This is a pre-copyedited, author-produced version of an article accepted for publication in Migration Studies following peer review. The version of record SAEY, S. and SKEY, M., 2015. The politics of trans-national belonging: A study of the experiences of second-generation Egyptians during a period of socio-political change in Egypt. Migration Studies, 4(1), pp. 59-75 is available online at: http://dx.doi.org/10.1093/migration/mnv019 ; Building on insights from recent research on 'return mobilities' among the second generation, this paper addresses the trans-national practices of young British- and American-born people of Egyptian ancestry and, in particular, their experiences in Egypt during a time of great social and political upheaval. In observing the ways in which many of these individuals effectively operate in their parent's homelands by drawing on Western credentials or established social networks, we also note how intersections of gender, religion, class and nationality sometimes constrain these activities. In the process, attention is drawn to the hierarchies of belonging that structure trans-national fields and the degree to which struggles for recognition and status are shaped by the demands of host populations, notably during periods when social identities come under sustained scrutiny.
Summary. The aim of the research is to fully explore the peculiarities of youth involvement in the socio-political processes that occurred in Ukraine during the second half of the 1940s. This aim has been achieved by using the complex of sources, historiographical achievements and applying the modern methodological approaches. The research methodology is based on the principles of scientific character, historicism, dialectical approach, the author's objectivity, specific analysis, system-formation considering the methodological pluralism that exists in historical science today. There was used the principle of author's objectivity particularly to evaluate the events and phenomena that had been occurring during this period and influenced on socio-economic, political and cultural life of the youth. The author used general scientific, interdisciplinary, general historical as well as specific sources research methods of the scientific research. The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact, that, the material and social living conditions of the youth, its socio-political engagements and religious beliefs are studied here in the context of social, economic and political challenges of the postwar period considering the influence of external factors, ideologization and cultural life politization of Ukraine. Conclusions. Summing up, one of the main problems of the postwar young generation was the scarcity of housing, poor housing conditions and many others inconveniences. However, the targeted and aggressive state propaganda gave the population a hope for a better future and convinced people that all these postwar hardships were only temporary so the youth got used to the specific conditions of that time. It was the postwar generation who had the hardest time dealing with the choosing of their beliefs, assessment of the external and internal political events, sorting themselves out and their likes or dislikes due to the totalitarian regime in the country. Poor material and living conditions and rigorous policy of the ruling regime provoked the need of social changes among the young generation. This need contributed to the emergence of the «Khrushchev's Thaw». ; Анотація. Мета дослідження – на основі виявленого і опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та застосування сучасних методологічних підходів всебічно дослідити особливості залучення молоді до соціально-політичних процесів України другої половини 1940‑х рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, діалектичного підходу, об'єктивності, конкретного аналізу, системності, з урахуванням наявного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Зокрема, для оцінки подій і явищ, що відбувалися в цей період і впливали на соціально-економічне, політичне та культурне становище молоді, використовувався принцип об'єктивності. У ході вивчення проблеми застосовувалися як загальнонаукові, міждисциплінарні, загальноісторичні, так і спеціальні джерелознавчі методи наукового дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що матеріально-побутові та соціальні умови проживання молоді, її суспільно-політичні настрої та релігійні погляди розглядаються на тлі соціальних, економічних та політичних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед зовнішніх факторів, ідеологізації і політизації культурного життя України. Висновки. Встановлено, що однією з основних проблем повоєнного молодого покоління була нестача житла, погані житлово-побутові умови та безліч інших незручностей. Але цілеспрямована і агресивна державна пропаганда, яка вселила у свідомість населення віру у краще майбутнє, у тимчасовість та швидкоплинність післявоєнних негараздів, допомогла молоді пристосуватися до специфічних умов повоєнного часу. Зважаючи на тоталітарний режим, що панував у країні, саме післявоєнному поколінню було найскладніше визначитися зі своїми переконаннями, дати оцінку зовнішнім та внутрішньополітичним подіям, розібратися у собі, у своїх симпатіях чи антипатіях. Складні матеріально-побутові умови та жорстка політика правлячого режиму великою мірою сформували у свідомості значної частини молоді запит на необхідність змін у суспільстві, що стало підґрунтям «хрущовської відлиги».
