Suchergebnisse

The article is devoted to the topical problem of political and cultural transformations in the interaction between political power and its only source in democratic discourse, the people. This eternal problem of political science and policy is considered in chronological order in the global context and in today's Ukraine. In traditional societies, there was a remote and alienated coexistence of state institutions and the masses. The exception was the democratic republics of ancient polises. The modern era generates a contractual theory of the origin of the state, which considers the institutions of power as the result of a social agreement between the sovereign people and the governors. In the modern era in the middle of the twentieth century, the concept of the welfare state was formed. In the postmodern era, unstable life forces citizens to behave in relation to state power, depending on the actualization of a particular guise of their own existence. Citizens are losing a clear, unambiguous idea of state power, its functions, place and role in society. ; Статья посвящена актуальной проблеме политико-культурных трансформаций во взаимодействии между политической властью и ее единственным источником в демократическом дискурсе - народом. Эта вечная проблема политической науки и практики рассматривается в хронологической последовательности в общемировом контексте и в условиях нынешней Украины. В традиционных обществах наблюдалось отстраненное и отчужденное сосуществование государственно-властных институтов и народных масс. Исключение составляли демократические республики античных полисов. Эпоха модерна порождает договорную теорию происхождения государства, которая рассматривает институты власти как итог общественного договора между суверенным народом и правителями. В эпоху модерна, в середине ХХ века, формируется концепция государства благосостояния. В постмодерную эпоху нестабильная жизнь заставляет граждан вести себя по отношению к государственной власти в зависимости от актуализации той или иной ипостаси собственного бытия. У граждан теряется четкое, однозначное представление о государственной власти, ее функциях, месте и роли в жизни социума. ; Постановка проблеми. Проблема політичної культури тривалий час знаходиться у фокусі уваги політичної науки, адже її інтерпретаційний потенціал дозволяє зрозуміти специфіку політичного розвитку та транзиту тієї чи іншої країни. Серед ключових індикаторів, що визначають природу того чи іншого політичного режиму, проблема культури взаємодії між політичною владою та народними масами посідає одне з чільних місць. Цей аспект політичної культури є одним з найголовніших з огляду на те, що він визначає якість проваджуваної політики, її демократичність або недемократичність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бібліографія даної проблеми вельми обширна. Починаючи з античних мислителів Платона і Аристотеля, німецького філософа-просвітника Й.Гердера і закінчуючи сучасними авторами, серед яких встигли стати класиками сучасної політології американці Г.Алмонд, C.Верба. Сучасні уявлення про поняття «політична культура» викладаються видатними політологами Є.Вятром, П.Бурдьє, Дж.Сарторі, Д.Греєм, Д.Беллом. Важливі проблеми взаємодії між народом та політичною владою піднімаються в роботах українських вчених М.І. Михальченка, Д.І. Видріна, А.Адаменко, В.М.Бебика, М.І.Головатого, В.Д.Ребкала, В.О.Вєдєнєєва, В.Матусевича, В.С.Ясинської, М.Розумного, М.Кузьміна та ін. Мета статті полягає в тому, щоби визначити дефініцію та основні трансформації у політичній культурі традиційних та сучасних соціумів у контексті взаємодії між політичною елітою та народом. При цьому окрема увага приділяється розгляду специфіки політико-культурних трансформацій українського суспільства. Виклад основного матеріалу. В контексті теорії суспільств Е. Тофлера аналізується філософія стосунків та політична культура між народом та його правителями. Визначаються основні політико-культурні проблеми та перспективи розвитку української держави в контексті її європейської інтеграції. Розкриваються головні тренди політико-культурного розвитку постмодерних суспільств. Висновок. У постмодерністській політичній культурі швидше за все участь громадян у суспільно-політичному житті розвиватиметься за «хвилями», по синусоїді, залежно від конкретної ситуації та її значення для їхніх інтересів.

Corruption is a negative social phenomenon that is an integral part of any community life. Given the low level of welfare of the population and the weaknesses of democratic principles and procedures, corruption becomes, a survival tool for some part of society, for another, smaller one – a tool for making a profit. However, as practice shows, the phenomenon of corruption also occurs highly developed States with established democratic traditions. After all, corruption knows neither nationality, nor borders, nor other barriers to political reality. Like any phenomenon caused by human activity, corruption is not static and evolves in parallel with the human relations complication. Under the pressure of globalization «traditional» corruption is transforming and acquiring new features that allow it to be classified as «global corruption». Paradoxically, but in the modern world global corruption is a stabilizing mechanism of the contemporary model of the world order and a fuse against the destruction of non-viable forms of human coexistence. The article argues that States with unstable institutional environments, in particular Ukraine, becomes the «transit hub» of global corruption through financial-political groups' mediation. After all, corruption is the cementing foundation of the functioning of modern financial-political groups. It is noted that such corporate groups are characterized by a combination of economic, political and administrative components in order to realize private and sectoral interests. It is emphasized that the financial-political groups' formation due to the merger of political and business interests is inherent not only in unstable institutional environments, but also in the States with developed economic and political systems. Two algorithms of the development of the interconnection between financial-industrial groups and public authorities in an unstable institutional environment are proposed: 1) complete subordination of political and economic activities of financial-industrial groups to the will of the State – «occupation of business» (for example in the Russian Federation); 2) «seizure of power» by financial-industrial groups and their further transformation into financial-political groups (for example in Ukraine). ; Корупція – це негативне суспільне явище, яке є невід'ємною складовою життєдіяльності будь-якої людської спільноти. За умови низького рівня добробуту населення й слабкості демократичних принципів та процедур корупція перетворюється для більшої частини населення в інструмент виживання, для меншої, – в інструмент отримання надприбутку. Проте, як свідчить практика, явище корупції має місце й у високорозвинених державах зі сталими демократичними традиціями, адже воно не знає ані національності, ані кордонів, ані інших бар'єрів політичної дійсності. Як і будь-яке явище, породжене людською діяльністю, корупція не є статичною та еволюціонує паралельно з ускладненням людських відносин. Під натиском глобалізації «традиційна» корупція набуває нових ознак, що дозволяють класифікувати її як «глобальну корупцію». У сучасному світі глобальна корупція, як це не парадоксально, є стабілізуючим механізмом сучасної моделі світового порядку та запобіжником руйнації нежиттєздатних форм людського співіснування. Стверджується, що держави з нестабільним інституційним середовищем, зокрема й Україна, стали «транзитним хабом» глобальної корупції за посередництва фінансово-політичних груп. Саме корупція є цементуючим фундаментом функціонування сучасних фінансово-політичних груп. Зазначено, що для таких корпоративних груп характерним є поєднання економічних, політичних і адміністративно-управлінських складових для реалізації приватних та галузевих інтересів. Наголошено, що утворення фінансово-політичних груп унаслідок злиття політичних і бізнесових інтересів притаманне не лише нестабільним інституційним середовищам, а й державам з розвинутими економічною й політичною системами. Запропоновано два характерних сценарії розвитку взаємозв'язку фінансово-промислових груп і органів державної влади в умовах нестабільного інституційного середовища: 1) повне підпорядкування політичної, економічної діяльності фінансово-промислових груп волі держави – «захоплення бізнесу» (наприклад, у Російській Федерації); 2) «захоплення влади» фінансово-промисловими групами та їхня подальша трансформація у фінансово-політичні групи (наприклад в Україні).

