Search results

The success of the Wasathiyah Islamic Clerical Cadre Education is inseparable from the extent to which MUI conducts an analysis of educational needs in the implementation of planning, organizing, implementing, monitoring and evaluating functions, methods, and learning processes as well as any obstacles faced by the West Java MUI during PKU. Based on the results of the research findings, it was revealed that the data on MUI Ulama Cadre Education (PKU) in West Java province contained the mission of "Islam Wasathiyah" to realize the decision of MUNAS IX MUI 2015 in Surabaya which had two main functions, namely; The first is a personal function, namely the graduates of the tafakkuh Fiddin ulama as preacher cadres who have the ability to guide and guide Islamic teachings to society in a directed, moderate, polite and contextual manner. While the second is a structural function, namely graduates have the ability to become the leadership relay for MUI in the future. Ulama Cadre Education (PKU) to prepare the competence of preachers in MUI West Java province with the mission of Islam Wasathiyah is a form of regeneration of preachers. preacher. Approach to non-formal education theory for adults, Education and Training theory (DIKLAT) through the Analysis of Educational Material Needs, Learning Methods and Processes. Descriptive research method with a qualitative approach. Data collection techniques through triangulation, observation, interviews and documentation study. The conclusion of the PKU research results with the mission "Islam Wasathiyah" MUI West Java province has implemented proven management functions in; (1) Analysis of planning needs is characterized by the formulation of a vision, mission, objectives, material structure, focus methods, instructors, facilities, participant requirements, infrastructure, consolidation and outreach, and budget, conducting the opening ceremony, and successfully getting positive responses from various parties; (2) Analysis of the need for an organizational function marked by the composition of the committee, division of tasks, coordination, consolidation and outreach; (3) Analysis of the needs of the implementation function characterized by students, learning schedules, instructor assignments, the learning process, applying varied methods, and material conveyed, carrying out field studies; (4) Analysis of the needs of the monitoring and evaluation function is indicated by routine supervision, establishing rules of order, conducting motivation, having grid questions, carrying out final examinations and field studies, and managing administration; (5) Barriers and constraints analysis; (a) there are some managers who are less active; (b) less than optimal budget, (c) the backgrounds of students are too diverse; (d) the scoring system is still semi-formal. The results of the study showed that the students 'output was described: (1) a description of the students' scores; (2) the substance of all subjects is understood; (3) master the principles of Islamic Wasathiyah mission; (4) mastering contemporary da'wah methods; (5) able to practice management sciences and da'wah methodology. The results of the study show that the outcome, graduates have a positive change in the picture; (1) there is an increase in science and insight is considered useful; (2) changes in interpreting Wasathiyah's Islamic mission description; (3) feel great benefits; (4) changing styles, a more convident attitude in preaching activities; (4) the scope of da'wah services is getting wider; (6) positive support from the community and wider local government. The results showed that the PKU program with the Islamic Wasatiyah mission in the analysis of educational needs both internally and externally had not been explored in depth, it still needed innovation and creativity which had become a commitment as material for further PKU program development. The results of the study show that this success adds to the credibility of the MUI West Java leadership, marked by full support from various groups, especially from the West Java provincial government and district / city governments in West Java. The results showed that PKU had the mission "Islam Wasathiyah" to be implemented in a sustainable manner. The results of the research show that monitoring and evaluation still require innovative, creative and coordinative development so that the competency standards of graduates are achieved. The results of this study have implications for the West Java MUI and competent parties as input and consideration in an effort to improve the analysis of the needs of PKU management functions. to prepare the preaching competency as expected.

Since the birth of democracy in the 17th century (when the citizen acquired, among others, the right to education), until today, when we are suffering from what is called the technological revolution (a new society, with new modes of communication and learning, and where knowledge is ephemeral and impatient), many have been, and are, the pedagogical currents and educational methodologies that have considered the educational space as one of the most influential factors in the teaching-learning processes. Numerous studies support this, and more and more schools are opting for innovative spaces that promote well-being and a feeling of belonging, that make the most of the physical benefits of the spaces, and that support the development of collaborative work in the classroom, involving their main users, the students, in the design process. The present Proposal of Intervention suggests that the students of Visual and Plastic Education of 4th year of Compulsory Secondary Education know, analyse, reflect and design their own educational space, taking as a basis the previous and current methodologies and educational spaces, the pedagogical currents that generated them, and the current legislation, analysing their own way of facing learning (and that of their classmates), in order to take an active part in it. Learning by learning. Through collaborative work, following the Project Based Learning teaching methodology, and based on the phases of the Design Thinking process, students will work in an interdisciplinary way with the subject of Technology and Information and Communication Technologies. So, they will be able to complement their learning with the contents of various subjects on the course, collaborating in training sessions with professionals from their educational community and the construction sector, and get to know, value and enjoy the cultural heritage of their city. They will develop their creativity, autonomy, self-knowledge and empathy, dialogue, argue and debate, work with analogue and digital tools, reflect on the importance of protecting the environment and its sustainability, and share all this learning with their surrounding environment, training themselves to be citizens of their future. ; Desde el nacimiento de la democracia, en el Siglo XVII (en la que el ciudadano adquirió, entre otros, el derecho a la educación), hasta nuestros días, cuando estamos sufriendo la que se denomina revolución tecnológica (una nueva sociedad, con nuevos modos de comunicación y aprendizaje, y donde el conocimiento es efímero e impaciente), muchas han sido, y son, las corrientes pedagógicas y metodologías educativas que han considerado el espacio educativo como uno de los factores más influyentes en los procesos de enseñanza-aprendizaje. Numerosos estudios lo avalan, y cada vez más escuelas apuestan por espacios innovadores que fomenten el bienestar y el sentimiento de pertenencia, que aprovechen al máximo los beneficios físicos de los espacios, y que apoyen el desarrollo del trabajo colaborativo en el aula, involucrando en el proceso de diseño a sus usuarios principales, los alumnos. La presente Propuesta de Intervención plantea que los alumnos de Educación Visual y Plástica de 4º curso de Educación Secundaria Obligatoria conozcan, analicen, reflexionen y diseñen su propio espacio educativo, tomando como base las metodologías y espacios educativos pasados y actuales, las corrientes pedagógicas que las generaron, y la legislación vigente, analizando su propia manera de enfrentarse al aprendizaje (y al de sus compañeros), para formar parte activa del mismo. Aprender aprendiendo. Mediante el trabajo colaborativo, siguiendo la metodología de Aprendizaje Basado en Proyectos, y en base a las fases del proceso de diseño de productos Design Thinking, los alumnos trabajarán de forma interdisciplinar con la asignatura de Tecnología y Tecnologías de la información y la comunicación. Podrán complementar su aprendizaje con los contenidos de diversas asignaturas del curso, colaborando, en sesiones formativas, con profesionales de su comunidad educativa y del sector de la construcción, y profundizarán en el conocimiento, puesta en valor y disfrute del Patrimonio cultural de su ciudad. Desarrollarán su creatividad, autonomía, autoconocimiento y empatía, dialogarán, argumentarán y debatirán, trabajarán con herramientas analógicas y digitales, reflexionarán sobre la importancia del respeto al medioambiente y su sostenibilidad, y compartirán todo este aprendizaje con su entorno, formándose para ser ciudadanos de su futuro.

