Suchergebnisse

International relations theory is witnessing a veritable explosion of works within the areas of modernism and postmodernism, yet there has been no attempt to compare these theories and their sources according to a common criterion or logical form. This author argues that while these pioneering, imaginative and exciting theoretical works are disparate, they also share a common thread that seeks to express emancipatory goals for international relations. This book provides an in-depth critical study of this genre of theorizing that he names 'Emancipatory International Relations'. Spegele.

"International relations theory is witnessing a veritable explosion of works within the areas of modernism and postmodernism, yet there has been no attempt to compare these theories and their sources according to a common criterion or logical form. This author argues that while these pioneering, imaginative and exciting theoretical works are disparate, they also share a common thread that seeks to express emancipatory goals for international relations. This book provides an in-depth critical study of this genre of theorizing that he names 'Emancipatory International Relations'. Spegele develops a framework to help the reader understand both the differences and commonalities in modernist and postmodernist emancipatory thinking in International Relations. He critically analyzes modernist theories, discourses, narratives and postmodernist theory and practice, feminist emancipatory discourses and postmodernist international discourse and concludes by examining the coherence, viability and plausibility of emancipatory discourses in international relations whether modernist or postmodernist.This challenging and innovative volume will be of interest to students and researchers of international relations"--

The EU single market and the opening up of eastern Europe offer new opportunities for creating a truly pan European market economy. What lessons can be drawn for this opportunity from early 20th-century developments in Europe? With this question in mind, the fragility of international trade, financial investment and foreign investment relations in and across Europe are analyzed here from both a contemporary and historical perspective. Major OECD countries face challenges with respect to monetary integration, the role of banks and the requirement for structural adjustment in a period of increased migration and higher capital mobility. Even more complex is the challenge to integrate Russia. Both policymakers and the business community face unique opportunities and challenges - with old and new pitfalls looming

Transnational Classes and International Relations presents an original analysis of class formation in the global political economy. It deals with the growth of an integrated, transnational capitalist class, from Freemasonry in the aftermath of the Glorious Revolution to contemporary planning groups with a class orientation such as the World Economic Forum. The study provides the student and academic reader with the first systematic overview of the theory and concepts developed in the Research Centre for International Political Economy at the University of Amsterdam. Among its many areas of focus are: * the processes of commodification and socialisation * class formation under the discipline of capital and its transnational integration in historical perspective * International Relations between the English-speaking heartland of capital and successive contender states. More specifically, the author develops an understanding of class by discussing such notions as the imagined-communitynature of class, Vergesellschaftung (socialisation), fractions of capital, comprehensive cencepts of control, the Lockean heartland versus the Hobbesian contender states and the cadre stratum as a lever of socio-political transformation. With its breadth of scope and thorough examination of the agents actively involved in the process of globalisation, this study offers researchers and advanced students, in addition to its own findings, a treasure trove of research hypotheses.