The article is devoted to the topical problem of political and cultural transformations in the interaction between political power and its only source in democratic discourse, the people. This eternal problem of political science and policy is considered in chronological order in the global context and in today's Ukraine. In traditional societies, there was a remote and alienated coexistence of state institutions and the masses. The exception was the democratic republics of ancient polises. The modern era generates a contractual theory of the origin of the state, which considers the institutions of power as the result of a social agreement between the sovereign people and the governors. In the modern era in the middle of the twentieth century, the concept of the welfare state was formed. In the postmodern era, unstable life forces citizens to behave in relation to state power, depending on the actualization of a particular guise of their own existence. Citizens are losing a clear, unambiguous idea of state power, its functions, place and role in society. ; Статья посвящена актуальной проблеме политико-культурных трансформаций во взаимодействии между политической властью и ее единственным источником в демократическом дискурсе - народом. Эта вечная проблема политической науки и практики рассматривается в хронологической последовательности в общемировом контексте и в условиях нынешней Украины. В традиционных обществах наблюдалось отстраненное и отчужденное сосуществование государственно-властных институтов и народных масс. Исключение составляли демократические республики античных полисов. Эпоха модерна порождает договорную теорию происхождения государства, которая рассматривает институты власти как итог общественного договора между суверенным народом и правителями. В эпоху модерна, в середине ХХ века, формируется концепция государства благосостояния. В постмодерную эпоху нестабильная жизнь заставляет граждан вести себя по отношению к государственной власти в зависимости от актуализации той или иной ипостаси собственного бытия. У граждан теряется четкое, однозначное представление о государственной власти, ее функциях, месте и роли в жизни социума. ; Постановка проблеми. Проблема політичної культури тривалий час знаходиться у фокусі уваги політичної науки, адже її інтерпретаційний потенціал дозволяє зрозуміти специфіку політичного розвитку та транзиту тієї чи іншої країни. Серед ключових індикаторів, що визначають природу того чи іншого політичного режиму, проблема культури взаємодії між політичною владою та народними масами посідає одне з чільних місць. Цей аспект політичної культури є одним з найголовніших з огляду на те, що він визначає якість проваджуваної політики, її демократичність або недемократичність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бібліографія даної проблеми вельми обширна. Починаючи з античних мислителів Платона і Аристотеля, німецького філософа-просвітника Й.Гердера і закінчуючи сучасними авторами, серед яких встигли стати класиками сучасної політології американці Г.Алмонд, C.Верба. Сучасні уявлення про поняття «політична культура» викладаються видатними політологами Є.Вятром, П.Бурдьє, Дж.Сарторі, Д.Греєм, Д.Беллом. Важливі проблеми взаємодії між народом та політичною владою піднімаються в роботах українських вчених М.І. Михальченка, Д.І. Видріна, А.Адаменко, В.М.Бебика, М.І.Головатого, В.Д.Ребкала, В.О.Вєдєнєєва, В.Матусевича, В.С.Ясинської, М.Розумного, М.Кузьміна та ін. Мета статті полягає в тому, щоби визначити дефініцію та основні трансформації у політичній культурі традиційних та сучасних соціумів у контексті взаємодії між політичною елітою та народом. При цьому окрема увага приділяється розгляду специфіки політико-культурних трансформацій українського суспільства. Виклад основного матеріалу. В контексті теорії суспільств Е. Тофлера аналізується філософія стосунків та політична культура між народом та його правителями. Визначаються основні політико-культурні проблеми та перспективи розвитку української держави в контексті її європейської інтеграції. Розкриваються головні тренди політико-культурного розвитку постмодерних суспільств. Висновок. У постмодерністській політичній культурі швидше за все участь громадян у суспільно-політичному житті розвиватиметься за «хвилями», по синусоїді, залежно від конкретної ситуації та її значення для їхніх інтересів.

The constant development of information technologies, the formation and development of the information society caused by the processes of globalization and the emergence of new technologies create new opportunities and threats to the information environment. Thus, the issue of effective information policy has become increasingly important in recent years, as scientifically sound such policy contributes to a high level of information security, which has recently become one of the most important components of national security and welfare. Such issues are particularly acute for countries in a state of political transformation and transition to a democratic political regime, as they are most vulnerable to possible negative information influences and manipulation of the mass consciousness. Such states include Ukraine, where the Internet is developing, which has become a real factor in economic development and the formation of new relations on the world stage. This determines the relevance of the study of information policy in the context of democratic transit. It is determined that information policy has a significant impact on social and political processes of society. Effective information policy contributes to the growth of public confidence in the government, the establishment of a permanent dialogue between the state and civil society, increasing the level of political participation of citizens and the implementation of democratic reforms. While undemocratic information policy causes delegitimization of power, the spread of various forms of political protest, the formation of a negative image of the state and so on. It was found that in the conditions of democratic transformations of the state the information sphere has undergone significant changes, in particular: spreading of the network principle of communication, change of feedback mechanisms, mediatization of policy and spreading of political influence of mass media. All this affects the information policy of the state and may reduce its effectiveness. In the conditions of such transformations of information space for increase of efficiency of information policy development and introduction of new principles of such policy is necessary. ; Постійний розвиток інформаційних технологій, формування та розвиток інформаційного суспільства, спричинені процесами глобалізації та появою нових технологій створюють нові можливості та загрози для інформаційного середовища. Отже, питання становлення ефективної інформаційної політики набуває в останні роки все більшого значення, оскільки науково обґрунтована така політика сприяє досягненню високого рівня інформаційної безпеки, яка останнім часом стає однією з найважливіших складових національної безпеки і відповідно добробуту країни. Особливо гостро такі питання стоять перед країнами, що перебувають у стані політичної трансформації та переходу до демократичного політичного режиму, оскільки вони є найбільш уразливими до можливих негативних інформаційних впливів та маніпулювання масовою свідомістю. До таких держав належить і Україна, в якій набуває розвитку мережа Інтернет, що став реальним фактором економічного розвитку та формування нових відносин на світовій арені. Це зумовлює актуальність дослідження інформаційної політики в умовах демократичного транзиту. Визначено, що інформаційна політика справляє значний вплив на соціальні та політичні процеси суспільства. Ефективна інформаційна політика сприяє зростанню рівня довіри суспільства до влади, налагодженню постійного діалогу держави та громадянського суспільства, підвищенню рівня політичної участі громадян та проведенню демократичних реформ. В той час як недемократична інформаційна політика викликає делегітимізацію влади, поширення різних форм політичного протесту, формування негативного іміджу держави тощо. З'ясовано, що в умовах демократичних трансформацій держави інформаційна сфера зазнала суттєвих змін, зокрема: поширення мережевого принципу комунікації, зміна механізмів зворотного зв'язку, медіатизація політики та поширення політичного впливу засобів масової інформації. Все це впливає на інформаційну політику державу і може знижувати її ефективність. В умовах таких трансформації інформаційного простору для підвищення ефективності інформаційної політики необхідна розробка та впровадження нових принципів такої політики.

