Suchergebnisse

The paper deals with the issues considering social risks in Ukraine in the context of the Covid-19pandemic. In the course of research we have revealed that the social sphere in Ukraine is characterized by a non-transparent system of providing social benefits, which leads to inefficient redistribution of resources to provide assistance to the poor. The dynamics of expenditures of the state budget of Ukraine indicates an increase in expenditures on social protection and health care and institutional support of citizens in a pandemic. At the same time, changes to the State Budget indicate the curtailment of certain socially significant programs. The planned social expenditures decreased generally, while the budget support of the Pension Fund increased. The creation of the Covid-19Anti-Pandemic Fund provided financial support for the elimination of pandemic outbreaks, purchase of medical services, surcharges for physicians and other workers who provide livelihood of the population, financial assistance to citizens, and also transfers to the Pension Fund of Ukraine and the Social Insurance Fund. However, more than 37% of the funds were used for non-targeted funding of programs for the development and maintenance of public roads, development of high-achievement sports, the privatization of state property and the execution of court decisions against Ukraine. This has led to a lack of funds for the purchase of vaccines for immunization of the population, so in 2021free vaccination is planned to cover only 20% of the population (physicians, military, citizens over the age of 60, education workers). Given the pace of vaccination, the lack of contracted volumes and extremely high demand, Ukrainian citizens will have wide access to vaccines no earlier than 2022. Thus, the main social risks associated with the pandemic are the death of a significant number of Ukrainian citizens, short-term or long-term disability, significant material costs for treatment, rising unemployment (including hidden) and deteriorating socio-economic security of workers. ; Систематизовано передумови виникнення соціальних ризиків в Україні, охарактеризовано основні проблеми перерозподілу ресурсів. Показано, що недостатність нормативно-правового регулювання якості надання соціальних послуг ускладнює контроль за ефективністю видатків на соціальні заходи. Виявлено, що нестабільність економічної ситуації в Україні, підсилена впливом пандемії Covid-19, призвела до зростання ризиків смерті значної частини українських громадян, інвалідізації чи довготривалої втрати працездатності, значного зростання матеріальних затрат на лікування, зростання рівня безробіття (у т.ч. прихованого) та погіршення соціально-економічного забезпечення працівників. Проаналізовано загальну і структурну динаміку видатків Державного бюджету, відзначено зростання видатків на соціальний захист населення та охорону здоров'я. Показано, що аналогічна тенденція структурної динаміки витрат соціального спрямування зумовлена намаганням інституційної підтримки населення в умовах пандемії. Водночас, виявлено зміни в програмах соціального захисту населення, які свідчать про зменшення фінансування окремих соціальних програм та додаткову бюджетну підтримку Пенсійного фонду України. Критично проаналізовано доцільність витрат коштів Фонду боротьби з Сovid-19, виявлено понад 37% нецільового спрямування коштів. З огляду на загрозливу динаміку третьої хвилі пандемії, що проявилась стрімким зростанням добової кількості інфікованих і померлих внаслідок захворювання Covid-19та тенденцією до зменшення віку нових хворих, досліджено можливості і перспективи імунізації населення як основного інструменту боротьби із пандемією, доведено, що недостатність коштів можна було компенсувати шляхом ефективнішого спрямування витрат Фонду. Окреслено інші соціальні ризики, зокрема проаналізовано тенденції зростання безробіття в умовах карантинних обмежень.

This article addresses two objectives: to study the role of the Costa Rican State in promoting sport ‒except soccer‒ through the educational system between the years 1933 to 1949, and to assess the role of sports practices in the socialization of children and youth. young people from Costa Rica during the same study period. Poverty in the public finances, economic crises, high desertion rates, political polarization, and the Civil War of 1948, influenced the shortage of adequate sports facilities and the sufficient number of physical education teachers in Costa Rica between 1933 and 1949. This made the teaching and practice of athletics, boxing, cycling, swimming, gymnastics, softball, baseball, basketball and volleyball only available to children and young people who studied in the main educational centers of the Central Valley. On the other hand, some of the implements to practice these sports were not available to students from the popular sectors, so they were not an important part of their socialization. The proposed objectives will be addressed through the review of the main national newspapers of the time. ; Este artículo aborda dos objetivos: estudiar el papel del Estado costarricense en la promoción del deporte ‒excepto el fútbol‒ por medio del sistema educativo entre los años de 1933 a 1949, y, valorar el papel de las prácticas deportivas en la socialización de niños y jóvenes de Costa Rica durante el mismo período de estudio. La pobreza de la hacienda pública, las crisis económicas, el alto índice de deserción, la polarización política y la Guerra Civil de 1948, influyeron en la escasez de instalaciones deportivas adecuadas y el suficiente número de maestros de educación física en Costa Rica entre 1933 y 1949. Esto hizo que la enseñanza y práctica del atletismo, boxeo, ciclismo, natación, gimnasia, softball, beisbol, baloncesto y voleibol solo estuviera al alcance de niños y jóvenes que estudiaban en los principales centros educativos del Valle Central. Por otra parte, algunos de los implementos para practicar estos deportes no estaban al alcance de los estudiantes proveniente de los sectores populares, por lo que no fueron parte importante de su socialización. Los objetivos propuestos se abordarán a través de la revisión de los principales periódicos de circulación nacional de la época. ; Este artigo aborda dois objetivos: estudar o papel do Estado costarriquenho na promoção do esporte deporte -exceto o futebol‒, por meio do sistema educacional entre os anos de 1933 a 1949, e avaliar o papel das práticas esportivas na socialização de crianças e jovens. jovens da Costa Rica durante o mesmo período de estudo. Pobreza nas finanças públicas, crises econômicas, altas taxas de deserção, polarização política e a Guerra Civil de 1948, influenciaram a escassez de instalações esportivas adequadas e o número suficiente de professores de educação física na Costa Rica entre 1933 e 1949. Tornou o ensino e a prática do atletismo, boxe, ciclismo, natação, ginástica, softball, beisebol, basquete e voleibol disponíveis apenas para crianças e jovens que estudaram nos principais centros educacionais do Vale Central. Por outro lado, alguns dos implementos para a prática desses esportes não estavam disponíveis para os alunos das camadas populares, portanto, não eram parte importante de sua socialização. Os objetivos propostos serão atendidos através da revisão dos principais jornais nacionais da época.

