Suchergebnisse

In the face of fierce confrontation between society and state authorities, there are suspicions of violation of the law by the law enforcement personnel. In the case of a double interpretation of the correctness of their actions, public authorities should take measures to secure legislatively the effective protection of police officers and military men of law enforcement forces. ; В умовах запеклого протистояння громади і державної влади виникають підозри у порушенні законодавства з боку особового складу сил охорони правопорядку. У разі подвійного тлумачення правильності їх дій органи державної влади повинні вживати заходів щодо законодавчого закріплення дієвого захисту правоохоронців і військовослужбовців сил охорони правопорядку.

У статті аналізується зростаюча роль громадянського суспільства в Україні, що активно намагається співпрацювати з державною владою. Систематизуються принципи взаємовідносин органів державної влади з інституціями громадянського суспільства в Україні, зокрема прозорості, відкритості та публічності як ціннісних пріоритетів, що відкриває шлях до легітимізації рішень, підтримки програм діяльності, мобілізації громадськості на певні дії, створює ситуацію взаємно порозуміння. Йдеться про адекватність, відповідність публічних рішень потребам та очікуванням громадськості, суспільним реаліям, чітко ідентифікованим соціальним проблемам та оптимальним шляхам їх розв'язання.

The aim of work is research of legal status of central executive authorities as subjects of legal relations of legal responsibility arising in the pharmaceutical sphere of Ukraine from the standpoint of pharmaceutical law.Materials and methods. The research material is a modern regulatory and legal framework governing the activities of central executive bodies exercising regulatory influence on the activities of the participants in the pharmaceutical sector of the healthcare industry. During the work, information retrieval, analysis, systematization and generalization methods were used.Results. The Cabinet of Ministers of Ukraine is one of the participants of legal relations in the field of healthcare and the pharmaceutical sector in particular. On the other hand, the CMU is one of the main regulators of such legal relations, and has a significant impact on the general state policy in the field of health care, and on the behavior of individual participants in the pharmaceutical industry. Given this, the issue of the legal responsibility of the government, both a collegial body in general and its individual members in particular, is very important and relevant. ; Цель работы – исследование с позиций фармацевтического права правового статуса органов центральной исполнительной власти как субъектов правоотношений юридической ответственности, возникающих в фармацевтической сфере Украины.Материалы и методы. Материал исследования – современная нормативно-правовая база, регламентирующая деятельность центральных органов исполнительной власти, осуществляющих регуляторное влияние на деятельность участников фармацевтического сектора отрасли здравоохранения. В течение работы использовали методы информационного поиска, анализа, систематизации и обобщения.Выводы. Кабинет Министров Украины (КМУ) – один из участников правоотношений в сфере здравоохранения и фармацевтическом секторе в частности. С другой стороны, КМУ является одним из главных регуляторов таких правоотношений и имеет существенное влияние как на общую государственную политику в сфере здравоохранения, так и на поведение отдельных участников в фармацевтической отрасли. Учитывая это, вопрос юридической ответственности правительства как коллегиального органа вообще, так и отдельных его членов в частности – очень важен и актуален. ; Мета роботи – дослідження з позицій фармацевтичного права правового статусу органів центральної виконавчої влади як суб'єктів правовідносин юридичної відповідальності, що виникають у фармацевтичній сфері України.Матеріали та методи. Матеріалом дослідження є сучасна нормативно-правова база, що регламентує діяльність центральних органів виконавчої влади, які здійснюють регуляторний вплив на діяльність учасників фармацевтичного сектора галузі охорони здоров'я. Використовували методи інформаційного пошуку, аналізу, систематизації та узагальнення.Висновки. Кабінет Міністрів України (КМУ) є одним з учасників правовідносин у сфері охорони здоров'я та фармацевтичному секторі зокрема. З іншого боку, КМУ є одним із головних регуляторів таких правовідносин і має суттєвий вплив як на загальну державну політику у сфері охорони здоров'я, так і на поведінку окремих учасників у фармацевтичній галузі. Враховуючи це, питання юридичної відповідальності уряду як колегіального органу загалом, так і окремих його членів зокрема є дуже важливим та актуальним.

