Стаття присвячена визначенню специфіки політичної культури студентської молоді, політичних цінностей, притаманних студентам та мотивів їх політичної діяльності для розуміння особливостей майбутнього політичного життя українського суспільства та його політичної системи. ; Article is devoted to the specifics of the political culture of students, students' political values and the motives of their political activities to understanding the future political life of Ukrainian society and its political system.
Проанализированы трансформационные процессы, которые происходили в политической системе СССР с учетом сохранения культа власти сквозь призму раскрытия преступлений Сталина. Доказано, что политическая система сталинизма действительно создала культ, однако настоящим и главным объектом культа выступает не человек с конкретной фамилией, в данном случае Сталин, а власть как таковая. Культ власти – в этом кроется сущность сталинизма, он значительно жизненнее за культ личности. ; In this article the transformational processes that took place in the political system of the USSR with taking into the account of the preservation of the cult of authority through exposure of the crimes of Stalin are analyzed. It is proven that the political system of Stalinism created the cult indeed, because the real and main target of cult was not the man with the definite name, in this case Stalin, but the authority as such. The cult of authority is the essence of Stalinism because it is more viable than the cult of person
As part of scholarly reflection on the full-scale war in Ukraine, the article presents a retrospective review of trends in Russia's political system development compared to Ukraine over the past decade from the perspective of political subjectlessness. The author suggests that the consensus of the "silent majority" in Russian elites and society formed at the beginning of the war is caused by the fact that the aggressive attack on Ukraine was a pattern stage in the development of the Russian political system within a new phase of the neo-imperial cycle. Based on the synergetic paradigm, the article reveals the notion of political subjectlessness and the principle of resonance influences. The managing impact on the development processes of a nonlinear system can only be effective when it is consistent with the internal properties of that system. According to the author's findings, both political systems at the time of war are inherently subjectless: the political actions of the actors correspond to the internal state of the systems, which has been formed in the course of previous practices. Thus, as the empirical evidence proves, trends over the last decade in Russia suggest that the consolidation of V.Putin's personalist authoritarian regime has taken place in parallel with the growth of paternalism, public passivity and the destruction of horizontal ties. On the other hand, Ukrainian President V.Zelenskiy meets the demand of the network decentralised Ukrainian political system for a wartime leader. Provided that the formation of a new imperial cycle in contemporary Russia is a subjectless process, even if the scenario of a dictator change happens, the political system will continue to develop within this cycle. Given the short duration of aggressive imperial projects of the 20th century, despite certain subjective efforts of the Kremlin regime, the aggressive full-scale war against Ukraine may well lead to the beginning of the decline stage in the life cycle of neo-imperial project for Russia. ; В межах ...
As part of scholarly reflection on the full-scale war in Ukraine, the article presents a retrospective review of trends in Russia's political system development compared to Ukraine over the past decade from the perspective of political subjectlessness. The author suggests that the consensus of the "silent majority" in Russian elites and society formed at the beginning of the war is caused by the fact that the aggressive attack on Ukraine was a pattern stage in the development of the Russian political system within a new phase of the neo-imperial cycle. Based on the synergetic paradigm, the article reveals the notion of political subjectlessness and the principle of resonance influences. The managing impact on the development processes of a nonlinear system can only be effective when it is consistent with the internal properties of that system. According to the author's findings, both political systems at the time of war are inherently subjectless: the political actions of the actors correspond to the internal state of the systems, which has been formed in the course of previous practices. Thus, as the empirical evidence proves, trends over the last decade in Russia suggest that the consolidation of V.Putin's personalist authoritarian regime has taken place in parallel with the growth of paternalism, public passivity and the destruction of horizontal ties. On the other hand, Ukrainian President V.Zelenskiy meets the demand of the network decentralised Ukrainian political system for a wartime leader. Provided that the formation of a new imperial cycle in contemporary Russia is a subjectless process, even if the scenario of a dictator change happens, the political system will continue to develop within this cycle. Given the short duration of aggressive imperial projects of the 20th century, despite certain subjective efforts of the Kremlin regime, the aggressive full-scale war against Ukraine may well lead to the beginning of the decline stage in the life cycle of neo-imperial project for Russia. ; В межах ...