The purpose of the research – is to examine and reconstruct the specificity of a human factor in town management at the territory of the South of Ukraine in the second half of the 18th – at the beginning of the 20th century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historism, verification, author objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism and also on the use of general scientific (analysis, synthesis and generalization) and specific historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the formation of a new socio-cultural reality and geo-political changes resulted in involving representatives of the Western European countries into management of the Southern Ukrainian region and towns that changed the bureaucratic system of the Russian Empire. That made it possible to transform the South of Ukraine into important centers of the economic life of both the region and the country intensifying modernization processes. Such processes are strongly related to the participation of deputies and foreign employees in the municipalities and the activities of public management in the towns of the South. This study considers bodies of self-government as a specific mode of activity of municipality deputies. Special attention is focused on characterization of their role in the practical activity of public elective institutions. The Conclusions. The results of the research contain the information that a deputy of a local self-government is considered not as a political construct, but as a personal and individual phenomenon reflecting different behavioral patterns of self-government deputies better and expressing their cultural values more obviously. The study also emphasizes that the towns were managed by the representatives of different socio-professional layers that enhanced the individual features of the region when compared to other regions of the country. ; Мета дослідження – розкрити та реконструювати особливості людського фактору в управлінні містами на території Півдня України в другій половині XVIII – початку XXст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об'єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що в результаті формування нової соціокультурної реальності та геополітичних змін до управління південноукраїнським регіоном та містами були задіяні представники західноєвропейських країн, які внесли багато змін у бюрократичну систему Російської імперії. Це дало можливість Півдню України перетворитися на важливі центри економічного життя як регіону, так і держави, що прискорило модернізаційні процеси. Такі процеси міцно пов'язані із участю в діяльності муніципалітетів працівники депутатів та найманих працівників у функціонуванні громадських управлінь в містах Півдня України. У пропонованій статті органи самоврядування аналізуються як специфічний образ діяльності і активності депутатів муніципалітетів. Основна увага приділена розкриттю їх характерів у практичній діяльності громадських виборчих установ. Висновки. У запропонованих результатах дослідження міститься інформація про те, що образ депутатів самоврядування розглядається не як політичний конструкт, а як особистісно-індивідуальний феномен, в якому краще розкриваються різні поведінкові моделі депутатів самоврядування і краще виражаються їх культурні цінності. Тако, відзначено, що містами управляли представники різних соціопрофесійних образів, що значно посилювало регіонально-індивідуальні особливості краю, у порівнянні з іншими регіонами держави.

Thepurposeofthearticle – to explore the intellectual foundations of the Ukrainian agrarianism of the revolutionary era in the views of V. Lypynsky. The research methodology is based on such principles of historical knowledge as scientificity, historicism, objectivity, systemanalysis, etc., as well as on the application of general scientific, special historical study methods. The scientific noveltyconsists in the following issues: it is in V. Lypynsky's works analysed by us the thinker focused on such basic agrarian meanings as: 1) uniqueness and indisputable value for mankind of spiritual, moral, cultural and social properties inherent in the peasantry and its labour; 2) recognition of the peasantry as a stratum capable of playing an independent role in political life; 3) non-capitalist, "separate" peasant way of society development, preservation of private property – small peasant property as its optimal regional option and the basis of social progress, as well as the idea of a peasant cooperative state; 4) the predominance of agriculture and rural way of life over industry and the city, as well as the peasantry over other social groups; 5) the peasantry – the agricultural strata – concentrates the basic positive values and qualities of society, is the foundation of state stability and the bearer of national identity, and the above virtues should determine its political power.The Conclusions.After the Ukrainian Revolution of 1917 – 1921, the peasantry continued to defend their own path of development. At the end of the 1920s and the beginning of the 1930s, the peasantry resisted the state, from covert to overt armed. It did not tolerate another communization of the countryside. V. Lypynsky's grain grower ideology had a clear agrarianist meaning, and the intellectual was one of the theorists of the Ukrainian agrarianism of the revolutionary and interwar periods. The principled ideologues proposed by him clearly correspond to the key meanings of both Eastern European and Ukrainian agrarianism. ; Мета статті – дослідити інтелектуальні підстави українського аграризму революційної епохи у поглядах В. Липинського. Методологія дослідження ґрунтується на таких принципах історичного пізнання, як науковість, історизм, об'єктивність, системний аналіз тощо, а також на застосуванні загальнонаукових, спеціально-історичних методів. Наукова новизна полягає у тому, що обґрунтовано, що в працях В.Липинського закцентовано на таких основних аграристських сенсах, як: 1) унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці; 2) визнання селянства верствою, здатною відігравати самостійну роль у політичному житті; 3) не капіталістичний, "окремішній" селянський шлях розвитку суспільства, збереження приватної власності – дрібної селянської власності як оптимального регіонального її варіанта та підґрунтя соціального прогресу, а також ідея селянської кооперативної держави; 4) перевага землеробства і сільського способу життя над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами; 5) селянство – землеробська верства – зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а вищевказані чесноти мають визначати його політичну владу. Висновки.По завершенню Української революції 1917 – 1921 рр. селянство продовжувало збройно обстоювати власний шлях розвитку. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. селянство чинило опір державі: від прихованого до відкритого збройного. Воно не мирилося з черговою комунізацією села.Хліборобська ідеологія В. Липинськогомала виразний аграристський зміст, а сам інтелектуал був одним із теоретиків українського аграризму революційного та міжвоєнного періодів. Запропоновані ним принципові ідеологеми чітко кореспондуються з ключовими смислами як східноєвропейського, так і власне українського аграризму.

