Suchergebnisse

Introduction. The article examines the ambiguity of the terms 'scientist', 'research associate' etc. in Russia and abroad, indicates the absence of a clear, regulation-backed definition of the concept of 'scientist' and emphasises the imperfection of the doctrinal approach to defining this term, reflected in the model legislation in particular. The study aims to analyse the legal status of scientists in Russia and abroad, considering the regulatory ambiguity and the existence of numerous adjacent terms. Methods. The methodological basis of the study is represented both by general scientific methods and specialised (legal) methods, as well as a set of concepts, approaches and principles relevant to the legal regulation of the status of actors involved in research activity in Russia and abroad. We also use the comparative legal method, which helps us draw a parallel between the legal status of Russian and foreign scientists. In turn, the formal legal method gets applied while analysing the current legislation and doctrinal approaches to the legal meaning behind the term 'scientist' and adjacent categories. The methods used do have some notable limitations: for instance, it is impossible to fully apply the formal legal approach. Results and Discussion. Based on the results of the study and assessment of the opinions of researchers that have already discussed similar issues, we arrive at three main conclusions. Firstly, in order to make terminology legally unambiguous, clear distinctions must be drawn between the names of essential science-related professions: scientist, researcher, educator etc. Secondly, the development of international research collaboration requires unified global standards that determine the legal status of scientists. Thirdly, we suggest improving the system of science funding to prevent the 'drain' of research personnel. Conclusion. We emphasise that the ongoing modernisation of national legislation on science is already making progress in bringing the legal status of scientists in Russia in ...

The purpose of this paper is to compare the concepts of ruling selection and the leading layer in the works of G. Mosca, V. Pareto and the teachings of the Eurasians. In the course of their work, the authors find common and special features in these ideas and try to predict possible ways of applying the Eurasian doctrine to the Russian political reality. The authors ask about the preconditions for the formation of an original Eurasian view of the elite and the relevance of this concept in modern Russia. In the final part, the authors come to intermediate conclusions of the scientific research, which can serve as a basis for further study of the topic. The work can be useful for legal theorists, elitologists, politicians, as well as those who are interested in the Eurasian doctrine.

The research is devoted to the analysis of the opportunities and prospects for the implementation of artificial intelligence in the legal system. The purpose of the study is to analyze the advantages and disadvantages, opportunities and limits of introducing digital technologies into the legal environment. The study analyzed the points of view about the theme of research among the national and foreign scientists, assessed the influence of the artificial intelligence influence on the legal sphere. We also studied the opportunities for regulation connected with digital technologies in current Russian legislation, the advantages, and disadvantages of new categories in the Civil Code of the Russian Federation. We presented examples of the negative impact of legal vacuum on the law enforcement practice and suggested the ways for its overcoming. The current trends in the incorporation of digital technologies into the legal sphere of the Russian Federation and other countries were also studied. ; La investigación está dedicada al análisis de las oportunidades y perspectivas para la implementación de la inteligencia artificial en el sistema legal. El objetivo del estudio es analizar las ventajas y desventajas, oportunidades y límites de la introducción de las tecnologías digitales en el entorno legal. El estudio analizó los puntos de vista sobre el tema de la investigación entre los científicos nacionales y extranjeros, evaluó la influencia de la inteligencia artificial en la esfera legal. También estudiamos las oportunidades de regulación relacionadas con las tecnologías digitales en la legislación rusa actual, las ventajas y desventajas de las nuevas categorías en el Código Civil de la Federación Rusa. Presentamos ejemplos del impacto negativo del vacío legal en la práctica de aplicación de la ley y sugerimos las formas de su superación. También se estudiaron las tendencias actuales en la incorporación de tecnologías digitales en la esfera legal de la Federación de Rusia y otros países.

The purpose of this paper is to compare the concepts of ruling selection and the leading layer in the works of G. Mosca, V. Pareto and the teachings of the Eurasians. In the course of their work, the authors find common and special features in these ideas and try to predict possible ways of applying the Eurasian doctrine to the Russian political reality. The authors ask about the preconditions for the formation of an original Eurasian view of the elite and the relevance of this concept in modern Russia. In the final part, the authors come to intermediate conclusions of the scientific research, which can serve as a basis for further study of the topic. The work can be useful for legal theorists, elitologists, politicians, as well as those who are interested in the Eurasian doctrine. ; El propósito de este artículo es comparar los conceptos de selección dominante y la capa principal en los trabajos de G. Mosca, V. Pareto y las enseñanzas de los euroasiáticos. En el curso de su trabajo, los autores encuentran características comunes y especiales en estas ideas e intentan predecir posibles formas de aplicar la doctrina euroasiática a la realidad política rusa. Los autores preguntan sobre las condiciones previas para la formación de una visión euroasiática original de la élite y la relevancia de este concepto en la Rusia moderna. En la parte final, los autores llegan a conclusiones intermedias de la investigación científica, que pueden servir como base para un mayor estudio del tema. El trabajo puede ser útil para teóricos legales, elitólogos, políticos, así como para aquellos que estén interesados en la doctrina euroasiática.