The article provides a brief outline of the history of the English Parliament with its long traditions and customs. The UK Parliament is one of the oldest representative to be established in the world, having its origins in the middle of the 13th century. From the 14th century, parliamentary government in the United Kingdom has been based on a two-chamber system. The House of Lords (the upper house) and the House of Commons (the lower house) which sit separately and are constituted on entirely different principles. The relationship between the two Houses is governed largely by convention but is in part defined by the Parliament Acts. The legislative process involves both Houses of Parliament and the Monarch. In the beginning, Great Britain was an absolute monarchy, but in the 17th century, tensions increased between parliament and monarch. Civil War broke out the following year, leading to the execution of King Charles 1 in January 1649. Following the restoration of the Monarchy in 1660, the role of parliament was enhanced by the events of 1688-89 (the 'Glorious Revolution') which established the authority of Parliament over the King. The state political system became to be Parliament monarchy. Nowadays the Monarch is no more but a symbol and tradition of the nation. The British Parliament is often referred to as the «mother of all parliaments» because the legislatures of many countries, especially those of the British Commonwealth, are modeled after it. The traditions of Parliament, which originated hundreds of years ago, are still carefully observed and remembered by all Englishmen. ; У статті подано короткий нарис історії англійського парламенту з його багаторічними традиціями та звичаями. Парламент Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії ( англ. Parliament of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland ) є найвищим законодавчим органом у Сполученому Королівстві та Королівських заморських територіях. Його очолює британський монарх. Парламент двопалатний, включає верхню ...
The article is dedicated to the problems of using of comparative analysis for researches of political systems. The main researching approaches to the issue are being overviewed. Special attention is paid to conceptual and problematic aspects of comparatibility of political phenomenon. ; Статья посвящена проблемам применения сравнительного анализа в исследованиях политических систем. Комплексно рассмотрены основные исследовательские приемы в этом направлении. Особенное внимание уделено концептуальным и проблемным аспектам сравнимости политических феноменов. ; Стаття присвячена проблемам застосування порівняльного аналізу в дослідженнях політичних систем. Комплексно розглянуті основні дослідницькі прийоми в цьому напрямку. Особлива увага приділена концептуальним та проблемним аспектам порівнюваності політичних феноменів. Ключові слова: політична система, дизайн політичної системи, порівняльний аналіз, політичні інститути.
Досліджуються особливості формування політичного лідерства в Україні в умовах державної незалежності та актуалізується необхідність створення цілісної системи підготовки політичних лідерів. Підкреслюється, що політична практика цього періоду не висунула жодного загальнонаціонального лідера, який був би здатним об'єднати всі верстви українського суспільства в боротьбі за дійсну демократію, соціальну справедливість та всенародний добробут. Для сучасної політичної ситуації в Україні характерні такі явища, як криза державності, втрата політичного управління, криза національної ідентичності. В цьому контексті підкреслюється, що сьогоднішня реальність змушує переосмислити питання про роль особи, її внесок у політичний процес перехідного періоду розвитку суспільства.Робиться висновок, що в Україні відсутні система підготовки політичних лідерів як у загальнонаціональному масштабі, так і на регіональному рівні. Політичні партії, громадські організації теж не готують цілеспрямовано політичних лідерів, використовуючи системи стихійного відбору, що вкрай неефективно. В цьому плані особливої актуальності набуває комплекс проблем, пов'язаних з системою формування та підготовки політичних лідерів як у загальнонаціональному масштабі, так і на регіональному рівні. ; Features of the formation of political leadership in Ukraine in terms of state independence have been examined and the necessity for a coherent system of political leaders training has been actualized. It has been emphasized that the political practice of this period does not suggest any national leader who would be able to unite all segments of the Ukrainian society in the struggle for real democracy, social justice and national welfare. Current political situation in Ukraine is characterized by such phenomena as: the crisis of the statehood, the