The article provides the analyses of legal views of the most famous Ukrainian scientists and politicians of 18th century towards the State and its interaction with an individual. Besides, their conceptions of the correlation between the State Power and the human rights are reviewed. ; В статье анализируются правовые взгляды на государство и его взаимодействие с человеком выдающихся деятелей украинской науки и политики ХVIII века. Рассмотрено соотношение государственной власти и прав человека в их концепциях. ; В статті аналізуються правові погляди на державу і її взаємини з людиною видатних діячів української науки і політики ХVІІІ століття. Розглянуто співвідношення державної влади та прав людини в їх концепціях.

Аналіз небезпек і загроз техногенного та природного характеру, виникнення надзвичайних ситуацій свідчить, що за останні 10 років тенденції до їх збільшення або зменшення не спостерігається, але варто відмітити, що рівень ризиків виникнення НС природного і техногенного характеру та ризиків збитків від них залишаються практично незмінними та досить високими для більшості регіонів України. А наслідки надзвичайної ситуації, що пов'язана з розповсюдженням корона вірусу СOVID-19, непередбачувані і вимагають науково-методологічного обґрунтування методик їх прогнозування та розрахунку. Ситуація в світі з розповсюдженням корона вірусу ще раз довела, що небезпеки виникнення НС є фактором, що визначає якість життя у регіонах будь-якої країни. Це зумовлює нагальну потребу докладного перегляду організаційно-управлінських підходів щодо їх моделювання та мінімізації. Традиційні підходи до управління подоланням комплексних наслідків НС, як доводить досвід їх застосування, часто призводять до незадовільних результатів. Також серйозною проблемою організації ефективного управління за умов НС, як показала практика реагування на НС, що пов'язана з розповсюдженням корона вірусу, є реальне ускладнення або відсутність координації дій офіційних урядових, відомчих і неурядових органів управління.
Виявлено, що законодавством України визначено основні положення щодо реалізації політики держави у сфері цивільного захисту в цілому, та означено основи побудови єдиної державної системи цивільного захисту. Доведено, що у вказаних законодавчих актах вказано структуру, функції та завдання системи управління єдиної державної системи цивільного захисту. Визначено, що проблема побудови системи управління ЄДСЦЗ на територіальному та функціональному рівні, а також удосконалення послідовності та змісту роботи органів управління у надзвичайних ситуаціях та організації взаємодії, як елементу процесу управління, потребує додаткового дослідження та наукового обґрунтування.

У статті наведено нормативно-правове та наукове обґрунтування необхідності розвитку інституту звернень громадян в умовах явних внутрішніх та зовнішніх загроз національній безпеці держави. Зроблено спробу побудови належної моделі управління суспільними процесами в умовах загроз національній безпеці країни, при якій ключове значення відіграє думка суспільства. Справа в тім, що успішне вирішення проблеми залучення широкої громадськості до процесу підготовки та прийняття політичних рішень потребує не лише наявності конституційно закріплених прав і свобод громадян та політичних інститутів, сформованих демократичним шляхом, але й різноманітності форм та засобів впливу населення на діяльність органів влади. Поряд з цим в умовах неоголошеної так званої «гібридної» війни, за якої бойові дії ведуться локально – на певній частині території держави, а всі інші державні та недержавні інституції функціонують у звичайному для них режимі, відстеження можливих загроз національній безпеці держави та чинників, які породжують такі загрози, повинно здійснюватися за допомогою як суто військових, так і цивільних засобів та методів. При цьому, одним з найбільш дієвих цивільних засобів відстеження таких загроз є, на мою думку, прийом звернень громадян, їх опрацювання та вжиття відповідних заходів реагування. ; The article deals with the regulatory and scientific foundation for the development of the institute of citizens' treatments in terms of obvious internal and external threats to national security. An attempt to construct an applicable model of management of public processes in terms of threats to national security, in which public opinion plays a key value. The fact that a successful resolution of problem of public participation in the preparation and acceptance of political decisions requires not only the presence of the constitutionally enshrined rights and duties and political institutions formed democratically, but also a variety of forms and ways of influencing in the activities of public authorities. At the same time, in a ...

