Suchergebnisse

UK: У суспільному житті будь-якої демократичної країни відносини між політичними опонентами будуються по лінії влада – опозиція, тобто опозиція – це об'єктивне явище суспільного життя. Ефективність діяльності політичної опозиції залежить від багатьох факторів, зокрема: законодавчого визначення статусу опозиції; гарантії її прав; згуртованості авторитетного лідера. Наголошується на тому, що політичні події 2013–2021 рр. в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової частини політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства. Крім того, події цього періоду привели до трансформації повноважень інститутів державної влади, повернення до конституції 2004 р., боротьби політичних еліт, протистояння у Верховній Раді, які перетворилися на постійний фактор і фактично паралізують дієвість законодавчого органу держави. Нагальною потребою на сучасному етапі є сильна демократична влада, консолідація усіх політичних сил (коаліції й опозиції) для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Сучасне демократичне правління – це партійне правління. Вирішення суперечок і конфліктів між партійними лідерами або між більшістю й опозицією повинно відбуватися на основі «принципових переговорів», а не позиційних. «Теорія принципових переговорів» (Дж.В. Бертон, Р. Даль, Р. Фішер) передбачає вирішення політичних проблем на основі їхніх якісних характеристик, тобто виходячи із суті справи, а не торгу із приводу того, на що може погодитися чи ні кожна зі сторін. Цей метод передбачає прагнення сторін знайти взаємну вигоду там, де тільки можливо, а там, де їхні інтереси не збігаються, потрібно знайти такий компроміс, який був би обґрунтований будь-якими справедливими нормами незалежно від волі кожної зі сторін. На жаль, сьогодні в Україні у кожної з конфліктуючих сторін на першому місці власні інтереси, тоді як народні обранці повинні захищати інтереси своїх виборців. Дестабілізація роботи українського парламенту 2013–2021 рр., постійне блокування роботи, низький коефіцієнт корисної дії у законотворчій і нормотворчій сферах дають підстави стверджувати, що можливість створення коаліції за демократичними принципами в українському парламенті надзвичайно низька. У цьому контексті підкреслюється, що сьогодні особливо актуальним стає комплекс проблем, пов'язаних із законодавчим забезпечення діяльності політичної опозиції. В Україні проблема парламентської опозиції досі залишається без юридичного вирішення. EN: In the public life of any democratic country, relations between political opponents are built along the lines of poweropposition, that is, opposition is an objective phenomenon of public life. The effectiveness of political opposition depends on many factors, in particular: legislative definition of the status of the opposition; as a guarantee of its rights; solidarity authoritative leader. The emphasis on the fact that political developments 2013–2021 in Ukraine testify to the actualization of the problem of the opposition as part of the political process and the necessity of its normative definition within the state law. Additionally, the events of this period led to the transformation of the powers of state institutions, the return to the Constitution of 2004, the struggle of the political elites, the opposition in the Verkhovna Rada, which has become a permanent factor and, in fact, paralyze the effectiveness of the legislature of the state, etc. The urgent need at the present stage there is a strong democratic government, and consolidation of all political forces (majority and opposition) to maintain stability and ethnic harmony. Modern democratic government is party government. Disputes and conflicts between party leaders or between the majority and the opposition should be resolved on the basis of "principled negotiations" and not positional ones. "Theory of principled negotiations" (J.W. Burton, R. Dahl, R. Fisher) involves solving political problems on the basis of their qualitative characteristics, ie based on the substance of the case, rather than bargaining over what everyone can agree on from the parties. This method involves the desire of the parties to find mutual benefit wherever possible, and where their interests do not coincide, it is necessary to find a compromise that would be justified by any fair rules, regardless of the will of each party. Unfortunately, today in Ukraine, each of the conflicting parties has its own interests in the first place, while the people's deputies must protect the interests of their constituents. The destabilization of the Ukrainian parliament in 2013–2021, the constant blocking of work, low efficiency in the legislative and rule-making spheres – gives grounds to say that the possibility of forming a coalition on democratic principles in the Ukrainian parliament is extremely low. In this context, it is emphasized that today the special actuality is acquired the complex problems related to legislative support of the political opposition. In Ukraine the problem of the parliamentary opposition is still without a legal decision.

The term dharma, which means "law", is understood in the same Sanskrit root from which the concept derives, dhr translated into Italian as "to provide a basis", or as "foundation of reality", finally truth, that is recognition of how things are. The recognition of truth, however, is often compromised by human evaluation that winds in the spiral of time and history, however, yielding to the interpretation of reality characterized by expectations and finally by actual illusory that end up denying what would be immediately graspable even by virtue of their senses, but that history, political power, formalization of culture to collective witchcraft, distort and even deny what would be the foundation of existence and bond between men: the fate of existential fulfillment only possible in the truth of the mutual protection of life, common link and principle of every faith. ; El término dharma, que significa "ley", puede entenderse en la misma raíz sánscrita de la que deriva el concepto, dhr, que puede traducirse al italiano como "proporcionar una base", o más bien como "fundamento de la realidad", finalmente verdad, es decir, reconocimiento de cómo son las cosas. El reconocimiento de la verdad se ve, sin embargo, a menudo comprometido por la evaluación humana que serpentea en la espiral del tiempo y de la historia, cediendo sin embargo a la interpretación de la realidad caracterizada por las expectativas y finalmente por la ilusoria realidad que acaba por negar lo que sería inmediatamente aprehensible incluso en virtud de los propios sentidos, pero que la historia, el poder político, la formalización de la cultura como hechizo colectivo, distorsionan e incluso niegan lo que sería el fundamento de la existencia y el vínculo entre los hombres: el destino de la realización existencial exclusivamente posible en la verdad de la protección recíproca de la vida, vínculo común y principio de toda fe. ; Le terme dharma, qui signifie "loi", peut être compris dans la même racine sanskrite dont dérive le concept, dhr, qui peut être traduit en italien par "fournir une base", ou plutôt par "fondement de la réalité", enfin la vérité, c'est-à-dire la reconnaissance de la façon dont les choses sont. La reconnaissance de la vérité est cependant souvent compromise par l'évaluation humaine qui s'enroule dans la spirale du temps et de l'histoire, cédant cependant à l'interprétation de la réalité caractérisée par des attentes et finalement par des illusions réelles qui finissent par nier ce qui serait immédiatement saisissable même en vertu de ses propres sens, mais que l'histoire, le pouvoir politique, la formalisation de la culture comme sort collectif, déforment et même nient ce qui serait le fondement de l'existence et le lien entre les hommes : le destin de l'accomplissement existentiel exclusivement possible dans la vérité de la protection réciproque de la vie, lien commun et principe de toute foi. ; Il termine dharma, che significa "legge", si comprende nella stessa radice sanscrita, da cui il concetto deriva, dhr traducibile in italiano come "fornire una base", ovvero come "fondamento della realtà", infine verità, cioè riconoscimento di come le cose sono. Il riconoscimento della verità è però compromesso sovente dalla valutazione umana che si ravvolge nella spirale del tempo e della storia, cedendo comunque all'interpretazione della realtà caratterizzata da aspettative e infine da effettive illusorietà che terminano con il negare ciò che sarebbe immediatamente afferrabile anche in virtù dei propri sensi, ma che storia, potere politico, formalizzazione della cultura a sortilegio collettivo, distorcono e addirittura negano quanto sarebbe fondamento dell'esistenza e legame tra gli uomini: il destino della realizzazione esistenziale esclusivamente possibile nella verità della tutela reciproca della vita, nesso e principio comuni d'ogni fede. ; O termo dharma, que significa "lei", é entendido na mesma raiz sânscrita da qual deriva o conceito, dhr traduzido para o italiano como "fornecer uma base", ou como "fundamento da realidade", finalmente verdade, que é o reconhecimento de como as coisas são. O reconhecimento da verdade, porém, é muitas vezes comprometido pela avaliação humana que serpenteia na espiral do tempo e da história, porém, cedendo à interpretação da realidade caracterizada pelas expectativas e, finalmente, pela ilusão real que acaba por negar o que seria imediatamente compreensível mesmo em virtude de seus sentidos, mas que a história, o poder político, a formalização da cultura à bruxaria coletiva, distorcem e até mesmo negam o que seria o fundamento da existência e do vínculo entre os homens: o destino da realização existencial somente possível na verdade da proteção mútua da vida, elo comum e princípio de toda fé.