The constant development of information technologies, the formation and development of the information society caused by the processes of globalization and the emergence of new technologies create new opportunities and threats to the information environment. Thus, the issue of effective information policy has become increasingly important in recent years, as scientifically sound such policy contributes to a high level of information security, which has recently become one of the most important components of national security and welfare. Such issues are particularly acute for countries in a state of political transformation and transition to a democratic political regime, as they are most vulnerable to possible negative information influences and manipulation of the mass consciousness. Such states include Ukraine, where the Internet is developing, which has become a real factor in economic development and the formation of new relations on the world stage. This determines the relevance of the study of information policy in the context of democratic transit. It is determined that information policy has a significant impact on social and political processes of society. Effective information policy contributes to the growth of public confidence in the government, the establishment of a permanent dialogue between the state and civil society, increasing the level of political participation of citizens and the implementation of democratic reforms. While undemocratic information policy causes delegitimization of power, the spread of various forms of political protest, the formation of a negative image of the state and so on. It was found that in the conditions of democratic transformations of the state the information sphere has undergone significant changes, in particular: spreading of the network principle of communication, change of feedback mechanisms, mediatization of policy and spreading of political influence of mass media. All this affects the information policy of the state and may reduce its effectiveness. In the conditions of such transformations of information space for increase of efficiency of information policy development and introduction of new principles of such policy is necessary. ; Постійний розвиток інформаційних технологій, формування та розвиток інформаційного суспільства, спричинені процесами глобалізації та появою нових технологій створюють нові можливості та загрози для інформаційного середовища. Отже, питання становлення ефективної інформаційної політики набуває в останні роки все більшого значення, оскільки науково обґрунтована така політика сприяє досягненню високого рівня інформаційної безпеки, яка останнім часом стає однією з найважливіших складових національної безпеки і відповідно добробуту країни. Особливо гостро такі питання стоять перед країнами, що перебувають у стані політичної трансформації та переходу до демократичного політичного режиму, оскільки вони є найбільш уразливими до можливих негативних інформаційних впливів та маніпулювання масовою свідомістю. До таких держав належить і Україна, в якій набуває розвитку мережа Інтернет, що став реальним фактором економічного розвитку та формування нових відносин на світовій арені. Це зумовлює актуальність дослідження інформаційної політики в умовах демократичного транзиту. Визначено, що інформаційна політика справляє значний вплив на соціальні та політичні процеси суспільства. Ефективна інформаційна політика сприяє зростанню рівня довіри суспільства до влади, налагодженню постійного діалогу держави та громадянського суспільства, підвищенню рівня політичної участі громадян та проведенню демократичних реформ. В той час як недемократична інформаційна політика викликає делегітимізацію влади, поширення різних форм політичного протесту, формування негативного іміджу держави тощо. З'ясовано, що в умовах демократичних трансформацій держави інформаційна сфера зазнала суттєвих змін, зокрема: поширення мережевого принципу комунікації, зміна механізмів зворотного зв'язку, медіатизація політики та поширення політичного впливу засобів масової інформації. Все це впливає на інформаційну політику державу і може знижувати її ефективність. В умовах таких трансформації інформаційного простору для підвищення ефективності інформаційної політики необхідна розробка та впровадження нових принципів такої політики.