loss of the political control, the crisis of national identity. In this context, it has been emphasized that today's reality forces us to rethink the question of the role of the leader, his/her contribution to the political process of the transitional period of society's development. It has been concluded that in Ukraine there is no system of training of political leaders not at national, nor at regional level. Political parties, public organizations also do not prepare political leaders purposefully. They use a system of natural selection, which is extremely inefficient.In this regard, the complex problem associated with the system of the formation and training of political leaders both on national and regional levels is especially important. ; Исследуются особенности формирования политического лидерства в Украине в условиях государственной независимости и актуализируется необходимость создания целостной системы подготовки политических лидеров. Подчеркивается, что политическая практика этого периода не выдвинула ни одного общенационального лидера, который был бы способен объединить все слои украинского общества в борьбе за действительную демократию, социальную справедливость и всенародное благосостояние. Для современной политической ситуации в Украине характерны такие явления, как кризис государственности, потеря политического управления, кризис национальной идентичности. В этом контексте подчеркивается, что сегодняшняя реальность заставляет переосмыслить вопрос о роли лидера, его вклад в политический процесс переходного периода развития общества.Делается вывод о том, что в Украине отсутствует система подготовки политических лидеров как в общенациональном масштабе, так и на региональном уровне. Политические партии, общественные организации тоже не готовят целеустремленных политических лидеров, используя систему стихийного отбора, которая крайне неэффективна.В этом плане особую актуальность приобретает комплекс проблем, связанных с системой формирования и подготовки политических лидеров как в общенациональном масштабе, так и на региональном уровне.
Transformation of valuable system of society and influences of political values on the formation and functioning of political institutions have been considered ; Рассматривается трансформация ценностной системы общества, исследуется влияние политических ценностей на формирование и функционирование политических институтов ; Розглядається трансформація ціннісної системи суспільства, досліджується вплив політичних цінностей на формування і функціонування політичних інститутів.
Since early 90's of the XX century up to our times, in the context of the Internet role transformation analysis, it has become a factor of the information technology rapid spread and the number of network users growth (from several millions to several billion) not only for entertainment, communication or search information, but also it has acquired significance as an influential political tool in the struggle for power, thus conceptualizing the relevance of the current study. For the last decades, the Internet has begun gaining the role of a powerful and informative engine, developing at the expense of social networks. It is social networks that have become an arena for both domestic and international political struggle.The study suggests a thesis that the geo-cultural factor specificity of the "century of new technologies" was significantly evident during the "Arab Spring" period. Herewith, the freedom of the Internet is not the same in the Arab world countries. It is rather limited as taken for the Gulf countries. The factor of social networks in protest movements requires a more detailed study, especially in relation to the level of political culture, economic development and public consciousness of the Arab countries population. ; В статье, в контексте анализа трансформации роли Интернета, начиная с 90-х гг. XX в. и до нашего времени как фактора быстрого распространения информационных технологий и рост числа пользователей сетей (с нескольких миллионов до нескольких миллиардов) не только для развлечений, общения или поиска информации, концептуализируется его значение как влиятельного политического инструмента в борьбе за власть. Утверждается, что Интернет в последние десятилетия начал приобретать роли могущественного и информационного двигателя, развивается за счет социальных сетей. Именно социальные сети стали ареной как внутренней, так и международной политической борьбы.