Система органів запобігання та боротьби з корупцією в Укра- їні на даний час переживає становлення та розвиток, разом з тим цей про- цес відбувається повільно. В Україні створено та діє Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство Укра- їни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ін., а також сформований кадровий склад Вищого антикорупційного суду. Однак зазначені державні інституції не при- носять користі державі, а випадки запобігання та боротьби з корупцією но- сять поодинокий, а не системний характер.
Крім того, існує проблема заполітизованості формування та розвитку ан- тикорупційних інституцій.
Тому на сьогодні виникла потреба у вивченні закордонного досвіду анти- корупційних інституцій з метою імплементації такого досвіду в українські реалії.
У статті проаналізовано досвід організації антикорупційних інституцій у Фінляндії, Франції, Нідерландах, Сінгапурі, Японії, Південній Кореї та Ки- таї. Обґрунтовано існування різних моделей формування антикорупційних інституцій за кордоном, тоді як ефективність залежить не лише від наявності чи відсутності таких установ, а й від якості персоналу, політичної підтримки діяльності таких органів та розвиток антикорупційних інститутів.
В Україні антикорупційні інститути починають формуватися та розви- ватися. До них належать: Спеціалізовані антикорупційні прокурори; На- ціональне антикорупційне бюро України; Національне агентство з питань запобігання корупції; Державне бюро розслідувань; Національне агентство України з питань виявлення, розслідування та управління активами, отрима- ними від корупції та інших злочинів; Вищий антикорупційний суд.

Дослідження моделей взаємодії держави і громадянського су- спільства дало змогу розглядати відповідну проблематику у функціональ- ному розрізі. Обґрунтовано, що визначення та забезпечення оптимальної моделі взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою і необхідною умовою політичної модернізації та демократизації, прямим шляхом до політичної стабільності будь-якої держави, оскільки адекватна взаємодія між сторонами спирається на зважений баланс інтересів кожної з них, а взаємовигідне партнерство на основі паритетного соціального діа- логу сприяє не лише вдосконаленню і підвищенню ефективності соціальної політики, а й стабілізації всього суспільного буття загалом. Наголошено, що в кожній державі з урахуванням її специфіки формується власна модель со- ціальної політики.
Визначено, що становлення ефективної взаємодії між організаціями гро- мадянського суспільства та державними інституціями напряму залежить від якісних змін моделі державного управління в Україні, серед яких децентралі- зація, послаблення неефективних адміністративно-командних і суто регуля- тивних методів тощо. Революція Гідності відкрила новий етап в історії роз- витку громадянського суспільства, продемонструвала вплив громадськості на суспільно-політичні перетворення, стала поштовхом для оновлення та переформатування влади. Такі цілі вимагають створення повноцінних, а не декларативних громадських інституцій, здатних отримати інформацію на по- чаткових стадіях ухвалення управлінських рішень, запропонувати альтерна- тиви, здійснювати контроль. Розглянуто, що для взаємодії органів влади та громадянського суспільства використовуються такі механізми як консульта- ції з громадськістю, участь у громадських радах, робочих групах, громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до ор- ганів державної влади тощо.
Визначено, що на сьогодні недостатньо реалізованим лишається потен- ціал аналітично-експертного середовища, профспілкових організацій, ор- ганізацій роботодавців у формуванні змісту державної політики. Водночас така співпраця має ґрунтуватися на принципах: громадська активність, партнерство, відкритість та відповідальність, політична незалежність, запо- бігання корупції, раціональний і збалансований розвиток, комплексність.

