Suchergebnisse

The article explores the theory of state strategic management at the regional level. The world experience of territorial economy development efficiency is studied and strategic planning is distinguished on this basis. It is argued that the theory of public strategic management is similar to the strategic management of any company. A model of strategic management process is developed. The key elements of the strategic planning system in Ukraine are grounded. The levels of the state strategic planning system are separated. The structure of directions of activity of municipal education in ATS is substantiated. The purpose of this article was to study the socio-economic development of the municipality in the context of strategic planning of the socio-economic development of the region. The methods of analysis, historical comparison, empirical research are used in the article, the emphasis is on the similarity of the theory of state strategic management and strategic management. The doctrines, theories and concepts of state regulation of economy and socio-economic development are studied, and therefore attention is drawn to the lack of such definition as state strategic management, municipal education that would bring a new vision for balanced development of society and economy. and justification of its stated goals, steps and functions. The practical significance of the study is that the results of the study can be used in the activities of local governments. The results of the study are: development of integrated strategies for regional development, municipal education; organization of implementation of strategic plans; coordination of actions on realization of strategic tasks; motivation to achieve strategic results; control over the process of implementation of the strategy of regional socio-economic development. ; В статті досліджено теорію державного стратегічного управління на регіональному рівні. Вивчено світовий досвід ефективності розвитку економіки територій та на цій основі виокремлено стратегічне планування. Аргументовано, що теорія державного стратегічного управління схожа зі стратегічним менеджментом будь якої компанії. Розроблено модель процесу стратегічного управління. Обґрунтовано ключові елементи системи стратегічного планування в Україні. Виокремлено рівні системи державного стратегічного планування. Аргументовано структуру напрямків діяльності муніципальної освіти в ОТГ. Метою написання статті стало дослідження соціально-економічного розвитку муніципальної освіти в контексті стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіону. У статті використано методи аналізу, історичного порівняння, емпіричного дослідження, акцент зроблено на подібності теорії державного стратегічного управління та стратегічного менеджменту. Вивчено доктрини, теорії та концепції державного регулювання економіки і соціально-економічного розвитку, і тому звернено увагу на відсутність такого визначення як державне стратегічне управління, муніципальна освіта які б внесли нове бачення для збалансованого розвитку суспільства і економіки, внаслідок чого наукова новизна полягає в визначенні понять та обґрунтуванні вказаних його цілей, етапів та функцій. Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у діяльності органів місцевого самоврядування. Результатами дослідження є: розробка комплексних стратегій розвитку регіонів, муніципальної освіти; організація виконання стратегічних планів; координація дій з реалізації стратегічних завдань; мотивація на досягнення стратегічних результатів; контроль за процесом виконання стратегії регіонального соціально-економічного розвитку.

In the article it is researched that the policy of modernization of social and economic life in the Russian Empire, conducted by the government of Alexander II, since the end of the 1850s, created realprerequisites for emancipation of the Russian Jews, certain categories of which could feel full-fledged subjects of the Russian monarchy for the first time already in the 1870s. However, as a result of theprejudiced attitude towards the Jews on the part of the autocracy, the policy of emancipating the Jews turned out to be incomplete, and their legal status was uncertain. Nevertheless, the unique situation in which, for example, the Bukharian Jews managed to obtain civil rights and freedoms from the Russian government, pointed to the ambiguity of political approaches to the settlement of the Jewish issue inthe Russian Empire. The criterion of political loyalty of Russian Jews determined their future legal status in the empire. ; У статті досліджено, що політика модернізації соціально-економічного життя в Російській імперії, яку було започатковано урядом Олександра II наприкінці 1850-х рр., створила реальні підстави для емансипації російських євреїв, частина з яких у 1870-х рр. уперше змогла відчути себе повноцінними підданими російської монархії. Проте, внаслідок упередженого ставлення до євреїв з боку самодержавства, політика емансипації євреїв залишалася незавершеною, а їхнє правове становище невизначеним. Натомість унікальна ситуація, за якої, наприклад, бухарські євреї отримали від російського уряду громадянські права та свободи, засвідчувала неоднозначність політичних підходів стосовно розв'язання єврейського питання в Російській імперії. Критерій політичної лояльності російських євреїв визначав їх майбутній правовий статус в імперії.