Abstract. The purpose of the research – to analyze the normative and legal influence of the Provisional Military Administration (hereinafter – the PMA) and the leadership of the Reich Commissariat "Ukraine" (hereinafter – the RCU), which was aimed at the observance of a lawful behaviour by the local population of occupied Ukraine. The methodology of the research is based on the application of the principles of systematicity, scientificity and historicism, as well as such methods of scientific knowledge as analysis, synthesis and comparison. The scientific novelty consists in the analysis of the normative measures of the occupation administrations to ensure the lawful behaviour of the local population. The Conclusions. After the successful occupation of the part of the Ukrainian lands by the German troops in 1941, the occupation administration faced the problem of regulating the observance of a lawful behaviour by the local population. Therefore, an important element of the work of the occupation administrations of the RCU and PMA was the creation of a full-fledged legal framework on the basis of which the influence on the lawful behaviour of the occupied society was exerted. During the first period of the occupation, before the emergence of a stable regulatory framework, the German administration applied the principle of combining and sometimes "imposing" two legal systems – the Soviet and Hitler's. Exceptions were the laws, which denied the occupation, as well as the cases, in which the German regulations directly repealed certain Soviet legal norms. Almost similar appeals were repeated by the administration of the RCU, which took the place of the PMA. In fact, the normative acts of the PMA and the RCU abolished the Soviet legislation in terms of the state system, political regime and electoral system, but certain provisions of substantive law continued to be applied. Faced with the problems of lack of legal framework for the regulation of legal relations at the occupied territory, the administrators of the PMA and the RCU started applying the part of the regulatory framework, which functioned in the Third Reich. In the middle of 1942, the RCU administration created a separate normative act that regulated the criminal penalties of those members of the local population, who committed petty crimes and offenses. At the same time, the order was issued in the RCU regulating family and partly civil legal relations of the local population. In the PMA area, these transformations were never carried out. The heads of each of the field military commandant's offices issued their own regulations, without codifying or reconciling them. ; Анотація. Мета дослідження – проаналізувати нормативно-правовий вплив тимчасової військової адміністрації (далі – ТВА) та керівництва Райхскомісаріату "Україна" (далі – РКУ), який спрямовувався на дотримання місцевим населенням окупованої України правомірної поведінки. Методологія дослідження опирається на застосування принципів системності, науковості та історизму, а також таких методів наукового пізнання як аналіз, синтез та порівняння. Наукова новизна полягає у проведеному аналізі нормативних заходів окупаційних адміністрацій у забезпеченні місцевим населенням правомірної поведінки. Висновки. Після успішної окупації частини українських земель, здійсненої військами Німеччини в 1941 р. перед окупаційною адміністрацією постала проблема нормативного забезпечення дотриманням місцевим населенням правомірної поведінки. Тому, важливим елементом роботи окупаційних адміністрацій РКУ і ТВА стало створення повноцінної нормативно-правової бази на основі застосування якої і здійснювався вплив на правомірну поведінку окупованого суспільства. У перший період окупації, до появи сталої нормативної бази німецька адміністрація застосовувала принцип поєднання, а подекуди й «накладання» двох правових систем – радянської та гітлерівської. Виняток становили закони, які заперечували факт окупації, а також випадки у яких німецькі нормативні приписи безпосередньо відміняли певні радянські правові норми. Майже аналогічні звернення повторила і адміністрація РКУ, яка прийшла на місце ТВА. Фактично нормативними актами ТВА та РКУ відмінялось радянське законодавство у частині державного устрою, політичного режиму, виборчої системи, але продовжували діяти окремі приписи галузей матеріального права. Зустрівшись із проблемами нестачі нормативно-правової бази з врегулювання правовідносин всередині окупованого соціуму управлінці ТВА та РКУ пішли шляхом застосування частини нормативної бази, яка діяла в Третьому Райху. У середині 1942 р. адміністрацією РКУ було створено окремий нормативний акт, який врегульовував кримінальні покарання тих представників місцевого населення, які вчиняли дрібні злочини та правопорушення. У цей же період в РКУ з'явилося розпорядження, яким врегульовувалися сімейні та частково цивільні правовідносини місцевого населення. У зоні ж ТВА ці перетворення так і не були проведені. Керівники кожної із польових військових комендатур видавали власні нормативно-правові акти, жодним чином їх не кодифікуючи та не узгоджуючи між собою.

The article deals with defining the role of state regulation in the corporate sphere by summarizing the negative effects caused by abuse, manipulation, unfair and illegal actions in the market. It is noted that good governance helps to strengthen trust in the company, increase its competitiveness, efficiency and growth, and thus helps to attract foreign investment and is the basis for innovative development of the state. In addition, the system of investor protection and the powers of the National Commission on Securities and Stock Market in this area are defined. Thus, the necessity of state supervision in the field of corporate relations is proved and the ways of improving the state regulation of this sphere of relations are considered. Also generally accepted principles (standards) that underlie effective corporate management are recognized, which are implemented by the new institutions of Ukrainian legislation under EU law in connection with the signing of the Association Agreement with the European Union. ; Визначено роль державного регулювання у корпоративній сфері шляхом узагальнення негативних наслідків, спричинених зловживаннями, маніпуляціями, несправедливими та незаконними діями на ринку. Зазначено, що належне управління сприяє зміцненню довіри до компанії, підвищенню її конкурентоспроможності, ефективності та зростання, а отже, сприяє залученню іноземних інвестицій та є основою для інноваційного розвитку держави. Крім того, розглянуто систему захисту інвесторів та повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у даній сфері (далі – НКЦПФР). Визначено, що НКЦПФР, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює методологічне забезпечення запровадження та розвитку принципів корпоративного управління, проводить перевірки діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та узагальнює практику застосування законодавства з питань корпоративного управління. Також розглянуто державну систему захисту інвесторів, яка спирається на три стовпи: своєчасна, повна та коректна звітність; кваліфікація, знання та етична доброчесність професійних учасників ринку; попередження зловживань та маніпуляцій на ринку. Доведено, що розкриття інформації щодо інтеграції ризик-орієнтованого управління в ключові процеси підприємства та прийняття рішень, а також інформація щодо управління окремими ризиками у річній звітності підприємства або на власному веб-сайті дає можливість підвищувати інвестиційну привабливість підприємства. У зв'язку з чим, інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, повинна регулярно розкриватися на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання її до НКЦПФР. Також, одним із ключових завдань корпоративного управління є нагляд та можливість здійснення контролю з боку держави за діями управлінського персоналу, здійснюваний з метою забезпеченням ефективності діяльності компанії та із захистом інтересів її власників, у тому числі регулювання внутрішніх і зовнішніх ризиків. Зокрема, НКЦПФР у даній сфері має повноваження здійснювати нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Крім того, система захисту інвесторів доповнюється пруденційним наглядом, тобто наглядом на основі ризиків. НКЦПФР встановлює пруденційні нормативи та здійснює пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої ліцензії. Таким чином, у даній статті доведено необхідність державного нагляду у сфері корпоративних відносин та розглядаються шляхи вдосконалення державного регулювання цієї сфери відносин. Адже корпоративне управління у діяльності професійних учасників фондового ринку, яке враховує вимоги пруденційних нормативів, потребує запровадження світових стандартів. З цією метою розглянуто Концепцію корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України, затверджену на виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору економіки України до 2020 року. А отже, реалізація даної Концепції повинна впровадити на ринках капіталу передову міжнародну практику та в майбутньому повинна призвести до створення ефективної системи ризик-орієнтованої моделі керування у професійних учасниках ринків капіталу. У зв'язку з чим НКЦПФР схвалено Стандарти корпоративного управління для професійних учасників фондового ринку, які базуються на вищезгаданій Концепції та метою яких є забезпечення надійної та стійкої діяльності професійних учасників ринків капіталу. Також розглянуто схвалені НКЦПФР загальновизнані принципи (стандарти), які лежать в основі ефективного корпоративного управління. У свою чергу, досліджено затверджений НКЦПФР Кодекс корпоративного управління, який відображає новітні розробки в сфері комплексного екологічного, соціального та корпоративного управління та містить рекомендації щодо належного корпоративного управління, в тому числі управління екологічними та соціальними ризиками. Крім того, проаналізовано нові інститути українського законодавства, реалізовані із норм законодавства ЄС у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а саме: процедури «сквіз-ауту» (примусовий викуп акцій) та «сел-ауту» (вимога про викуп акцій). Таким чином, у статті доведено необхідність державного нагляду у сфері корпоративного управління та розглядаються шляхи вдосконалення державного регулювання даною сферою.