Выдвигается тезис о том, что специфика геокультурного фактора «век новых технологий» особенно показательно проявилась в период «арабской весны». При этом в странах арабского мира свобода Интернета не везде одинакова. В странах Персидского залива она ограничена. Фактор социальных сетей в протестных движениях требует более детального исследования, особенно по отношению к уровню политической культуры, экономического развития и общественного сознания населения арабских стран. ; У статті, в контексті аналізу трансформації ролі Інтернету, починаючи з початку 90-х рр. XX ст. і до нашого часу як фактору швидкого поширення інформаційних технологій та зростання кількості користувачів мереж (із декількох мільйонів до декількох мільярдів) не тільки для розваг, спілкування чи пошуку інформації, концептуалізується його значення як впливового політичного інструменту у боротьбі за владу. Стверджується, що Інтернет в останні десятиліття почав набувати ролі могутнього й інформаційного двигуна, що розвивається за рахунок соціальних мереж. Саме соціальні мережі стали ареною як внутрішньої, так і міжнародної політичної боротьби.Висловлюється теза про те, що специфіка геокультурного чинника «століття нових технологій» особливо показово проявилася в період «арабської весни». При цьому в країнах арабського світу свобода Інтернету не скрізь однакова. В країнах Перської затоки вона обмежена. Фактор соціальних мереж в протестних рухах потребує більш детального дослідження, особливо це стосується рівня політичної культури, економічного розвитку та суспільної свідомості населення арабських країн.
У статті, в контексті аналізу трансформації ролі Інтернету, починаючи з початку 90-х рр. XX ст. і до нашого часу як фактору швидкого поширення інформаційних технологій та зростання кількості користувачів мереж (із декількох мільйонів до декількох мільярдів) не тільки для розваг, спілкування чи пошуку інформації, концептуалізується його значення як впливового політичного інструменту у боротьбі за владу. Стверджується, що Інтернет в останні десятиліття почав набувати ролі могутнього й інформаційного двигуна, що розвивається за рахунок соціальних мереж. Саме соціальні мережі стали ареною як внутрішньої, так і міжнародної політичної боротьби.Висловлюється теза про те, що специфіка геокультурного чинника «століття нових технологій» особливо показово проявилася в період «арабської весни». При цьому в країнах арабського світу свобода Інтернету не скрізь однакова. В країнах Перської затоки вона обмежена. Фактор соціальних мереж в протестних рухах потребує більш детального дослідження, особливо це стосується рівня політичної культури, економічного розвитку та суспільної свідомості населення арабських країн. ; В статье, в контексте анализа трансформации роли Интернета, начиная с 90-х гг. XX в. и до нашего времени как фактора быстрого распространения информационных технологий и рост числа пользователей сетей (с нескольких миллионов до нескольких миллиардов) не только для развлечений, общения или поиска информации, концептуализируется его значение как влиятельного политического инструмента в борьбе за власть. Утверждается, что Интернет в последние десятилетия начал приобретать роли могущественного и информационного двигателя, развивается за счет социальных сетей. Именно социальные сети стали ареной как внутренней, так и международной политической борьбы.Выдвигается тезис о том, что специфика геокультурного фактора «век новых технологий» особенно показательно проявилась в период «арабской весны». При этом в странах арабского мира свобода Интернета не везде одинакова. В странах Персидского залива она ограничена. Фактор социальных сетей в протестных движениях требует более детального исследования, особенно по отношению к уровню политической культуры, экономического развития и общественного сознания населения арабских стран. ; Since early 90's of the XX century up to our times, in the context of the Internet role transformation analysis, it has become a factor of the information technology rapid spread and the number of network users growth (from several millions to several billion) not only for entertainment, communication or search information, but also it has acquired significance as an influential political tool in the struggle for power, thus conceptualizing the relevance of the current study. For the last decades, the Internet has begun gaining the role of a powerful and informative engine, developing at the expense of social networks. It is social networks that have become an arena for both domestic and international political struggle.The study suggests a thesis that the geo-cultural factor specificity of the "century of new technologies" was significantly evident during the "Arab Spring" period. Herewith, the freedom of the Internet is not the same in the Arab world countries. It is rather limited as taken for the Gulf countries. The factor of social networks in protest movements requires a more detailed study, especially in relation to the level of political culture, economic development and public consciousness of the Arab countries population.