Summary. The aim of the research is to fully explore the peculiarities of youth involvement in the socio-political processes that occurred in Ukraine during the second half of the 1940s. This aim has been achieved by using the complex of sources, historiographical achievements and applying the modern methodological approaches. The research methodology is based on the principles of scientific character, historicism, dialectical approach, the author's objectivity, specific analysis, system-formation considering the methodological pluralism that exists in historical science today. There was used the principle of author's objectivity particularly to evaluate the events and phenomena that had been occurring during this period and influenced on socio-economic, political and cultural life of the youth. The author used general scientific, interdisciplinary, general historical as well as specific sources research methods of the scientific research. The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact, that, the material and social living conditions of the youth, its socio-political engagements and religious beliefs are studied here in the context of social, economic and political challenges of the postwar period considering the influence of external factors, ideologization and cultural life politization of Ukraine. Conclusions. Summing up, one of the main problems of the postwar young generation was the scarcity of housing, poor housing conditions and many others inconveniences. However, the targeted and aggressive state propaganda gave the population a hope for a better future and convinced people that all these postwar hardships were only temporary so the youth got used to the specific conditions of that time. It was the postwar generation who had the hardest time dealing with the choosing of their beliefs, assessment of the external and internal political events, sorting themselves out and their likes or dislikes due to the totalitarian regime in the country. Poor material and living conditions and rigorous policy of the ruling regime provoked the need of social changes among the young generation. This need contributed to the emergence of the «Khrushchev's Thaw». ; Анотація. Мета дослідження – на основі виявленого і опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та застосування сучасних методологічних підходів всебічно дослідити особливості залучення молоді до соціально-політичних процесів України другої половини 1940‑х рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, діалектичного підходу, об'єктивності, конкретного аналізу, системності, з урахуванням наявного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Зокрема, для оцінки подій і явищ, що відбувалися в цей період і впливали на соціально-економічне, політичне та культурне становище молоді, використовувався принцип об'єктивності. У ході вивчення проблеми застосовувалися як загальнонаукові, міждисциплінарні, загальноісторичні, так і спеціальні джерелознавчі методи наукового дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що матеріально-побутові та соціальні умови проживання молоді, її суспільно-політичні настрої та релігійні погляди розглядаються на тлі соціальних, економічних та політичних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед зовнішніх факторів, ідеологізації і політизації культурного життя України. Висновки. Встановлено, що однією з основних проблем повоєнного молодого покоління була нестача житла, погані житлово-побутові умови та безліч інших незручностей. Але цілеспрямована і агресивна державна пропаганда, яка вселила у свідомість населення віру у краще майбутнє, у тимчасовість та швидкоплинність післявоєнних негараздів, допомогла молоді пристосуватися до специфічних умов повоєнного часу. Зважаючи на тоталітарний режим, що панував у країні, саме післявоєнному поколінню було найскладніше визначитися зі своїми переконаннями, дати оцінку зовнішнім та внутрішньополітичним подіям, розібратися у собі, у своїх симпатіях чи антипатіях. Складні матеріально-побутові умови та жорстка політика правлячого режиму великою мірою сформували у свідомості значної частини молоді запит на необхідність змін у суспільстві, що стало підґрунтям «хрущовської відлиги».