The Application of Journalistic Language to Main News in Journal Bogor Daily Newspaper Issue 07-13 June 2017 and Issue 05-11 July 2017. Users and connoisseurs of mass media-primarily aimed at the mass media print whether it's in the form of newspapers, magazines, tabloids, or mass media other prints maybe a lot of what's been ignored enough the language of journalism or the language of the variety of journalism in their daily life. The reason, which is their focal point is not on the language, but what is mandated through the language device. Journalistic language is used by journalists called the press language of journalistic language. The language of journalism has distinctive characteristics: brief, solid, clear, democratic, simple, populist and interesting. Language of journalism based on the standard language, does not consider lax rules of grammar, pay attention to the correct spelling, in the journalistic language vocabulary followed developments in society. So, in this research formulated 2 (two) formulation of problem that is: How is the application of journalistic language in the headlines? And what the language of journalism is appropriate in the headlines? The purpose of this study is to knowing the applicability and appropriateness of journalistic language on the headlines at daily newspaper journals Bogor edition 07-13 June 2017 and 05-11 July 2017. This research uses qualitative approach with interview method depth (in-depth interview) where the researchers conduct direct interviews with Primed daily newspaper journal Bogor on how to apply the language of journalism on headlines in the form of titles and leads and analysing the contents of the suitability of journalistic language on the headlines titles and leads to describe it. By using in-depth interview method can generate data accurate direct from Primed regarding the application of journalistic language with analysing the contents of headlines in the form of titles and leads can be seen is enough both with the completeness of the principles of journalistic language has been met but there are some titles that are still less clear and less populist because most people still lay with the language of journalism or language press used in print media. The leads are pretty obvious with what will be delivered. In conclusion the application and appropriateness of journalistic language on the headlines is good enough because it consistently continues to use the principles of language journalism but in the implementation, there is still a mistake on the title which is less clear.AbstrakPara pengguna dan penikmat media massa-utamanya ditujukan pada media massa cetak, entah itu yang berbentuk surat kabar, majalah, tabloid, atau media massa cetak lainnya-mungkin sekali banyak yang selama ini tidak cukup memedulikan bahasa jurnalistik atau bahasa ragam jurnalistik dalam keseharian mereka. Alasannya, yang menjadi titik fokus mereka bukan pada bahasa, tetapi apa yang diamanatkan lewat peranti bahasa itu. Bahasa jurnalistik adalah yang digunakan oleh wartawan dinamakan bahasa pers atau bahasa jurnalistik. Bahasa jurnalistik memiliki sifat-sifat khas yaitu: singkat, padat, jelas, demokratis, sederhana, populis dan menarik. Bahasa jurnalistik didasarkan pada bahasa baku, tidak mengganggap sepi kaidah-kaidah tata bahasa, memperhatikan ejaan yang benar, dalam kosakata bahasa jurnalistik mengikuti perkembangan dalam masyarakat. Maka pada penelitian ini dirumuskan 2 (dua) rumusan masalah yaitu: Bagaimanakah penerapan bahasa jurnalistik dalam berita utama? Dan apakah bahasa jurnalistik sudah sesuai dalam berita utama? Tujuan penelitian ini untuk mengetahui penerapan dan kesesuaian bahasa jurnalistik pada berita utama di koran harian jurnal bogor edisi 07-13 Juni 2017 dan 05-11 Juli 2017. Penelitian ini menggunakan pendekatan kualitatif dengan metode wawancara mendalam (indepth interview) dimana periset melakukan wawancara langsung dengan Pimred koran harian jurnal bogor mengenai bagaimana penerapan bahasa jurnalistik pada berita utama berupa judul dan lead dan menganalisis isi dari kesesuaian bahasa jurnalistik pada berita utama berupa judul dan lead untuk mendeskripsikannya. Dengan menggunakan metode wawancara mendalam dapat menghasilkan data akurat langsung dari Pimred mengenai penerapan bahasa jurnalistik dengan menganalisis isi dari berita utama berupa judul dan lead bisa dilihat sudah cukup baik dengan kelengkapan prinsip-prinsip bahasa jurnalistik sudah terpenuhi namun ada beberapa judul yang masih kurang jelas dan kurang populis karena sebagian besar masyarakat masih awam dengan bahasa jurnalistik atau bahasa pers yang digunakan pada media cetak. Pada bagian lead sudah cukup jelas dengan apa yang akan disampaikan. Kesimpulannya penerapan dan kesesuaian bahasa jurnalistik pada berita utama sudah cukup baik karena konsisten terus memakai prinsip-prinsip bahasa jurnalistik akan tetapi dalam pelaksanaanya masih terdapat kesalahan pada judul yang kurang jelas.

ABSTRACT This study aims to describe meudikee anggok In Aceh Community In Dayah Darul Huda Bayi Village Sub District Lhoksukon Land of North Aceh Regency: Study of Norms. In this study using form theory from Humardani said that the form of physical form in dance is seen through the elements of its presentation form, meudikee anggok. Furthermore, the theory about norma by kansil which distinguished 5 kinds kaedah namely: religious norms, norms of decency, norms of decency, legal norms, moral norms. The study was conducted for two months, July to September. Research location in Bayi Village, Tanah Luas Lhoksukon Sub District, North Aceh District. The population of this study are community leaders and dayahs in Aceh Utara District and the samples are Dayah Darul Huda Bayi Village, aneuk dikee (dancer), radat (reader of poetry), Analysis of data research used is qualitative decriptive, data collection technique is done with observation, literature study, interviews, and documentation. Based on the data collected, it can be seen that the form of meudikee anggok.there are 7 kinds of motion that is kalam, saleum, istighfar, prophet's prayer, qasas, noble proph meudikee anggok.et and prayer, musical accompaniment there are 7 poems of poetry in berzanji, floor pattern there are 7 follow from poetry, makeup in meudikee anggok not used, wear clothes such as clothes during shalat koko clothes, caps, and sarongs. Meudikee anggok is a dhikr activity with nodding head aimed as entertainment to ask for blessing on birthday of Prophet Muhammad SAW. The norm in meudikee anggok seen in the Norms of Religion and Norms of Courtesy can be seen in the form of motion which has the restrictions of motion which at the time of moving should not be too excessive because it will eliminate the solemnity in the movement as set in the teachings of Islam. The morality norm is the attitude and behavior of the community when preparing for the event to welcome the birth of Prophet Muhammad SAW. Legal norms seen from the implementation of which is set by the government and society that is in the implementation of meudikee anggok.required on the moon on the 12th of Rabiul Awal, because if not implemented moon moon then it can not be implemented anymore. The Moral Norm from this function of tradition is as a religious syiar, which instills moral values to the people, and also explains how to do good. Keywords : Meudikee Anggok and Norma. ABSTRAK Penelitian ini bertujuan untuk mendeskripsikan Meudikee Anggok di Komunitas Aceh Di Desa Dayah Darul Huda Bayi Kecamatan Lhoksukon Tanah Kabupaten Aceh Utara: Studi Norma. Dalam penelitian ini menggunakan teori bentuk dari Humardani mengatakan bahwa bentuk bentuk fisik dalam tarian dilihat melalui unsur-unsur bentuk presentasinya, Meudikee Anggok. Selanjutnya, teori tentang norma oleh kansil yang membedakan 5 macam kaedah yaitu: norma agama, norma kesusilaan, norma kesusilaan, norma hukum, norma moral. Penelitian dilakukan selama dua bulan, Juli hingga September. Lokasi penelitian di Desa Bayi, Kecamatan Tanah Luas Lhoksukon, Kabupaten Aceh Utara. Populasi penelitian ini adalah tokoh masyarakat dan dayah di Kabupaten Aceh Utara dan sampelnya adalah Desa Dayah Darul Huda Bayi, aneuk dikee (penari), radat (pembaca puisi), Analisis data penelitian yang digunakan adalah deskriptif kualitatif, teknik pengumpulan data adalah dilakukan dengan observasi, studi literatur, wawancara, dan dokumentasi. Berdasarkan data yang terkumpul, dapat dilihat bahwa bentuk meudikee anggok ada 7 macam gerak yaitu kalam, saleum, istighfar, do'a Nabi, qasas, Nabi dan do'a mulia, iringan musik ada 7 puisi puisi di berzanji , motif lantai ada 7 tindak lanjut dari puisi, rias di meudikee anggok tidak dipakai, pakai baju seperti baju shalat selama baju koko, topi, dan sarung. Meudikee anggok adalah kegiatan dzikir dengan anggukan kepala yang bertujuan sebagai hiburan untuk meminta berkah pada hari ulang tahun Nabi Muhammad SAW. Norma dalam meudikee anggok yang terlihat dalam norma agama dan norma sopan santun dapat dilihat dalam bentuk gerak yang memiliki batasan gerak yang pada saat bergerak tidak boleh terlalu berlebihan karena akan menghilangkan kesungguhan dalam pergerakan karena diatur dalam ajaran Islam. Norma moralitas adalah sikap dan perilaku masyarakat ketika mempersiapkan acara untuk menyambut kelahiran Nabi Muhammad SAW. Norma-norma hukum dilihat dari implementasi yang diatur oleh pemerintah dan masyarakat yaitu dalam implementasi meudikee anggok diperlukan pada bulan ke-12 Rabiul Awal, karena jika bulan moon tidak dilaksanakan maka tidak dapat dilaksanakan lagi. Norma moral dari fungsi tradisi ini adalah sebagai syiar agama, yang menanamkan nilai-nilai moral kepada masyarakat, dan juga menjelaskan bagaimana berbuat baik. Kata Kunci: Meudikee Anggok dan Norma.