Проаналізовано світовий досвід розвитку такого соціально-політичного інституту як лобізм. Метою статті є аналіз специфіки функціонування лобізму в політичній системі суспільства, а також визначення природи позитивного й негативного впливу даного політичного інституту на взаємовідносини між соціальними групами у сучасній державі. Автором використані наступні методи дослідження: метод аналізу, соціологічний метод, історичний та метод порівняння. Зокрема, наводяться данні соціологічного дослідження щодо рівня участі громадян України у громадському житті. Історичний метод використовувався для огляду досвіду США, щодо лобістської діяльності. Метод порівняння, дозволив визначити головну перешкоду для поширення лобізму в українській практиці, мова йде про слабкість громадянського суспільства. Підводячи підсумок необхідно констатувати факт існування як позитивних так і негативних наслідків від лобістської діяльності, проте автором доводиться, що в умовах демократичного устрою саме лобізм здатен стати дієвим механізмом подолання корупції за умови розвинутого громадянського суспільства та правової держави. ; In the article, the author analyzed the development processes in the world practice of the socio-political institution – lobbyism. The purpose of the article is to analyze the specifics of the functioning of lobbyism in the political system of society, as well as to determine the nature of the positive and negative influence of this political institution on the relationship between social groups in the modern state. The author used the following research methods: the method of analysis, the sociological method, the historical and the method of comparison. The author cited data from sociological studies on the level of participation of Ukrainian citizens in public life. The historical method was used to review the US experience regarding lobbying. The comparison method was used to identify the main obstacle to the spread of lobbyism in Ukrainian practice, it is a question of the weakness of civil society. Summing up, the author stated the existence of both positive and negative consequences of lobbying activities. The author has proved that under a democratic regime, lobbyism is capable of becoming an effective mechanism for overcoming corruption, under the condition of a developed civil society and a rule of law.
У статті осмислюються проблеми і протиріччя у відносинах влади та інтелігенції в умовах кризи радянської політичної системи 1965-1985 рр. Наводяться факти, які свідчать про напруженому протистоянні, яке було обумовлено особливостями офіційної політики. ; В статье осмысливаются проблемы и противоречия в отношениях власти и интеллигенции в условиях кризиса советской политической системы 1965–1985 гг. Приводятся факты, которые свидетельствуют о напряженном противостоянии, которое было обусловлено особенностями официальной политики. ; The article deals with problems and contradictions in the relationship of authorities and intelligentsia under the conditions of crisis of soviet political system in 1965–1985. Facts that testify to the tense opposition which was dependent on the peculiarities of official policy are given.
