Suchergebnisse

Interoperability has proven to be key for the digitalization of public administrations. It can help to improve public services while saving time, reducing costs and increasing transparency. It has also been recognized as crucial to overcome societal challenges, such as climate change, housing, health, energy efficiency and urban mobility. Yet interoperability implementation is complex and context-sensitive. In order to support the Member States of the European Union, the European Commission has been developing European Interoperability Frameworks since 2004. The most recent framework dates from 2017 and is under review. Building upon research expertise of the authors and their participation in the development of proposals for new interoperability frameworks for the European Commission, the objective of this reflection article is twofold: 1) to propose changes in the definition of interoperability and additions to both the layers and principles of the 2017 EIF and 2) to provide an overview for non-European scholars on the latest developments around the 2017 EIF. A revised version of the interoperability definition, the addition of co-creation as a principle together with a cultural interoperability layer, and a cross-cutting layer of Skills and Competencies would facilitate an alignment of the revised framework with the recently developed interoperability frameworks. Considering these revisions could help to decrease fragmentation among the different efforts conducted by the European Commission. Finally, by sharing these latest developments regarding the EIF and the developed proposals with a Latin American audience, the authors aim to support the exchange of experiences between Europe and Latin American. ; La interoperabilidad es clave para la digitalización de la administración pública y ayuda a mejorar servicios públicos, ahorra tiempo, reduce costos y aumenta transparencia. También es crucial para superar desafíos sociales, como el cambio climático, vivienda, salud, eficiencia energética y movilidad urbana. Sin embargo, su implementación es compleja y sensible al contexto. Con el fin de apoyar a los Estados miembros de la Unión Europea, desde 2004 la Comisión Europea ha desarrollado Marcos Europeos de Interoperabilidad (MEI). El MEI más reciente data de 2017 y está en revisión. Con base en la experiencia de investigación de los autores y su participación en el propuestas para nuevos marcos de interoperabilidad, el objetivo de este artículo de reflexión es doble: 1) Proponer cambios a la definición de interoperabilidad y revisiones tanto a los niveles de interoperabilidad como a los principios fundamentales del MEI 2017 y 2) Proporcionar una visión general a académicos fuera de Europa sobre los avances en torno al MEI 2017. Una versión revisada de la definición de interoperabilidad, la inclusión de co-creación como un principio fundamental junto con la adición de un nivel de Interoperabilidad Cultural y un componente transversal de Habilidades y Competencias facilitarían una alineación con los marcos de interoperabilidad desarrollados recientemente. Estas recomendaciones podrían disminuir la fragmentación de los esfuerzos realizados por la Comisión Europea. Finalmente, al compartir estos últimos desarrollos sobre el MEI 2017, así como las propuestas, con una audiencia latinoamericana, los autores buscan apoyar el intercambio de experiencias entre Europa y América Latina.

The article researches the term "criminal influence" which was introduced to the Criminal Code of Ukraine (hereinafter – the CC of Ukraine) by the Law of Ukraine "On amendments to the Criminal Code of Ukraine regarding liability for crimes committed by criminal community", and its correlation with the institute of complicity in a crime, in particular with objective elements of accomplices in a crime, as well as with illegal influence. The author concludes that there may be one narrow and two broad types of understanding of this term. Moreover, criminal influence may be considered not only from the criminal legal but also from the criminological point of view. Criminal influence is a part of the broader term of illegal influence. However, in contrast to other types of illegal influence, criminal influence, due to its social danger, is limited by the state specifically by the means of criminal law.The term of criminal influence introduced to the Ukrainian criminal legislation has serious gaps, so that it is extremely poor and practically inapplicable. Moreover, not only this term defined in the note to Art. 255 of the CC of Ukraine, but also corpus delicti provided for in Art. 255-1 of the CC of Ukraine (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society) should be substantially revised. The usage of general formulations and abstract concepts in the disposition of Art. 255-1 of the CC of Ukraine, as well as non-exhaustive lists of objective and subjective elements in the definition of the term of criminal influence violates the principle of legal certainty as a part of a broader rule of law principle. Bringing individuals to the criminal liability for committing crimes related to the criminal influence (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society and request for its application) or conviction of individuals for these crimes with a high probability will cause substantial violations of fundamental principles of criminal law and human rights. ; Статтю присвячено дослідженню поняття «злочинний вплив», яке було введено до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», та його співвідношення з інститутом співучасті у вчиненні злочину, зокрема з об'єктивними ознаками співучасників у вчиненні злочину, а також із протиправним впливом. Автор доходить висновку про можливість вузького та двох форм широкого розуміння цього поняття, до того ж злочинний вплив можна розглядати не тільки в кримінально-правовому, але й у кримінологічному контекстах. Зазначено, що злочинний вплив є частиною ширшого поняття протиправного впливу, однак, на відміну від інших видів протиправного впливу, злочинний вплив через свою суспільну небезпечність обмежується державою саме за допомогою норм кримінального права.Визнано, що поняття злочинного впливу, введене до вітчизняного кримінального законодавства, має серйозні недоліки, а тому є вкрай невдалим та практично не застосовним. Не тільки поняття злочинного впливу, викладене в примітці до ст. 255 КК України, але й склад злочину, передбачений ст. 255-1 КК України (умисне встановлення або поширення злочинного впливу у суспільстві), є такими, що потребують суттєвого доопрацювання з боку законодавця.