Стаття присвячена здатності сучасних локальних політичних спільнот до сприйняття інновацій, подолання стереотипних настанов минулого, негативних поведінкових практик, яка актуалізується у зв'язку з процесами європейської інтеграції та глобалізації. Визначено інклюзивність локальних громад України як чинник, який вигідно відрізняє нашу державу від країни агресора. Метою дослідження є визначення чинників підвищення рівня інклюзивності громади як політичної спільноти. Охарактеризовано можливість включення нетрадиційних (непритаманних) локальній спільноті соціально-політичних груп до процесу прийняття локальних політичних рішень, а також механізмів політичного представництва. Було підкреслено, що корекція локальної політики не входить до компетенцій локального політичного менеджменту. Проаналізовано підходи до визначення жорсткої, м'якої або поміркованої політики інклюзивності має базуватися на міжнародно апробованих кейсах. Розкрито основні виміри місцевих проблем, які спонукають до корекції наявного стану ідентичності та усунення викликів конфліктогенних чинників. З'ясовано класичні погляди на проблему інклюзивності, які дозволяють побачити взаємозв'язок між ідейними та психологічними засадами локальної політичної ідентичності та проблемами місцевого розвитку. Розкрито, значення умов самодостатності громади та нових компонентів системи інклюзивності, які не будуть викликати «реакцію відторгнення». Доведено, що взаємозв'язок між громадою та політичною елітою держави визначає перелік варіантів щодо формування локальної політики інклюзивності. Встановлено, що контекст смислів політичної ідентичності формулює поведінкові стереотипи в центрах прийняття рішень, а також у громадському середовищі. Припущено, що бюджетна політика виступає простором взаємодії основних «титульних» та «новітніх» соціально-політичних груп локального рівня. Встановлено, що потреби «нових» та «традиційних» груп у громаді будуть забезпечені з урахуванням можливостей спільноти. Зроблено висновок, що здатність локальних політичних акторів пристосуватися до нових учасників локальної поліції говорить про рівень зрілості та спроможності громади. Виявлено значення локальної політики інклюзивності є сукупність інституційних та ідейних чинників, які визначають порядок денний включення до локального політичного простору нових груп. Встановлено, що локальна ідентичність виступає основою сприйняття або несприйняття нових соціально-етнічних груп як загрози або як чиннику розвитку громади. Зазначено, що в умовах сучасної України істотним процесом, який впливає на інституційну спроможність сфері інклюзивності, є навички політичної участі в кожній конкретній громаді.

The article work observes the process of formation of the crisis in Ukraine during 2013-2014. It also highlights the variety of subjective as well as objective factors which affected the development of such an extreme crisis. The author also analyses political and economical aspects of the state activity of Ukraine through various historical stages of the state independence formation. Several ways to overcome the political, economical and socio-cultural crisis were developed on the basis of the Ukrainian people mental features. The author suggests a model of a new Ukrainian state system. Keywords:state,crisis,politics,economics,coflict,reform. ; Розглянуто виникнення кризи в Україні 2013 – 2014 р. і досліджено низку суб'єктивних і об'єктивних чинників, які мали місце у процесі її розгортання цієї глибокої кризи. Проаналізовано політично економічний аспект життєдіяльності Української держави у різних історичних етапах формування її незалежності. Синтезовано декілька шляхів подолання політичної, економічної та соціально – культурної кризи в Україні. Запропоновано авторську модель побудови нової української держави. Ключові слова: держава, криза, політика, економіка, конфлікт, реформа.

В роботе проведен анализ региональной политики поддержки социально-экономического развития регионов стран ЕС и Украины, а также определена роль государственного регулирования регионального развития. Определены основные принципы формирования региональной политики стран ЕС и инструменты реализации региональной политики, направленные на решение конкретных проблем развития регионов. Проведена оценка опыта стран ЕС и возможности его адаптации, в данном случае к условиям Украины. Важными являются не только конкретные детали, например, налоговые схемы, критерии выравнивания, подходы к идентификации проблемных регионов, которые в каждой стране определяются индивидуально, а и общая идеологическая платформа региональной политики, что позволит избежать концептуальных ошибок. В целом можно утверждать, что региональная политика в странах ЕС имеет приоритетную ориентацию на уменьшение разрыва между социально-экономическими показателями в развитии разных стран и их регионов. Первоочередное внимание уделяется поддержке и стимулированию развития проблемных или депрессивных территорий. При формировании региональной политики главным вопросом остается выявление проблемных регионов, которые требуют поддержки и помощи, и в которые необходимо направить финансовые ресурсы. На основе проведенного исследования можно констатировать, что на современном этапе в Украине уже разработана нормативно-правовая база регулирования развития регионов, но пока что отсутствует соответствующее нормативно-правовое поле, которое бы урегулировало проведение мониторинга развития территорий, и достаточные инструменты для обеспечения равномерного развития территорий Украины. ; The article analyzes the regional policy of support for the socio-economic development of the regions in the European Union countries and in Ukraine, as well as the role of State regulation of the regional development. The basic principles of formating of the regional policy in the EU countries as well as the tools for implementation of the regional policy to address the specific problems of development of the regions were defined. An evaluation of the experience of the EU countries and of the possibility of its adaptation, in this case, to the Ukrainian circumstances, was carried out. Of importance are not only the specific details, as for example, tax schemes, criteria for leveling-off, approaches to identify the disadvantaged regions, which are determined individually in each country, but also the overall ideological framework of the regional policy, so that the conceptual mistakes be avoided. It can be stated in general, that the regional policy in the EU has a priority focus on narrowing the gap between socio-economic indicators regarding the development of different countries and their regions. Priority is given to supporting and stimulating the development of the problematic or depressed territories. In the formation of the regional policy the main issue remains the identification of the problem areas requiring support and assistance, and demanding for submitting of financial resources. On the basis of the study, it may be noted that at the present stage in Ukraine has already developed a legal framework regulating the development of regions, but yet there is not a normative and legal field that would have settled the monitoring of the territorial development, and there are no sufficient tools to ensure uniform development of the territories of Ukraine.

