Civil society of Romania: the experience of combating corruption. ; Громадянське суспільство Румунії: досвід протидії корупції
The author researches the process of overcoming the legacy of many years of totalitarian oppression by Romania on the example of counteracting the rooted corruption practices in all spheres of the social and political role. The important role of the national civil society in the democratization of Romania is emphasized. The study examines the dynamics of civic activism since 1989 and notes that the strict authoritarianism of the period of N. Ceaușescu rule, when the elements of civil society were practically absent, had a decisive influence on the formation of Romanian civil society. The author notes that this circumstance distinguished Romanian from the other Central and Eastern European states (especially from Poland and Czechoslovakia).The article draws attention to the fact that the democratic transit in Romania and the movement towards European integration contributed to the gradual formation of Romanian civil society, but at the same time the population had a low civic competency, weak interest in politics, and tolerated corruption practices. It analyzes one of the first major actions ("The Coalition for a Clean Parliament", 2004), which resulted in determination of the criteria for the Romanian parliament candidates and withdrawal of those candidates who did not comply with them. It is emphasized that in the absence of transparent state policy, the public disclosure of politicians became an effective anti-corruption mechanism, used by the civil society institution in cooperation with the media. It is stated that at that time the civil society was in fact a movement of the most active Romanian non-government organizations, but it did not include the broad masses of the population and did not involve them in unconventional forms of political activity.The author notes that the Romanian civil society as a community, united by common interests of collective development, has gone through four stages of formation. They were caused by the events that triggered massive popular protests: 1) protests against the government health care reform project (January 2012); 2) protests against the anti-environmental Roșia Montană project (September 2013 – February 2014); 3) anti-government protests after the fire in the Colectiv nightclub; 4) anti-government protests against corruption (January 2017 – January 2018). ; Автор досліджує процес подолання Румунією спадщини багаторічного тоталітарного гноблення на прикладі протидії укоріненим корупційним практикам у суспільно-політичному житті. Наголошено на важливій ролі в демократизації Румунії її національного громадянського суспільства. Розглянуто динаміку громадянського активізму від 1989 р. Відзначено, що визначальний вплив на формування румунського громадянського суспільства мала жорстка форма авторитаризму періоду Н. Чаушеску, за якої елементи громадянського суспільства були практично відсутні. Автором підкреслено, що ця обставина відрізняла Румунію від інших тогочасних держав Центрально-Східної Європи (найперше Польщі та Чехословаччини).Звернено увагу, що демократичний транзит у Румунії, рух до євроінтеграції сприяв поступовому формуванню румунського громадянського суспільства, але водночас населення характеризувала низька громадянська компетентність, невиражений інтерес до політики та толерування корупційним практикам. Проаналізована одна з перших великих акцій («Коаліція за чистий парламент», 2004 р.), результатом якої було визначення критеріїв до кандидатів у депутати румунського парламенту та зняття з виборів тих, хто не відповідав їм. Наголошено, що за умов непрозорої державної політики публічне викриття політиків стало дієвим антикорупційним механізмом, застосовуваним інституціями громадянського суспільства у співпраці з медіа. Констатовано, що на цей час громадянське суспільство було фактично рухом найактивніших румунських недержавних організацій, але не охоплювало широкі прошарки населення та не залучало їх до неконвенційних форм політичної активності.Відзначено, що румунське громадянське суспільство як спільнота, згуртована спільними інтересами колективного розвитку, пройшло чотири етапи становлення. Вони були зумовлені подіями, які викликали масовий народний протест: 1) виступи проти урядового проекту реформи охорони здоров'я (січень 2012 р.); 2) протести проти антиекологічного проекту Рош'я Монтане (вересень 2013 – лютий 2014 рр.); 3) антиурядові протести після пожежі в нічному клубі «Colectiv», зумовленої корупцією інспектуючих організацій (жовтень – листопад 2015 р.); 4) антикорупційні антиурядові протести (січень 2017 ‒ січень 2018 рр.).