The "Proto-Bulgarian problem" is a traditional topic in Bulgarian medieval studies, as well as the questions related to the Bulgarians' ethnic origin, the location of their ancestral homeland, their early history and their role in the formation of Bulgarian statehood. These topics were and remain the most important ones in the development of the historical consciousness of the Bulgarian people, and at the same time leave many unresolved issues. The purpose of the research is to outline the problematic points which exist in the literature relatively to the origin of the Bulgarians, and to give arguments for our point of view, who the ancient Bulgarians could really be. Research methodology. We used both general scientific methods (analytical, logical), historical (chronological, historical and comparative), and source studies – heuristic, critical. The scientific novelty is determined by the fact that the article substantiates the point of view that the term "Bulgar" was not an ethnos term at the time of the presence of the ancient Bulgars in the Eastern European steppes, but it meant belonging to a certain social status, namely – the military elite. Its maturation into an ethnos term took place later – when the Bulgarians moved to the Balkans and began the process of their own state formation. Formations similar to the medieval Bulgarian military class existed in other nations until the Middle Ages and later. The Conclusion. The results of our study gave grounds for the following conclusions. The ancient Bulgarians were not an ethnic but social-class union, a military community; the term "military order" could be used. The tradition to create such military orders resided in the Indo-Aryan tribes and their ancestors from ancient times and can be traced back to the end of the Middle Ages in the community of the Ukrainian Cossacks. Destruction of the Zaporozhian Sich by the Russian authorities in the ХVІІІth century interrupted this ancient tradition forever ; Актуальність проблеми. "Праболгарська проблема" є традиційною темою болгарської медієвістики, як і пов'язані з нею питання щодо етнічного походження болгар, місцезнаходження їхньої прабатьківщини, їх ранньої історії та ролі у становленні болгарської державності. Ці теми були і залишаються найбільш важливими у розвитку історичної свідомості болгарського народу, однак і донині залишається багато нерозв'язаних питань. Мета дослідження – висвітлити ті проблемні точки, які є в літературі з теми походження болгар, і аргументувати нашу точку зору, ким насправді могли бути давні булгари. Методологія дослідження. Нами використовувались як загальнонаукові методи (аналітичний, логічний), історичні (хронологічний, історико-порівняльний), так і джерелознавчі – евристичний, критичний. Наукова новизна визначається тим, що у статті обґрунтовується точка зору, що термін "булгар" не був у часи перебування давніх булгар на терені Східноєвропейських степів етнонімом, а позначав приналежність до певного соціального стану, а саме – військової еліти. Його визрівання в етнонім відбулося пізніше – коли булгари переселились на Балкани і започаткували процес власного державотворення. Подібні до середньовічного булгарського військово-станові формування існували також в інших народів і до часів Середньовіччя, і пізніше. Висновок. Результати нашого дослідження дали підстави для таких висновків. Давні булгари були не етнічним, а соціально-становим об'єднанням, військовим співтовариством; можна вжити термін "військовий орден". Традиції створення таких військових орденських об'єднань були характерні для індоарійських племен та їхніх нащадків з давніх-давен і простежуються аж до кінця Середньовіччя у співтоваристві українського козацтва. Знищення Запорозької Січі російською владою у ХVІІІ ст. перервало цю стародавню традицію назавжди.

The article comprehends the specifics of the formation of the worldview as one of the main problems of socio-humanitarian science. Deepening processes of globalization and world integration contribute to the growth of the level of intercultural interaction, enrich the experience and expand the worldview of people. In this plane, we are making a purposeful attempt to rethink the ways of forming worldview convictions among contemporaries in accordance with new realities, and also explain the fundamental role that worldview plays in personal development and the formation of an individual. The purpose of the article is to consider in a systemic dimension the philosophical foundations of the worldview, its structural organization and the main concepts of formation in the context of social transformations. The basis of scientific research was the works of I. Kant, D. Sayre, A. Toynbee, O. Spengler and other researchers who focus on the formation of a person's worldview. The work also used the methodological developments of K. Jaspers, U. Beck, D. Held. Using a systematic approach, we analyze the content of the phenomenon we are studying. It is noted that the cognitive elements of the worldview are in dialectical unity with the entire worldview macrostructure of a person's or community's being. At the axiological level, the worldview affects the self-organization of social integration or social alienation, since it "offers" the individual a system of values, according to which priority goals, directions of actions, decisions, and the specifics of interpersonal interactions are identified. Today's problems faced by humanity are becoming more and more global, and, therefore, cannot be solved only in closed communities and require new world outlook guidelines. A new solution is the approach when "cosmopolitan" principles are embedded in social reality and expand to a holistic understanding of the universe, which is based on general axiological principles and cosmopolitan democracy (V. Beck, D. Delanty, D. Held). ; У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Поглиблення процесів глобалізації та світової інтеграції сприяють зростанню рівня міжкультурної взаємодії, збагачують досвід і розширюють світоглядні уявлення людей. В означеній площині нами здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій, а також пояснюється фундаментальна роль, яку відіграє світогляд у особистісному розвитку й формуванні індивіда. Метою статті є розгляд у системному вимірі філософських засад світогляду, його структурної організації й основних концепцій формування у контексті суспільних трансформацій. Підґрунтям наукового дослідження стали праці І. Канта, Д. Сайра, А. Тойнбі, О. Шпенглера та інших дослідників, які акцентують увагу на формуванні світогляду людини. У роботі використано також методологічні напрацювання К. Ясперса, У. Бека, Д. Хелда. Із застосуванням системного підходу нами аналізується змістовне наповнення досліджуваного нами феномена. Зазначається, що пізнавальні елементи світогляду перебувають у діалектичній єдності з усією світоглядною макроструктурою буття людини чи спільноти. На аксіологічному рівні світогляд впливає на самоорганізацію соціальної інтеграції чи соціального відчуження, оскільки "пропонує" індивіду систему цінностей, згідно якої виокремлюються пріоритетні цілі, напрямки дій, рішень, специфіка інтерперсональних взаємодій. Сьогочасні проблеми, з якими стикається людство, стають все більш глобальними, а, отже, не можуть бути вирішені лише в замкнутих спільностях і потребують нових світоглядних орієнтирів. Новим рішенням стає підхід, коли "космополітичні" принципи вбудовуються у соціальну реальність і розширюються до цілісного розуміння світобудови, основою якої є спільні аксіологічні принципи та космополітична демократія (У. Бек, Д. Деланті, Д. Хелд).