The article outcome summarizes that in the 21st century anintense globalization of investment and production activities isobserved in the world economy that leads to gradual integration ofhistorically separate and distinct economies into a single marketeconomy. In the course of this process, a new economic system isbeing created, in which the barriers on the way to internationalinvestment, production and trade activities are completely eitherabsent or minimized. In terms of global economy, most countries ofthe world have obtained almost free access to international marketoutlets, technologies and external financial resources. It has beenestablished that the current state of international economic relationsis characterized by both significant economic and financial imbalancesbetween countries and the lack of a single approach to the goals andmeasures of state economic policy.It has also been abstracted out that the mechanism of realizationof international economic relations is a set of legal norms andinstruments concerning their implementation (international agreements, treaties, conventions, codes), which are adopted atnational and interstate levels, and global international economicorganizations.One of the main characteristics of modern internationaleconomic relations is that they reflect the features of a fundamentallynew process, that is, the globalization of all aspects of social life(economic, political, social, spiritual). The detailed analysis of moderninternational economic relations on the global stage has enabled toreveal the main tendencies in their development. Firstly, thetendencies of large volumes of exchange, incomparably highernumber of subjects and more large-scale (global) and toughcompetition between goods, services, sellers, and buyers, in line withmuch higher losses during competitive struggle. Secondly, animportant tendency is a specific infrastructure of functioning ofinternational economic relations in the form of internationalstandardization and certification of manufacture and production,development of international transportations, communication,information environment, world currency market, etc. Thirdly, theyinclude a special system of regulation of international economicrelations at the national level (in the form of foreign trade policy ofstates), bilateral (in terms of bilateral agreements), regional (in termsof integrational associations) and international (under the aegis ofinternational organizations). Finally, its tendency is much greaterinterconnection and interdependence of separate forms ofinternational economic relations in comparison with identicalconnections in the domestic market. ; В статье подведен итог тому, что в ХХI веке в мировойэкономике наблюдается интенсивная глобализацияинвестиционной и производственной деятельности, что приводит кпостепенному объединению исторически обособленных иотличных друг от друга экономик в единое рыночное хозяйство. Установлено, что современное состояние международныхэкономических отношений характеризуется как значительнымиэкономическими и финансовыми дисбалансами между странами,так и отсутствием единого подхода относительно целей и мергосударственной экономической политики. Резюмировано, чтомеждународные экономические отношения – это экономическиеотношения между странами по поводу производства,распределения, обмена и потребления необходимых им благ.Детальный анализ современных международных экономическихотношений на мировой арене позволил выявить основныетенденции их развития, а именно: - большие объемы обмена;несравненно большее число субъектов; более масштабная(глобальная) и острая конкуренция между товарами, услугами,продавцами, покупателями, сопряженная с гораздо большимипотерями во время конкурентной борьбы; специфическаяинфраструктура функционирования международныхэкономических отношений в виде международной стандартизациии сертификации производства и продукции, развитиямеждународных перевозок, связи, информационной среды,мирового валютного рынка и т.д.; особая система регулированиямеждународных экономических отношений на национальномуровне (в форме внешнеторговой политики государств),двустороннем (в рамках двусторонних соглашений), региональном(в рамках интеграционных объединений), международном (подэгидой международных организаций); гораздо большаявзаимосвязь и взаимозависимость отдельных форммеждународных экономических отношений по сравнению саналогичными связями на внутреннем рынке. ; У статті підсумовано, що у ХХI сторіччі у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація інвестиційної та виробничої діяльності, що призводить до поступового об'єднання історично відособлених і відмінних одна від одної економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар'єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. В умовах глобальної економіки більшість країн світу отримала майже вільний доступ до міжнародних ринків збуту, технологій та зовнішніх фінансових ресурсів. Встановлено, що сучасний стан міжнародних економічних відносин характеризується як значними економічними та фінансовими дисбалансами між країнами, так і відсутністю єдиного підходу щодо цілей та заходів державної економічної політики. Резюмовано, що міжнародні економічні відносини – це економічні відносини між країнами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання необхідних їм благ. Детальний аналіз сучасних міжнародних економічних відносин на світовій арені дав змогу виявити основні тенденції їх розвитку, а саме: великі обсяги обміну; незрівнянно більше число суб'єктів; більш масштабна (глобальна) і гостра конкуренція між товарами, послугами, продавцями, покупцями, сполучена з набагато більшими втратами під час конкурентної боротьби; специфічна інфраструктура функціонування міжнародних економічних відносин у вигляді міжнародної стандартизації та сертифікації виробництва і продукції, розвитку міжнародних перевезень, зв'язку, інформаційного середовища, світового валютного ринку тощо; особлива система регулювання міжнародних економічних відносин на національному рівні (в формі зовнішньоторговельної політики держав), двосторонньому (в рамках двосторонніх угод), регіональному (в рамках інтеграційних об'єднань), міжнародному (під егідою міжнародних організацій); набагато більший взаємозв'язок і взаємозалежність окремих форм міжнародних економічних відносин в порівнянні з аналогічними зв'язками на внутрішньому ринку.