The essence of the concept and main characteristics of the inclusive development of countries, its interrelation with the solution of social issues, the use of the results of globalization for raising the level of employment and welfare of the population are defined in the article. The budgetary problems and efficiency of the functioning of the tax system in Ukraine, its influence on the economy shadowing and the stratification of society by property characteristics are characterized. The role of the material and technical base as the basis for the formation of a social model of the development of our state, which has a dynamic character and reflects changes in the social sphere, which must meet contemporary and future needs, has been clarified. The activity of the sector of social services is shown as an important component of the formation of quality of life, which plays a leading role in the development of human capital. The situation is analyzed at the present stage, when as a result of events in the East of the country, economic recession, political conflicts, lack of stability, the number of citizens who need help from the state increases and can maintain viability only through subsidies. It was found that IMF loans and related requirements, attempts to live up to European standards, at the same time corrupt actions, the economic crisis, urgently raised the issue of reforming the social sphere. It is indicated that the main problem in solving problems of realization of social powers of the united territorial communities is the restoration of the economic capacity of objects, vocational qualification potential, starting conditions of development, social mobility. It is argued that small businesses are a factor in the community's economic growth, as they are more flexible to changing environment than big business. It is proved that the modern socio-economic development of suburban and regional economies is characterized by ineffectiveness of implementation mechanisms and weak performance. It was established that reducing the role of the state in solving social problems of the village, transferring the social sphere to the balance of local self-government bodies, which did not have funds for its maintenance, led to the decline of rural areas. The influence of social responsibility of the business on the implementation of the strategy of social development through the improvement of the legislative and regulatory framework, controlled financing, public-private partnership is assessed. The analysis of the development of social entrepreneurship has been carried out and the conclusions have been made and argued that it contributes to the implementation of educational programs, the change of legislation, and the improvement of social services in general. ; В статье определены сущность понятия и основные характеристики социальной сферы Украины на этапе её трансформационных преобразований в условиях усиления глобализации и европейского вектора движения. Определена роль материально-технической базы как фундамента становления социальной модели развития нашего государства, имеющей динамический характер и отображающей изменения в социальной сфере, соответствующие настоящим и будущим потребностям. Проанализирована ситуация на современном этапе, когда в результате событий на Востоке страны, падения экономики, политических конфликтов, отсутствия стабильности увеличивается численность населения, которому необходима помощь от государства и они могут сберечь жизнеспособность только в результате получения субсидий. Предложены мероприятия по улучшению ситуации в социальной сфере, которые охватывают увеличение полномочий объединенных территориальных общин, усиление роли малых предприятий, деятельность на уровне регионов и пригородных территорий, решение социальных проблем села, реализацию стратегии социальной ответственности бизнеса, развитие социального предпринимательства. ; У статті визначено сутність поняття та основні характеристики соціальної сфери України на етапі її трансформаційного поступу в умовах посилення глобалізації та європейського вектора зростання. З'ясовано роль матеріально-технічної бази як основи становлення соціальної моделі розвитку нашої держави, що має динамічний хара-ктер і відображає зміни в соціальній сфері, які повинні відповідати сьогоденним та майбутнім потребам. Проаналізовано ситуацію на сучасному етапі, коли в результаті подій на Сході країни, економічного спаду, політичних конфліктів, відсутності стабільності зростає чисельність громадян, які потребують допомоги від держави й можуть зберегти життєдіяльність тільки через отримання субсидій. Запропоновані заходи для покращення становища в соціальній сфері, які охоплюють збільшення повноважень об'єднаних територіальних громад, посилення ролі малих підприємств, діяльність на рівні регіонів і приміських територій, вирішення соціальних проблем села, реалізацію стратегії соціальної відповідальності бізнесу, розвиток соціального підприємництва.

The problem of early marriage or child marriage is not a new problem in Indonesia and for countries in the world. Underage marriage is considered a serious problem because it raises controversy in society, not only in Indonesia but also a global issue. According to the Council of Foreign Relations, Indonesia is one of the ten countries in the world with the highest absolute number of child marriages and the second highest in ASEAN after Cambodia. It is estimated that one in five girls in Indonesia are married before they reach 18 years of age. In 2018 in Indonesia, 1 in 9 girls aged 20-24 were married before the age of 18, commonly known as child marriage. Child age should be a period for physical, emotional and social development before entering adulthood. The practice of child marriage is related to the fact that child marriage violates children's human rights, limiting their choices and opportunities. Every child has the right to survive, grow and develop as well as the right to protection from violence and discrimination as mandated in the 1945 Constitution of the Republic of Indonesia. The selection of the Limo Village area as a partner area is due to the physical condition of the Limo area which is adjacent to UPNVJ, but more than that the selection of this location is because as a real contribution, the campus cares for the problems that occur in the community. The method of activity in this community service is carried out online because it coincides with the implementation of the Covid-19 Emergency PPKM, in the form of counseling on the topic "Prevention and Prevention of Child Marriage for Youth and Youth Organizations". The results of this community service activity, the participants became open to understanding and insight into the impact of early marriage, the role of parents to supervise adolescent children, especially in association so that children avoid promiscuity which results in pregnancy outside marriage. The importance of providing access in the form of convenience for children, especially girls, to gain knowledge about reproductive health and sex education so that children have the ability to take care of themselves. Other factors such as socio-cultural aspects, customs and religion contribute to the widespread practice of child marriage in certain areas.Masalah perkawinan usia dini atau perkawinan usia anak bukan merupakan masalah yang baru di Indonesia dan bagi negara-negara di dunia. Perkawinan di bawah umur dinilai menjadi masalah serius karena memunculkan kontroversi di masyarakat, tidak hanya di Indonesia namun juga menjadi isu global. Menurut Council of Foreign Relations, Indonesia merupakan salah satu dari sepuluh negara di dunia dengan angka absolut tertinggi perkawinan anak dan tertinggi kedua di ASEAN setelah Kamboja. Diperkirakan satu dari lima anak perempuan di Indonesia menikah sebelum mereka mencapai 18 tahun.Pada tahun 2018 di Indonesia, 1 dari 9 anak perempuan berusia 20-24 tahun menikah sebelum usia 18 tahun, lazim disebut perkawinan anak. Seharusnya usia anak merupakan masa bagi perkembangan fisik, emosional dan sosial sebelum memasuki masa dewasa. Praktik perkawinan anak berkaitan dengan fakta bahwa perkawinan anak melanggar hak asasi anak, membatasi pilihan serta peluang mereka. Setiap anak berhak atas kelangsungan hidup, tumbuh dan berkembang serta berhak atas perlindungan dari kekerasan dan diskriminasi sebagaimana diamanatkan dalam Undang-Undang Dasar Negara Republik Indonesia Tahun 1945. Pemilihan wilayah Kelurahan Limo sebagai wilayah mitra karena kondisi wilayah Limo yang berdekatan dengan UPNVJ secara fisik, namun lebih dari itu pemilihan lokasi ini karena sebagai kontribusi nyata, kepedulian kampus terhadap masalah-masalah yang terjadi di masyarakat . Adapun metode kegiatan dalam pengabdian masyarakat ini adalah dilakukan secara daring karena bertepatan dengan pemberlakuan PPKM Darurat Covid-19, berupa penyuluhan dengan topik "Penaggulangan dan Pencegahan Perkawinan Anak Bagi Remaja dan Karang Taruna " . Hasil dari kegiatan pengabdian masyarakat ini para peserta menjadi terbuka pemahaman dan wawasannya akan dampak dari pernikahan dini, peran dari orang tua untuk melakukan pengawasan terhadap anak-anak remaja terutama dalam pergaulan agar anak-anak terhindar dari pergaulan bebas yang mengakibatkan trejadinya kehamilan diluar nikah. Pentingnya memberikan akses berupa kemudahan kepada anak-anak terutama anak perempuan untuk mendapatkan pengetahuan tentang kesehatan reproduksi dan pendidikan seks agar anak-anak mempunyai kemmapuan menjaga diri. Faktor lain seperti aspek sosial budaya, adat istiadat dan agama memberi kontribusi terhadap maraknya praktek pernikahan usia anak pada beberapa wilayah tertentu.