The article considers various functions, systems of functions of both administrative law and individual elements of management in various fields. The characteristic functions of monitoring state aid to economic entities as a unique, special element of management have been studied. The relevance of the research is due to the need to approximate domestic legislation in the field of monitoring and control of state aid to the acquis of the European Union (hereinafter - the EU), taking into account the reform processes in administrative law, European integration of Ukraine and obligations under the Association Agreement with Ukraine (hereinafter - Agreement). Given the small number of modern legal theoretical developments in this area, the task of the article is to specify and formu-late the essence of the functions of monitoring state aid to economic entities. An analysis of different approaches to determining the nature of monitoring functions in different areas. Peculiarities of monitoring functions in state aid to business entities in Ukraine have been identified. The importance of determining the functions of monitoring carried out by the subject of public administration - the authorized body in the field of state aid - the Antimonopoly Committee of Ukraine. It is established that the monitoring of state aid to economic entities is closely related to control and is its form, and is an informative foundation, which is formed through a system of continuous mon-itoring, information collection, accumulation, analysis and monitoring of any process, phenomenon, the state of state aid to economic entities to identify differences between planned and actual, finding deviations from the tasks, analysis of the causes of such deviations. The following functions of monitoring state aid to business entities are identified: regulatory, control, preventive, informational, analytical, corrective, law enforcement, educational, the characteristic is given and their essence is revealed. ; У статті розглянуто різнопланово функції, системи функцій як адміністративного права, так і окремих елементів управління в різних сферах та галузях права. Досліджено характерні функції моніторингу держав-ної допомоги суб'єктам господарювання, як унікального, особливого елементу управління. Актуальність тематики дослідження обумовлюється необхідністю наближення вітчизняного законодавства у сфері моні-торингу та контролю державної допомоги до acquis Європейського Союзу (далі – ЄС), враховуючи особли-вості реформаційних процесів у адміністративному праві, євроінтеграції України та зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС (далі – Угода). Зважаючи на незначну кількість сучасних правничих теоретичних розробок цієї проблематики, завдання статті полягає у конкретизації та формулюванні сутності функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання. Проведено аналіз різних підходів до визначення сутності функцій моніторингу в різних сферах. Визначено особливості функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні. Вказано на важливість визначення функцій мо-ніторингу, що здійснює суб'єкт публічної адміністрації – уповноважений орган у сфері державної допомо-ги – Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ). Встановлено, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання тісно пов'язаний з контролем, є його формою і являється інформативним фунда-ментом, який формується через систему безперервного постійного спостереження, збору інформації, її аку-муляції, аналізу та спостереження за будь-яким процесом, явищем, станом державної допомоги суб'єктам господарювання щодо виявлення розбіжностей між запланованим та фактичним, знаходження відхилень від поставлених завдань, аналіз причин таких відхилень. Виявлено, що моніторинг державної допомоги, окрім завдань має низку окремих специфічних функцій, які пов'язуються з видами чи напрямками діяльності, векторами впливу органу публічного адміністрування, що направлені на виконання визначених завдань. Зроблено висновок, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання, як елемент управлін-ня, окрім того, що він і є тією самою важливою функцією публічного адміністрування у сфері державної допомоги та необхідним його процедурним інструментом, наділений важливими характерними функціями, що кореспондуються з видами державної допомоги та видами моніторингу державної допомоги. Виділено наступні функції моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання: регулююча, контрольна, по-переджувально-профілактична, інформаційна, аналітична, коригувальна, правоохоронна, виховна, а також надано характеристику та розкрито їх сутність.

