Suchergebnisse

The article deals with the system of administrative means combating illicit traffic in narcotic drugs, which involve political, legal, ideological, social, information and material-technical ones. It is demonstrated that their use makes it possible to create an efficient system for the prevention of administrative offences and illicit traffic in narcotic drugs. The author has studied the content of administrative means of coercive and voluntary nature which are exercised by the public authorities and non-governmental organizations. It has been proposed the ways for improving administrative means for the prevention of illicit traffic in narcotic drugs. ; В статі розглянуто систему адміністративно-правових засобів боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин, до числа яких відносять політичні, правові, ідеологічні, соціальні, інформаційні та матеріально-технічні. Показано, що їх використання дозволяє створити дієву систему попередження адміністративних правопорушень та протидіяти незаконному використанню наркотичних речовин. Досліджено зміст адміністративно-правових засобів примусового та добровільного характеру, які здійснюються органами державної влади та громадськими організаціями. Запропоновано шляхи вдосконалення адміністративно-правових засобів протидії незаконному обігу наркотичних речовин.

The paper studies the simulative potential of politically сопесt terms in the texts of the German online publications. Politically сопесt terms as signs of simulacra imitating reference coпelation with the reality create for consumers of the mass media product simulative space that is а quasi-reality, which through language is accepted Ьу the recipient uncritically. Simulative potential of politically сопесt term determines their use in а special linguistic context to impose the target interpretant, which is defined Ьу the author's intention. The integrated system of alien values is activated Ьу the interpretant. ; Статья посвящена изучению симулятивного потенциала политкорректнь1хтерминов в текстах немецких интернет-изданий. Политкорректнь1е терминь1 как знаки-симулякрь1, имитирующие референтную соотнесенность с действительностью, создают для потребителя массмедийного продукта симулятивное пространство - квазиреальность, которая конструируется язь1ковь1ми средствами и некритично воспринимается реципиентом. Симулятивнь1й потенциал политкорректнь1х терминов обусловливает их использование в определенном лингвистическом контексте с целью навязь1вания целевой интерпретанть1, которая определена интенцией автора. Вместе с интерпретантой активируется целостная система чужих ценностей и ориентиров. ; Стаття присвячена вивченню симулятивного потенціалу політкоректних термінів в текстах німецьких інтернет-видань. Політкоректні терміни як знаки-симулякри, що імітують референтну співвіднесеність з дійсністю, створюють для споживача массмедійного продукту симулятивний простір – квазіреальність, яка конструюється мовними засобами і некритично сприймається реципієнтом. Симулятивний потенціал політкоректних термінів уможливлює їх використання у певному лінгвістичному контексті з метою нав'язування цільової інтерпретанти, яка визначена інтенцією автора. Разом з інтерпретантою активується цілісна система чужих цінностей та орієнтирів.