Abstrak Kemiskinan adalah fenomena yang bukan saja terjadi di sebagian besar negara-negara berkembang di dunia. Kemiskinan telah menjadi fenomena sosial yang selalu berkembang dan menjadi masalah multidimensional yang melibatkan berbagai aspek kehidupan. Pembangunan ekonomi merupakan upaya yang dilakukan negara untuk meningkatkan kesejahteraan masyarakat di seluruh wilayah Indonesia. Berbagai upaya pemerintah juga sudah banyak dilakukan pelatihan untuk menunjang perekonomian masyarakat agar bisa mengembangkan usaha dan agar bisa menjadikan masyarakat lebih mandiri. Selain program yang dilakukan pemerintah masyarakat pun ikut andil dalam pembangunan ekonomi. Seperti halnya di desa Serangan Kecamatan Sukorejo menyelenggarakan Pelatihan Ketrampilan Pembuatan Kue dan Keripik untuk memberdayakan masyarakat. Penelitian ini mengambil fokus pada pelaksanaan pemberdayaan pelatihan ketrampilan pembuatan kue dan keripik di jama'ah Fatayat-Muslimat NU Desa Serangan Kecamatan Sukorejo Kabupaten Ponorogo dan efektifitas pelatihan dalam penanggulangan kemiskinan di Desa Serangan Kecamatan Sukorejo Kabupaten Ponorogo.Jenis penelitian deskriptifkualitatif. Teknik yang digunakan peneliti dalam pengumpulan data yaitu observasi, wawancara dan dokumentasi. Dari penelitian yang dilaksanakan penulis menemukan bahwa pelaksanaan pelatihan ketrampilan bagi jama'ah Fatayat-Muslimat Desa Serangan Kecamatan Sukorejo Kabupaten Ponorogo dengan tujuan utama menanggulangi kemiskinan dengan meningkatkan produktivitas usaha anggota jama'ah telah terlaksana dengan baik. Selain itu efektivitas pelatihan pemberdayaan dan pengembangan dakwah islam di jama'ah Fatayat Muslimat telah berjalan baik dalam upaya penanggulangan kemiskinan. Dengan adanya pelatihan ketrampilan pembuatan kue dan keripik berdampak pada meningkatnya produktivitas, pendapatan dan sumber daya manusia sehingga dapat meningkatkan tarap hidup anggota jama'ah serta mempermudah pengembangan dakwah islam pada jama'ah Fatayat-Muslimat Desa Serangan Kecamatan Sukorejo Kabupaten Ponorogo. Kata kunci: pelatihan ketrampilan, memberdayakan , pembuatan kue dan kripik Abstract Poverty is a phenomenon that not only occurs in most developing countries in the world. Poverty has become a social phenomenon that is always growing and becomes a multidimensional problem that involves various aspects of life. Economic development is an effort made by the state to improve the welfare of the people throughout Indonesia. Various government efforts have also carried out many trainings to support the community's economy so that they can develop businesses and make people more independent. In addition to programs carried out by the government, the community also takes part in economic development. As is the case in Serangan village, Sukorejo sub-district, the Cake and Chips Making Skills Training is held to empower the community. This study focuses on the implementation of empowerment training in cake and chip making skills in the Fatayat-Muslimat NU congregation, Serangan Village, Sukorejo District, Ponorogo Regency and the effectiveness of training in poverty alleviation in Serangan Village, Sukorejo District, Ponorogo Regency. This type of research is descriptive qualitative. The techniques used by researchers in data collection are observation, interviews and documentation. From the research conducted, the authors found that the implementation of skills training for the Fatayat-Muslimat congregation in Serangan Village, Sukorejo District, Ponorogo Regency with the main objective of reducing poverty by increasing the business productivity of members of the congregation has been carried out well. In addition, the effectiveness of empowerment training and development of Islamic da'wah in the Fatayat Muslimat congregation has been going well in efforts to reduce poverty. With the training of cake and chip making skills, it has an impact on increasing productivity, income and human resources so that it can improve the standard of living of members of the congregation and facilitate the development of Islamic da'wah in the Fatayat-Muslimat congregation, Serangan Village, Sukorejo District, Ponorogo Regency. Keywords: skills training, empowering, cake and chips making

Abstrak Progam Fasilitasi Pemberdayaan Masyarakat adalah suatu program dari Pemerintah Kota Kediri yang digunakan untuk melaksanakan kegiatan pembangunan masyarakat ditingkat kelurahan yang berbasis di wilayah RT sebagai upaya mewujudkan kemampuan dan kemandirian masyarakat dalam pembangunan infrastruktur, peningkatan ekonomi masyarakat, dan sosial kemasyarakatan. Program ini memiliki payung hukum yaitu Peraturan Walikota Kediri Nomor 22 Tahun 2017 Tentang Perubahan Kelima Atas Peraturan Walikota Kediri Nomor 40 Tahun 2014 Tentang Pedoman Pelaksanaan Program Fasilitasi Pemberdayaan Masyarakat. Penelitian ini berfokus pada bidang infrastruktur, dengan tujuan untuk mengetahui dan menganalisis bagaimana pelaksanaan kegiatan pada bidang infrastruktur di Kelurahan Mojoroto Kecamatan Mojoroto Kota Kediri khususnya di RT 037 RW 011 pada tahun 2016 dan 2017. Penelitian ini menggunakan jenis penelitian deskriptif dengan pendekatan kualitatif. Teknik pengumpulan data yang digunakan yaitu wawancara dan dokumentasi. Teknik analisis yang digunakan yaitu reduksi data, penyajian data dan penarikan kesimpulan. Hasil penelitian yang dilakukan bahwa pelaksanaan kegiatan infrastruktur yang dilaksanakan di RT 037 RW 011 Kelurahan Mojoroto sudah sesuai dengan tujuan program itu sendiri. Meskipun dalam pelaksanaan terdapat kendala, namun masih bisa diatasi. Sehingga pada tahun 2018 dapat masuk dalam nominasi Prodamas Award. Saran yang dapat diberikan yaitu jika kegiatan infrastruktur dilaksanakan lagi, diharapkan pembangunan yang dilaksanakan berdampak ataupun meningkatkan kesejahteraan ekonomi masyarakat. Serta diharapkan RT tetap memperhatikan semua usulan warga namun tetap mempertimbangkan mana saja usulan yang sekiranya sesuai dengan kebutuhan. Dan yang terakhir diharapka warga tetap ikut mengawasi jalannya kegiatan karena bagaimanapun kegiatan infratruktur tersebut dilaksanakan berdasarkan dari usulan dari mereka dan untuk kepentingan warga atau mereka sendiri. Kata Kunci : Evaluasi, Kebijakan, Program Fasilitasi Pemberdayaan Masyarakat Abstract The Community Empowerment Facilitation Program is a program from the City Government of Kediri that is used to carry out community development activities at the village level based in the RT area as an effort to realize the ability and independence of the community in infrastructure development, community economic improvement, and social society. This program has a legal umbrella namely Kediri Mayor Regulation Number 22 Year 2017 Regarding the Fifth Amendment to Kediri Mayor Regulation Number 40 Year 2014 Regarding Guidelines for Implementing Community Empowerment Facilitation Programs. This research focuses on the infrastructure sector, with the aim to find out and analyze how the implementation of activities in the infrastructure sector in Mojoroto Village, Mojoroto District, Kediri City, especially in RT 037 RW 011 in 2016 and 2017. This study uses descriptive research with a qualitative approach. Data collection techniques used were interviews and documentation. The analysis technique used is data reduction, data presentation and drawing conclusions. The results of research conducted that the implementation of infrastructure activities carried out in RT 037 RW 011 Kelurahan Mojoroto is in accordance with the objectives of the program itself. Although there are obstacles in the implementation, they can still be overcome. So that in 2018 can be included in the Prodamas Award nomination. Suggestions that can be given are if infrastructure activities are carried out again, it is hoped that the development carried out will have an impact or improve the economic welfare of the community. And it is expected that the RT will continue to pay attention to all the proposals of citizens but still consider which proposals are in accordance with the needs. And lastly, it is hoped that residents will continue to supervise the activities, because after all the infrastructure activities are carried out based on their proposals and in the interests of the residents or themselves. Keywords: Evaluation, Policy, Community Empowerment Facilitation Program

