Suchergebnisse

В статті розглянута важлива проблема формування громадської думки як одного з основних об'єктів інформаційних війн в процесі їх ведення в сучасних умовах розвитку суспільств. Основна увага приділена розгляду ключових джерел, які використовуються при подібному формуванню, аналізуються специфічні особливості їх використання. Аналіз здійснюється основним чином на базі розгляду проблем формування громадської думки в процесі інформаційної війни між Російською Федерацією та Україною, що ведеться з 2014 року. Наведені приклади різноманітного використання джерел формування громадської думки в процесі організації пропаганди та контрпропаганди.

Стаття присвячена дослідженню особливостей становлення та еволюції європейських соціал-демократичних рухів. Охарактеризовано основні етапи розвитку та трансформації соціал-демократичної ідеології в умовах різних історичних обставин. Значну увагу приділено дослідженню кризових явищ у європейських соціал-демократичних партійних структурах, що обумовлено рядом факторів глобального та локального характеру. Окреслено перспективні напрямки дослідження можливих трансформацій соціал-демократичних рухів на сучасному етапі.

История рассматривается как знание о прошлом. Рассматривается проблема объекта исторической науки. Ставится вопрос о «реальности» прошлого, о соотношении прошлого и реальности, о возможности «науки о прошлом» и возможности прошлого выступать объектом исторической науки. Рассматривается взаимосвязь между прошлым и настоящим. Настоящее выступает основой и для познания прошлого. Современность является точкой отсчета, отбор и осмысление прошлых событий всегда происходит с точки зрения современности.Всякое познание осуществляется через посредство знаков. Функция познания состоит в накладывании на мир сети обозначений. Выработка новых знаний рассматривается как семиотический процесс. Понятия «реальность» и «знание» тесно сопряжены друг с другом. Знание не только описывает реальность, оно также конструирует ее. Знание (в том числе, историческое) культурно опосредовано.История как наука понимается как продуцирование новых знаний на базе переработки информационных массивов о прошлом. Глубина понимания в конечном счете зависит не столько от информации, сколько от свойств интерпретатора. Сущность научного метода - замена реального объекта его моделью. История как наука о прошлом, как знание о прошлом выступает как мыслительная конструкция, как умозрительная модель прошлого.

Мета дослідження полягає в аналізі маніпулятивних практик у роботі з соціальними сподіваннями та їх вплив на самостійність життєвої позиції людини у соціальному просторі. В роботі використовувались діалектичний та системний підходи, що дозволило сформулювати цілісне бачення впливу на сподівання на рівні особистісної та суспільної свідомості. Встановлено напрямки маніпуляції проекціями майбутнього на основі інтерпретації ролей діючих осіб та трансформації передбаченого розвитку подій. Виявлено зміну наповнення сфери образів для створення сподівання в бік задоволення вітальних потреб людини. Запропоновано використовувати самоідентифікацію в якості запобіжника від маніпуляцій поглядами на прийдешнє суспільне життя. Дослідження має теоретичну користь як продовження наукових пошуків у сфері соціального прогнозування. Перспективним напрямком дослідницької роботи в цій сфері є систематизація та впорядкування засобів протидії маніпуляціям зі сподіваннями.

Автори моделюють вплив символів у політичному просторі на зміну його стану. Розкриваються методологічні підходи до розуміння політичної реальності, яка постійно перебуває під тиском навантаження символів. Показаний нерозривний зв'язок функціонування символів у внутрішній політиці та міжнародних відносинах. Неконгруентні символи взаємодіючих політичних систем породжують політичну нестабільність, що є поширеним явищем в умовах сучасних міжнародних відносин. Розглянуто нові технології втілення символів у свідомість середовища політичних систем. Підкреслено, що успішність проникнення символів у свідомість залежить від конгруентності їх змісту соціокультурним стереотипам. Адже символи несуть в собі певні аксіологічні коди, які, дешифруючись, сприймаються в свідомості як свої/чужі, добре/погано. Залучено синергетичну теорію для пояснення сутності впливу символіки на політичну стабільність в умовах авторитаризму та сучасних політій.

The Donbas Conflict is one of the main obstacles for Ukraine which threatens the territorial integrity of the country and thereby its sovereignty. Therefore, finding a peaceful solution to the conflict is the main priority of Kyiv. However, reaching peace in Donbas does not depend solely on the will of Ukrainian officials. Although ceasefire has been reached and peaceful solution to the conflict has been projected in the frame of Minsk agreements, the parties have difficulties in implementing the articles of the agreements. This article, first, investigates pros and cons of the Minsk agreements for Ukraine and Russia, respectively. Subsequently, it concentrates on the idea of the UN peacekeeping mission in Donbas as an alternative solution to the Donbas Conflict. The work concludes that contradictions which do not allow for implementation of the Minsk agreements reflect in this alternative idea too. In connection with the conclusion, this study argues that achievement of peace in Donbas depends on the concessions which the sides will make.

Наведено різноманітні тлумачення поняття «проект». Запропоновано поділити їх на умовні групи: «проект-документ», «проект-модель», «проект-процес». Викладені найбільш популярні підходи до розуміння поняття «політичний проект». Розглянуті основні ознаки «політичних проектів» та умовна класифікація. Виведено авторське розуміння «політичного проекту».