Сучасні процеси, що відбуваються в глобалізованому світі підвищують роль і значення публічного управління регіональним розвитком. Особливої ваги та актуальності набувають питання ефективного формування, використання і розвитку соціально-економічного потенціалу регіонів. При цьому, вирішення проблем публічного управління регіональним розвитком має ґрунтуватися на європейських цінностях, на засадах демократії і національної єдності та бути зорієнтованим на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для всіх мешканців регіону. Таким чином, публічна регіональна політика має бути спрямована на подолання інституційних, соціально-економічних і морально-психологічних перешкод гармонійного розвитку регіонів у їхній єдності, як складових єдиної держави. Саме в цьому і полягає основний зміст навчальної дисципліни «Публічне управління регіональним розвитком». Modern processes that taking place in a globalized world increase the role and importance of public governance of regional development. The issues of effective formation, use and development of the socio-economic potential of the regions have been of particular importance and relevance. At the same time, the solution of the problems of public management of regional development should be based on European values, on the basis of democracy and national unity, and should be oriented towards raising the economic and social standards of living for all residents of the region. Thus, public regional policy must be aimed at overcoming the institutional, socio-economic and moral-psychological obstacles to the harmonious development of regions in their unity as components of a state. This is the main content of the discipline «Public Management of Regional Development»

The article examines the approaches with respect to one of the major problems of Ukrainian society - semantic vectors of its development in the period of formation of actually global order for the existence of local societies. The author provides analysis and characterization of variety of senses, which for twenty years of existence of Ukraine after the collapse of the Soviet Union have been transmitted by the representatives of political cohort to the Ukrainian society. Also attention is paid to the process of correspondence of these semantic initiatives with the senses and purposes, dominant in the everyday life of Ukrainians. The author fi xes the problem of the general frustration of senses of semantic social development during globalizing within even those socio-political and socio-economic practices that are considered to be the most attractive for the Ukrainian society.Key words: sense, globalization, society, transformation, policy. ; У статті розглянуто підходи до однієї з найважливіших проблем українського суспільства – смислових векторів його розвитку в період становлення, по суті, гло-бальних порядків для існування локальних соціальних структур. Наведено аналіз та характеристику різноманітних смислів, які за двадцятирічний період існування України після розпаду СРСР намагалися транслювати представники політичної когорти для українського соціуму. Також зосереджено увагу на кореспондуванні цих зусиль щодо смислових ініціацій зі смислами та цілями повсякденного життя українців. Виокрем-лено проблему загальної фрустрації смислів щодо змістовного соціального розвитку в умовах глобалізації у рамках навіть тих соціально-політичних та соціально-економіч-них практик, які виглядають для українського суспільства найбільш бажаними.Ключові слова: смисл, глобалізація, суспільство, трансформація, політика.

The article is devoted to the analysis of ecological and legal problems of rural development. Determined are main tendencies of ecological and agrarian policy of Ukraine in the aspect of development of rural territories. The analysis of legislative support for rural development showed that environmental protection measures, which are provided for in the relevant strategies, concepts, programs and other normative legal acts of a conceptual nature, do not contain mechanisms for their implementation and are not developed in current legislation.Based on the analysis of legal literature, national legislation and practice of its application, the need for a comprehensive, intersectoral approach to solving environmental and legal problems of rural development, given the inextricable link between the environmental component and socio-demographic and economic components of rural development.Keywords: state ecological policy, state agrarian policy, sustainable development, rural areas, environmental protection, environmental impact assessment, planning and development of territories ; Статтю присвячено аналізу еколого-правових проблем розвитку сільських територій. Визначено основні тенденції екологічної та аграрної політики України в аспекті розвитку сільських територій. Аналіз законодавчого забезпечення розвитку сільських територій засвідчив, що заходи з охорони довкілля, які передбачені у відповідних стратегіях, концепціях, програмах та інших нормативно-правових актах концептуального характеру, не містять механізмів їх реалізації та не знаходять розвитку в поточному законодавстві.На підставі аналізу юридичної літератури, національного законодавства та практики його застосування доводиться необхідність комплексного, міжгалузевого підходу до вирішення еколого-правових проблем розвитку сільських територій з огляду на нерозривний взаємозв'язок екологічної складової з соціально-демографічними та економічними складовими розвитку сільських територій.Ключові слова: державна екологічна політика, державна аграрна політика, сталий розвиток, сільські території, охорона довкілля, оцінка впливу на довкілля, планування та забудова територій