Koval І. M. HEGEL: HIS FRIENDS, FANS, STUDENTS (UP TO 190 YEARS FROM THE DAY OF DEATH)Over time, the figure of the great German thinker G.W.F. Hegel more and more attracts the attention of scientists invarious fields of knowledge. Hegel left a great legacy not only in philosophy but also in political science, law, sociology,ethics, aesthetics, and religious studies.The article attempts to consider some aspects of the biography of the thinker, which focuses on his relationshipand communication with the social environment. The philosopher's private life, his relationships with relatives, friends,comrades and students are of considerable attention and interest. The article considers their influence on the formationof character, behavior, as well as the work of Hegel, the assessment of his activities as a scientist, leader and teacher.The article focuses on the formation of the "Hegel School" and the continuation of its students' ideas of the teacher.Various aspects of Hegel's life and work were the focus of many famous scientists, scientists and cultural figures,including: Western European thinkers T. Adorno, M. Heidegger, W. Dilthey, F. Engels, J. Hippolytus, A. Camus,D. Lukacs, K. Marx, G. Marcuse, R. Norman, K. Fischer, E. Fromm, J. Habermas, K. Jaspers and others.Among the famous Russian philosophers Hegel's works were dedicated to V. Asmus, S. Bulgakov, M. Berdyaev, A. Guliga,A. Dvortsov, I. Ilyin, O. Losev, D. Kerimov, A. Piontkovsky, V. Nersesyants, T. Oiserman, S. Frank, G. Shpet and others.Among domestic scientists, P. Kopkin, S. Krymsky, M. Popovych, D. Chyzhevsky, V. Shinkaruk, and others madea significant contribution to the study of Hegel's work.It should be noted that among all the above-cited scholars, A. Guliga's book Hegel is of the greatest interest, inwhich the author reveals the life and work of the thinker in a vivid journalistic form. It is worth paying attentionto the work of the famous German scientist K. Fischer, who in his philosophical and historical works most deeplyand comprehensively revealed the role and place of Hegel in world science and culture.It has been established that the German philosopher's work was significantly influenced not only by his in-depthstudy of the works of prominent thinkers of antiquity, the Middle Ages and modern times, but also by the helpand friendly support of his friends and admirers and family. ; З плином часу постать великого німецького мислителя Г.В.Ф. Гегеля все більше й більше привертає увагу нау-ковців різних галузей знань. Велику спадщину Гегель залишив не тільки у філософії, але й у політології, праві,соціології, етиці, естетиці, релігієзнавстві.У статті здійснено спробу розглянути деякі аспекти біографії мислителя, акцентується на його взаємовідно-синах і комунікації із соціальним оточенням. Значний інтерес має приватне життя філософа, його взаємозв'язкиз рідними, близькими, друзями, товаришами й учнями. У роботі розглядається їх вплив на формування характе-ру, поведінки, а також творчість Гегеля, оцінюється його діяльність як вченого, керівника й педагога.У дослідженні акцентовано на формуванні «Гегелівської школи» й продовженні його учнями ідей вчителя.Різні аспекти життя та творчості Гегеля були в центрі уваги багатьох відомих вчених, діячів науки й культури,серед яких західноєвропейські мислителі Т. Адорно, М. Гайдеггер, В. Дільтей, Ф. Енгельс, Ж. Іпполіт, А. Камю,Д. Лукач, К. Маркс, Г. Маркузе, Р. Норман, К. Фішер, Е. Фромм, Ю. Хабермас, К. Ясперс та інші.Серед відомих російських філософів творчості Гегеля присвятили свої праці В. Асмус, С. Булгаков, М. Бердяєв,А. Гулига, А. Дворцов, І. Ільїн, О. Лосєв, Д. Керимов, А. Піонтковський, В. Нерсесянц, Т. Ойзерман, С. Франк,Г. Шпет та інші.Серед вітчизняних науковців значний внесок у вивчення творчості Гегеля здійснили П. Копнін, С. Кримський,М. Попович, Д. Чижевський, В. Шинкарук та інші.Зазначимо, що серед всіх вищецитованих вчених найбільший інтерес має книга А. Гулиги «Гегель», в якійавтор в яскравій публіцистичній формі розкриває життя та творчість мислителя. Варто звернути увагу на твор-чість відомого німецького вченого К. Фішера, який у своїх філософсько-історичних творах найглибше й усебічнорозкрив роль і місце Гегеля у світовій науці й культурі.Установлено, що на творчість німецького філософа значний позитивний вплив мало не тільки глибоке вивчен-ня ним творів видатних мислителів Античності, Середньовіччя, Нової доби й сучасності, але й допомога й дружняпідтримка його друзів і шанувальників, а також сім'я.

Astasheva A. S., Cheban V. M. THE ROLE OF A JUDGE IN RESOLVING CASES OF DOMESTIC VIOLENCE In today's reality, judges are frequently not able to identify the indications of domestic violence, to observe its impact on the legal consequences. It is very important to prevent the harmful influence caused by people's gender or other stereotypes on the issuance of court decisions related to domestic violence. The current legislation has made revolutionary changes on these issues. In particular, restrictive measures have been introduced while choosing a precautionary measure against suspects in committing criminal offenses of domestic violence, as provided for in p. 6 of Art. 194 of the CPC of Ukraine. In addition, the offender may be obliged by the court to take a program for domestic offenders for a period of three months to one year in cases provided by law. The program for offenders is a set of measures formed on the basis of the results of risk assessment and aimed at changing the abusive behavior of the offender, forming a new, non aggressive psychological model of behavior in private relationships. At the same time, in our opinion, it is expedient for the court to appoint a pre trial report to the probation body from the preparatory session, as in this case the probation body may already recommend the appropriate type of probation program. There are two types of probation programs: a correctional program and a probation program supervised by the probation authorities. According to the amendments to the criminal procedure legislation, it is prohibited for the victim to refrain from being charged in criminal proceedings in the form of a private charge of criminal offenses related to the domestic violence. The conciliation agreement in criminal proceedings for crimes related to domestic violence can be concluded only on the initiative of the victim, his representative or legal representative. Due to the Ukrainian legislation in resolving cases of domestic violence, it is advisable to introduce collegial discussions with the participation of representatives of public and social services, the police, who would primarily present video evidence to the court, prosecutors, judges, lawyers, as the connection between all organizations involved in resolving this issue is very important. Also, it would be extremely important to introduce specialization in Ukrainian courts to deal with cases related to domestic violence. ; У сучасній реальності судді не часто вміють ідентифікувати вияви домашнього насильства, визначати його вплив на правові наслідки. Дуже важливо не допустити впливу власних або чужих гендерних чи інших стерео типів на вирішення судових справ, пов'язаних із домашнім насильством. Наразі чинним законодавством внесе ні революційні зміни щодо цих питань. Зокрема, запроваджено обмежувальні заходи при обранні запобіжного заходу стосовно підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, що передбачено ч. 6 ст. 194 КПК України. Крім цього, кривдник може бути направлений судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Програма для кривдників – це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та який спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього неагресивної психологічної моделі поведінки в приватних стосунках. При цьому, на нашу думку, суду доцільно саме з підготовчого засідан ня призначати органу пробації складання досудової доповіді, оскільки в такому разі орган пробації вже може рекомендувати відповідний вид пробаційної програми. Є два види пробаційних програм: корекційна програма та пробаційна програма для кривдників, за виконанням якої здійснюють нагляд саме органи пробації. Відповідно до внесених у кримінально процесуальне законодавство змін забороняється відмова потерпілого від обвинувачен ня в кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення в кримінальних правопорушеннях, пов'яза них із домашнім насильством. А угода про примирення в кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов'язаних із домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. На рівні українського законодавства під час вирішення справ про домашнє насильство доцільно запровадити колегіальні обговорення за участі представників: громадських та соціальних служб; поліції, яка б надавала суду відеодокази; прокуратури, суддів, адвокатів, оскільки дуже важливим є зв'язок між всіма органі заціями, які долучаються до вирішення цього питання. А також украй важливим було б запровадження в україн ських судах спеціалізації з розгляду справ, пов'язаних із домашнім насильством.