The article notes that because of the threatening state of Ukrainian population health, the formation of a healthy lifestyle for children is of great importance. According to statistics, 90% of preschool children, pupils, students have some kind of deviations from health. According to the WHO, 2/3 of adult illnesses result from an unhealthy lifestyle in childhood. It was noted that only joint actions of the government, doctors, teachers, parents and the public can save the population from extinction. In the pedagogical scientific literature, the role of the state, the pedagogical and medical community in solving this problem is well covered. On the other hand, the task of parents on the formation of a healthy lifestyle in their children has been somewhat less studied. The article, based on the requirements of international and national documents concerning the formation of a healthy lifestyle for children, explores the ways and methods of overcoming the challenges of our time by parents, which negatively affect the health of children. These documents include: the UN Convention on the Rights of the Child, the national program "National Action Plan for the Implementation of the UN Convention on the Rights of the Child" for the period up to 2016, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 30, 2018 No. 453 "On Approval of the State Social Program" National Plan actions for the implementation of the UN Convention on the Rights of the Child (for the period up to 2021), the National Program "Children of Ukraine", the law of Ukraine "Fundamentals of Ukrainian Legislation on Health Care", the Sanitary Regulations for General Secondary Education Institutions (introduced from 01.01.2021), etc. It was emphasized that the introduction of the last document gives rise to a number of new serious tasks for parents and parental committees of schools to organize the sanitary and medical safety of the educational environment. The article notes that the establishment of a system of socio-economic incentives for persons leading a healthy lifestyle, provided for in Article 32 of the Law of Ukraine "Fundamentals of Ukrainian legislation on healthcare", has not yet happened. The example of the Republic of Uzbekistan, which introduced such incentives in 2018, can accelerate the introduction of this innovation in Ukraine. ; Сьогоднішній стан здоров'я населення України експерти оцінюють як загрозливий. Щоб вийти з цього стану потрібні зміни у соціальній політиці держави, а також спільні дії педагогів, батьків та громадськості. У статті досліджуються шляхи і методи подолання деяких факторів сучасності, які негативно впливають на здоров'я дітей, зокрема, надмірного користування дітьми електронниими пристроями, нераціонального харчування, брак у них почуття родинності тощо. Корисним для батьків буде перелік тем для проведення санітарно-просвітницької роботи з дітьми. У зв'язку із введеням у дію Санітарного регламенту загальноосвітніх закладів істотно змінюються завдання батьків і батьківських комітетів щодо контролю за реалізацією цього документа, який суттєво впливає на формування здорового способу життя дітей. Досліджується проблема стимулювання громадян України, які дотримуються здорового способу життя.

Relevance of research. At each stage of the historical development of society, depending on the political and socioeconomic circumstances, the library, as an important social institution, had to constantly adapt to new requirements and conditions of the time. Such transformations have contributed to the accumulation of resources of book collections and, accordingly, the search for new solutions to ensure the full implementation of its functions by cultural and educational centers. The importance of this study lies in the study of the stages of historical processes of library work in Ukraine in the early twentieth century, from the experience of the Poltava Public Library of the Provincial Zemstvo. The purpose to reveal features of the organization of interaction of the given library and its users in the conditions of the period of increase of reader needs. The methodological basis of the work is the combined application of general scientific principles of historicism, objectivity, system. Scientific novelty. For the first time, the role of the Committee of the Poltava Public Library of the Provincial Zemstvo in reforming the institution in order to improve the quality of public services in 19011903 was analyzed. Conclusions. The Committee of the Poltava Public Library of the Provincial Zemstvo, now the Poltava Regional Universal Scientific Library named after IP Kotlyarevsky, operated on a voluntary basis. There was a constant search for new methods of work in the processes: optimization of book publishing, organization of disinfection of literature, work with readers. Studying the experience of libraries in the Russian Empire, we can say that the popularization of literature by libraries helped to raise the level of education among the population, which contributed to the activity and desire of progressive intelligentsia to help the needy and promote spirituality, investing in literature. ; На кожному етапі історичного розвитку суспільства, залежно від політичних та соціальноекономічних обставин, бібліотека, як важлива суспільна інституція, мусила постійно адаптуватися до нових вимог і умов часу. Такі трансформації сприяли акумуляції ресурсів книгозбірень і, відповідно, пошуку нових рішень в питаннях гарантій повноцінного виконання своїх функції культурними та просвітницьковиховними осередками. Важливість даного дослідження полягає у вивченні етапів історичних процесів бібліотечної справи в Україні на початку ХХ ст., із досвіду Полтавської громадської бібліотеки губернського земства. Важливо розкрити особливості організацію взаємодії даної бібліотеки та її користувачів в умовах періоду підвищення читацьких потреб. Методологічною основою роботи є сукупне застосування загальнонаукових принципів історизму, об'єктивності, системності. Наукова новизна. Вперше проаналізовано роль Комітету Полтавської громадської бібліотеки губернського земства у реформуванні закладу з метою підвищення якості обслуговування населення 19011903 рр. Отже, Комітет Полтавської громадської бібліотеки губернського земства, нині – Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, діяв на громадських засадах. Постійно велися пошуки нових методів роботи у процесах: оптимізації книговидачі, організації дезінфекції літератури, роботи з читачами та ін. Вивчаючи досвід бібліотек Російської імперії, можемо стверджувати, що популяризація літератури бібліотеками сприяла підвищенню рівня освіченості серед населення, що сприяло активності та бажанню прогресивної інтелігенції надавати допомогу нужденним і сприяти розвитку духовності населення, інвестуванню коштів на придбання літератури.