Розглядаються біфуркація як протяжний у часі процес, в ході якого відбувається якісна перебудова властивостей політичної системи. Вивчаються напрямки виникнення, підтримки стійкості і розпаду політичних структур (систем) різної природи, які перебувають в динаміці і постійній зміні, яким притаманні властивості самоорганізованості та самокерованості. Розкриваються особливості експертизи істинності результатів та новизни дослідної методології, яка формує вихідні положення вивчення сепаратизму. Встановлюються особливості нелінійних зворотних зв'язків, жорсткі причинно-наслідкові залежності (жорсткий детермінізм) у політичному процесі. Обговорюється вплив випадкових факторів на вибір системою шляху розвитку в період біфуркації та непередбачуваність даного процесу з точки зору синергетики. Вивчаються властивості політичної кризи, які ведуть до самознищення: за порогом біфуркації дана політична система вже не може існувати, на її місці виникає щось принципово нове. Досліджується досягнення політичними системами критичних параметрів (точки біфуркації), зі стану сильної нестійкості, яка «звалюється» в один з багатьох можливих, нових для неї стійких станів.

Исследуя идею «исторического повторения» в философских проектах Ж. Деррида и Ж. Делеза, автор находит множество аналогий. Во-первых, оба мыслителя солидарны в том, что различные способы концептуализации повторения определяют наше видение историчности; во-вторых, оба позиционируют повторение как условие возможности и, одновременно, условие невозможности любой политической формы правления; в-третьих, оба считают, что истинно эпохальное событие (например, революция) происходит лишь тогда, когда «время срывается с петель», разрушая «одномерную» структуру темпоральности; в-четвертых, оба рассматривают революцию как механизм автореференциальных действий, с помощью которых она учреждает сама себя, – т. е. учреждает без какого бы то ни было основания, кроме своего прямого осуществления; в-пятых, оба полагают, что революция есть особое историческое событие, которое допускает бесконечную интерпретацию.

Проаналізовано соціально-політичні розмежування як чинник партійно-політичного розвитку в Словаччині. Простежено аналогійну відповідність класичних соціально-політичних розмежувань словацькому соціально-структурному контексту. Виокремлено нестандартні конфліктні лінії, які ситуативно та кон'юнктурно загострювалися в умовах переходу Словаччини до демократії. Падіння комуністичного режиму та плюралізація суспільно-політичного життя на поч. 1990-х рр. зумовила інституціоналізацію численних соціально-політичних розмежувань. Консолідація демократичного політичного режиму сприяла послабленню суспільно-політичної напруги в Словаччині й актуалізувала стандартні суперечності в соціально-економічній, етнічній, ліберально-консервативній площинах.

У статті досліджено події, які передували анексії Криму і відбувались під час захоплення півострову Російською Федерацією у 2014 році.
Проаналізовано причини вторгнення російських військових в Україну. Наведено аргументи політиків стосовно того, що завадило організувати військовий опір з початку російської агресії.
Визначено наслідки анексії Криму. Окреслено перспективи подальших відносин України з Росією, виявлені загрози ескалації конфлікту.

Стаття присвячена дослідженню особливостей правового статусу та провідних напрямків діяльності почесних консульств іноземних держав в Україні. Охарактеризовано специфіку процедури призначення, допущення та підстави для звільнення почесних консулів іноземних держав в Україні. Значну увагу приділено аналізу практики функціонування почесних консульств таких держав як Ізраїль, Литовська Республіка, Боснія і Герцеговина на території України на сучасному етапі. Досліджений комплекс функцій, здійснення яких покладається на почесні консульства іноземних держав в Україні.

Стаття присвячена актуальній проблемі взаємодії державних органів влади та інститутів громадянського суспільства в сфері гуманітарної політики. Автор ставить за мету розглянути основні аспекти саме такої взаємодії, проаналізувати участь громадянського суспільства у формуванні державної гуманітарної політики та визначити основні чинники ефективності її реалізації. Вивчення українського громадянського суспільства як об'єкта управлінського впливу на гуманітарну політику вимагає звернення до проблеми розмежування компетенції держави й суспільства і визначення господарського і політичного статусу самоврядних структур.

Розглядається монографічне дослідження С. В. Савойської на тему «Політологічний контекст моделі мовної політики: теоретико-методологічний аналіз», проаналізовано політологічну та наукову цінність авторської концепції.

Крізь призму соціологічного знання розкрито сутнісні характеристики ідентифікаційних ризиків, що продукуються сучасним політичним процесом. Зокрема, показано, що в сучасному суспільстві відбувається зміна ідентифікаційних практик, які обумовленні трансформацією загальнокультурної ідентичності, в основу якої покладено нове розуміння ризику як продукту ухвалення рішення. Наголошено, що політичний процес зачіпає, насамперед, інституційний рівень суспільства, який через систему соціальних (і особливо політичних) інститутів впливає на процес ідентифікації особистості. Саме завдяки нормальному функціонуванню соціальних інститутів підтримується спільна кооперативна діяльність людей у групах і організаціях. На основі такої інтеграції у індивіда формується почуття приналежності до соціальної групи, яке забезпечує, з одного боку, підпорядкування особистості існуючим нормам, а, з іншого, груповий захист і систему оцінки та самооцінки, що, в свою чергу, сприяє підтримці стабільності і цілісності суспільства. Порушення нормального функціонування соціальних інститутів веде до порушення ідентифікаційних процесів.