The purpose of the article is to reveal the competency model of training in public procurement, to determine the basic requirements and personal qualities of the employee, as well as to systematically understand the field of procurement as a space for professional qualities, skills and knowledge of modern civil servants. Main material. The article presents the results of research, dedicated to the competence-based model of experts in the field of state public procurement along with the opportunities of further development of human resources' capacity. The research's objective was to define the main requirements and personal qualities of an expert, engaged in the sphere of public procurement, along with systemic comprehension of procurement sphere as a field for professional activity of qualified experts. The author addresses modern Ukrainian legislation in the sphere of state public procurement and analyzes the occupational standard of an expert in the field of state public procurement. The requirements to professional development of experts in the field of state public procurement are outlined in the article. It is also stated that realization of these requirements is closely connected to educational implementation of legislative requirements into management practice. The author analyzed the occupational standard of an expert in the field of state public procurement and justified the necessity of professional development of managerial potential and formation of skills set of experts in public procurement not only in the sphere of public administration. Conclusions and prospects for further research. The definition and specification of competencies today is a priority for scientific reflection. This area will contribute to the professional growth of specialists and the identification of a clear development vector of public procurement. A scientifically based competency model should become an imperative for a public procurement specialist, as this sector is a path to an open society and the rule of law, which renews the transparency of public policy and the professionalism of civil servants. Therefore, there is a need not just to scientifically define and legislate certain competencies or general phrases regarding the abilities of a public procurement specialist, but to involve educational institutions, form and introduce the field of advanced training of civil servants, which will contribute to the new generation of civil servants and be responsible for their actions. One of the most important tasks in the education area today is to ensure quality training of specialists in public procurement, who are directly involved in forecasting, planning, placement of public procurement and in the future - management and control of contracts. The program of training and retraining of specialists should include the improvement of staffing in procurement for public needs, the formation of such competencies of specialists that will ensure the effective use of budget funds and sources of extrabudgetary funding and prevent corruption. Such a program should be developed in the education system, which will be intended for specialists of public authorities involved in the formation, placement and implementation of government orders and will take into account industry specifics, as well as other individuals involved in the procurement process. Thus, the strategy of increasing the human resources of the public administration system, in particular, in the field of public procurement management is determined by the vector of strict regulation of all iterative steps of training, definition of competencies, their implementation and initial control. This poses serious challenges for educational institutions to develop new programs, courses and the introduction of new specialties, which will help solve almost significant problems for our country and reach a new level of development. Key words: public procurement, state public procurement, expert in public procurement, occupational standard, skills set, competence-based model. ; Стаття присвячена дослідженню компетентнісної моделі фахівців у сфері державних публічних закупівель та можливостей подальшого освітнього розвитку кадрового потенціалу. Метою дослідження є визначення основних вимог та особистісних якостей працівника, задіяного у процесі здійснення процедур закупівель, а також у системному осмисленні сфери закупівель як простору для діяльності професійно підготовленого фахівця. В цій роботі автор звертається до сучасного українського законодавства у сфері державних публічних закупівель та проводить аналіз Професійного стандарту фахівця з публічних закупівель. У статті висвітлені вимоги до професіоналізації діяльності фахівця з публічних закупівель та визначено, що реалізація цих вимог пов'язана з освітньою імпліментацією законодавчих вимог в управлінську практику. Автором проведено аналіз Професійного стандарту фахівця з публічних закупівель та обґрунтовано необхідність професійного зростання управлінського потенціалу та формування компетентностей фахівців у сфері закупівель не лише у сфері державного управління.Ключові слова: публічні закупівлі; державні публічні закупівлі; фахівець з публічних закупівель; професійний стандарт; компетенції; компетентнісна модель.

The modern concept of reforming procedural legislation in Ukraine has set before law enforcement and law enforcement agencies a number of tasks for a smooth transition from the normative-act to the precedent method of law enforcement. Moreover, such a position is directly enshrined in the procedural legislation of Ukraine, in particular in Part 4 of Art. 10 of the Civil Procedure Code of Ukraine, which states: - "The Court applies in cases the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols, approved by the Verkhovna Rada of Ukraine, and the case law of the European Court of Human Rights as a source of law." [1]. It is this article of the Civil Procedure Code of Ukraine that the legislator indirectly obliges the judicial authorities of Ukraine to use both norms of international law (represented by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 and its protocols) and court decisions of the European Court. on human rights, which are expressed in the practice of this court in the consideration of cases by this international judicial institution. The very provision of the above-mentioned article of the Civil Procedure Code of Ukraine declares the actual transition from the rules of normative-legal procedure of law application to the principles of precedent legal system, where the source of law is not only normative-legal act but also court decision. An important condition for the correct application of a rule of law or a court decision is the correct interpretation of a legal norm, or a whole normative legal act, as well as judicial precedent. Interpretation of legal norms involves a combination of objective and subjective, and depending on the purposes of interpretation in this process, respectively, its two stages are correlated - clarification and explanation. And if the process of interpretation is aimed only at the interpreter's understanding of the content of the legal norm, then clarification is an independent process of cognition. When the goal is to bring the content of the legal norm to third parties, the clarification and explanation are stages (stages) of a single, inseparable process. This process is inherent in all types of legal activity - lawmaking, law enforcement, law enforcement, systematization and legal education, and in a legal society the interpretation of legal norms is a stabilizing factor in the process of regulating social relations, enhances legal norms, strengthens legality, protects human and civil rights [2, P. 5-6]. ; Сучасна концепція реформування процесуального законодавства в Україні поставила перед правозастосовними та право реалізаційними органами ряд задач щодо плавного переходу від нормативно-актного до прецедентного методу застосування права. Причому, така позиція прямо закріплена у процесуальному законодавстві України, зокрема у ч. 4 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, в якій зазначається: - «Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права» [1]. Саме цією статтею Цивільного процесуального кодексу України законодавець опосередковано зобов'язує судові органи України при вирішенні справ у судах використовувати як норми міжнародного права (в особі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї), так і судові рішення Європейського Суду з прав людини, які виражаються у практиці цього суду при розгляді справ даною міжнародною судовою інституцією.Саме положення вище згаданої статті Цивільного процесуального кодексу України декларує фактичний перехід від правил нормативно-актної процедури застосування права, до принципів прецедентної правової системи, де джерелом права є не лише нормативно-правовий акт, а й рішення суду.Важливою умовою правильного застосування норми права чи судового рішення є правильне тлумачення правової норми, або ж і цілого нормативно-правового акту, а також судового прецеденту. Тлумачення правових норм передбачає поєднання об'єктивного та суб'єктивного, і залежно від цілей інтерпретації у цьому процесі відповідно співвідносяться між собою дві його стадії – з'ясування та роз'яснення. І якщо процес тлумачення має за мету лише розуміння інтерпретатором змісту правової норми, тоді з'ясування – самостійний процес пізнання. Коли ж метою є доведення змісту правової норми до третіх осіб, то з'ясування та роз'яснення становлять стадії (етапи) єдиного, нероздільного процесу. Такий процес притаманний усім видам правової діяльності – правотворчості, правореалізації, правозастосуванню, систематизації та правовому вихованню а у правовому суспільстві тлумачення юридичних норм є стабілізуючим чинником процесу регулювання суспільних відносин, сприяє підвищенню ефективності правових норм, зміцненню законності, захисту прав людини і громадянина [2, с. 5-6].