Yurchyshyn I. B. Criminal liability for illicit enrichment: foreign experience of legal regulations. - Article. This article is consecrated to investigation of the pe­culiarities of the legal regulation of criminal liability for illicit enrichment in some foreign countries and their comparison with the legislation of Ukraine. The author is considering the position of international legal acts which fix common general principles of legal liability for illicit enrichment and also the rules of national law of various foreign countries, implement a comparative analysis that resulting in common features and characteristics. The necessity of research institute criminal liabili­ty for illegal enrichment as part of a comprehensive ap­ proximation to resolve the above-mentioned problem and study international experience in the context of such re­search. It is emphasized that the issue of combating ille­gal enrichment as a separate crime in many parts of the world began to pay attention since the acceptance of the UN Convention against Corruption. Meanwhile, coun­tries that have ratified the Convention oppose this crime in different ways, therefore, the author divides them into two groups - those that made a specific accountability di­rectly on illicit enrichment and those that did not. Exploring the country's of first group, the author em­phasizes that it includes the state as high and low levels of corruption, which indicates that responsibility for illicit enrichment is seen as a mechanism that can supplement the existing system of combating corruption, no matter how effective it is. Attention is paid to the differences in the understanding of what constitutes "illicit enrich­ment" in the legislation of these countries. The research of the laws of the second group provides us with an oppor­tunity to understand and therefore they recite to estab­lish a separate liability for illegal enrichment and use that alternative means of struggling this crime. Also, some of these countries use the expression "un­just enrichment" or "illegal enrichment" in their tax and civil legislation. It is emphasized that Ukraine, as a coun­try which belonging to the first group, choosing one of the options for the disposition of the pertinent article of the Criminal Code which exists in foreign countries, intensi­fied, while the term "acquisition of assets", which in other countries is not used. At the end the author makes a num­ber of conclusions which he came to as a result of research. ; Юрчишин І. Б. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення: зарубіжний досвід правової регламентації. - Стаття. Стаття присвячена дослідженню особливостей правової регламентації кримінальної відповідаль­ності за незаконне збагачення в деяких зарубіжних країнах та їх порівнянню з відповідними положен­нями законодавства України. Автор, розглядаючи положення міжнародних правових актів, що закрі­плюють загальні засади юридичної відповідальності за незаконне збагачення, а також норми національно­го законодавства різних зарубіжних країн, здійснює їх порівняльний аналіз, в результаті чого виокремлює спільні риси та особливості. Наголошується на необхідності проведення наукових досліджень інституту кримінальної відпові­дальності за незаконне збагачення як складника комп­лексного підходу до розв'язання вказаної проблеми та вивчення зарубіжного досвіду в контексті таких дослі­джень. Підкреслюється, що питанню протидії незакон­ному збагаченню як окремому злочину у значній части­ні країн світу почали приділяти увагу саме з моменту прийняття Конвенції ООН проти корупції. Водночас держави, які ратифікували Конвенцію, по-різному протидіють цьому злочину, у зв'язку з чим автор поді­ляє їх на дві групи: ті, що встановили окрему відпові­дальність безпосередньо за незаконне збагачення, і ті, які цього не зробили. Досліджуючи країни першої групи, автор наголо­шує, що до неї входять держави як із високим, так і з низьким рівнем корупції, що свідчить про те, що від­повідальність за незаконне збагачення розглядається як механізм, який здатний доповнити існуючу систему протидії корупції, якою б ефективною вона не була. Звертається увага на відмінності в розумінні змісту по­няття «незаконне збагачення» у законодавстві цих дер­жав. Дослідження законодавства держав другої групи дає змогу зрозуміти, у зв'язку з чим вони відмовилися встановлювати окрему відповідальність за незаконне збагачення і які альтернативні засоби застосовують у протидії цьому злочину. Окремі з цих країн використовують терміни «без­підставне збагачення» або «неправомірне збагачення» у своєму податковому та цивільному законодавстві. Підкреслюється, що Україна як держава, яка відно­ситься до першої групи, обравши один із варіантів диспозиції відповідної статті Кримінального кодексу, який існує в зарубіжних країнах, закріпила термін «набуття активів», що в інших країнах не використову­ється. Наприкінці статті автор робить низку висновків, яких він дійшов у результаті дослідження.

The purpose of the article is to reveal the competency model of training in public procurement, to determine the basic requirements and personal qualities of the employee, as well as to systematically understand the field of procurement as a space for professional qualities, skills and knowledge of modern civil servants. Main material. The article presents the results of research, dedicated to the competence-based model of experts in the field of state public procurement along with the opportunities of further development of human resources' capacity. The research's objective was to define the main requirements and personal qualities of an expert, engaged in the sphere of public procurement, along with systemic comprehension of procurement sphere as a field for professional activity of qualified experts. The author addresses modern Ukrainian legislation in the sphere of state public procurement and analyzes the occupational standard of an expert in the field of state public procurement. The requirements to professional development of experts in the field of state public procurement are outlined in the article. It is also stated that realization of these requirements is closely connected to educational implementation of legislative requirements into management practice. The author analyzed the occupational standard of an expert in the field of state public procurement and justified the necessity of professional development of managerial potential and formation of skills set of experts in public procurement not only in the sphere of public administration. Conclusions and prospects for further research. The definition and specification of competencies today is a priority for scientific reflection. This area will contribute to the professional growth of specialists and the identification of a clear development vector of public procurement. A scientifically based competency model should become an imperative for a public procurement specialist, as this sector is a path to an open society and the rule of law, which renews the transparency of public policy and the professionalism of civil servants. Therefore, there is a need not just to scientifically define and legislate certain competencies or general phrases regarding the abilities of a public procurement specialist, but to involve educational institutions, form and introduce the field of advanced training of civil servants, which will contribute to the new generation of civil servants and be responsible for their actions. One of the most important tasks in the education area today is to ensure quality training of specialists in public procurement, who are directly involved in forecasting, planning, placement of public procurement and in the future - management and control of contracts. The program of training and retraining of specialists should include the improvement of staffing in procurement for public needs, the formation of such competencies of specialists that will ensure the effective use of budget funds and sources of extrabudgetary funding and prevent corruption. Such a program should be developed in the education system, which will be intended for specialists of public authorities involved in the formation, placement and implementation of government orders and will take into account industry specifics, as well as other individuals involved in the procurement process. Thus, the strategy of increasing the human resources of the public administration system, in particular, in the field of public procurement management is determined by the vector of strict regulation of all iterative steps of training, definition of competencies, their implementation and initial control. This poses serious challenges for educational institutions to develop new programs, courses and the introduction of new specialties, which will help solve almost significant problems for our country and reach a new level of development. Key words: public procurement, state public procurement, expert in public procurement, occupational standard, skills set, competence-based model. ; Стаття присвячена дослідженню компетентнісної моделі фахівців у сфері державних публічних закупівель та можливостей подальшого освітнього розвитку кадрового потенціалу. Метою дослідження є визначення основних вимог та особистісних якостей працівника, задіяного у процесі здійснення процедур закупівель, а також у системному осмисленні сфери закупівель як простору для діяльності професійно підготовленого фахівця. В цій роботі автор звертається до сучасного українського законодавства у сфері державних публічних закупівель та проводить аналіз Професійного стандарту фахівця з публічних закупівель. У статті висвітлені вимоги до професіоналізації діяльності фахівця з публічних закупівель та визначено, що реалізація цих вимог пов'язана з освітньою імпліментацією законодавчих вимог в управлінську практику. Автором проведено аналіз Професійного стандарту фахівця з публічних закупівель та обґрунтовано необхідність професійного зростання управлінського потенціалу та формування компетентностей фахівців у сфері закупівель не лише у сфері державного управління.Ключові слова: публічні закупівлі; державні публічні закупівлі; фахівець з публічних закупівель; професійний стандарт; компетенції; компетентнісна модель.