The article considers various functions, systems of functions of both administrative law and individual elements of management in various fields. The characteristic functions of monitoring state aid to economic entities as a unique, special element of management have been studied. The relevance of the research is due to the need to approximate domestic legislation in the field of monitoring and control of state aid to the acquis of the European Union (hereinafter - the EU), taking into account the reform processes in administrative law, European integration of Ukraine and obligations under the Association Agreement with Ukraine (hereinafter - Agreement). Given the small number of modern legal theoretical developments in this area, the task of the article is to specify and formu-late the essence of the functions of monitoring state aid to economic entities. An analysis of different approaches to determining the nature of monitoring functions in different areas. Peculiarities of monitoring functions in state aid to business entities in Ukraine have been identified. The importance of determining the functions of monitoring carried out by the subject of public administration - the authorized body in the field of state aid - the Antimonopoly Committee of Ukraine. It is established that the monitoring of state aid to economic entities is closely related to control and is its form, and is an informative foundation, which is formed through a system of continuous mon-itoring, information collection, accumulation, analysis and monitoring of any process, phenomenon, the state of state aid to economic entities to identify differences between planned and actual, finding deviations from the tasks, analysis of the causes of such deviations. The following functions of monitoring state aid to business entities are identified: regulatory, control, preventive, informational, analytical, corrective, law enforcement, educational, the characteristic is given and their essence is revealed. ; У статті розглянуто різнопланово функції, системи функцій як адміністративного права, так і окремих елементів управління в різних сферах та галузях права. Досліджено характерні функції моніторингу держав-ної допомоги суб'єктам господарювання, як унікального, особливого елементу управління. Актуальність тематики дослідження обумовлюється необхідністю наближення вітчизняного законодавства у сфері моні-торингу та контролю державної допомоги до acquis Європейського Союзу (далі – ЄС), враховуючи особли-вості реформаційних процесів у адміністративному праві, євроінтеграції України та зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС (далі – Угода). Зважаючи на незначну кількість сучасних правничих теоретичних розробок цієї проблематики, завдання статті полягає у конкретизації та формулюванні сутності функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання. Проведено аналіз різних підходів до визначення сутності функцій моніторингу в різних сферах. Визначено особливості функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні. Вказано на важливість визначення функцій мо-ніторингу, що здійснює суб'єкт публічної адміністрації – уповноважений орган у сфері державної допомо-ги – Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ). Встановлено, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання тісно пов'язаний з контролем, є його формою і являється інформативним фунда-ментом, який формується через систему безперервного постійного спостереження, збору інформації, її аку-муляції, аналізу та спостереження за будь-яким процесом, явищем, станом державної допомоги суб'єктам господарювання щодо виявлення розбіжностей між запланованим та фактичним, знаходження відхилень від поставлених завдань, аналіз причин таких відхилень. Виявлено, що моніторинг державної допомоги, окрім завдань має низку окремих специфічних функцій, які пов'язуються з видами чи напрямками діяльності, векторами впливу органу публічного адміністрування, що направлені на виконання визначених завдань. Зроблено висновок, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання, як елемент управлін-ня, окрім того, що він і є тією самою важливою функцією публічного адміністрування у сфері державної допомоги та необхідним його процедурним інструментом, наділений важливими характерними функціями, що кореспондуються з видами державної допомоги та видами моніторингу державної допомоги. Виділено наступні функції моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання: регулююча, контрольна, по-переджувально-профілактична, інформаційна, аналітична, коригувальна, правоохоронна, виховна, а також надано характеристику та розкрито їх сутність.

The article investigates the features of the interaction of the President, Cabinet Ministers, central and local executive authorities in the fi rst years of Ukrainian independence. It is argued that the confl ict interaction was due to both the selected models of power and the contradictions between the major political actors. ; В статье исследуются особенности взаимодействия Президента, Кабинета Министров, центральных и местных органов исполнительной власти в первые годы независимости Украины. Аргументируется, что конфликтное взаимодействие было обусловлено как избранными моделями власти, так и противоречиями между основными политическими игроками. ; Устатті досліджуються особливості взаємодії Президента, Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади в перші роки незалежності України. Аргументується, що конфліктна взаємодія була зумовлена як обраними моделями влади, так і суперечностями між ключовими політичними гравцями.

В статті автор розкриває важливу умову успіху публічного управління – це активна участь громадянського суспільства в усіх аспектах суспільно-політичного життя держави, що позитивно впливає на успішний розвиток суспільної демократії, зниження рівня таких соціально негативних явищ, як корупція, бідність, нетерпимість, екстремізм.
На думку автора статті, активна співпраця громадськості та влади допомагає побудувати суспільство, де люди довірятимуть одне одному і здатні спільними зусиллями вирішувати соціальні проблеми.
Метою статті є аналіз стану нормативно-правового регулювання та інституційного забезпечення взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства на сучасному етапі розвитку суспільства та суспільно-владних відносин. Адже питання взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства є одним з ключових питань суспільства упродовж всього його періоду існування. Від такої взаємодії залежить легітимність державної влади, її зміст та стабільність. Розвиток Української держави характеризується модернізацією всіх соціальних інститутів, що включені в процес демократичних перетворень. Однак ці зміни здійснюються нелегко та навіть пекельно, оскільки разом із пандемією супроводжуються боротьбою із зовнішнім ворогом – Російською Федерацією, яка здійснила 24 лютого 2022 р. підступний напад на Україну, розв'язала повномасштабну війну на території нашої держави, окупувавши й анексувавши у 2014 році Крим та частини Донецької й Луганської областей. Разом із тим спротив, що демонструє українське суспільство агресору, солідаризували навколо себе всі демократичні країни світу, і цей факт підкреслює незмінність курсу України на демократію, членство в ЄС та НАТО, яке громадянське суспільство активно підтримує. Тож зазначеним модернізаційним процесам розвитку України сприяють глобалізаційний рух, розвиток єдиного інформаційного простору, інноваційна, громадська активність суспільства.