The paper examines the modern "image of the victim" in criminal procedural law; indicates the communicative vision of values within a specific legal reality and the relationship of the victim in criminal proceedings (as a carrier of values) with this legal reality, as well as communicative equality as a key component of the value of "victim image" to be provided by the legislator. Considerable attention is paid to the theoretical foundations of the development of the problems of criminal-procedural communication of the victim. It is noted, that procedural communication is a category that within each individual legal situation - criminal proceedings - certifies and integrates the concept of legal values in the sectoral (criminal procedure) norm. It is emphasized, that the axiologization of communication processes in criminal proceedings, in particular, criminal procedural communication of the victim, is designed to create a communicative vision of values within a specific legal reality and the relationship of the victim in criminal proceedings (as a carrier of values) with this legal reality, or in other words, to create the "image of the victim" in criminal procedural law, and values - an integral part of such an image. It points to communicative equality as a constitutive value of the modern "image of the victim" in criminal procedural law, which must be ensured by the legislator ; В работе исследуется современный «образ потерпевшего» в уголовном процессуальном праве; указывается на коммуникативное видение ценностей в пределах конкретной правовой реальности и взаимоотношения потерпевшего в уголовном процессе (как носителя ценностей) с этой правовой реальностью, а также на коммуникативное равенство как на ключевую составляющую ценность «образа потерпевшего», что должна быть обеспечена законодателем. Значительное внимание уделено теоретическим основам развития проблематики уголовно-процессуальной коммуникации потерпевшего. Отмечается, что процессуальная коммуникация выступает категорией, которая в пределах каждой отдельной правовой ситуации - уголовного производства - свидетельствует и интегрирует понятие правовых ценностей в отраслевой (уголовно-процессуальной) норме. Подчеркивается, что аксиологизация процессов коммуникации в уголовном производстве, в частности, уголовно-процессуальной коммуникации потерпевшего, призвана творить коммуникативное видение ценностей в пределах конкретной правовой реальности и взаимоотношения потерпевшего в уголовном процессе (как носителя ценностей) с этой правовой реальностью, или другими словами творить «образ потерпевшего» в уголовном процессуальном праве, а ценностные установки - неотъемлемая составляющая такого образа. Указывается на коммуникативное равенство как на конститутивную ценность современного «образа потерпевшего» в уголовном процессуальном праве, что должно быть обеспечено законодательно ; У роботі досліджується сучасний «образ потерпілого» в кримінальному процесуальному праві; вказується на комунікативне бачення цінностей в межах конкретної правової реальності та взаємовідношення потерпілого в кримінальному процесі (як носія цінностей) з цією правовою реальністю, а також на комунікативну рівність як на ключову складову цінність «образу потерпілого», що має бути забезпечена нормотворцем. Значна увага приділена теоретичним засадам розвитку проблематики кримінально-процесуальної комунікації потерпілого. Зазначається, що процесуальна комунікація виступає категорією, що в межах кожної окремої правової ситуації – кримінального провадження – засвідчує та інтегрує поняття правових цінностей в галузевій (кримінально-процесуальній) нормі. Підкреслюється, що аксіологізація процесів комунікації в кримінальному провадженні, зокрема, кримінальної процесуальної комунікації потерпілого, покликана творити комунікативне бачення цінностей в межах конкретної правової реальності та взаємовідношення потерпілого в кримінальному процесі (як носія цінностей) з цією правовою реальністю, або ж іншими словами творити «образ потерпілого» в кримінальному процесуальному праві, а ціннісні установки – невід'ємна складова такого образу. Вказується на комунікативну рівність як на конститутивну цінність сучасного «образу потерпілого» в кримінальному процесуальному праві, що має бути забезпечена нормотворцем