In the article the peculiarities of non-governmental sector development in Ukraine during the period of declaring the European integration course on a governmental level are considered. It's found out that qualitative changes in the non-governmental organizations' work and their quantitative growth are going on at the moment. In certain Regions powerful entities have been established. There is a clear trend of the third sector's general stability in the country. The law regulation of the NGOs' activity is being improved, which is seen in the proper law bases for fostering the development of public entities. Their participation in the work of state anti-corruption structures has been allowed. Simpler procedures of registration and national strategies of support have been implemented. It has been approved that civil activists are being engaged in systematic reforming of the country. They are working together with governmental offices in important areas over the development and implementation of anti-corruption laws, helping Ukrainian Army and internally displaced people. The social basis of the civil sector is being increased on account of middle-class representatives. It's marked that international partners provide a strong support in developing organizational capacities of NGOs. At the same time it's shown that certain faults are peculiar for the sector. The issues are linked with poor resource capacities in some regions of Ukraine, assaults on civil activists, as well as state authorities' attempts to implement extra reports for the members of civil organizations. Nevertheless, it has been concluded that as a whole the organizations are improving their institutional capacities and management, increasing financial opportunities by means of diversifying the income resource basis. The public support to the volunteer organizations aimed at helping Ukrainian military and defending Ukrainian pro-European course and carrying out democratic reforms in the state is remaining steadily high. ; У статті розглянуто особливості розвитку неурядового сектору в Україні в період проголошення на державному рівні курсу на європейську інтеграцію. З'ясовано, що в цей час відбуваються якісні зміни в роботі неурядових організацій і їх кількісне зростання. В окремих областях сформовані розвинені осередки. Наявна тенденція загальної стабільності третього сектору в країні. Зазначено, що удосконалюється правове регулювання його діяльності, що проявляється у формуванні необхідних правових засад для сприяння розвитку громадських установ – офіційному закріпленню їх участі в роботі державних антикорупційних органів, спрощених процедурах реєстрації, запровадженні національної стратегії підтримки. Громадські активісти долучаються до системного реформування країни, працюючи з урядовими інституціями в актуальних сферах над розробленням і впровадженням антикорупційного законодавства, допомогою Українській армії та внутрішньо переміщеним особам. Соціальна база громадського сектору збільшується за рахунок представників середнього класу. Зазначено, що розбудові організаційних потужностей українських громадських організацій допомагають і міжнародні партнери. Проте показано, що для розвитку неурядових організацій притаманні проблеми, пов'язані з недостатніми ресурсними можливостями в окремих областях України, збільшенням кількості нападів на громадських активістів, а також спробами держави ввести для членів організацій додаткову звітність. Водночас доведено, що загалом організації покращують свій інституційний потенціал та систему управління, збільшують фінансові можливості, що відбувається за рахунок диверсифікації джерельної бази доходів. Стабільно високою залишається суспільна підтримка волонтерських організацій, націлених на допомогу українським військовим, захист проєвропейського курсу та кореляцію з цією стратегією демократичних реформ у Державі.

The article provides a general theoretical description of the origins of legal anomalies, as it allows to analyze in detail their forms, to identify the most common of them, to analyze the causes and ways to overcome them. It is confirmed that legal anomalies are a complex social phenomenon that is closely linked to the legal consciousness of a person and is determined by various negative processes in society. The historical preconditions for the emergence of legal anomalies in Ukraine are studied; special attention is paid to legal nihilism and idealism. The first type of anomaly that dates back to the times of Kievan Rus is legal nihilism. With the development of the state, the factors and the forms of manifestation that contribute to it change, but legal nihilism itself does not disappear. In Soviet times, there are manifestations of legal idealism, which is due to historical reasons. It is noted that the main objective factor in the occurrence of legal anomalies is the historical inheritance of disrespect for the law by lots of subjects since the Soviet era. The author emphasizes that the occurrence of legal anomalies is influenced by political, legal, organizational and managerial, moral and psychological and other factors. The main causes of legal anomalies are the low level of legal culture, instability of legal acts, ineffectiveness and illiteracy of legal acts, disorder of legislation, its inconsistency and instability. ; В статье осуществлена общетеоретическая характеристика истоков правовых аномалий, поскольку это дает возможность детально проанализировать их формы, выделить наиболее распространенные из них, определить причины возникновения и пути преодоления. Закрепляется тезис, что правовые аномалии являются сложным социальным явлением, которое тесно связано с правовым сознанием человека и детерминируется различными негативными процессами в обществе. Исследованы исторические предпосылки возникновения правовых аномалий в Украине, особое внимание уделено правовому нигилизму и идеализму. Первым видом аномалий, которые зародились еще во времена Киевской Руси, является правовой нигилизм. С развитием государства меняются факторы, которые ему способствуют, несколько меняются формы проявления, однако сам правовой нигилизм не исчезает. Делается акцент, что на возникновение правовых аномалий влияют политические, правовые, организационно-управленческие, морально-психологические и другие факторы. Главными причинами правовых аномалий выделяется низкий уровень правовой культуры, нестабильности нормативно-правовых актов, неэффективность и безграмот- ность правовых актов, неустроенность законодательства, его противоречивость и нестабильность. ; В статті здійснена загальнотеоретична характеристика витоків правових аномалій, оскільки це дає змогу детально проаналізувати їх форми, виокремити найбільш поширені з них, проаналізувати причини виникнення та шляхи подолання. Закріплюється теза, що правові аномалії є складним соціальним явищем, яке тісно пов'язане з правовою свідомістю людини та детермінується різними негативними процесами у суспільстві. Досліджено історичні передумови виникнення правових аномалій в Україні, особлива увага приділена правовому нігілізму та ідеалізму. Першим видом аномалій, що зароджується ще за часів Київської Русі є правовий нігілізм. З розвитком держави змінюються фактори, які йому сприяють, дещо змінюються форми прояву, проте сам правовий нігілізм не зникає. Робиться акцент, що на виникнення правових аномалій впливають політичні, правові, організаційно-управлінські, морально-психологічні та інші чинники. Найголовнішими причинами правових аномалій виділяється низький рівень правової культури, нестабільності нормативно-правових актів, недієвість та безграмотність правових актів, невпорядкованість законодавства, його суперечливість та нестабільність.