The purpose of the article is to define the concept and types of forms of democratic civilian control over the defense forces. Three aspects are identified in which the forms of democratic civilian control over the defense forces can be considered: 1) the activity aspect, according to which the form of control acts as a complex of actions of its subjects; 2) the analytical aspect, according to which the form of control has its integral element of collecting, highlighting information and data on the controlled object, comparing them with each other, de-termining the patterns and trends inherent in the functioning of the controlled object, modeling the state of the controlled object in the future, depending on the applied management decisions; 3) the organizational aspect, according to which the form of control is a way of organizing the activity of the subjects of control and the con-nections between them. Each of these aspects of the form of control is necessary for the effective implementation of control activities. The definitions of the forms of democratic civilian control over the defense forces as united by a single goal, carried out in accordance with the powers of the subjects of control defined in the acts of military legislation, are formulated for a complex of organizational and analytical measures aimed at achieving the goal of control.It was found that the forms of democratic civilian control over the defense forces should be attributed to the pub-lication of public information, the activities of temporary commissions of inquiry, internal audit, external financial control (audit), judicial control, scientific and applied (for example, sociological) research aimed at determining the actual state of control objects. The validity of classifying official investigations, inquiries and pre-trial investigations forms of democratic civil control raises doubts, taking into account the provisions of paragraph 2 of part 1 of arti-cle 1 of the Law of Ukraine "On National Security of Ukraine", which defines an exhaustive list of types of control.An analysis of the essence and features of the forms of democratic civilian control over the defense forces allows us to make sure that these forms are inherently connected with the content of this control and are determined by the legal status of its subjects. At the same time, the forms of control can be classified by content, by subjects, by legal consequences for objects of control, as well as by timing. ; Метою статті є визначення поняття та видів форм демократичного цивільного контролю над силами оборони. Виокремлено три аспекти, в яких можуть розглядатися форми демократичного цивільного контр-олю над силами оборони: 1) діяльнісний аспект, відповідно до якого форма контролю постає як комплекс дій його суб'єктів; 2) аналітичний аспект, згідно якому форма контролю має своїм невід'ємним елементом збирання, виокремлення відомостей та даних щодо об'єкта контролю, їх порівняння між собою, визначен-ня закономірностей та тенденцій, притаманних функціонуванню об'єкта контролю, моделювання стану об'єкта контролю у майбутньому, залежно від застосованих управлінських рішень; 3) організаційний ас-пект, відповідно до якого форма контролю є способом організацій активності суб'єктів контролю та зв'яз-ків між ними. Кожен з цих аспектів форми контролю є необхідним для ефективного проведення контроль-них заходів.Сформулювано визначення форм демократичного цивільного контролю над силами оборони як об'єд-наних єдиною метою, здійснюваних відповідно до визначених у актах військового законодавства повно-важень суб'єктів контролю комплексу організаційних та аналітичних заходів, спрямованих на досягнення мети контролю. З'ясовано, що до форм демократичного цивільного контролю над силами оборони доцільно віднести оприлюднення публічної інформації, діяльність тимчасових слідчих комісій, внутрішній аудит, зовнішній фінансовий контроль (аудит), судовий контроль, проведення наукових та прикладних (наприклад, соціо-логічних) досліджень, спрямованих та визначення актуального стану об'єктів контролю. Обґрунтованість віднесення до форм демократичного цивільного контролю службових розслідувань, дізнання та досудового розслідування викликає сумніви з огляду на положення абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України», в якій визначено вичерпний список видів контролю. Аналіз сутності та особливостей форм демократичного цивільного контролю над силами оборони дає змогу переконатися, що вказані форми невід'ємно пов'язані із змістом цього контролю і детерміновані правовим статусом його суб'єктів. При цьому форми контролю можуть бути класифіковані за змістом, за суб'єктами, за правовими наслідками для об'єктів контролю, а також за термінами проведення.

Armed aggression against Ukraine by the Russian Federation requires increasing the efficiency of the Armed Forces of Ukraine according to the requirements of modern conceptual documents and approaching them to the principles and standards adopted in NATO countries.The experience of NATO member countries is actively implemented in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine today. The Strategic Defense Bulletin of Ukraine 2016 stipulates that the implementation of capacity planning for the defense forces is the basis for the security and defense sector. In order to implement the tasks defined Strategic Defense Bulletin the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine according to the requirements of the Law of Ukraine "On National Security of Ukraine" has taken a number of measures on these issues.The purpose of NATO defense planning is to create and develop the necessary defense capabilities of troops (forces). The list of such capabilities in NATO was defined by the Strategic Concept for Defense and Security of NATO member states. "Comprehensive Political Guidance" has been adopted by NATO member states to implement these requirements. This paper ensures the unity of approach of all members of the Alliance to achieve a common goal.The experience of defense management of NATO member states on implementation of the norms and requirements of strategic documents will be useful during the developing relevant concept papers in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine in order to bring this process closer to the principles and standards used in NATO. ; Вооруженная агрессия против Украины со стороны РФ требует повышения эффективности деятельности Вооруженных Сил Украины в соответствии с требованиями современных концептуальных документов и приближения их развития с принципами и стандартами, принятыми в государствах-членах НАТО.Опыт государств-членов НАТО сейчас активно внедряется в МО Украины и Вооруженных Силах Украины. Стратегическим оборонным бюллетенем Украины 2016 года в рамках стратегической цели № 2 предусмотрено, что внедрение планирования развития способностей сил обороны является основой для сектора безопасности и обороны. С целью имплементации определенных этим документом задач, а также требований Закона Украины "О национальной безопасности Украины" в МО Украины и Вооруженных Силах Украины осуществлен ряд мероприятий по этим вопросам.Например, целью оборонного планирования (ОПОС) в НАТО является создание и развитие необходимых оборонных возможностей войск (сил). Перечень таких возможностей в НАТО определяется Стратегической концепцией по обороне и безопасности государств-членов НАТО. Важным документом имплементации ее требований приобрела принятая государствами-членами НАТО Комплексная политическая директива (Comprehensive Political Guidance). Она стала основным документом, который обеспечивает единство подходов всех членов для достижения общей цели.Опыт оборонного менеджмента государств-членов НАТО по имплементации норм и требований стратегических концептуальных документов в других программных и плановых документах целесообразно использовать при разработке в МО Украины и Вооруженных Силах Украины соответствующих концептуальных документов, программ и планов для приближения этого процесса к принципам и стандартам, принятым в государствах-членах НАТО. ; Збройна агресія проти України з боку РФ вимагає підвищення ефективності діяльності Збройних Сил України відповідно до вимог сучасних концептуальних документів та наближення їх розвитку до принципів і стандартів, прийнятих у державах-членах НАТО.Досвід держав-членів НАТО зараз активно впроваджуються у МО України та Збройних Силах України. Стратегічним оборонним бюлетенем України 2016 року в рамках стратегічної цілі № 2 передбачено, що впровадження планування розвитку спроможностей сил оборони є основою для сектору безпеки і оборони. З метою імплементації визначених цим документом завдань, а також вимог Закону України "Про національну безпеку України" у МО України та Збройних Силах України здійснена низка заходів з цих питань.Наприклад, метою оборонного планування (ОПОС) в НАТО є створення та розвиток необхідних оборонних спроможностей військ (сил). Перелік таких спроможностей в НАТО визначається Стратегічною концепцією щодо оборони та безпеки держав-членів НАТО. Важливим документом імплементації її вимог набула прийнята державами-членами НАТО Комплексна політична директива (Comprehensive Political Guidance). Вона стала основним документом, який забезпечує єдність підходів усіх членів Альянсу для досягнення спільної мети.Досвід оборонного менеджменту держав-членів НАТО з імплементації норм та вимог стратегічних концептуальних документів у інших програмних та планових документах доцільно використовувати при розробленні в МО України та Збройних Силах України відповідних концептуальних документів, програм та планів для наближення цього процесу до принципів і стандартів, прийнятих в державах-членах НАТО.