Alcoholism remained one of the most urgent problems of the Ukrainian SSR in the 1920s. In the article, the author analyses activities of the Bolsheviks aimed to solve these social problems with the help of illustrative materials of medical periodicals. The author found that after the abolition of the "dry law" the Soviet authorities intensified their agitation and propaganda activities, in which doctors were actively involved. Anti-alcohol topics were reflected in a number of illustrations and articles of the popular science magazine "Put' k zdorov'yu" (The Way to Health). In order to counteract the spread of alcoholism, the published illustrations and texts showed a negative influence of alcohol on the body, they exposed existing myths about its positive effects on humans, emphasized the role of drunkenness in the spread of tuberculosis and sexually transmitted diseases, and demonstrated the negative impact of the latter on children. They also illustrated various types of deviant behavior of people under the influence of alcohol intoxication, as the fate of children of alcoholics, in particular child prostitution, and further - prostitution in general, disorderly conduct and criminality. A special attention was paid to family and financial problems caused by drunkenness, etc. The author finds that on pages of the magazine not only a negative image of the alcohol-addicted people was created, but also ways to overcome this "social disease" were offered. In particular, one promoted activities of the workers' clubs, summer clubs in the gardens, reading-rooms, cinema, theaters, and teahouse; calls for a healthy lifestyle, physical education were made. At the same time, the Soviet government used the anti-alcohol campaign to achieve other political goals, in particular discreditation of the tsarist government, and the pre-revolutionary order at all, and dissemination of the negative image of the "NEP-men", within the framework of the anti-religious campaign. ; Алкоголізм залишався однією з нагальних проблем УСРР в 1920-х роках. У статті автор аналізує діяльність більшовиків, спрямовану на вирішення цієї соціальної проблеми за допомогою ілюстративного матеріалу медичної періодики. З'ясовано, що після скасування «сухого закону» радянська влада активізувала агітаційно-пропагандистьку діяльність. До неї активно були залучені медики. Антиалкогольній тематиці присвячено низку текстів і зображень у науково-популярному медичному журналі «Шлях до здоров'я». Для протидії ширенню пияцтва вони показували вплив алкоголю на організм, викривали існуючі міфи щодо його позитивної дії на людину, підкреслювали роль зловживання алкоголем у поширенні туберкульозу і венеричних захворювань, демонстрували наслідки для дітей. Ілюстрували також різні види девіантної поведінки людей, що перебували під впливом алкогольного сп'яніння: від зображення долі дітей алкоголіків, зокрема дитячої проституції, до проституції в цілому, хуліганства та злочинності. Окрема увага була звернена на сімейні проблеми та фінансові негаразди, викликані пияцтвом. Автор встановив, що на сторінках журналу не тільки формувався негативний образ п'яниць, але й пропагувалися шляхи подолання цього «соціального захворювання». Зокрема, популяризувалася діяльність робітничих клубів, літніх клубів-садів, хат-читальнень, кіно, театрів, чайних; містилися заклики до здорового способу життя, зайняття фізкультурою. В той же час радянська влада використовувала антиалкогольну кампанію для досягнення інших політичних цілей, зокрема для критики діяльності царського уряду, та дореволюційного ладу як такого, а також для сформування негативного образу «непманів» та під час проведення антирелігійної агітації.

The article describes characteristics of scientific discovery as an object of intellectual property and highlights its special legal nature. It is found that the legal features of a scientific discovery include probability, novelty and fundamentality, and the content of the concept of discovery is revealed through its objects such as phenomenon, property and regularity. The necessity of the further legal regulation of public relations related to scientific discoveries had been established, because they serve as the basis for the development of new science-intensive technologies and promote the development and improvement of scientific, technical and innovative achievements. It is emphasized that during the Soviet period the institute of registration of scientific discovery became almost a complete construction of law, which allowed not only to consolidate outstanding scientific achievements at the country level, but also to lay the groundwork for further fundamental research. It is highlighted that that at the present stage of development of legislation in the field of intellectual property the steps have been taken to improve the legal protection of scientific discoveries through the adoption of the draft law of Ukraine "On the protection of rights to scientific discoveries" and model law "On the protection of rights to scientific discoveries" in the CIS countries. It is noted that at the present stage in some foreign countries there is no fundamental difference between a scientific discovery and an invention in the context of legal protection, and a patent is issued as a protection documents. Special attention is paid to the possibility of protection of discoveries in the field of biotechnological industry. The issue of discovery protection in the field of biotechnology industry is considered. In the context of European experience, as well as an experience gained by other foreign countries, it is proposed to identify from the practical part of the scientific discovery the technical (technological) solutions subject to patenting with the possibility of obtaining of the relevant protection documents. ; У статті надано характеристику наукового відкриття як об'єкта інтелектуальної власності, висвіт-лено його особливу правову природу. Визначено, що правовими ознаками наукового відкриття висту-пають вірогідність, новизна і фундаментальність, а зміст поняття «відкриття» розкривається через такі його об'єкти, як явище, властивість і закономірність. Відзначено необхідність подальшого право-вого регулювання суспільних відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, оскільки вони є осно-вою для розвитку нових наукоємних технологій, сприяють розвитку й удосконаленню науково-техніч-них, інноваційних здобутків. Підкреслено, що за часів радянського періоду інститут реєстрації наукового відкриття став прак-тично завершеною конструкцією права, що дозволило не тільки визнати наукові досягнення на дер-жавному рівні, але також створити базу для проведення подальших фундаментальних досліджень. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності були здійснені кроки в напрямі вдосконалення правової охорони наукових відкриттів через ухвалення про-єкту закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» і Модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття» країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Відзначено, що на сучас-ному етапі в деяких закордонних країнах у контексті правової охорони між науковим відкриттям і винаходом не робиться принципової різниці і як охоронний документ видається патент. Розглянуто питання охорони відкриттів у сфері біотехнологічної індустрії. У контексті європейського досвіду, а також досвіду, набутого іншими іноземними країнами, запропоновано виявляти із практичної частини наукового відкриття технічні (технологічні) рішення, які підлягають патентуванню, з можливістю отримання охоронних документів на них.