The relevance of the research problem tackling the inclusive education evolution in the United States is explained by the fact that it the USA has been a leader in developing a rights-based model of inclusive education. The research is conditioned by the current stage of national education that undergoes modernization, the steady course of Ukraine to create an inclusive school, and government's request to implement its initiatives. The purpose of this article is to present a reconsidered historical analysis of the inclusive education in the USA that represents an expansion of earlier research conducted by the author. Methods applied include historical and comparative research. The author's periodization that describes the phases in the inclusive education development in the USA is presented. This is based on the chronologically arranged U.S. federal legislation related to ensuring equal rights and opportunities. It is stated that some court decisions and federal legislation that incorporated court decisions clearly marked the phases in inclusive education development. These legislative milestones beginning each phase include the U.S. Supreme Court decision Brown v. Board of Education of Topeka (1954), the Education for All Handicapped Children Act (1975), the Education of the Handicapped Students Act Amendments (1986), No Child Left Behind Act (2001), and Every Student Succeeds Act (2015). Consequently, there are five phases in the inclusive education development and each phase reflects the general trend in the U.S. inclusive education. The initial phase is referred to as the active social movement for the right to education (1954–1974). In the second phase, children with disabilities were integrated into regular schools through mainstreaming (1975–1985). Then comes the so-called Regular Education Initiative phase or full inclusion (1986–2000), followed by the accountable inclusive education phase (2001–2014). Finally, the phase of the high-quality inclusive education started in 2015 and continues today. ; Актуальність проблеми дослідження розвитку інклюзивної освіти у США обумовлена сучасним етапом модернізації вітчизняної освіти, неухильним курсом України на створення інклюзивної школи, реалізації ініціатив уряду з розв'язання цієї проблеми. Мета дослідження полягає у перегляді історичного аналізу інклюзивної освіти США, що уточнює результати попередніх досліджень автора. Цей історичний огляд порівнює різні підходи до визначення етапів розвитку інклюзивної освіти в США та простежує еволюцію федерального законодавства, що формує загальноосвітнє середовище США. Для розв'язання завдання дослідження застосовано історико-ретроспективний метод для послідовного розкриття ґенези розвитку інклюзивної освіти, систематизації історіографії порушеної проблеми, уточнення періодизації розвитку інклюзивної освіти окресленого періоду; історико-компаративний – для порівняльного аналізу становлення й опису тенденцій розвитку інклюзивної освіти. Представлено уточнені етапи розвитку інклюзивної освіти США у форматі авторської періодизації, в основу яких покладено хронологію розвитку законодавчої бази країни: етап активного соціально-правового руху за рівні права на освіту (1954–1974рр.), етап інтеграції дітей з інвалідністю до ЗМШ через мейнстримінг (1975–1985рр.), «Ініціатива загальної освіти» (повна інклюзія) (1986–2000рр.); етап відповідальної інклюзивної освіти (2001–2014рр.), етап якісної інклюзивної освіти (2015–дотепер). Констатовано, що інклюзивна у США розвивається у правовій парадигмі з 1954р. під впливом активного соціально-правового руху за рівні права на освіту.