The article is defined the priorities of government support which influencing the development of social and economic partnership between the state and business entities in the framework of economic and administrative paradigm. The process of formation of competitive advantages on the basis of partnerships between state and business entities is fundamental to ensure the competitiveness of the national economy, which causes to need the reform of the state policy. The article is aimed to identification of theoretical basis of the process of development of partnership in the sphere of cross-sector cooperation in the conditions of the transformation processes that determine the definition of priority directions of the government support. The results are reasonable since the use of such scientific methods as: method of analysis and synthesis - when determining the connection of administrative reform with other social reforms; system-structural analysis of the formation of the conceptual foundations to identify priorities directions of the government support of social and economic partnership between the state and business entities in the sphere of cross-sector cooperation. The innovative forms of cooperation between state and business entities have been generalized within the definition of the priorities of government support in terms of transformation processes that claim about having to use public authorities of alternative forms of management, which are able to meet the requirements of society, economic changes, government reform and so on. The transformation processes that influence the development of social and economic partnership between the state and business entities have been identified, which allows for increasing the efficiency of government by means of administrative procedures. The conceptual approach to the definition of a place of public-management reforms in other public reform system has been proved. It allows take into account the objectives, goals, direction, scope of the functioning of public administration, the relationship of social reforms, as well as innovative forms of partnership, depending on the scope of public-management reform. The priority directions of the state support have been allocated for the purpose of forming and developing partnerships based on changes in public administration paradigm. ; В статье определены приоритеты государственной поддержки, влияющие на развитие социально-экономического партнерства органов власти и субъектов хозяйствования в рамках экономико-управленческой парадигмы. Процесс формирования конкурентных преимуществ на основе партнерских отношений между органами государственной власти и субъектами хозяйствования является фундаментальной основой обеспечения конкурентоспособности национальной экономики, что обусловливает необходимость реформирования государственной политики. Целью работы является теоретическое обоснование процесса развития партнерских отношений в сфере межсекторного взаимодействия в условиях трансформационных процессов, обусловливающих определение приоритетных направлений государственной поддержки. Обоснованность полученных результатов обеспечена использованием таких научных методов как: анализ и синтез - при определении связи административной реформы с направлениями других общественных реформ; системно-структурный анализ при формировании концептуальных основ определения приоритетных направлений государственной поддержки социально- экономического партнерства органов власти и субъектов хозяйствования в сфере межсекторного взаимодействия. Обобщены инновационные формы взаимодействия органов власти и субъектов хозяйствования в рамках определения приоритетов государственной поддержки в условиях трансформационных процессов, которые обусловливают необходимость использования государственными органами альтернативных форм управления, которые способны отвечать требованиям общества, экономическим изменения, государственным реформам и так далее. Определены трансформационные процессы, которые влияют на развитие социально-экономического партнерства органов власти и субъектов хозяйствования в рамках экономико- управленческой парадигмы, которая позволяет добиться повышения эффективности деятельности органов власти с помощью управленческих процедур. Обоснован концептуальный подход к определению места государственно-управленческих реформ в системе других общественных реформ, который позволяет учитывать цели, задачи, направления, сферы функционирования государственного управления, взаимосвязь общественных реформ, а также инновационные формы партнерства в зависимости от сферы государственно-управленческой реформы. Выделены приоритетные направления государственной поддержки с целью формирования и развития партнерских отношений на основе изменения парадигмы публичного управления. ; В статті визначено пріоритети державної підтримки, що впливають на розвиток соціально-економічного партнерства органів влади та суб'єктів господарювання в рамках економіко-управлінської парадигми. Процес формування конкурентних переваг на засадах партнерських відносин між органами державної влади та суб'єктами господарювання є фундаментальною основою забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, що обумовлює необхідність реформування державної політики. Метою роботи є теоретичне обґрунтування процесу розвитку партнерських відносин в сфері міжсекторальної взаємодії в умовах трансформаційних процесів, що обумовлюють визначення пріоритетних напрямків державної підтримки. Обґрунтованість отриманих результатів забезпечено використанням таких наукових методів як: аналіз та синтез - при визначенні зв'язку адміністративної реформи з напрямками інших суспільних реформ; системно-структурний аналіз при формуванні концептуальних засад визначення пріоритетних напрямків державної підтримки соціально-економічного партнерства органів влади та суб'єктів господарювання в сфері міжсекторальної взаємодії. Узагальнено інноваційні форми взаємодії органів влади та суб'єктів господарювання в рамках визначення пріоритетів державної підтримки в умовах трансформаційних процесів, що зумовлюють необхідність використання державними органами альтернативних форм управління, які здатні відповідати вимогам суспільства, економічним зміни, державним реформам і так далі. Визначено трансформаційні процеси, які впливають на розвиток соціально-економічного партнерства органів влади і суб'єктів господарювання в рамках економіко- управлінської парадигми, яка дозволяє досягти підвищення ефективності діяльності органів влади за допомогою управлінських процедур. Обґрунтовано концептуальний підхід до визначення місця державно-управлінських реформ в системі інших суспільних реформ, який дозволяє враховувати цілі, завдання, напрямки, сфери функціонування державного управління, взаємозв'язок суспільних реформ, а також інноваційні форми партнерства в залежності від сфери державно-управлінської реформи. Виділено пріоритетні напрямки державної підтримки з метою формування та розвитку партнерських відносин на основі зміни парадигми публічного управління.