In this article are researched the directions and purpose of state investment policy, ways and mechanisms of state investment policy, in particular state support, which includes a system of various forms of manifestation, including such as guarantees of the rights and legitimate interests of investors in the context of the Commercial Code of Ukraine, About investment activity Act. At the same time, a number of risks that may arise by the implementation of investment agreements with the participation of public authorities and local governments, such as agreements concluded in public-private partnership, which above all explains the need of existence of various guarantees of rights and legitimate interests of the parties of such agreements. In addition, the features of guarantees of rights and legitimate interests of the parties of investment agreements with the participation of public authorities and local governments are considered, namely, some features of guarantees of rights and legitimate interests of parties of agreements concluded in publicprivate partnership, as agreements related to a number of investment agreements with the participation of public authorities and local governments, in particular guarantees provided separately for public partners – parties of the agreement and guarantees provided for private partners – parties of the agreement in accordance with About public private partnership Act and a number of other legal acts of Ukraine. As a result of research was also analyzed the difference between guarantees against changes in legislation provided to a private investor according to a product sharing agreement in accordance with About production sharing agreements Act and guarantees against changes in legislation provided to a private partner by the implementation of agreements concluded in public-private partnership in accordance with About public private partnership Act. ; У даній статті досліджуються напрями та мета інвестиційної політики держави, засоби і механізми реалізації інвестиційної політики держави, зокрема державна підтримка, яка включає в себе систему різних форм прояву, зокрема таких як гарантії прав та законних інтересів інвесторів у контексті Господарського кодексу України, Закону України «Про інвестиційну діяльність». Водночас було розглянуто ряд ризиків, які можуть виникнути під час реалізації інвестиційних договорів за участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, таких як договори, що укладаються в рамках державно-приватного партнерства, що пояснює необхідність в існуванні різного роду гарантій прав та законних інтересів сторін таких договорів. Окрім цього, розглядаються особливості гарантій прав та законних інтересів сторін інвестиційних договорів за участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а саме розглянуто деякі особливості гарантій прав та законних інтересів сторін договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, як договорів, що відносяться до ряду інвестиційних договорів за участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема гарантії, що передбачаються окремо для державних партнерів – сторін договору та гарантії, що передбачаються для приватних партнерів – сторін договору відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» та ряду інших нормативно-правових актів України. У результаті дослідження також було проаналізовано різницю між гарантіями від змін у законодавстві, які надаються приватному інвестору за угодою про розподіл продукції відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та гарантіями від змін у законодавстві, які надаються приватному партнеру під час реалізації договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство».

Since the second half of the XX century, political parties as a socio-political institution were in a state of global crisis, the manifestations of which were the decline in the number of their members and the fall in the level of trust in them. The study aims to analyze the factors affecting the level of trust in political parties in the European Union; the objective -to identify these factors and determine the correlation between them and the level of trust in political parties. In this study, the level of confidence in the national government, the national Parliament, regional and local authorities, as well as levels of economic development and corruption, are considered as indicators correlating with the level of confidence in parties on a pan-European scale.The study is based on comparative and statistical methods. The source of the analysis is the data of sociological surveys on trust in political parties published on the official website of the European Commission on the results of population surveys in the framework of the "Eurobarometer" study for the period from 2000 to the present. The dependent variable is the level of trust in political parties, determined as a percentage of the number of respondents who trust this social institution.The analysis suggests that the lowest level of trust in political parties is typical for countries that have a low level of trust in the national government and Parliament, regional and local authorities, as well as for states where non-democratic regimes have existed for a long time. In addition, the level of trust in political parties correlates with the level of corruption in General and corruption of political parties in particular, and with the level of economic development, but the degree of their correlation is lower compared to other indicators considered. The level of trust in political parties below the Central European level is typical mainly for countries that have recently embarked on the path of democracy - the Baltic States, Eastern and Southern Europe. ; Со второй половины XX в. политические партии как социально-политический институт оказались в состоянии глобального кризиса, проявлениями которого стали снижение численности их членов и падение уровня доверия им. Целью исследования является анализ факторов, влияющих на уровень доверия политическим партиям в странах Европейского Союза, задачами - выявление данных факторов и определение наличия корреляции между ними и уровнем доверия политическим партиям. В рамках настоящего исследования в качестве показателей, коррелирующих с уровнем доверия партиям в общеевропейском масштабе, рассматриваются уровень доверия национальному правительству, национальному парламенту, а также уровень экономического развития.Исследование опирается на сравнительный и статистический методы. Источником анализа являются данные социологических опросов о доверии политическим партиям, публикуемые на официальном сайте Европейской комиссии по итогам опросов населения в рамках исследования «Евробарометр» за период с 2000 г. по настоящее время. В качестве зависимой переменной выступает уровень доверия политическим партиям, определяемый в процентах от числа респондентов, доверяющих данному социальному институту.Проведенный анализ позволяет утверждать, что наиболее низкий уровень доверия политическим партиям характерен для стран, которые имеют низкий уровень доверия национальным правительству и парламенту, а также для государств, где длительное время существовали недемократические режимы. Также уровень доверия политическим партиям коррелирует с уровнем экономического развития, но степень его корреляции ниже по сравнению с другими рассмотренными показателями. Уровень доверия политическим партиям ниже среднеевропейского характерен главным образом для стран, сравнительно недавно ставших на путь демократии -Прибалтики, Восточной и Южной Европы.