Ukraine is facing some difficulties today on the solving of which depends not only further historical path of the country's development, but also the stability of Europe and the overall political situation in the world. Ky-iv is the center of political, economic and social activity of the state, therefore it is extremely important that the capital could provoke the pride and feeling of confidence in the future for all Ukrainian citizens, as well as become a dignified lead to other regions of our country and also could occupy its rightful place among the most prominent cities of the world. An important step towards achieving these ambitious intentions has be-come the "Development Strategy of the City of Kyiv till 2025" (hereinafter the "Strategy"). It was approved by the decision of the Kyiv City Council No. 824/7060 dated December 15, 2011, and improved in the new edition in 2016 in connection with the significant changes in the socio-economic situation of the country and for coordination with the new legislative documents as follows: The Law of Ukraine "On the Principles of State Regional Policy", the Procedure for the Development of Regional Development Strategies and the Ac-tion Plans for their Implementation, as well as the monitoring and evaluation of the effectiveness of the im-plementation of these regional strategies and action plans, the Sustainable Development Strategy "Ukraine-2020", the State Strategy for Regional Development for the period up to 2020 [ 1, 2, 3, 4, 5, 6 ]. According to the Strategy, the main objective of the long-term development of the city of Kyiv is the improvement of the citizens' quality of life, which is determined by the economic welfare and comfort of life in the city with rich historical tradition. Particular attention is being paid to the development and reconstruction of the city, to its infrastructure and environmental protection that is perfectly correlated with the basic principles of green con-struction. This is a modern practice of construction, reconstruction and operation of buildings, in which they use optimal architectural solutions, advanced engineering systems and materials for reducing energy and ma-terial resources consumption, the structures quality improving and the comfort of their internal environment, the minimizing of impact of buildings on the health of its users and on the environment at all stages of the life cycle of building structures [12, 13, 16]. ; The main tasks of the "Kyiv City Development Strategy until 2025" are in development and reconstruction of the city, improvement of its infrastructure and environmental protection, which perfectly correlates with the basic principles of green building. This is the modern practice in construction, reconstruction and the exploitation of buildings, in which they im-plement optimal architectural solutions, advanced engineering systems and materials for re-ducing of energy consumption and material resources, it is the process of improving the qual-ity of buildings and the comfort of their internal environment, improving of impact of build-ings on the health of people by minimizing the negative impact on the environment at all stag-es of life cycle of building structures. The practice of the tasks outlined in the Strategy will significantly contribute to the implementation of international environmental standards and to the application of constructive solutions of green building technologies. In particular it ap-peals to such urban development sectors as city development and land relations, housing and communal services, transport and urban mobility, environmental policy and environmental protection, public space, security and civil protection, historical and architectural heritage.

This paper examines the advocacy planning movement and the socio-political climate of civil rights around 1968, focusing on two case studies that are closely connected to the critique of urban renewal in the United States: firstly, the founding of the Architect's Renewal Committee in Harlem (ARCH), the first organization solely devoted to advocacy planning in the United States, and secondly, the establishment of the City Planning Forum at Yale School of Art and Architecture, an independent governing body which consisted of all full-time faculty members and students and – in dialogue with the civil rights movement – had as its main purpose to bring greater diversity to the department. Special attention is paid to the approaches of advocacy planner C. Richard Hatch and advocacy-inclined city-planner Christopher Tunnard, Chairman of the Department of City Planning of Yale University's School of Art and Architecture between 1966 and 1969. The ARCH was concerned with changing the architect's role and replacing the idea of city building with that of city living. Max Bond, its executive director, believed that "architect[s] should be […] representative[s] of the poor people, responding to their wishes, rather than […] advocate[s] of the white middle class imposing its compartmentalizing values and gridiron street plan upon Black and Spanish-speaking people who have quite other social ideals". The concern about involving neighbourhoods in the planning of their own housing became a central issue in the Department of City Planning at Yale School of Art and Architecture after the appointment of Tunnard as Chairman in 1966. The rejection of urban renewal is related to the conviction that it was incompatible with any kind of socially effective approach to architecture and urban design. Tunnard, who, since 1954, had established City Planning at Yale, largely criticised the involvement of Yale University in urban renewal projects in New Haven. In 1969, a group of students from the Department of City Planning of Yale University's School of Art and Architecture, who marshalled a critique against the university's role in the top-down urban renewal strategies, founded a new governance committee named City Planning Forum, which soon joined the Black Workshop, an activist group formed by ten African American design students in late 1968. My aim is to shed light on the emergence of the advocacy planning movement around 1968 and its aspiration to respond to the fulfilment of needs related to the welfare of society as a whole and the responsibility to provide equal housing opportunities and equal access to public amenities regardless of race, religion, or national origin. ARCH and City Planning Forum's aspiration to democratize urban planning should be understood within the context of the struggle over civil rights for African Americans in the United States in the 1960s. A paradox underlying their efforts is the fact that, despite their intention to broaden opportunities in participation, they were based on policies that maintained the centrality of federal aid and the prominence of professional expertise. My objective is to examine to what extent their strategies were aligned with the ambition of President Johnson's Great Society to renew citizens' role without undermining existing institutions. Special attention is paid to the tension between the intention of advocacy planning approaches to bring equality into the planning process and the risk of being co-opted by a local bureaucracy or a more powerful interest group.