The purpose of this paper is to compare the concepts of ruling selection and the leading layer in the works of G. Mosca, V. Pareto and the teachings of the Eurasians. In the course of their work, the authors find common and special features in these ideas and try to predict possible ways of applying the Eurasian doctrine to the Russian political reality. The authors ask about the preconditions for the formation of an original Eurasian view of the elite and the relevance of this concept in modern Russia. In the final part, the authors come to intermediate conclusions of the scientific research, which can serve as a basis for further study of the topic. The work can be useful for legal theorists, elitologists, politicians, as well as those who are interested in the Eurasian doctrine. ; El propósito de este artículo es comparar los conceptos de selección dominante y la capa principal en los trabajos de G. Mosca, V. Pareto y las enseñanzas de los euroasiáticos. En el curso de su trabajo, los autores encuentran características comunes y especiales en estas ideas e intentan predecir posibles formas de aplicar la doctrina euroasiática a la realidad política rusa. Los autores preguntan sobre las condiciones previas para la formación de una visión euroasiática original de la élite y la relevancia de este concepto en la Rusia moderna. En la parte final, los autores llegan a conclusiones intermedias de la investigación científica, que pueden servir como base para un mayor estudio del tema. El trabajo puede ser útil para teóricos legales, elitólogos, políticos, así como para aquellos que estén interesados en la doctrina euroasiática.

Представлен обзор современных публикаций, посвященных изучению этнического состава Донского, Кубанского, Терского, Оренбургского, Уральского, Сибирского, дальневосточных казачьих войск. Этноконфессиональным ядром казачества выступало православное восточнославянское население, но в него также входили представители тюрко-монгольских и кавказских народов, исповедовавших ислам и буддизм. В обзорном исследовании приводятся сведения российских, украинских и казахских ученых об основных этнических группах, которые составляли население казачьих войск к концу ХIХ в., когда по своему правовому статусу казачество представляло собой военно-служилое сословие. Показана специфика структурирования своей идентичности, характерная для казаков-неславян разных войск, организационная основа этой идентичности. Также дано описание взаимодействия этноязыкового и конфессионального факторов в формировании различных идентичностей внутри казачьих войск. Анализ исследований в этой проблемной области показал, что научные изыскания в большей степени направлены на изучение этнического состава войск на этапе их формирования и развития. Авторы научного обзора приходят к выводу, что исследователям, во-первых, необходимо обратить внимание на установление причин вступления представителей различных этносов в ряды казачества, коллективность либо индивидуальность принятия казачьего статуса. Во-вторых, проанализировать, являлись ли группы иноэтничных казаков структурными единицами локальной социальной организации восточных славян либо не зависели от нее. В-третьих, насколько организация общества разных групп казаков была унифицирована либо имела различия. Это особенно важно в условиях абсолютного количественного и организационного преобладания восточнославянского казачества в указанное время. В-четвертых, как проходила аккультурация в казачьих войсках и какие социальные институты и группы реализовывали этот процесс. ; A review of modern publications devoted to the study of the ethnic composition of the Don, Kuban, Tersky, Orenburg, Ural, Siberian, Far Eastern Cossack troops is presented. The ethnic and confessional core of the Cossacks was the Orthodox East Slavic population, but it also included representatives of the Turkic-Mongolian and Caucasian peoples who profess Islam and Buddhism. The article provides information provided by Russian, Ukrainian and Kazakh scientists about the main ethnic groups that made up the population of Cossack troops by the end of the 19th century, when in terms of their legal status the Cossacks represented a military service class. The specificity of structuring their identity, characteristic of non-Slavic Cossacks of different troops, the organizational basis of this identity is shown. A description is also given of the interaction of ethno-linguistic and confessional factors in the formation of various identities within the Cossack troops. An analysis of research in this problem area showed that scientific research is more focused on studying the ethnic composition of troops at the stage of their formation and development. The authors of the scientific review conclude that, first of all, researchers need to pay attention to establishing the reasons for the entry of representatives of various ethnic groups into the ranks of the Cossacks, collectivity or individuality in accepting the Cossack status. Secondly, to analyze whether the groups of foreign ethnic Cossacks were the structural units of the local social organization of the Eastern Slavs, or did not depend on it. Thirdly, to what extent the organization of society of different groups of Cossacks was unified or had differences. This is especially important in conditions of absolute quantitative and organizational predominance of the East Slavic Cossacks at the indicated time. Fourth, how did acculturation in the Cossack troops take place and what social institutions and groups implemented this process.

