає простір юдео-християнської традиції й техногенної (Західної) цивілізації. Для людини як суб'єкта культури східного (традиціоналістського) ареалу, духовно-ціннісним підґрунтям є конфуціанство і даосизм (Китай), конфуціанство та буддизм (Японія). Вочевидь власне діяльність суб'єкта культури реалізується у планетарно-космічному просторі. Компаративістичний аналіз комунікації Захід-Схід актуалізує транснаукові інтенції філософії освіти. Зазначено праксеологічні напрями стратегічних суспільних змін в Україні: фундаментальний поворот до науки та освіти; модернізація наукоємних техніко-технологічних-виробничих процесів; фінансування інновацій (інвестиції, бізнес) на рівні провідних ВНЗ.