The article considers the concept and essence of the system of counteraction to crimes against public morality and morality in the context of consideration of the provisions of modern criminal policy, its purpose, and the characteristics of the anthropological approach to it. Public morality, more precisely the order of protection of relations for the protection of public morality, is considered by criminal law as a generic object of crime. From the point of view of the anthropological approach it is a question of morality as an element of individual development and public morality as an element of law and order. Research of criminal and legal protection of public morality is a difficult process of studying social preconditions of criminalization of actions encroaching on safety of moral relations. Criminal-legal protection of public morality and prospects for improving the legislation on criminal offenses in accordance with modern methodology of general theoretical jurisprudence. The purpose of criminal protection of public morality is to ensure the functioning of the statesystem of protection of moral principles, narratives and values aimed at economically, psychologically and socially healthy lifestyle. Issues of exemption from liability and application of other means of criminal law influence against offenders are considered separately. This is the modern anthropological approach. The anthropological dimension of crimes against public morality requires modern researchers to focus not only on the issues of dogmatic analysis of the norm (purely criminal law approach) or axiological assessment of the existence and existence of the norm (criminological or sociological approach), but also integrative dynamic analysis of the essence and existence of the norm. participants in criminal relations. Punitive measures for crimes against public morality throughout the history of human development, as a rule, were not systemic. But if the criminal law is not conditioned by social needs and internal necessity, it leads to a conflict between public consciousness (or attitudes of individuals) and criminal law prohibitions, mass anomie, self-judgment, legal nihilism, ineffectiveness of criminal law prohibition. It is concluded that the limits of state intervention in private life, the characteristics of responsibility for deviant behavior, guarantees of rights, freedoms, responsibilities, security of the individual, society and the state are determined by the prevailing moral values in society. Thus, a conservative approach to assessing the public danger of crimes such as gambling, distribution of certain materials promoting pornography, does not always meet the moral expectations of society. ; У статті розглянуто поняття і сутність системи протидії злочинам проти суспільної моралі та моральності у контексті розгляду положень сучасної криміналь- ної політики, її мети, та характеристик антрополо- гічного підходу до нього. Суспільна мораль, точніше порядок охорони відносин захисту суспільної моралі, розглядається кримінальним правом як родовий об'єкт злочину. З точки зору антропологічного підходу мова повинна йти про моральність як елемент індивідуального розвитку та суспільну мораль як елемент правопорядку.Дослідження кримінально-правової охорони суспільної моралі є складним процесом щодо вивчення соціальних передумов криміналізації діянь, які посягають на безпеку моральних відносин, особливостей формування сучасної концепції кримінально-правової охорони суспільної моралі та перспектив удосконалення норм законодавства про кримінальні правопорушення відповідно до сучасної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Мета кримінально-правової охорони суспільної моралі полягає у забезпеченні функціонування державної системи захисту моральних засад, наративів та цінностей, спрямованих на економічно, психологічно та соціально здоровий спосіб життя. Окремо розглядаються питання звільнення від відповідальності та застосування інших засобів кримінально-правового впливу відносно правопорушників. У цьому полягає сучасний антрополо- гічний підхід. Антропологічний вимір злочинів проти суспільної моралі вимагає від сучасних дослідників зосередження не тільки на проблематиці догматичного аналізу норми (суто кримінально-правовий підхід) чи аксіологічної оцінки існування та буття норми (кри- мінологічний або соціологічний підхід), але й інтегра- тивного динамічного аналізу сутності та буття норми відносно різних учасників кримінальних правовідно- син. Каральні заходи за вчинення злочинів проти сус- пільної моралі протягом всієї історії розвитку людства, як правило, носили не системний характер. Але якщо кримінально-правова норма не обумовлена суспільни- ми потребами і внутрішньою необхідністю, то це при- зводить до конфлікту між суспільною свідомістю (або установками окремих індивідів) і кримінально-право- вими заборонами, масовій аномії, самосудам, право- вому нігілізму, неефективності кримінально-правової заборони. Зроблено висновок, що межі втручання держави в особисте життя, особливості відповідальності за девіантну поведінку, гарантії прав, свобод, обов'язків, безпеки особистості, соціуму та держави визначаються завдяки пануючим у суспільстві моральним цінностям. Отже, консервативний підхід до оцінки суспільної небезпеки таких злочинів, як втягнення в азартні ігри, розповсюдження окремих матеріалів, що пропагують порнографію, не завжди відповідає мо- ральним очікуванням суспільства.

Modern trends in the development of the global telecommunication industry can be characterized as a movement toward globalization, creation of a unified information space, a single unified telecommunication system and standards of information sharing, implementation of new information technologies into important spheres of activity of the society, especially in the economy. Development of telecommunications is one of the factors ensuring the functioning and growth of the state's economy, because the dynamics of modern world economic relations predetermined dramatic increase in the demand for telecommunication services. In its turn, the scientific and technological revolution contributed to the creation of new telecommunication technologies, which due to the multiplier effect generate new services and consequently form new markets. The aim of the research is to analyze and discover peculiarities of the telecommunications industry of Ukraine, based on statistical, scientific and theoretical data and taking into account the achievements of the world's leading analytical companies, to form trends and perspectives of its development through the use of innovative potential. The telecommunications market was studied and the conclusions made about the market of mobile operators "approaching" a maturity stage. At the current stage of development of mobile communication, additional services based on different technologies are actively developing. Thematic services are dynamically developing – reference and information and entertainment services for mobile communication, while themed services using SMS technology are also popular. The peculiarities of the development of Ukrainian mobile communications market were discovered: 1) lack of new companies and, accordingly, of any pressing incentive for intensive innovative development of the industry; 2) the need for the development of additional services is due to the saturation of the mobile market and the aggravation of price competition; 3) additional services can be named stimulating for the marketing activities of the companies–operators. The trends of the market development were formulated: telecommunication companies are forced to develop innovative policy and constantly bring new services to the market, the price of which, as evidenced by the results of the study, is quite high and does not always quickly pay off. It is expected that the rate of development of mobile Internet in Ukraine will significantly accelerate if the operators are able to provide services of the third–generation 3G (UMTS) standard in full using this resource. Ukrainian telecommunications market will continue to grow, albeit by small tempo, due to the popularity of mobile Internet services. But the true dynamics can be expected only after the implementation of efficient mechanisms of regulation that will reduce the impact of dominant operators on pricing and introduction of new services and technologies. Scientific novelty of this work consists in determining the status, major trends and directions of development of Ukrainian telecoms industry through efficient use of innovative potential. The results of the study can be used for the industry's strategy development and identifying of promising areas of investment for the companies that work in the telecommunications market of Ukraine. Further research can be conducted with regard to the prospects for creation of a new market through larger use of additional services of the telecommunication market.