The article provides a theoretical justification of necessity to create an investment guarantee fund for the Ukrainian securities market. In the article the foreign experience of the functioning of similar funds, their principles and peculiarities of the organization were emphasized. In particular, the funds of Estonia and Lithuania were analyzed. The purpose of such Guarantee Funds is to provide protection for investors through an investment organization, in case of failure of the investment organization. In order to achieve these goals, the Funds accumulate invest funds of financial resources in government securities and securities of central banks, and in the course of an insurance event, they pay insurance premiums in due time. In the article, it is noted that the object of investors protection is not investment risk, it means, the probability of loss because the investment will not bring profit or loss of value. The models of Estonia and Lithuania show a universal institution that reflects the protection of the clients' interests of credit institutions (or depositors), clients of investment organizations (or investors), owners of mandatory pension funds shares and insurers who have entered into pension contracts with insurers. Based on the study of model and features in other countries, the authors proposed prototype of structure of a similar institution in Ukraine – «Fund for the Guarantee of Individual Deposits and Investments». One of the main bases is anticipated that such an institution should have a higher reimbursement rate for participants, the functionality and consistency of work with funds of accumulated financial resources will be analogous to foreign models. The management of the Fund will be formed by delegating to it representatives of various government agencies and self-regulatory organizations that will ensure real transparency and objective decision-making of the Fund. ; В статье осуществлено теоретическое обоснование необходимости создания фонда гарантирования инвестиций на рынке ценных бумаг Украины. Особое внимание авторов уделено иностранному опыту функционирования аналогичных фондов, принципам и особенностям их организации. В частности, были проанализированы фонды Эстонии и Литвы. Целью таких гарантийных фондов является обеспечение средств защиты, размещенных инвесторами через инвестиционную организацию, в случае несостоятельности инвестиционной организации. Для достижения своих целей указанные учреждения накапливают средства в фондах, затем инвестируют финансовые ресурсы в государственные ценные бумаги и ценные бумаги центральных банков, а в случае возникновения страхового события платят страховые выплаты в установленные сроки. В статье при этом отмечается, что объектом защиты перед инвесторами не является инвестиционный риск, то есть вероятность потери от убытков из-за того, что инвестиция не принесет прибыли или потери стоимости. Модели Эстонии и Литвы показывают универсальную структуру, которая отражает защиту одновременно интересов клиентов кредитных учреждений (или вкладчиков), клиентов инвестиционных организаций (или инвесторов), владельцев паев обязательного пенсионного фонда и страхователей, заключивших со страховщиками пенсионные договоры. На основании исследования модели и особенностей в других странах, предложенный прототип структур аналогичного учреждения в Украине – ГП «Фонд гарантирования вкладов и инвестиций физических лиц». Из основных базисов предполагается, что такое учреждение должно иметь больший размер возмещения для участников, функциональность и последовательность работы с фондами накопленных финансовых ресурсов будет аналогом зарубежных моделей, а управление Фондом будет формироваться путем делегирования ей состав представителей различных правительственных учреждений и саморегулируемых организаций, что обеспечит действительно прозрачность и объективное принятие решений Фонда. ; У статті здійснено теоретичне обґрунтування необхідності створення фонду гарантування інвестицій на ринку цінних паперів України. Особливу увагу авторів приділено закордонному досвіду функціонування аналогічних фондів, принципам та особливостям їх організації. Зокрема було проаналізовано фонди Естонії та Литви. Метою таких Гарантійних фондів є забезпечення захисту коштів, розміщених інвесторами через інвестиційну організацію, в разі неспроможності інвестиційної організації. Для досягнення своїх цілей вказані організації накопичують кошти в фондах, інвестують фінансові ресурси у державні цінні папери та цінні папери центральних банків, а у разі виникнення страхової події сплачують страхові виплати у встановлені терміни. В статті при цьому наголошується, що об'єктом захисту перед інвесторами не є інвестиційний ризик, тобто імовірність втрати від збитків через те, що інвестиція не призведе до прибутку або втрати вартості. Моделі Естонії та Литви показують універсальну установу, яка відображає захист водночас інтересів клієнтів кредитних установ (або вкладників), клієнтів інвестиційних організацій (або інвесторів), власників паїв обов'язкового пенсійного фонду та страхувальників, які уклали із страховиками пенсійні договори. На основі дослідження моделі та особливостей в інших країнах, запропонований прототип структури аналогічної установи в Україні – ДП «Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб». З основних базисів передбачається, що така установа повинна мати більший розмір відшкодування для учасників, функціональність та послідовність роботи з фондами накопичених фінансових ресурсів буде аналогом до закордонних моделей, а управління Фонду буде формуватися шляхом делегування до її складу представників від різних урядових установ та саморегулівних організацій, що забезпечить дійсно прозорість та об'єктивне прийняття рішень Фонду.