Особливість політичної культури полягає в тому, що вона нерозривно пов'язана з людською суб'єктивністю і є «суб'єктивним об'єктом». У вузькому розумінні політична культура - це не політика або політичний процес у їхньому реальному втіленні, а комплекс уявлень тієї чи іншої національної або соціально-політичної спільноти про світ політики, про закони й правила його функціонування. Політич­на культура містить у собі ті елементи й феномени суспільної свідомості й, у більш широкому плані, ду­ховної культури тієї або іншої країни, які пов'язані із суспільно-політичними інститутами й політични­ми процесами і впливають на форми, формування, функціонування й розвиток державних та політичних інститутів, задають значимість і напрямок політичному процесу в цілому. Політична культура виступає як кінцевий пояснювальний принцип, як найважливіший показ­ник розвитку політичної системи. Коли теоретики перейшли від побудови концепцій і обґрунтування методик до їх емпіричної перевірки, то тут були виявлені як переваги, так і істотні недоліки кожної з моделей, що ставлять під сумнів навіть деякі ключові моменти. Так, насамперед потрібно було чітко сформулювати, що ж є об'єктом і суб'єктом політичної культури. Досліджуючи політичну культуру, не можна ігнорувати той факт, що вона є специфічною та відмінною від основних характеристик політичної культури інших соціальних груп, а подекуди - цілком альтернативною, через що має бути розглянута в якості окремої категорії. Політична культура пронизує всю сукупність відносин, які складаються між учасниками полі­тичного процесу, здійснює вплив на форми організації державної влади, будову її інститутів, дозволяє ефективно регулювати відносини між державою і громадянським суспільством, забезпечує соціальний консенсус. Політична культура є тим фактором, який може безпосередньо сприяти або перешкоджати демократичному політичному розвитку. Це підтверджує і практика розвинутих демократичних держав, яка показує, що саме демократична політична культура є основою їх стабільності і динамічного функ­ціонування. Розуміння політичного режиму як функціональної характеристики політичної системи, що включає методи і способи політичного владарювання, а також порядок взаємовідносин громадян, суспільства і політичної влади, дає змогу визначити зв'язок політичної культури з режимом та її місце в ньому.Процес переходу до демократії уособлює сукупність декількох стадій розвитку. Але це не робить всі політичні переходи схожими один на одного. Завдання лібералізації і демократизації, проведення полі­тичних та управлінських реформ кожного разу вирішуються по-різному, в різній послідовності та у різні терміни. В нормальному стані суспільства ми маємо справу з консенсусною політичною культурою, коли наявний високий рівень злагоди й більшість членів суспільства позитивно ставиться до його політичних інститутів. Синергетика показує, як можна багаторазово скоротити час і необхідні зусилля й генерува­ти, через резонансні впливи, бажані і - що не менш важливо - структури, що реалізуються, у складній системі. Нова наука про самоорганізацію та складнощі вбачає синергетичний сенс у цьому древньому уявленні. Особливо важливим такий підхід видається у ситуації зростаючого дефіциту ресурсів - ресур­сів часу, матеріалів, можливостей людства. Економія цих ресурсів стає не просто вигідною, але єдино можливим виходом для людства у світлі глобальних проблем. Перехід від недемократичної політичної культури до демократичної - це перехід до автономної участі, яка заснована на можливості вибору і влас­тива розвиненому громадянському суспільству, конкуренції у політиці.