The organizational and management system of activity of public authorities involves using methods of administrative management. Especially this question is updated due to the liberalization of relations between government and society, deepening market reforms, focusing on the development of international cooperation. The activity of authorities is based on linear-functional management models. In the internal structure of the government administrative methods in regard to entities of non-state patterns of ownership, management functions are diversified and focused on the indicators of efficiency aiming to arrange conditions for business. Priority of administrative management in the government activity is budgeting at various levels, as budget unites government and non-government sectors in the common system of population support. ; Организационно-управленческая система деятельности органов государственной власти предусматривает применение методов административного менеджмента. Этот вопрос особенно актуализируется в связи с либерализацией отношений власти и общества, углублением рыночных преобразований, ориентированием на развитие международного сотрудничества. Во внутренних структурах государственной власти используются преимущественно административные методы, касательно отношений с субъектами хозяйствования негосударственных форм собственности, функции управления диверсифицированы и ориентированы на показатели эффективности с целью создания условий для деятельности бизнеса. Приоритетом для применения административного менеджмента в деятельности органов власти есть формирование бюджетов разных уровней, поскольку бюджет объединяет органы государственной власти и негосударственной сферы в единую систему обеспечения жизнедеятельности населения. ; Організаційно-управлінська система діяльності органів державної влади передбачає застосування методів адміністративного менеджменту. Особливо це питання актуалізується у зв'язку з лібералізацією відносин влади і суспільства, поглибленням ринкових перетворень, орієнтацією на розвиток міжнародного співробітництва. У внутрішніх структурах державної влади використовуються переважно адміністративні методи, що ж до відносин із суб'єктами господарювання недержавних форм власності, функції управління диверсифіковані та орієнтовані на показники ефективності з метою створення умов для їхньої діяльності. Пріоритетом для застосування адміністративного менеджменту в діяльності органів влади є формування бюджетів різних рівнів, оскільки бюджет об'єднує органи державної влади та недержавну сферу в єдину систему забезпечення життєдіяльності населення.

В статье анализируется система принятия концептуальных решений органами государственной власти относительно основных направлений культурной политики в первые годы построения независимого украинского государства (1991-2001 гг.) ; Cultural policy of independent Ukraine in the first decade of its existence was formed in difficult political, economic, historical and cultural circumstances. The article analyzes the system of decision making conceptual state authorities, on the main areas of cultural policy in the early years of building an independent Ukrainian State (1991-2001 biennium). Culture Industry in the day revolutionary process has always been the most favorable on progressive change. And if ideological changes in Ukraine in the early years of building an independent state (1991-2001 gg.) Were stormy, bright and visible, the structural transformation of the organizational culture of public administration, its funding, creation of an appropriate framework zakonodavchoyi occurred slowly, not always logically and scientifically justified. The study of these processes, the analysis of the response of the main branches of the central government to tackle the crisis in the national culture and its reform, has considerable practical value, the results may be considered legislators, public administrators, heads of institutions and cultural institutions. Therefore, the analysis of major general rulemaking government agencies in building priorities, consistency adoption and implementation of political decisions in the cultural sphere in the first decade of independence Ukraine has become increasingly necessary. These documents are the foundation historiographical science to understand the subject of achievements, strengths and weaknesses in the area of cultural development during this period. All branch showed significant activity in the cultural sphere, reissuing legislative framework addressing current problems, create new institutions or change the status of the old and more. The main thing the study of how this is done, how consciously with which ideological load, for what purpose (declared or unconscious) the consequences resulted. All legislative acts of the time were full reflection of the contradictions of perestroika era that influenced public policy in the cultural sphere in Ukraine and creation of a new culture independent state in the study period.