"Im Internet sind neuerdings embryonale Ansätze zu einer neuen politischen Oeffentlichkeit zu erkennen, die sich auf alle Aspekte politischer Kommunikation erstrecken. Insbesondere scheint - in allerdings sehr veränderter Form - wieder eine Art 'Meinungspresse' zu entstehen, die in den Printmedien in den letzten Jahrzehnten praktisch verschwunden ist. Die Medienwissenschaften sind aufgefordert, diese Entwicklungen in globaler Kooperation zu verfolgen und aus ihren Analysen konstruktive Schlussfolgerungen für die Realisierung einer gleichzeitig demokratischen, rationalen und einflussreichen politischen Öffentlichkeit zu ziehen." (Autorenreferat)
Las modernas y complejas sociedades actuales están cambiando rápidamente superando viejos modelos y paradigmas, de tal forma que nos encontramos en un periodo de nuevos tiempos o entre dos épocas. En el ámbito municipal el sistema político aparece como elemento fundamental en estos procesos de cambios. Fenómenos políticos ponen de manifiesto que los marcos teórico-conceptuales habituales han mostrado sus límites, por lo que aparece necesario la procura de nuevas arquitecturas explicativas. La idea-término que establece un vínculo transversal entre estos diversos conceptos es la complejidad. ; As sociedades modernas e complexas de hoje estão mudando rapidamente, superando velhos modelos e paradigmas, de tal forma que nos encontramos em um período de novos tempos ou entre duas eras. No nível municipal, o sistema político aparece como um elemento fundamental nesses processos de mudança. Fenômenos políticos mostram que os referenciais teórico-conceituais usuais têm mostrado seus limites, parece necessário buscar novas arquiteturas explicativas. A ideia-termo que estabelece um elo transversal entre esses diversos conceitos é a complexidade. ; Today's modern and complex societies are rapidly changing, overcoming old models and paradigms, in such a way that we find ourselves in a period of new times or between two eras. At the municipal level, the political system appears as a fundamental element in these processes of change. Political phenomena show that the usual theoretical-conceptual frameworks have shown their limits, so it seems necessary to seek new explanatory architectures. The idea-term that establishes a transversal link between these diverse concepts is complexity.
В статье представлены результаты теоретического исследования современных форм гражданского участия, реализация которых протекает в рамках цифрового пространства. Автором даётся терминологическое пояснение связываемому с данным феноменом целому спектру понятий, существующих в научной мысли, с целью выделить наиболее релевантные определения для обсуждения активистских практик в цифровой сетевой инфраструктуре. Особое внимание уделяется анализу потенциала гражданских приложений с точки зрения построения гражданского технологического сообщества. Автор приходит к выводу, что именно формирование сетевых структур IT-разработчиков гражданских приложений и их включённость в сети гражданских активистов могут выступать ключевыми факторами готовности сетевого окружения к общественно-политическим трансформациям. ; The article presents the results of a theoretical study of modern forms of civic participation, the implementation of which takes place within the digital space. The author gives a terminological explanation of the concepts that various researchers prefer to use with respect to this phenomenon, in order to highlight the most relevant definitions for discussing activist practices in the digital network infrastructure. Particular attention is paid to the analysis of the potential of civil applications in terms of building a civil technological community. The author comes to the conclusion that the formation of network structures of civil application developers and their involvement in the network of civil activists are significant factors in the readiness of the network environment for social and political transformations.