This thesis aims to examine the role environmental factors play in people's experience of the built environment, with a focus on the ongoing debate between individual freedom and collective responsibility of masks in the COVID-19 era. This thesis will argue that a middle ground that balances the relationship between individual and collective pursuits is necessary and can potentially be enabled through design. The project will articulate these ideas by using the debate around mask-wearing as a starting point to develop a broader manifesto forshaping the built environment. During this ongoing global pandemic, we can't deny that human behavior has been changed either voluntarily or involuntarily. Decisions we make every day play an important role to protect each other in society. How can we as architects find ways to encourage people, from politicians to the general public, make sensible choices not from a polarized position but in weighing perspectives of individual freedom and collective welfare. The simple act of wearing a mask to protect others during a pandemic has become a political and cultural flashpoint. When the establishment of the mask-wearing policies and whether to follow those policies are no longer a consideration of social safety and welfare, but instead have become statements around individual freedom and political inclination The idea of freedom is central to American culture, yet it is not a fixed or permanent thing. Like the United States Constitution itself, the definition of "freedom" is the subject of persistent conflict and debate. "You can't pick and choose what freedoms you are going to give people." This is a strong statement made by Oklahoma's Republican governor Kevin Stitt, whose ambivalence shows that, when it comes to mask wearing, the government does not have the power to restrict people's freedom. He, like many, believes that individual freedom is more important than collective welfare. From this perspective, creating a law to make wearing a mask mandatory is not a right way to regulate citizen behaviors. Reflecting on the concept of freedom as inherently defined by the power of choice, this project aims to reframe the importance of design decisions to rethink individual and collective values in any given society by bringing one of the behavioral economics concepts into a built environment, nudge theory. As a designer, how can we influence individual decision-making without limiting the choice set or setting up a policy? Cues in our environment have always influenced our actions. Changing how drinks were arranged in the hospital cafeteria can drive the patients with better dietary habits. Designers made stairs easier to find than lifts to influence people taking stairs more. In the built environment,the decisions we make as architects can offer a nudge of better decision-making or healthier behavior. We are not only capable of changing an experience through space, but we can influence how people think and what they choose. How can architecture change human behavior so as to can lead to balance points of the individual and collective pursuits in a society?

¿Los programas y las condiciones del Fondo Monetario Internacional (FMI) perjudican los derechos laborales de los países que participan de los programas? Los críticos del FMI sostienen que parti- cipar de los programas de dicha institución es perjudicial a los derechos laborales, ya que el FMI intenta imponer políticas laborales proempresa a través de condicionalidades en ocasiones en las que un país no tiene otra opción que participar de un programa. En contraposición, la gestión del FMI ha reforzado su discurso en cuanto a la manera en que los programas del FMI intentan impulsar el crecimiento inclusivo, a través del empleo productivo y la protección de la población más vulnerable dentro de cada país. En este artículo, sostenemos que, si bien es posible que el FMI pueda haber intentado que sus programas resulten beneficiosos para los/as trabajadores/as, sus esfuerzos no son suficientes para revertir los efectos negativos que tienen sobre los derechos laborales, tanto a corto como a largo plazo. Esto no solo se debe a los cambios directos en las políticas que se exigen en los programas del FMI, sino también a las consecuencias indirectas de la liberalización económica. Demostramos que los programas del FMI que imponen condiciones laborales y económicas más estrictas causan mayor cantidad de efectos perjudiciales, tanto en derechos laborales de iure como en prácticas laborales de facto. Asimismo, nuestro análisis destaca la importancia de la política local y expone que los efectos negativos generales de los programas del FMI pueden ser compensados cuando el gobierno participante es de izquierda o cuando un país adopta un sistema de representación proporcional. ; Do International Monetary Fund (IMF) programs and conditions make harm to labor rights in program-participating countries? Critics of the IMF contend that participation in an IMF program is detrimental to workers' rights as the IMF tries to impose pro-business labor policies via conditionality when a country has no choice but to participate in a program. Countering the criticisms, the IMF management has stepped up its rhetoric on how IMF programs try to promote inclusive growth, providing productive employment, and protecting the most vulnerable population within a country. In this paper, we argue that while the IMF might have tried to make IMF programs more beneficial to workers, those efforts are too little to reverse the overall negative effects on labor rights in both short term and long term. This is not only because of direct policy changes mandated in IMF programs but also because of indirect consequences of liberalization of the economy. We demonstrate that IMF programs with stricter labor-market conditions have more detrimental effects on both de jure labor rights and de facto labor practices. Our analysis also highlights the importance of domestic politics and shows that negative overall effects of IMF programs can be offset when a participating government is leftist or when a country adopts a proportional representation system. ; Facultad de Ciencias Jurídicas y Sociales

As a former imperial capital, Vienna has attracted immigrants throughout the second half of the 20th century, providing not only a space of life, but also a space where various cultural organizations could be established. Throughout the Cold War, its role as a gate towards the West additionally contributed to its urban melting pot environment. One of the important phenomena in Viennese immigrant history are guest workers (Gastarbeiter) coming from bordering socialist Yugoslavia. In 2016 the 50th anniversary of the contract between the Republic of Austria and the Socialist Federal Republic of Yugoslavia regulating voluntary migration of Yugoslav workers, was marked by an exhibition entitled Ajnhajtclub and held in frei__raum Q21 exhibition space in Museumsquartier in Vienna. Curated by Bogomir Doringer, exhibition presented an array of artistic installations which problematized the status of Yugoslav guest workers in Austrian capital and their (guest) culture. Importantly, an integral part of the exhibition was also the official opening, which featured a performance of Hor 29. Novembar, an amateur selforganized choir initially founded as a choir of Yugoslav guest workers in Vienna with a pronounced left and inclusive political platform. Following Bojana Kunst's essay on the "artist at work" (2015), in this paper I will analyze this exhibition, particularly focusing on the preparatory stage and rehearsals of the opening performance of the choir and their interaction with the "art in making". I will show how the idea of "inclusion" dissipated through the process of the "staging" of the performance engulfed with bureaucratic issues and artistic pretensions, but also through the permeative presence of social and symbolic borders which are part and parcel of the Yugoslav community itself. I will particularly emphasize the choir's own self-reflectivity of this political situation and their struggle to use their position as "amateurs at work" in order to act political subjects and escape the "proximity of art and capitalism", which Kunst convincingly traces in her study. ; Conference Description: The empires that once defined the political geography of Europe are no more. One cannot meet a Prussian, Romanov, Habsburg, or Ottoman today; these dusty categories of affiliation have ceded to myriad national identities. Yet it would be mistaken to assume that Europe's bygone empires have become mere relics of history. Imperial pasts continue to inspire nostalgia, identification, pride, anxiety, skepticism, and disdain in the present. The afterlives of empires as objects of memory exceed historical knowledge, precisely because these afterlives shape and recast the present and the future. Simultaneously, present-and future-oriented imperatives accentuate imperial pasts in selective ways, yielding new configurations of post-imperial amnesia as well as memory. Our conference brings together an interdisciplinary group of scholars working on post-imperial legacies in relation to a variety of specific cities, including Vienna, Istanbul, Budapest, Sarajevo, Trieste, Thessaloniki, Zagreb, and Belgrade. Our contributors pursue the politics and cultures of memory in relation to two general, interrelated questions: What are the effects of imperial legacies on contemporary cities? and, How do present-day urban processes reshape the forms of post-imperial memory and forgetting?