Охарактеризовано особливості основних моделей соціальної політики і системи соціального захисту населення як одного з її механізмів країн ЄС. Розглянуто здобутки соціальної політики держав. Проаналізовано зміни в системі розподілу відповідальності за забезпечення соціального захисту населення між суб'єктами соціального партнерства. Акцентовано увагу на загостренні соціально-економічних суперечностей в умовах глобальних трансформацій та на соціальній спрямованості стабілізаційних заходів урядів, що запроваджуються з метою їх зменшення. Розглянуто принципи, на яких проводиться реформування соціального оподаткування і системи соціального забезпечення. Показано зміни в системі оподаткування в умовах пошуку шляхів фіскальної консолідації, у т. ч. за рахунок підвищення ступеня прогресивності податкової системи і фіскальної ролі непрямих податків, розширення бази оподаткування, зростання податкового навантаження на пасивні доходи.Досліджено напрямки адаптації європейських моделей соціального захисту населення до глобалізації та наростання кризових явищ в економіці. Окреслено шляхи досягнення балансу між обсягом соціальних функцій держави та рівнем їх фінансового забезпечення. ; The features of the fundamental models of social policy in the EU and social procection system as one of its mechanisms has been characterized. The changes in the division of responsibility between the subjects of social partnership in providing social protection is analyzed. Special attention paid to the increasing socio-economic contradictions in terms of global transformations and social orientation of stabilization measures by governments.The principles on which reform is carried taxation and social welfare systems is observed. It is also described the change in the tax system in terms of finding ways to fiscal consolidation, including the measures of increasing rate of progressivity of the tax system and fiscal role of indirect taxes, broadening the tax base, increase the tax burden on passive income.Approaches to adopt the European model of social protection to globalization and the rise of the economic crisis has been investigated. The ways to achieve a balance between the social functions of the state and the level of financial supportis outlined.

Проанализирована основная литература, которая характеризует социально-политическое самочувствие молодежи Украины как отдельной возрастной категории граждан. Историографический анализ предоставлен по такими основными вопросами, как: демографические проблемы, связанные с украинской молодежью, определения социальных ориентиров и социального самочувствия молодых людей и политическая активность молодежи Украины ; The basic literature that characterizes the social and political self perception of the Ukrainian youth as a separate age category has been analyzed. The historiography analysis is presented on such important issues as: demographic problems, connected with Ukrainian youth, determining social orientation and social self being of the youth and the level of political activity of the youth

Здійснено аналіз становлення державної політики у сфері зайнятості населення; ідентифіковано структурно-функціональну роль держави у сфері формування та реалізації соціально-трудових відносин; класифіковано основні цілі, елементи, структурні рівні та комплекс заходів державної політики у сфері зайнятості; систематизовано основні функції сторін соціального партнерства, які забезпечують реалізацію відповідних заходів щодо забезпечення політики зайнятості; наведено основні технологічні прийоми реалізації цього виду політики, враховуючи національні особливості та відповідні показники економічного розвитку держави; охарактеризовано її інфраструктуру, яка забезпечує сталу динамічну рівновагу на ринку праці, що безпосередньо впливає на результативність державної політики у відповідній сфері; розроблено інструментарій регулювання та прогнозування ринку праці, який передбачає запровадження форм та методів управління системою зайнятості населення та регулювання трудових відносин, що слугує зниженню показників безробіття та підвищенню показників активної зайнятості населення серед різних демографічних груп. ; Problem setting. In conditions of the development of a postmodern state and the formation of a new type of economy, the formation of a state employment policy aimed at ensuring the creation of conditions for rational employment of the population plays a strategic role. This is directly because the social policy of the state, which is employment of the population in the center of, has a refrain to ensure stable livelihoods of society, the adoption of dynamic indicators of minimizing unemployment and achieving a balanced welfare. In view of this, the expediency of a comprehensive solution of problems of employment of the population is articulated.An analysis of recent research and publications where the solution of this problem was initiated and which the author relies on. In the context of the analysis of the methodology for the formation of public policy in the field of employment, destabilization of the main research approaches deserves special attention.Recent research and publications analysis. In today's conditions of social development, the state should retain coordinating and regulating functions in order to ensure the proper functioning of the sphere of employment of the population and overcoming unemployment. Such context prompts the state to abandon centralized management in order to form a new modern system of employment regulation, which main technological units would be the development of relevant laws, programs for stimulating employment, the conclusion of appropriate agreements between the parties of the social partnership concerning the formation of social and labor relations at national and regional levels. Namely the subjects of social and labor relations that must determine the structure and basic directions of employment of the population, the methodology of training of labor potential and increase its competitiveness in the domestic and global labor markets. In such a system of relations, the state acquires a strategic and technological status - ensuring coordination of social and labor relations between the relevant actors in the sphere of employment and creating the appropriate framework conditions for the effectiveness of the establishment and stability of the functioning of such relations.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. The paper objective is to carry out a theoretical and methodological analysis of the formation of public policy in the field of employment of the population.Paper main body. The main object of the state policy in the field of employment is the regulation of relations, which foresees the formation of social partnership between its subjects functions structurally are divided according to the principle: 1) states (the highest authority); 2) enterprises (employers); 3) trade unions. Each of these subjects has its own functional toolkit.Measures for ensuring employment: investment and tax measures aimed at the efficient allocation of productive forces, increased labor mobility, entrepreneurship promotion, the creation of new technologies, new small enterprises, the application of flexible labor regimes (reduction of working hours, work at home, etc.) which contribute to the preservation and development of the system of workplaces; ensuring the rights and interests of employees through the improvement of legislation concerning employment of the population and labor, creation of favorable conditions at work; conducting analytical and scientific researches of the economic structure and forecasting changes in the quality and distribution of labor force; regulation of foreign economic activity in terms of attracting and using foreign labor force on the basis of quotation and licensing, as well as providing their citizens with the right to work abroad; assistance (on behalf of enterprises, institutions and organizations of all forms of ownership) if necessary, creation of additional workplaces, as well as improvement of working conditions in social production.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, our analysis of the state policy in the field of employment made it possible to clearly identify the structural and functional role of the state in the field of formation and implementation of social and labor relations, on their basis the main objectives, elements, structural levels and a set of measures of state policy in the field of employment are classified, the main functions of social partnership parties are systematized, which ensure implementation of appropriate measures to ensure employment policy, the main technologies of implementation of such kind of policies are presented, taking into account national peculiarities and corresponding indicators of economic development of the state, its infrastructure is defined which provides a stable dynamic balance in the labor market, which directly influences the effectiveness of the state policy in the relevant sphere. On this basis, the toolkit for regulation and forecasting of the labor market was elaborated, which foresees the introduction of forms and methods for managing the employment of the population system and regulating labor relations, which serves to reduce unemployment rates and increase the rates of active employment among different demographic groups. This aspect lays the prospects for further development of this issue in the context of modern research approaches within the field of knowledge of public administration.