Supplementary data are available at IJE online. https://academic.oup.com/ije/article/48/4/1275/5363232#supplementary-data ; BACKGROUND: Earlier age at menopause has been associated with increased risk of coronary heart disease (CHD), but the shape of association and role of established cardiovascular risk factors remain unclear. Therefore, we examined the associations between menopausal characteristics and CHD risk; the shape of the association between age at menopause and CHD risk; and the extent to which these associations are explained by established cardiovascular risk factors. METHODS: We used data from EPIC-CVD, a case-cohort study, which includes data from 23 centres from 10 European countries. We included only women, of whom 10 880 comprise the randomly selected sub-cohort, supplemented with 4522 cases outside the sub-cohort. We conducted Prentice-weighted Cox proportional hazards regressions with age as the underlying time scale, stratified by country and adjusted for relevant confounders. RESULTS: After confounder and intermediate adjustment, post-menopausal women were not at higher CHD risk compared with pre-menopausal women. Among post-menopausal women, earlier menopause was linearly associated with higher CHD risk [HRconfounder and intermediate adjusted per-year decrease = 1.02, 95% confidence interval (CI) = 1.01-1.03, p = 0.001]. Women with a surgical menopause were at higher risk of CHD compared with those with natural menopause (HRconfounder-adjusted = 1.25, 95% CI = 1.10-1.42, p < 0.001), but this attenuated after additional adjustment for age at menopause and intermediates (HR = 1.12, 95% CI = 0.96-1.29, p = 0.15). A proportion of the association was explained by cardiovascular risk factors. CONCLUSIONS: Earlier and surgical menopause were associated with higher CHD risk. These associations could partially be explained by differences in conventional cardiovascular risk factors. These women might benefit from close monitoring of cardiovascular risk factors and disease. ; This work was supported by the European Union Framework 7 (HEALTH-F2-2012–279233), the European Research Council (268834), the UK Medical Research Council (G0800270, MR/L003120/1), the British Heart Foundation (SP/09/002, RG/08/014, RG13/13/30194) and the UK National Institute of Health Research (to EPIC-CVD). The national cohorts are supported by the Danish Cancer Society (Denmark); Ligue Contre le Cancer, Institut Gustave Roussy, Mutuelle Générale de l'Education Nationale, Institut National de la Santé et de la Recherche Médicale (INSERM) (France); Deutsche Krebshilfe, Deutsches Krebsforschungszentrum and Federal Ministry of Education and Research (Germany); Ministry of Health and Social Solidarity, Stavros Niarchos Foundation and Hellenic Health Foundation (Greece); Italian Association for Research on Cancer (AIRC) and National Research Council (Italy); Dutch Ministry of Public Health, Welfare and Sports (VWS), LK Research Funds, Dutch Prevention Funds, Dutch ZON (Zorg Onderzoek Nederland), World Cancer Research Fund (WCRF), ERC-2009-AdG 232997 and Nordforsk, Nordic Centre of Excellence programme on Food, Nutrition and Health (Norway); Health Research Fund (FIS), Regional Governments of Andalucía, Asturias, Basque Country, Murcia and Navarra, ISCIII RETIC (RD06/0020) (Spain); Swedish Cancer Society, Swedish Scientific Council and Regional Government of Skåne and Västerbotten (Sweden); Cancer Research UK, Medical Research Council (UK). This work is supported by the Dutch Heart Foundation (2013T083 to V.D.). This work was supported by a UK Medical Research Council Skills Development Fellowship (MR/P014550/1 to S.A.E.P.). None of the funding sources had a role in the collection, analysis and interpretation of the data, nor in the decision to submit the article for publication. ; Peer-reviewed ; Publisher Version

학위논문(석사)--서울대학교 대학원 :보건대학원 보건학과(보건정책관리학전공),2019. 8. 유승현. ; 본 연구는 건강증진사업에서 보행활동증진사업에 참여하고 있는 조직들의 특성을 파악하고 조직 간 협력관계를 네트워크 구조를 기반으로 분석하여 사업운영맥락과 현안을 파악하는데 목적이 있다. 이를 위해 4월 말부터 5월 초까지 A구 보행증진사업의 이해관계자 17명을 대상으로 사회네트워크분석과 개인심층면접조사를 통한 주제분석을 활용하였다. 본 연구의 주요 결과는 다음과 같다. 도시보행증진을 위한 네트워크구조는 시민조직과 공공조직의 조직에 대한 인식의 차이가 협력관계형성에 영향을 주는 것으로 나타났다. 전체 네트워크 구조에서 시민조직은 재정적 독립을 기반으로 활동의 자율성을 확보하여 자발적으로 복지분야로 관계를 확장하였다. 이와 반대로 공공조직 내에서 보행증진을 위하여 협력하는 관계는 사업의 필요에 따라 단기적으로 이루어지며, 타 분야와의 협력은 구조적인 갈등으로 인해 필요 이상의 협력은 발생하지 않는 것으로 확인되었다. 본 연구결과를 바탕으로 지역사회 건강증진의 전략으로서 A구 보행증진에 관여하고 있는 조직들 간 협력을 구조적으로 설명하였다. 그리고 보행증진사업에서 구조적으로 나타나는 공공조직과 시민조직의 역할에 맞는 지원을 위한 정책을 제안하기 위하여 A구 보행증진사업의 주요 현안에 대한 시사점과 구조적인 접근방안을 제시하였다. ; The object of this paper is to identify the characteristics of organizations participating in the promotion of walking activities in health promotion projects and to analyze the cooperative relationship among organizations based on the network structure. For this study, Social Network Analysis and in-depth interviews were used for 17 stakeholders in A district of Seoul. The main results of this study are as follows. First, the network structure for the promotion of urban walking showed that the difference in perception of civic organizations and public organizations influence the formation of cooperative relationship. In the entire network structure, civic organizations voluntarily expanded their collaborative relationship to the organizations of the welfare field by securing the autonomy of activities based on financial independence. On the contrary, it is confirmed that the relationship that cooperates for the promotion of walking in the public organizations take place in the short term according to the need. Cooperation with other fields in the public organizations has been confirmed that there is no more cooperation than necessary due to the structural conflict of public organization and the interests of the work. Based on the results of this study, the researcher structurally explained the cooperation among the organizations involved in the promotion of walking in A district of Seoul as a strategy of community health promotion. Besides, the researcher suggested implications for the major issues of the walking promotion project in A district of Seoul, which was found for the policy proposal to support the role of public organizations and civic organizations in the walking promotion business. ; 제 1 장 서론 1 1. 연구 배경 및 필요성 1 2. 연구 목적 4 제 2 장 이론적 배경. 5 1. 건강한 도시를 위한 보행의 중요성. 5 2. 도시민의 보행증진에 영향을 주는 다분야 요인 7 3. 도시보행증진을 위한 서울시 정책 현황 9 4. 보행연구를 위한 사회네트워크분석 12 제 3 장 연구방법. 16 1. 연구설계 16 2. 연구대상 지역의 특성 . 17 3. 연구 자료의 특성 18 가) 연구참여자의 선정기준 및 모집 . 18 나) 연구조사 진행 절차. 19 4. 연구 자료의 분석 22 가) 사회네트워크분석 22 나) 개인심층면접조사 자료 분석. 25 5. 연구의 신뢰성 및 타당성 26 6. 연구 윤리. 26 제 4 장 연구결과. 28 1. Who : A 구의 보행증진관련 조직들의 일반적 특성 . 28 2. What : A 구 보행증진관련 네트워크 구조의 특징 31 3. How : A 구 보행증진사업의 운영맥락탐색 . 47 4. 연구결과 종합 . 61 제 5 장 논의 및 결론 67 1. 연구결과에 대한 고찰 . 67 2. 연구방법에 대한 고찰 . 76 3. 연구의 한계점 및 의의 . 77 참고문헌 . 80 Abstract. 89 ; Master