The fight against corruption in Ukraine is giving rise to new ways of combating this phenomenon, new anti-corruption legislation is often being adopted and improved. Thus, among other things, in 2011 the Ukrainian parliament introduced criminal liability for illegal enrichment, and in 2014 – for declaring questionable information, supplementing the Criminal Code in accordance with Art. 368-2 and Art.366-1. However, despite their long-term duration in the structure of the criminal law mechanism for combating corruption, they have not become effective tools of anti-corruption struggle. Problems of application of Articles 366-1, 368-2 have been admitted from the very moment of their introduction in action as some serious defects in the construction of these norms were placed in the course of legislative process. In the end, based on the decision of the Constitutional Court of Ukraine, these articles expired. Given that the purpose of the article is to investigate the process of legislation and to establish the reasons for the adoption of deliberately ineffective rules on the declaration of inaccurate information and illicit enrichment. The scientific novelty is that the study indicates the inability of the Verkhovna Rada of Ukraine, which includes the Institute of legislation, scientific and expert management, legal management, the department of relations with the judiciary, the control department and other units, to ensure quality at the appropriate level of results of legislative work. These "precautionary institutions" were unable to prevent the development, adoption of imperfect and knowingly unconstitutional laws, as evidenced by examples of the introduction of liability under Articles 366-1, 368-2 of the Criminal Code and the introduction of repeated manipulative changes, after the entry into force. ; Борьба с коррупцией в Украине порождает все новые способы противодействия этому явлению, часто принимается новое и совершенствуется действующее антикоррупционное законодательство. Так, среди прочего, в 2011 г. украинский парламент ввел уголовную ответственность за незаконное обогащение, а в 2014 – за декларирование недостоверной информации, дополнив УК соответственно статьями 368-2 и 366-1. Однако, несмотря на их длительное действие в структуре уголовно-правового механизма противодействия коррупции, они так и не стали эффективными инструментами на этом рубеже антикоррупционной борьбы. Проблемы с применением статей 366-1, 368-2 возникли с момента введения их в действие, так как в ходе законодательного процесса были допущены серьезные недостатки в конструкции этих норм. В конечном итоге, на основании решения Конституционного Суда Украины указанные статьи утратили силу. Цель статьи состоит в том, чтобы исследовать процесс законотворчества и установить причины принятия заведомо недейственных норм о декларировании недостоверной информации и незаконном обогащении. Научной новизной является то, что исследование указывает на неспособность Аппарата Верховной Рады Украины, в структуру которого входят институт законодательства, научно-экспертное управление, юридическое управление, отдел связей с органами правосудия, отдел контроля и другие подразделения, обеспечить на должном уровне качество результатов законодательной работы. Эти «институты-предохранители» оказались не в состоянии предотвращать разработку, принятие несовершенных и заведомо неконституционных законов, что подтверждается примерами внедрения ответственности, предусмотренной статьями 366-1, 368-2 УК, и внесения в них неоднократных манипулятивных изменений уже после вступления в силу. ; Боротьба з корупцією в Україні породжує усе нові способи протидії цьому явищу, часто приймається нове та удосконалюється чинне антикорупційне законодавство. Так, серед іншого, у 2011 р. український парламент запровадив кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а в 2014 – за декларування недостовірної інформації, доповнивши КК України відповідно статтями368-2 та 366-1. Однак, незважаючи на їх тривалу дію у структурі кримінально-правового механізму протидії корупції, вони так і не стали ефективними інструментами у антикорупційній боротьбі. Проблеми із застосуванням статей366-1, 368-2 виникли з моменту введення їх в дію, бо в ході законодавчого процесу були допущені серйозні вади у конструкції цих норм. У кінцевому результаті, на підставі рішення Конституційного Суду України зазначені статті втратили чинність. Мета статті полягає у тому, щоб дослідити процес законотворення і встановити причини прийняття завідомо недієвих норм про декларування недостовірної інформації і незаконне збагачення. Стаття вказує на нездатність Апарату Верховної Ради України, до структури якого входять інститут законодавства, науково-експертне управління, юридичне управління, відділ зав'язків з органами правосуддя, відділ контролю та інші підрозділи, забезпечити на належному рівні якість результатів законодавчої роботи. Ці «інститути-запобіжники» виявилися не в змозі запобігати розробленню, прийняттю недосконалих і завідомо неконституційних законів, що підтверджується прикладами запровадження відповідальності, передбаченої статтями 366-1, 368-2КК, та внесення до них неодноразових маніпулятивних змін уже після набрання чинності.

The aim of the study is to determine the gender characteristics of pharmacists. Materials and methods. To study gender characteristics, a survey of pharmacy specialists was conducted using a specially designed questionnaire and psychological methods: "Locus of control" (J. Rotter test modified by O. Ksenofontova), study of volitional personality qualities (questionnaire of N. Stambulova); Cattell test 16 PF; diagnostics of interpersonal relations (T. Leary test in modification by L. Sobchyk), express diagnostics of resistance to conflicts, methods of studying personality orientation (test of V. Smekal and M. Kucher). Results. The relevance of the study of gender characteristics of pharmacists is substantiated. The level of involvement of women in management in the economy, politics, education, in law enforcement and health authorities in Ukraine has been analyzed, which indicates gender identity. The essence of gender analysis according to specifics of pharmacy is determined. The manifestations of masculinity-femininity in pharmacists have been studied. The level of subjective control of pharmacists is analyzed. Characteristic features of men and women pharmacists are estimated. The volitional qualities of pharmacists have been studied. Conflict resistance was diagnosed. The types of interaction between men and women pharmacists are studied. Conclusions. It has been proven that women pharmacists are feminine and prone to gender stereotypes. Male pharmacists have a low level of subjective control and do not associate actions with subsequent events, as well as show themselves as independent, determined, courageous, purposeful, proactive, persistent professionals with endurance and self-control. It was found that both women pharmacists and men pharmacists show an average level of conflict resistance. The personal orientation is revealed, so at men-pharmacists motives of own well-being and aspiration to prestige prevail ; Целью исследования является определение гендерных особенностей провизоров. Материалы и методы. Для изучения гендерных особенностей проводился опрос специалистов фармации с помощью специально разработанной анкеты и психологических методик: «Локус контроля» (тест Дж. Роттера в модификации Е. Ксенофонтовой), исследование волевых качеств личности (опросник Н. Стамбуловой); тест Кеттелла 16 PF; диагностика межличностных отношений (тест Т. Лири в модификации Л. Собчик), экспресс-диагностика устойчивости к конфликтам, методика изучения направленности личности (тест В. Смекала и М. Кучера). Результаты. Обоснована актуальность исследования гендерных особенностей провизоров. Проанализирован уровень привлечения женщин к управлению в экономике, политике, образовании, правоохранительных органах и органах здравоохранения в Украине, свидетельствующий о гендерной идентичности. Определена сущность гендерного анализа с учетом специфики фармации. Изучены проявления маскулинности-фемининности у провизоров. Проанализирован уровень субъективного контроля провизоров. Оценены характерологические особенности мужчин и женщин-провизоров. Исследованы волевые качества провизоров. Продиагностирована устойчивость к конфликтам. Изучены типы взаимодействия мужчин и женщин-провизоров. Выводы. Доказано, что женщинам-провизорам присуща фемининность и склонность к гендерной стереотипности. Провизоры-мужчины обладают низким уровнем субъективного контроля и не связывают действия со следующими за ними событиями, а также проявляют себя как самостоятельные, решительные, смелые, целеустремленные, инициативные, настойчивые специалисты, обладающие выдержкой и самообладанием. Выявлено, что как у женщин-провизоров, так и у мужчин-провизоров, проявляется средний уровень конфликтоустойчивости. Выявлена личностная направленность, так у мужчин-провизоров преобладают мотивы собственного благополучия и стремление к престижу ; Метою дослідження є визначення гендерних особливостей провізорів. Матеріали та методи. Для вивчення гендерних особливостей проводилося опитування спеціалістів фармації за допомогою спеціально розробленої анкети і психологічних методик: «Локус контролю» (тест Дж. Роттера в модифікації О. Ксенофонтової), дослідження вольових якостей особистості (опитувальник Н. Стамбулової); тест Кеттелла 16 PF; діагностика міжособистісних відносин (тест Т. Лірі в модифікації Л. Собчик), експрес-діагностика стійкості до конфліктів, методика вивчення спрямованості особистості (тест В. Смекала і М. Кучера). Результати. Обґрунтовано актуальність дослідження гендерних особливостей провізорів. Проаналізовано рівень залучення жінок до управління в економіці, політиці, освіті, в правоохоронних органах та органах охорони здоров'я в Україні, що свідчіть про гендерну ідентичність. Визначено сутність гендерного аналізу з урахуванням специфіки фармації. Вивчено прояви маскулінності-фемінінності у провізорів. Проаналізовано рівень суб'єктивного контролю провізорів. Оцінені характерологічні особливості чоловіків і жінок-провізорів. Досліджено вольові якості провізорів. Продіагностовано стійкість до конфліктів. Вивчено типи взаємодії чоловіків і жінок-провізорів. Висновки. Доведено, що жінкам-провізорів властива фемінінність і схильність до гендерної стереотипності. Провізори-чоловіки мають низький рівень суб'єктивного контролю і не пов'язують дії з наступними за ними подіями, а також проявляють себе як самостійні, рішучі, сміливі, цілеспрямовані, ініціативні, наполегливі фахівці, що володіють витримкою і самовладанням. Виявлено, що як у жінок-провізорів, так і у чоловіків-провізорів, проявляється середній рівень конфліктостійкість. Виявлено особистісна спрямованість, так у чоловіків-провізорів переважають мотиви власного благополуччя і прагнення до престижу.