The study of the dynamics of political responsibility in the context of personal and public interests, first of all, is combined with an understanding of the changing emphasis in the mutual responsibility of public authorities, political parties, civil society institutions, citizens and response in the form of public confidence, public activity, protest public mood and level of life satisfaction depending on the implementation of these changes and the implementation of state reforms. In order to determine the political responsibility effectiveness degree, the dynamics of the timeliness of its manifestation and the public response study according to the above criteria are subject to priority research. It has been established that depending on the shift of public administration emphasis towards the parliamentary-presidential or presidential-parliamentary form of government in Ukraine, the instruments, procedure and distribution of political responsibility and, as a result, accountability and subordination of political system actors have changed. These «shifts of emphasis» were primarily justified by the requirements of the political situation within the country, public sentiment, declaring various vectors of domestic and foreign policy and taking as a basis the attitude of international organizations to domestic events and decisions. The study of the peculiarities of political responsibility formation during the period of Ukraine's independence made it possible to establish five periods of change in the instrumental apparatus of political responsibility, which are directly related to the government form changeі. As a result of the study, two types of political responsibility not previously mentioned in the scientific literature were identified – changing the form of government as a political responsibility of the previous government, lustration as an instrument of political responsibility of civil servants. ; Проведення дослідження динаміки становлення політичної відповідальності в контексті особистих та суспільних інтересів, перш за все, поєднується з розумінням зміни акцентів в взаємній відповідальності органів публічної влади, політичних партій, інститутів громадянського суспільства, громадян та відгуку у вигляді рівня суспільної довіри, громадської активності, протестних суспільних настроїв та рівня задоволення життям в залежності від проведення вказаних змін та впровадження державних реформ. З метою з'ясування ступеню ефективності політичної відповідальності першочерговому дослідженню підлягають динаміка своєчасності її прояву та вивчення суспільної реакції за вищевказаними критеріями. Встановлено, що в залежності від зміщення державно-управлінських акцентів в бік парламентсько-президентської чи президентсько-парламентської форми правління в Україні, змінювалися й інструменти, процедура та розподіл політичної відповідальності та, як наслідок, підзвітність та підпорядкованість суб'єктів політичної системи. Вказані «зміщення акцентів», першочергово, були обґрунтовані вимогами політичної ситуації всередині країни, суспільними настроями, декларуванням різних векторів розвитку внутрішньої та зовнішньої політики та прийняттям за основу ставлення міжнародних організацій до внутрішніх подій та рішень. Вивчення особливостей становлення політичної відповідальності в період незалежності України, надало змогу встановити п'ять періодів зміни інструментального апарату політичної відповідальності, які напряму пов'язані із зміною форми державного правління. В результаті проведеного дослідження були виокремленні два раніше не вказаних в науковій літературі види політичної відповідальності – зміна форми державного правління, як політична відповідальність попередньої влади, люстрацію як інструмент політичної відповідальності державних службовців.
The study of the dynamics of political responsibility in the context of personal and public interests, first of all, is combined with an understanding of the changing emphasis in the mutual responsibility of public authorities, political parties, civil society institutions, citizens and response in the form of public confidence, public activity, protest public mood and level of life satisfaction depending on the implementation of these changes and the implementation of state reforms. In order to determine the political responsibility effectiveness degree, the dynamics of the timeliness of its manifestation and the public response study according to the above criteria are subject to priority research. It has been established that depending on the shift of public administration emphasis towards the parliamentary-presidential or presidential-parliamentary form of government in Ukraine, the instruments, procedure and distribution of political responsibility and, as a result, accountability and subordination of political system actors have changed. These «shifts of emphasis» were primarily justified by the requirements of the political situation within the country, public sentiment, declaring various vectors of domestic and foreign policy and taking as a basis the attitude of international organizations to domestic events and decisions. The study of the peculiarities of political responsibility formation during the period of Ukraine's independence made it possible to establish five periods of change in the instrumental apparatus of political responsibility, which are directly related to the government form changeі. As a result of the study, two types of political responsibility not previously mentioned in the scientific literature were identified – changing the form of government as a political responsibility of the previous government, lustration as an instrument of political responsibility of civil servants. ; Проведення дослідження динаміки становлення політичної відповідальності в контексті особистих та суспільних інтересів, перш за все, поєднується з розумінням зміни акцентів в взаємній відповідальності органів публічної влади, політичних партій, інститутів громадянського суспільства, громадян та відгуку у вигляді рівня суспільної довіри, громадської активності, протестних суспільних настроїв та рівня задоволення життям в залежності від проведення вказаних змін та впровадження державних реформ. З метою з'ясування ступеню ефективності політичної відповідальності першочерговому дослідженню підлягають динаміка своєчасності її прояву та вивчення суспільної реакції за вищевказаними критеріями. Встановлено, що в залежності від зміщення державно-управлінських акцентів в бік парламентсько-президентської чи президентсько-парламентської форми правління в Україні, змінювалися й інструменти, процедура та розподіл політичної відповідальності та, як наслідок, підзвітність та підпорядкованість суб'єктів політичної системи. Вказані «зміщення акцентів», першочергово, були обґрунтовані вимогами політичної ситуації всередині країни, суспільними настроями, декларуванням різних векторів розвитку внутрішньої та зовнішньої політики та прийняттям за основу ставлення міжнародних організацій до внутрішніх подій та рішень. Вивчення особливостей становлення політичної відповідальності в період незалежності України, надало змогу встановити п'ять періодів зміни інструментального апарату політичної відповідальності, які напряму пов'язані із зміною форми державного правління. В результаті проведеного дослідження були виокремленні два раніше не вказаних в науковій літературі види політичної відповідальності – зміна форми державного правління, як політична відповідальність попередньої влади, люстрацію як інструмент політичної відповідальності державних службовців.