Today's environmental policy is a complex phenomenon which not only operates on the level of environmental protection, but also has to take into account economic and societal factors. Such interdisciplinarity requires developed theoretical and methodological instruments. There is a variety of scientific papers in Ukraine and abroad which focus on the problems of environmental policy, though most of the researchers tend to use general methodology of social sciences, economics or law, while Ukrainian political science still stands aside.The purpose of the article is to define a certain set of methods to be used for political analysis of environmental policy. Any public policy can be explored on different stages of its realisation: starting from agenda setting and strategy formulation and ending with monitoring and evaluation. This article investigates the methodology for assessing policy efficiency on the stage of implementation and evaluation (results assessment). Comparative (cross-national) analysis is taken as a general scientific approach, since it gives an opportunity to narrow down the subject of a research and investigate similarities and differences of certain political phenomena. While exploring environmental policy as a process, it could be expedient to combine comparative approach with certain empirical methods, such as event analysis, case study and document analysis. Thus, event analysis could be of help if the aim of the research is to define the stages of policy development and institutionalisation, see the connections between certain events in the past and the present and assess policy efficiency in historical context. In turn, case study is a perfect method when it comes to investigation of particular subjects or layers of environmental policy. For example, both the Kyoto protocol and the Aarhus convention are remarkable international agreements (being the basis of current environmental policy), and could be used as indicators for policy efficiency. The investigation of those documents implementation can show what the problems of policy implementation are; what the system of relations between economy and ecology is in a given country; how well the environmental democracy is developed in the society; what the roles of civil society, the government and judicial system are in the environmental decision-making, etc.Environmental policy has its own goals, and to define whether those are reached or not, the researcher might want to analyse policy results. If the welfare of people and the environment is the main purpose of environmental policy, then the parameters which define the condition of those should be explored. There are many different indicators which can be of use, several are considered in this article. Human Development Index (HDI) used by the UNDP is a complex indicator which includes economic, societal and health parameters. HDI is a mediated indicator, yet it shows what the population condition is in the country, and so whether the policy is effective or not. Environmental Performance Index is another relevant indicator which represents the general state of ecosystems and environment in a given country. Apart from the indexes mentioned, there is a set of indicators listed in the Strategy of National Environmental Policy of Ukraine (until the year 2030) which also might be used to assess the effectiveness of environmental policy implementation. ; Стаття являє собою спробу виділити певний комплекс методів, які можуть бути корисними для дослідження особливостей реалізації екологічної політики. Як рекомендації запропоновані такі підходи й методи: порівняльний підхід, івент-аналіз, кейс-стаді, аналіз документів та статистичних даних.

Today's environmental policy is a complex phenomenon which not only operates on the level of environmental protection, but also has to take into account economic and societal factors. Such interdisciplinarity requires developed theoretical and methodological instruments. There is a variety of scientific papers in Ukraine and abroad which focus on the problems of environmental policy, though most of the researchers tend to use general methodology of social sciences, economics or law, while Ukrainian political science still stands aside.The purpose of the article is to define a certain set of methods to be used for political analysis of environmental policy. Any public policy can be explored on different stages of its realisation: starting from agenda setting and strategy formulation and ending with monitoring and evaluation. This article investigates the methodology for assessing policy efficiency on the stage of implementation and evaluation (results assessment). Comparative (cross-national) analysis is taken as a general scientific approach, since it gives an opportunity to narrow down the subject of a research and investigate similarities and differences of certain political phenomena. While exploring environmental policy as a process, it could be expedient to combine comparative approach with certain empirical methods, such as event analysis, case study and document analysis. Thus, event analysis could be of help if the aim of the research is to define the stages of policy development and institutionalisation, see the connections between certain events in the past and the present and assess policy efficiency in historical context. In turn, case study is a perfect method when it comes to investigation of particular subjects or layers of environmental policy. For example, both the Kyoto protocol and the Aarhus convention are remarkable international agreements (being the basis of current environmental policy), and could be used as indicators for policy efficiency. The investigation of those documents implementation can show what the problems of policy implementation are; what the system of relations between economy and ecology is in a given country; how well the environmental democracy is developed in the society; what the roles of civil society, the government and judicial system are in the environmental decision-making, etc.Environmental policy has its own goals, and to define whether those are reached or not, the researcher might want to analyse policy results. If the welfare of people and the environment is the main purpose of environmental policy, then the parameters which define the condition of those should be explored. There are many different indicators which can be of use, several are considered in this article. Human Development Index (HDI) used by the UNDP is a complex indicator which includes economic, societal and health parameters. HDI is a mediated indicator, yet it shows what the population condition is in the country, and so whether the policy is effective or not. Environmental Performance Index is another relevant indicator which represents the general state of ecosystems and environment in a given country. Apart from the indexes mentioned, there is a set of indicators listed in the Strategy of National Environmental Policy of Ukraine (until the year 2030) which also might be used to assess the effectiveness of environmental policy implementation. ; Стаття являє собою спробу виділити певний комплекс методів, які можуть бути корисними для дослідження особливостей реалізації екологічної політики. Як рекомендації запропоновані такі підходи й методи: порівняльний підхід, івент-аналіз, кейс-стаді, аналіз документів та статистичних даних.