Abstract. The purpose of the research – to analyze the normative and legal influence of the Provisional Military Administration (hereinafter – the PMA) and the leadership of the Reich Commissariat "Ukraine" (hereinafter – the RCU), which was aimed at the observance of a lawful behaviour by the local population of occupied Ukraine. The methodology of the research is based on the application of the principles of systematicity, scientificity and historicism, as well as such methods of scientific knowledge as analysis, synthesis and comparison. The scientific novelty consists in the analysis of the normative measures of the occupation administrations to ensure the lawful behaviour of the local population. The Conclusions. After the successful occupation of the part of the Ukrainian lands by the German troops in 1941, the occupation administration faced the problem of regulating the observance of a lawful behaviour by the local population. Therefore, an important element of the work of the occupation administrations of the RCU and PMA was the creation of a full-fledged legal framework on the basis of which the influence on the lawful behaviour of the occupied society was exerted. During the first period of the occupation, before the emergence of a stable regulatory framework, the German administration applied the principle of combining and sometimes "imposing" two legal systems – the Soviet and Hitler's. Exceptions were the laws, which denied the occupation, as well as the cases, in which the German regulations directly repealed certain Soviet legal norms. Almost similar appeals were repeated by the administration of the RCU, which took the place of the PMA. In fact, the normative acts of the PMA and the RCU abolished the Soviet legislation in terms of the state system, political regime and electoral system, but certain provisions of substantive law continued to be applied. Faced with the problems of lack of legal framework for the regulation of legal relations at the occupied territory, the administrators of the PMA and the RCU started applying the part of the regulatory framework, which functioned in the Third Reich. In the middle of 1942, the RCU administration created a separate normative act that regulated the criminal penalties of those members of the local population, who committed petty crimes and offenses. At the same time, the order was issued in the RCU regulating family and partly civil legal relations of the local population. In the PMA area, these transformations were never carried out. The heads of each of the field military commandant's offices issued their own regulations, without codifying or reconciling them. ; Анотація. Мета дослідження – проаналізувати нормативно-правовий вплив тимчасової військової адміністрації (далі – ТВА) та керівництва Райхскомісаріату "Україна" (далі – РКУ), який спрямовувався на дотримання місцевим населенням окупованої України правомірної поведінки. Методологія дослідження опирається на застосування принципів системності, науковості та історизму, а також таких методів наукового пізнання як аналіз, синтез та порівняння. Наукова новизна полягає у проведеному аналізі нормативних заходів окупаційних адміністрацій у забезпеченні місцевим населенням правомірної поведінки. Висновки. Після успішної окупації частини українських земель, здійсненої військами Німеччини в 1941 р. перед окупаційною адміністрацією постала проблема нормативного забезпечення дотриманням місцевим населенням правомірної поведінки. Тому, важливим елементом роботи окупаційних адміністрацій РКУ і ТВА стало створення повноцінної нормативно-правової бази на основі застосування якої і здійснювався вплив на правомірну поведінку окупованого суспільства. У перший період окупації, до появи сталої нормативної бази німецька адміністрація застосовувала принцип поєднання, а подекуди й «накладання» двох правових систем – радянської та гітлерівської. Виняток становили закони, які заперечували факт окупації, а також випадки у яких німецькі нормативні приписи безпосередньо відміняли певні радянські правові норми. Майже аналогічні звернення повторила і адміністрація РКУ, яка прийшла на місце ТВА. Фактично нормативними актами ТВА та РКУ відмінялось радянське законодавство у частині державного устрою, політичного режиму, виборчої системи, але продовжували діяти окремі приписи галузей матеріального права. Зустрівшись із проблемами нестачі нормативно-правової бази з врегулювання правовідносин всередині окупованого соціуму управлінці ТВА та РКУ пішли шляхом застосування частини нормативної бази, яка діяла в Третьому Райху. У середині 1942 р. адміністрацією РКУ було створено окремий нормативний акт, який врегульовував кримінальні покарання тих представників місцевого населення, які вчиняли дрібні злочини та правопорушення. У цей же період в РКУ з'явилося розпорядження, яким врегульовувалися сімейні та частково цивільні правовідносини місцевого населення. У зоні ж ТВА ці перетворення так і не були проведені. Керівники кожної із польових військових комендатур видавали власні нормативно-правові акти, жодним чином їх не кодифікуючи та не узгоджуючи між собою.