Danışman: DR. ÖĞR. ÜYESİ EBRU GÜL YILMAZ Yer Bilgisi: İstanbul Gelişim Üniversitesi / Lisansüstü Eğitim Enstitüsü / Ekonomi Finans Ana Bilim Dalı Konu:Ekonomi = Economics ; A reflection on supposed oil exporting states constantly reminds of the invariably of the resources curse hypothesis and environmental consequences of oil exploration. In Africa, especially the case of Nigeria, the argument has remained whether the countrys abundance and voluminous deposit of crude oil has positively affected the livelihood of the people. In view of this, the study examined the impact of crude oil production, square of crude oil production, oil rent and population on the per capita income over the period of 1990-2016. While the study revealed that oil production is an essential ingredient in sustaining a growing income level in the country, the study discovered that a doubled output of the economy's oil production capacity is draw back to economic progress. Thus, the implication of an inverted the U-shape relationship between oil production and income level is that individual well being is adversely affected at a certain level oil output, thus suggesting a potential curse resulting from the countrys natural resources explanation. Furthermore, the countrys oil rent and population explosion especially in the long run exerts a negative and significant impact on the individual income level. Generally, this study significantly presents a relevant policy for the government of Nigeria and other oil exporting and natural resources abundant states. Hence, to achieve the desired objective of the study, there is need to incorporate the square of crude oil production in the model such that relevant inferences are provided from the turning point evidence. Furthermore, the current study revealed important policy guide for Nigeria. The government should intensify the diversification attempt of the country's economy such that the agriculture sector should be reformed and restructured, as this is going to serve as an added value to the GDP of the country. More so, all stakeholders in the oil sectors, and the community leaders especially in the oil producing communities should further engage in inclusive dialogue to foster peace and end the history of militancy, oil bunkering and disruptions across the country. Possibly, the government could begin to consider the liberalization and privatization of the country's oil industry. In the aspect of population, the country's population explosion especially with the relatively lower economic growth posits a serious concern. Thus, there should be a deliberate attempt from the side of the government to carefully inform the populace gains of having a moderate family size. In this case, more awareness should be carried out in addition to the government effort to improve the quality of life of the people through serious cut down of corruption and political crisis in oil region states within Nigeria. ; Çalışma, petrol üretiminin ülkede artan gelir düzeyini sürdürmede önemli bir bileşen olduğunu ortaya çıkarırken, çalışma, ekonominin petrol üretim kapasitesinin iki katına çıkmasının ekonomik ilerlemeye geri çekildiğini keşfetti. Bu nedenle, petrol üretimi ve gelir düzeyi arasındaki ters U şeklinde bir ilişkinin iması, bireysel refahın belirli bir düzeyde petrol üretiminde olumsuz etkilenmesi ve böylece ülkenin doğal kaynakları açıklamasından kaynaklanan potansiyel bir laneti akla getirmesidir. Ayrıca, özellikle uzun vadede ülkelerin petrol rantları ve nüfus patlaması, bireysel gelir düzeyi üzerinde olumsuz ve önemli bir etki yaratmaktadır.

The article examines the features of usufruct in the European countries of Romano-Germanic law, determines the terms for the implementation in the Law of Ukraine of the best practice of usufruct in terms of Europeanization and Recodification. The peculiarities of usufruct in some countries of Romano-Germanic law, particularly in Germany, France, Poland, the Netherlands, Switzerland, Georgia, Moldova and Russia are studied. Usufruct, which is a flexible and universally recognized in the legal systems of Western Europe property right of personal possession for use, which is treated as an independent property right to another's property in the countries of Roman legal family or a kind of easement in the countries of German legal family, remains unknown to most countries – republics of the former Soviet Union. The law of Ukraine also does not provide for the institution of usufruct and regulates the relationship of long-term use of someone else's real estate through a number of limited property rights (emphyteusis, superficies, the right to economic management, the right to operational management) and obligational legal structures (usually land lease and property management). The authors came to the conclusion that it is necessary to introduce the institute of usufruct into the Ukrainian law by supplementing the Civil Code of Ukraine with a new chapter "Uzufruct", the framework provisions of which are proposed in this paper. In the law of Ukraine it is expedient to recognize usufruct as an independent, different from easement, real right of personal possession for use, which serves as a general provision on emphyteusis (the right to use someone else's land for agricultural purposes). In this regard, the provisions of Chapter 32 of the Civil Code of Ukraine on usufruct should be applied to relations under emphyteusis, unless otherwise provided by the provisions of the Central Committee on emphyteusis and does not follow from its essence. According to its purpose, the legal structure of the usufruct can perform any functions of personal possession for the use of another's property, which allows the use of this legal structure in any area of property use, regardless of whether the purpose is income or other socially useful result (charity, etc.). The absence of usufruct in the national law hinders the effective transformation of legal titles on a state and municipal property by waiving the right of economic management and the right of operative management in terms of recodification of the civil legislation, and does not promote formation of the full-fledged land market and its steady development in the terms of cancellation of the moratorium on sale of the agricultural lands, conducting commodity of agricultural production in Ukraine. Regarding the recodification and cancellation of the Commercial Code, usufruct is the most acceptable replacement of the right of economic management and the right of operative management. Along with long-term lease and property management, the usufruct is functionally similar to the right to economic management and the right to operational management. Unlike property management and lease, usufruct provides for paid or gratuitous use of property in the user's own interest (usufructuary), imperatively defined by law, the content of the rights of participants and a list of grounds for their termination under the rules of property rights.