Ukraine has recognized the jurisdiction of the European Court of Human Rights by acceding to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. The implementation of Western concepts of the rule of law, human dignity and human rights stipulates study of the European Court of Human Rights practice, which, in accordance with national law, is the source of Ukrainian law. It is emphasized that the enshrinement of the rule of law principle in a number of laws was accompanied by a normative provision on the necessity to understand the content of this principle through the European Court of Human Rights practice. The purpose of the study is to elucidate the general provisions characterizing the impact of the European Court of Human Rightsice practice on the national system of Ukraine. It is substantiated that the European Court of Human Rights ensures the relevance of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms provisions, compliance of its rules with modernity, ensuring the general spirit of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms which is designed to uphold and ensure the values of a democratic society. It is noted that in interpreting the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the European Court of Human Rights is a kind of subject of legal doctrines making in the field of human rights affecting the legal systems of the states parties to this Convention. Some decisions of the European Court of Human Rights in cases against Ukraine, which played a significant role in changing the national legal system, are analyzed, in particular,the decisions in the cases Koretsky and Others v. Ukraine, Natalia Mykhaylenko v. Ukraine, and Volokhy v. Ukraine. The following legal provisions as the separation of law and the law are mentioned, giving priority to law over the law in case of contradiction between them; understanding the content of the rule of law, the importance of legal certainty and reasoning of the decision to restrict human rights, legal equality of people, and giving real access to a fair trial to a person, etc. It is concluded that when considering the applicants' complaints about Ukraine's non-fulfillment of its obligations in the field of human rights, the European Court of Human Rights forms legal provisions that become an integral part of the domestic legal system, in some cases they (the decisions) are the factor in changing legislation, and influence the legal doctrine transformation. ; Приєднавшись до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Україна визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини. Імплементація західних концептів верховенства права, людської гідності та людських прав обумовлює необхідність дослідження практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до національного законодавства, є джерелом українського права. Акцентується увага, що закріплення у низці законів принципу верховенства права супроводжувалось нормативним приписом про необхідність розуміння змісту цього принципу через практику Європейського суду з прав людини. Метою дослідження є висвітлення загальних положень, що характеризують вплив практики Європейського суду з прав людини на національну систему України. Обґрунтовується, що Європейський суд з прав людини забезпечує актуальність положень Конвенції про захист людських прав та основоположних свобод, відповідність її норм сучасності, забезпечуючи збереження загального духу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,, яка покликана підтримувати та забезпечувати цінності демократичного суспільства. Зазначається, що інтерпретуючи Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини є свого роду суб'єктом створення правових доктрин у царині людських прав, які впливають на правові системи держав-учасниць цієї Конвенції. Аналізуються окремі рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, які відіграли значну роль у зміні національної правової системи, зокрема, рішення у справах «Корецький та інші проти України», «Наталія Михайленко проти України», «Волохи проти України». Відзначаються такі правоположення як розмежування права та закону та віддання пріоритету за наявності контрадикції між ними праву, а не закону; розуміння змісту верховенства права, значення юридичної визначеності та аргументування прийнятого рішення про обмеження людських прав, юридичної рівності людей, надання людині реального доступу до справедливого суду та ін. Резюмується, що розглядаючи скарги заявників на невиконання Україною своїх зобов'язань у царині людських прав, Європейський суд з прав людини формує правоположення, які стають складовою частиною вітчизняної правової системи, у окремих випадках є фактором необхідності зміни законодавства, впливають на зміну правової доктрини.

Architecture is gradually changing along with the development of society, its changing perceptions of beauty, strength, usefulness, as well as the growing need for comfort, aesthetics, the ideal environment. For a long time, the architecture of health care facilities was perceived and, accordingly, mechanically designed exclusively as a kind of technically necessary shell to ensure the treatment of the impersonal mass of the population. This approach was due to the acute and rapid need for a quantitative supply of medical institutions to a large number of people in large areas. This is what happened in the last century in the post-Soviet countries - standard projects of medical institutions were "cloned" everywhere, which were integrated into the urban environment by huge industrial-panel arrays without regional, cultural and aesthetic connection with "genius loci" and urban context. Do we have the right to condemn this large-scale approach that prevailed in the twentieth century? No. At one time, he made it possible to resolve the important issues of providing medical care to the majority of the population of the Soviet Union. Thanks to the massive and economic industrial design and construction approach, Ukraine has received an extensive urban network of various health care facilities, which continue to perform their functions, accepting the harsh challenges and trials of global pandemics and epidemics. The main problem is that with the acquisition of sovereignty in Ukraine began protracted political-oligarchic clan "internecine wars", which for decades froze attention to improving, modernizing, updating and developing the architecture of health care facilities. A significant part of Ukrainian hospitals is in a condition that not only does not meet sanitary and other requirements, but even threatens the health and lives of patients and staff. But it is not customary to talk about it. The Soviet mentality, enshrined in our subconscious, forces everyone in their place to report on the order, on compliance, on the implementation of plans. Despite the long-standing disregard for the problems and issues of compliance of domestic medical architecture with world standards, the powerful and once the world's best "machine" continued to perform its functions, inertially moving down from its pedestal. But today, in 2021, we are frantically approaching the foot of the new "rock", which embodies all the latest advances in health care and which the world's leading countries have gradually, step by step, overcome with long-term state plan for the development of medicine and with periodic reforms in the medical field. ; Архітектура поступово змінюється разом із розвитком суспільства, його мінливими уявленнями про красу, міцність, користь, а також зростаючою потребою у комфорті, естетиці, ідеальному оточені. Тривалий час архітектура закладів сфери охорони здоров'я сприймалась і, відповідно, механічно проектувалась виключно як своєрідна технічно необхідна оболонка для забезпечення процесів лікування знеособленої маси населення. Такий підхід був зумовлений гострою та швидкою потребою у кількісному забезпечені лікувальними закладами великої кількості населення на значних територіях. Зокрема так відбувалось у минулому сторіччі у пострадянських країнах - повсюдно "клонувались" типові проекти медичних закладів, які велетенськими індустріально-панельними масивами інтегрувались у міське середовище без регіональної, культурної та естетичної ув'язки з "genius loci" та міським контекстом. Чи маємо ми право засуджувати цей масштабний підхід, який панував у ХХ сторіччі? Ні. У свій час він дозволив вирішити край важливі питання забезпечення медичною допомогою більшості населення Радянського Союзу. Завдяки масовому та економічному індустріальному проектно-будівельному підходу Україна отримала розгалужену містобудівну мережу різноманітних закладів охорони здоров'я, які і сьогодні продовжують виконувати свої функції, приймають жорстві виклики та випробування світових пандемій та епідемій. Основна проблема полягає в тому, що з набуттям суверенітету в Україні почалися затяжні політико-олігархічні кланові "міжусобні війни", які на десятиріччя заморозили увагу до вдосконалення, модернізації, оновлення та розвитку архітектури закладів охорони здоров'я. Значна частина українських лікарень опинилася у стані, якій не тільки не відповідає санітарно-гігієнічним та іншим вимогам, але навіть загрожує здоров'ю та життю пацієнтів та персоналу. Але про це не прийнято говорити. Радянський менталітет, прописаний у нашу підсвідомість, вимушує кожного на своєму місці звітувати про порядок, про відповідність, про виконання планів. Незважаючи на тривале ігнорування проблем і питань відповідності вітчизняної медичної архітектури світовим стандартам, потужна і свого часу найкраща в світі "машина" продовжувала виконувати свої функції, інерційно рухаючись униз зі свого п'єдесталу. Але сьогодні, у 2021 році, ми шаленими темпами наближуємось до підніжжя нової "скелі", яка уособлює усі новітні досягнення в сфері охорони здоров'я і яку провідні країни світу поступово, крок за кроком, долали за допомогою довгострокового державного плану розвитку медицини та з проведенням періодичних реформ у медичній галузі.