La sociedad civil argelina tiene una larga trayectoria de movilización y contestación política y social que se remonta al final de los años 80, en un momento en el que Argelia iniciaba un proceso breve, pero intenso, de apertura política y pluralismo. La experiencia fue brutalmente abortada por el golpe llevado a cabo por los militares en. 1991. Desde entonces, la sociedad civil ha evolucionado tanto en sus discursos como en sus estrategias frente a un sistema político autocrático que ha permanecido inalterado a pesar de las olas de contestación política protagonizados por los movimientos sociales en el Norte de África y Oriente Medio a partir de 2011. El presente artículo pretende analizar la evolución de los principales discursos y estrategias de la sociedad civil y los movimientos sociales en Argelia que, a pesar de los factores inhibidores propios de la historia reciente de Argelia, como a la singularidad de su sistema político, son portadores de transformaciones sociales y de cambio político ; Algerian civil society has a long history of mobilization and social and political resistance that dates to the end of the 1980s, when a brief but intense process of political openness and pluralism began. The incipient electoral process and the first signs of an autonomous sphere of social and political expression were brutally aborted by the military coup of 1991. Since then civil society has evolved in both its discourses and the strategies used against the autocratic political system, which has remained unchanged despite the waves of resistance led by social movements in North Africa and the Middle East since 2011. This article analyses the evolution of the main discourses and strategies used by Algerian civil society and social movements which, despite the inhibitory factors of the country's recent history and the uniqueness of its political system, are carriers of social transformations and political change ; Este artículo forma parte de los resultados del proyecto I+D "Crisis y procesos de cambio regional en el norte de África. sus implicaciones para España" (CSO2017-84949-C3-3-P) financiado por el Ministerio de Economía, Industria y Competitividad (MINECO), la Agencia Estatal de Investigación (AEI) y el Fondo Europeo de Desarrollo Regional (FEDER)
The aim of my study was to look at governance and the extent of its functions at the local level in a post-conflict state such as Tajikistan, where the state does not have full control over the governance process, particularly regarding the provision of public goods and services. What is the impact on the development process at the local level? My dependent variable was the slowed down and regionally very much varying development process at the local level. My independent variable were the modes of local governance that emerged as an answer to the deficiencies of the state in terms of providing public goods and services at the local level which led to a reduced role of the state (my intervening variable). Central theoretic concepts in my study were governance – the processes, mechanisms and actors involved in decision-making –, local government – the representation of the state at the local level –, local governance – the processes, mechanisms and actors involved in decision-making at the local level and institutions – the formal and informal rules of the game. In the course of my field research which I conducted in Tajikistan in the years 2003/2004 and in 2005 I found that the state does not provide public goods and services to the local population in a sufficient way. The research question which then emerged out of this insight concerned the players and mechanisms that filled the gaps left open by the state: who are the drivers and spoilers of the local development process and why do modes of governance at the local level more or less function, regardless of the fact that the state is only involved to a small extent? Coming back to my dependent variable I wanted to find out why modes of local governance varied so much from region to region. I found that a diverse set of factors lead to this outcome: 1) the geographic, economic and social set-up varies significantly from region to region (e.g. land distribution); 2) the respective Soviet and post-conflict legacies (whether a region was shaped by the influence of the government of rather by the influence of the opposition); 3) the extent to which external players (such as international organisations and NGOs) are involved in modes of local governance; and 4) the role of other players such as local big men, e.g. former warlords, who are still respected and shape decision-making processes at the local level. This leads to a constellation where in resource-rich regions the state expects the provincial elite to redistribute the wealth. This does not take place and the state also does not invest in these regions. Eventually, the situation of the population in the resource-rich regions (such as in the South-West) is the worst because on the provincial level rentier-state structures emerge and the local population is exploited. In resource-poor regions the modes of local governance are shaped by an alliance of local and international NGOs, international organisations and locally respected figures. In the short run, the local population in these areas is better off, but whether these structures will turn out to be sustainable remains to be seen. Coming back to the question of why governance functions nonetheless: even during Soviet times, governance was significantly shaped by informal rules of the game (institutions). With the breakdown of this political system, Soviet socialism and the civil war, the local rules of the game did not change significantly and informal institutions provided some kind of continuity and still very much shape decision-making processes on the local level. However, generally the local population is not satisfied with the quality and quantity of public goods that are provided. Resentment is growing and if the large extent of the male working population cannot continue to migrate to Russia for labour, the fronts might harden again and Tajikistan risks to fall back into the turmoil it experienced during the 1990s. ; Das Ziel meiner Arbeit, war es mir die Regierungsführung in Tadschikistan anzusehen und zu gucken, inwieweit sie in Tadschikistan auf der lokalen Ebene funktioniert und welchen Einfluss dies auf den lokalen Entwicklungsprozess hat.
