ОСНОВНІ ФАКТОРИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Prokopiev R. Key factors in differentiating the legal regulation of labor relations of railway transport employees The relevance of the article is that the constitutional principle of equality of human and civil rights and freedoms undoubtedly relates to the field of labor relations, and therefore the Labor Code of Ukraine enshrines the unity of labor law regardless of race, color, political, religious and other beliefs, gender, ethnic and social origin, property status, place of residence, language or other characteristics, etc. However, certain sectors of the economy have certain peculiarities in the organization and functioning of their work, and therefore there are real differences in the legal regulation of labor, recreation, labor protection, wages and more. Thus, work in enterprises related to the provision of transport services also has its own characteristics and unique features of the legal regulation of labor relations. The aim of the article is to clearly define the main factors that determine the differentiation of legal regulation of labor relations of transport workers. To achieve this goal, the article solves the following tasks: consideration of the terminological understanding of "differentiation of legal regulation", identifies subjective and objective factors for the implementation of such differentiation. The article clarifies the meaning of the concept of "differentiation of legal regulation of labor". It is emphasized that the differentiation of the legal regulation of labor relations is associated with a particular sector of the economy in which individuals work. It is concluded that a significant number of subjective and objective factors for the differentiation of the legal regulation of labor relations of transport workers are characteristic of railway transport workers. At the same time, we emphasize that the consideration of such factors for differentiation should be carried out only in combination and considered in close connection with each other. In this way, in our opinion, it is possible to achieve the fullest understanding of the legal regulation not only of public relations in a particular field, but also the legal status of the employee in the field. ; Актуальність статті полягає в тому, що конституційний принцип рівності прав та свобод людини і громадянина беззаперечно стосується сфери трудових правовідносин, а тому саме Кодексом Законів про працю України закріплюється єдність трудового законодавства незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками тощо. Проте, окремим галузям господарства притаманні певні особливості щодо організації та функціонування своєї роботи, а отже мають місце реальні відмінності у нормативно-правовому регулюванні праці, відпочинку, охорони праці, заробітної плати тощо. Так, робота на підприємствах, пов'язаних з наданням транспортних послуг також має свої особливості та притаманні тільки їй риси нормативно-правового регулювання трудових правовідносин. Метою статті є чітке визначення основних факторів, які визначають диференціацію правового регулювання трудових відносин працівників транспорту. Для досягнення поставленої мети у статті вирішуються наступні завдання: здійснюється розгляд термінологічного розуміння «диференціація правового регулювання», визначаються суб'єктивні та об'єктивні фактори для здійснення такої диференціації. У статті здійснено з'ясування змісту поняття «диференціація правового регулювання праці». Наголошено на тому, що диференціацію правового регулювання трудових правовідносин пов'язують із певною галуззю господарства, в якій працюють особи. Зроблено висновок, що для працівників залізничного транспорту характерними є значна кількість суб'єктивних та об'єктивних факторів для диференціації правового регулювання трудових відносин працівників транспорту. Водночас наголосимо на тому, що розгляд таких факторів для диференціації має здійснюватися виключно в сукупності та розглядатися у тісному взаємозв'язку між собою. Саме таким чином, на нашу думку, можна досягнути найбільш повного розуміння правового регулювання не тільки суспільних відносин у певній галузі, а й правового статусу працівника відповідної сфери.