ان مقارنة قواعد اللغة الألمانية مع لغة سامية كاللغة العربية تفضي الى حجم الهوة والاختلافات الكبيرة بين قواعد وأنظمة اللغة العربية مقارنة باللغة الألمانية. فموضوع البحث يتناول مقارنة افعال الكيفية في اللغة الألمانية وما يقابها باللغة العربية. أفعال الكيفية هي عبارة عن ستة الفعال لها قواعد تركيبية خاصة تختلف عن الأفعال الأخرى من حيث البناء والتركيب، وهي أفعال شاذة ولها تصاريف معينة مع الضمائر الشخصية سواء في الزمن الماضي او المضارع، فهي تستلزم غالبا ما فعل مصدري يكتب في نهاية الجملة لاتمام المعنى، ويعد هذا الفعل فعلا رئيسيا، وتأخذ هذه الأفعال الموضع الثاني في الجملة وتكون مصرفة حسب الفاعل بينما يأتي الفعل الرئيسي في نهاية الجملة دون أي تصريف، وهذه الأفعال هي: يَسمَح، يَستطيع، يَوَد أو يَرغَب، يَجب، يَنبغي، يُريد.
الفعل في قواعد اللغة العربية يدل على معنى في نفسه فمنه المعرب ومنه المبني وله اوزان محددة، والفعل الثلاثي الماضي على وزن فَعَلَ تعد أساسا للميزان الصرفي، فعند ترجمة أفعال الكيفية حسب الميزان الصرفي تكون أرادَ وانبغى واستطاع .. الخ. أفعال الكيفية في اللغة الألمانية تقابلها في اللغة العربية أنْ المصدرية الناصبة والتي تدخل على الجمل الفعلية وتفيد الحال والاستقبال اذا دخلت على الفعل المضارع. وقد تترجم الجمل والنصوص الى اللغة العربية بالصدر المؤول من (أنْ والفعل) او بالمصدر الصريح، وبعضها يرتبط بحرف جر مثل سُمِحَ( لَه)ُ و وَجَبَ (على)، وهناك الكثير من المفردات والاستخدامات اللغوية تم ذكرها بالبحث.
Comparing the grammar of the German language with a Semitic language such as the Arabic language leads to the size of the gap and the big differences between the rules and systems of the Arabic language compared to the German language. The topic of this research deals with comparing the qualitative verbs in the German language and the equivalent in the Arabic language. Modal verbs are six active verbs that have special syntactic rules that differ from other verbs in terms of construction and composition. They are irregular verbs and have specific conjugations with personal pronouns, whether in the past or present tense, they often require an infinitive verb written at the end of the sentence to complete the meaning. This verb is a main verb, and these verbs take the second position in the sentence and are inflected according to the subject, while the main verb comes at the end of the sentence without any conjugation, and these verbs are: allow, can, wish or desire, should, should, want.
The verb in the grammar of the Arabic language denotes a meaning in itself, from which it is expressed, and from it that is based and has specific weights, and the past triple verb on the weight of فَعَلَ is the basis for the morphological balance, so when translating modal verbs according to the morphological scale, they are أراد ، انبغى and أستطاعَ ... etc. Verbs of modal in the German language correspond to it in the Arabic language that the أنْ accusative infinitive, which is entered into the verbal sentences, and benefits the adverb and the reception if entered into the present tense. Sentences and texts may be translated into Arabic with the source of (أنْ and verb) or with the explicit source, and some of them are related to a preposition such as allowed (for him) and obligatory (on), and there are many vocabulary and linguistic uses mentioned in the research.

The purpose of the article is to study the formation factors of the biofuels domestic market in the network of Ukrainian agricultural enterprises based on interaction marketing. The materials of the article are focused on the study of both the causes of dysfunction of the biofuels domestic market and the search for new factors in the formation of such a market. Research methods. The research methodology considered the motivation factor implemented in the form of a separate marketing policy of «interaction» as the basis for the formation of the biofuels market in Ukraine, where the main market agents were considered agricultural enterprises (as biofuel producers, consumers and business partners).In the course of the research, in addition to a number of general scientific methods of economic research, an experiment was used to assess the interest of managers in typical (for Vinnytsia region) agricultural enterprises in partnerships in the business of biofuels production. The solution of the problem provided influence modeling of separate factors on attitudes of the enterprises-recipients concerning partnership interaction in researched business on manufacture of biofuels on: 1) linear Markov analytical model; 2) a nonlinear Markov model with a nonstationary matrix of transition probabilities; 3) generalized Markov imitation (multi-version) model of transitions; 4) linear Markov simulation model with individual parameters of the elements; 5) nonlinear Markov simulation model with «training» of the elements. Thus, the dynamics of the model was determined by the change in the attitudes of many recipients about cooperation depending on: 1) the intensity of information links about the benefits and risks of cooperation; 2) the presence of the implementation system of motivational factors (production standards, a special type of marketing policy and partnership scheme). Research results. An empirical reflection of the agency base among this category is determined, which allows us to conclude that the number of potential business participants significantly exceeds the critical level, and the motivational factors for the partnership are at least significant. In contrast to the national biofuels market, where – in the absence of any protectionist policy – the business economy has shown low competitiveness in recent years, these results suggest the possibility of forming a new market type – agency, where business will be formed among agricultural enterprises, united by certain integration schemes on the basis of interaction marketing policy of the enterprise-business initiator. The efficiency basis of this market will obviously be the effect of minimizing the value chain both in terms of the participants' number and the value added itself, which will significantly reduce the cost of production. Scientific novelty. Firstly, the question of the forming possibility – as an alternative – a new type of biofuels market in Ukraine in the absence, unlike all other countries, a state policy to support the industry; secondly, substantiation of the idea of a special marketing policy of the organizational level of the agricultural enterprise as a business initiator – the policy of «interaction»; third, the identification of the agency basis of this market in relation to domestic agricultural enterprises. Practical significance. The applied value of the results is considered as a basis for forming a business for the production of biofuels in the network of agricultural enterprises in the context of empirical forecasting of potential partners and the role of motivating factors for building such partnership schemes. Tabl.: 2. Figs.: 6. Refs.: 17.