The article features the reforms of the federal structure in the 1990s and the development of the Treaty of Federation in 1992. It focuses on the practices of federal relations that appeared in the post-Soviet period both in terms of the interaction between the Federal Center and the regional elites and in the context of the classical federalism. The authors described the factors that hindered the signing of the Federal Treaty, as well as the resources the regional elite used to affect the Center. They revealed the opposite views on the concept of federal structure expressed by national and territorial subjects of the Russian Federation and described their attempts to reach a compromise in the redistribution of powers. The research objective was to determine to what degree the Center was responsible for the content of the Treaty of Federation as the regional self-identification was gaining strength and the system of center-regional interaction was changing. The authors also highlighted the role of certain social groups on the development of federal relations, showed how the actions of the Center improved its positions, and identified historical facts that predetermined the asymmetry of the Treaty of Federation. The authors believed that the new model of federal relations was a compromise between the interests of the regional elites and the central government. However, it also strengthened the positions of the Federal Center and legalized the asymmetric nature of its relations with the regions. The research was based on general scientific methods and such historical research tools as comparative and systematic methods. It also involved such interdisciplinary methods as the historical-legal and the comparative analysis of legal documents. ; Статья посвящена истории разработки Федеративного договора 1992 г. Формирующиеся в постсоветский период практики построения федеративных отношений рассматриваются, с одной стороны, с точки зрения взаимодействия федерального центра и региональных элит, а с другой – в контексте теоретических постулатов классического федерализма. Особое внимание уделено факторам, препятствовавшим разработке и подписанию Федеративного договора, а также ресурсам целевого воздействия на Центр со стороны региональной элиты. Выявлены противоречия во взглядах на концепцию федеративного устройства среди представителей национальных и территориальных субъектов Федерации. Объект исследования – процесс реформирования федеративного устройства России в 1990-е гг. Предмет – деятельность органов государственной власти Российской Федерации центрального и регионального уровней по поиску компромисса в вопросах перераспределения полномочий. Цель – определить степень влияния Центра на содержание Федеративного договора в период усиления региональной самоидентификации и перехода к новому способу решения вопросов федеративного значения во взаимодействии Центра и регионов. Задачи: 1) выявление и учет степени влияния социальных интересов определенных групп на развитие федеративных отношений в период разработки Федеративного договора 1992 г.; 2) установление связи между действиями Центра и укреплением его позиций; 3) выявление исторических фактов, предопределивших асимметричность Федеративного договора. В работе применялись общенаучные методы; специальные методы исторического исследования: историко-сравнительный и историко-системный; методы междисциплинарного характера: историко-правовой метод, метод сравнительного анализа правовых документов. Сделан вывод, что в ходе поиска и институционализации новой модели федеративных отношений в России, с одной стороны, был найден компромисс между интересами региональных элит и центрального руководства, с другой – произошло укрепление позиций федерального центра и легализация асимметричного характера взаимоотношений с регионами.