Здійснено аналіз становлення державної політики у сфері зайнятості населення; ідентифіковано структурно-функціональну роль держави у сфері формування та реалізації соціально-трудових відносин; класифіковано основні цілі, елементи, структурні рівні та комплекс заходів державної політики у сфері зайнятості; систематизовано основні функції сторін соціального партнерства, які забезпечують реалізацію відповідних заходів щодо забезпечення політики зайнятості; наведено основні технологічні прийоми реалізації цього виду політики, враховуючи національні особливості та відповідні показники економічного розвитку держави; охарактеризовано її інфраструктуру, яка забезпечує сталу динамічну рівновагу на ринку праці, що безпосередньо впливає на результативність державної політики у відповідній сфері; розроблено інструментарій регулювання та прогнозування ринку праці, який передбачає запровадження форм та методів управління системою зайнятості населення та регулювання трудових відносин, що слугує зниженню показників безробіття та підвищенню показників активної зайнятості населення серед різних демографічних груп. ; Problem setting. In conditions of the development of a postmodern state and the formation of a new type of economy, the formation of a state employment policy aimed at ensuring the creation of conditions for rational employment of the population plays a strategic role. This is directly because the social policy of the state, which is employment of the population in the center of, has a refrain to ensure stable livelihoods of society, the adoption of dynamic indicators of minimizing unemployment and achieving a balanced welfare. In view of this, the expediency of a comprehensive solution of problems of employment of the population is articulated.An analysis of recent research and publications where the solution of this problem was initiated and which the author relies on. In the context of the analysis of the methodology for the formation of public policy in the field of employment, destabilization of the main research approaches deserves special attention.Recent research and publications analysis. In today's conditions of social development, the state should retain coordinating and regulating functions in order to ensure the proper functioning of the sphere of employment of the population and overcoming unemployment. Such context prompts the state to abandon centralized management in order to form a new modern system of employment regulation, which main technological units would be the development of relevant laws, programs for stimulating employment, the conclusion of appropriate agreements between the parties of the social partnership concerning the formation of social and labor relations at national and regional levels. Namely the subjects of social and labor relations that must determine the structure and basic directions of employment of the population, the methodology of training of labor potential and increase its competitiveness in the domestic and global labor markets. In such a system of relations, the state acquires a strategic and technological status - ensuring coordination of social and labor relations between the relevant actors in the sphere of employment and creating the appropriate framework conditions for the effectiveness of the establishment and stability of the functioning of such relations.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. The paper objective is to carry out a theoretical and methodological analysis of the formation of public policy in the field of employment of the population.Paper main body. The main object of the state policy in the field of employment is the regulation of relations, which foresees the formation of social partnership between its subjects functions structurally are divided according to the principle: 1) states (the highest authority); 2) enterprises (employers); 3) trade unions. Each of these subjects has its own functional toolkit.Measures for ensuring employment: investment and tax measures aimed at the efficient allocation of productive forces, increased labor mobility, entrepreneurship promotion, the creation of new technologies, new small enterprises, the application of flexible labor regimes (reduction of working hours, work at home, etc.) which contribute to the preservation and development of the system of workplaces; ensuring the rights and interests of employees through the improvement of legislation concerning employment of the population and labor, creation of favorable conditions at work; conducting analytical and scientific researches of the economic structure and forecasting changes in the quality and distribution of labor force; regulation of foreign economic activity in terms of attracting and using foreign labor force on the basis of quotation and licensing, as well as providing their citizens with the right to work abroad; assistance (on behalf of enterprises, institutions and organizations of all forms of ownership) if necessary, creation of additional workplaces, as well as improvement of working conditions in social production.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, our analysis of the state policy in the field of employment made it possible to clearly identify the structural and functional role of the state in the field of formation and implementation of social and labor relations, on their basis the main objectives, elements, structural levels and a set of measures of state policy in the field of employment are classified, the main functions of social partnership parties are systematized, which ensure implementation of appropriate measures to ensure employment policy, the main technologies of implementation of such kind of policies are presented, taking into account national peculiarities and corresponding indicators of economic development of the state, its infrastructure is defined which provides a stable dynamic balance in the labor market, which directly influences the effectiveness of the state policy in the relevant sphere. On this basis, the toolkit for regulation and forecasting of the labor market was elaborated, which foresees the introduction of forms and methods for managing the employment of the population system and regulating labor relations, which serves to reduce unemployment rates and increase the rates of active employment among different demographic groups. This aspect lays the prospects for further development of this issue in the context of modern research approaches within the field of knowledge of public administration.