The article examines the historical development of administrative liability for bullying in Ukraine. The historical and legal literature on the genesis of administrative responsibility for violence against children, including bullying, is considered and analyzed. It has been established that child abuse has been present in all historical times, but at certain intervals it was considered the norm and accepted by society as appropriate behavior. Attitudes toward chil-dren in primitive, slave-owning, and feudal societies were cruel. They were beaten, sacrificed, sold into slavery, or simply left to die. The legal norms were only of a "recommendatory" nature, and sanctions were not applied or were applied only in the case of the murder of a child. The situation of children in the XVIII-XIX centuries. improved, but limited to parental authority. During this period, administrative liability is applied to certain illegal acts against children. The period of the XX - XXI centuries. can be considered - the "century of recognition of childhood", be-cause a number of regulations - legal acts, which confirmed that childhood - a priority value of the state. From 2018, Ukraine provides for administrative liability for bullying. By analyzing the source base, the historical periods of the genesis of administrative responsibility for bullying in Ukraine are highlighted, which is presented as follows:stage 1 - the 16th century initial (the rules of law governing the treatment of a child were of a recommendato-ry nature, and therefore liability for their violation was not provided).Stage 2 - XVII - XIX centuries weakening (weakening of abuse of the child, strengthening of its rights, however, in the specified period the responsibility for violence against the child, including bullying was not applied).Stage 3 - XX century. legislative (ratification of in-ternational treaties and the adoption by Ukraine of regulations governing and protecting the rights of the child; the introduction of administrative liability for violations of the rights of the latter).Stage 4 - XXI century. modernized (legislative consolidation of administrative responsibility for bullying in Ukraine).It is concluded that the history of mankind is permeated through the prism of cruelty to children and among them and emphasizes that there have always been ways to prevent this phenomenon and Ukraine has taken a big step towards combating bullying by introducing appropriate legal liability , including administrative. ; У статті досліджується генезис адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні. Роз-глянуто та проаналізовано історична та юридична літератури з приводу генезису адміністративної відпові-дальності за насилля над дитиною, у тому числі й булінгу. Встановлено, що неналежне ставлення до дитини було в усі історичні часи, проте на певних проміжках часу вважалося нормою і приймалося суспільством як належна поведінка. Відношення до дітей у первісному, рабовласницькому та феодальному суспільстві було жорстоким. Їх били, приносили у жертву, продавали у рабство або просто залишали вмирати. Правові норми мали лише «рекомендаційний» характер, а санкції не застосовувалися або застосовувалися лише у випад-ку вбивства дитини. Положення дітей у XVІІІ –XІX ст. покращилося, проте обмежувалися батьківською владою. У цей період за окремі протиправні діяння відносно дітей застосовується адміністративна відпо-відальність. Період ХХ - ХХІ ст. можна вважати - «століттям визнання дитинства», адже прийнято низку нормативно – правових актів, які підтверджували, що дитинство - пріоритетна цінність держави. З 2018 р. в Україні передбачено адміністративну відповідальність саме за булінг (цькування).Шляхом аналізу джерельної бази виділено історичні періоди генезису адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні, яка представлена наступним чином: 1 етап - XVI ст початковий (норми права, які регулювали відношення до дитини мали рекомендаційний характер, а отже відповідальність за їх порушення не передбачалася).2 етап - XVIІ - ХІХ ст послаблюючий (послаблення знущання над дитиною, посилення її прав, проте, у зазначений період відповідальність за насилля над дитиною, у тому числі й бу-лінгу не застосовувалася). 3 етап - ХХ ст. законотворчий (ратифікація міжнародних договорів та прийняття Україною нормативно – правових актів, які регулюють та захищають права дитини; впровадження адміні-стративної відповідальності за порушення прав останньої). 4 етап - ХХІ ст. модернізований (законодавче закріплення адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні).Зроблено висновки з приводу того, що історія людства крізь призму пронизана жорстоким ставленням до дітей та серед них та акцентовано увагу на тому, що й в усі часи існували шляхи запобіганню цьому явищу й Україна зробила великий крок назустріч боротьбі з булінгом, шляхом запровадження відповідної правової відповідальності, у тому числі й адміністративної.

Recently income inequality has been growing in many countries, and it is one of the biggest economic and social problems. The International Monetary Fund, the Organization for Economic Co-operation and Development (OECD), and other organizations stress the importance of this issue. According to Atkinson, Brandolini (2009), changes in income inequality show whether a particular society becomes more egalitarian over time or not, in which socio-economic direction it progresses.Even countries with similar economic structures differ in the level of income inequality and, according to Stiglitz (2015), differences in income inequality are related to policy decisions. The decisions of countries may depend on the prevailing view if markets are efficient or inefficient. In the first case, countries tend to rely more on neoliberal economic doctrine, and in the second, on the welfare state, where the role of government is more active (Stiglitz, 2017). However, it is observed that the growing income inequality is related to the growing role of the financial market, i.e. the phenomenon of financialization, which weakens the role of government. Thus, assessing the impact of financialization on income inequality is an actual topic of scientific debate.The results of studies, assessing the impact of financialization on income inequality, are mixed. Some financialization dimensions, such as financial liberalization, banking / financial crises increase income inequality, but microfinance intensity reduces income inequality. The contradictory results can be explained by the fact that research samples differ, various indicators reflecting the financialization are used, different independent variables are included in the regression equations.Studies have also been conducted in groups of countries that belong to different welfare state regimes (Josifidis, Mitrović, Supić, Glavaški, 2016; Dafermos, Papatheodorou, 2013). These studies emphasize that the level of income inequality is related to the efficiency of the social security system, i.e. income inequality is lower in Social–democratic welfare state regime (inherent universal social services and benefits) and Conservative–corporatist welfare state regime (social security model related to employment status) groups of countries than in the Mediterranean welfare state regime (characterized by the fragmentation of the social security model) and Liberal welfare state regime (inherent the specificity of the social security model, there is no universality) groups of countries. However, there is a lack of research that assesses the impact of financialization on income inequality in different welfare state regime groups of countries. The research problem: what is the impact of financialization on income inequality, is this impact the same in different EU welfare state regime groups? The object of the research - the impact of financialization on income inequality. The aim of the research is to assess the impact of financialization on income inequality in EU country groups.Research methods: analysis of scientific literature, grouping, generalization, regression analysis of panel data.When assessing the impact of financialization on income inequality in different welfare regimes EU country groups during the period 1998-2017, the least-squares regression analysis method of the panel data was used. The conducted research confirms the hypothesis and clearly shows that financialization, measured both by financial development index and domestic credit to the private sector, increases income inequality in all groups of countries. Thus, it shows that the role of the financial market is growing and financialization processes are contributing to the growth of income inequality in all groups of welfare regime countries and may reduce the role of government. These results are in line with Stiglitz, 2012; Razgūnė, 2017; Dünhaupt, 2014; Golebiowski, Szczepankowski, Wisniewska, 2016; Palley, 2008) who analyzed the relationship between financialization and growing income inequality. However, the study of Dabla-Norris et al. (2015), by contrast, find that the ratio of domestic credit to GDP in developed countries reduces income inequality. ; Straipsnyje vertinamas finansializacijos poveikis pajamų nelygybei ES šalių grupėse, išskirtose pagal gerovės režimus, 1995–2018 m. laikotarpiu taikant panelinių duomenų pirmos eilės skirtumų regresinės analizės mažiausių kvadratų metodą. Keliama hipotezė, kad finansializacija didina pajamų nelygybę visų gerovės režimų šalių grupėse. Ši hipotezė patvirtinta, vertinant skirtingų finansializacijos dimensijų (finansinio išsivystymo ir finansinio gilinimo) poveikį pajamų nelygybei skirtingų gerovės režimų ES šalių grupėse. Nustatyta, kad tiek finansinis išsivystymas, tiek vidaus kreditai privačiam sektoriui didina pajamų nelygybę visų gerovės režimų ES šalių grupėse ir krypties poveikio skirtumų nėra.