Purpose: This article aimed to understand how the actions of the local state, given the pandemic scenario, produce structural selectivity in the sector of Waste Cooperatives in the face of coping with COVID-19 in the municipality of Londrina, State of Paraná. Design/methodology/approach: The study stands out as exploratory-descriptive and qualitative, using primary and secondary data extracted mainly from questionnaires registered with representatives of recycling cooperatives and official documents. We conducted structured interviews with leaders/representatives of 6 of the 7 cooperatives that have a service contract with the City of Londrina, between May 28 and June 9, 2020. Findings: Data analysis showed combined mechanisms of state selectivity (structure, ideology, processes, and coercion) that favor some actors and hinder access to others. The selectivity promoted by the State during the pandemic aggravated the crisis that was already developing locally in the sector. Although cooperatives have been affected in different ways, selectivity contributes in general to the greater dismantling of the sector and may even imply the unfeasibility of some of these social organizations. Originality/value: The study made it possible to analyze the existence of the concept of selectivity of the State, from a set of interests and actors involved in the state apparatus at a time of major health crisis. The study aims to contribute to the debate of public policies and actions to confront the COVID-19 in a sector considered essential to the well-being of society, by exposing the sectoral needs and actions or inactions of the federal government in structural selectivity. ; Objetivo: Este artigo objetivou compreender como as ações do Estado local, frente ao cenário pandêmico, produzem a seletividade estrutural no setor de Cooperativas de Resíduos face ao enfrentamento da covid-19 no Município de Londrina-PR. Procedimentos Metodológicos: O estudo caracteriza-se como exploratório-descritivo e qualitativo, utilizando-se de dados primários e secundários extraídos, principalmente, dos questionários aplicados com representantes de cooperativas de reciclagem e de documentos oficiais. Realizamos a aplicação dos questionários com dirigentes/representantes de 6 das 7 cooperativas que possuem contrato de prestação de serviço com a Prefeitura de Londrina, entre 28 maio e 09 de junho de 2020. Principais Resultados: A análise dos dados mostrou mecanismos combinados de seletividade estatal (estrutura, ideologia, processos e coerção) que favorecem alguns atores e dificultam o acesso a outros. A seletividade promovida pelo Estado durante a pandemia agravou a crise que já se desenvolvia localmente no setor. Embora o cooperativismo tenha sido afetado de diferentes formas, a seletividade contribui em geral para o maior desmantelamento do setor e pode até implicar na inviabilidade de algumas dessas organizações sociais. Originalidade/Valor: O estudo possibilitou analisar a existência do conceito de seletividade do Estado, a partir de um conjunto de interesses e atores envolvidos no aparato estatal em um momento de grande crise de saúde. O estudo visa contribuir para o debate de políticas públicas e ações de enfrentamento à covid-19 em um setor considerado essencial para o bem-estar da sociedade, expondo as necessidades setoriais e ações ou inações do governo federal em seletividade estrutural.

The article researches the term "criminal influence" which was introduced to the Criminal Code of Ukraine (hereinafter – the CC of Ukraine) by the Law of Ukraine "On amendments to the Criminal Code of Ukraine regarding liability for crimes committed by criminal community", and its correlation with the institute of complicity in a crime, in particular with objective elements of accomplices in a crime, as well as with illegal influence. The author concludes that there may be one narrow and two broad types of understanding of this term. Moreover, criminal influence may be considered not only from the criminal legal but also from the criminological point of view. Criminal influence is a part of the broader term of illegal influence. However, in contrast to other types of illegal influence, criminal influence, due to its social danger, is limited by the state specifically by the means of criminal law.The term of criminal influence introduced to the Ukrainian criminal legislation has serious gaps, so that it is extremely poor and practically inapplicable. Moreover, not only this term defined in the note to Art. 255 of the CC of Ukraine, but also corpus delicti provided for in Art. 255-1 of the CC of Ukraine (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society) should be substantially revised. The usage of general formulations and abstract concepts in the disposition of Art. 255-1 of the CC of Ukraine, as well as non-exhaustive lists of objective and subjective elements in the definition of the term of criminal influence violates the principle of legal certainty as a part of a broader rule of law principle. Bringing individuals to the criminal liability for committing crimes related to the criminal influence (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society and request for its application) or conviction of individuals for these crimes with a high probability will cause substantial violations of fundamental principles of criminal law and human rights. ; Статтю присвячено дослідженню поняття «злочинний вплив», яке було введено до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», та його співвідношення з інститутом співучасті у вчиненні злочину, зокрема з об'єктивними ознаками співучасників у вчиненні злочину, а також із протиправним впливом. Автор доходить висновку про можливість вузького та двох форм широкого розуміння цього поняття, до того ж злочинний вплив можна розглядати не тільки в кримінально-правовому, але й у кримінологічному контекстах. Зазначено, що злочинний вплив є частиною ширшого поняття протиправного впливу, однак, на відміну від інших видів протиправного впливу, злочинний вплив через свою суспільну небезпечність обмежується державою саме за допомогою норм кримінального права.Визнано, що поняття злочинного впливу, введене до вітчизняного кримінального законодавства, має серйозні недоліки, а тому є вкрай невдалим та практично не застосовним. Не тільки поняття злочинного впливу, викладене в примітці до ст. 255 КК України, але й склад злочину, передбачений ст. 255-1 КК України (умисне встановлення або поширення злочинного впливу у суспільстві), є такими, що потребують суттєвого доопрацювання з боку законодавця.