The article shows process of provide a middle class in the social and economic development with a view to ensuring social security as an organized, purposeful activity and socio-economic conditions which have the character of complex activities simultaneously covers various areas as social and economic, political and other types of activity (financial, food, environmental, technological, scientific, technological, foreign, etc.). For a more understanding of the issues and determine where the middle class in the social-economic development was research conception of "system". Examining the concept of "system" set of "system of socio-economic development" - organizational, economic and legal measures to prevent social and economic threats, covering the following elements: objective and comprehensive monitoring of the economy and society to identify and Forecasting internal and external threats to the social sphere; determining the maximum permissible values of social and economic indicators, failure of which leads to social instability and conflict; state activities to detect and prevent internal and external threats in the social sphere. Discovered demands the effective functioning of the socio economic system of the middle class. Due to the complexity, diversity and complexity of the problems of social development and functioning, studied at different levels of socio-economic mechanism of formation and support of the middle class. Based on the analysis formed a special course directions of the state policy aimed at the development of the middle class in Ukraine ; Сделан анализ процесса обеспечения формирования среднего класса в системе социально-экономического развития государства с учетом обеспечения социальной безопасности как организованной, целенаправленной деятельности и социально-экономических предпосылок которые имеют характер комплексной деятельности, одновременно охватывает различные сферы как социальной, так и экономической, политической и других видов активности (финансовой, продовольственной, экологической, техногенной, научно-технологической, внешнеэкономической и т.п.). Для более детального понимания проблематики и определения среднего класса в системе социально-экономического развития, всесторонне исследовано понятие «система». Исследовав понятие «система» определено понятие «система социально-экономического развития» как организационно-экономические и правовые меры по предотвращению социально-экономическим угрозам, охватывающие следующие элементы: объективный и всесторонний мониторинг экономики и общества с целью выявления и прогнозирования внутренних и внешних угроз социальной сфере; определение предельно допустимых значений социально-экономических показателей, несоблюдение которых приводит к нестабильности и социальным конфликтам; деятельность государства по выявлению и предотвращению внутренних и внешних угроз в социальной сфере. Выявлены условия эффективного функционирования социально-экономической системы формирования среднего класса. В связи с комплексностью, разнообразием и сложностью задач социального развития и функционирования, исследован на разных уровнях социально-экономический механизм формирования и поддержки среднего класса. На основе проведенного анализа сформированы направления специального курса государственной политики, нацеленной на развитие среднего класса в Украине. ; Зроблено аналіз процесу забезпечення формування середнього класу у системі соціально-економічного розвитку держави з урахуванням забезпечення соціальної безпеки як організованої, цілеспрямованої діяльності та соціально-економічних передумов які мають характер комплексної діяльності, що одночасно охоплює різні сфери як соціальної, так і економічної, політичної та інших видів активності (фінансову, продовольчу, екологічну, техногенну, науково-технологічну, зовнішньоекономічну тощо). Для більш детального розуміння проблематики та визначення місця середнього класу у системі соціально-економічного розвитку всебічно досліджено поняття «система». Дослідивши поняття «система» визначено поняття «система соціально-економічного розвитку» як організаційно-економічні та правові заходи із запобігання соціально-економічним загрозам, що охоплює такі елементи: об'єктивний і всебічний моніторинг економіки й суспільства з метою виявлення та прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз соціальній сфері; визначення гранично допустимих значень соціально-економічних показників, недотримання яких призводить до нестабільності й соціальних конфліктів; діяльність держави щодо виявлення та запобігання внутрішнім і зовнішнім загрозам у соціальній сфері. Виявлено вимоги ефективного функціонування соціально економічної системи формування середнього класу. У зв'язку з комплексністю, різноманітністю і складністю завдань соціального розвитку й функціонування, досліджено на різних рівнях соціально-економічний механізм формування і підтримки середнього класу. На основі проведеного аналізу сформовані напрямки спеціального курсу державної політики, націленої на розвиток середнього класу в Україні.