It was found that in the 50-60s of the XIX century the opposition of authoritarian and autonomous tendencies of development of university education aggravates. As a result of the positive reform of higher education for educational institutions and the approval of the democratic statute of 1863, the performance of the university's scientific function, serving the interests of society, and the level of academic freedoms increased. Reactionary activists saw a threat in expanding the powers of professorial boards (M. Hiliarov-Platonov, M. Katkov, M. Liubymov, V. Puryshkevych and others). Progressive professors (in particular O. Walter, O. Kovalevskyi, V. Modestov and others) advocated the preservation of the autonomous provisions of the statute of 1863.The process of restoration of university autonomy in 1861–1882 is covered. Organizational autonomy in Kharkiv Imperial University is characterized. Thus, the board of the institution developed regulations for students and outsiders, rules of the university court, instructions of the student inspector, rules on scholarships and financial aid, rules on the use of textbooks, rules on testing applicants' knowledge, rules of student control, projects on faculty division to the branch. The effectiveness of faculty meetings has increased. There was an improvement in the quality of departments; the scientific achievements of applicants for vacant positions were analyzed in detail. The council also filed a petition with the ministry to increase the salary of an associate professor.The academic autonomy of Kharkiv University is analyzed. Professors' lectures became interesting for students due to the attraction of best practices. Teachers constantly underwent scientific internships abroad. A catalog of books was prepared for the library, the funds were constantly replenished due to works published in the university printing house. Cooperation with secondary schools in the district was close.The analysis of organizational autonomy of Kyiv University of St. Volodymyr (council meetings discussed draft legislation proposed by the ministry; approved decisions on reading special courses for students, allocating funds for laboratory equipment, filling vacancies, reviewing student work, etc.). It is also interesting that the minutes of the meetings were published in the "University News".It is proved that the academic autonomy of Kyiv University was characterized by the strengthening of academic freedoms, educational activities of teachers, providing assistance to low-income students, conducting charitable events. The growth of independence could not go unnoticed by the authorities, which was embodied in the relevant regulations. ; Виявлено, що в 50–60 рр. ХІХ ст. загострюється протистояння авторитарної й автономної тенденцій розвитку університетської освіти. Внаслідок позитивної для навчальних закладів реформи вищої освіти та затвердження демократичного статуту 1863 р. посилюється виконання університетами наукової функції, служіння інтересам суспільства, підвищується рівень академічних свобод.Реакційні діячі вбачали загрозу в розширенні повноважень професорських колегій (М. Гіляров-Платонов, М. Катков, М. Любимов, В. Пуришкевич та ін.). Прогресивні ж професори (зокрема, О. Вальтер, О. Ковалевський, В. Модестов та багато інших) виступали за збереження автономних положень статуту 1863 р. Висвітлено процес відновлення автономії університетів у 1861–1882 рр. Схарактеризовано організаційну автономію у Харківському імператорському університеті. Так, рада закладу займалася розробкою положень для студентів та сторонніх слухачів, правил діяльності університетського суду, інструкції студентського інспектора, правил про стипендії й матеріальну допомогу, правил про користування навчальними посібниками, правил про перевірку знань абітурієнтів, правил контролю занять студентів, проектів стосовно поділу факультетів на відділення. Посилилася дієвість факультетських зборів. Спостерігалося покращення якісного складу кафедр; детально аналізувалися наукові здобутки претендентів на заміщення вакантних посад. Також рада порушувала клопотання перед міністерством про підвищення окладу доцента.Проаналізовано академічну автономію Харківського університету. Лекції професорів ставали цікавими для студентів за рахунок залучення передового досвіду. Викладачі постійно проходили наукове стажування за кордоном. Для бібліотеки підготовлено каталог книг, фонди постійно поповнювалися за рахунок праць, які видавалися в університетській типографії. Тісною була співпраця з середніми навчальними закладами округу.Здійснено аналіз організаційної автономії Київського університету св. Володимира (на засіданнях ради обговорювалися проекти законодавчих актів, пропонованих міністерством; затверджували рішення про прочитання особливих для студентів курсів, виділення коштів на облаштування лабораторій, заміщення вакантних посад, рецензування студентських робіт тощо). Цікавим є і той факт, що протоколи засідань друкувалися в «Университетских известиях».Доведено, що академічна автономія Київського університету характеризувалася посиленням академічних свобод, просвітницькою діяльністю викладачів, наданням допомоги малозабезпеченим студентам, проведення ними благодійних заходів. Зростання самостійності не могло пройти повз увагу владних структур, що знаходило втілення у відповідних нормативних документах.