Питання сталого розвитку громад є вельми актуальним в українських реаліях. У статті встановлено, що до основних чинників, що визначають сталий розвиток громади відносять наявність та продуктивність використання видобувних ресурсів, людський капітал, екологізацію розвитку економіки, якість управління місцевим розвитком. У статті проаналізовано, що для громад, які володіють значними запасами корисних копалин та активно їх розробляють, питання сталого розвитку та активної участі громади в процесах формування та розподілу місцевих бюджетів є критично важливим. Адже в сучасних соціально-економічних умовах внаслідок порушення режиму виробничих процесів, у багатьох територіальних громадах України, де ведеться видобуток вуглеводнів, значно зросла загроза виникнення екологічно небезпечних техногенних аварій і катастроф. Це актуалізує потребу в посиленні цільового використання коштів, отриманих місцевими бюджетами територіальних громад від використання надр, зокрема шляхом їх спрямування на підтримку соціально-економічного розвитку територій, ремонти доріг і об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури, посилення рівня екологічної безпеки. Мешканці майже всіх територіальних громад України як правило не мають навіть загального уявлення про величину надходжень до місцевого бюджету та структуру його дохідної й видаткової частин. В статті запропоновано посилення участі громади за допомогою демократичних практик (громадські слухання, бюджети участі, обговорення, конкурси місцевих ініціатив, електронні петиції тощо). Також окремими пунктом пропозицій є впровадження ресурсів з відкритими даними, що дозволить знизити корупційну складову та мінімізувати тіньову компоненту. Окрім того, ресурси з відкритими даними забезпечують суттєве нарощування ефективності використання фінансово-бюджетного потенціалу відповідних територіальних громад. ; The issue of sustainable community development is very relevant in Ukrainian realities. There is found in the article that the main factors that determine the sustainable development of the community are the availability and productivity of extractive resources, human capital, greening of economic development, the quality of local development management. There is analyzed in the article that communities which have significant mineral reserves and actively develop them, the issue of sustainable development and active community participation in the formation and distribution of local budgets is critical. After all, in modern socio-economic conditions due to the violation of the production processes, in many territorial communities of Ukraine, where hydrocarbon production is carried out, the threat of environmentally dangerous man-made accidents and catastrophes has increased significantly. This highlights the need to strengthen the targeted use of funds received by local budgets of territorial communities from the usage of subsoil, in particular by directing them to support socio-economic development, repair of roads and engineering and social infrastructure, strengthening environmental safety. Residents of almost all territorial communities of Ukraine, as a rule, do not even have a general idea of the amount of revenues to the local budget and the structure of its revenue and expenditure parts. There is proposed in the article strengthening community participation through democratic practices (public hearings, participation budgets, discussions, competitions for local initiatives, e-petitions, etc.). Also a separate item of the proposals is the introduction of open data resources, which will reduce the corruption component and minimize the shadow component. In addition, open data resources provide a significant increase in the efficiency of using the financial and budgetary potential of the respective territorial communities.

Ilustraciones ; spa:Como Reflexionar en torno a las formas como se está construyendo la Paz en el territorio nacional, pone en evidencia una tarea compleja que implica mostrar cómo los múltiples esfuerzos del gobierno, instituciones educativas, sectores productivos, entre otros, aúnan propuestas, iniciativas y voluntades con miras a la tarea colectiva y responsable de construir una paz estable y duradera, que permita el desarrollo territorial y el progreso de sus comunidades. Si bien, desde los sectores políticos se han puesto en marcha proyectos para las comunidades, con la intención de consolidar iniciativas que permitan construir y fortalecer una cultura de paz; una de las estrategias más contundentes ha sido buscar el respaldo desde los sectores educativos; puesto que, se ha apuntado a que sean los jóvenes quienes demuestren un empoderamiento pacifista que se vea reflejado en sus acciones a nivel de aula y que trasciendan a sus contextos más próximos. De igual manera, se ha generado la conciencia de que son los docentes, con las diferentes prácticas pedagógicas que desarrollan en el aula, los que pueden lograr un cambio en los estudiantes para generar el impacto necesario que los lleve a entender la paz como un proceso inacabado, en el cual, cada pequeña manifestación contribuye a su mantenimiento y de esta manera, fortalece la convivencia ciudadana y la resolución pacífica de conflictos. ; eng:As Reflecting on the ways in which Peace is being built in the national territory, highlights a complex task that implies showing how the multiple efforts of the government, educational institutions, productive sectors, among others, combine proposals, initiatives and wills with you look to the collective and responsible task of building a stable and lasting peace, which allows the territorial development and the progress of their communities. Although, from the political sectors, projects for the communities have been launched, with the intention of consolidating initiatives that allow building and strengthening a culture of peace; One of the strongest strategies has been to seek support from the educational sectors; Since, it has been pointed out that it is young people who demonstrate a pacifist empowerment that is reflected in their actions at the classroom level and that transcend their closest contexts. In the same way, awareness has been generated that it is teachers, with the different pedagogical practices that they develop in the classroom, who can achieve a change in students to generate the necessary impact that leads them to understand peace as a process unfinished, in which each small demonstration contributes to its maintenance and in this way, strengthens citizen coexistence and the peaceful resolution of conflicts. ; 1. PREGUNTA DE INVESTIGACIÓN / 2. OBJETIVOS / 2.1.Objetivo General / 2.2.Objetivos específicos / 3. JUSTIFICACIÓN / 4. ANTECEDENTES DE INVESTIGACIÓN / 4.1.Antecedentes locales / 4.2.Antecedentes Nacionales / 4.3.Antecedentes Internacionales / 5. MARCO TEÓRICO / 5.1.Principios de la educación para la paz / 5.2.La convivencia y la resolución de conflictos / 5.3.La tolerancia y el diálogo / 5.4.La contribución pedagógica / 5.5.La estructuración pedagógica / 5.5.La estructuración pedagógica / 7. ANÁLISIS DE LOS RESULTADOS DE INVESTIGACIÓN / 8. CONCLUSIONES / 9. REFERENCIAS / 10. Anexos ; Maestría ; Magister en Ciencias Sociales - Manizales