У статті порушено проблему розроблення методичного базису психологічного забезпечення соціального прогнозування як науково-теоретичної та предметно-практичної діяльності. Її актуальність зумовлена запитом на підготовку психологічно обґрунтованих стратегій і технологій антикризового управління, що передбачає застосування психологічно обґрунтованих підходів у прогнозуванні соціальних процесів і явищ. Мета статті полягає у визначенні прогностичного потенціалу соціально-психологічних досліджень, а також окресленні перспективи переходу від теоретичного до практичного соціально-психологічного забезпечення соціального прогнозування. Для цього запропоновано низку теоретичних положень, що обґрунтовують науково-методичні засади психологічного забезпечення соціального прогнозування. В їх основу покладено визначення предмета соціально-психологічної науки, яким задаються основні параметри соціально-психологічного ракурсу в прогнозуванні соціальних процесів і явищ. Відповідно до кожного з визначених теоретичних положень запропоновано принципи психологічного забезпечення соціального прогнозування. Змісту першого теоретичного положення, що визначається змістовими координатами методологічного простору соціально-психологічного теоретизування (за М. Слюсаревським), відповідає принцип онтологічної рівноцінності індивідуальних та надіндивідуальних форм психіки. Змісту другого теоретичного положення, що стосується онтології психічного в усій різноманітності його соціальних виявів (згідно з концепцією соціально-психологічного мислення М. Слюсаревського), відповідає принцип історико-культурної контекстуальності. З огляду на згадані теоретичні положення та відповідні принципи розглянуто три теоретичні моделі як приклади застосування соціально-психологічних підходів для цілей соціального прогнозування, а саме: теоретичну модель типології та актуалізації соціально-психологічних проблем у межах культурно-історичного циклу (М. Слюсаревський), синтетичну модель «універсального епохального циклу» (Е. Афонін), багатофакторну модель соцієтальної кризи (О. Суший). Визначено, що чим вищим є рівень теоретичного узагальнення проблем суспільного розвитку на конкретному відрізку соціально-історичного часу, тим менш значущим може видаватися завдання як розроблення психологічно обґрунтованих підходів до здійснення соціального прогнозування, так і розроблення психологічно обґрунтованих стратегій і технологій антикризового управління. Проведене дослідження дало підставизробити низку висновків, що визначають перспективу подальшого теоретичного обґрунтовування науково-методичних засад та практичного соціально-психологічного забезпечення соціального прогнозування. По-перше, стверджується, що прогноз може виконувати як попереджувальну, так і мотиваційну функцію. Відповідно, обґрунтовується необхідність застосування альтернативного (відмінного від екстраполяції) алгоритму прогнозування, що враховуватиме мотиваційну та попереджувальну функції в прогнозуванні соціальних процесів, дозволятиме визначати бажаний (або небажаний) майбутній стан системи/об'єкта та обирати способи його досягнення (чи уникнення). По-друге, визнається, що, розробляючи психологічно обґрунтований соціальний прогноз, слід враховувати як ситуаційні, так і середовищні чинники суспільного розвитку, тобто слід зважати не тільки (і не стільки) на особистісні диспозиції, сформовані на основі попереднього життєвого досвіду,а й на особливості ситуації, в якій перебувають у цей момент люди, та відповідний (характерний для ситуації) психологічний стан соціальних груп і спільнот. Зрештою, по-третє, підсумовується, що переліченим вимогам відповідає ретродуктивний підхід, відповідно до якого пояснення досягається шляхом встановлення реальної засадничої структури або механізму (наприклад, соціально-психологічного), що відповідає за створення закономірності, яка спостерігається. Отже, на основі ретродуктивної логіки можна (а) уявляти образ бажаного майбутнього, (б) орієнтуватися на вже відомі приклади, що задаватимуть напрям руху в потрібному напрямі, і на підставі цього (в) розробляти відповідні стратегії з огляду на ті реалії, які вже є.

