Suchergebnisse

The article deals with investigation of a number of stories about Hasan al-Basri, a great preacher and a major representative of the zuhd movement ('detachment') in early Islam. These stories are gathered in anthology 'Memorial of God's Friends' (Tadhkirat al-Awliya') of the major Persian poet and Sufi thinker of XII–XIII centuries Farid ad-Din 'Attar Nishaburi. The author provides a brief overview of the ethical ideas of Hasan al-Basri and explores the origins of his ethical doctrine. Hasan al-Basri followed the principle of strict responsibility. He was the forerunner of the Mu'tazilite doctrine of the autonomy of human will. The focus of the article are the main themes of Hasan al-Basri's ethical doctrine, such as: longing for higher virtues (sincerity, righteousness, piety, humility), the requirement to follow religious instructions, the overcoming attachments to the mortal world, the critique of wealth and the sermon of asceticism, etc. A detailed analysis of the stories about Hasan al-Basri and his statements allows to conclude, that there numerous ideas in his worldview later will take the form of developed Sufi ethical doctrine. The article shows, that all events from the life of Hasan al-Basri, from his birth to death, should be read and understood in the framework of his spiritual progress along a Sufi path.

Purpose. It is the review of history of teaching of the normative discipline «Chemistry with the Basics of Biogeochemistry» and chemical selective disciplines in the formation of bachelor's and master's degrees of speciality 101 «Ecology» aimed to 1) pay attention to the modern state of the hourly load of natural disciplines of chemical direction, making the basis for the formation of well-educated ecologist; and 2) to find the ways to improve the chemical component in higher ecological education in terms of the reformation of Ukrainian higher school. Methods. Specification, analysis, synthesis, identifying cause-effect relationships with the declarative direction of the system researches. Results. The analysis of teaching the normative and selective chemical disciplines is conducted for the speciality 101 "Ecology" in chronological order from 1999 to 2018. The usefulness and the importance of the chemical education in forming special and integrated competencies of ecologists have been shown; the article deals with the reduction of hourly load of the normative discipline «Chemistry with the Basics of Biogeochemistry» by one third and provides doubts about the effectiveness of its mastering by applicants of higher education in this context. The teaching of chemical disciplines within the ecological program at the universities of the USA, European Union, Russian Federation and Kazakhstan is discussed too. The most important reasons for training «Chemistry with the Basics of Biogeochemistry» for ecologists are discussed. The ways to solve the problem by changing the approach in the classical teaching of chemistry in the real situation are proposed. Conclusions. Conclusions. In today's reality, the reduction in teaching chemical disciplines and exclusion of them from the curriculums are unjustified and regressive. The need to expand and to improve the chemical knowledge of ecologist is obvious amid the increase of technogenic load on the biosphere. The introduction of block-disciplines of the ecological-chemical content, special courses, presentations, master classes was proposed for acquiring the required competencies. It is biogeochemistry with its naturalistic informativity and applied component can provide the ecologist with a modern outlook, professional worldview and necessary competence significance ; Цель. Обзор истории преподавания нормативной дисциплины «Химия с основами биогеохимии» и химических дисциплин на выбор при подготовке бакалавров и магистров специальности 101 «Экология» з целью 1) обратить внимание на современное состояние часовой нагрузки естественных дисциплин химической направленности, составляющих базис для подготовки образованного специалиста, и 2) поиска путей улучшения химической составляющей в высшем экологическом образовании в условиях реформирования высшей школы Украины. Методологические подходы. Конкретизация, анализ, синтез, раскрытие причинно-следственных связей с декларативным направлением системных исследований. Результаты работы. Хронологически последовательно проведен анализ преподавания нормативной и выборочных химических дисциплин с 1999 по 2018 гг. для специальности 101 «Экология». Показаны полезность и важность химической подготовки для формирования специальных и интегрированных компетентностей экологов; высказываются тревога по поводу сокращения на треть часовой нагрузки нормативной дисциплины «Химия с основами биогеохимии» и сомнения эффективности ее усвоения соискателями высшего образования в этих условиях. Предлагаются возможные решения возникшей проблемы путем смены подхода в классическом преподавании химии в реальных условиях. Выводы. В реалиях сегодняшнего дня сокращение нагрузки преподавания дисциплин химического содержания и исключение их из учебных программ неоправданно и регрессивно. C повышением техногенной нагрузки на биосферу необходимость в расширении и улучшении химических знаний эколога очевидна. Для приобретения требуемых компетентностей как варианты предлагаются введение блок-дисциплин химико-экологического содержания, спецкурсов, проведения презентаций и мастер-классов. Именно биогеохимия с ее природоведческой информативностью и прикладной составляющей способна дать специалисту-экологу современное мировоззрение, профессиональный кругозор и необходимую компетентносную значимость ; Мета. Огляд історії викладання нормативної дисципліни «Хімія з основами біогеохімії» та вибіркових хімічних дисциплін при підготовці фахівців зі спеціальності 101 «Екологія» з метою 1) звернути увагу до сучасного стану годинного навантаження природознавчих дисциплін хімічного напрямку, що складають базис для підготовки освіченого фахівця-еколога, та 2) пошуку шляхів поліпшення внеску хімічної складової у вищу екологічну освіту в умовах реформування вищої школи України. Методологічні підходи. Конкретизація, аналіз, синтез, розкриття причинно-наслідкових зв'язків з декларативним напрямом системних досліджень. Результати. У хронологічному порядку проведено аналіз викладання нормативної та вибіркових хімічних дисциплін з 1999 по 2018 рр. для спеціальності 101 «Екологія». Показано корисність і важливість хімічної підготовки для формування, як спеціальних, так і інтегрованих компетентностей екологів; висловлюється тривога за третинне скорочення навантаження на нормативну дисципліну «Хімія з основами біогеохімії» і сумнів ефективності її засвоєння здобувачами вищої освіти за цих умов. Пропонуються шляхи вирішення проблеми, що виникла, через зміну підходу у класичному викладанні хімії в реальній обстановці. Висновки. У реаліях сьогодення скорочення викладання дисциплін хімічного змісту та усунення них з навчальних програм є невиправданим і регресивним. З підвищенням техногенного навантаження на біосферу необхідність у поширенні та покращенні хімічних знань є очевидною. Для набуття компетентностей, що вимагаються, як варіанти пропонуються введення блок-дисциплін хімічно-екологічного напрямку, хіміко-аналітичних спецкурсів, проведення презентацій та майстер-класів. Саме біогеохімія з її природознавчою інформативністю і прикладною складовою здатна надати фахівцю-екологу сучасний світогляд, професійний кругозір та необхідну компетентнісну значимість.

The stages of the marketing concept evolution are considered. They are: the production concept, the product concept, the selling concept, the marketing concept, the holistic marketing concept, the communication concept. It is determined that the choice of the marketing instruments depends on the main goal and market orientation of the company.The role of the communication component in this process is investigated. The prerequisites of communication marketing concept formation are set up. This concept defines the communication as the key element of the marketing management. The most important economic prerequisites are: the dominance of the new technological order in the economy, the increase in the scientific-and-technological and cultural level of the society, the widening of the informational exchange system, the creation of the market of information and knowledge, the formation of the global information and communication space.It is generalized, that the process of new information society formation, where information flows between market participants are dominant, transforms the main objective of the company: changing of the enterprise activity focus from production of goods and commercial efforts to promote them to establishing long-term mutually beneficial relationships with customers, government, partners, and society as well as within the organization and marketing communication is the major factor in the success of this process.