Abstract. The purpose of the research – to analyze the normative and legal influence of the Provisional Military Administration (hereinafter – the PMA) and the leadership of the Reich Commissariat "Ukraine" (hereinafter – the RCU), which was aimed at the observance of a lawful behaviour by the local population of occupied Ukraine. The methodology of the research is based on the application of the principles of systematicity, scientificity and historicism, as well as such methods of scientific knowledge as analysis, synthesis and comparison. The scientific novelty consists in the analysis of the normative measures of the occupation administrations to ensure the lawful behaviour of the local population. The Conclusions. After the successful occupation of the part of the Ukrainian lands by the German troops in 1941, the occupation administration faced the problem of regulating the observance of a lawful behaviour by the local population. Therefore, an important element of the work of the occupation administrations of the RCU and PMA was the creation of a full-fledged legal framework on the basis of which the influence on the lawful behaviour of the occupied society was exerted. During the first period of the occupation, before the emergence of a stable regulatory framework, the German administration applied the principle of combining and sometimes "imposing" two legal systems – the Soviet and Hitler's. Exceptions were the laws, which denied the occupation, as well as the cases, in which the German regulations directly repealed certain Soviet legal norms. Almost similar appeals were repeated by the administration of the RCU, which took the place of the PMA. In fact, the normative acts of the PMA and the RCU abolished the Soviet legislation in terms of the state system, political regime and electoral system, but certain provisions of substantive law continued to be applied. Faced with the problems of lack of legal framework for the regulation of legal relations at the occupied territory, the administrators of the PMA and the RCU started applying the part of the regulatory framework, which functioned in the Third Reich. In the middle of 1942, the RCU administration created a separate normative act that regulated the criminal penalties of those members of the local population, who committed petty crimes and offenses. At the same time, the order was issued in the RCU regulating family and partly civil legal relations of the local population. In the PMA area, these transformations were never carried out. The heads of each of the field military commandant's offices issued their own regulations, without codifying or reconciling them. ; Анотація. Мета дослідження – проаналізувати нормативно-правовий вплив тимчасової військової адміністрації (далі – ТВА) та керівництва Райхскомісаріату "Україна" (далі – РКУ), який спрямовувався на дотримання місцевим населенням окупованої України правомірної поведінки. Методологія дослідження опирається на застосування принципів системності, науковості та історизму, а також таких методів наукового пізнання як аналіз, синтез та порівняння. Наукова новизна полягає у проведеному аналізі нормативних заходів окупаційних адміністрацій у забезпеченні місцевим населенням правомірної поведінки. Висновки. Після успішної окупації частини українських земель, здійсненої військами Німеччини в 1941 р. перед окупаційною адміністрацією постала проблема нормативного забезпечення дотриманням місцевим населенням правомірної поведінки. Тому, важливим елементом роботи окупаційних адміністрацій РКУ і ТВА стало створення повноцінної нормативно-правової бази на основі застосування якої і здійснювався вплив на правомірну поведінку окупованого суспільства. У перший період окупації, до появи сталої нормативної бази німецька адміністрація застосовувала принцип поєднання, а подекуди й «накладання» двох правових систем – радянської та гітлерівської. Виняток становили закони, які заперечували факт окупації, а також випадки у яких німецькі нормативні приписи безпосередньо відміняли певні радянські правові норми. Майже аналогічні звернення повторила і адміністрація РКУ, яка прийшла на місце ТВА. Фактично нормативними актами ТВА та РКУ відмінялось радянське законодавство у частині державного устрою, політичного режиму, виборчої системи, але продовжували діяти окремі приписи галузей матеріального права. Зустрівшись із проблемами нестачі нормативно-правової бази з врегулювання правовідносин всередині окупованого соціуму управлінці ТВА та РКУ пішли шляхом застосування частини нормативної бази, яка діяла в Третьому Райху. У середині 1942 р. адміністрацією РКУ було створено окремий нормативний акт, який врегульовував кримінальні покарання тих представників місцевого населення, які вчиняли дрібні злочини та правопорушення. У цей же період в РКУ з'явилося розпорядження, яким врегульовувалися сімейні та частково цивільні правовідносини місцевого населення. У зоні ж ТВА ці перетворення так і не були проведені. Керівники кожної із польових військових комендатур видавали власні нормативно-правові акти, жодним чином їх не кодифікуючи та не узгоджуючи між собою.

An epidemic of any infectious disease is an invisible ruthless enemy that cannot be defeated by military, political, economic or ideological means. Humanity always reacts to such threats quite nervously and subconsciously tries to mythologize them, at least a little, in order to somehow psychologically protect itself from the real fear of imminent death. Since there is no rational defense against such a threat, people for the most part react in an irrational manner.The 19th century, almost the same as the previous centuries, «started» in epidemiological terms almost from the very beginning of its calendar. Only in contrast to the previous 18th century, the main and dominant danger was posed by another infectious pathology — cholera.In the history of medicine, over the 19th century, as many as six outbreaks of cholera epidemics were recorded since 1817. The first of them began in East Bengal and lasted 8 years (1817—1824), gradually, covering almost all India and big regions of the Middle East. It was worsened by the traditional travels of both Hindu and Muslim pilgrims to «holy places» who spread Vibrio cholerae on foot and through active communication with local residents.One of the significant reasons why cholera epidemic continued with minimal interruptions for almost the entire nineteenth century was an insufficient level of scientific knowledge in microbiology and the resulting ignorance of the causative agent of cholera — vibrio and its properties.Another factor was a complete lack of understanding by society of the need to observe at least the simplest sanitary standards in everyday life. And there was also misunderstanding among the leadership which tried to limit the next outbreak of cholera mainly by administrative measures without adequate explanations of their essence and necessity to the population. ; Эпидемия любой инфекционной болезни — это невидимый безжалостный враг, которого невозможно победить военным, политическим, экономическим или идеологическим путем. На такого рода угрозы человечество всегда реагирует достаточно нервно и подсознательно пытается их немного мифологизировать, чтобы хоть как-то психологически защитить себя от реального страха неминуемой смерти. Поскольку от такой угрозы нет рациональной защиты, большинство людей реагируют преимущественно иррационально.Девятнадцатый век, почти так же, как и предыдущие, в эпидемиологическом плане «стартовал» почти с самого календарного начала. Только в отличие от ХVIII в. основную и доминирующую опасность представляла уже другая инфекционная патология — холера.В истории медицины на протяжении позапрошлого века зафиксировано шесть вспышек эпидемий холеры начиная с 1817 г. Первая из них началась на востоке Бенгалии и длилась 8 лет (1817—1824 гг.), постепенно охватив почти всю Индию и значительные районы Ближнего Востока. Способствовали этому традиционные путешествия к «святым местам» как индуистских, так и мусульманских паломников, которые во время пешего хода и активного общения с местными жителями разносили холерный вибрион.Одной из существенных причин того, что эпидемия холеры продолжалась с минимальными перерывами на протяжении почти всего ХIХ в., был недостаточный уровень научных знаний по микробиологии и обусловленное этим незнание возбудителя холеры — вибриона и его свойств.Еще одним фактором стало полное непонимание обществом необходимости обязательно ежедневно соблюдать в быту хотя бы простейшие санитарные нормы. Такое же непонимание было и среди руководства, которое пыталось ограничить очередную вспышку холеры преимущественно административными мерами без адекватных объяснений их необходимости и смысла населению. ; Епідемія будь-якої інфекційної хвороби — це невидимий безжальний ворог, якого неможливо перемогти військо­вим, політичним, економічним або ідеологічним шляхом. На такого роду загрози людство часто реагує досить нервово та підсвідомо намагається їх трохи міфологізувати, щоб хоч якось психологічно захистити себе від реального страху неминучої смерті. Оскільки від такої загрози не було раціонального захисту, більшість людей реагували переважно ірраціонально.Дев'ятнадцяте століття, майже так само, як і попередні, в епідеміологічному плані «стартувало» із самого календарного початку. Тільки на відміну від ХVIII ст. основну небезпеку становила вже інша інфекційна хвороба — холера.В історії медицини впродовж позаминулого сторіччя було зафіксовано шість спалахів епідемій холери починаючи з 1817 р. Перша з них розпочалась на сході Бенгалії і тривала 8 років (1817—1824 рр.), поступово охопивши майже всю Індію та значні райони Близького Сходу. Сприяли цьому традиційні подорожі до «святих місць» як індуїстських, так і мусульманських прочан, що під час пішої ходи та активного спілкування з місцевими мешканцями розносили холерний вібріон.Однією з суттєвих причин того, що епідемія холери продовжувалась з мінімальними перервами майже все ХIХст., був низький рівень наукових знань з мікробіології і те, що на той час ще не був виявлений збудник холери — вібріон.Ще одним чинником стало тотальне нерозуміння суспільством нагальної потреби обов'язково щодня дотримуватись в побуті хоча б найпростіших санітарних норм. Таке нерозуміння було і серед керівництва, що намагалося обмежити черговий спалах холери переважно адміністративними заходами без адекватних пояснень їхньої необхідності та суті населенню.