The article deals with the psychological characteristics of college‐age as a complex factor of adaptation of students of higher educational institutions III‐IV accreditation levels in modified due to aggravation of the military‐political situation, social environment. Defined chronological framework college age; as a result of the statistical analysis of the 19 most famous periodization systems installed chronological localization of conventional boundaries separating adjacent stages, periods and phases of ontogeny in the range from the 13th to the 30th year of life. We consider the main socio‐psychological characteristics of the age of human development during adolescence and adulthood as a phase of ontogeny, equally define the character of college age. Formulated the main determinants of age of social and adaptive processes among students. ; У статті розглянуті психологічні особливості студентського віку як комплексного чинника адаптації студентів вищих навчальних закладів ІІІ– ІV рівня акредитації у зміненому внаслідок загострення військово‐ політичної ситуації соціальному середовищі. Визначені хронологічні межі студентського віку; в результаті статистичного аналізу 19‐ти найвідоміших періодизаційних систем встановлена хронологічна локалізація умовних границь, що розділяють суміжні етапи, періоди і фази онтогенезу в діапазоні від 13‐го до 30‐го року життя. Розглянуті головні соціально‐ психологічні особливості вікового розвитку людини в періоди юності і зрілості як саме ті фази онтогенезу, що однаковою мірою визначають характер студентського віку. Сформульовані головні вікові детермінанти соціально‐адаптаційних процесів в середовищі студентської молоді.

The article deals with the psychological characteristics of college‐age as a complex factor of adaptation of students of higher educational institutions III‐IV accreditation levels in modified due to aggravation of the military‐political situation, social environment. Defined chronological framework college age; as a result of the statistical analysis of the 19 most famous periodization systems installed chronological localization of conventional boundaries separating adjacent stages, periods and phases of ontogeny in the range from the 13th to the 30th year of life. We consider the main socio‐psychological characteristics of the age of human development during adolescence and adulthood as a phase of ontogeny, equally define the character of college age. Formulated the main determinants of age of social and adaptive processes among students. ; У статті розглянуті психологічні особливості студентського віку як комплексного чинника адаптації студентів вищих навчальних закладів ІІІ– ІV рівня акредитації у зміненому внаслідок загострення військово‐ політичної ситуації соціальному середовищі. Визначені хронологічні межі студентського віку; в результаті статистичного аналізу 19‐ти найвідоміших періодизаційних систем встановлена хронологічна локалізація умовних границь, що розділяють суміжні етапи, періоди і фази онтогенезу в діапазоні від 13‐го до 30‐го року життя. Розглянуті головні соціально‐ психологічні особливості вікового розвитку людини в періоди юності і зрілості як саме ті фази онтогенезу, що однаковою мірою визначають характер студентського віку. Сформульовані головні вікові детермінанти соціально‐адаптаційних процесів в середовищі студентської молоді.

The article is devoted to the analyze of general statements of the social philosophy of H. Schmidt, which is founded on the political pragmatism. Thereby the rationalism is compared with the political romantic, which was dominant during a relative long time in the social conciseness in Germany. Is explicated a connection between the social state as the European cultural achievement and democracy what can get lost its ground in the raged society. The real culture of the freedom might be formed only on the foundation of convictive social politics and under conditions of law nihilism conquering. The role of prominent personalities in the history of cross belongs to problems of social philosophy. This is because they change the course of human history. Much less studied is the problem of the role of theoretical philosophy in making responsible decisions political leaders high. The quality of democratic political thought in modern complicated socio-cultural contexts, not least depend on the ability of leaders to respond to the high-level challenges.

The article discusses the use of the Internet and social networks as a platform for political mobilization. In particular says of the politicization of the audience of social networks, inclusion Internet technologies in organizing and conducting protest campaigns. The Internet is becoming an environment of dissent and management tool. Are examples of anti-government protests by using social networks in different countries. Keywords: Internet, social networking, social media, political protest, simulacra, protest campaigns revolution. ; У статті розглядається використання Інтернету та соціальних мереж як майданчику для політичної мобілізації суспільства. Зокрема зазначається про політизацію аудиторії соціальних мереж, включення Інтернет технологій у організацію та проведення протестних кампаній. Інтернет стає середовищем формування протестних настроїв і інструментом управління. Наводяться приклади антиурядових виступів з використанням4 соціальних мереж у різних країнах. Ключові слова: Інтернет, соціальні мережі, соціальні медіа, політичний протест, симулякри, протестні кампанії, революція.