The ways of improving the mechanisms of information and analytical support of the command control system in the state of emergency are analyzed. The approach to the application of the ontology of the choice problem for decision-making in the field of law enforcement management using the procedure of integration of information resources based on the binary partial order relation is used. The purpose of the article is to increase the efficiency of decision-making in the management system of the military command in a state of emergency by applying the ontology of the choice problem based on a set of semantically significant results. Results of the research. Analysis and processing of large arrays of information in the field of military command management in a state of emergency should be carried out in an automated mode on the basis of a distributed software environment based on the principles of ontologies. Ontological systems, as a result of the inverse mapping of natural systems, provide the correct aggregation of various thematic processes through the formation of a structured set of information objects-concepts of the subject area, which are defined as a single type of data. The ontological representation of the contexts of units-concepts provides their integrated use in the process of solving complex tasks by the governing bodies of the command in a state of emergency. One of the constructive ways to integrate information resources as passive knowledge systems is to activate their concepts based on the process of forming thematic ontologies and combining these ontologies by building an ontology of the choice problem over them. The uniqueness of the ontology of the choice problem to any homotopy type allows to build the procedure of integration of information resources on the basis of a binary partial order relation. The partial order relation allows to reflect in an integrated way interaction of contexts of the notion-concepts defining subjects of information resources. The contradiction between the increase in the amount of information needed for decision-making in the field of management of interdepartmental critical systems and the constant requirement to reduce the time for its processing in the information-analytical systems has been resolved. ; В статье доказано, что требует решения проблема наличия противоречия между увеличением объема информации, необходимой для принятия решений в сфере управления силами охраны правопорядка и постоянным требованием о сокращении времени на ее обработку в информационно-аналитической системе. Цель статьи заключается в повышении эффективности принятия решений в системе управления военного командования в условиях чрезвычайного положения путем применения онтологии задачи выбора на основе совокупности семантически значимых результатов. Результаты исследования. Проанализированы пути совершенствования механизмов информационно-аналитического обеспечения системы управления военного командования в условиях чрезвычайного положения. Использованный подход к применению онтологии задачи выбора для принятия решений в сфере управления силами охраны правопорядка с применением процедуры интеграции информационных ресурсов на основе бинарного отношения частичного порядка. Онтологические системы, как результат обратного отображения натуральных систем, обеспечивающих корректное агрегирование различных тематических процессов за счет формирования структурированной совокупности информационных объектов-концептов предметной области, которые определяются как единый тип данных. За счет этого определяется онтологический характер интерпретации семантики контекстов объектов-концептов, которые используются в процессе раз вязание задач в системе управления военного командования в условиях чрезвычайного положения. ; У статті доведено, що потребує вирішення проблема наявності протиріччя між збільшенням обсягу інформації, необхідної для прийняття рішень у сфері управління силами охорони правопорядку, і постійною вимогою щодо скорочення часу на її обробку в інформаційно-аналітичних системах. Мета статті полягає у підвищенні ефективності прийняття рішень в системі управління військового командування в умовах надзвичайного стану шляхом застосування онтології задачі вибору на основі сукупності семантично значущих результатів. Результати дослідження. Проаналізовані шляхи удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення системи управління військового командування в умовах надзвичайного стану. Використаний підхід до застосування онтології задачі вибору для прийняття рішень у сфері управління силами охорони правопорядку із застосуванням процедури інтеграції інформаційних ресурсів на основі бінарного відношення часткового порядку. Онтологічні системи, як результат зворотного відображення натуральних систем, забезпечують коректне агрегування різних тематичних процесів за рахунок формування структурованої сукупності інформаційних об'єктів-концептів предметної області, які визначаються як єдиний тип даних. За рахунок цього визначається онтологічний характер інтерпретації семантики контекстів об'єктів-кон­цептів, які використовуються в процесі розв'язання задач в системі управління військового командування в умовах надзвичайного стану.

Digital ; El presente proyecto tuvo como objetivo fortalecer el aprendizaje de la Ley de Conservación de la Masa mediante el uso del simulador VlabQ en estudiantes del grado decimo de la de la IE San Marcos-Sucre. La puesta en práctica de este proyecto, demostró el bajo desempeño académico que presentaban los educandos en la temática. Esto generó la necesidad de superar falencias haciendo uso de recursos TIC, creando entornos de aprendizaje interactivo donde los estudiantes se motiven y aprendan. Esta investigación se basó en uso del simulador educativo VlabQ que permite simular la experiencia del laboratorio de química. La investigación se desarrolló desde la metodología cuantitativa, empleando un diseño cuasi experimental, con intervención de grupo experimental y grupo control con pretest-postest para ambos grupos, esto permitió crear un escenario que evidenció los procesos de aprendizaje de quienes participaban con el uso del simulador, respecto a los que no. Para ello, se desarrollaron cuatro fases: la fase diagnóstica donde se evidenciaron las falencias y fortalezas, la fase de diseño de la propuesta, la fase de implementación donde los estudiantes interactúan con el simulador y la fase de evaluación donde se hace el análisis de los resultados obtenidos. Como resultado del proceso, se corroboró la importancia de implementar la simulación para fortalecer el aprendizaje de la química en general, ya que se obtuvo resultados positivos en la retroalimentación y en cuanto a la motivación hacia la asignatura, se obtuvo el reconocimiento del MEN como experiencia significativa que aporta a la integración de las TIC al currículo, destacándola a nivel regional en el Coloquio Educación Emergente, liderado por la universidad CECAR y la Gobernación de Sucre. ; This Project aimed to strengthen the learning of the law of conservation of mass using the VlabQ simulator in tenth grade students of the San Marco-Sucre Highschool. The execution of this project demonstrated the low academicperformance of the students on the topic. This issue generated the need to overcome shortcomings by making use of ICT resources and the creation of interactive learning environments where students get motivated and learn. This research was based on the use of the VlabQ educational simulator that allows simulating a chemistry laboratory. This research was developed from a quantitative methodology, using a quasiexperimental design, with the intervention of two groups (experimental and control) using pretest-posttest method for both. This allowed creating a scenario that evidenced the learning process of those who participated with the use of the simulator, compared to those who do not. for this, four phases were developed: the diagnostic were weaknesses and strengths were evidenced, the proposal design, the implementation, where students interact with the simulator, and the evaluation where the analysis of their result were obtained. As a result of the process, positive results in feedback were obtained due to the importance of implementing the simulation to strengthen learning in chemistry. Also, a recognition of MEN as a significant experience contributes to the integration of ICT into the curriculum, highlighting it at the regional level in the emerging education colloquium, let by the CECAR University and the government of Sucre. ; INTRODUCCIÓN . 14 1. PRESENTACIÓN DEL TRABAJO DE GRADO . 17 1.1 PLANTEAMIENTO DEL PROBLEMA . 17 1.1.1 Descripción de la situación problema . 17 1.1.2 Identificación del problema . 24 1.1.3 Pregunta problema . 26 1.2 ALCANCE . 27 1.3 JUSTIFICACIÓN . 27 1.4 OBJETIVOS . 29 1.4.1 Objetivo general . 29 1.4.2 Objetivos específicos . 29 2 BASES TEÓRICAS . 30 2.1 ESTADO DEL ARTE . 30 2.2 MARCO REFERENCIAL . 34 2.2.1 Marco Teórico . 34 2.2.2 Marco Conceptual . 39 2.2.3 Marco Tecnológico . 40 3 DISEÑO METODOLÓGICO . 44 3.1 TIPO DE INVESTIGACIÓN . 44 3.2 HIPÓTESIS . 44 3.3 VARIABLES O CATEGORÍAS . 45 3.4 OPERACIONALIZACIÓN DE VARIABLES O DESCRIPCIÓN DE CATEGORÍAS . 45 3.5 POBLACIÓN Y MUESTRA . 46 3.5.1 Muestra . 47 3.6 PROCEDIMIENTO . 47 3.7 INSTRUMENTOS DE RECOLECCIÓN DE INFORMACIÓN . 54 3.8 TÉCNICAS DE ANÁLISIS DE DATOS . 57 4 CONSIDERACIONES ÉTICAS . 59 5 DIAGNÓSTICO INICIAL . 60 5.1 CARACTERIZACIÓN DE LA POBLACIÓN MUESTRAL . 60 5.2 ENCUESTA TECNOLÓGICA. 61 5.3 PRUEBA DIAGNÓSTICA INICIAL . 65 5.3.1 Análisis estadístico inferencial de los resultados prestest. . 70 6 ESTRUCTURA DE LA PROPUESTA DE INTERVENCIÓN . 73 6.1 PROPUESTA PEDAGÓGICA . 73 6.1.1 Descripción actividades pedagógicas . 75 6.2 COMPONENTE TECNOLÓGICO . 86 6.3 IMPLEMENTACIÓN . 92 7 ANÁLISIS E INTERPRETACIÓN DE DATOS . 106 8 CONCLUSIONES . 117 9 LIMITACIONES . 120 10 IMPACTO / RECOMENDACIONES / TRABAJOS FUTUROS . 121 BIBLIOGRAFÍA . 123 ANEXOS . 133 ; Maestría ; Magíster en Tecnologías Digitales Aplicadas a la Educación ; 1° ed.