Abstrak Desa dalam rangka mengurangi ketergantungannya terhadap bantuan pemerintah, dituntut untuk mampu mengelola potensi desa. Potensi desa yang dikelola dengan baik akan memberikan manfaat yang besar bagi peningkatan perekonomian desa maupun kesejahteraan masyarakat. Potensi desa dapat dikelola melalui sebuah lembaga yang disebut BUMDesa. Salah satunya adalah BUMDesa Jaya Tirta di Desa Gedongarum. BUMDesa Jaya Tirta menjalankan usaha pompanisasi / irigasi dengan memanfaatkan potensi sumber daya air Sungai Bengawan Solo yang mengalir disepanjang Desa Gedongarum. Hadirnya BUMDesa Jaya Tirta bertujuan untuk meningkatkan hasil pertanian Desa Gedongarum sekaligus menambah Pendapatan Asli Desa Gedongarum. Adapun kendala yang dihadapi BUMDesa Jaya Tirta dalam menjalankan usaha nya terkait kurangnya modal untuk memulai musim tanam. Jenis penelitian ini adalah adalah deskriptif menggunakan pendekatan kualitatatif. Fokus penelitian yaitu sosialisasi dan pembelajaran tentang BUMDesa, pelaksanaan musyawarah desa dengan pokok bahasan BUMDesa, pendirian BUMDesa yang menjalankan bisnis sosial (sosial business) dan bisnis penyewaan (renting), analisis kelayakan usaha BUMDesa, pengembangan kerjasama kemitraan strategis, diversifikasi usaha dalam bentuk BUMDesa. Subjek penelitian ditentukan dengan teknik purposive sampling. Teknik pengumpulan data dengan metode wawancara, observasi dan dokumentasi. Analisis data dengan pengumpulan data, reduksi data, penyajian data dan penarikan kesimpulan. Hasil penelitian menunjukkan bahwa strategi pengelolaan BUMDesa Jaya Tirta sudah berjalan dengan baik sesuai dengan tahapan strategi pengelolaan BUMDesa yang telah dianjurkan oleh pemerintah dan menunjukkan adanya BUMDesa dapat menambah pendapatan asli desa. Adapun salah satu saran peneliti bagi pengurus BUMDesa Jaya Tirta yaitu agar perlunya membuka unit usaha baru pada bisnis keuangan seperti usaha simpan pinjam atau koperasi sesuai dengan tahapan akhir dalam strategi pengelolaan BUMDesa. Kata Kunci: Strategi Pengelolan, BUMDesa, PADesa. Abstract Villages in order to reduce their dependence on government assistance are required to be able to manage village potential. The potential of a well-managed village will provide great benefits for improving the village economy and the welfare of the community. Village potential can be managed through an institution called BUMDesa. One of them is BUMDesa Jaya Tirta in Gedongarum Village. BUMDesa Jaya Tirta runs a pumping / irrigation business by utilizing the water resources potential of the Bengawan Solo River which flows along the Gedongarum Village. The presence of BUMDesa Jaya Tirta aims to increase the agricultural output of Gedongarum Village while increasing the Original Income of Gedongarum Village. The constraints faced by BUMDesa Jaya Tirta in carrying out its business are related to the lack of capital to start the planting season. This type of research is descriptive using a qualitative approach. The focus of the research is the socialization and learning of BUMDesa, the implementation of village meetings with the BUMDesa subject matter, the establishment of BUMDesa which runs social businesses (leasing business) and leasing business, analysis of BUMDesa business feasibility, development of strategic partnership cooperation, business diversification in the form of BUMDesa. Research subjects were determined by purposive sampling technique. The technique of collecting data is by interview, observation and documentation. Analysis of data by collecting data, reducing data, presenting data and drawing conclusions. The results showed that the BUMDesa Jaya Tirta management strategy had gone well in accordance with the management stages of BUMDesa management that had been recommended by the government and showed that BUMDesa could increase the villages original income. One of the researchers suggestions for the BUMDesa Jaya Tirta management is that the need to open a new business unit in the financial business such as a savings and loan business or cooperative is in line with the final stages in the BUMDesa management strategy. Keyword: Management Strategy, BUMDesa, PADesa

Se examina el derecho de participación aplicado al contexto de cuidado y protección. Es una investigación cualitativa que incorpora un análisis de las significaciones que los y las adolescentes institucionalizados otorgan al proceso de la participación en sus vidas cotidianas. Estudios previos los representan negativamente, protegidos en cuanto a su incapacidad e irresponsabilidad, sin garantizarles sus derechos de participación, y los consideran incapaces de participar y contribuir social y políticamente en sus entornos debido a razones aludidas en términos de falta de habilidades, irracionalidad, inmadurez y dependencia. A través de un cuestionario se accede a la forma en la que interpretan y significan la participación en sus vidas, en tres dimensiones: opinión, toma de decisiones y acción. La experiencia demuestra que conocen de la necesidad que tienen de ser escuchados, de ser tomados en cuenta, de ser parte de las decisiones que los afectan, de tener opciones para elegir y proponer. Además, son capaces de solicitar espacios de participación igualitaria ante los profesionales de la entidad de atención, sus familias (en los casos en que cuentan con ella), y con los otros niños, niñas y adolescentes protegidos con los que comparten el día a día. Asimismo, tienden a buscar espacios de interdependencia que les permitan tomar, gradualmente, sus propias decisiones sin control adulto, ya sea profesional o familiar. El sistema de protección de la infancia en situación de abandono termina por ser una estructura que invisibiliza al protegido y por ser un mediador en los conflictos que derivan de la relación entre profesionales, familias y los propios protegidos, por lo que merma el objetivo de la protección en sí y minimiza las oportunidades de participación. Se aborda un tema poco investigado, al aportar una nueva forma de ver y entender el mundo de la protección de los NNA bajo la tutela del sistema de protección. ; This investigation aims to analyze the right to participate related specifically to the notions of care and protection. The research provided here is of a qualitative nature and it also encompasses an analysis of the significance and relevance institutionalized teenagers place on the process of protection during their daily lives. Professionals have a tendency of portraying sheltered teenagers in a negative light, accusing them of an apparent lack of skills and responsibilities. Said professionals will therefore deny them of their rights to participate and consider these teenagers unable to contribute socially and politically speaking in their surroundings, claiming said lack of skills, and supposed lack of rationality and maturity. Through a series of interviews, we inquire about the way kids in need interpret and foresee their life trajectories as sheltered individuals, as well as the opportunities they believe they'll have to develop as legal subjects. Our experiences have shown that these teenagers will exhibit the use of several strategies to ascertain their autonomy, as well as being able to demand, from child welfare professionals and their families (as some may still have them) the opportunity to rightfully have a say on their lives. They show, as well, a tendency to search for places and opportunities to freely make their own decisions without professional or family supervision. Child protection services, usually regarding kids without a home or family, will sometimes become an institution that robs these kids and teenagers of their autonomy and act as a conflict mediator between professionals, the families of the kids (again, in the case of the few who still have them) and the sheltered kids themselves. Since this research tackles a topic with little precedence, it brings about a new way of seeing and understanding the notion of sheltering and protecting kids and teenagers.