The influence of the mobilization potential of the political class in the context of the problem of providing modernization processes in modern Ukraine is considered. The mobilization potential of the political class as a separate tool for implementing actions aimed at modernization is described. A number of factors have been analyzed that negatively affected the Ukrainian scenario of modernization in modern Ukraine, such as: confrontation between political groups due to lack of political culture of consensus; fusion of political and financial interests of groups of influence; the weakness of democratic institutions, etc. It is alleged that the fundamental thesis of the possibility of transferring Western formulations of the transition to democracy into Ukrainian realities was a significant mistake of the political class; confidence in the universal nature of these methods. The political, economic and cultural aspects of modernization processes are highlighted. The difficulties that weaken modernization processes in the country are found: in the economic, political and cultural spheres. It is pointed out that the hybrid conflict, the loss of territories, the spread of corruption in power structures and the country as a whole have a negative effect on the tendencies of civil society formation. Markers that characterize the general state of relations between the political class and society, their features in the context of modernization issues are considered. It is established that the mobilization potential of the political class is a prerequisite for achieving effective and positive results of socio-political changes, especially in the context of the crisis situation in modern Ukraine.

В статті розглянуто діяльність міжнародних організацій щодо протидії торгівлі людьми. Торгівля людьми сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення і торкнулась всіх країн та регіонів, в тому числі й України. Сьогодні існує багато видів та форм експлуатації людей. Торгівля людьми поставила виклик перед міжнародною спільнотою і вимагає свого негайного вирішення. Протидія торгівлі людьми відбувається на всіх рівнях – від глобального до регіонального та національного. Міжнародною спільнотою постійно розробляються та вдосконалюються інституційні механізми та концептуальні засади протидії торгівлі людьми. Особливої актуальності проблема протидії торгівлі людьми здобуває в контексті сучасної нестабільної військово­політичної ситуації в Україні. Автором досліджено основні механізми та інструменти, які використовує міжнародне співтовариство для вирішення проблеми торгівлі людьми. На основі міжнародного досвіду боротьби з торгівлею людьми та новітнього вітчизняного законодавства розкрито концептуальні засади запобігання та протидії торгівлі людьми в Україні. Серед яких: удосконалення законодавства щодо протидії торгівлі людьми та покращення роботи правоохоронних органів; зміна статусу особи та підтримка осіб з груп ризику; підвищення рівня поінформованості громадськості, особливо осіб з груп ризику; кваліфікована допомога потерпілим від торгівлі людьми.

The article considers the place of the institution of higher education in Ukraine in the formation of students' civic competence. It is emphasized on the period of actualization and the significance of this vital competence as an indispensable component of the personality of modern Ukrainian. It is noted that a modern state for the full functioning needs conscious and active citizens and Ukrainian education can help to raise this vital competence in them. On the example of the pedagogical college the analysis of the potential of individual educational disciplines in the strengthening of civic education, in particular: Ukrainian language, history, political science, sociology, economics, jurisprudence, English language, was conducted. The subject curator hours is designed to develop the optimal coverage of various directions of civic education – national-patriotic, intellectual-spiritual, moralethical, legal, artistic-aesthetic, ecological, health-saving. The attention is paid to the role of the institute of curatorialism in this context, in particular on the qualitative implementation by him his cuirator's functions. It is concluded that civil competency nowadays is the basic task of higher education in Ukraine. ; У статті розглянуто місце закладу вищої освіти в Україні в системі формування громадянської компетентності студентства. Наголошено на періоді актуалізації та значенні цієї життєвої компетентності як неодмінної складової особистості сучасного українця. На прикладі педагогічного коледжу здійснено аналіз потенціалу окремих навчальних дисциплін у посиленні громадянської освіти. Запропоновано перелік тематики виховних годин, розроблених задля охоплення різних напрямів громадянського виховання. Звернено увагу на роль інституту кураторства у цьому контексті.

Стаття присвячена особливостям формування стратегії протидії тіньовій економіці у контексті функціонування механізмів реалізації відповідної державної політики. Визначено, що стратегічне планування, як важливий етап функціонування механізму реалізації державної політики протидії тіньовій економіці, полягає у розробці стратегічних рішень організуючого, орієнтуючого та об'єднуючого характеру, які спрямовані на досягнення головної мети щодо дотримання організаційно-функціональних, адміністративно-управлінських та ресурсних параметрів. Запропоновано етапи розробки та реалізації Стратегії протидії тіньовій економіці в Україні.