The article deals with the problem of identification of political system typology in dependence on its mode of operation. The author is of the opinion that political regime is not identical to political system, being a compound of modes and methods of political rule, and according to their nature, the political system is assessed in its working condition. Another thesis propounded by the author is that political regime should be examined both as an "order" of political system operation and as a separate subject with its own system relations among actors realizing political rule. Based on this premise, the notions of "regime-order" and "regime-structure" have been proposed. In effect, it is actually "regime-structure" that regulates the functioning of political system's "regime-order", i.e., that determines the character of political rule. Connected to the operation of political system in practice, the notion of "deviation" is introduced in a sense of deflecting a "working" system's regime from the "project" one, as drawn in constitution and laws. But situations can occur when the system begins to operate in the "working" regime before the "project" regime is established. In such a case, the character of the political "regime-order" becomes dependent on personal moral and political cultural preferences of those who gathered together in "regime-structure", and their preferences in a form of principles and modes of rule may become the political tradition, at least for some time. The conceptual innovations proposed by the author are illustrated with the account of the evolution of both political regime forms in Ukraine during its political sphere's independent development. The constant overflowing of ruling modes from one regime to another are caused also by the quality of social environment, first of all due to the domination of paternalist psychology therein. The most negative result of such evolution of feedback between ruling regimes and society is a domination of emotions over rationality in mass political thinking and behavior. ; У статті розглянуто питання про типологізацію політичної системи залежно від режиму її функціонування. Автор виходить із положення, що політичний режим не є тотожним політичній системі, являє собою сукупність способів і методів політичного правління і за характером останніх оцінюється політична система у її "робочому" стані. Інша теза автора, що політичний режим має розглядатися і як "порядок" функціонування політичної системи, і як окремий суб'єкт із власними системними зв'язками між персоналіями, які здійснюють політичне правління. На цій основі пропонуються терміни "режим-порядок" і "режим-структура". На практиці саме "режим-структура" виконує функцію регулювання робочого "режиму-порядку" політичної системи, тобто встановлює характер політичного правління. Щодо практичного функціонування політичної системи застосовано поняття "девіація" у сенсі відхилення "робочого" режиму системи від "проєктного", встановленого конституцією і законами. Однак трапляються ситуації, коли система починає функціонувати у "робочому" режимі до встановлення режиму "проєктного". У таких випадках характер політичного "режимупорядку" залежить від випадкового об'єднання різних персоналій у "режим-структуру", і тоді ситуативно запроваджені ними норми та принципи правління можуть набувати характеру політичної традиції принаймні на певний період. Запропоновані автором поняттєві новації проілюстровано еволюцією в Україні обох видів політичних режимів протягом часу самостійного розвитку її політичної сфери. Постійне перетікання зразків правління від одного правлячого режиму до іншого переважно зумовлені якістю суспільного середовища, насамперед домінуванням у ньому патерналістської психології. Найбільш негативним наслідком такої еволюції зворотного зв'язку між правлячими режимами та суспільством стало домінування у цих зв'язках емоцій над раціональним мисленням.
